Purpose. Estimate phenological and morphological characteristics of Miscanthus giganteus J. M. Greef & Deuter ex Hodkinson & Renvoize, M. sacchariflorus (Maxim) Benth. and M. sinensis Anderss., obtained in vitro, and M. giganteus, propagated by rhizomimes (ex vitro) to attract them to the breeding process and create new forms of miscanthus for use in bioenergy. Methods. Seeds of M. sinensis, as well as M. sacchariflorus (2n), M. sacchariflorus (4n), introduced into culture and propagated in vitro according to commonly used methods (M. D. Melnychuk, A. Plazek et al.) were used in the studies. Phenological observations were carried out according to the methods of V. V. Zinchenko, M. V. Roik, D. B. Rakh­metov, and others. Statistical processing of the obtained data was carried out according to M. A. Shelamov and ot­hers. Results. M. sacchariflorus (2n) in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine does not enter into the flowering phase, whereas in M. sacchariflorus (4n) the flowering phase begins a month earlier than M. sinensis, which is an obstacle for transpollination of these species in the natural environment. M. giganteus, reproduced by rhizomes, in overwhelming majority of indicators (stem height and diameter, number of interstices and leaves, leaf area, length and width of cluster) dominate all species of mescanthus obtained in vitro. But the number of stems in the bush of M. sinensis is the highest (63 pcs.) and is almost 2–4 times higher than those of M. giganteus, obtained from risomes and in vitro. It has been revealed that the most promising forms for bioenergy use are M. sinensis, whose productivity is about 7 kg/m2 of green mass and M. giganteus, propagated by rhizomimes (ex vitro), where the mass of the aerial part is almost 9 kg/m2. But M. sacchariflorus (2n) and M. sacchariflorus (4n) should not be considered as promising species for use in bioenergy purposes, because their performance is very low compared to other species and is only 0.25 and 2.05 kg above ground mass from 1 m2. Conclusions. On the basis of the obtained data, the most promising forms of Miscanthus were established to attract them into the breeding process and to obtain new varieties with high biomass productivity for the needs of bioenergy.

Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.

Purpose. Reveal the peculiarities of the formation of national varietal resources of grapes, considering current state of the market, needs of consumers, problems and prospects of the viticulture industry in Ukraine. Results. The monitoring of the national varietal resources of the common grape vine in the chronology of the formation of a well-known varie­ties collection used both for food purposes and in the further breeding process. As of the beginning of 2019, 51 grape varieties of the common grape vine are included in the State Regis­ter of Plant Varieties suitable for dissemination in Ukraine. In recent years, there has been a tendency to a decrease in the number of new varieties, reduction in the total area of vineyards and young plantings. Technical varie­ties of the crop dominate in the Register of plant varieties of Ukraine; the assortment of the table grapes and universal groups needs to be expanded. The largest share among the common varieties in Ukraine is occupied by ones of domestic breeding. The results of monitoring of renewal dynamics of the common grape vine varieties in the State Register of Plant Varieties of Ukraine over the past five years indicate a negative trend: 2013 – 11 varieties, 2015 – two, 2018 – one variety. Therefore, the issues of the formation of national varietal resources of grapes are relevant and require a scientific approach to the breeding process, the state scientific and technical examination of the application for a variety of plants and their commercial circulation. New varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine based on the results of the state scientific and technical expertise on the plant variety; it provides for the establishment of criteria for distinctness, uniformity and stability using the morphological description of the identification signs of vegetative and generative organs of grapes and the determination of economically valuable indicators of new varieties. Conclusions. The total number of the common grape vine varieties in Ukraine for the period 2015–2018 decreased, due to the low level of applications for new varieties of both domestic and foreign breeding. The search for modern methods and directions of breeding, the use of new methods for crop varieties and clones identification remains a reserve for expanding the common grape vine assortment

Purpose. To reveal the nature of the inheritance of apricot color of the ray flowers of the sunflower and the type of interaction of genes causing different colors. Methods. Field experiment, genetic analysis. The statistical validity of the results was evaluated using Pearson’s criterion. Results. We conducted crosses of the ‘KG13’ line as the source of the sign of apricot color with sunflower lines that had yellow, orange and lemon colors of the ray flowers. In the first generation, from crossing the ‘KG13’ line with five lines, which had a yellow color, only a yellow color of ray flowers was observed. In the second generation, a 3 : 1 split was observed: three-quarters with yellow flowers and one with apricot flowers. Line ‘KG13’ was crossed with three lines (‘HA298’, ‘SL2966’, ‘LD72/3’), which had an orange color of flowers. In the first generation, orange flowers were observed; in the second gene­ration, splitting was recorded: three-quarters of offsprings with orange-colored flowers and one-quarter with apricot flowers. The line ‘KG13’ was crossed with ‘KG107’ and ‘ZL678’, which had lemon-colored flowers. The resulting plants of the first generation had a yellow coloration of ray flowers. In the second generation, five classes of plants by coloration of ray flowers were obtained: yellow, orange, apricot, lemon, lemon-apricot in the ratio 6 : 4 : 3 : 2 : 1. According to these data, the genes of lemon and apricot color have a complementary effect, the homozygous state of orange allele is epistatic to the recessive homozygote of the lemon-colored gene. The ‘KG108’ line with a combination of genes responsible for apricot and light yellow color has its own light apricot color and in crossings with a yellow colored line in the second generation gives splitting in the ratio 9 : 3 : 3 : 1. Conclusions. It was revealed that the apricot color of the ray flowers of the sunflower line ‘KG13’ is due to the homozygous state of the allele of the same gene whose second allele causes an orange color in the lines ‘NA298’, ‘SL2966’ and ‘LD72/3’. The complementary action of alleles responsible for apricot and lemon, as well as apricot and light yellow coloration of ray flowers was determined. A case of epistasis of homozygotes along the allele controlling the orange color over the recessive homozygote of the gene, which is controlled by the lemon color in the crossing combination ‘ZL678’ / ‘KG13’, was revealed.

Мета. Обґрунтувати інформаційно-технічні особливості використання інструментальних засобів IBM SPSS Statistics під час визначення критерію відмінності нових сортів салату посівного Lactuca sativa L. var. capitata на підставі морфологічних кодових формул фенотипів загальновідомих сортів із використанням алгоритму «найближчого сусіда» в групі подібних сортів. Методи. Аналітичний, що ґрунтується на порівнянні методів та засобів інтелектуального аналізу даних, отриманих методом ідентифікації – морфологічний опис сорту з подальшим застосуванням описової та багатовимірної статистики. Відповідно до «Методики проведення експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність» для групування сортів використовували ознаки, які не варіюють або дуже слабко варіюють. Ці ознаки використовуються окремо або у комбінаціях з іншими. Результати. У результаті моделювання з використанням пакету SPSS було сформовано декілька моделей подібних сортів Lactuca sativa L. var. сapitata. Загальна кількість сортів у вибірці розподілена таким чином: 71,4% репрезентували навчальну вибірку, а 28,6% – конт­рольну. Результативні дані візуалізовано на діаграмах моделі найбільшої подібності. Слід враховувати тип вираження досліджуваної характеристики (ознаки): якісним, кількісним, псевдо-якісним чином. Імітаційний експеримент з моделлю схожих сортів салату головчастого показав залежність результату від обраної цільової змінної. У ролі цільових змінних були ознаки: «рослина: утворення головки», «головка за щільністю», «насінина: забарвлення», «розмір головки». Висновки. Встановлено ефективність технологічних засобів аналізу даних експертизи на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС), що значно полегшує пошук закономірностей серед великого набору даних. Розмежування даних на навчальні та контрольні дозволяє провести «тренування» моделі на наборі даних загальновідомих сортів. Під час побудови моделі важливо правильно визначити цільову та фокусні змінні. Як інструментальний засіб рекомендовано використовувати пакет статистичних програм IBM SPSS Statistics.

Purpose. To determine the correlation dependences of the constituent elements of the productivity of maize hybrids of different ripeness groups with grain producti­vity under irrigation conditions in the Southern Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Results. The article presents the results of studies to determine the correlation dependencies between the biometric features of the corn cob, in order to assess plant productivity. According to the number of rows per ear, hybrids of late ripening groups stood out – 17.7 pcs., medium late forms were statistically close to this – 16.8 pcs. The largest number of grains in a row was formed by hybrids of the middle-late group (FAO 400–490) 48.8 pcs. The highest grain weight from the cob wasfound in hybrids of the middle-late group – 312.5 g. It was shown that the number of rows has significant correlation with the diameter of the core and cob. The number of rows had a stable low directed effect on productivity. A significant correlation is fixed between the number of grains in a row and such signs as the length of the core and the length of the grained cob. Connection was high in all FAO groups. The mass of grains per cob is the main component of the structure of the corn crop. A close correlation of the mass of grains per cob was observed with the following signs: grain productivity, length of the core, length of the cob with grains, diameter of the cob, weight of 1000 seeds, grain yield. Conclusions. Under irrigation conditions the genotypic variability of the constituent elements of the maize hybrids productivity was revealed, which allows predicting the conduct of effective screening on specific characteristics according to ripeness groups.The revealed correlation dependences between quantitative signs of the cob structure and grain yield will allow to make a preliminary assessment of potential yield by factorial charac­teristics adapted to the conditions of irrigation of corn hybrids with FAO 180–600.

Мета. На основі всебічного дослідження особливостей росту, розвитку, плодоношення та якості плодів рослин спонтанних мутантів яблуні (Malus domestica Borkh.) сорту ‘Jonagold’ виділити такі, що відрізняються від вихідного сорту за силою росту дерев та переважають за врожайністю, товарними якостями, лежкістю плодів та економічною ефективністю виробництва останніх.                    Методи. Польовий, лабораторний, порівняння, узагальнення та математичної статистики. Результати. Подано результати вивчення особливостей росту та плодоношення 20 українських спонтанних клонів сорту ‘Jonagold’ в умовах Західного Лісостепу України. Встановлено, що рослини досліджуваних клонів за строками початку і тривалістю основних фенологічних фаз і вегетаційного періоду не відрізнялись від більшості поширених і добре адаптованих до умов Поділля сортів яблуні. Знімальна стиглість плодів у клонів наставала у другій‑третій декадах вересня, з різницею у сім діб. Дерева більшості клонів (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 і ДП‑17) були середньорослими. Урожайність п’яти-восьмирічних насаджень клонів становить 12,1–32,3 т/га, що забезпечує економічно ефективне культивування в умовах Поділля, рівень рентабельності виробництва становить 66–242%. Усі спонтанні мутанти формують плоди більші за середній розмір (крім ДП‑20, великі), красиві, ошатні, які, залежно від клону, різняться за інтенсивністю та характером покривного забарвлення. Клони ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19 відзначались найбільшим виходом яблук вищого та першого ґатунку і за цією властивістю значно перевищили контрольний сорт. Випробовувані клони поділено на три групи за строками достигання плодів: ранньозимові, зимові, пізньозимові. Висновки. Багаторічне оцінювання об’єктів дослідження дозволило встановити, що біологічні властивості рослин українських клонів сорту ‘Jonagold’ відповідають кліматичним умовам Західного Лісостепу України. За силою росту дерев більшість із них належать до групи середньорослих (ДП‑4, ДП‑5, ДП‑9, ДП‑10, ДП‑13, ДП‑14 і ДП‑17) і характеризуються мішаним типом плодоношення. Клони ДП‑1, ДП‑3, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19 виділяються високим виходом плодів вищого та першого ґатунку. За основними показниками якості плодів кращими визнано клони ДП‑3, ДП‑8, ДП‑13, ДП‑14, ДП‑16, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑20; найвищу економічну ефективність виробництва яблук на Поділлі забезпечують клони ДП‑14, ДП‑17, ДП‑18 і ДП‑19. Останні рекомендовано для реєстрації у Державному реєстрі сортів рослин, як перспективні для впровадження у насадження з виробництва плодів універсального призначення у зоні Західного Лісостепу України.

Purpose. Determine the main indicators of productivity and quality of seeds of spring rapeseed new varieties during their cultivation in different argoclimatic zones of Ukraine. Methods. Field, laboratory. Field studies were carried out on the basis of the Branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the zones of Polissia, Forest-Steppe and Steppe in 2015–2016. Results. The State Regis­ter of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine (the Register of Plant Varieties of Ukraine) as at 22 August 2019 contains 60 varieties of spring rapeseed, of which 42 (70.0%) are of foreign origin and 18 (30.0%) are Ukrainian cultivars. The maximum sown area in Ukraine occupied by spring rapeseed was about 68.3 thousand ha in 2018, which is twice as much as the area of 2013. In 2019, a dramatic decrease in sown area was observed. The productivity of the studied rapeseed varieties in 2015–2016 in the Steppe zone was on average 0.94–1.17 t/ha; Forest-steppe – 2.16–2.29; Polissia – 1.33–1.62. The yields of individual varieties exceeded 2.0 t/ha; they had a high content of oil and crude protein and a low content of erucic acid and glucosinolates in the seeds. The content of erucic acid did not exceed 0.1%, glucosinolates – 0.8%. Conclusions. The highest yield in the zones of Forest-Steppe and Polissia was observed from ‘DK 7160 KL’ variety – 2.28 t/ha and 1.62 t/ha, respectively. The maximum crude protein content in the steppe zone was found in ‘Aksana’ variety (26.6%), in the Forest-steppe zone – in ‘Bilder’ (25.4%,) in the Polissia zone – in ‘Sander’ (24.9%). High oil content in seeds in the Steppe zone was in varieties ‘Bilder’ (45.0%) and ‘DK 7155 KL’ (45.2%), in the Forest-Steppe – in ‘Sander’ (46.5%) and ‘DK 7155 KL’ (46.6%); in Polissia – in ‘DK 7160 KL’ (47.1%) and ‘DK 7155 KL’ (46.8%). The minimum content of erucic acid in the seeds of spring rapeseed in the Steppe was in the varieties ‘Aksana’ and ‘DK 7150 KL’, in the Forest-Steppe – ‘GK 7160 KL’, ‘CLICK KL’, ‘DK 7155 KL’ and in the Polissia zone – ‘DK 7160 KL’ and ‘DK 7150 KL’.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes) is the basic technique for conducting DUS testing according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Мета. Обґрунтувати основні етапи створення високопродуктивного сорту ‘МІП Валенсія’ методом індукованого мутагенезу. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Насіння гібридів першого покоління обробляли, використовуючи мутагенні чинники хімічної НЕС (нітрозоетилсечовина), НМС (нітрозометилсечовина), ДАБ (1,4-біс-діазоацетилбутан), ДМС (диметилсульфат), ГА (гідроксиламін) та фізичної природи – гамма-промені 100 і 150 Гр. Результати. Для створення генотипів пшениці озимої та збільшення частоти появи рослин з поліпшеними цінними властивостями щороку проводили гібридизацію, компоненти схрещування яких різнилися за морфологічними ознаками. За роки досліджень у розсадниках F3M2–F5M4 були проведені добори кращих потомств. За результатами фенологічних спостережень, біометричних даних та візуальних оцінок зерна найбільшу кількість форм отримано у 2006 (2877 шт.), 2007 (2237 шт.), 2009 (2196 шт.), 2015 (2133 шт.) рр., найменшу – у 2011 р. (448 шт.). Проведення таких досліджень протягом останніх 10 років сприяло створенню ряду цінних генотипів, ліній та сортів. Унаслідок селекційної роботи з гібридно-мутантними популяціями було виділено лінії, які наразі досліджують у конкурсному випробуванні, в агротехнічному досліді з визначення реакції генотипу на строки сівби та попередники. Так, лінії ‘Еритроспермум 37328’, ‘Еритроспермум 37337’ переважали стандарт на 0,9 та 1,12 т/га відповідно. Сорт пшениці м’якої озимої ‘МІП Валенсія’ (‘Еритроспермум 37328’) створено методом індивідуального добору колосу в F3M4 з гібридно-мутантної популяції сортів ‘Єрмак’ / ‘Деметра’ + НМС 0,005%. Сорт рекомендовано для внесення у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в України з 2018 р. Результати Державного сортовипробування в Україні у 2017 р. свідчать, що у лісостеповій зоні найвищу врожайність отримали на Черкаському (9,11 т/га) та Вінницькому (9,08 т/га) обласних державних центрах експертизи сортів рослин (ОДЦЕСР). У зоні Полісся максимальна врожайність сорту виявлена на Житомирському (6,99 т/га) та Івано-Франківському (6,94 т/га) ОДЦЕСР. У степовій зоні найвищу врожайність сорту ‘МІП Валенсія’ зафіксовано на Дніпропетровському (7,39 т/га) ОДЦЕСР. Висновки. Залучення сучасних методів селекції, зокрема експериментального мутагенезу, дає змогу отримати мутантні форми та сорти, які можуть бути використані в селекції пшениці озимої та виробництві. | Цель. Обосновать основные этапы создания высокопропродуктивного сорта ‘МИП Валенсия’ методом индуцированного мутагенеза.Методы. Полевые, лабораторные, статистические. Семена гибридов первого поколения обрабатывали, используя мутагенные факторы химической НЭМ (нитрозоэтилмочевина), НММ (нитрозометилмочевина), ДАБ (1,4-бис-диазоацетилбутан), ДМС (диметилсульфат), ГА (гидроксиламин) и физичес­кой природы – гамма-лучи 100 и 150 Гр.Результаты. Для создания генотипов пшеницы озимой и увеличения частоты появления растений с улучшенными ценными свойствами ежегодно проводили гибридизацию, компоненты скрещивания которых отличались по морфологическим признакам. За годы исследований в питомниках F3M2–F5M4 были проведены отборы лучших потомств. По результатам фенологических наблюдений, биометрических данных и визуальных оценок зерна наибольшее количество форм получено в 2006 (2877 шт.), 2007 (2237 шт.), 2009 (2196 шт.), 2015 (2133 шт.) гг., наименьшее – в 2011 г. (448 шт.). Проведение таких исследований в последние 10 лет способствовало созданию ряда ценных генотипов, линий и сортов. В результате селекционной работы с гибридно-мутантными популяциями был выделен ряд линий, которые в настоящее время исследуются в конкурсном испытании, в агротехническом опыте по определению реакции генотипа на сроки посева и предшественники. Так, линии ‘Эритроспермум 37328’, ‘Эритроспермум 37337’ превышали стандарт на 0,9 и 1,12 т/га соответственно. Сорт пшеницы мягкой озимой ‘МИП Валенсия’ (‘Эритроспермум 37328’) создан методом индивидуального отбора колоса в F3M4 с гибридно-мутантной популяции сортов ‘Єрмак’ / ‘Деметра’ + НММ 0,005%. Сорт рекомендован к внесению в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине c 2018 г. Результаты Государственного сортоиспытания в Украине в 2017 г. свидетельствуют, что в лесостепной зоне наивысшую урожайность получили в Черкасском (9,11 т/га) и Винницком (9,08 т/га) областных государственных центрах экспертизы сортов растений (ОГЦЭСР). В зоне Полесья максимальная урожайность сорта отмечена в Житомирском (6,99 т/га) и Ивано-Франковском (6,94 т/га) ОГЦЭСР. В степной зоне самая высокая урожайность сорта ‘МИП Валенсия’ зафиксирована на Днепропетровском (7,39 т/га) ОГЦЭСР. Выводы. Использование современных методов селекции, в частности экспериментального мутагенеза, позволяет получить мутантные формы и сорта, которые могут быть использованы в селекции пшеницы озимой и производстве | Purpose. To substantiate the main stages of creating a highly productive ‘MIP Valensiia’ variety using induced mutagenesis.Methods. Field, laboratory, statistical ones. Seeds of first-generation hybrids were treated with muta­genic factors of chemical NEU (nitrozoethyl urea), NMU (nitrozomethyl urea), DAB (1,4-bis-diazoacetylbutane), DMS (dimethyl sulfate), HA (hydroxylamine) and physical nature – gamma rays 100 and 150 Gr.Results. For creation of the winter wheat genotypes and increasing the incidence of plants with improved valuable properties, hybridization was carried out each year, which components of crossing differed morphologically. During the years of research in the nurseries F3M2–F5M4, the best offspring were selected. On the basis of phenological observations, biometric data and visual assessments of grain, the most number of offspring forms were obtained in 2006 (2877 pcs), 2007 (2237 pcs), 2009 (2196 pcs), 2015 (2133 pcs), the least ones – in 2011 (448 pcs). Conducting such studies during the last 10 years has contributed to the creation of a number of valuable genotypes, lines and varieties. As a result of breeding work with hybrid-mutant populations, a number of lines have been identified that are currently being investigated du­ring competitive trial, in agronomic experiment to determine the response of genotype to sowing dates and predecessors. Thus, the lines ‘Erythrospermum 37328’, ‘Erythrospermum 37337’ exceeded the standard by 0.9 t/ha and 1.12 t/ha. Bread winter wheat variety ‘MIP Valensiia’ (‘Erythrospermum 37328’) has been created by the method of individual selection of spike in F3M4 from a hybrid-mutant population of such varieties as ‘Yermak’ / ‘Demetra’ + NMU 0,005%. The variety is recommended to be entered in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2018. The results of the State variety testing in Ukraine in 2017 indicate that in the Forest-Steppe zone the highest yield was obtained in Cherkasy (9.11 t/ha) and Vinnytsia Oblast state centers of plant varieties examination (OSCPVE) (9.08 t/ha). In the Polissia zone, the maximum yield of the variety was in Zhytomyr (6.99 t/ha) and Ivano-Frankivsk (6.94 t/ha) OSCPVE. In the Steppe zone, the highest yield of the ‘MIP Valensiia’ variety was recorded in Dnipropetrovsk (7.39 t/ha) OSCPVE.Conclusions. Involving modern breeding methods, experimental mutagenesis in particular, allows to obtain mutant forms and varieties that can be used in winter wheat breeding and production.