Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved. | Цель. Установить адаптационную способность и сроки репродуцирования элиты зарегистрированных сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в разных почвенно-климатических зонах Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Проведены испытания сортов картофеля в зонах Лесостепи, Полесья и Степи Украины. За годы исследований (2012–2014) самый высокий урожай картофеля в зоне юго-западной части Лесостепи был получен среди ранних сортов: ‘Киммерия’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6; среднеранних: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазия’ – 27,7; среднеспелых – ‘Околыця’ – 35,4, ‘Мандривныця’ – 25,1 т/га. В зоне Центрального Полесья самые высокие показатели среди ранних сортов обеспечил сорт ‘Киммерия’ – 31 т/га, уровень урожайности в пределах 27,6–29,2 т/га зафиксирован у сортов ‘Скарбныця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Среди среднеранних сортов урожай на уровне 33,1 т/га получен у сорта Партнер. В условиях Степи самую высокую продуктивность картофеля при выращивании его в двухурожайной культуре с орошением получили у ранних сортов – ‘Вымир’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Киммерия’, ‘Свиточ’ и у среднераннего сорта ‘Ария’. Установлено, что в условиях зон Лесостепи и Полесья высокой устойчивостью к вырождению (поражение вирусными болезнями и снижение продуктивности элиты картофеля в процессе репродуцирования) характеризовались сорта ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбныця’, ‘Тирас’, ‘Радынка’, ‘Партнер’, ‘Словьянка’, ‘Вернисаж’, ‘Мандривныця’, ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. По результатам оценки влияния сроков репродуцирования элитного материала картофеля на поражение его вирусными болезнями установлены оптимальные сроки сортообновления элиты для исследуемых сортов. Выводы. При испытании в разных почвенно-климатических зонах Украины стабильные урожаи с высоким выходом семенных клубней, независимо от погодных условий вегетационного периода в зонах Лесостепи и Полесья, обеспечивают сорта картофеля ранней группы спелости, в частности ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Радынка’, среднераннуй – сорт ‘Партнер’. Среди среднеспелых сортов по продуктивности были выделены ‘Вернисаж’, ‘Околыця’, ‘Мандривныця’, ‘Словьянка’, среди среднепоздних – ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. Самыми распространёнными вирусными болезнями картофеля были крапчатая мозаика и мозаичное закручивание лис­тьев. Доказана высокая эффективность использования метода двухурожайной культуры картофеля для получения семенного материала в Южной Степи Украины. | Мета. Встановити адаптивну здатність та терміни репродукування еліти зареєстрованих сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Методи. Польовий, лабораторний, статис­тичний. Результати. Проведено випробування сортів картоплі в зонах Лісостепу, Полісся та Степу України. За роки випробувань (2012–2014) найвищий урожай картоплі в зоні південно-західної частини Лісостепу отримано серед ранніх сортів: ‘Кіммерія’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6, середньоранніх: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазія’ – 27,7, середньостиглих: ‘Околиця’ – 35,4, ‘Мандрівниця’ – 25,1 т/га. В зоні центрального Полісся найвищі показники врожайності серед ранніх сортів забезпечив сорт ‘Кіммерія’ – 31,0 т/га, рівень урожайності в межах 27,6–29,2 т/га зафіксовано у сортів ‘Скарбниця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Серед середньоранніх сортів урожай на рівні 33,1 т/га отримано у сорту ‘Партнер’. В умовах Степу найвищу продуктивність картоплі у разі вирощування її у двоврожайній культурі зі зрошенням отримано у ранніх сортів – ‘Вимір’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Кіммерія’, ‘Світоч’ та в середньораннього сорту ‘Арія’. Встановлено, що в умовах зон Лісостепу та Полісся високою стійкістю проти виродження (ураження вірусними хворобами та зниження продуктивності еліти картоплі в процесі репродукування) характеризувались сорти ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбниця’, ‘Тирас’, ‘Радинка’, ‘Партнер’, ‘Слов’янка’, ‘Вернісаж’, ‘Мандрівниця’, ‘Поліське джерело’ та ‘Червона рута’. За результатами оцінки впливу терміну репродукування елітного матеріалу картоплі на ураженість його вірусними хворобами встановлено оптимальні строки сортооновлення еліти для досліджуваних сортів. Висновки. Під час випробування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України стабільні врожаї з високим виходом насіннєвих бульб, незалежно від погодних умов вегетаційного періоду в зонах Лісостепу й Полісся, забезпечують сорти картоплі ранньої групи стиглості, зокрема ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Радинка’, середньоранньої – сорт ‘Партнер’. Серед середньостиглих сортів за продуктивністю були виділені ‘Вернісаж’, ‘Околиця’, ‘Мандрівниця’, ‘Слов’янка’, серед середньопізніх – ‘Поліське джерело’ й ‘Червона рута’. Найпоширенішими вірусними хворобами картоплі були крапчаста мозаїка та мозаїчне закручування листя. Доведено високу ефективність застосування методу двоурожайної культури картоплі для отримання насіннєвого матеріалу в Південному Степу України.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency. | Цель. Совершенствование сортимента земляники садовой на основе комплексного изучения и внедрения новых украинских и западноевропейских сортов. Методы. Сорта и элитные формы изучали по методике первичного сортоизучения и государственного сортоиспытания в трехлетних ягодниках в Институте садоводства НААН (г. Киев) и его сортоиспытательных станциях. Результаты. Установлено негативное влияние на продуктивность земляники все более частых весенних и летних засух, а зимой – значительных морозов при отсутствии снежного покрова. Лучшими по комплексу показателей среди новых сортов оказались английский ‘Элеганс’ (десертный), украинский ‘Геркулес’ (десертный), голландская ‘Эльсанта’ (универсального использования), итальянская ‘Альба’ (сырьевой). Высокоадаптивные и продуктивные сорта ‘Источник’ и ‘Фестивальная ромашка’ (сырьевые) рекомендуются для северных регионов. Выводы. В связи с кардинальными изменениями климата, высокоприбыльное выращивание как среднеспелых сортов, так и земляники в целом, при нынешних условиях Северной Лесостепи целесообразно в контролируемых условиях – в высоких плёночных туннелях, теплицах и при постоянном орошении, что уже является общеевропейской тенденцией. | Мета. Удосконалення сортименту суниці на основі комплексного вивчення та впровадження нових українських та західноєвропейських сортів. Методи. Сорти та елітні форми вивчали за методикою первинного сортовивчення й державного сортовипробування в трирічних ягідникахв Інституті садівництва НААН (м. Київ) та його сортодослідних станціях. Результати. Встановлено негативний вплив на продуктивність суниці дедалі частіших весняних і літніх посух, а взимку – значних морозів за відсутності снігового покриву. Кращими за комплексом ознак серед нових сортів виявилися англійський ‘Елеганс’ (десертний), український ‘Геркулес’ (десертний), голландська ‘Ельсанта’ (універсального використання), італійська ‘Альба’ (сировинний). Високоадаптивні та продуктивні сорти ‘Істочнік’ і ‘Фестивальна ромашка’ (сировинні) рекомендуються для північних регіонів. Висновки. У зв’язку з кардинальними змінами клімату високоприбуткове вирощування як середньостиглих сортів, так і суниці в цілому за нинішніх умов Північного Лісостепу є доцільним у контрольованих умовах – у високих плівкових тунелях, теплицях та з постійним зрошенням, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha). | Цель. Определить влияние сроков сева на продуктивность разных видов пажитника в условиях Лесостепи Украи­ны. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано влияние сроков сева на хозяйственно-ценные признаки пажитника сенного (Trigonella foenum graecum L.) и пажитника голубого (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Установлено, что на индивидуальную продуктивность растений и среднюю урожайность их зеленой и сухой массы существенно влиял срок сева. В частности, более развитую вегетативную массу и продуктивность и, как следствие, большую урожайность зеленой и сухой массы имели растения пажитника голубого и сенного при ранневесенних сроках сева. Самый маленький выход сухой массы этих видов с единицы площади получено при летних сроках сева из-за небольшой урожайности зеленой массы, несмотря на более низкий показатель потери влажности. Выводы. Для получения пряности «грибная трава» перспективным является использование пажитника сенного, а для конвейерного поступления продукции в Лесостепи Украины – применение 1-го (I–II декады апреля) и 2-го (III декада апреля) сроков сева, при которых формируется более развитая вегетативная масса и установлена большая урожайность сухой массы (1,3–1,4 т/га). | Мета. З’ясувати вплив строків сівби на продуктивність різних видів гуньби в умовах Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено вплив строків сівби на господарсько-цінні ознаки гуньби сінної (Trigonella foenum-graecum L.) та гуньби голубої (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Встановлено, що на індивідуальну продуктивність рослин та середню врожайність їх зеленої та сухої маси істотно впливав строк сівби. Зокрема, розвиненішу вегетативну масу й продуктивність та, як наслідок, вищу врожайність зеленої та сухої маси мали рослини гуньби голубої та сінної за ранньовесняних строків сівби. Найменший вихід сухої маси цих видів з одиниці площі отримано за літніх строків сівби через невелику врожайність зеленої маси, незважаючи на нижчий показник втрати вологості. Висновки. Для отримання прянощів «грибна трава» перспективним є використання гуньби сінної, а для конвеєрного надходження продукції в Лісостепу України – застосування 1-го (I–II декади квітня) та 2-го (III декада квітня) строків сівби, за яких формується розвиненіша вегетативна маса та встановлено вищу врожайність сухої маси (1,3–1,4 т/га).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest. | Цель. Обзор литературы о современных технологиях генетической модификации геномов сельскохозяйственных культур. Результаты. Проанализировано современное состояние создания генетически модифицированных растений. Приведена информация о цис-, интра- и субгенных растениях и их сравнение с трансгенными культурами. Представлены примеры применения цис- и интрагенеза для улучшения признаков сельскохозяйственных культур. Рассмотрена самая сов­ременная технология модификации геномов сельскохозяйственных культур – геномное редактирование. Выводы. Технологии создания цис, интра-, субгенних растений быстро развиваются и внедряется в сельскохозяйственных культурах ХХІ века, что может решить проблему обеспечения продовольствием постоянно растущего населения мира с наименьшими противоречиями общественных интересов. | Мета. Огляд літератури про сучасні технології генетичної модифікації геномів сільськогосподарських культур. Результати. Проаналізовано сучасний стан створення генетично модифікованих рослин. Подано інформацію про цис-, інтра- та субгенні рослини та порівняння їх з трансгенними культурами. Наведено приклади застосування цис- та інтрагенезу для поліпшення ознак сільськогосподарських культур. Розглянуто найсучаснішу технологію модифікації геномів сільськогосподарських культур – геномне редагування. Висновки. Технології створення цис-, інтра-, субгенних рослин швидко розвиваються й впроваджуються в сільськогосподарських культурах ХХІ століття, що може розв’язати проблему забезпечення продовольством постійно зростаючого населення світу з найменшими суперечностями суспільних інтересів.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability. | Цель. Создание экспериментальных гибридных комбинаций сахарной свёклы с высокими показателями сбора сахара и определение генетической детерминации их гетерозисного эффекта. Методы. Диаллельные и топкроссные скрещивания, генетический анализ количественных признаков. Результаты. Исследована частота гетерозисных по признаку «сбор сахара» гибридных комбинаций сахарной свёклы, созданных на основе двух генетически ценных по элементам продуктивности линий-опылителей, ЦМС линий и простых стерильных гибридов с использованием диаллельной и топкросcной системы контролируемой гибридизации. Определены доли влияния родительских компонентов и их взаимодействия в изменчивости ЦМС гибридов по продуктивности. Обоснована целесообразность прогнозирования гетерозиса на основе линий с высокой комбинационной способностью. Выделены перс­пективные высокопродуктивные комбинации сахарной свеклы, превышающие групповой стандарт на 4,1–16,3%. Выводы. Подтверждена теория генетического баланса Н. В. Турбина. Лучшими гибридами по продуктивности признаны [МС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [МС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) и [МС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), лучшими по комбинационной способности линиями – БЗ 1 и БЗ 2. | Мета. Створення експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків з високими показниками збору цукру та визначення генетичної детермінації їх гетерозисного ефекту. Методи. Діалельні та топкросні схрещування, генетичний аналіз кількісних ознак. Результати. Досліджено частоту гетерозисних за ознакою «збір цукру» гібридних комбінацій цук­рових буряків, створених на основі двох генетично цінних за елементами продуктивності ліній-запилювачів, ЧС ліній і прос­тих стерильних гібридів з використанням діалельної й топкросної системи контрольованої гібридизації. Визначено частки впливу батьківських компонентів та їх взаємодії у мінливості ЧС гібридів за продуктивністю. Обґрунтовано доцільність прогнозування гетерозису на основі ліній з високою комбінаційною здатністю. Виділено перспективні високопродуктивні комбінації цукрових буряків, що перевищують груповий стандарт на 4,1–16,3%. Висновки. Підтверджено теорію генетичного балансу М. В. Турбіна. Кращими гібридами за продуктивністю визнано [ЧС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [ЧС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) і [ЧС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), кращими за комбінаційною здатністю лінями – БЗ 1 та БЗ 2.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain. | Цель. Исследование полиморфизма гена ае1 кукурузы биоинформатическими методами. Методы. Глобальное и локальное выравнивание нуклеотидных и аминокислотных последовательностей, in silico трансляция и транскрипция, моделирование транслятов, дизайн праймеров, филогенетический анализ. Результаты. Проанализированы 255 нуклеотидных последовательностей гена аe1 кукурузы, 500 аминокислотных последовательностей гомологов транслятов гена ae1 кукурузы (гомологов энзима SBEIIb) и 100 мРНК, экспрессирующихся с гена ae1 кукурузы, для установления его филогенетических взаимосвязей. Биоинформатическими методами исследован полиморфизм различных участков гена ae1 кукурузы. Осуществлено моделирование фермента SBEIIb кукурузы. Выводы. По результатам выравнивания аминокислотных последовательностей гомологов фермента SBEIIb установлено, что ортологи гена ae1 присутствуют лишь у однодольных растений, паралоги – у однодольных, двудольных и других таксонов, включая водоросли и животных. По результатам выравнивания мРНК растений, с которых транслируется энзим SBEIIb, определены как ортологи гена ae1 кукурузы, так и ближайшие паралоги, кодирующие ферменты ветвления крахмала с хлоропластной локализацией; это свидетельствует о возможном происхождении гена ae1 в результате дупликации гена, кодирующего 1,4-α- -глюкан-энзим ветвления крахмала 2 с хлоропластной или амилопластной локализацией. В структуре гена ае1 кукурузы найдены регионы, которые включают в себя не определенные ранее полиморфные участки. К полиморфным регионам разработан дизайн праймеров, которые позволяют дифференцировать линии кукурузы. Определено, что обнаруженный полиморфизм теоретически способен влиять на функцию фермента и в результате этого изменять концентрацию амилопектина в зерне кукурузы. | Мета. Дослідження поліморфізму гена ае1 кукурудзи біоінформатичними методами. Методи. Глобальне та локальне вирівнювання нуклеотидних та амінокислотних послідовностей, in silico трансляція і транскрипція, моделювання транслятів, дизайн праймерів, філогенетичний аналіз. Результати. Проаналізовано 255 нуклеотидних послідовностей гена аe1 кукурудзи, 500 амінокислотних послідовностей гомологів транслятів гена ae1 кукурудзи (гомологів ензиму SBEIIb) і 100 мРНК, що експресуються з гена ae1 кукурудзи, для встановлення його філогенетичних взаємозв’язків. Біоінформатичними методами досліджено поліморфізм різних ділянок гена ae1 кукурудзи. Здійснено моделювання ензиму SBEIIb кукурудзи.Висновки. За результатами вирівнювання амінокислотних послідовностей гомологів ензиму SBEIIb з’ясовано, що ортологи гена ae1 присутні лише в однодольних рослин, паралоги – в однодольних, дводольних та інших таксонів, включаючи водорості та тварин. За результатами вирівнювання мРНК рослин, з яких транслюється ензим SBEIIb, встановлено як ортологи гена ae1 кукурудзи, так і найближчі паралоги, що кодують ензими розгалуження крохмалю з хлоропластною локалізацією; це свідчить про можливе походження гена ae1 внаслідок дуплікації гена, що кодує 1,4-α- -глюкан-ензим розгалуження крохмалю 2 з хлоропластною або амілопластною локалізацією. В структурі гена aе1 кукурудзи знайдено регіони, що містять не визначені раніше поліморфні ділянки. До поліморфних регіонів розроблено дизайн праймерів, які дають можливість диференціювати лінії кукурудзи. Визначено, що встановлений поліморфізм теоретично здатний впливати на функцію ензиму та внаслідок цього змінювати концентрацію амілопектину в зерні кукурудзи.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential. | Цель. Обзор литературы по современной стратегии сохранения генетических ресурсов растений – создание банков ДНК. Результаты. Проанализировано состояние сохранения генетических ресурсов растений при условии угрозы генетической эрозии. Показана важность создания банков ДНК, функция которых заключается в сохранении образцов ДНК и ассоциированных продуктов и их распространении для научно-исследовательских целей. Представлено описание главных банков ДНК в мире, а также Республиканского банка ДНК человека, животных, растений и микроорганизмов в Институте генетики и цитологии НАН Беларуси. Рассмотрены этапы банкирования ДНК: сбор тканей (как правило, из листьев), разрушение клеток, экстракция ДНК, хранение ДНК. Осуществлено сравнение различных методов сбора тканей, экстракции и хранения ДНК. Поставлен вопрос о необходимости создания банка ДНК растений в Украине. Выводы. Коллекции ДНК являются важным ресурсом в рамках глобальных усилий по преодолению кризиса в сфере биоразнообразия, управления генетическими ресурсами в мире и максимального увеличения их потенциала. | Мета. Огляд літератури щодо сучасної стратегії збереження генетичних ресурсів рослин – створення банків ДНК. Результати. Проаналізовано стан збереження генетичних ресурсів рослин за умови загрози генетичної ерозії. Показано важливість створення банків ДНК, функція яких полягає у збереженні зразків ДНК і асоційованих продуктів та їх поширенні для науково-дослідних цілей. Наведено опис основних банків ДНК у світі, а також Республіканського банку ДНК людини, тварин, рослин і мікроорганізмів в Інституті генетики і цитології НАН Білорусі. Розглянуто етапи банкування ДНК: збирання тканин (як правило, з листя), руйнування клітин, екстракція ДНК, зберігання ДНК. Здійснено порівняння різних методів збирання тканин, екстракції та зберігання ДНК. Порушено питання про необхідність створення банку ДНК рослин в Україні. Висновки. Колекції ДНК є важливим ресурсом у рамках глобальних зусиль з подолання кризи у сфері біорізноманіття, управління генетичними ресурсами у світі та максимального збільшення їхнього потенціалу.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant. | Цель. Сравнительный анализ показателей фотосинтетического аппарата сортов озимой пшеницы современной и более ранней селекции в связи с их продуктивностью. Методы. Полевой, вегетационный, фитометрический, газометрический, аналитический, статистический. Результаты. Установлено, что новые высокоинтенсивные сорта озимой пшеницы имеют более высокую интенсивность фотосинтеза флагового листа в течение генеративного периода развития, особенно во время налива зерна, улучшенную способность запасать ассимиляты в стебле и эффективно использовать их в дальнейшем для налива колоса. Новые сорта формируют посевы с большими значениями хлорофильного индекса и хлорофильного фотосинтетического потенциала и более длительным сохранением функциональной активности фотосинтетического аппарата в конце вегетации. Выводы. Преимущество по зерновой продуктивностью новейших высокоинтенсивных сортов пшеницы, оригинатором которых является Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, перед сортами, созданными до начала «зеленой революции», обеспечивается повышением мощности и продолжительности функционирования фотосинтетического аппарата посева, более высокой интенсивностью фотосинтеза и оптимизацией донорно-акцепторных отношений в системе целого растения. | Мета. Порівняльний аналіз показників фотосинтетичного апарату сортів озимої пшениці сучасної і більш ранньої селекції у зв’язку з їх продуктивністю. Методи. Польовий, вегетаційний, фітометричний, газометричний, аналітичний, статистичний. Результати. Встановлено, що нові високоінтенсивні сорти озимої пшениці мають вищу інтенсивність фото­синтезу прапорцевого листка протягом генеративного періоду розвитку, особливо під час наливу зерна, поліпшену здатність запасати асиміляти в стеблі та ефективно використовувати їх в подальшому для наливання колоса. Нові сорти формують посіви з більшими значеннями хлорофільного індексу й хлорофільного фотосинтетичного потенціалу та тривалішим збереженням функціональної активності фотосинтетичного апарату в кінці вегетації. Висновки. Перевага за зерновою продуктивністю новітніх високоінтенсивних сортів пшениці, оригінатором яких є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, порівняно з сортами, створеними до початку «зеленої революції», забезпечується підвищенням потужності й тривалості функціонування фотосинтетичного апарату посіву, вищою інтенсивністю фотосинтезу та оптимізацією донорно-акцепторних відносин у системі цілої рослини.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose.To study the parameters of water regime in apple-tree varieties grown on dwarf rootstock 62-396 and inserts 62-396 and 3-17-38 during the vegetation period in relation to their heat tolerance. Methods.Field investigations, statistical evaluation, analytical approach.Results.A high level of water content ranging from 71.5 to 73.1% was determined in the leaves of apple-tree varieties at the beginning of vegetation.An average level of water content (from 62.8 to 65.5%) in leaves of studied apple-tree scion-rootstock combinations was recorded during the period of the intensive growth of shoots and formation of ovaries and fruits (June–August). There was no significant difference between varieties as for water content in leaves. Analysis of variance revealed the significant reliable difference as for water content in leaves between dwarf rootstock and inserts at p < 0.05. It was determined that on average for the period of two years ‘Yablochny Spas’ variety lost less water than ‘Orlinka’ after the heat shock. At the same time, the maximum water-holding ability was revealed in the varieties on the dwarf rootstock 62-396. Conclusions. During analysis of variance, the substantial reliable intervarietal differences were recorded for the water content at 5% and 1%-level of significance.The mutual influence between varieties, dwarf rootstock and inserts for water loss after the heat shock at p < 0.05 and 0.01 was reliably confirmed. After the impact of high temperature stress (+50 °C) and water saturation, the studied apple-tree scion-rootstock combinations were able to restore water content at a high level. Scion-rootstock combinations ‘Yablochny Spas’ and ‘Orlinka’ on the dwarf rootstock 62-396 were specified as those that had the highest heat tolerance potential. | Цель. Изучение параметров водного режима сортов яблони, выращенных на карликовом подвое 62-396 и вставках 62-396 и 3-17-38, в течение вегетационного периода в связи с их жаростойкостью. Методы. Полевой, статистический, аналитический. Результаты. Установлен высокий уровень оводнённости листьев сортов яблони от 71,5 до 73,1% в начале вегетации. Средний уровень оводнённости листьев у изучаемых сорто-подвойных комбинаций яблони от 62,8 до 65,5% отметили в период интенсивного роста побегов, формирования завязи и плодов (июнь–август). Существенного различия между сортами по оводнённости листьев не обнаружено. Дисперсионный анализ выявил существенное достоверное различие по оводнённости листьев между карликовым подвоем и вставками при р < 0,05. Установлено, что в среднем за два года сорт ‘Яблочный Спас’ после теплового шока терял меньше воды, чем ‘Орлинка’. При этом у сортов водоудерживающая способность на карликовом подвое 62-396оказалась наибольшей. В процессе дисперсионного анализабыли зафиксированы достоверные межсортовые различия по потере воды на 5% и 1% уровнях значимости. Выводы. Достоверно доказано взаимовлияние между сортами, карликовым подвоем и вставками по потере воды после теплового шока при р < 0,05 и 0,01. После воздействия высокотемпературного стресса (+50 °С) и насыщения водой исследуемые сорто-подвойные комбинации яблони были способны восстанавливать оводнённость на высоком уровне. С наибольшим потенциалом жаростойкости выделены сорто-подвойные комбинации ‘Яблочный Спас’ и ‘Орлинка’ на карликовом подвое 62-396. | Мета. Вивчення параметрів водного режиму сортів яблуні, вирощених на карликовій підщепі 62-396 і вставках 62-396 і 3-17-38, протягом вегетаційного періоду у зв’язку з їхньою жаростійкістю. Методи. Польовий, статистичний, аналітичний. Результати. Встановлено високий рівень обводненості листя сортів яблуні від 71,5 до 73,1% на початку вегетації. Середній рівень обводненості листя у досліджуваних сорто-підщепних комбінацій яблуні від 62,8 до 65,5% зафіксовано в період інтенсивного росту пагонів, формування зав’язі й плодів (червень–серпень). Істотної різниці між сортами за обводненістю листя не встановлено. Дисперсійний аналіз виявив істотну достовірну відмінність за обводненістю листя між карликовою підщепою і встав­ками за р < 0,05. Встановлено, що в середньому за два роки сорт ‘Яблочный Спас’ після теплового шоку втрачав води менше, ніж ‘Орлинка’. При цьому у сортів виявили найбільшу водоутримувальну здатність на карликовій підщепі 62-396. Висновки. У процесі дисперсійного ана­лізу зафіксовано міжсортові відмінності за втратою води на 5% і 1% рівнях значущості. Достовірно доведено взаємовплив між сортами, карликовою підщепою і встав­ками за втратою води після теплового шоку при р < 0,05 і 0,01. Після впливу високотемпературного стресу (+50 °С) і насичення водою досліджувані сорто-підщепні комбінації яблуні були здатні відновлювати обводненість на високому рівні. З найбільшим потенціалом жаростійкості виділено сорто-підщепні комбінації ‘Яблочный Спас’ і ‘Орлинка’ на карликовій підщепі 62-396.

Мета. Вивчення параметрів водного режиму сортів яблуні, вирощених на карликовій підщепі 62-396 і вставках 62-396 і 3-17-38, протягом вегетаційного періоду у зв’язку з їхньою жаростійкістю. Методи. Польовий, статистичний, аналітичний. Результати. Встановлено високий рівень обводненості листя сортів яблуні від 71,5 до 73,1% на початку вегетації. Середній рівень обводненості листя у досліджуваних сорто-підщепних комбінацій яблуні від 62,8 до 65,5% зафіксовано в період інтенсивного росту пагонів, формування зав’язі й плодів (червень–серпень). Істотної різниці між сортами за обводненістю листя не встановлено. Дисперсійний аналіз виявив істотну достовірну відмінність за обводненістю листя між карликовою підщепою і встав­ками за р < 0,05. Встановлено, що в середньому за два роки сорт ‘Яблочный Спас’ після теплового шоку втрачав води менше, ніж ‘Орлинка’. При цьому у сортів виявили найбільшу водоутримувальну здатність на карликовій підщепі 62-396. Висновки. У процесі дисперсійного ана­лізу зафіксовано міжсортові відмінності за втратою води на 5% і 1% рівнях значущості. Достовірно доведено взаємовплив між сортами, карликовою підщепою і встав­ками за втратою води після теплового шоку при р < 0,05 і 0,01. Після впливу високотемпературного стресу (+50 °С) і насичення водою досліджувані сорто-підщепні комбінації яблуні були здатні відновлювати обводненість на високому рівні. З найбільшим потенціалом жаростійкості виділено сорто-підщепні комбінації ‘Яблочный Спас’ і ‘Орлинка’ на карликовій підщепі 62-396.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine. | Цель. Выяснить роль удобрений, содержащих аминокислоты, в системах питания высокопродуктивных сортов пшеницы озимой. Методы. Полевой, вегетационный, биохимический, аналитический, статистический. Результаты. В процессе исследований установлена высокая активность удобрений, в состав которых входят аминокислоты, при применении их для внекорневого питания. Удобрения на основе гидролизатов водорослей (Мегафол, Мегафол Протеин, Терра-Сорб фоліар) и гидролизатов животных (Изабион) оказались очень эффективными для повышения урожайности культуры. Определено, что при низких дозах минерального азота удобрения способствовали как повышению урожайности, так и качественных показателей высокопродуктивного сорта пшеницы. Выводы. Определено, что удобрения, в состав которых входят аминокислоты, являются высокоэффективными композициями, которые содержат доступный для растений азот в органической форме и могут быть перспективными в качестве антистрессовых препаратов, а также для повышения эффективности использования макро- и микроэлементов культурными растениями. Они являются важными составляющими современных технологий выращивания высокопродуктивных сортов и гибридов в растениеводстве Украины. | Мета. З’ясувати роль добрив, що містять амінокислоти, у системах живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці. Методи. Польовий, вегетаційний, біохімічний, аналітичний, статистичний. Результати. У процесі досліджень встановлено досить високу активність добрив, до складу яких входять амінокислоти, у разі застосування їх для позакореневого живлення. Добрива на основі гідролізатів водоростей (Мегафол, Мегафол Протеїн, Терра-Сорб фоліар) і гідролізатів тварин (Ізабіон) виявилися дуже ефективними для підвищення врожайності культури. Визначено, що за низьких доз мінерального азоту добрива сприяли підвищенню як врожайності, так і якісних показників високопродуктивного сорту пшениці. Висновки. Виявлено, що добрива, до складу яких входять амінокислоти, є високоефективними композиціями, які містять доступний для рослин азот в органічній формі та можуть бути перспективними як антистресові препарати, а також для підвищення ефективності використання макро- та мікроелементів культурними рослинами. Вони є важливими складовими сучасних технологій вирощування високопродуктивних сортів та гібридів у рослинництві України.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.