Purpose. To reveal the raw material potential of the representatives of the genus Paeonia L. introduced in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBG) in terms of the content of biologically active compounds. Methods. Introduced plants of the genus Paeonia: P. lactiflora Pall., P. officinalis L. and its hybrid forms: P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rub­ra Plena’ ´ P. peregrina Mill.), cultivar NBG ‘Kvazimodo’ (P. lactiflora ‘M-lle Jeanne Riviere’ ´ F1 [P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)], P. anomala L. were the object of the research. The content of polyphenolic compounds, homopolysaccharides, ascorbic acid and other substances was determined by spectrophotometry, titrimetry and colorimetry. The analysis of biologically active compounds was carried out by the method of high performance liquid chromatography (HPLC). Results. Species and varietal differences in the amount of polyphenols in plants of various species and forms were determined. It was found that the roots of the studied F1 plants (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina), cultivar NBG ‘Kvazimodo’, P. lactiflora contain a much higher amount of polysaccharides compared to the roots of P. anomala. In peony plants, the average share of vitamin C is 37.65% and varies among representatives of the genus in the range from 22.10 ± 2.18 [F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)] to 47.60 ± 3.69 (P. anomala) and 49.30 ± 5.50% (P. lactiflora). The maximum content of carotenoids was found in the roots of P. officinalis ‘Rubra Plena’ (2.10 ± 0.21 mg%) and F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) (2.20 ± 0.13 mg%). A significant amount of free gallic acid was observed in the roots of P. anomala, and halotannins in P. lactiflora. Conclusions. The results of phytochemical studies of plants of species, hybrids and cultivars of the genus Paeonia introduced in the  M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine showed that they accumulate a significant level of basic biologically active compounds: flavonoids, tannins, mono- and polysaccharides, pigments roots of P. lactiflora and P. officinalis are promising in terms of the complex of active ingredients, since they contain them in greater quantities than those of P. anomala. Hybrid forms of P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina), cultivar ‘Kvazimodo’, created on the basis of these species, are not inferior to the parent species in terms of the content of phenolic compounds, sugars, pigments and ascorbic acid. In the roots, the share of peoniflorin is for P. lactiflora (1.95%),  anomala (1.09%), P. officinalis ‘Rubra Plena’ (0.95%), P. officinalis (0.78%). The studied species, hybrids and cultivars are offered for cultivation in the purpose of harvesting medicinal raw materials as a source of biologically active compounds with the possibility of supplementing or even repla­cing the official species of anomalous peony (P. anomala). | Мета. Pозкрити сировинний потенціал інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) представників роду Paeonia L. за вмістом біологічно активних сполук. Методи. Об’єктом досліджень слугували інтродуковані рослини роду Paeonia: півонія молочноквіткова (P. lactiflora Pall.), півонія лікарська (P. officinalis L.) та її гібридні форми: P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina Mill.), сорт селекції НБС ‘Квазімодо’ [P. lactiflora ‘M-lle Jeanne Riviere’ ´ F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)], півонія незвичайна (P. anomala L.). Методами спектрофотометрії, титриметрії і колориметрії визначали вміст поліфенольних сполук, гомополісахаридів, аскорбінової кислоти та інших речовин. Аналіз біологічно активних сполук проводили методом високоефективної рідинної хроматографії ВЕРХ (HPLC). Результати. Зафіксовано видові й сортові відмітності в кількості поліфенолів у рослинах різних видів та форм. Установлено, що корені досліджуваних рослин F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina), сорту селекції НБС ‘Квазімодо’, P. lactiflora містять набагато більшу кількість полісахаридів порівняно з коренями P. аnomala. У рослинах півонії середня частка вітаміну С становить 37,65% та варіює між представниками роду в межах від 22,10 ± 2,18 [F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)] до 47,60 ± 3,69 (P. anomala) і 49,30 ± 5,50% (P. lactiflora). Максимальний уміст каротиноїдів зафіксовано у коренях P. officinalis ‘Rubra Plena’ (2,10 ± 0,21 мг%) і F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) (2,20 ± 0,13 мг%). Значна кількість вільної галової кислоти спостерігається в коренях P. anomala, галотанінів – у P. lactiflora. Висновки. Результати фітохімічних досліджень рослин видів, гібридів та сортів роду Paeonia, інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, показали, що вони накопичують значний уміст основних біологічно активних сполук: флавоноїдів, дубильних речовин, моно- та полісахаридів, пігментів. Перспективними за комплексом діючих речовин є корені P. lactiflora та P. officinalis, яких у них набагато більше, ніж у P. anomala. Створені на основі цих видів гібридні форми P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) і сорт ‘Квазімодо’, не поступаються видам за вмістом фенольних сполук, цукрів, пігментів та аскорбінової кислоти. Частка пеоніфлорину в коренях становить для P. lactiflora (1,95%), P. anomala (1,09%), P. officinalis ‘Rubra Plena’ (0,95%), P. officinalis (0,78%). Досліджені види, гібриди та сорти пропонуються для вирощування в культурі з метою заготівлі лікарської сировини як джерела біологічно активних сполук з можливістю доповнення, а то й заміни офіційного виду півонії незвичайної (P. anomala).

Мета. Pозкрити сировинний потенціал інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) представників роду Paeonia L. за вмістом біологічно активних сполук. Методи. Об’єктом досліджень слугували інтродуковані рослини роду Paeonia: півонія молочноквіткова (P. lactiflora Pall.), півонія лікарська (P. officinalis L.) та її гібридні форми: P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina Mill.), сорт селекції НБС ‘Квазімодо’ [P. lactiflora ‘M-lle Jeanne Riviere’ ´ F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)], півонія незвичайна (P. anomala L.). Методами спектрофотометрії, титриметрії і колориметрії визначали вміст поліфенольних сполук, гомополісахаридів, аскорбінової кислоти та інших речовин. Аналіз біологічно активних сполук проводили методом високоефективної рідинної хроматографії ВЕРХ (HPLC). Результати. Зафіксовано видові й сортові відмітності в кількості поліфенолів у рослинах різних видів та форм. Установлено, що корені досліджуваних рослин F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina), сорту селекції НБС ‘Квазімодо’, P. lactiflora містять набагато більшу кількість полісахаридів порівняно з коренями P. аnomala. У рослинах півонії середня частка вітаміну С становить 37,65% та варіює між представниками роду в межах від 22,10 ± 2,18 [F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)] до 47,60 ± 3,69 (P. anomala) і 49,30 ± 5,50% (P. lactiflora). Максимальний уміст каротиноїдів зафіксовано у коренях P. officinalis ‘Rubra Plena’ (2,10 ± 0,21 мг%) і F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) (2,20 ± 0,13 мг%). Значна кількість вільної галової кислоти спостерігається в коренях P. anomala, галотанінів – у P. lactiflora. Висновки. Результати фітохімічних досліджень рослин видів, гібридів та сортів роду Paeonia, інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, показали, що вони накопичують значний уміст основних біологічно активних сполук: флавоноїдів, дубильних речовин, моно- та полісахаридів, пігментів. Перспективними за комплексом діючих речовин є корені P. lactiflora та P. officinalis, яких у них набагато більше, ніж у P. anomala. Створені на основі цих видів гібридні форми P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) і сорт ‘Квазімодо’, не поступаються видам за вмістом фенольних сполук, цукрів, пігментів та аскорбінової кислоти. Частка пеоніфлорину в коренях становить для P. lactiflora (1,95%), P. anomala (1,09%), P. officinalis ‘Rubra Plena’ (0,95%), P. officinalis (0,78%). Досліджені види, гібриди та сорти пропонуються для вирощування в культурі з метою заготівлі лікарської сировини як джерела біологічно активних сполук з можливістю доповнення, а то й заміни офіційного виду півонії незвичайної (P. anomala).

Мета. Pозкрити сировинний потенціал інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) представників роду Paeonia L. за вмістом біологічно активних сполук. Методи. Об’єктом досліджень слугували інтродуковані рослини роду Paeonia: півонія молочноквіткова (P. lactiflora Pall.), півонія лікарська (P. officinalis L.) та її гібридні форми: P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina Mill.), сорт селекції НБС ‘Квазімодо’ [P. lactiflora ‘M-lle Jeanne Riviere’ ´ F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)], півонія незвичайна (P. anomala L.). Методами спектрофотометрії, титриметрії і колориметрії визначали вміст поліфенольних сполук, гомополісахаридів, аскорбінової кислоти та інших речовин. Аналіз біологічно активних сполук проводили методом високоефективної рідинної хроматографії ВЕРХ (HPLC). Результати. Зафіксовано видові й сортові відмітності в кількості поліфенолів у рослинах різних видів та форм. Установлено, що корені досліджуваних рослин F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina), сорту селекції НБС ‘Квазімодо’, P. lactiflora містять набагато більшу кількість полісахаридів порівняно з коренями P. аnomala. У рослинах півонії середня частка вітаміну С становить 37,65% та варіює між представниками роду в межах від 22,10 ± 2,18 [F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina)] до 47,60 ± 3,69 (P. anomala) і 49,30 ± 5,50% (P. lactiflora). Максимальний уміст каротиноїдів зафіксовано у коренях P. officinalis ‘Rubra Plena’ (2,10 ± 0,21 мг%) і F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) (2,20 ± 0,13 мг%). Значна кількість вільної галової кислоти спостерігається в коренях P. anomala, галотанінів – у P. lactiflora. Висновки. Результати фітохімічних досліджень рослин видів, гібридів та сортів роду Paeonia, інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, показали, що вони накопичують значний уміст основних біологічно активних сполук: флавоноїдів, дубильних речовин, моно- та полісахаридів, пігментів. Перспективними за комплексом діючих речовин є корені P. lactiflora та P. officinalis, яких у них набагато більше, ніж у P. anomala. Створені на основі цих видів гібридні форми P. officinalis ‘Rubra Plena’, F1 (P. officinalis ‘Rubra Plena’ ´ P. peregrina) і сорт ‘Квазімодо’, не поступаються видам за вмістом фенольних сполук, цукрів, пігментів та аскорбінової кислоти. Частка пеоніфлорину в коренях становить для P. lactiflora (1,95%), P. anomala (1,09%), P. officinalis ‘Rubra Plena’ (0,95%), P. officinalis (0,78%). Досліджені види, гібриди та сорти пропонуються для вирощування в культурі з метою заготівлі лікарської сировини як джерела біологічно активних сполук з можливістю доповнення, а то й заміни офіційного виду півонії незвичайної (P. anomala).

Purpose. To determine mineral composition of plants of species of the genus Artemisia (A. dracunculus L., A. abrotanum L. and A. argyi H.Lév. & Vaniot) to determine the possibility of their safe use in the food and pharmaceutical industries of Ukraine. Methods. X‑ray fluorescence method for determining the elemental composition of plant raw materials. Results. The content of mineral elements in plants of the genus Artemisia was determined depending on their ability to absorb elements from the soil and accumulate in the roots and organs of the aerial part was determined. The quantitative content of 21 macro- and microelements was established, and some peculiarities of their migration and distribution in the soil – roots – plant system were revealed. In particular, the aerial part of the studied plants contains K, Fe, Cu, Zn and Mn, which are the most important elements in the life of the plant organism. The content of mesoelements Ca and S is quite high. The amount of toxic elements Pb, Sr and Zr in plants is insignificant. Elements K and S accumulate in the aerial part. The content of elements in the aerial part of plants by decreasing their concentration can be represented in the form of the following series: for Artemisia dracunculus – S> K> Ca> Cl> Fe> Sr> Zn> Mn> Cu> Zr> Rb> Br> Cr; for A. abrotanum – K> Ca> S> Cl> Fe> Zn> Sr> Mn> Cu> Br> Cr> Co> Zr> Rb> Ni; for A. argyi – K> Ca> S> Fe> Cl> Sr> Zn> Mn> Co> Zr> Cu> Rb> Br> Se. The content of toxic elements in the studied plants was lower than the maximum allowable concentrations for plant raw materials and food. Conclusions. For the first time under conditions of introduction in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine in the plants Artemisia dracunculus, A. abrotanum and A. argyi the content of macro- and microelements, which are directly related to the metabolism of biologically active compounds, was determined. The peculiarities of their distribution by plant organs during the transition from soil to aboveground mass have been clarified. The obtained results can be used to evaluate and compare the quality of plant raw materials of the genus Artemisia, to determine the pharmacological properties of these plants associated with some elements of the mineral composition, and their use in the medical and food industries. The obtained data have both scientific and practical significance in the selection of economically valuable plant species for the enrichment of the cultivated flora of Ukraine. | Мета. Визначити мінеральний склад рослин видів роду Artemisia (А. dracunculus L., A. abrotanum L. та A. argyi H.Lév. & Vaniot) для з’ясування можливості їх безпечного використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Визначено вміст мінеральних елементів у рослинах роду Artemisia залежно від їхньої здатності поглинати елементи з ґрунту й накопичувати в коренях та органах наземної частини. Установлено кількісний уміст 21 макро- й мікроелемента, а також виявлено деякі особливості їхньої міграції та розподілу в системі ґрунт–корені–рослина. Зокрема, наземна частина  досліджуваних рослин містить K, Fe, Cu, Zn та Mn, які є найважливішими елементами в житті рослинного організму. Досить високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість токсичних елементів Pb, Sr і Zr у рослинах незначна. Елементи K і S накопичуються в наземній частині. Уміст елементів у наземній частині рослин за зменшенням їхньої концентрації можна представити у вигляді таких рядів: для Artemisia dracunculus –  S> K> Ca> Cl> Fe> Sr> Zn> Mn> Cu> Zr> Rb> Br> Cr; для A. abrotanum – K> Ca> S> Cl> Fe> Zn> Sr> Mn> Cu> Br> Cr> Co> Zr> Rb> Ni; для A. argyi – K> Ca> S> Fe> Cl> Sr> Zn> Mn> Co> Zr> Cu> Rb> Br> Se. Уміст токсичних елементів у досліджуваних рослинах знаходився в межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Уперше в умовах інтродукції в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України в рослинах Artemisia dracunculus, A. abrotanum та A. argyi визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їхнього розподілу за органами рослин при переході з ґрунту в наземну масу. Отримані результати можуть бути використані для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини представників роду Artemisia, з’ясування фармакологічних властивостей цих рослин, пов’язаних з деякими елементами мінерального складу, і використання їх у медичній та харчовій галузях. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення в доборі господарсько-цінних видів рослин для збагачення культигенної флори України.

Мета. Визначити мінеральний склад рослин видів роду Artemisia (А. dracunculus L., A. abrotanum L. та A. argyi H.Lév. & Vaniot) для з’ясування можливості їх безпечного використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Визначено вміст мінеральних елементів у рослинах роду Artemisia залежно від їхньої здатності поглинати елементи з ґрунту й накопичувати в коренях та органах наземної частини. Установлено кількісний уміст 21 макро- й мікроелемента, а також виявлено деякі особливості їхньої міграції та розподілу в системі ґрунт–корені–рослина. Зокрема, наземна частина  досліджуваних рослин містить K, Fe, Cu, Zn та Mn, які є найважливішими елементами в житті рослинного організму. Досить високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість токсичних елементів Pb, Sr і Zr у рослинах незначна. Елементи K і S накопичуються в наземній частині. Уміст елементів у наземній частині рослин за зменшенням їхньої концентрації можна представити у вигляді таких рядів: для Artemisia dracunculus –  S> K> Ca> Cl> Fe> Sr> Zn> Mn> Cu> Zr> Rb> Br> Cr; для A. abrotanum – K> Ca> S> Cl> Fe> Zn> Sr> Mn> Cu> Br> Cr> Co> Zr> Rb> Ni; для A. argyi – K> Ca> S> Fe> Cl> Sr> Zn> Mn> Co> Zr> Cu> Rb> Br> Se. Уміст токсичних елементів у досліджуваних рослинах знаходився в межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Уперше в умовах інтродукції в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України в рослинах Artemisia dracunculus, A. abrotanum та A. argyi визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їхнього розподілу за органами рослин при переході з ґрунту в наземну масу. Отримані результати можуть бути використані для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини представників роду Artemisia, з’ясування фармакологічних властивостей цих рослин, пов’язаних з деякими елементами мінерального складу, і використання їх у медичній та харчовій галузях. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення в доборі господарсько-цінних видів рослин для збагачення культигенної флори України.

Cobalt is a transition metal located in the fourth row of the periodic table and is a neighbor of iron and nickel. It has been considered an essential element for prokaryotes, human beings, and other mammals, but its essentiality for plants remains obscure. In this article, we proposed that cobalt (Co) is a potentially essential micronutrient of plants. Co is essential for the growth of many lower plants, such as marine algal species including diatoms, chrysophytes, and dinoflagellates, as well as for higher plants in the family Fabaceae or Leguminosae. The essentiality to leguminous plants is attributed to its role in nitrogen (N) fixation by symbiotic microbes, primarily rhizobia. Co is an integral component of cobalamin or vitamin B12, which is required by several enzymes involved in N2 fixation. In addition to symbiosis, a group of N2 fixing bacteria known as diazotrophs is able to situate in plant tissue as endophytes or closely associated with roots of plants including economically important crops, such as barley, corn, rice, sugarcane, and wheat. Their action in N2 fixation provides crops with the macronutrient of N. Co is a component of several enzymes and proteins, participating in plant metabolism. Plants may exhibit Co deficiency if there is a severe limitation in Co supply. Conversely, Co is toxic to plants at higher concentrations. High levels of Co result in pale-colored leaves, discolored veins, and the loss of leaves and can also cause iron deficiency in plants. It is anticipated that with the advance of omics, Co as a constitute of enzymes and proteins and its specific role in plant metabolism will be exclusively revealed. The confirmation of Co as an essential micronutrient will enrich our understanding of plant mineral nutrition and improve our practice in crop production.

Мета. Визначення кількісного та якісного елементного складу рослин видів Artemisia annua L., A. ludoviciana Nutt. та A. austriaca L. за умов інтродукції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України.Методи. Елементний склад рослинної сировини визначали рентгенофлуоресцентним методом.Результати. Вміст мінеральних елементів у рослинах залежить від їхньої індивідуальної здатності поглинати елементи з ґрунту та накопичувати їх у коренях і надземній частині. Зразки рослин трьох видів полину, вирощених у НБС, досліджували протягом 2019–2022 рр. у фазі цвітіння. Визначено якісний і кількісний вміст 21 макро- та мікроелемента в ґрунті та 17 – в досліджуваних рослинах, а також деякі особливості міграції цих елементів у системі ґрунт – корінь – трава. Встановлено, що надземна частина досліджуваних видів містить найважливіші для життя рослин елементи – K, Fe, Cu, Zn і Mn. Мезоелементи Са і S присутні в достатній кількості. Елементи Nb, Y, Ti, V, Cr виявлено лише у ґрунті. Ni та Se містили тільки рослини A. annua, тоді як Pb – A. annua та A. ludoviciana. A. ludoviciana продемонструвала схильність до накопичення заліза в надземній масі. Кількість токсичних елементів у рослинах не перевищувала гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування.Висновки. Визначено вміст основних макро- та мікроелементів у ґрунті та рослинах A. annua, A. ludoviciana й A. austriaca за умов інтродукції в НБС імені М. М. Гришка, а також особливості накопичення елементів окремими органами рослин під час їх транспортування з ґрунту в надземну частину. Встановлено схильність рослин A. ludoviciana до накопичення високих концентрацій заліза в коренях і надземній частині, а також можливість накопичення Ni та Se рослинами A. annua. Результати досліджень будуть корисними для прогнозування й оцінки інтродукції нових перспективних видів роду Artemisia, селекції у процесі створення нових сортів полинів, визначення їхніх фармакологічних властивостей і прийняття рішень щодо доцільності їх використання у чаях та харчових продуктах. | The purpose of this study was to investigate mineral composition of the plants species Artemisia annua L., A. ludoviciana Nutt. and A. austriaca L.Methods. Determination of the elemental composition of plant material was carried out by the X-ray fluorescence method.Results. The content of mineral elements in plants depends on their individual ability to absorb elements from the soil and accumulate them in the roots, leaves and flowers. Plant samples of three species of wormwood were grown and studied during the flowering phase under conditions of introduction in M. M. Gryshko National Botanical Garden of National Academy of Sciences of Ukraine (NBG) during 2019–2022. The qualitative and quantitative content of different macro- and microelements in the soil and plants were investigated. It was shown that aerial parts of the investigated plants accumulate the most important elements for the plants life, such as – K, Fe, Cu, Zn and Mn. Mesoelements Ca and S are present in sufficient quantities also. Elements Nb, Y, Ti, V, Cr were detected in soil, but were not determined in plants. Only A. annua plants contains Ni and Se, while A. ludoviciana and A. annua plants contain Pb. The amount of toxic elements in plants did not exceed the maximum permissible concentrations for vegetable raw materials and food products.Conclusion. Content of the main macro- and microelements was determined in the plants A. annua, A. ludoviciana and A. austriaca growing in NBG. The tendency of plants A. ludoviciana to accumulate high concentrations of iron in the roots and aerial part was observed. The obtained data will be useful for forecasting and evaluating the results of introduction of new promising species of the genus Artemisia, in breeding of new varieties of wormwood, to determine their pharmacological properties and to make a decision about the feasibility of using them in herbal tea and food products.

Мета. Визначити мінеральний склад рослин видів роду Artemisia (А. dracunculus L., A. abrotanum L. та A. argyi H.Lév. & Vaniot) для з’ясування можливості їх безпечного використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Визначено вміст мінеральних елементів у рослинах роду Artemisia залежно від їхньої здатності поглинати елементи з ґрунту й накопичувати в коренях та органах наземної частини. Установлено кількісний уміст 21 макро- й мікроелемента, а також виявлено деякі особливості їхньої міграції та розподілу в системі ґрунт–корені–рослина. Зокрема, наземна частина досліджуваних рослин містить K, Fe, Cu, Zn та Mn, які є найважливішими елементами в житті рослинного організму. Досить високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість токсичних елементів Pb, Sr і Zr у рослинах незначна. Елементи K і S накопичуються в наземній частині. Уміст елементів у наземній частині рослин за зменшенням їхньої концентрації можна представити у вигляді таких рядів: для Artemisia dracunculus – S> K> Ca> Cl> Fe> Sr> Zn> Mn> Cu> Zr> Rb> Br> Cr; для A. abrotanum – K> Ca> S> Cl> Fe> Zn> Sr> Mn> Cu> Br> Cr> Co> Zr> Rb> Ni; для A. argyi – K> Ca> S> Fe> Cl> Sr> Zn> Mn> Co> Zr> Cu> Rb> Br> Se. Уміст токсичних елементів у досліджуваних рослинах знаходився в межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Уперше в умовах інтродукції в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України в рослинах Artemisia dracunculus, A. abrotanum та A. argyi визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їхнього розподілу за органами рослин при переході з ґрунту в наземну масу. Отримані результати можуть бути використані для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини представників роду Artemisia, з’ясування фармакологічних властивостей цих рослин, пов’язаних з деякими елементами мінерального складу, і використання їх у медичній та харчовій галузях. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення в доборі господарсько-цінних видів рослин для збагачення культигенної флори України.

Antecedentes y Objetivos: Los habitantes de la Meseta Purépecha conservan un excelente conocimiento ancestral sobre plantas medicinales utilizadas para tratar afecciones dermatológicas que no ha sido documentado. Un estudio etnofarmacológico fue realizado en esta región para recopilar información sobre el uso de plantas medicinales y preparaciones herbarias utilizadas en la zona para el tratamiento de afecciones dermatológicas, con el objetivo de difundir la medicina tradicional Purépecha e identificar plantas prometedoras en el desarrollo de tratamientos para afecciones cutáneas. Métodos: El estudio se realizó en los 21 municipios que componen la Meseta Purépecha. Se entrevistó a un total de 86 habitantes locales (62 mujeres y 24 hombres). Los datos se analizaron cuantitativamente mediante la determinación del valor de uso, nivel de fidelidad y el factor de consenso informante. Resultados clave: En total 97 especies de plantas pertenecientes a 47 familias fueron documentadas para el tratamiento de 19 afecciones dermatológicas en la Meseta Purépecha. Asteraceae fue la familia principal entre las plantas colectadas (20.61%), seguida de Lamiaceae (13.40%) y Solanaceae (5.15%). La mayor cantidad de plantas se utilizó para tratamiento de heridas (40.20%), inflamación de la piel (37.11%) y erupciones cutáneas (37.11%). La principal parte utilizada de la planta fue la aérea (34.75%). Las plantas medicinales con mayores valores de uso fueron Heterotheca inuloides (0.53), Aloe vera (0.37) y Oenothera rosea (0.21). La comparación de los resultados con la literatura etnomedicinal reveló que 8.25% de las plantas utilizadas en la Meseta Purépecha se registraron por primera vez para tratamiento de afecciones dermatológicas. Conclusiones: Este estudio proporciona nueva información sobre plantas medicinales utilizadas en la Meseta Purépecha para tratamiento de enfermedades cutáneas. Se requieren futuras investigaciones farmacológicas y toxicológicas para demostrar la eficacia y seguridad de estas especies para el tratamiento de afecciones dermatológicas.

The inbred “SJ11-3” pepper was cultured in yellow brown soil, paddy soil, fluvo-aquic soil, and pastoral soil, and the factors affecting the absorption of trace elements and fruit quality were analyzed. The results showed that the physicochemical properties of the soils were significantly different, which led to differences in the nutritional quality of pepper fruits. The pH value had a significant effect on the absorption of trace elements in pepper. The increase of pH promoted the absorption of magnesium and molybdenum but inhibited the absorption of zinc, copper, manganese, and iron. The stepwise multivariable regression analysis showed that the amount of molybdenum in soil was the main factor affecting the total amino acid content of pepper. Total nitrogen, zinc, and copper were the main factors that contributed to the soluble sugar content of pepper, and the available potassium was the major determinant of the vitamin C content of pepper. This study provides new insight on the pepper fruit quality grown on different types of soil with varying levels of trace elements.

Background and Aims: Inhabitants of the Purépecha Plateau preserve an excellent ancestral knowledge on medicinal plants used for dermatological affections, which has not been documented. An ethnopharmacological survey was carried out in this region to gather information on the use of medicinal plants and herbal preparations for treating dermatological affections, to disseminate the Purépecha indigenous knowledge and identifying promising plants for developing new formulations for cutaneous conditions.Methods: The study was conducted in the 21 municipalities that compose the Purépecha Plateau. A total of 86 local inhabitants (62 women and 24 men) were interviewed. The data were quantitatively analyzed through the determination of the use value, fidelity level and informant consensus factor.Key results: A total of 97 plant species belonging to 47 families were documented for treating 19 dermatological conditions on the Purépecha Plateau. Asteraceae was the leading family among the collected medicinal plants (20.61%), followed by Lamiaceae (13.40%) and Solanaceae (5.15%). The largest number of plants was used for the treatment of cuts (40.20%), skin inflammation (37.11%) and rash (37.11%). The aerial parts were the most commonly used (34.75%). The medicinal plant species with larger use values were Heterotheca inuloides (0.53), Aloe vera (0.37) and Oenothera rosea (0.21). The comparison of results with ethnomedicinal literature worldwide revealed that 8.25% of plants used on the Purépecha Plateau were recorded for the first time for the treatment of dermatological affections.Conclusions: This study provides new information on medicinal plants used on the Purépecha Plateau to treat cutaneous diseases. Future pharmacological and toxicological investigations are required to demonstrate the efficacy and safety of these species for treating dermatological affections. | Antecedentes y Objetivos: Los habitantes de la Meseta Purépecha conservan un excelente conocimiento ancestral sobre plantas medicinales utilizadas para tratar afecciones dermatológicas que no ha sido documentado. Un estudio etnofarmacológico fue realizado en esta región para recopilar información sobre el uso de plantas medicinales y preparaciones herbarias utilizadas en la zona para el tratamiento de afecciones dermatológicas, con el objetivo de difundir la medicina tradicional Purépecha e identificar plantas prometedoras en el desarrollo de tratamientos para afecciones cutáneas.Métodos: El estudio se realizó en los 21 municipios que componen la Meseta Purépecha. Se entrevistó a un total de 86 habitantes locales (62 mujeres y 24 hombres). Los datos se analizaron cuantitativamente mediante la determinación del valor de uso, nivel de fidelidad y el factor de consenso informante.Resultados clave: En total 97 especies de plantas pertenecientes a 47 familias fueron documentadas para el tratamiento de 19 afecciones dermatológicas en la Meseta Purépecha. Asteraceae fue la familia principal entre las plantas colectadas (20.61%), seguida de Lamiaceae (13.40%) y Solanaceae (5.15%). La mayor cantidad de plantas se utilizó para tratamiento de heridas (40.20%), inflamación de la piel (37.11%) y erupciones cutáneas (37.11%). La principal parte utilizada de la planta fue la aérea (34.75%). Las plantas medicinales con mayores valores de uso fueron Heterotheca inuloides (0.53), Aloe vera (0.37) y Oenothera rosea (0.21). La comparación de los resultados con la literatura etnomedicinal reveló que 8.25% de las plantas utilizadas en la Meseta Purépecha se registraron por primera vez para tratamiento de afecciones dermatológicas.Conclusiones: Este estudio proporciona nueva información sobre plantas medicinales utilizadas en la Meseta Purépecha para tratamiento de enfermedades cutáneas. Se requieren futuras investigaciones farmacológicas y toxicológicas para demostrar la eficacia y seguridad de estas especies para el tratamiento de afecciones dermatológicas.

The purpose of this study was to investigate mineral composition of the plants species Artemisia annua L., A. ludoviciana Nutt. and A. austriaca L. Methods. Determination of the elemental composition of plant material was carried out by the X-ray fluorescence method. Results. The content of mineral elements in plants depends on their individual ability to absorb elements from the soil and accumulate them in the roots, leaves and flowers. Plant samples of three species of wormwood were grown and studied during the flowering phase under conditions of introduction in M. M. Gryshko National Botanical Garden of National Academy of Sciences of Ukraine (NBG) during 2019–2022. The qualitative and quantitative content of different macro- and microelements in the soil and plants were investigated. It was shown that aerial parts of the investigated plants accumulate the most important elements for the plants life, such as – K, Fe, Cu, Zn and Mn. Mesoelements Ca and S are present in sufficient quantities also. Elements Nb, Y, Ti, V, Cr were detected in soil, but were not determined in plants. Only A. annua plants contains Ni and Se, while A. ludoviciana and A. annua plants contain Pb. The amount of toxic elements in plants did not exceed the maximum permissible concentrations for vegetable raw materials and food products. Conclusion. Content of the main macro- and microelements was determined in the plants A. annua, A. ludoviciana and A. austriaca growing in NBG. The tendency of plants A. ludoviciana to accumulate high concentrations of iron in the roots and aerial part was observed. The obtained data will be useful for forecasting and evaluating the results of introduction of new promising species of the genus Artemisia, in breeding of new varieties of wormwood, to determine their pharmacological properties and to make a decision about the feasibility of using them in herbal tea and food products.

Purpose. To develop a multidimensional model of the data storage for the qualification examination of plant varieties for fixing meteorological conditions in conjunction with the phenological stages of development of varieties that undergo DUS and SVD expertise. Methods. To conduct research with the establishment of the main structural ele­ments of a multidimensional data warehouse, methods of induction, deduction, analysis and synthesis were used. In the design process of the storage facility, W. H. Inmon’s concept was applied, adapted for the agricultural and agricultural business. Results. The stages of qualification examination of plant varieties were analyzed and methodolo­gical approaches to the creation of a multidimensional data warehouse model were considered. The features of the use of data storages for storing the results of qualification exa­mination of plant varieties for distinctness, uniformity and stability (DUS) and suitability of a variety for dissemination in Ukraine (SVD) were highlighted. Particular attention was paid to the implementation of the interconnection between the results of the qualification examination of plant varie­ties with the data of meteorological observations at various phenological stages of plant growth and development, according to the records in the electronic field journal. The logical data model of the data warehouse was designed and implemented in the MS SQL Server environment. Conclusions. Sources of data entry into data warehouses were determined and a multidimensional data warehouse model was implemented according to the “snowflake” scheme. The diagram of the data warehouse was presented, which provided a link between the meteorological conditions of the field experiments and the initial data of the qualification examination, and had four tables of measurements. For each dimension table and fact table, an attribute composition of the data was defined. The data warehouse was practically used to analyze the influence of weather conditions on the indicators of DUS and SVD examinations. | Мета. Розробити багатовимірну модель сховища даних кваліфікаційної експертизи сортів рослин для фіксації метеорологічних умов у взаємозв’язку з фенологічними стадіями розвитку сортів, які проходять ВОС та ПСП експертизу. Методи. Для проведення досліджень з установленням основних структурних елементів багатовимірного сховища даних застосовано методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу. У процесі проєктування сховища застосовано концепцію W. H. Inmon, адаптовану для сфери сільського господарства та аграрного бізнесу. Результати. Проаналізовано етапи кваліфікаційної експертизи сортів рослин та розглянуто методологічні підходи до створення багатовимірної моделі сховища даних. Висвітлено особливості застосування сховищ даних для збереження результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) та придатність сорту до поширення (ПСП). Особливу увагу приділено реалізації взаємозв’язку результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин з даними метеорологічних спостережень на різних фенологічних етапах росту й розвитку рослин, відповідно до записів в електронному польовому журналі. Спроектовано даталогічну схему сховища даних та реалізовано її у середовищі MS SQL Server. Висновки. Визначено джерела надходження даних у сховища даних та реалізовано багатовимірну модель сховища даних за схемою «сніжинки». Подано схему сховища даних, яка забезпечує зв’язок між метеорологічними умовами проведення польових дослідів та результатними даними кваліфікаційної експертизи й налічує чотири таблиці вимірів. Для кожної таблиці вимірів та таблиці фактів визначено атрибутний склад даних. Сховище даних практично використовується для аналізу впливу погодних умов на показники ВОС та ПСП експертиз

Мета. Розробити багатовимірну модель сховища даних кваліфікаційної експертизи сортів рослин для фіксації метеорологічних умов у взаємозв’язку з фенологічними стадіями розвитку сортів, які проходять ВОС та ПСП експертизу. Методи. Для проведення досліджень з установленням основних структурних елементів багатовимірного сховища даних застосовано методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу. У процесі проєктування сховища застосовано концепцію W. H. Inmon, адаптовану для сфери сільського господарства та аграрного бізнесу. Результати. Проаналізовано етапи кваліфікаційної експертизи сортів рослин та розглянуто методологічні підходи до створення багатовимірної моделі сховища даних. Висвітлено особливості застосування сховищ даних для збереження результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) та придатність сорту до поширення (ПСП). Особливу увагу приділено реалізації взаємозв’язку результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин з даними метеорологічних спостережень на різних фенологічних етапах росту й розвитку рослин, відповідно до записів в електронному польовому журналі. Спроектовано даталогічну схему сховища даних та реалізовано її у середовищі MS SQL Server. Висновки. Визначено джерела надходження даних у сховища даних та реалізовано багатовимірну модель сховища даних за схемою «сніжинки». Подано схему сховища даних, яка забезпечує зв’язок між метеорологічними умовами проведення польових дослідів та результатними даними кваліфікаційної експертизи й налічує чотири таблиці вимірів. Для кожної таблиці вимірів та таблиці фактів визначено атрибутний склад даних. Сховище даних практично використовується для аналізу впливу погодних умов на показники ВОС та ПСП експертиз

Мета. Розробити багатовимірну модель сховища даних кваліфікаційної експертизи сортів рослин для фіксації метеорологічних умов у взаємозв’язку з фенологічними стадіями розвитку сортів, які проходять ВОС та ПСП експертизу. Методи. Для проведення досліджень з установленням основних структурних елементів багатовимірного сховища даних застосовано методи індукції, дедукції, аналізу та синтезу. У процесі проєктування сховища застосовано концепцію W. H. Inmon, адаптовану для сфери сільського господарства та аграрного бізнесу. Результати. Проаналізовано етапи кваліфікаційної експертизи сортів рослин та розглянуто методологічні підходи до створення багатовимірної моделі сховища даних. Висвітлено особливості застосування сховищ даних для збереження результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) та придатність сорту до поширення (ПСП). Особливу увагу приділено реалізації взаємозв’язку результатів кваліфікаційної експертизи сортів рослин з даними метеорологічних спостережень на різних фенологічних етапах росту й розвитку рослин, відповідно до записів в електронному польовому журналі. Спроектовано даталогічну схему сховища даних та реалізовано її у середовищі MS SQL Server. Висновки. Визначено джерела надходження даних у сховища даних та реалізовано багатовимірну модель сховища даних за схемою «сніжинки». Подано схему сховища даних, яка забезпечує зв’язок між метеорологічними умовами проведення польових дослідів та результатними даними кваліфікаційної експертизи й налічує чотири таблиці вимірів. Для кожної таблиці вимірів та таблиці фактів визначено атрибутний склад даних. Сховище даних практично використовується для аналізу впливу погодних умов на показники ВОС та ПСП експертиз

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection. | Цель. Определить особенности анатомо-морфологических признаков растений стевии для ускорения идентификации тетраплоидных форм. Методы. Полевой, лабораторный и метод дисперсионного анализа. Результаты. Установлено, что характерной особенностью анатомо-морфологических признаков тетраплоидных форм стевии по сравнению с диплоидными является больший листовой индекс (19–38%), меньшее количество устьиц на единицу площади (на 39–48%), больший диаметр пыльцевых зерен (на 42–92%). Выводы. Вспомогательными критериями отбора (экспресс-метод) являются параметры листовой пластинки, размеры устьиц и диаметр пыльцы. У тетраплоидных форм стевии листовой индекс (отношение длины к ширине листовой пластинки), а также размер устьиц и диаметр пыльцы являются достоверно большими по сравнению с диплоидными формами. Основным и самым точным критерием отбора тетраплоидных форм является определение количества хромосом на основе цитологического анализа, что целесообразно использовать на более поздних этапах отбора. | Мета. Визначити особливості анатомо-морфологічних ознак рослин стевії для прискорення ідентифікації тетраплоїдних форм. Методи. Польовий, лабораторний і метод дисперсійного аналізу. Результати. Встановлено, що характерною особливістю анатомо-морфологічних ознак тетраплоїдних форм стевії порівняно з диплоїдними є більший листковий індекс (19–38%), менша кількість продихів на одиниці площі (на 39–48%), більший діаметр пилкових зерен (на 42–92%). Висновки. Допоміжними критеріями добору (експрес-метод) є параметри листкової пластинки, розміри продихів і діаметр пилку. У тетраплоїдних форм стевії листковий індекс (відношення довжини до ширини листкової пластинки), а також розмір продихів і діаметр пилку є достовірно більшими порівняно з диплоїдними формами. Основним і найточнішим критерієм добору тетраплоїдних форм є визначення кількості хромосом на основі цитологічного аналізу, що доцільно використовувати на пізніших етапах добору.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs. | Цель. Определение влияния сортовых особенностей на семенную продуктивность калистефуса китайского при выращивании в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2011–2013 гг. на опытном поле Института садоводства НААН. Результаты. Экспериментально определено влияние сортовых особенностей на семенную продуктивность у различных сортотипов калистефуса китайского. На основе морфологического описания показаны рост и развитие этого растения, зависимость генеративных органов от количественных параметров вегетативных и их влияние на продуктивность разнотипных сортов как селекции Института садоводства, так и других научных учреждений. Проиллюстрировано строе­ние цветков различных сортотипов. Определены самые продуктивные сорта среди внесенных в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, которые в среднем по годам исследований формировали до 3 г семян с куста и выше. Выводы. Почвенно-климатические условия Лесостепи Украины благоприятны для промышленного семеноводства калистефуса китайского. Его продуктивность в значительной мере зависит от сор­та и сортотипа, к которому он относится. | Мета. Визначення впливу сортових особливостей на насіннєву продуктивність калістефусу китайського під час вирощування в умовах Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили протягом 2011–2013 рр. на дослідному полі Інституту садівництва НААН. Результати. Експериментально визначено вплив сортових особливостей на насіннєву продуктивність у різних сортотипів калістефусу китайського. На основі морфологічного опису показано ріст і розвиток цієї рослини, залежність генеративних органів від кількісних параметрів вегетативних та їхній вплив на продуктивність різнотипних сортів як селекції Інституту садівництва, так і інших наукових установ. Проілюстровано будову квіток різних сортотипів. Визначено найпродуктивніші сорти серед занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, які в середньому за роками досліджень формували до 3 г насіння з куща й вище. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу України є сприятливими для промислового насінництва калістефусу китайського. Його продуктивність значною мірою залежить від сорту та сортотипу, до якого він належить.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry. | Цель. Определить новые иммунные к парше сорта яблони с высоким биологическим потенциалом по комплексу хозяйственно-ценных признаков и способностью эффективно его использовать в разных почвенно-климатических условиях. Методы. Полевой, лабораторный, сравнительный, обобщение, статистический. Результаты. Представлены результаты изучения адаптивности к био- и абиотическим стрессорам, а также хозяйственной продуктивности 17 иммунных к парше сортов яблони, выращиваемых в неорошаемых насаждениях на среднерослом подвое. Изучаемые сорта оказались зимо-, морозо- и жароустойчивыми при средней стойкости к засухе. Для изучаемых сортов яблони характерна слабая и средняя восприимчивость к мучнистой росе, высокая устойчивость к плодовой гнили и очень слабая поражаемость бурой пятнистостью, за исключением сорта ‘Голд Раш’. Самую высокую урожайность за годы исследований сформировали десятилетние насаждения сортов ‘Эдера’, ‘Флорина’, ‘Амулет’, ‘Пэрлына Киева’ и восьмилетние ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Орловское Полесье’, ‘Топаз’. Сорта ‘Ревена’ и ‘Голд Раш’ по качеству пыльцы и высокой перекрестной плодовитости определены как универсальные опылители для зимних сортов яблони, иммунных к парше. Выводы. Для новых интенсивных насаждений в Лесостепи Украины при отсутствии орошения перспективными признано экологически устойчивые сорта ‘Топаз’, ‘Фридом’, ‘Эдэра’ (зимние) и ‘Ремо’, ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Амулет’ (осенние). Именно они могут составить основу 25–30% площадей новых насаждений, где будут выращивать экологически безопасные плоды разного целевого назначения, которые удовлетворят спрос населения и перерабатывающей промышленности. Сорта ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзейны’ целесообразно привлекать для создания сырьевых насаждений в Лесостепи Украины. | Мета. Виявити нові сорти яблуні, імунні до парші, з високим біологічним потенціалом за комплексом господарсько-цінних ознак і здатністю ефективно його реалізовувати в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення, статистичний. Результати. Наведено результати досліджень адаптивності до біо- та абіотичних стресорів, а також господарської продуктивності 17 імунних до парші сортів яблуні в незрошуваному насадженні на середньорослій підщепі. Сорти, які вивчали, виявилися зимо-, морозо- та жаростійкими з середньою стійкістю до посухи. Досліджуваним сортам яблуні властива слабка та середня сприйнятливість до борошнистої роси, висока стійкість до плодової гнилі та дуже слабка уражуваність бурою плямистістю, за винятком сорту ‘Голд Раш’. Найвищу врожайність за роки досліджень сформували десятирічні насадження сортів ‘Едера’, ‘Флоріна’, ‘Амулет’ і ‘Перлина Києва’ та восьмирічні ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Орловскоє Полєсьє’ і ‘Топаз’. Сорти ‘Ревена’ і ‘Голд Раш’ за якістю пилку та високою перехресною плодючістю визначено як універсальні запилювачі для зимових сортів яблуні, імунних до парші. Висновки. Для нових інтенсивних насаджень у Лісостепу України за відсутності зрошування перспективними визнано екологічно стійкі сорти ‘Топаз’, ‘Фрідом’, ‘Едера’ (зимові) та ‘Ремо’, ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Амулет’ (осінні). Саме вони можуть стати основою 25–30% площ нових садів, де будуть вирощувати екологічно безпечні плоди різного цільового призначення, що задовольнятимуть попит населення та переробної промисловості. Сорти ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзєйни’ доцільно залучати для створення сировинних насаджень у Лісостепу України.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry.

Purpose. Analyse errors that the parties make in documents on the transfer of rights to plant varieties with incorrect application of the applicants and the authors of the grade of the current legislation in terms of drafting an application for a plant variety and its annexes; organizing and developing practical recommendations when concluding agreemens for transfer of rights to plant varieties. Results. It was found that current legislation envisages the conclusion of only two types of contracts in the field of plant variety rights, which are not fully secured the rights and interests of the parties. The conclusion of the contract on the transfer of the right to file the application for a plant variety is a means to protect the rights of applicants and the basis for accepting it by the authorized body. Conclusions. Preparing error-free application documents facilitates rapid conducting a formal examination and adoption of a positive decision for the applicant. Proper registration of labor agreements between the breeder (author) and the employer contributes to the protection of the rights of each of the parties to such agreements. | Цель. Проанализировать ошибки, которые допускают стороны в документах о передаче прав на сорта растений при неправильном применении заявителями и авторами сорта норм действующего законодательства в части составления документов заявки на сорт растения и приложений к ней; упорядочить и разработать практические рекомендации при заключении сделок о передаче прав на сорта растений. Результаты. Обнаружено, что дейст­вующим законодательством предусмотрено заключение только двух видов договоров в сфере охраны прав на сор­та растений, которыми не полностью обеспечиваются права и интересы сторон. Заключение договора о передаче права на подачу заявки на сорт растений является инструментом защиты прав заявителей и основанием для принятия ее уполномоченным органом. Выводы. Оформление документов заявки без ошибок способствует быстрому проведению формальной экспертизы и принятию положительного для заявителя решения. Правильное оформление трудовых соглашений между селекционером (автором) и работодателем способствует защите прав каждого из участников таких сделок. | Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety. | Цель. Проанализировать виды лицензионных договоров, их отличие от других гражданско-правовых договоров, требования к оформлению и расторжения лицензионного договора. Результаты. Выявлено, что действующим законодательством закреплено неисчерпаемый перечень видов сделок относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности. В группу договоров относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности отнесено лицензию на использование объекта права интеллектуальной собственности. Законодательством предусмотрено три вида лицензионных договоров на условиях исключительной, неисключительной и единичной лицензии. Результатом заключения лицензионного договора является предоставление имущественных прав интеллектуальной собственности во временное пользование без потери правообладателем прав на этот объект. Выводы. Правильное оформление лицензионных договоров между лицензиатом и лицензиаром способствует защите прав каждого из участников таких договоров. Лицензиат будет иметь законные основания использовать сорт, лицензиар сможет получать вознаграждение за предоставленное право пользоваться сортом. | Мета. Проаналізувати види ліцензійних договорів, їхню відмінність від інших цивільно-правових договорів, вимоги до оформлення та розірвання ліцензійного договору. Результати. Виявлено, що чинним законодавствомзакріплено невичерпний перелік видів угод щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. До групи договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності віднесено ліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Законодавством передбачено три види ліцензійних договорів на умовах виключної, невиключної та одиничної ліцензії. Результатом укладання ліцензійного договору є надання майнових прав інтелектуальної власності на тимчасове користування без втрати правовласником прав на цей об’єкт. Висновки.Правильне оформлення ліцензійних договорів між ліцензіатом та ліцензіаром сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод. Ліцензіат матиме законні підстави використовувати сорт, ліцензіар зможе отримувати винагороду за надане право користуватися сортом.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible. | Цель. Обзор истории формирования и состояния национальной номенклатуры, а также упорядочение украинских научных названий видов рода Fragaria L. Результаты. Украинской номенклатуре рода Fragaria присущи контроверсионные взгляды на употребление названий «суниці» (= земляника), «полуниці» (= клубника). Украинские названия видов этой группы растений следует согласовать с родовым названием Суниці во множественном числе. Предложено нотородовое название x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.). Выводы. В профессиональной среде необходимо использовать только научные названия видов рода Fragaria – Земляника, которые в украинском языке имеют форму множественного числа (укр. Суниці). В быту и популярной литературе относительно земляники ананасной допустимо употребление деривата в форме единственного числа земляника (укр. суниця), а также клубника (укр. полуниця, полуниці). | Мета. Огляд історії формування й стану національної номенклатури та впорядкування українських наукових назв видів роду Fragaria L. Результати. Українській номенклатурі роду Fragaria властиві контроверзні погляди на вживання назв «суниці», «полуниці». Українські наукові назви видів цієї групи рослин потрібно узгодити з родовою назвою Суниці в множині. Запропоновано нотородову назву х Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. х Fragaria L.). Висновки. У фаховому середовищі потрібно вживати лише наукові назви видів роду Fragaria – Суниці, які в українській мові мають форму множини. В побуті та популярній літературі стосовно суниць ананасових допустимо вживати дериват в однині суниця, а також полуниця, полуниці.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Investigation of peculiarities of water consumption of oat varieties at different sowing dates under the conditions of insufficient and unstable moistening in the northern part of the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, statistical, synthesis methods. Results. It was determined that Skakun variery has used the maximum amount of water not only at optimal sowing date but also in case of its shifting that was caused by its longer growing season. Total water consumption during the growing season was 3189–2826 m3/ha. Kubanskyi variety has used the smallest amount of water – 2976 m3/ha in case of optimal sowing date and 2632 m3/ha when sowing date was shifted by 15 days. Synelnykivskyi 1321 variety in terms of total water consumption occupied an intermediate position between the estimated varieties – it has used 3069 m3/ha moisture at optimal sowing date and 2,732 m3/ha in case of its shifting by 15 days. Conclusions. In the northern part of the Steppe zone of Ukraine, effective use of available moisture is determined by the capacity of some varieties to adapt to growing conditions with unfavourable water regime. Synelnykivskyi 1321 variety was the most drought-resistant one among evaluated varieties. Skakun variety had average drought-resistance. Optimal sowing date is the most suitable for this area. Later oat planting resulted in reducing of total water consumption and increasing of water-use ratio. Moisture can be consumed by oat the most effectively in case of optimal sowing date and higher level of natural water supply. | Цель. Исследовать особенности водопотребления сор­тов овса в условиях недостаточного и нестабильного режима увлажнения северной части Степи Украины Методы. Полевой, метод синтеза, статистический. Результаты. Установлено, что максимальное количество влаги использовал сорт Скакун при посеве в оптимальные сроки и при их смещении, что обусловлено его более длительным вегетационным периодом. Суммарное водопотребление за вегетационный период у него составляло 3189–2826 м3/га. Наименьшее количество влаги использовал сорт Кубанский – 2976 м3/га при оптимальном посеве и 2632 м3/га – при посеве со смещением на 15 суток. Сорт Синельниковский 1321 по уровню суммарного водопотребления занимал промежуточное положение среди изучаемых сортов – он потреблял 3069 м3/га влаги при посеве в оптимальные сроки и 2732 м3/га – при смещении его на 15 суток. Выводы. В условиях северной части Степи Украины эффективное использование имеющейся влаги определялось способностью некоторых сортов лучше адаптироваться к неблагоприятным по водному режиму условиям выращивания. Сорт Синельниковский 1321 является наиболее засухоустойчивым среди оцениваемых сортов. Среднезасухоустойчивым оказался сорт Скакун. Оптимальные сроки посева являются наиболее благоприятными для этой зоны. Посев овса в более поздние сроки приводил к уменьшению суммарного водопотребления и повышению коэффициентов водопотребления. Наиболее рационально влага расходуется при посеве овса в оптимальные сроки и в условиях более высокого природного влагообеспечения. | Мета. Дослідити особливості водоспоживання сортів вівса за різних строків сівби в умовах недостатнього та нестабільного режиму зволоження в північній частині Степу України. Методи. Польовий, метод синтезу, статистичний. Результати. Встановлено, що максимальну кількість вологи споживав сорт Скакун за сівби в оптимальні строки та в разі їх зміщення, що зумовлено його тривалішим вегетаційним періодом. Сумарне водоспоживання за вегетаційний період у нього становило 3189–2826 м3/га. Найменшу кількість вологи споживав сорт Кубанський – 2976 м3/га за оптимальних строків сівби та 2632 м3/га – за сівби зі зміщенням на 15 діб. Сорт Синельниківський 1321 за рівнем сумарного водоспоживання займав проміжне положення між оцінюваними сортами – він споживав 3069 м3/га вологи за сівби в оптимальні строки та 2732 м3/га – у разі її зміщення на 15 діб. Висновки. В умовах північної частини Степу України ефективне використання наявної вологи визначається здатністю деяких сортів краще адаптуватися до несприятливих за водним режимом умов вирощування. Сорт Синельниківський 1321 є найбільш посухостійким серед оцінених сортів. Середньопосухостійким виявився сорт Скакун. Оптимальні строки сівби є найпридатнішими для цієї зони. Сівба вівса в пізніші строки призводить до зменшення сумарного водоспоживання та підвищення коефіцієнтів водоспоживання. Найраціональніше волога використовується в разі сівби вівса в оптимальні строки та в умовах вищого природного вологозабезпечення.

Мета. Дослідити особливості водоспоживання сортів вівса за різних строків сівби в умовах недостатнього та нестабільного режиму зволоження в північній частині Степу України. Методи. Польовий, метод синтезу, статистичний. Результати. Встановлено, що максимальну кількість вологи споживав сорт Скакун за сівби в оптимальні строки та в разі їх зміщення, що зумовлено його тривалішим вегетаційним періодом. Сумарне водоспоживання за вегетаційний період у нього становило 3189–2826 м3/га. Найменшу кількість вологи споживав сорт Кубанський – 2976 м3/га за оптимальних строків сівби та 2632 м3/га – за сівби зі зміщенням на 15 діб. Сорт Синельниківський 1321 за рівнем сумарного водоспоживання займав проміжне положення між оцінюваними сортами – він споживав 3069 м3/га вологи за сівби в оптимальні строки та 2732 м3/га – у разі її зміщення на 15 діб. Висновки. В умовах північної частини Степу України ефективне використання наявної вологи визначається здатністю деяких сортів краще адаптуватися до несприятливих за водним режимом умов вирощування. Сорт Синельниківський 1321 є найбільш посухостійким серед оцінених сортів. Середньопосухостійким виявився сорт Скакун. Оптимальні строки сівби є найпридатнішими для цієї зони. Сівба вівса в пізніші строки призводить до зменшення сумарного водоспоживання та підвищення коефіцієнтів водоспоживання. Найраціональніше волога використовується в разі сівби вівса в оптимальні строки та в умовах вищого природного вологозабезпечення.