Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин. Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин. Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Purpose. To develop rules for Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy.Results. The regulations of “International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants”, “International Code of Nomenclature for Cultivated Plants”, “International Code of Phylogenetic Nomenclature”, and “International Convention for the Protection of New Varieties” are applied for plant name standardization in different spheres. The Ukrainian Orthography, which regulates the Ukrainian language including the writing of plant names, does not fully cover the whole range of issues in this area. Different approaches of botanist and philologists to ordering, according to Ukrainian plants nomenclature and spelling rules, demand coordination. The draft of the “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” for ordering and harmonization of Ukrainian phytonomy is offered.Conclusions. The draft of “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” is the significant step in the matter of plant denomination and plant names usage in scientific and economic activities | Цель. Разработать правила номенклатуры, таксономии и культономии растений. Результаты. Для урегулирования названий растений в разных сферах применяют положения Международного Кодекса номенклатуры для водорослей, грибов и растений, Международного Кодекса номенклатуры культурных растений, Международного кодекса филогенетической номенклатуры и Международной конвенции по охране новых сортов растений. Украинский правопыс, который нормирует украинский язык, включая написание названий растений, не охватывает в полной мере всего разнообразия вопросов этой сферы. Противоположные подходы ботаников и филологов к упорядочиванию, соответственно, украинской номенклатуры растений и правил правописания требуют согласования. Для упорядочивания и гармонизации украинской фитономии предложен проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений. Выводы. Проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений является нужным шагом в разрешении ряда вопросов наименования растений и применения этих названий в научной и хозяйственной деятельности. | Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин.Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.

Цель. Рассмотреть этапы создания и характеристику нового сорта ‘Горлыця Мыронивська’ по биологическим свойствам и хозяйственно-ценным признакам. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. Сорт создан методом гибридизации от скрещивания сортов ‘Деметра’ и ‘Крымка одесская’. Генеалогия сорта включает генотипы пшениц Западной Европы ‘NS-2699’ (Югославия), ‘Sadovo syper’ (Болгария), ‘MV-103’ (Венгрия) и ‘Московская 60’ (Россия), а также селекции Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло (МИП) ­– ‘Лютесценс 10795’ (синоним сорта ‘Мироновская 27’). Разновидность сорта – эритроспермум. Исследованиями в МИП и учреждениях Украинского института экспертизы сортов растений установлено, что сорт устойчив к полеганию, осыпанию и засухе. За годы исследований проявил устойчивость к мучнистой росе и бурой ржавчине (8,3–8,7 балла), корневым гнилям (8,1–8,4 балла) и фузариозу колоса (8,1–8,7 балла). Потенциал продуктивности сорта высокий – 10,6–10,9 т/га. За показателями качества зерна – ценная пшеница. Лучшими предшественниками для сорта являются кукуруза на силос, сидеральный пар (горчица) и горох. При посеве 25 сентября и 5 октября сорт показал весомые результаты и наиболее высокие преимущества по всем предшественникам, за исключением кукурузы на силос. Выводы. Установлено, что сорт обладает комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств, благодаря которым генетически способен компенсировать высокой продуктивностью затраты на его выращивание. | Purpose. To consider the stages of creation and cha­racteristics of a new variety ‘Horlytsia myronivska’ for biological properties and economic characters. Methods. Field, mathematical and statistical ones. Results. The variety was created by the method of hybridization from crossing the varieties of ‘Demeter’ and ‘Krymka odeska’. Genealogy of the variety includes the genotypes of varieties of the Wes­tern Europe ‘NS-2699’ (Yugoslavia), ‘Sadovo syper’ (Bulga­ria), ‘MV-103’ (Hungary), ‘Moscowska 60’ (Russia) and bred by the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW) ‘Lutescens 10795’ (synonym of ‘Mironivska 27’). It belongs to erythrospermum subvariety. During studies in МІW and establishments of the Ukrainian Institute of Variety Exa­mination it was established that the variety is resistant to lodging, shedding and drought. Over the years of investigation, the variety showed resistance to powdery mildew and brown rust (8.3–8.7 points), root rot (8.1–8.4 points) and fusarium spike (8.1–8.7 points). The productivity potential of the variety is high (10.6–10.9 t/ha). Wheat is valuable for indicators of grain quality. The best predecessors for the variety are corn for green fodder, green-manured fallow (mustard) and peas. During sowing on September 25 and October 5, the variety showed significant results and the highest advantages for all predecessors, with the exception of maize for silage. Conclusions. It is established that the variety had a set of economic characters and properties, due to which it is genetically able to compensate the high production costs for its growing. | Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.

Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного.

Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного. | Цель. Анализ формирования сортового ресурса ржи посевной озимой для украинских производителей. Результаты. Сорта ржи посевной (Secale cereale L.) проанализированы по ряду хозяйственно-ценных признаков и устойчивости к абиотическим факторам. Согласно данным об урожайности в зонах Степи, Лесостепи и Полесья можно увидеть, что ведущее место занимает сорт иностранной селекции. Проанализированные сорта относятся к скороспелым, что позволяет получать урожаи в более сжатые сроки. В Государственный реестр сор­тов внесены растения, которые по высоте находятся в диапазоне от 100 до 140 см. Масса 1000 зерен всех проанализированных сортов составляла 32–34 г. Содержание белка в семенах сортов колебалось в пределах от 9 до 12%. Высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, таким как засухи, и нежелательным явлениям – как полегание и осыпание, позволяют выращивать эти сорта во всех почвенно-климатических зонах на территории Украины. Стоит отметить, что сорта имеют высокий показатель устойчивости к мучнистой росе и снежной плесени. В Государственный реестр сор­тов растений включены 43 сорта ржи посевной озимой состоянием на 10 августа 2018 года. Сорта, которые внесены в Государственный реестр сортов растений пригодных для распространения в Украине, имеют высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, что является основанием для их внесения в Реестр. Выводы. Детальное изучение и анализ устойчивости сортов растений к стрессовым факторам позволяет более обстоятельно оценить сорт. Кроме оценки морозо- и зимостойкости, засухо- и жаростойкости полевых культур, необходимо проводить оценку холодоустойчивости, устойчивости озимых к зимним оттепелям, выпреванию, ледовой корке, вымоканию и другим неблагоприятным факторам. Такой анализ позволит лучше охарактеризовать новые сорта и отобрать те из них, которые кроме высокой урожайности имеют устойчивость к абиотичес­ким факторам. В условиях климатических изменений это позволит получать устойчивые высокие урожаи ржи посевной. | Purpose. Analysis of winter rye varietal resources formation for Ukrainian producers. Results. Rye varieties (Secale cereale L.) were analyzed for a number of economically valuable traits and resistance to abiotic factors. Accor­ding to the yield data in the zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia, one can see that the variety of foreign selection occupies the leading place. The analyzed cultivars are early maturing, what allows to get crops in a shorter time. The State Register of Plant Varieties includes plants which were 100–140 cm in height. The mass of 1000 grains of all analyzed varieties was 32–34 g. The protein content in grains of varieties ranged from 9 to 12%. High rates of resistance to abiotic factors, such as droughts, and undesirable events like lodging and shedding, allow growing these varieties in all soil-climatic zones on the territory of Ukraine. It is worth noting that the varieties have a high resistance to powdery mildew and snow mold. The State Register of Plant Varieties includes 43 varieties of winter rye as of August 10, 2018. Varieties that are listed in the State Register of Plant Varieties suitable for distribution in Ukraine have high rates of resistance to abiotic factors, what is the basis for their inclusion in the Registry.Conclusions. A detailed study and analysis of the resistance of plant varieties to stress factors allows us to assess them thoroughly. In addition to the assessment of frost and winter resistance, drought and heat resistance of field crops, it is necessary to assess the cold resistance, resistance to winter thaws, asphyxiation, ice crust, rotting and other adverse factors. Such analysis will allow a better description of new varieties and the selection of those that in addition to high yields, are resistant to abiotic factors. In climate changes it will allow obtaining high yields of winter rye.

Мета. Виявити особливості формування продуктивності гороху залежно від застосування органо-мінеральних доб­рив і регуляторів росту рослин в умовах Лісостепу України. Методи. Об’єктом дослідження були два безлисточкові сорти гороху – ‘Улюбленець’ та ‘Юлій’. У фазі бутонізації рослини обробляли органо-мінеральними добривами Біовіт і Фрея-Аква Бобові й регуляторами росту рослин Регоплант та Агростимулін як окремо, так і сумісно в рекомендованих виробниками нормах. Результати. Встановлено залежність формування елементів структури врожаю гороху – кількості збережених упродовж вегетації рослин на 1 м2, кількості бобів на рослині, насінин у бобі та насінин на рослині, а також маси 1000 насінин та їх маси з рослини – від сортових особливостей, варіантів застосування досліджуваних препаратів і погодних умов року. Найістотніше продуктивність культури визначалась такими показниками, як гус­тота рослин, кількість сформованого на рослині насіння та його маса. Простежено чітку закономірність щодо ефективності впливу конкретних комбінацій органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на формування структурних елементів урожаю та, як наслідок, на врожайність і якість зерна гороху. Причому ця закономірність в обох досліджуваних сортів не залежала від прояву негативних чинників довкілля і спостерігалася в усі роки досліджень. Найвищі показники врожайності та якості зерна (вміст сирого протеїну, жиру та ін.) фіксували у варіантах комплексного внесення препаратів. Висновки. Застосування у посівах гороху добрив і регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації його потенційної врожайності. Визначені у процесі дослідження параметри формування індивідуальної продуктивності рослин, урожаю та якості зерна можуть бути використані для вдосконалення моделі технології вирощування культури в умовах Лісостепу України.

Purpose. To identify the features of pea productivity as affected by application of organic and mineral fertili­zers and plant growth regulators under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The objects of the study were two leafless pea varieties ‘Uliublenets’ and ‘Yulii’. At the stage of budding, the plants were fed with organic and mineral fertilizers “Biovit” and “Freia-Akva Bobovi” and treated with growth regulators “Rehoplant” and “Ahrostymulin”, both separately and in one pass, with the fertilization rates recommended by manufacturers.Results. A relation of the yield components formation (number of plants survived through vegetation period per unit area, number of beans per plant, number of seeds in beans and seeds per plant, as well as the 1000 kernel weight and seed weight per the plant) and the varietal peculiarities, treatments and weather conditions of the year was found. The most significant effect on the crop productivity had plant density, seed number per plant and seed weight per plant. A clear pattern was observed regarding the efficiency of organic and mineral fertilizers and plant growth regulators combination on the formation of yield components, and consequently, on the yield and quality of pea grain. Moreover, this pattern was not affected by adverse environmental conditions in both varieties under study and was observed in all years of the experiment. The highest yield and quality of grain (content of crude protein, fat, etc.) were recorded in complex treatments.Conclusions. Application of fertilizers and plant growth regulators in pea sowings is an important and effective factor in the realization of crop yield potential. The characteristics of individual plant productivity, grain yield, and quality determined in the experiment can be used to improve the model of cultivation technology for pea under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine | Мета. Виявити особливості формування продуктивності гороху залежно від застосування органо-мінеральних доб­рив і регуляторів росту рослин в умовах Лісостепу України.Методи. Об’єктом дослідження були два безлисточкові сорти гороху – ‘Улюбленець’ та ‘Юлій’. У фазі бутонізації рослини обробляли органо-мінеральними добривами Біовіт і Фрея-Аква Бобові й регуляторами росту рослин Регоплант та Агростимулін як окремо, так і сумісно в рекомендованих виробниками нормах.Результати. Встановлено залежність формування елементів структури врожаю гороху – кількості збережених упродовж вегетації рослин на 1 м2, кількості бобів на рослині, насінин у бобі та насінин на рослині, а також маси 1000 насінин та їх маси з рослини – від сортових особливостей, варіантів застосування досліджуваних препаратів і погодних умов року. Найістотніше продуктивність культури визначалась такими показниками, як гус­тота рослин, кількість сформованого на рослині насіння та його маса. Простежено чітку закономірність щодо ефективності впливу конкретних комбінацій органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на формування структурних елементів урожаю та, як наслідок, на врожайність і якість зерна гороху. Причому ця закономірність в обох досліджуваних сортів не залежала від прояву негативних чинників довкілля і спостерігалася в усі роки досліджень. Найвищі показники врожайності та якості зерна (вміст сирого протеїну, жиру та ін.) фіксували у варіантах комплексного внесення препаратів.Висновки. Застосування у посівах гороху добрив і регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації його потенційної врожайності. Визначені у процесі дослідження параметри формування індивідуальної продуктивності рослин, урожаю та якості зерна можуть бути використані для вдосконалення моделі технології вирощування культури в умовах Лісостепу України. | Цель. Выявить особенности формирования продуктивности гороха в зависимости от применения органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений в условиях Лесостепи Украины. Методы. Объектом исследования были два безлисточковых сорта гороха ‘Любимец’ и ‘Юлий’. В фазе бутонизации растения обрабатывали органо-минеральными удобрениями Биовит и Фрея-Аква Бобовые и регуляторами роста растений Регоплант и Агростимулин как отдельно, так и совместно в рекомендованных производителями нормах. Результаты. Установлена зависимость формирования элементов структуры урожая гороха – количества сохраненных в течение вегетации растений на 1 м2, количества бобов на растении, семян в бобе и семян на растении, а также массы 1000 семян и их массы с растения – от сортовых особенностей, вариантов применения исследуемых препаратов и погодных условий года. Наиболее существенно продуктивность культуры определялась такими показателями, как густота растений, количество сформированных на растении семян и их масса. Прослежена четкая закономерность по эффективности воздействия конкретных комбинаций органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений на формирование структурных элементов урожая и, как следствие, на урожайность и качество зерна гороха. Причем эта закономерность в обоих исследуемых сортов не зависела от проявления негативных факторов окружающей среды и наблюдалась во все годы исследований. Самые высокие значения урожайности и показателей качества зерна (содержание сырого протеина, жира и др.) фиксировали в вариантах комплексного внесения препаратов. Выводы. Применение в посевах гороха удоб­рений и регуляторов роста растений является важным и эффективным фактором реализации его потенциальной урожайности. Определенные в процессе исследования параметры формирования индивидуальной продуктивности растений, урожая и качества зерна могут быть использованы для совершенствования модели технологии выращивания культуры в условиях Лесостепи Украины.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Розглянуто значення біологічного зв’язування молекулярного азоту атмосфери в азотному живленні сільсько­гос­подарських культур та збагаченні ґрунтів. Особливу увагу приділено економічному та екологічному значенню біологічного азоту. Охарактеризовано стан та перспективи розвитку досліджень у галузі біологічної фіксації атмосферного азоту, доведено переваги сучасних мікробних азотфіксувальних препаратів порівняно з азотними добривами | The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved. | Рассмотрено значение биологического связывания молекулярного азота атмосферы в азотном питании сельскохозяйственных культур и обогащении почвы. Особое внимание уделено экономическому и экологическому значению биологического азота. Охарактеризовано сос­тояние и перспективы развития исследований в области биологической фиксации атмосферного азота, доказано преимущества современных микробных азотфиксирующих препаратов по сравнению с азотными удобрениями.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Цель. Разработать научно-методические основы правовой охраны сортов растений в Украине в соответствии с требованиями CPVO (Community Plant Variety Office) Европейского Союза (ЕС), проанализировать соответствующие методически-правовые нормы и подходы, направленные на совершенствование системы правовой охраны сортов растений, как объектов интеллектуальной собственности, идентифицированых при экспертизе по определению критериев отличия, однородности и стабильности (ВОС-тест).Результаты. Определение критериев отличия, однородности и стабильности предполагает идентификацию сортов растений методом морфологического описания признаков вегетативных и генеративных органов фенотипов. Морфологическая кодовая формула сорта состоит из соответствующих кодов признака и степеней их проявления и формируется в соответствии с техничес­кими документами и методиками на ВОС всеми странами Международного союза по охране новых сортов растений (UPOV) и CPVO в частности. Промониторено методическое обеспечение охраны прав селекционера и новых сортов растений в странах ЕС, проанализированы протоколы CPVO методом сравнительной оценки общей части и таблицы признаков методик на ВОС для ботанических таксонов 4 групп: сельскохозяйственные, овощные, плодовые и декоративные.Выводы. Вследствии сравнительной оценки Методик по экспертизе на отличие, однородность и стабильность сортов растений (CPVO – протоколы; UPOV – TG; Украина – UATG) установлено, что морфологическое описание сортов растений во время полевой диагностики качественных (QL), количественных (QN) и псевдокачественных (PQ) признаков фенотипов является основным для проведения экспертизы на ВОС-тест как по международным требованиям UPOV, так и CPVO. Нацио­нальные Методики проведения экспертизы сортов растений на отличие, однородность и стабильность разрабатываются с обязательным учетом требований DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методическая база CPVO ЕС на этапе исследований в 2015 году включала протоколы для 160 ботанических таксонов, представленные четырьмя группами: сельскохозяйственные (18), овощные (46), плодовые (30) и декоративные (66). Для проведения научно-технической экспертизы заявки на сорт растений в Украине профессиональный интерес представляют протоколы CPVO для 122 ботанических таксонов, а именно: сельскохозяйственные (18), овощные (44), плодовые (28) и декоративные (32). Полевая диагностика фенотипов растений методом морфологического описания для идентификации сортов по соответствующим признакам и степеням их проявления для подготовки гармонизированных описаний сортов растений практически приведена к международным требованиям UPOV и частично к протоколам CPVO ЕС. | Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test).Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative.Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union. | Мета. Розробити науково-методичні засади правової охорони сортів рослин в Україні відповідно до вимог CPVO (Community Plant Variety Office) Європейського Союзу (ЄС), проаналізувати відповідні методично-правові норми та підходи, спрямовані на вдосконалення системи правової охорони сортів рослин, як об’єктів інтелектуальної власності, ідентифікованих під час експертизи з визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності (ВОС-тест).Результати. Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності передбачає ідентифікацію сортів рослин методом морфологічного опису ознак вегетативних і генеративних органів фенотипів. Морфологічна кодова формула сорту складається з відповідних кодів ознак та ступенів їхнього прояву і формується згідно з технічними документами та методиками на ВОС усіма країнами Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) та CPVO зокрема. Промоніторено методичне забезпечення охорони прав селекціонера та нових сортів рослин у країнах ЄС, проаналізовано протоколи CPVO методом порівняльного оцінювання загальної частини та таблиці ознак методик на ВОС для ботанічних таксонів 4 груп: сільськогосподарські, овочеві, плодові та декоративні.Висновки. Унаслідок порівняльного оцінювання Методик з експертизи на відмінність, однорідність і стабільність сортів рослин (CPVO – протоколи; UPOV – TG; Україна – UATG) установлено, що морфологічний опис сортів рослин під час польової діагностики якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак фенотипів є основним для проведення експертизи на ВОС-тест як за міжнародними вимогами UPOV, так і CPVO. Національні Методики проведення експертизи сортів рослин на ВОС розробляються з обов’язковим урахуванням вимог DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методична база CPVO ЄС на етапі досліджень у 2015 р. містила протоколи для 160 ботанічних таксонів, які представлено чотирма групами: сільськогосподарські (18), овочеві (46), плодові (30) та декоративні (66). Для проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин в Україні професійний інтерес становлять протоколи CPVO для 122 ботанічних таксонів, а саме: сільськогосподарські (18), овочеві (44), плодові (28) та декоративні (32). Польова діагностика фенотипів рослин методом морфологічного опису для ідентифікації сортів за відповідними ознаками та ступенями їхнього прояву для підготовки гармонізованих описів сортів рослин практично приведена до міжнародних вимог UPOV та частково до протоколів CPVO ЄС.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes) is the basic technique for conducting DUS testing according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Мета. Визначити особливості біосинтезу хлорофілів a і b у листках лаванди вузьколистої за етапами органогенезу в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Об’єктом дослідження були вісім сортів лаванди української та іноземної селекції: ‘Feuervogel’, ‘Лівадія’, ‘Оріон’, ‘Восток’, ‘König Humberg’, ‘Маестро’, ‘Веселі нотки’ та ‘Richard Walls’ із колекції лабораторії квітково-декоративних і лікарських рослин Інституту садівництва НААН України. Зразки рослинного матеріалу відбирали на дослідних ділянках маточних насаджень культури у 2015–2017 рр. за такими етапами органогенезу рослин: початок вегетації, повне формування листків, формування бутонів, початок цвітіння та повне цвітіння. Уміст хлорофілу в листках визначали за методом Т. Н. Годнева в інтерпретації О. П. Осипової (1947). Результати. Виявлено позитивну динаміку накопичення хлорофілів а і b у листках рослин лаванди вузьколистої за етапами органогенезу в умовах Київської області. У фазі цвітіння сумарний уміст цих пігментів у листках досягав максимуму і залежно від сорту становив від 1,8 до 2,0 г/дм2, що на 18,8–25,0% вище показників попереднього етапу розвитку. Виявлено сортову залежність у біосинтезі хлорофілів а і b. Найвищі показники вмісту хлорофілу а на час цвітіння рослин лаванди зафіксовано в сортів ‘Восток’ і ‘Маестро’ (1,64 г/дм2), хлорофілу b – ‘Орiон’ (0,64 г/дм2) і ‘König Humberg’ (0,52 г/дм2). Висновки. Визначені особливості формування вмісту хлорофілу в рослинах за етапами органогенезу дають змогу оцінити вплив умов вирощування на стан насаджень різних сортів лаванди і можуть бути використані для оптимізації технології вирощування культури.

Purpose. To determine the peculiarities of the chlorophylls a and b biosynthesis in the leaves of lavender over the stages of organogenesis under the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The subject of the study was eight varieties of lavender of Ukrainian and foreign breeding: ‘Feuervogel’, ‘Livadia’, ‘Orion’, ‘Vostok’, ‘König Humberg’, ‘Maestro’, ‘Veseli Notky’ and ‘Richard Walls’ from the collection of ornamental and medical plants of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine. Samples of vegetative material were taken at experimental stock sites during a period 2015 to 2017 at the following stages of organogenesis: the beginning of vegetation, the complete formation of leaves, the formation of buds, the beginning of flowering and full flowering. The content of chlorophyll in the leaves was determined by the Godnev’s method modified by Osipova (1947). Results. A positive dynamics of chlorophyll types a and b accumulation in the leaves of lavender plants over the stages of organogenesis under the conditions of the Kyiv region was found. At the flowering stage, the total content of these pigments in the leaves of varieties under investigation reached a maximum and ranged from 1.8 to 2.0 g/dm2, which was 18.8 to 25.0% higher than the values of the previous stage of development. Variety-specific relations in biosynthesis in chlorophyll a and b was revealed. The highest chlorophyll a content at the flowering stage was recorded in ‘Vostok’ and ‘Maestro’ varieties (1.64 g/dm2), while chlorophyll b in ‘Orion’ (0.64 g/dm2) and ‘König Humberg’ (0.52 g/dm2). Conclusions. The peculiarities of the changes in the chlorophyll content of lavender plants over the stages of organogenesis are determined, that allows evaluating the effect of growing conditions on the state of plantations of various lavender varieties and can be used to optimize the techno­logy of lavender cultivation. | Цель. Определить особенности биосинтеза хлорофиллов a и b в листьях лаванды узколистой по этапам органогенеза в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Объектом исследования были восемь сортов лаванды украинской и иностранной селекции: ‘Feuervogel’, ‘Ливадия’, ‘Орион’, ‘Восток’, ‘König Humberg’, ‘Маэстро’, ‘Веселые нотки’ и ‘Richard Walls’ из коллекции лаборатории цветочно-декоративных и лекарственных растений Института садоводства НААН Украины. Образцы растительного материала отбирали на опытных участках маточных насаждений культуры в 2015–2017 гг. по следующим этапам органогенеза растений: начало вегетации, полное формирование листьев, формирование бутонов, начало цветения и полное цветение. Содержание хлорофилла в листьях определяли по методу Т. Н. Годнева в интерпретации А. П. Осиповой (1947). Результаты. Выявлено положительную динамику накоп­ления хлорофиллов а и b в листьях растений лаванды узколистой по этапам органогенеза в условиях Киевской области. В фазе цветения суммарное содержание этих пигментов в листьях достигало максимума и в зависимости от сорта составляло от 1,8 до 2,0 г/дм2, что на 18,8–25,0% выше показателей предыдущего этапа развития. Выявлено сортовую зависимость в биосинтезе хлорофиллов а и b. Самые высокие показатели содержания хлорофилла а во время цветения растений лаванды зафиксировано у сортов ‘Восток’ и ‘Маэстро’ (1,64 г/дм2), хлорофилла b – ‘Орион’ (0,64 г/дм2) и ‘König Humberg’ (0,52 г/дм2). Выводы. Определенные особенности формирования содержания хлорофилла в растениях по этапам органогенеза позволяют оценить влияние условий выращивания на состояние насаждений различных сор­тов лаванды и могут быть использованы для оптимизации технологии выращивания культуры. | Мета. Визначити особливості біосинтезу хлорофілів a і b у листках лаванди вузьколистої за етапами органогенезу в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Об’єктом дослідження були вісім сортів лаванди української та іноземної селекції: ‘Feuervogel’, ‘Лівадія’, ‘Оріон’, ‘Восток’, ‘König Humberg’, ‘Маестро’, ‘Веселі нотки’ та ‘Richard Walls’ із колекції лабораторії квітково-декоративних і лікарських рослин Інституту садівництва НААН України. Зразки рослинного матеріалу відбирали на дослідних ділянках маточних насаджень культури у 2015–2017 рр. за такими етапами органогенезу рослин: початок вегетації, повне формування листків, формування бутонів, початок цвітіння та повне цвітіння. Уміст хлорофілу в листках визначали за методом Т. Н. Годнева в інтерпретації О. П. Осипової (1947). Результати. Виявлено позитивну динаміку накопичення хлорофілів а і b у листках рослин лаванди вузьколистої за етапами органогенезу в умовах Київської області. У фазі цвітіння сумарний уміст цих пігментів у листках досягав максимуму і залежно від сорту становив від 1,8 до 2,0 г/дм2, що на 18,8–25,0% вище показників попереднього етапу розвитку. Виявлено сортову залежність у біосинтезі хлорофілів а і b. Найвищі показники вмісту хлорофілу а на час цвітіння рослин лаванди зафіксовано в сортів ‘Восток’ і ‘Маестро’ (1,64 г/дм2), хлорофілу b – ‘Орiон’ (0,64 г/дм2) і ‘König Humberg’ (0,52 г/дм2). Висновки. Визначені особливості формування вмісту хлорофілу в рослинах за етапами органогенезу дають змогу оцінити вплив умов вирощування на стан насаджень різних сортів лаванди і можуть бути використані для оптимізації технології вирощування культури.

Мета. Визначити продуктивність ячменю ярого залежно від сортових особливостей та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень був ячмінь ярий сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’. Результати. Формування структурних елементів продуктивності ячменю ярого – кількості зерен у колосі та їх маси залежало від сорту та варіанту живлення рослин. Упродовж років досліджень дещо більшу кількість зерен у колосі за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 22,0 шт., що перевищило інші сорти на 0,3–1,0 шт., або 1,4–4,8%. За внесення під ячмінь ярий фонової норми мінеральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’ збільшувалася порівняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих підживлень по фону мінеральних добрив – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 та 10,2–14,7% відповідно. Максимальну продуктивність досліджувані сорти ячменю ярого формували за вирощування на фоні N30P30 та позакореневого підживлення рослин у період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт-біо. У середньому за роки досліджень та за фактором «сорт» урожайність зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищувало її рівень на неудобреному контролі на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоні внесення лише мінеральних добрив – на 0,4 т/га (15,4%). Найбільшу врожайність зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 3,36 т/га, що перевищило показники сорту ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорту ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%). Висновки. У середньому за роки досліджень найвищі показники продуктивності отримано в сорту ‘Еней’. При цьому, максимальними досліджувані структурні показники та врожайність усіх сортів ячменю ярого формувалися на фоні внесення помірної дози мінеральних добрив та позакореневих підживлень рослин у період вегетації препаратом Ескорт-біо

Purpose. To determine the productivity of spring barley according to varietal characteristics and plant nutrition optimization in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out during the years 2013–2017 on the experimental field of the Mykolaiv National Agrarian University with the spring barley varieties ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’.Results. Productivity elements of spring barley (the number of grains in the ear and their mass) were analyzed according to the variety and type of plant nutrition. During the years of research, lightly larger amount of grains have been formed by the nutrition factor in the ear of ‘Enei’ barley variety – 22.0 +_ pcs, which exceeded other varieties by 0.3–1.0 +_pcs, or 1.4–4.8%. Under conditions of root background (N30P30) fertilization the mass of one ear grains increased by 9.4% 8.0% and 7.9%, in comparison with non-fertilized reference groups of ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’ barley varieties correspondently. And under conditions of non-root fertilization the mass increased too by 11.9–17.7%; 10.6–15.5% and 10.2–14.7% correspondently for these barley varieties. The maximum productivity of barley varieties was formed during the growing with background N30P30 fertilization and non-root plant nutrition in the period of vegetation with Orhanik D2 and Escort-Bio preparations. On average, over the years of research and by variety factor, the grain yield was 3.37–3.41 t/ha, which exceeded the yield of reference plant group grown on unfertilized field by 0.71–0.75 t/ha (26.7–28.2%), and by 0.4 t/ha (15.4%) in comparison with background root mineral fertilization only. The highest grain yield by feed factor was formed by ‘Enei’ variety – 3.36 t/ha, which exceeded the ‘Stalker’ and ‘Adapt’ varieties by 0.21 t/ha (6.3%) and 0.32 t/ha (9.5%) correspondently.Conclusions. On ave­rage, over the years of research, the highest productivity has been obtained with the ‘Enei’ variety. At the same time, the maximum yields of all barley varieties were obtained on the background of moderate dose of mineral fertilizers and non-root plant nutrition with Escort-bio preparation in the vegetation period. | Мета. Визначити продуктивність ячменю ярого залежно від сортових особливостей та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України.Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень був ячмінь ярий сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’.Результати. Формування структурних елементів продуктивності ячменю ярого – кількості зерен у колосі та їх маси залежало від сорту та варіанту живлення рослин. Упродовж років досліджень дещо більшу кількість зерен у колосі за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 22,0 шт., що перевищило інші сорти на 0,3–1,0 шт., або 1,4–4,8%. За внесення під ячмінь ярий фонової норми мінеральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’ збільшувалася порівняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих підживлень по фону мінеральних добрив – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 та 10,2–14,7% відповідно. Максимальну продуктивність досліджувані сорти ячменю ярого формували за вирощування на фоні N30P30 та позакореневого підживлення рослин у період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт-біо. У середньому за роки досліджень та за фактором «сорт» урожайність зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищувало її рівень на неудобреному контролі на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоні внесення лише мінеральних добрив – на 0,4 т/га (15,4%). Найбільшу врожайність зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 3,36 т/га, що перевищило показники сорту ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорту ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%).Висновки. У середньому за роки досліджень найвищі показники продуктивності отримано в сорту ‘Еней’. При цьому, максимальними досліджувані структурні показники та врожайність усіх сортів ячменю ярого формувалися на фоні внесення помірної дози мінеральних добрив та позакореневих підживлень рослин у період вегетації препаратом Ескорт-біо | Цель. Определить продуктивность ячменя ярового в зависимости от сортовых особенностей и оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины.Методы. Исследования проводили в течение 2013–2017 гг. на опытном поле Николаевского национального аграрного университета. Объектом исследований был ячмень яровой сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’.Результаты. Формирование структурных элементов продуктивности ячменя ярового – количества зерен в колосе и их массы зависело от сорта и варианта питания растений. За годы исследований несколько большее количество зерен в колосе по фактору «питание» формировали растения сорта ‘Еней’ – 22,0 шт., что превысило другие сорта на 0,3–1,0 шт., или 1,4–4,8%. При внесении под ячмень фоновой нормы минеральных удобрений (N30P30) масса зерна с одного колоса у сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’ увеличивалась по сравнению с неудобренным контролем на 9,4; 8,0 и 7,9%, а при проведении внекорневых подкормок по фону минеральных удобрений – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 и 10,2–14,7% соответственно. Максимальную продуктивность исследуемые сорта ячменя ярового формировали при выращивании на фоне N30P30 и внекорневой подкормке растений в период вегетации препаратами Органик Д2 и Эскорт-био. В среднем за годы исследований и по фактору «сорт» урожайность зерна составляла 3,37–3,41 т/га, что превышало ее уровень на неудобренном контроле на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоне внесения только минеральных удобрений – на 0,4 т/га (15,4%). Наибольшую урожайность зерна по фактору «питания» формировали растения сорта ‘Еней’ – 3,36 т/га, что превысило показатели сорта ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорта ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%). Выводы. В среднем за годы исследований наивысшие показатели продуктивности получены у сорта ‘Эней’. При этом, максимальными исследуемые структурные показатели и урожайность всех сортов ячменя ярового формировались на фоне внесения умеренной дозы минеральных удобрений и внекорневых подкормок растений в период вегетации препаратом Эскорт-био

Мета. Встановити сортові особливості формування продуктивності гречки (Fagopyrum esculentum Moench) в умовах нестійкого зволоження Центрального Лісостепу залежно від строків та способів сівби. Методи. Упродовж 2015–2017 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН досліджували 6 сортів гречки: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Висівали гречку нормою 250 зерен/м2 широкорядним (міжряддя – 45 см) та звичайним рядковим (15 см) способом у три строки з інтервалом у 5 діб: 5–6 травня (температура ґрунту 14,5–16,6 °С), 10–11 та 15–16 травня (16,4–19,1 та 16,9–17,3 °С відповідно). Результати. Результати трирічного експерименту засвідчують істотний вплив досліджуваних факторів (сорту, строку і способу сівби) на формування елементів продуктивності гречки, що змінювалися в досить широкому діапазоні (кількість зерен з однієї рослини – від 2,8 до 17,4 шт., маса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайність – від 0,1 до 1,2 т/га) і значною мірою залежали від погодних умов весняного періоду. Посушливі умови на початку вегетації знижували крупність зерна та озерненість рослин, що зумовлювало зменшення врожайності, тоді як більш вологі умови навпаки збільшували ці показники. Водночас, сорти ‘СИН-3/02’ і ‘Крупинка’ в посушливих умовах 2017 року відреагували збільшеням врожайності в разі сівби звичайним рядковим способом. Якщо в попередні роки вони забезпечували вищу врожайність за широкорядного висіву, то в несприятливих для росту й розвитку рослин умовах, доцільнішим виявився звичайний рядковий спосіб, а строк сівби істотного впливу на цей показник не мав. Строками сівби гречки (з різницею в 5 діб) не завжди можна нівелювати негативний вплив погодних умов. Спосіб сівби є дієвим фактором впливу на формування високих показників структурних елементів продуктивності та потенціалу врожайності зерна гречки, що певною мірою обумовлено біологічними особливостями сорту. Висновки. Серед досліджуваних сортів гречки найбільшою врожайністю відзначався сорт ‘Ярославна’ за сівби широкорядним способом у першій декаді травня (5–6.05). Ці елементи технології вирощування були кращими і для сортів ‘Слобожанка’ і ‘Руслана’. Другий строк сівби (10–11 травня) є сприятливішим для сортів ‘СИН-3/02’ та ‘Українка’ за широкорядного способу сівби. Гречка ‘Крупинка’ забезпечувала найбільшу продуктивність за сівби в першій-другій декаді травня широкорядним способом. У разі сівби в третій строк (15–16.05) усі сорти формували зменшені показники елементів продуктивності порівняно з іншими строками і способами сівби.

The systematic position of the enigmatically mycoparasitic genus Squamanita (Agaricales, Basidiomycota) together with Cystoderma, Phaeolepiota, Floccularia, and Leucopholiota is largely unknown. Recently they were recognized as Squamanitaceae, but previous studies used few DNA markers from a restricted sample of taxa from the family and lacked a formal taxonomic treatment. In this study, with newly generated sequences of the type of the genus Squamanita, S. schreieri, and several additional species of the family, the phylogeny is reinvestigated with a concatenated (18S-5.8S-nrLSU-RPB2-TEF1-α) dataset. This study reveals that Cystoderma, Phaeolepiota, Squamanita, Floccularia, and Leucopholiota are a monophyletic clade with strong statistical support in Bayesian analysis and form Squamanitaceae. Phaeolepiota nested within Cystoderma; Squamanita, Leucopholiota, and Floccularia clustered together as two monophyletic subclades; and Squamanita was present as a monophyletic clade with strong statistical support in both Maximum Likelihood and Bayesian analyses. The family name Squamanitaceae is formally emended and a detailed taxonomic treatment is presented to accommodate the five genera. Meanwhile, another concatenated (18S-ITS-nrLSU-RPB2-TEF1-α) dataset is used to investigate phylogenetic relationships and species delimitation in Squamanita. Our data indicates that “S. umbonata” from the Northern hemisphere forms two species complexes, one complex includes six specimens from North America, Europe, and East Asia, the other includes two specimens from Central America and North America respectively. Futhermore, species of Squamanita can parasitize species of Amanita, besides other fungal species. Squamanita mira parasitizes A. kitamagotake (A. sect. Caesareae), while S. orientalis and S. sororcula are parasites of species belonging to the A. sepiacea complex (A. sect. Validae). “Squamanita umbonata” from Italy occurs on A. excelsa (A. sect. Validae). Three new species of Squamanita from East Asia, viz. S. mira, S. orientalis and S. sororcula are documented with morphological, multi-gene phylogenetic, and ecological data, along with line drawings and photographs, and compared with similar species. A key for identification of the global Squamanita species is provided.