Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed. | Цель. Изучить динамику активности лектинов пшеницы мягкой озимой в зерновках на ранних этапах онтогенеза сортов селекции Полтавской государственной аграрной академии, а также исследовать сортовые различия в зависимости от динамической рН среды. Методы. Лабораторный, метод реакции гемагглютинации (РГА), аналитический, статистический. Результаты. Определено изменение активности лектинов в образцах пшеницы мягкой озимой 14 сортов в зерновках и на ранних этапах онтогенеза (на третьи, седьмые, десятые и двенадцатые сутки прорастания). Высокая активность лектинов наблюдалась в образцах семи- и десятисуточных проростков. Это свидетельствует об активном включении этих белков в физимолого-биохимические процессы при образовании узла кущения пшеницы, что может иметь значение для формирования адаптивных реакций к действию стресса. Впервые установлены колебания активности лектинов пшеницы в диапазоне рН от 4,0 до 8,0 в зависимости от сорта. Выводы. По гемагглютинирующей способности лектинов пшеницы сорта были разделены на три группы: с высокой – 4 сорта; со средней – 9; с низкой – 1 сорт. Сортовая вариабельность по исследуемому признаку может быть использована в селекционных программах как маркерный признак. У большинства сортов наблюдались колебания гемагглютинации при разведениях от 1:2 до 1:256. Установлено наличие двух максимумов агглютинации лектинов в кислой и щелочной среде для проростков. | Мета. Вивчити динаміку активності лектинів пшениці м’якої озимої у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу сортів селекції Полтавської державної аграрної академії, а також дослідити сортові відмінності залежно від динамічного рН середовища. Методи. Лабораторний, метод реакції гемаглютинації (РГА), аналітичний, статистичний. Результати. Визначено зміну активності лектинів у зразках пшениці м’якої озимої 14 сортів у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу (на третю, сьому, десяту та дванадцяту добу проростання). Висока активність лектинів спостерігалася у зразках семи- і десятидобових проростків. Це свідчить про активне включення цих білків у фізіолого-біохімічні процеси під час утворення вузла кущіння пшениці, що може мати значення для формування адаптивних реакцій до дії стресу. Вперше встановлено коливання активності лектинів пшениці у діапазоні рН від 4,0 до 8,0 залежно від сорту. Висновки. За гемаглютинувальною здатністю лектинів пшениці сорти були розподілені на три групи: з високою – 4 сорти; з середньою – 9; з низькою – 1 сорт. Сортова варіабельність за досліджуваною ознакою може бути використана в селекційних програмах як маркерна ознака. У більшості сортів спостерігалися коливання гемаглютинації при розведеннях від 1:2 до 1:256. Встановлено наявність двох максимумів аглютинації лектинів у кислому й лужному середовищі для проростків.

Purpose. To analyse biochemical and economic characters of new tomato varieties adapted to the conditions of the south of Ukraine. Methods. Field study, laboratory testing, statistical analysis. Results. Intraspecific hybridization method followed by individual selection was used to create such new tomato varieties as ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ adapted to the conditions of the south, which are characterized by high yielding (69,2–78,0 t/ha), fruit quality (content of soluble dry matter 5,65–5,92%), drought (7,2–8,1 points) and heat (70,4–88,2%) resistance. All varieties are of intensive type, they require advanced agricultural technology, irrigation. Conclusions. New tomato varieties, namely ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ were entered in the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. They are recommended for outdoor growing in the Steppe and Forest-Steppe zones of Ukraine. | Цель. Проанализировать биохимические и хозяйствен­но-ценные признаки новых сортов помидора, адаптированных к условиям юга Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический анализ. Результаты. Методом внутривидовой гибридизации с последующим индивидуальным отбором созданы новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’, адаптированные к условиям юга, которые характеризуются высокой урожайностью (69,2–78,0 т/га), качеством плодов (содержание сухого растворимого вещества 5,65–5,92%), засухоустойчивостью (7,2–8,1 балла) и жароустойчивостью (70,4–88,2%). Все сорта – интенсивного типа, требуют высокого уровня агротехники, орошения. Выводы. Новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’ занесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине. Рекомендуются для выращивания в открытом грунте в зонах Степи и Лесостепи Украины. | Мета. Проаналізувати біохімічні та господарсько-цінні ознаки нових сортів помідора, адаптованих до умов півдня України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Результати. Методом внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором створено нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’, адаптовані до умов півдня, які характеризуються високою врожайністю (69,2–78,0 т/га), якістю плодів (вміст сухої розчинної речовини – 5,60–5,92%), посухостійкістю (7,2–8,1 бала) та жаростійкістю (70,4–88,2%). Усі сорти – інтенсивного типу, потребують високого рівня агротехніки, зрошення. Висновки. Нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’ занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Рекомендовані для вирощування у відкритому ґрунті в зонах Степу й Лісостепу України.

Purpose. To develop an algorithm of creation of new highly productive clonal varieties of Salicaceae family representatives with improved agronomic characters that can be used at energy plantationsMethods. Field investigations, laboratory analysis, analytical approach, selection method.Results. Flow chart of selection process with representatives of Salicaceae family included the following stages: the Ist stage – creation of primary families (F0); the IInd stage – creation of the second families, or branches; the 222rd stage – interfamily (individually-familial) selection; IVth stage – familial-group selection; the Vth stage – clonal selection (selection of ramets).Conclusions. Breeding process with the use of complex of advanced methods of selection (individual, familial, group and clonal ones) allows to get model populations with high-frequency of valuable alleles and genotypes and with the high level of genetic variety. Due to a negative multi-stage individual intrafamilial and interfamily selection, cleaning of artificial populations from undesirable forms takes place without the substantial decrease of genetic variety level. | Цель. Разработать алгоритм создания новых высокопродуктивных сортов-клонов представителей семейства Salicaceae с улучшенными хозяйственно-ценными признаками для их использования при создании энергетических плантаций.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, селекционный.Результаты. Схема организации селекционного процесса с представителями семейства Ивовых вклюсала следующие этапы: I этап - создание первичных семей (F0); II этап - создание вторичных семей или ответвлений; III этап - межсемейный (индивидуально-семейный) отбор; IV этап - семейно-групповой отбор; V этап - клоновый отбор (отбор рамет).Выводы. Селекционный процесс с применением комплекса прогрессивных методов отбора (индивидуального, семейного, группового и клонового) позволяет получать модельные популяции с высокой частостой ценных аллелей и генотипов с высоким уровнем генетического многообразия. За счет негативного многоступенчатого индивидуального внутрисемейного и межсемейного отбора происходит очистка искусственных популяций от нежелательных форм без существенного снижения уровня генетического многообразия. | Мета. Розробити алгоритм створення нових високопродуктивних сортів-клонів представників родини Salicaceae з поліпшеними господарсько-цінними ознаками для їх використання під час створення енергетичних плантацій.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, селекційний.Результати. Схема організації селекційного процесу з представникам родини Вербові включала такі етапи: I етап - створення первинних родин  (F0); II етап - створення вторинних родин або відгалужень; III етап - міжнародний (індивідуально-родинний) добір; IV етап - родинно-груповий добір; V етап - клонований добір (добір рамет).Висновки. Селекційний процес із застосуванням комплексу прогресивних методів добору (індивідуального, родинного, групового і клонового) дає можливість отримувати модельні популяції з високою частотою цінних алелів і генотипів та високим рівнем генетичного різноманіття. За рахунок багатоступінчатого індивідуального внутрішньородинного й міжродинного добору відбувається очищення штучних популяцій від небажаних форм без істотного зниження рівня генетичного різноманіття.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market. | Цель. Проанализировать особенности торговли Украи­ны зерновыми и масличными культурами, ситуацию на мировом рынке и определить дальнейшие перспективы ее развития. Методы. Анализ и синтез, сравнительная оценка, графический. Результаты. Определены роль и место Украины в поставках зерна на мировой рынок. Ук­раина уверенно входит в десятку крупнейших стран-производителей зерна. Среди продукции сельского хозяйства отечественного производства наибольшим спросом в мире пользуются зерновые, масличные культуры и подсолнечное масло. В последние годы наше государство закрепило свой статус одного из ведущих экспортеров зерновых культур. Проанализирована товарная структура экспорта зерновых и масличных культур с выделением позиций, которые пользуются наибольшим спросом, а также основные страны-покупатели этой продукции. По итогам 2015 г., самую большую валютную выручку Украи­на получила в структуре зерновых от экспорта кукурузы, пшеницы и ячменя, из масличных культур – сои и рапса. Основными экспортерами зерновых и масличных культур в Украине являются ведущие отечественные и транснациональные операторы, которые стабильно удерживают свои передовые позиции. Выявлено значительное превышение импортной цены семян по сравнению с экспортной ценой выращенных в Украине культур. Исследован ассортимент семян кукурузы и подсолнечника, который предлагают основные компании-производители на территории Украины. Рассмотрены основные тенденции развития мирового рынка зерна. Выводы. Установлено, что Украи­на является одним из основных экспортеров зерновых и масличных культур. Однако нестабильность цен на них значительно влияет на величину экспортной выручки, которая уменьшается даже при возрастающих объемах в натуральном выражении. Отмечена зависимость развития отечественной зерновой отрасли от высококачественных импортных семян гибридов кукурузы и подсолнечника. Ожидается, что в ближайшие годы Украина сохранит свои сильные позиции на мировом рынке зерна. | Мета. Проаналізувати особливості торгівлі України зерновими та олійними культурами, ситуацію на світовому ринку й визначити подальші перспективи її розвитку. Методи. Аналіз та синтез, порівняльна оцінка, графічний. Результати. Визначено роль та місце України в поставках зерна на світовий ринок. Україна впевнено входить до десятки найбільших країн-виробників зерна. Серед продукції сільського господарства вітчизняного виробництва найбільший попит у світі мають зернові, олійні культури та соняшникова олія. Останніми роками наша держава закріпила свій статус одного з провідних експортерів зернових культур. Проаналізовано товарну структуру експорту зернових та олійних культур з виділенням позицій, що мають найбільший попит, а також основних країн-покупців цієї продукції. За підсумками 2015 р., найбільшу валютну виручку Україна отримала в структурі зернових від експорту кукурудзи, пшениці та ячменю, з олійних культур – сої та ріпаку. Основними експортерами зернових і олійних культур в Україні є провідні вітчизняні та транснаціональні оператори, які стабільно утримують свої передові позиції. Виявлено значне перевищення імпортної ціни насіння порівняно з експортною ціною культур, вирощених в Україні. Досліджено асортимент насіння кукуру­дзи й соняшнику, який пропонують основні компанії-виробники на території України. Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку зерна. Висновки. Встановлено, що Україна є одним з основних експортерів зернових та олійних культур. Однак нестабільність цін на них значно впливає на величину експортної виручки, що зменшується навіть за зростаючих обсягів у натуральному вираженні. Зазначено залежність розвитку вітчизняної зернової галузі від високоякісного імпортного насіння гібридів кукурудзи й соняшнику. Очікується, що найближчими роками Україна збереже свої міцні позиції на світовому ринку зерна.

Purpose. Providing a scientific rationale for the practical application of analysis of variance elements to determine the range of morphological and value for cultivation and use (VCU) characteristics of Romaine lettuce ‘Skarb’ variety. Results. The Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was identified by the type of display of quantitative (QN) identification characteristics. VCU characteristics of the var. longifolia L. varieties were determined and statistically processed. The author focused on practical application of histogram and variation curve of phenotype morphological characteristics when performing the uniformity test. The correlation between quantitative characteristics of lettuce leaf and head was observed when plant productivity was developing. Romaine lettuce yield value was verified statistically. Thresholds were established for the indices under study, confidence intervals were defined over the years of study. Conclusions. The use of Lewis stability factor (S.F. = Xmax/Xmin) allowed to establish the stability of each characteristic display. Practical application of the histogram and variation curve for determining code of display of quantitative morphological characters and the range of VCU characteristics of the Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was scientifically grounded. | Цель. Научно обосновать практическое применение элементов вариационной статистики для определения параметров морфологических и хозяйственно-ценных признаков сорта салата ромэн ‘Скарб’. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Идентифицирован сорт салата ромэн ‘Скарб’ по типу проявления количественных (QN) идентификационных признаков. Определены и статистически обработаны результаты хозяйственно-ценных характеристик сор­тов var. longifolia L. Раскрыто практическое применение гистограммы и вариационной кривой морфологических признаков фенотипа салата во время теста на однородность. Показано корреляционная связь количественных признаков листа и кочана салата ромэн, при формировании продуктивности растений. Статистически подтверждена достоверность результатов показателя урожайности салата ромэн, установлены предельные границы исследуемых показателей и определены доверительные интервалы за годы исследований. Выводы. Применение коэффициента стабильности Левиса (S.F. = Xmax/Xmin) поз­волило установить стабильность проявления каждого признака. Научно обоснованное практическое применение гистограммы и вариационной кривой для определения кодов проявления количественных морфологических признаков и параметров хозяйственно-ценных характеристик сорта салата ромэн ‘Скарб’. | Мета. Науково обґрунтувати практичне застосування елементів варіаційної статистики для визначення парамет­рів морфологічних та господарсько-цінних ознак сорту салату ромен. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Ідентифіковано сорт салату ромен ‘Скарб’ за типом прояву кількісних (QN) ідентифікаційних ознак. Визначено та статистично опрацьовано результати господарсько-цінних характеристик сортів var. longifolia L. Розкрито практичне застосування гістограми та варіаційної кривої морфологічних ознак фенотипу під час тесту на однорідність. Виявлено кореляційний зв’язок кількісних ознак листка та головки салату ромен під час формування продуктивності рослин. Статистично підтверджено достовірність результатів показника врожайності салату ромен, встановлено граничні межі досліджуваних показників та визначено довірчі інтервали за роки досліджень. Висновки. Застосування коефіцієнта стабільності Левіса (S.F. = Xmax/Xmin) дало можливість встановити стабільність прояву кожної ознаки. Науково обґрунтовано практичне застосування гістограми та варіаційної кривої для визначення кодів прояву кількісних морфологічних ознак та параметрів господарсько-цінних характеристик сортів салату ромен ‘Скарб’.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field  resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones. | Описаны результаты изучения устойчивости перспективных сортов крыжовника против септориоза (Septoria ribis Desm.) в Западной Лесостепи Украины. Исследуемые сортообразцы были разделены на группы по устойчивости к  болезни. Среди них не обнаружено ни одного с полной полевой устойчивостью. Высокоустойчивым оказался Сладкий. Устойчивость выше средней характерна для сортов Берилл, Грушенька, Кооператор, Лэгинь, Малахит, Родник,  Шеннон. К среднеустойчивым против септориоза принадлежат сорта Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянский, Ласковый, Мазершкота, Русский, Свитязь, Северный капитан. Низкой устойчивостью характеризовались сорта Зеленый дождь, Златогор, Инвикта, Кубанец, Неслуховский, Сливовый. | Описано результати вивчення стійкості перспективних сортів аґрусу проти септоріозу в Західному Лісостепу України. Досліджувані сортозразки було розділено на групи за стійкістю проти хвороби. Серед них не було жодного з повною польовою стійкістю. Високостійким виявився Сладкій. Стійкість вища за середню є характерною для сортів Берілл, Грушенька, Кооператор, Легінь, Малахіт, Роднік, Шеннон. До середньостійких проти септоріозу належать Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянскій, Ласковий, Мазершкота, Русскій, Світязь, Сєвєрний капітан. Низькою стійкістю характеризувалися сорти Зєльоний дождь, Златогор, Інвікта, Кубанєц, Неслухівський, Слівовий.

The analysis of commercially valuable indices of plant varieties for energetic use was carried out and the necessity to determine energetic indices during the state scientific-and-technical examination is substantiated. In order to explain the requirements for registration of new varieties of energy crops concerning the defi nition of indices of ability for distribution, the collection of species and hybrid forms of willow was used. Factors that prove the economic and environmental advantages of energy willow cultivation for biofuel are specifi ed. | Проведен анализ хозяйственно-ценных показателей сортов растений энергетического направления использования и обоснована необходимость определения показателей энергетичности при проведении государственной научно-технической экспертизы. С целью разъяснения требований к регистрации новых сортов энергетических растений в части определения показателей пригодности к распространению использована коллекция видов и гибридных форм ивы. Указаны факторы, которые отображают экономические и экологические преимущества выращивания энергетической ивы для получения биотоплива. | Проведено аналіз господарсько-цінних показників сортів рослин енергетичного напряму використання та обґрунтовано необхідність визначення показників енергетичності під час проведення державної науково-технічної експертизи. Для роз’яснення вимог до реєстрації нових сортів енергетичних рослин у частині визначення показників придатності до поширення використано колекцію видів та гібридних форм верби. Зазначено чинники, які відображають економічні та екологічні переваги вирощування енергетичної верби для отримання біопалива.

When creating Triticum aestivum L. varieties in V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, intervarietal crossing was used as the basis for classical method of hybridization. Parental pairs were selected according to environmental and geographical principles. Crossing of lines selected by certain adaptive characteristics among themselves and with the local breeding varieties are widely used. The method of induced mutagenesis is one of the main factor of the evolutionary process which increases hundreds of times the frequency of altered forms occurrence. Thermal mutagenesis – selection of winter forms from spring varieties – is based on low temperature effect on spring wheat varieties (it was developed by V. M. Remeslo, the member of the Academy of Sciences). Method of intervarietal selection in winter wheat breeding provides creation of new varieties of this crop through mass selection of the best plants from local populations. At present, 10 varieties of winter wheat are included into the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, one variety – into the State Register of Breeding Achievements of the Russian Federation, seven varieties are passing state quality testing in these countries. | В Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло при создании сортов Triticum aestivum L. в основу классического метода гибридизации положены межсортовые скрещивания. Отбор родительских пар производится по экологогеографическому принципу. Широко используются скрещивания отселектированных по отдельным адаптивным признакам линий между собой и с сортами местной селекции. Одним из основных факторов эволюционного процесса является метод индуцированного мутагенеза, который в сотни раз увеличивает частоту появления измененных форм. Термический мутагенез – отбор озимых форм из яровых сортов – базируется на действии низких температур на сорта пшеницы яровой (разработал академик В. Н. Ремесло). Метод внутрисортовых отборов в селекции пшеницы озимой предусматривает создание новых сортов этой культуры путем массового отбора лучших растений из местных популяций. В настоящее время 10 сортов озимой пшеницы внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, один – в Государственный реестр селекционных достижений Российской Федерации, 7 – проходят государственное сортоиспытание в этих странах. | У Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла під час створення сортів Triticum aestivum L. в основу класичного методу гібридизації покладено міжсортові схрещування. Добір батьківських пар здійснюють за еколого-географічним принципом. Широко використовують схрещування відселектованих за окремими адаптивними ознаками ліній між собою та із сортами місцевої селекції. Одним з основних чинників еволюційного процесу є метод індукованого мутагенезу, який у сотні разів збільшує частоту появи змінених форм. Термічний мутагенез – добір озимих форм з ярих сортів – базується на дії низьких температур на сорти пшениці ярої (розробив академік В. М. Ремесло). Метод внутрішньосортових доборів у селекції пшениці озимої передбачає створення нових сортів цієї культури шляхом масового добору кращих рослин з місцевих популяцій. На цей час 10 сортів пшениці озимої внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, один – до Державного реєстру селекційних досягнень Російської Федерації, 7 – проходять державне сортовипробування в цих країнах.

Assumption is made that identification of valuable genotypes is possible in specific stability points of phase-parametric systems, that is, when the effect of dynamism acquires gradient and discrete anisotropic composition by way of converting the phenotype variability in the temporal and parametric and characteristic specific vector-spaced system. Devices have been suggested (electronic board for the characteristics spectral expression, 3D configuration of a characteristic variation series) for displaying the location sample parametric pool in the general statistic range of quantitative characteristics. A characteristic has been detected (number of seeds in a pod) that carry the traits inherent in pseudo-qualitative and oligogenic characteristic. According to findings of the study, characteristics are identified that conform to various directions of economical use | Выдвинуто предположение, что идентификация ценных генотипов возможна в определенных точках стабильности фазово-параметрических систем, то есть при придании явлению динамичности – градиентно-дискретной анизотропной структуры путем перевода фенотипической изменчивости в темпорально-параме-трически-признаковую векторно-разнесенную систему. Предложено инструменты (электронный планшет спектрального проявления признаков, 3D-конфигурации вариационного ряда признака) отображения местоположения параметрического пула образца в общем статистическом поле количественных признаков. Обнаружен признак (количество семян в бобе), который несет элементы псевдокачественности и олигогенности. По результатам проведенных исследований идентифицировано образцы, которые отвечают разным направлениям хозяйственного использования. | Висунуто припущення, що ідентифікація цінних генотипів можлива в певних точках стабільності фазово-параметричних систем, тобто за надання явищу динамічності градієнтно-дискретної анізотропної структури шляхом переведення фенотипової мінливості в темпорально-параметрично-ознакову векторно-рознесену систему. Запропоновано інструменти (електронний планшет спектрального прояву ознак , 3D-конфігурації варіаційного ряду ознаки) відображення місцезнаходження параметричного пулу зразка у загальному статистичному полі кількісних ознак. Виявлено ознаку (кількість насінин у бобі), яка несе елементи псевдоякісності та олігогенності. За результатами проведених досліджень ідентифіковано зразки, що відповідають різним напрямам господарського використання.

The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction. | Крупность зерна ржи озимой генетически детерминированный признак контролируется серией множественных алеллей и является доступным для отбора. В результате длительного интенсивного направленного отбора средняя масса 100 зерен с растения увеличена с 2,94 г до 6,94 г или у 2,4 раза. Реализованная эффективность отбора по массе 100 зерен с растения в направлении увеличения была систематической, но неравномерной. На протяжении 42 генераций наблюдались периоды быстрого ответа на направленный отбор, замедления и даже риверсии средней массы 100 зерен с растения. Быстрое увеличение эффективности направленной селекции отвечало изменениям, которые создавали относительно большой еффект, и в последующем образовывали плато, когда ультракрупнозернистость достигала высокой частоты. Изменчивость популяции при высоком давлении отбора по массе 100 зернен с растения преимущественно происходила согласно закона нормального распределения, с проявлением негативной ассиметрии после эффекта «взрыва» появления эстремумных классов. После достижения наивысшей крупности зерна ржи наблюдалось небольшое замедление увеличения массы 100 зерен с растения, несмотря на высокое давление отбора. На протяжении 42 генераций отбора на эффективность селекции наиболее высокое влияние проявил именованный селекционный дифференциал (36%), интенсивность отбора (22%), коэффициент наследуемости в широком смысле (8%), коэффициент наследуемости в узком смысле (10%). Прогнозированный и реализованный эффект отбора за 42 генерации совпадали у 37% случаев, что указывает на реальный прогноз селекционного предвидения. | Крупність зерна жита озимого генетично детермінована ознака, контролюється серією множинних алелів і доступна для штучного добору. В результаті довготермінового інтенсивного добору середня маса 100 зерен з рослини збільшена від 2,94 до 6,94 г або у 2,4 раза. Реалізована ефективність добору за масою 100 зерен з рослини в напрямку збільшення була систематичною, але нерівномірною. Протягом 42 генерацій спостерігалися періоди швидкої відповіді на спрямований добір, тривалі уповільнення збільшення і навіть риверсії середньої маси 100 зерен з рослини. Швидке збільшення ефективності спрямованої селекції відповідало змінам, які створювали відносно великий ефект, і в наступному утворювали плато, коли ультракрупнозернистість досягала високої частоти. Мінливість популяції жита за високого тиску добору за масою 100 зерен з рослини переважно відбувалася згідно з нормальним розподілом, та проявом негативної асиметрії після ефекту «вибуху» появи екстремумних класів. Після досягнення найвищої середньої крупності зерна жита спостерігалося невелике подальше уповільнення збільшення маси 100 зерен, незважаючи на сильний тиск добору. Протягом 42 генерацій на ефективність селекції найвищий вплив виявив іменований селекційний диференціал (36%), інтенсивність добору (22%), коефіцієнт успадковування у широкому розумінні (8%), коефіцієнт успадковування у вузькому розумінні (10%). Прогнозована й реалізована ефективність добору за 42 генерації співпадала у 37% випадків і свідчить про реальний прогноз селекційного передбачення.