Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects.Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world.Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad. | Цель. Исследовать рынок картофеля Украины на современном этапе развития и определить будущие перспективы его функционирования.Результаты. Определены особенности украинского рынка картофеля. Производство практически полностью осуществляется частными хозяйствами, обеспечивая потребности внутреннего рынка. Выделены основные регионы с наибольшим валовым сбором и урожайностью картофеля. Украина находится в числе крупнейших стран-производителей картофеля в мире. Сегодня наша страна не является ключевым поставщиком или импортером этой культуры из-за низкой экспортной ориентации отрасли, ее технологической отсталости, ограниченности товарного ассортимента и наличия большого количества мелких произ­водителей. Мы экспортируем картофель преимущественно в страны СНГ, наибольшие объемы импорта осуществляются из Европейского Союза. Сейчас на рынке работают лишь несколько крупных компаний-производителей, которых можно отнести к промышленным. Большинство сортов картофеля, использование которых официально разрешено в Украине, классифицируются как столовые и рекомендуются для выращивания в зонах Лесостепи и Полесья. Среди достижений отрасли – развитие популярного и перспективного направления – выращивание органического картофеля, площади под которым в нашей стране являются одними из крупнейших в мире.Выводы. Выращенный в Украине картофель используется для пот­ребления населением, переработки и посадки, как корм животным, объемы его имеют относительную стабильность. Крупнотоварное промышленное производство картофеля не осуществляется из-за низких цен реализации и высокой трудоемкости процесса выращивания. В ближайшие нес­колько лет, учитывая современные тенденции, сохранятся существующие объемы производства картофеля и сильная ограниченность внутреннего рынка для внешнеэкономических операций. Перспективной для отечественных промышленных производителей с целью улучшения их позиций в Украине и за рубежом должно стать смещение акцента в товарном ассортименте – от сырья к переработанной пищевой продукции. | Мета. Дослідити ринок картоплі України на сучасному етапі розвитку і визначити майбутні перспективи його функціонування.Результати. Визначено особливості українського ринку картоплі. Виробництво практично повністю здійснюється приватними господарствами, забезпечуючи потреби внутрішнього ринку. Виділено основні регіони з найбільшим валовим збором та врожайністю картоплі. Україна належить до найбільших країн-виробників картоплі у світі. Сьогодні наша країна не є ключовим постачальником чи імпортером цієї культури через низьку експортну орієнтацію галузі, її технологічну відсталість, обмеженість товарного асортименту та наявність великої кількості дрібних виробників. Україна експортує картоплю переважно до країн СНД, найбільші обсяги її імпорту здійснюються з Європейського Союзу. Зараз на ринку працюють лише декілька великих компаній-виробників, яких можна віднести до промислових. Більшість сортів картоплі, використання яких офіційно дозволено в Україні, класифікують як столові й рекомендують для вирощування в зонах Лісостепу й Полісся. Серед досягнень галузі – розвиток популярного й перспективного напряму – вирощування органічної картоплі, площі під якою в нашій країні є одними з найбільших у світі.Висновки. Вирощену в Україні картоплю використовують для потреб споживання населенням, годівлі тварин, переробки та садіння, обсяги її мають відносну стабільність. Великотоварне промислове виробництво картоплі не набуло поширення через низькі ціни реалізації та високу трудомісткість процесу вирощування. В найближчі декілька років, враховуючи сучасні тенденції, буде збережено нинішні обсяги виробництва картоплі та сильну обмеженість внутрішнього ринку для зовнішньоекономічних операцій. Перспективою для вітчизняних промислових виробників для поліпшення їхніх позицій в Україні та за кордоном має стати зміщення акценту в товарному асортименті – від сировини до переробленої харчової продукції.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds.Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination. | Цель. Оценить потребность в семенном материале сорговых культур и обеспеченность отечественным семенами.Результаты. По результатам анализа Государственного реестра за 2002–2017 гг., наблюдается тенденция не только к увеличению количества сорговых культур в целом, но и к замещению их гибридами зарубежной селекции. Всего за период с 2002 по 2017 г. в Государственный реестр внесено 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, остальные 60 представлены зарубежными селекционными учреждениями. По результатам проведенных исследований установлено, что производство базовых и добазовых семян сорго обыкновенного двухцветного в 2010 г. достигало 1,3 т, в 2016 – 42 т. За аналогичный период производство семян сорго сахарного возросло с 0,2 до 12,0 т, сорго суданского – с 4,0 до 83,0 т. В 2017 г. для обеспечения потребностей посевных площадей таких культур, как сорго суданское и сорго веничное вполне достаточно выращенных семян. В то же время потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного и сорго сахарного не в полной мере может быть обеспечена за счет размножения отечественных сор­тов. В 2017 г. общая потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного составляет 400,5 т, из которых лишь 42,0 т – отечественного производства. Остальная потребность в семенах будет обеспечена за счет импорта в страну семян зарубежной селекции, в частности выращенного и подготовленного к севу.Выводы. В Реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, внесены 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, то есть 17% по сравнению с 83% рекомендованных сортов сорго двухцветного зарубежной селекции. Площади, занятые в Украине под выращиванием сорго обыкновенного двухцветного, в 2005 г. составляли 22,8 тыс. га, до 2017 г. они выросли до 89,0 тыс. га, соответственно и потребность в семенах – с 102,6 до 400, 5 т. Площади, занятые под сорго сахарным, по состоянию на 2005 г. составляли всего 2,6 тыс. га, в 2017 г. – 20,0 тыс. га, что соответственно и определило повышение потребности в семенном материале с 13,0 до 99,9 т. В 2017 доля площадей, на которых выращивают оте­чественные гибриды сорго обыкновенного двухцветного, составляет 10%, гибриды сорго сахарного – 12%, что свидетельствует о крайне неудовлетворительной ситуации с распространением отечественных сортов. | Мета. Оцінити потребу в насіннєвому матеріалі соргових культур та забезпеченість вітчизняним насінням.Результати. За результатами аналізу Державного реєстру за 2002–2017 рр., спостерігається тенденція не тільки до збільшення кількості соргових культур загалом, а й до заміщення їх гібридами зарубіжної селекції. Всього за період з 2002 по 2017 р. до Державного реєстру внесено 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, решту 60 представлено зарубіжними селекційними установами. За результатами проведених досліджень визначено, що виробництво базового та добазового насіння сорго звичайного двокольорового в 2010 р. було на рівні 1,3 т, у 2016 р. – 42 т. За аналогічний період виробництво насіння сорго цукрового зросло з 0,2 до 12,0 т, сорго суданського – з 4,0 до 83,0 т. У 2017 р. для забезпечення потреб посівних площ таких культур, як сорго суданське та сорго віникове повністю достатньо вирощеного насіння. Водночас, потреба в насінні сорго звичайного двокольорового та сорго цукро­вого не повною мірою може бути забезпечена за рахунок розмноження вітчизняних сортів. У 2017 р. загальна потреба в насінні сорго звичайного двокольорового становить 400,5 т, з яких лише 42,0 т – вітчизняного виробництва. Решта потреби в насінні буде забезпечена за рахунок імпорту в країну насіння зарубіжної селекції, зокрема вирощеного та підготовленого до сівби за кордоном.Висновки. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, перебуває 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, тобто 17%, порівняно з 83% рекомендованих сортів сорго двокольорового іноземної селекції. Площі, зайняті в Україні під вирощуванням сорго звичайного двокольорового, в 2005 р. становили 22,8 тис. га, до 2017 р. вони зросли до 89,0 тис. га, відповідно й потреба в насінні – з 102,6 до 400,5 т. Площі, зайняті під сорго цукровим, станом на 2005 р., становили всього 2,6 тис. га, в 2017 р. – 20,0 тис. га, що відповідно й визначило підвищення потреби в насіннєвому матеріалі з 13,0 до 99,9 т. У 2017 р. частка площ, на яких вирощують вітчизняні гібриди сорго звичайного двокольорового, становить 10%, гібриди сорго цукрового – 12%, що свідчить про вкрай незадовільну ситуацію з поширенням вітчизняних сортів.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To establish the reasons of submitting not highly decorative lilac hybrids to state variety testing so that unpromising varieties and look-alikes can be sometimes included in the world collection, and focus on solving this situation.Methods. Analytical approach.Results. It was established why and how unoriginal hybrids were submitted to state variety testing that for several reasons can allow them to obtain the status of variety.Conclusions. In order to prevent obtaining the status of variety by some low decorative lilac hybrids, it is necessary that both a breeder and testing stations employer should use known presentable collections of identified varieties for evaluation of real value of a new hybrid. In Ukraine, there is such a collection at N. N. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine where more than 130 varieties and 21 species of the genus Syringa occupies the area of 2.35 ha. It is desirable to compare not only with the check variety that the breeder selected for his hybrid among such, but, if it is possible, with all varieties in the collection close to it by decorative effect. The problem is that the author of a hybrid, sometimes ignorantly or for some other reason, selects a check variety for his hybrid that is not the most decorative one among such, against which a candidate for variety status will be more attractive during its evaluation. In such a case, the breeder should change a check variety that permits to estimate really the decorative effect of a submitted hybrid. | Цель. Определить причины попадания на государственное сортоиспытание не наиболее декоративных гибридов сирени, что приводит иногда к пополнению ее мировой коллекции неперспективными сортами или сортами-двойниками, и акцентировать внимание на решении этой проблемы.Методы. Аналитический.Результаты. Установлено, каким образом попадают на сортоиспытание неоригинальные гибриды, которые в результате ряда причин могут получить статус сорта.Выводы. Чтобы предотвратить приобретение некоторыми малодекоративными гибридами сирени статуса сорта, нужно и селекционеру, и работнику сортоучастка использовать для определения действительной ценности нового гибрида известные презентабельные коллекции идентифицированных сортов этой культуры. В Украине таковой является коллекция Национального ботанического сада имени М. М. Гришко НАН Украины, где на площади 2,35 га произрастает более 130 сортов и 21 вид рода Сирень. При этом желательно ориентироваться не только на тот контрольный сорт, который селекционер подобрал для своего гибрида, но и, по возможности, на все сорта близкие ему по декоративности, которые имеются в коллекции. Проблема состоит в том, что автор гибрида, иногда по неосведомленности или по иной причине, подбирает для своего гибрида контрольный сорт, не самый декоративный среди ряда ему подобных, по сравнению с которым кандидат на получение статуса сорта во время оценивания будет иметь более привлекательный вид. В таком случае селекционеру нужно поменять контрольный сорт, что даст возможность реально оценить декоративность переданного гибрида. | Мета. З’ясувати причини потрапляння на державне сортовипробування гібридів бузку, які не є високодекоративними, що призводить іноді до поповнення його світової колекції неперспективними сортами й сортами-двійниками, та акцентувати увагу на розв’язанні цієї проблеми.Методи. Аналітичний.Результати. Встановлено, яким чином потрапляють на сортовипробування неоригінальні гібриди, які з ряду причин можуть набути статус сорту.Висновки. Щоб запобігти набуттю деякими малодекоративними гібридами бузку статусу сорту, треба і селекціонеру, і працівникам сортодільниць використовувати для визначення справжньої цінності нового гібриду відомі презентабельні колекції ідентифікованих сортів цієї культури. В Україні такою є колекція Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, де на площі 2,35 га зростає понад 130 сортів та 21 вид роду Syringa L. При цьому бажано орієнтуватися не лише на той контрольний сорт, який селекціонер підібрав для свого гібрида, а й, за можливості, на всі сорти, близькі йому за декоративністю, які є в колекції. Проблема полягає в тому, що автор гібрида, іноді через необізнаність чи з іншої причини, добирає для свого гібрида контрольний сорт, не найдекоративніший серед ряду подібних, порівняно з яким кандидат на набуття статусу сорту під час оцінювання матиме привабливіший вигляд. У такому разі селекціонерові необхідно замінити контрольний сорт, що дасть змогу реально оцінити декоративність переданого гібрида.

Purpose. To establish the reasons of submitting not highly decorative lilac hybrids to state variety testing so that unpromising varieties and look-alikes can be sometimes included in the world collection, and focus on solving this situation. Methods. Analytical approach. Results. It was established why and how unoriginal hybrids were submitted to state variety testing that for several reasons can allow them to obtain the status of variety. Conclusions. In order to prevent obtaining the status of variety by some low decorative lilac hybrids, it is necessary that both a breeder and testing stations employer should use known presentable collections of identified varieties for evaluation of real value of a new hybrid. In Ukraine, there is such a collection at N. N. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine where more than 130 varieties and 21 species of the genus Syringa occupies the area of 2.35 ha. It is desirable to compare not only with the check variety that the breeder selected for his hybrid among such, but, if it is possible, with all varieties in the collection close to it by decorative effect. The problem is that the author of a hybrid, sometimes ignorantly or for some other reason, selects a check variety for his hybrid that is not the most decorative one among such, against which a candidate for variety status will be more attractive during its evaluation. In such a case, the breeder should change a check variety that permits to estimate really the decorative effect of a submitted hybrid.

Purpose. To establish the reasons of submitting not highly decorative lilac hybrids to state variety testing so that unpromising varieties and look-alikes can be sometimes included in the world collection, and focus on solving this situation. Methods. Analytical approach. Results. It was established why and how unoriginal hybrids were submitted to state variety testing that for several reasons can allow them to obtain the status of variety. Conclusions. In order to prevent obtaining the status of variety by some low decorative lilac hybrids, it is necessary that both a breeder and testing stations employer should use known presentable collections of identified varieties for evaluation of real value of a new hybrid. In Ukraine, there is such a collection at N. N. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine where more than 130 varieties and 21 species of the genus Syringa occupies the area of 2.35 ha. It is desirable to compare not only with the check variety that the breeder selected for his hybrid among such, but, if it is possible, with all varieties in the collection close to it by decorative effect. The problem is that the author of a hybrid, sometimes ignorantly or for some other reason, selects a check variety for his hybrid that is not the most decorative one among such, against which a candidate for variety status will be more attractive during its evaluation. In such a case, the breeder should change a check variety that permits to estimate really the decorative effect of a submitted hybrid.

Purpose. To assess introduced samples of drought-resistant species of perennial grasses, select a promising parent material and create on its base high-yielding varie­ ies with economic characters.Methods. Field experiment, laboratory testing.Results. The results of studies on introduction and breeding were given aimed to improve drought tolerance of non-traditional perennial grasses under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Based on the selected parent material, varieties were created by the use of hybridization and ecotype breeding methods and then entered into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, among them: intermediate wheatgrass (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Hors’, crested wheatgrass (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Petrivskyi’; meadow brome (Bromus riparia Rehm.) – ‘Boian’; slender wheatgrass (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Co­umb’. As compared with conventional, relatively drought-tolerant species of smooth brome (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Mars’, increment of dry matter content of these species in the extreme drought conditions of 2011 was increased by 1,52–3,73 t/ha. Under more sufficient moistening conditions of 2012, slender wheatgrass ‘Columb’ was at the level of the сheck variety in terms of this indicator. Other varieties exceeded it by 1.44–3.22 t/ha. The data was given including seed productivity and sowing quality indicators, after-ripening duration and economic fitness of seeds.Conclusions. The use of the recommended varieties of drought-resistant species of perennial grasses as part of grass mixtures will increase significantly the productivity of grasslands and pastures in the current context of climate change. | Цель. Провести оценку интродуцированых образцов засухоустойчивых видов злаковых многолетних трав, выделить перспективный исходный материал и на его основе создать высокопродуктивные сорта с хозяйственно-ценными признаками.Методы. Полевой, лабораторный.Результаты. Представлены результаты исследований по интродукции и селекции, направленных на повышение засухоустойчивости нетрадиционных видов злаковых многолетних трав в условиях Правобережной Лесостепи Украи­ны. На основе выделенного исходного материала методами гибридизации и экотипической селекции созданы и включены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, сорта: пырея среднего (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Хорс’; житняка гребенчатого (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Петривский’; костреца берегового (Bromus riparia Rehm.) – ‘Боян’; регнерии шершавостебельной (пырея бескорневищного) (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Колумб’. По сравнению с традиционным, относительно засухоустойчивым видом костреца безостого (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Марс’, сбор сухого вещества указанных сортов в засушливых условиях 2011 г. увеличился на 1,52–3,73 т/га. В условиях большего увлажнения в 2012 г. регнерия шершавостебельная ‘Колумб’ по этому показателю была на уровне контрольного сорта. Другие сорта превышали его на 1,44–3,22 т/га. Приведены данные о семенной продуктивности и показатели посевного качества, продолжительность послеуборочного созревания и хозяйственной пригодности семян.Выводы. Использование рекомендуемых сортов засухоустойчивых видов в составе травосмесей существенно повысит продуктивность сенокосов и культурных пастбищ в современных условиях изменения климата. | Мета. Оцінити інтродуковані зразки посухостійких видів злакових багаторічних трав, виділити перспективний вихідний матеріал і на його основі створити високопродуктивні сорти з господарсько-цінними ознаками.Методи. Польовий, лабораторний.Результати. Наведено результати досліджень з інтродукції та селекції, спрямованих на підвищення посухостійкості нетрадиційних видів злакових багаторічних трав в умовах Правобережного Лісостепу України. На основі виділеного вихідного матеріалу методами гібридизації та екотипової селекції створено та занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, сорти: пирію середнього (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Хорс’; житняку гребінчастого (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Петрівський’; стоколосу прибережного (Bromus riparia Rehm.) – ‘Боян’; регнерії шорсткостеблової (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Колумб’. Порівняно з традиційним, відносно посухостійким видом стоколосу безостого (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Марс’, збір сухої речовини зазначених видів за вкрай посушливих умов у 2011 р. збільшився на 1,52–3,73 т/га. За умов більшого зволоження в 2012 р. регнерія шорсткостеблова ‘Колумб’ за цим показником була на рівні контрольного сорту. Інші сорти перевищували його на 1,44–3,22 т/га. Наведено дані про насіннєву продуктивність і показники посівної якості, тривалість післязбирального достигання та господарської придатності насіння.Висновки. Використання рекомендованих сортів посухостійких видів злакових багаторічних трав у складі травосумішок значно підвищить продуктивність сінокосів і культурних пасовищ у сучасних умовах зміни клімату.

Purpose. To assess introduced samples of drought-resistant species of perennial grasses, select a promising parent material and create on its base high-yielding varie­ ies with economic characters. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The results of studies on introduction and breeding were given aimed to improve drought tolerance of non-traditional perennial grasses under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Based on the selected parent material, varieties were created by the use of hybridization and ecotype breeding methods and then entered into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, among them: intermediate wheatgrass (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Hors’, crested wheatgrass (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Petrivskyi’; meadow brome (Bromus riparia Rehm.) – ‘Boian’; slender wheatgrass (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Co­umb’. As compared with conventional, relatively drought-tolerant species of smooth brome (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Mars’, increment of dry matter content of these species in the extreme drought conditions of 2011 was increased by 1,52–3,73 t/ha. Under more sufficient moistening conditions of 2012, slender wheatgrass ‘Columb’ was at the level of the сheck variety in terms of this indicator. Other varieties exceeded it by 1.44–3.22 t/ha. The data was given including seed productivity and sowing quality indicators, after-ripening duration and economic fitness of seeds. Conclusions. The use of the recommended varieties of drought-resistant species of perennial grasses as part of grass mixtures will increase significantly the productivity of grasslands and pastures in the current context of climate change.

Purpose. To assess introduced samples of drought-resistant species of perennial grasses, select a promising parent material and create on its base high-yielding varie­ ies with economic characters. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The results of studies on introduction and breeding were given aimed to improve drought tolerance of non-traditional perennial grasses under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Based on the selected parent material, varieties were created by the use of hybridization and ecotype breeding methods and then entered into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, among them: intermediate wheatgrass (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Hors’, crested wheatgrass (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Petrivskyi’; meadow brome (Bromus riparia Rehm.) – ‘Boian’; slender wheatgrass (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Co­umb’. As compared with conventional, relatively drought-tolerant species of smooth brome (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Mars’, increment of dry matter content of these species in the extreme drought conditions of 2011 was increased by 1,52–3,73 t/ha. Under more sufficient moistening conditions of 2012, slender wheatgrass ‘Columb’ was at the level of the сheck variety in terms of this indicator. Other varieties exceeded it by 1.44–3.22 t/ha. The data was given including seed productivity and sowing quality indicators, after-ripening duration and economic fitness of seeds. Conclusions. The use of the recommended varieties of drought-resistant species of perennial grasses as part of grass mixtures will increase significantly the productivity of grasslands and pastures in the current context of climate change.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine.Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation.Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%. | Цель. Исследовать влияние регулятора роста растений АКМ на рост, развитие и формирование урожая гиб­ридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины.Методы. Лабораторные, полевой и статистические.Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (F1) и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014–2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: ‘Альфа’, ‘Логос’ и ‘Персей’. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8–12,8 п.п. (♂); 0,4–10,7 п.п. (♀), лабораторная всхожесть – на 2,3–6,1 п.п. (♂); 3,5–6,2 п.п. (♀). В 2016 г. высота растений подсолнечника всех вариантов превышала этот показатель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00–39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины.Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%. | Мета. Дослідити вплив регулятора росту рослин АКМ на ріст, розвиток і формування врожаю гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) на ділянках гібридизації в умовах Південного Степу України. Методи. Лабораторні, польовий та статистичні. Результати. Наведено результати досліджень з визначення оптимальної концентрації АКМ для обробки насіння материнської та батьківської ліній, впливу АКМ на польову схожість, біометричні показники рослин соняшнику, якість насіння (F1) та його врожайність. Дослідження проводили протягом 2014–2016 рр. на трьох гібридах української селекції: ‘Альфа’, ‘Логос’ та ‘Персей’. Було визначено оптимальну концентрацію АКМ (0,0015 г/л). Енергія проростання насіння, обробленого АКМ, була більшою, ніж у контролі, на 0,8–12,8 в.п. (♂); 0,4–10,7 в.п. (♀), лабораторна схожість – на 2,3–6,1 в.п. (♂); 3,5–6,2 в.п. (♀). У 2016 р. висота рослин соняшнику всіх варіантів перевищувала цей показник в інші роки дослідження. Це пояснюється тим, що ГТК у 2016 р. за період ВВСН 00–39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза. Загалом гібриди, як досліджуваний фактор, істотно впливають на врожайність соняшнику, і частка їх впливу (фактор А) становить 33%. Це потрібно враховувати під час добору гідридів у технологіях вирощування соняшнику в Степовій зоні України.Висновки. Максимальний вплив на формування якості насіння та врожайності рослин соняшнику досліджуваних гібридів мали гідротермічні умови року, але в разі застосування регулятора росту рослин АКМ для передпосівної обробки насіння цей негативний вплив зменшувався в середньому на 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity.Methods. Special and gene­ral techniques for studies.Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99).Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79). | Цель. Изучить биологические особенности роста и развития среднеранних сортов сои и создать модель продуктивности фенотипа.Методы. Cпециальные и общие методики проведения исследований.Результаты. Оптимальная продуктивность растений формируется только за счет рационального соотношения всех элементов их структуры. Часто бывает так, что при слабом развитии одного из компонентов структуры урожай в определенной степени может быть компенсирован за счет лучшего развития других элементов. Выделено восемь показателей, которые вносят наибольший суммарный вклад в признак продуктивности сорта, – масса семян с растения: общее количество ветвей, количество узлов на растении, количество бобов на растении, количество семян с растения, количество цветков, высота растения, масса 1000 семян. На первые четыре из них приходится основная доля суммарного вклада в признак массы семян с растения. За основу построения модели взята иерархичность проявления признаков продуктивности в онтогенезе и соответствие их развития в органогенезе. Модель состоит из двух модулей признаков – результирующей и компонентных, которые демонстрируют фенотипическую реализацию генетической формулы. Установлено, что высота растений существенно влияет на количество узлов на растении (r = 0,76), а от этого признака зависит и количество бобов на растении (r = 0,43). Кроме того, на основе исследований получена корреляция между количеством цветков на растении и высотой растений (r = 0,35) и количеством узлов (r = 0,76). Установлено, что показатель количества цветков на растении определяет развитие на нем бобов, поэтому является сильно коррелированным с этим признаком (r = 0,99).Выводы. Определено что количество бобов на растении и количество семян с растения имеют очень сильную корреляционную связь (r = 0,96). Кроме того, признак количества семян с растения имеет сильную связь с массой семян с растения (r = 0,79). | Мета. Вивчити біологічні особливості росту й розвитку середньоранніх сортів сої та створити модель продуктивності фенотипу.Методи. Спеціальні та загальні методики проведення досліджень.Результати. Оптимальна продуктивність рослин формується лише за рахунок раціонального співвідношення всіх елементів їхньої структури. Часто буває так, що за умов недостатнього розвитку одного з компонентів структури врожай певною мірою може бути компенсований за рахунок кращого розвитку інших елементів. Виділено вісім показників, які мають найбільший сумарний внесок в ознаку продуктивності сорту, – маса насіння з рослини: загальна кількість гілок, кількість вузлів на рослині, кількість бобів на рослині, кількість насінин з рослини, кількість квіток, висота рослини, маса 1000 насінин. На перші чотири з них припадає основна частка сумарного внеску в ознаку маси насіння з рослини. За основу побудови моделі взято ієрархічність прояву ознак продуктивності в онтогенезі та відповідність їх розвитку в органогенезі. Модель складається з двох модулів ознак – результуючої та компонентних, які демонструють фенотипову реалізацію генетичної формули. Встановлено, що висота рослин істотно впливає на кількість вузлів на рослині (r = 0,76), а від цієї ознаки залежить і кількість бобів на рослині (r = 0,43). Крім того, на основі досліджень отримано кореляцію між кількістю квіток на рослині й висотою рослин (r = 0,35) та кількістю вузлів (r = 0,76). Встановлено, що показник кількості квіток на рослині визначає розвиток на ній бобів, тому є сильно корельованим з цією ознакою (r = 0,99).Висновки. Визначено, що кількість бобів на рослині та кількість насінин з рослини мають дуже сильний кореляційний зв’язок (r = 0,96). Крім того, ознака кількості насінин з рослини має сильний зв’язок з масою насіння з рослини (r = 0,79).

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To elaborate winter wheat cultivation technologies based on balanced fertilizer system that combines application of mineral fertilizers and the increase of their efficiency by the use of preparations with microelements.Methods. Field and laboratory studies, mathematical and statistical analysis.Results. During 2011–2013, the effect of cultivation technologies on the formation of yield and quality of winter wheat varie­ty ‘Benefis’ (pea is a predecessor) was studied. In case of alternative technologies that provided adding only by-products of the predecessor, the yield of winter wheat was 3.73 t/ha when using integrated protection system, and it was increased to 4.22 t/ha with grain quality of the 4th–5th class of the group B when foliar dressing was applied. Resource saving technologies of cultivation with restricted use of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 5.19–5.61 t/ha with grain quality of the 2nd–3rd class of the group A. Grain yield of 6.27 t/ha of the 2nd class quality was obtained by the use of intensive cultivation technology, which included application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) in addition to the use of predecessor’s by-products and foliar dressing. The highest yield of grain (6.71 t/ha) on average during all years of the study with the 1st class of the group A quality was provided by energy-intensive technology, which included application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) with embedding of predecessor’s by-products into the soil and foliar dressing.Conclusions. It was established that in the northern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine the highest productivity of winter wheat was obtained in dark gray podzolic soils using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) against the background of predecessor’s by-products embedded into the soil in case of integrated plant protection, and foliar dres­sing. This technology ensured the yield of 6.71 t/ha with grain quality of the 1st class of the group A. | Цель. Разработать технологии выращивания пшеницы озимой, базирующиеся на сбалансированной системе удоб­рения, которая сочетает применение минеральных удобрений и повышение эффективности их использования за счет применения препаратов с микроэлементами.Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ.Результаты. В течение 2011–2014 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна озимой пшеницы сорта ‘Бенефис’ (предшественник – горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 3,73 т/га, при применении внекорневых подкормок – до 4,22 т/га зерна 4–5-го класса качества группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (Р45К45N30(II)+30(IV)) обес­печили урожайность на уровне 5,19–5,61 т/га с качеством зерна 2–3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,27 т/га с показателями 2-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение минеральных удобрений (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) на фоне применения побочной продукции предшественника и внекорневых подкормок. Наибольшую урожайность зерна (6,71 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 1-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) с заделкой в почву побочной продукции предшественника и использованием внекорневых подкормок. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания с внесением P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника при интегрированной системе защиты и применении внекорневых подкормок. Эта технология обеспечивала урожайность 6,71 т/га зерна 1-го класса качества группы А. | Мета. Розробити технології вирощування пшениці озимої, що базуються на збалансованій системі удобрення, яка поєднує застосування мінеральних добрив і підвищення ефективності їх використання за рахунок застосування препаратів з мікроелементами.Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз.Результати. Протягом 2011–2013 рр. вивчали вплив технологій вирощування на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту ‘Бенефіс’ (попередник – горох). За альтернативних технологій, які передбачали внесення тільки побічної продукції попередника, врожайність пшениці озимої становила за інтегрованої системи захисту 3,73 т/га, в разі застосування позакореневих підживлень – 4,22 т/га зерна 4–5-го класу якості групи Б. Ресурсоощадні технології вирощування з обмеженим використанням добрив (Р45К45N30(ІІ)+30(ІV)) забезпечили врожайність на рівні 5,19–5,61 т/га зерна 2–3-го класу якості групи А. Врожайність зерна 6,27 т/га з показниками 2-го класу якості була досягнута за інтегрованої технології вирощування, яка включала внесення мінеральних добрив (Р90К90N30(ІІ)+60(ІV)+30(VІІІ)) на фоні застосування побічної продукції попередника та позакореневих підживлень. Найвищу врожайність зерна (6,71 т/га) в середньому за роки досліджень з показниками 1-го класу якості групи А забезпечила інтенсивна енергонасичена технологія, за якої вносили Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) із загортанням у ґрунт побічної продукції попередника та застосуванням позакореневих підживлень. Висновки.Встановлено, що в умовах північної частини Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) на фоні побічної продукції попередника за інтегрованої системи захисту та застосування позакореневих підживлень. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,71 т/га зерна 1-го класу якості групи А.

Purpose. To elaborate winter wheat cultivation technologies based on balanced fertilizer system that combines application of mineral fertilizers and the increase of their efficiency by the use of preparations with microelements. Methods. Field and laboratory studies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2013, the effect of cultivation technologies on the formation of yield and quality of winter wheat varie­ty ‘Benefis’ (pea is a predecessor) was studied. In case of alternative technologies that provided adding only by-products of the predecessor, the yield of winter wheat was 3.73 t/ha when using integrated protection system, and it was increased to 4.22 t/ha with grain quality of the 4th–5th class of the group B when foliar dressing was applied. Resource saving technologies of cultivation with restricted use of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 5.19–5.61 t/ha with grain quality of the 2nd–3rd class of the group A. Grain yield of 6.27 t/ha of the 2nd class quality was obtained by the use of intensive cultivation technology, which included application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) in addition to the use of predecessor’s by-products and foliar dressing. The highest yield of grain (6.71 t/ha) on average during all years of the study with the 1st class of the group A quality was provided by energy-intensive technology, which included application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) with embedding of predecessor’s by-products into the soil and foliar dressing. Conclusions. It was established that in the northern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine the highest productivity of winter wheat was obtained in dark gray podzolic soils using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) against the background of predecessor’s by-products embedded into the soil in case of integrated plant protection, and foliar dres­sing. This technology ensured the yield of 6.71 t/ha with grain quality of the 1st class of the group A.

Purpose. To elaborate winter wheat cultivation technologies based on balanced fertilizer system that combines application of mineral fertilizers and the increase of their efficiency by the use of preparations with microelements. Methods. Field and laboratory studies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2013, the effect of cultivation technologies on the formation of yield and quality of winter wheat varie­ty ‘Benefis’ (pea is a predecessor) was studied. In case of alternative technologies that provided adding only by-products of the predecessor, the yield of winter wheat was 3.73 t/ha when using integrated protection system, and it was increased to 4.22 t/ha with grain quality of the 4th–5th class of the group B when foliar dressing was applied. Resource saving technologies of cultivation with restricted use of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 5.19–5.61 t/ha with grain quality of the 2nd–3rd class of the group A. Grain yield of 6.27 t/ha of the 2nd class quality was obtained by the use of intensive cultivation technology, which included application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) in addition to the use of predecessor’s by-products and foliar dressing. The highest yield of grain (6.71 t/ha) on average during all years of the study with the 1st class of the group A quality was provided by energy-intensive technology, which included application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) with embedding of predecessor’s by-products into the soil and foliar dressing. Conclusions. It was established that in the northern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine the highest productivity of winter wheat was obtained in dark gray podzolic soils using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) against the background of predecessor’s by-products embedded into the soil in case of integrated plant protection, and foliar dres­sing. This technology ensured the yield of 6.71 t/ha with grain quality of the 1st class of the group A.

Purpose. To determine the possibility of the domestic viticulture transition to the ecological (adaptive) management system, based on the use of highly adaptive varieties. Methods. Procedures are conventional in viticulture. All stages of agrobiological research were carried out according to the M. A. Lazarevskiy technique. The resistance of genetic resources to fungal diseases was assessed using the 9-point scale on the natural infectious background with maximum damage. Organoleptic evaluation of wine and fresh grapes was performed using 8-point and a 10-point scales respectively. Results. The main agrobiological traits (resistance to diseases, productivity and yield quality) of 22 perspective grape varieties and forms were studied. The level of resistance to fungal diseases was determined as one of the main criteria of the variety suitability for ecological (adaptive) viticulture. During five years, the average resistance level of this group of table and wine varieties was not lower than the relative one (6.5–7 points), and in ‘Zagrei’ variety – up to 7,5 points. The level of quality characteristics of products of new grape varieties and forms was determined (wine evaluation, marketability and assessment of fresh table grapes). Samples with a combination of high wine and grape quality characteristics and high productivity were selected. To replenish the gene pool of grapes by adaptive varieties, such perspective hybrid combinations as ‘Opalovyi’ ´ ‘Burmunk, ‘Avgustin’ ´ ‘Oryhinal and ‘Ohoniok tairovskyi’ ´ ‘Kardyshakh’ were studied. The level of group resistance to fungal diseases was identified and the perspective genotypes were preliminarily selected. Conclusions. The level of display of a number of economic characters in the group of perspective table and wine grape varieties and forms was determined. Highly adaptive and highly productive varieties and forms suitable for the use in the adaptive viticulture were defined. Prospective hybrid combinations were considered, from which highly adaptive varieties will be selected as suitable for the ecological system of viticulture. | Цель. Определить возможность перехода отечественного виноградарства на экологическую (адаптивную) систему хозяйствования, основанную на использовании високоадаптивных сортов.Методы. Общепринятые в виноградарстве. Все этапы агробиологических исследований были проведены по методике М. А. Лазаревского Устойчивость генетических ресурсов к грибным заболеваниям оценивали по 9-балльной шкале на естественном инфекционном фоне при максимальном поражении. Органолептическая оценка вин проведена по 8-балльной, свежего винограда – по 10-балльной шкале.Результаты. Исследованы основные агробиологические показатели (устойчивость к болезням, урожайность и качественные показатели урожая) 22-х перспективных сортов и форм винограда разного направления использования. Определен уровень устойчивости к грибным болезням как один из основных критериев пригодности сорта для экологического (адаптивного) виноградарства. Данная группа столовых и технических сортов в среднем за пять лет продемонстрировала устойчивость на уровне не ниже относительного (6,5–7 баллов), а такой сорт, как ‘Загрей’ – до 7,5 балла. Определен уровень качественных показателей продукции новых сортов и форм винограда (оценка вина для технических, товарность и оценка свежего винограда – для столовых). Отобраны образцы с сочетанием высоких качественных показателей вина и винограда с высокой урожайностью. Для пополнения адаптивного генофонда винограда исследованы перспективные гибридные комбинации ‘Опаловый’ ´ ‘Бурмунк’, ‘Августин’ ´ ‘Оригинал’ и ‘Огонек Таировский’ ´ ‘Кардишах’. Определен уровень групповой устойчивости к грибным болезням и предварительно выделены перспективные генотипы.Выводы. Определен уровень проявления ряда хозяйственно-ценных признаков у группы перспективных столовых и технических сортов и форм. Выделены високоадаптивные и высокопродуктивные сорта и формы, пригодные для использования в адаптивной системе хозяйствования. Рассмотрены перспективные гибридные комбинации, из которых в будущем будут отобраны високоадаптивные сорта, пригодные для экологической системы виноградарства. | Мета. Визначити можливість переходу вітчизняного виноградарства на екологічну (адаптивну) систему господарювання, що базується на використанні високоадаптивних сортів.Методи. Загальноприйняті у виноградарстві. Всі етапи агробіологічних досліджень проведено за методикою М. А. Лазаревського. Стійкість генетичних ресурсів проти грибних захворювань оцінювали за 9-бальною шкалою на природному інфекційному фоні за максимального ураження. Органолептичну оцінку вин проводили за 8-бальною, свіжого винограду – за 10-бальною шкалою.Результати. Досліджено основні агробіологічні показники (стійкість проти хвороб, урожайність та якісні показники врожаю) 22-х перспективних сортів і форм винограду різного напряму використання. Визначено рівень стійкості проти грибних хвороб як один з основних критеріїв придатності сорту для екологічного (адаптивного) виноградарства. Означена група столових і технічних сортів у середньому за п’ять років продемонструвала стійкість на рівні, не нижчому за відносний (6,5–7 балів), а такий сорт, як ‘Загрей’ – до 7,5 бала. Визначено рівень якісних показників продукції нових сортів і форм винограду (оцінка вина для технічних, товарність та оцінка свіжого винограду – для столових). Відібрано зразки з поєднанням високих якісних показників вина та винограду з високою врожайністю. Для поповнення адаптивного генофонду винограду досліджено перспективні гібридні комбінації ‘Опаловий’ ´ ‘Бурмунк’, ‘Августин’ ´ ‘Оригінал’ та ‘Огоньок таїровський’ ´ ‘Кардишах’. Визначено рівень групової стійкості проти грибних хвороб і попередньо виділено перспективні генотипи.Висновки. Визначено рівень прояву ряду господарсько-цінних ознак у групи перспективних столових і технічних сортів та форм. Виділено високоадаптивні та високопродуктивні сорти та форми, придатні для використання в адаптивній системі господарювання. Розглянуто перспективні гібридні комбінації, з яких у майбутньому будуть видібрані високоадаптивні сорти, придатні для екологічної системи виноградарства.

Purpose. To determine the possibility of the domestic viticulture transition to the ecological (adaptive) management system, based on the use of highly adaptive varieties. Methods. Procedures are conventional in viticulture. All stages of agrobiological research were carried out according to the M. A. Lazarevskiy technique. The resistance of genetic resources to fungal diseases was assessed using the 9-point scale on the natural infectious background with maximum damage. Organoleptic evaluation of wine and fresh grapes was performed using 8-point and a 10-point scales respectively. Results. The main agrobiological traits (resistance to diseases, productivity and yield quality) of 22 perspective grape varieties and forms were studied. The level of resistance to fungal diseases was determined as one of the main criteria of the variety suitability for ecological (adaptive) viticulture. During five years, the average resistance level of this group of table and wine varieties was not lower than the relative one (6.5–7 points), and in ‘Zagrei’ variety – up to 7,5 points. The level of quality characteristics of products of new grape varieties and forms was determined (wine evaluation, marketability and assessment of fresh table grapes). Samples with a combination of high wine and grape quality characteristics and high productivity were selected. To replenish the gene pool of grapes by adaptive varieties, such perspective hybrid combinations as ‘Opalovyi’ ´ ‘Burmunk, ‘Avgustin’ ´ ‘Oryhinal and ‘Ohoniok tairovskyi’ ´ ‘Kardyshakh’ were studied. The level of group resistance to fungal diseases was identified and the perspective genotypes were preliminarily selected. Conclusions. The level of display of a number of economic characters in the group of perspective table and wine grape varieties and forms was determined. Highly adaptive and highly productive varieties and forms suitable for the use in the adaptive viticulture were defined. Prospective hybrid combinations were considered, from which highly adaptive varieties will be selected as suitable for the ecological system of viticulture.

Purpose. To determine the possibility of the domestic viticulture transition to the ecological (adaptive) management system, based on the use of highly adaptive varieties. Methods. Procedures are conventional in viticulture. All stages of agrobiological research were carried out according to the M. A. Lazarevskiy technique. The resistance of genetic resources to fungal diseases was assessed using the 9-point scale on the natural infectious background with maximum damage. Organoleptic evaluation of wine and fresh grapes was performed using 8-point and a 10-point scales respectively.  Results. The main agrobiological traits (resistance to diseases, productivity and yield quality) of 22 perspective grape varieties and forms were studied. The level of resistance to fungal diseases was determined as one of the main criteria of the variety suitability for ecological (adaptive) viticulture. During five years, the average resistance level of this group of table and wine varieties was not lower than the relative one (6.5–7 points), and in ‘Zagrei’ variety – up to 7,5 points. The level of quality characteristics of products of new grape varieties and forms was determined (wine evaluation, marketability and assessment of fresh table grapes). Samples with a combination of high wine and grape quality characteristics and high productivity were selected. To replenish the gene pool of grapes by adaptive varieties, such perspective hybrid combinations as ‘Opalovyi’ ´ ‘Burmunk, ‘Avgustin’ ´ ‘Oryhinal and ‘Ohoniok tairovskyi’ ´ ‘Kardyshakh’ were studied. The level of group resistance to fungal diseases was identified and the perspective genotypes were preliminarily selected. Conclusions. The level of display of a number of economic characters in the group of perspective table and wine grape varieties and forms was determined. Highly adaptive and highly productive varieties and forms suitable for the use in the adaptive viticulture were defined. Prospective hybrid combinations were considered, from which highly adaptive varieties will be selected as suitable for the ecological system of viticulture.

Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination.Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name.Conclusions. The registered varieties of fruit plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be places ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions. | Цель. Проанализировать украинские названия плодовых культур, сорта которых проходят научно-техническую экспертизу.Результаты. Названия плодовых культур образуют отдельную терминологическую систему на основе однословных названий плодовых растений. Названия новых интродуцированных плодовых культур обычно заимствуют из языка той страны, где культура возникла и откуда она распространилась, или на основе латинского родового названия.Выводы. Зарегистрированные в Украине сорта плодовых растений можно распределить между 48 культурами. Формирование названий плодовых культур началось с незапамятных времен и длится до сих пор. Названия культур, как правило, однословные; двухсловные бывают в порядке исключения, в них прилагательное предшествует существительному. Названия плодовых культур и названия ботанических таксонов являются специфическими, принадлежат к разным терминологическим системам и выполняют разные функции. | Мета. Проаналізувати українські назви плодових культур, сорти яких проходять науково-технічну експертизу.Результати. Назви плодових культур утворюють окрему термінологічну систему на основі однослівних назв плодових рослин. Назви нових інтродукованих плодових культур зазвичай запозичують з мови тієї країни, де культура виникла й звідки вона поширилася, або на основі латинської родової назви.Висновки. Зареєстровані в Україні сорти плодових рослин можна розподілити між 48 культурами. Формування назв плодових культур розпочалося за прадавніх часів і триває донині. Назви культур, як правило, є однослівними; двослівні бувають як виняток, у них прикметник передує іменнику Назви плодових культур і назви ботанічних таксонів є специфічними, належать до різних термінологічних систем і виконують різні функції.

Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination. Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name. Conclusions. The registered varieties of fruit plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be places ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions.

Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination. Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name. Conclusions. The registered varieties of fruit plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be places ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity.Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results.Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated.Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha. | Цель. Установить степень влияния факторов (нормы, сроки и способы посева) на урожайность зерна и кондиционного семенного материала, а также индивидуальную реакцию сортов пшеницы озимой при экологической системе семеноводства на данные факторы, что позволило бы сформировать и получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта.Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов.Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам. В процессе исследований по показателю «урожайность зерна» и количественным показателям структуры урожая пшеницы озимой были получены результаты с 684 участков, для полной достоверности они были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия и вычислен НИР0,05.Выводы. Так, при смещении сроков посева от оптимального к позднему эффективность использования воды растениями уменьшалась в большей степени в годы с недостаточным уровнем осадков. Смещение сроков посева в сторону поздних при оптимальных нормах высева и проведении посева обычным рядковым способом не приводит к уменьшению урожая. Самой высокой была урожайность сортов пшеницы озимой, исследуемых при посеве в период с 15 сентября и 5 октября обычным способом при норме высева 5,5 млн шт./га. Сорта ‘Славная’ и ‘Чернява’ обеспечивают самую высокую продуктивность зерна при норме высева 5,5 млн шт./га и проведении посева обычным рядковым способом, при незначительном влиянии такого фактора, как срок посева. Исследуемые сорта негативно реагировали урожайностью зерна в опыте при уменьшении нормы высева до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ обеспечил самую высокую продуктивность по урожайности кондиционных семян по отношению к контролю (от 1,59 до 3,38 т/га). Самый высокий уровень продуктивности – 7,02 т/га (+3,38 т/га, или +92,9%) был у варианта опыта при посеве 5 октября обычным способом нормой высева 5,5 млн шт./га. Смещение срока посева на 5 октября приводило к значительному уменьшению урожайности кондиционных семян по сравнению с посевом 15 и 25 сентября. Урожайность семян исследуемых сортов при сроке посева 5 октября была выше, чем при посеве 25 сентября. Самый высокий процент выхода кондиционных семян у исследуемых сортов наблюдался при норме высева 2,5–3,0 млн шт./га. При норме высева 5,5 млн шт./га по сортам между сроками сева 15 и 25 сентября разница в урожайности зерна была незначительной. Самый высокий уровень урожайности семян за годы исследований обеспечил сорт пшеницы озимой ‘Астарта’ – 9,36 т/га, наименьший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в лучшем варианте – 5,55 т/га. | Мета. Встановити рівень впливу чинників (норми, строки й способи сівби) на врожайність зерна та кондиційного насіннєвого матеріалу, а також індивідуальну реакцію сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва на ці чинники, що дало б змогу сформувати й отримати генетично зумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно різнилися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння по роках. У процесі досліджень за показником «урожайність зерна» та кількісними показниками структури врожаю пшениці озимої було отримано результати з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу, та розраховано НІР0,05.Висновки. Таким чином, за зміщення строків сівби від оптимального до пізнього ефективність використання води рослинами зменшувалася більшою мірою в роки з недостатнім рівнем опадів. Зміщення строків сівби в бік пізніх за оптимальної норми висіву та проведення сівби звичайним рядковим способом не призводить до зменшення врожаю. Найвищою була врожайність сортів пшениці озимої, які досліджували за сівби в період з 15 вересня та 5 жовтня звичайним способом за норми висіву 5,5 млн шт./га. Сорти ‘Славна’ й ‘Чорнява’ забезпечують найвищу продуктивність зерна за норми висіву 5,5 млн шт./га та проведення сівби звичайним рядковим способом, за незначного впливу такого чинника, як строк сівби. Досліджувані сорти негативно реагували врожайністю зерна в досліді в разі зменшення норми висіву до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ забезпечив найвищу продуктивність за врожайністю кондиційного насіння щодо контролю (від 1,59 до 3,38 т/га). Найвищий рівень продуктивності – 7,02 т/га (+3,38 т/га, або +92,9%) був у варіанті досліду за сівби 5 жовтня звичайним способом нормою 5,5 млн шт./га. Зміщення строку сівби на 5 жовтня призводило до значного зменшення врожайності кондиційного насіння порівняно із сівбою 15 і 25 вересня. Врожайність насіння досліджуваних сортів за сівби 5 жовтня була вищою, ніж за сівби 25 вересня. Найвищий відсоток виходу кондиційного насіння в досліджуваних сортів спостерігався за норми висіву 2,5–3,0 млн шт./га. За норми 5,5 млн шт./га по сортах між строками сівби 15 і 25 вересня різниця у врожайності зерна була незначною. Найвищий рівень урожайності насіння за роки досліджень забезпечив сорт пшениці озимої ‘Астарта’ – 9,36 т/га, найменший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в найкращому варіанті – 5,55 т/га.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.