Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control. | Цель. Создать мультиплексную систему для идентификации толерантной к глифосату сахарной свеклы с помощью ПЦР. Методы. Молекулярно-генетические методы анализа нуклеиновых кислот. Результаты. Приведены результаты исследований по определению параметров полимеразной цепной реакции (ПЦР) для разработки мультиплексной системы по идентификации структурных элементов трансгенной конструкции с геном сp 4 epsps, что обеспечивает толерантность к глифосату. Для получения ампликонов целевых последовательностей ДНК определены следующие значения температурных режимов ПЦР: шаг 1 (начальная денатурация) 95 °С – 3 мин; шаг 2 (наработка специфических продуктов реакции): денатурация 95 °С – 45 с; гибридизация праймеров 55 °С – 50 с; элонгация 72 °С – 1 мин; количество циклов – 40; шаг 3 (конечная элонгация) 72 °С – 6 мин. Проведена серия ПЦР с целью подбора оптимального количества матрицы ДНК для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свеклы по наличию специфических последовательностей. Выводы. Для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, целесообразно определять в отдельных генотипах 35S промотор и ген cp 4 epsps. Установлено, что при подборе температурных параметров мультиплексной реакции на идентификацию гена als не влияло увеличение температуры гибридизации праймеров на 5 °С, что позволило включить специфические праймеры для определения этой последовательности в качестве внутреннего конт­роля. По результатам пробных мультиплексных реакций определены концентрации дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатов) и ионов Mg2+, которые позволили исключить возможность получения неспецифических фрагментов и ложноотрицательных результатов. Определено оптимальное количество матрицы ДНК (100–150 нг) для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свек­лы по наличию специфических последовательностей. Полученные результаты позволили разработать мультиплексную тест-систему для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, с помощью которой можно одновременно определить 35S промотор, ген cp 4 epsps и ген als в качестве внутреннего контроля реакции. | Мета. Створити мультиплексну систему для ідентифікації толерантних до гліфосату буряків за допомогою ПЛР. Методи. Молекулярно-генетичні методи аналізу нуклеїнових кислот. Результати. Наведено результати досліджень з визначення параметрів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для розроблення мультиплексної системи для ідентифікації структурних елементів трансгенної конструкції з геном cp 4 epsps, що забезпечує толерантність до гліфосату. Для отримання ампліконів цільових послідовностей ДНК визначено такі значення температурних режимів ПЛР: крок 1 (початкова денатурація) 95 °С – 3 хв; крок 2 (напрацювання специфічних продуктів реакції): денатурація 95 °С – 45 с; гібридизація праймерів 55 °С – 50 с; елонгація 72 °С – 1 хв; кількість циклів – 40; крок 3 (кінцева елонгація) 72 °С – 6 хв. Проведено серію ПЛР з метою добору оптимальної кількості матриці ДНК для ефективної оцінки транс­генних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Висновки. Для ідентифікації трансгенних цук­рових буряків, толерантних до дії гліфосату, доцільно визначати в окремих генотипах 35S промотор та ген cp 4 epsps. Встановлено, що в процесі добору температурних параметрів мультиплексної реакції на ідентифікацію гена als не впливало збільшення температури гібридизації праймерів на 5 °С, що дало змогу включити специфічні праймери для визначення цієї послідовності як внутрішнього контролю. За результатами пробних мультиплексних реакцій визначено концентрації дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатів) та іонів Mg2+, які дали змогу виключити можливість отримання неспецифічних фрагментів та хибно негативних результатів. Визначено оптимальну кількість матриці ДНК (100–150 нг) для ефективної оцінки трансгенних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Отримані результати дали змогу розробити мультиплексну тест-систему для ідентифікації трансгенних цукрових буряків, толерантних до дії гліфосату, за допомогою якої можна одночасно визначити 35S промотор, ген cp 4 epsps та ген als як внутрішній контроль реакції.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years.Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. | Цель. Определение ассоциаций микросателлитных маркеров со специфическими областями генома, которые контролируют важные агрономические признаки, на выборке сортов пшеницы мягкой озимой селекции СГИ – НЦНС, зарегистрированных в Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине, на протяжении разных лет. Методы. Молекулярно-генетические методы (выделение геномной ДНК, полимеразная цепная реакция (ПЦР), электрофорез продуктов амплификации в полиакриламидном геле), полевые методы (фенологические наблюдения даты колошения и анализ признаков «высота растений», «длина колоса» и «длина остей», визуальные – оценка признака «цвет колоса»), статистические методы (определение средних значений агрономических признаков с помощью описательной статистики с использованием программы Excel из пакета Microsoft Office, дисперсионный анализ выполнен процедурой GLM (генеральная линейная модель) из специализированного программного комплекса AGROBASE 21). Результаты. В течение четырех лет (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортов пшеницы мягкой озимой были изучены по фенотипическим признакам и проанализированы с помощью 17 микросателлитных локусов. Выявлено 35 ассоциаций маркеров с датой колошения, 39 – с высотой растений, 33 – с размером остей, 20 – с цветом колоса и 8 – с размером колоса; ассоциации были стабильными и достоверными на протяжении 2–4 лет исследования. Выводы. Микросателитные маркеры, которые обнаружили значительные и стабильные в разные годы ассоциации с агрономическими признаками, могут быть полезными и пригодными для отбора с помощью маркеров (MAS) в рамках программ селекции пшеницы Украины. | Мета. Визначення асоціацій мікросателітних маркерів зі специфічними областями геному, які контролюють важливі агрономічні ознаки, на виборці сортів пшениці м’якої озимої селекції СГІ – НЦНС, зареєстрованих в Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, протягом різних років. Методи. Молекулярно-генетичні методи (виділення геномної ДНК, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофорез продуктів ампліфікації в поліакриламідному гелі), польові методи (фенологічні спостереження дати колосіння та аналіз ознак «висота рослин», «довжина колосу» та «довжина остюків», візуальні – оцінка ознаки «колір колосу»), статистичні методи (визначення середніх значень агрономічних ознак за допомогою описової статистики з використанням програми Excel із пакету MicrosoftOffice, дисперсійний аналіз виконано процедурою GLM (генеральна лінійна модель) зі спеціалізованого програмного комплексу AGROBASE 21). Результати. Протягом чотирьох років (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортів пшениці м’якої озимої, були вивчені за фенотиповими ознаками та проаналізовані за 17 мікросателітними локусами. Виявлено 35 асоціацій маркерів з датою колосіння, 39 – з висотою рослин, 33 – з розміром остей, 20 – з кольором колосу і 8 – з розміром колосу; асоціації були стабільними та достовірними протягом 2–4 років дослідження. Висновки. Мікросателітні маркери, які виявили значні та стабільні в різні роки асоціації з агрономічними ознаками, можуть бути корисними й придатними для добору за допомогою маркерів (MAS) у рамках програм селекції пшениці України.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs. | Цель. Изучить особенности накопления неорганичес­ких элементов, в том числе и тяжелых металов, в семенах горчицы белой и черной, которые выращивают для получения лекарственных препаратов. Методы. Полевые опыты, микроволновое озоление, ICP-MS и статистический анализ. Результаты. Определено содержание неорганических элементов, в том числе и тяжелых металлов, в семенах горчицы белой и черной, выращенной в условиях Киевской области. Выявлено, что в процессе вегетации растения горчицы белой способны накапливать в семенах такие элементы, как алюминий, барий, стронций, цинк в концентрациях, превышающих их содержание в семенах горчицы черной, а соединения кальция, цезия, железа, магния, марганца, калия в большей мере накапливались в семенах горчицы черной. Выводы. Поскольку в нормативно-правовых документах для важных химических элементов не установлены предельно допустимые концентрации их содержания в лекарственных растениях, то актуальной является необходимость начать комплексные исследования с привлечением специалистов соответствую­щих профилей для установления такой градации. Растения горчицы белой и черной в условиях Киевской области накапливали высокие уровни таких тяжелых металлов, как Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, которые превышают известные показатели предельно допустимых концентраций, что свидетельствует о частичном загрязнения почв региона. Таким образом, растения названных культур могут быть фиторемедиаторами почв. Учитывая то, что в фармацевтической отрасли используют рафинированное масло из семян горчицы, выявленные изменения накопления металлов в семенах не отразятся на качестве конечной лекарственной продукции. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности выращивания горчицы белой и черной в Киевской области с целью получения сырья для переработки на лекарство. | Мета. Дослідити особливості накопичення неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, яку вирощують для отримання лікарських препаратів. Методи. Польові досліди, мікрохвильове озолення, ICP-MS та статистичний аналіз. Результати. Визначено вміст неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, вирощеної в умовах Київської області. Виявлено, що у процесі вегетації рослини гірчиці білої здатні накопичувати в насінні такі елементи, як алюміній, барій, стронцій, цинк у концентраціях, що перевищують їхній вміст у насінні гірчиці чорної, а сполуки кальцію, цезію, заліза, магнію, марганцю, калію більшою мірою накопичувалися у насінні гірчиці чорної. Висновки. Оскільки в нормативно-правових документах для важливих хімічних елементів не встановлено гранично допустимих меж їхнього вмісту в лікарських рослинах, то актуальною є необхідність започаткування комплексних досліджень із залученням фахівців відповідних профілів для встановлення такої градації. Рослини гірчиці білої та чорної в умовах Київської області накопичували високі рівні таких металів, як Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, які перевищують відомі показники гранично допустимих концентрацій, що свідчить про часткове забруднення ґрунтів регіону. Таким чином, рослини названих культур можуть бути фіторемедіаторами ґрунтів. Враховуючи те, що у фармацевтичній галузі використовують рафіновану олію з насіння гірчиці, виявлені зміни накопичення металів у насінні не будуть впливати на якість кінцевої лікарської продукції. Результати досліджень свідчать про перспективність вирощування гірчиці білої та чорної в Київській області з метою отримання сировини для переробки на ліки.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety ‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing. | Цель. Выделение линий пшеницы яровой с повышенным адаптивным потенциалом. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Выделены линии с лучшей адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой ‘Эритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ и твердой яровой ‘Меланопус 10-02’ (биотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеиформе 12-12’. На государственное сортоиспытание переданы сорта с повышенной адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой – ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, ‘Магдалена’. Выводы. На основе анализа параметров урожайности и ее вариабельности под действием изменчивости факторов окружающей среды выделены линии пшеницы мягкой и твердой яровой с повышенной адаптивной способностью. Лучшие по общей адаптивной способности линии пшеницы яровой были переданы на государственное сортоиспытание. В 2014 г. переданы сорта пшеницы мягкой яровой ‘Злата’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, в 2015 г. – сорта пшеницы мягкой яровой ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘Магдалена’. | Мета. Виділення ліній пшениці ярої з підвищеним адаптивним потенціалом.Методи. Польовий, статистичний.Результати. Виділено лінії з кращою адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Еритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ та твердої ярої ‘Меланопус 10-02’ (біотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеіформе 12-12’. На державне сортовипробування передано сорти з підвищеною адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, ‘Магдалена’.Висновки. На основі аналізу параметрів урожайності та її варіабельності під дією мінливості чинників довкілля виділено лінії пшениці м’якої та твердої ярої з підвищеною адаптивною здатністю. Кращі за загальною адаптивною здатністю лінії пшениці ярої було передано на державне сортовипробування. У 2014 р. передали сорт пшениці м’якої ярої ‘Злата’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, в 2015 р. – сорти пшениці м’якої ярої ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘Магдалена’.

Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety ‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing.

Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids. | Цель. Оценка и отбор самоопыленных семей S5 кукурузы (Zea mays L.) с высокой комбинационной способностью и широким адаптивным потенциалом, полученных на базе специально созданных гибридов путем скрещивания лучших, по основным хозяйственно-ценным признакам, элитных линий различных генетических плазм. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. В процессе изучения тесткросов самоопыленных семей S5 был определен размах колебания урожайности зерна, который составил в 2013 г. – 5,96–10,96 т/га (x = 8,44 т/га), в 2014 г. – 2,67 –7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Показано, что различная реакция генотипов исследуемых тесткросов на условия года сущест­венно сказалась на уровне средней урожайности, которая в стрессовом 2014 г. снизилась на 3,4 т/га в сравнении с 2013 г. Приведены результаты оценки общей и специфической комбинационной способности нового исходного материала смешанной зародышевой плазмы. В исследованиях отмечена значительная изменчивость оценок эффектов ЗКЗ в зависимости от условий года. Наблюдалась значительная дифференциация оценок эффектов ОКС по урожайности зерна. Так, у 19% лучших самоопыленных семей они в оба года были стабильно высокими, 14% семей имели стабильно низкие оценки эффектов ОКС, 67% изменяли их значения в зависимости от генотипа и условий года. Выводы. Отобрано 17 лучших самоопыленных семей со стабильно высокими оценками ОКС, 6 семей проявивших высокую толерантность к засухе и 4 семьи со стабильно высокими вариансами СКС. Отобранные семьи в дальнейшем будут использоваться как исходный материал в селекционных программах по созданию новых высокопродуктивных гибридов. | Мета.Оцінка й добір самозапилених сімей S5 кукурудзи (Zea mays L.) з високою комбінаційною здатністю та широким адаптивним потенціалом, отриманих на базі спеціально створених гібридів шляхом схрещування елітних ліній різних генетичних плазм, кращих за основними господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. У процесі вивчення тесткросів самозапилених сімей S5 було визначено розмах коливання врожайності зерна, який у 2013 р. становив 5,96–10,96 т/га (x= 8,44 т/га), у 2014 р. – 2,67–7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Виявлено, що різна реакція генотипів досліджуваних тесткросів на умови року істотно позначилася на рівні середньої врожайності, яка в стресовому 2014 р. знизилася на 3,4 т/га порівняно з 2013 р. Наведено результати оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу змішаної зародкової плазми. В дослідженнях встановлено значну мінливість оцінок ефектів ЗКЗ залежно від умов року. Спостерігалась значна диференціація оцінок ефектів ЗКЗ за врожайністю зерна. Так, у 19% кращих самозапилених сімей вони за роки досліджень були стабільно високими, 14% сімей мали стабільно низькі оцінки ефектів ЗКЗ, 67% змінювали їх значення залежно від генотипу та умов року. Висновки.Відібрано 17 кращих самозапилених сімей зі стабільно високими оцінками ЗКЗ, 6 сімей, що проявили високу толерантність до посухи, та 4 сім’ї зі стабільно високими варіансами специфічної комбінаційної здатності. Відібрані сім’ї в подальшому використовуватимуть як вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення нових високопродуктивних гібридів.

Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids.

Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids.

Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid ‘SI Tiptop’ was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’, ‘SI Arioso’, ‘Svich 38’, ‘Svich 35’, ‘HU 8653’, ‘Zdobutok’ and ‘SI Contrakt’ belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as ‘NS 2642’, ‘DK S3016’, ‘Svich 38’, ‘NS 2632’ were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. ‘Svich 38’ hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’ and ‘Svich 35’ were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including ‘SI Tiptop’ – for productivity trait, ‘Zdobutok’ and ‘SI Kontrakt’ – for starch content, ‘MAC 24N‘, ‘NA 2642‘ and ‘Danubio’ – for protein content. | Цель. Выделить перспективные высокопродуктивные гибриды кукурузы среднеранней группы спелости по показателям стабильности и пластичности основных хозяйственно-ценных признаков. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты.Исследованы 14 гибридов кукурузы, внесённых в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине в 2015 году, по показателям пластичности и стабильности признаков урожайности, содержания белка и крохмала. По признаку урожайности из числа исследуемых гибридов был выделен высокопластичный интенсивный гибрид ‘СИ Типтоп’, который способен соответственно реагировать на изменение условий выращивания. Гибриды ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’, ‘СИ Ариосо’, ‘Свич 38’, ‘Свич 35’, ‘ГУ 8653’, ‘Здобуток’ и ‘СИ Контракт’ по признаку содержания крахмала относятся к гибридам интенсивного типа, которые сочетают достаточно высокие значения исследуемого признака с его стабильностью в изменчивых условиях. К гибридам интенсивного типа по признаку содержания белка отнесены ‘НС 2642’, ‘ДКС 3016’, ‘Свич 38’, ‘НС 2632’ и ‘Данубио’, которые оказались высокопластичными, однако имели низкие значения стабильности этого признака. Интенсивным сразу по двум признакам – содержанию белка и крахмала – является гибрид ‘Свич 38’, который демонстрирует достаточно высокие значения показателей пластичности. Как гибриды экстенсивного типа, которые обеспечивают стабильные значения содержания белка в неблагоприятных условиях выращивания, определены ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’ и ‘Свич 35’.Выводы. В условиях применения интенсивных технологий выращивания культуры для получения стабильных урожаев целесообразно высевать только высокопластичные гибриды, которые способны адаптироваться к неблагоприятным факторам окружающей среды, в частности: ‘СИ Типтоп’ – по признаку урожайности, ‘Здобуток’, ‘СИ Контракт’ – по содержанию крахмала, ‘МАС 24Н’, ‘НС 2642’ и ‘Данубио’ – по признаку содержания белка. | Мета. Виділити перспективні високопродуктивні гібриди кукурудзи середнрьоранньої групи стиглості за показниками стабільності й пластичності основних господарсько-цінних ознак.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний.Результати. Досліджено 14 гібридів кукурудзи, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2015 році, за показниками пластичності та стабільності ознак урожайності, вмісту білка та крохмалю. За ознакою урожайності серед досліджуваних гібридів було виділено високопластичний інтенсивний гібрид "СИ Тіптоп", здатний відповідно реагувати на зміну умов вирощування. Гібриди "СИ Тіптоп", "СИ Енігма", "Си Аріосо", "Свіч 38", "Свіч 35", "ГУ 8653", "Здобуток" та "СИ Контракт" за ознакою вмісту крохмалю належать до гібридів інтенсивного типу, які поєднують досить високі значення досіджуваної ознаки з її стабільністю в мінливих умовах. До гібридів інтенсивного типу за ознакою вміста білка віднесено "НС 2642", "ДКС3016", "Свіч 38", "НС 3642" та "Данубіо", які виявилися високопластичними, однак мали низькі значення стабільності цієї ознаки. Інтенсивним відразу за двома ознаками - вмістом білка й крохмалю - є гібрид "Свіч 38", який демонструє досить високі значення показників пластичності. Як гібриди екстенсивного типу, що забезпечують стабільні значення вмісту білка в несприятливих умовах вирощування, визначено "СИ Тіптоп", "Си Енігма" та "Свіч 35". Висновки. За умов застосування інтенсивних технологій вирощування культури та отримання стабільних врожаїв доцільно висівати лише високопластичні гібриди, які здатні адаптуватися до несприятливих чинників навколишнього середовища, зокрема: "СИ Тіптоп" - за ознакою врожайності, "Здобуток" і "СИ Контракт" - за вмістом крохмалю, "МАС 24Н", "НС 2642" та "Данубіо" - за ознакою вмісту білка.

Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid ‘SI Tiptop’ was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’, ‘SI Arioso’, ‘Svich 38’, ‘Svich 35’, ‘HU 8653’, ‘Zdobutok’ and ‘SI Contrakt’ belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as ‘NS 2642’, ‘DK S3016’, ‘Svich 38’, ‘NS 2632’ were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. ‘Svich 38’ hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’ and ‘Svich 35’ were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including ‘SI Tiptop’ – for productivity trait, ‘Zdobutok’ and ‘SI Kontrakt’ – for starch content, ‘MAC 24N‘, ‘NA 2642‘ and ‘Danubio’ – for protein content.

Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid ‘SI Tiptop’ was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’, ‘SI Arioso’, ‘Svich 38’, ‘Svich 35’, ‘HU 8653’, ‘Zdobutok’ and ‘SI Contrakt’ belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as ‘NS 2642’, ‘DK S3016’, ‘Svich 38’, ‘NS 2632’ were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. ‘Svich 38’ hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’ and ‘Svich 35’ were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including ‘SI Tiptop’ – for productivity trait, ‘Zdobutok’ and ‘SI Kontrakt’ – for starch content, ‘MAC 24N‘, ‘NA 2642‘ and ‘Danubio’ – for protein content.

Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points. | Цель. Разработать методические аспекты оценки селек­ционного материала винограда в гибридных комбинациях по ряду показателей адаптивности и продуктивности. Методы. Селекционный, гибридологический, статистичес­кий. Результаты. На основе селекционной задачи и патентного поиска, литературных источников и интернет-ресурсов были определены основные требования к сортам винограда нового поколения столового и технического направления использования. Было проанализировано 12 основных показателей адаптивности, производительности и качества продукции, высокий уровень проявления которых необходим для предварительного выделения сеянца винограда для дальнейшего исследования. Разработана градация уровня проявления вышеуказанных хозяйственных признаков винограда – от наименьшего до среднего и высокого. Их определение переведено в балльную систему – самый низкий уровень проявления соответствует одному и трем баллам, средний – пяти, высокий – семи и девяти. В результате исследуемые растения могут набрать от 12 до 108 баллов. Колебание в оценке по годам не должно превышать 10 баллов. Сеянец не может быть выделен по максимальному уровню проявления только одного параметра, так же, как и должен быть отбракован при минимальном проявлении любого показателя из упомянутых. Сеянцы со стабильным средним уровнем проявления признаков переносят в селекционный питомник для изучения уровня проявления основных показателей и свойств в привитой культуре. Выводы. Определены критерии и основные параметры ценности генотипов в гибридных комбинациях. Перспективными, то есть такими, которые требуют дальнейшего наблюдения, можно считать растения, которые были оценены в 60 баллов и выше. Ценные генотипы соответствуют уровню 80–100, очень ценные – 101–108 баллам. | Мета. Розробити методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду в гібридних комбінаціях за рядом показників адаптивності та продуктивності. Методи. Селекційний, гібридологічний, статистичний. Результати. На основі селекційного завдання й патентного пошуку, літературних джерел та інтернет-ресурсів було визначено основні вимоги до сортів винограду нового покоління столового та технічного напрямів використання. Було проаналізовано 12 основних показників адаптивності, продуктивності та якості продукції, високий рівень прояву яких є необхідним для попереднього виділення сіянця винограду для подальшого дослідження. Розроблено градацію рівня прояву зазначених господарських ознак винограду – від найменшого до середнього та високого. Їхнє визначення переведено в бальну систему – найнижчий рівень прояву відповідає одному та трьом балам, середній – п’яти, високий – семи та дев’яти. В результаті досліджувані рослини можуть набрати від 12 до 108 балів. Коливання в оцінці по роках не має перевищувати 10 балів. Сіянець не може бути виділений за максимальним рівнем прояву тільки одного параметра, так само, як і має бути відбракований за мінімальний прояв будь-якого показника з означених. Сіянці зі стабільним середнім рівнем прояву ознак переносять у селекційний розсадник для вивчення рівня прояву основних показників та властивостей у щепленій культурі. Висновки. Визначено критерії та основні параметри цінності генотипів у гібридних комбінаціях. Перспективними, тобто такими, що потребують подальшого дослідження, можна вважати рослини, оцінені в 60 балів і вище. Цінні генотипи відповідають рівню 80–100, дуже цінні – 101–108 балам.

Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points.

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties | Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь). Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Созданы среднерослые (‘Амос’, ‘Никанор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) и низкостебельные (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофей’) многолинейные сорта озимых и двуручек гексаплоидных тритикале, отличающиеся повышенной адаптивностью, потенциальной урожайностью 9–12 т/га и высокими хлебопекарными свойствами. Среди наиболее засухоустойчивых генотипов лучшие показатели урожайности, пластичности и стабильности продемонстрировали сорта ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарнэ’, ‘Маркиян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Никанор’ и ‘Ярослава’. Выводы. Переход в селекции гексаплоидных тритикале от межродовой к внутривидовой гибридизации вместе с системными испытаниями гибридного материала в контрастных агроэкологических зонах обеспечили создание на многолинейной основе конкурентоспособных сортов с оптимальным сочетанием урожайных и адаптивных свойств. | Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на посухостійкість з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – гостропосушливий Степ). Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Створено середньорослі (‘Амос’, ‘Ніканор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) та низькостеблові (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофій’) багатолінійні сорти озимих і дворучок гексаплоїдних тритикале з підвищеною адаптивністю, потенційною врожайністю 9–12 т/га й високими хлібопекарськими властивостями. Серед найбільш посухостійких генотипів кращі показники врожайності, пластичності та стабільності продемонстрували сорти ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарне’, ‘Маркіян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Ніканор’ та ‘Ярослава’. Висновки. Перехід у селекції гексаплоїдних тритикале від міжродової до внутрішньовидової гібридизації разом із системними випробуваннями гібридного матеріалу в контрастних агроекологічних зонах забезпечили створення багатолінійних конкурентоспроможних сортів з оптимальним поєднанням урожайних та адаптивних властивостей.

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties

To evaluate the resistance to FHB, in 2009 41 varieties of durum and bread wheat, mainly from Italy, were tested at the CIMMYT (International Maize and Wheat Improvement Center). In addition, to assess the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL (one of the major QTL for FHB resistance, first identified in Chinese bread wheat cultivar ‘Sumai 3’, on the chromosome 3B), 125 advanced lines of durum wheat BC4F6 derived from crosses with initial bread wheat (68 with the ‘Sumai 3’ QTL and 57 without) were screened in the same artificial inoculation conditions. For both groups, plots were inoculated at flowering with a suspension of monosporic cultures of F. graminearum, keeping the humidity close to 100%, to favour disease development, by means of a misting system. Thirty days after inoculation, counts of spikelets infected by F. graminearum was carried out in 10 ears for each plot; the damage was expressed as the FHB index (incidence × severity/100, where severity = infected spikelets/total spikelets; incidence × 100 and infected ears/ears total × 100). In both cases, late flowering showed to be a key factor, able to limit the seriousness of the disease. Preliminary data concerning the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL, didn’t highlight differences between the two groups of advanced lines. | Для оценки устойчивости к фузариозу колоса в 2009 году 41 сорт твердой и мягкой пшеницы, преимущественно из Италии, прошел сортоиспытания в CIMMYT (Международный центр улучшения кукурузы и пшеницы). Кроме того, проведена оценка влияния одного из основных QTL устойчивости к фузариозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), впервые выявленного у китайского сорта пшеницы мягкой ‘Sumai 3’, на хромосоме 3В) у 125 улучшенных линий пшеницы твердой BC4F6, полученных путем скрещивания с исходным сортом пшеницы мягкой ‘Sumai 3’ (68 линий с ‘Sumai 3’ QTL и 57 линий без этого QTL), в одинаковых условиях искусственного заражения. Для обеих групп делянки заражали во время цветения суспензией односпоровых культур F. graminearum, поддерживая влажность до 100%, чтобы способствовать развитию заболевания с помощью системы мелкодисперсного увлажнения. Через тридцать дней после заражения подсчитали количество колосков, инфицированных F. graminearum, на колосьях десяти растений на каждой делянке; повреждение выразили показателем заражения фузариозом (количество случаев поражения × степень поражения / 100, где степень поражения = количество инфицированных колосков / общее количество случаев поражения × 100 и количество инфицированных колосьев / общее количество колосьев × 100). В обоих случаях позднее цветение было ключевым фактором, ограничивающим поражение болезнью. Предварительные данные относительно влияния Qfhs.ndsu-3BS QTL не выявили отличий между двумя группами улучшенных линий. | Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження × ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження × 100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся × 100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній.

Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження  ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження  100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся  100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній.