Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects.Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world.Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad. | Цель. Исследовать рынок картофеля Украины на современном этапе развития и определить будущие перспективы его функционирования.Результаты. Определены особенности украинского рынка картофеля. Производство практически полностью осуществляется частными хозяйствами, обеспечивая потребности внутреннего рынка. Выделены основные регионы с наибольшим валовым сбором и урожайностью картофеля. Украина находится в числе крупнейших стран-производителей картофеля в мире. Сегодня наша страна не является ключевым поставщиком или импортером этой культуры из-за низкой экспортной ориентации отрасли, ее технологической отсталости, ограниченности товарного ассортимента и наличия большого количества мелких произ­водителей. Мы экспортируем картофель преимущественно в страны СНГ, наибольшие объемы импорта осуществляются из Европейского Союза. Сейчас на рынке работают лишь несколько крупных компаний-производителей, которых можно отнести к промышленным. Большинство сортов картофеля, использование которых официально разрешено в Украине, классифицируются как столовые и рекомендуются для выращивания в зонах Лесостепи и Полесья. Среди достижений отрасли – развитие популярного и перспективного направления – выращивание органического картофеля, площади под которым в нашей стране являются одними из крупнейших в мире.Выводы. Выращенный в Украине картофель используется для пот­ребления населением, переработки и посадки, как корм животным, объемы его имеют относительную стабильность. Крупнотоварное промышленное производство картофеля не осуществляется из-за низких цен реализации и высокой трудоемкости процесса выращивания. В ближайшие нес­колько лет, учитывая современные тенденции, сохранятся существующие объемы производства картофеля и сильная ограниченность внутреннего рынка для внешнеэкономических операций. Перспективной для отечественных промышленных производителей с целью улучшения их позиций в Украине и за рубежом должно стать смещение акцента в товарном ассортименте – от сырья к переработанной пищевой продукции. | Мета. Дослідити ринок картоплі України на сучасному етапі розвитку і визначити майбутні перспективи його функціонування.Результати. Визначено особливості українського ринку картоплі. Виробництво практично повністю здійснюється приватними господарствами, забезпечуючи потреби внутрішнього ринку. Виділено основні регіони з найбільшим валовим збором та врожайністю картоплі. Україна належить до найбільших країн-виробників картоплі у світі. Сьогодні наша країна не є ключовим постачальником чи імпортером цієї культури через низьку експортну орієнтацію галузі, її технологічну відсталість, обмеженість товарного асортименту та наявність великої кількості дрібних виробників. Україна експортує картоплю переважно до країн СНД, найбільші обсяги її імпорту здійснюються з Європейського Союзу. Зараз на ринку працюють лише декілька великих компаній-виробників, яких можна віднести до промислових. Більшість сортів картоплі, використання яких офіційно дозволено в Україні, класифікують як столові й рекомендують для вирощування в зонах Лісостепу й Полісся. Серед досягнень галузі – розвиток популярного й перспективного напряму – вирощування органічної картоплі, площі під якою в нашій країні є одними з найбільших у світі.Висновки. Вирощену в Україні картоплю використовують для потреб споживання населенням, годівлі тварин, переробки та садіння, обсяги її мають відносну стабільність. Великотоварне промислове виробництво картоплі не набуло поширення через низькі ціни реалізації та високу трудомісткість процесу вирощування. В найближчі декілька років, враховуючи сучасні тенденції, буде збережено нинішні обсяги виробництва картоплі та сильну обмеженість внутрішнього ринку для зовнішньоекономічних операцій. Перспективою для вітчизняних промислових виробників для поліпшення їхніх позицій в Україні та за кордоном має стати зміщення акценту в товарному асортименті – від сировини до переробленої харчової продукції.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine.Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation.Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%. | Цель. Исследовать влияние регулятора роста растений АКМ на рост, развитие и формирование урожая гиб­ридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины.Методы. Лабораторные, полевой и статистические.Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (F1) и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014–2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: ‘Альфа’, ‘Логос’ и ‘Персей’. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8–12,8 п.п. (♂); 0,4–10,7 п.п. (♀), лабораторная всхожесть – на 2,3–6,1 п.п. (♂); 3,5–6,2 п.п. (♀). В 2016 г. высота растений подсолнечника всех вариантов превышала этот показатель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00–39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины.Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%. | Мета. Дослідити вплив регулятора росту рослин АКМ на ріст, розвиток і формування врожаю гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) на ділянках гібридизації в умовах Південного Степу України. Методи. Лабораторні, польовий та статистичні. Результати. Наведено результати досліджень з визначення оптимальної концентрації АКМ для обробки насіння материнської та батьківської ліній, впливу АКМ на польову схожість, біометричні показники рослин соняшнику, якість насіння (F1) та його врожайність. Дослідження проводили протягом 2014–2016 рр. на трьох гібридах української селекції: ‘Альфа’, ‘Логос’ та ‘Персей’. Було визначено оптимальну концентрацію АКМ (0,0015 г/л). Енергія проростання насіння, обробленого АКМ, була більшою, ніж у контролі, на 0,8–12,8 в.п. (♂); 0,4–10,7 в.п. (♀), лабораторна схожість – на 2,3–6,1 в.п. (♂); 3,5–6,2 в.п. (♀). У 2016 р. висота рослин соняшнику всіх варіантів перевищувала цей показник в інші роки дослідження. Це пояснюється тим, що ГТК у 2016 р. за період ВВСН 00–39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза. Загалом гібриди, як досліджуваний фактор, істотно впливають на врожайність соняшнику, і частка їх впливу (фактор А) становить 33%. Це потрібно враховувати під час добору гідридів у технологіях вирощування соняшнику в Степовій зоні України.Висновки. Максимальний вплив на формування якості насіння та врожайності рослин соняшнику досліджуваних гібридів мали гідротермічні умови року, але в разі застосування регулятора росту рослин АКМ для передпосівної обробки насіння цей негативний вплив зменшувався в середньому на 23%.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station.Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation.Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly.Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’. | Цель. Изучение морфоагробиологических и адаптивных свойств, уровня урожайности вновь зарегистрированных сортов пшеницы мягкой озимой различных экологических групп в агроэкологических условиях Кировоградской сортостанции.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что уровень урожайности является основным комплексным показателем адаптации генотипа к агроэкологическим условиям выращивания. Экспериментальные данные свидетельствуют о значительном отклонения урожайности в зависимости от генотипа и года исследования. За три года проведения опытов урожайность по сортам варьировала от 4,26 до 9,71 т/га, высокую урожайность имели сорта ‘СН Комбин’, ‘Естивус’, ‘Традиция одесская’ ‘Мудристь одесская’, ‘Лиль’ и ‘Фабиус’. В засушливых погодных условиях и неблагоприятных агроэкологических факторах хорошие приспособительные свойства имели сорта сорта ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’, ‘Лиль’, ‘Центиливка’, ‘Фабиус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Их урожайность уменьшалась на 9,2–19,0%, тогда как у сортов ‘Магистраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантия одесская’ и ‘Покрова’ соответственно на 34,4, 42,4, 45,2 и 50,6%.Выводы. Исследуемые сорта пшеницы мягкой озимой различаются по морфоагробио­логическим характеристикам, продуктивности, высоте, сроках созревания, адаптивности и хозяйственно-агрономической ценности. По комплексу показателей продуктивности, хозяйственно-ценных признаков и свойств и адаптивности в микрозоне Кировоградской сортоиспытательной станции целесообразно выращивать сорта ‘СН Комбин’, ‘Покрова’, ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’ и ‘Лиль’. | Мета. Вивчити морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Встановлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти ‘СН Комбін’, ‘Естівус’, ‘Традиція одеська’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ліль’ та ‘Фабіус’. За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’, ‘Ліль’, ‘Центилівка’, ‘Фабіус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів ‘Магістраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантія одеська’ й ‘Покрова’ – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно.Висновки. Досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти ‘СН Комбін’, ‘Покрова’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’ і ‘Ліль’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic. | Цель. Установить корреляционную зависимость влия­ния таких факторов, как нормы высева, сроки и способы посева на показатели урожайности, а также индивидуальную реакцию на них сортов озимой пшеницы при экологической системе семеноводства, что позволило бы сформировать элементы интенсивной сортовой технологии и в дальнейшем получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта. Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов. Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам, что позволило изучить межгенотипические корреляционные связи показателей урожайности и динамику их изменения под воздействием экологических факторов. В процессе исследований ежегодно фиксировали показатели урожайности пшеницы озимой с 684 делянок, которые для полной достоверности были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия. Выводы. По выходу кондиционного семенного материала и экологическим факторам (сроки и способ посева, норма высева) выделены варианты исследования, которые имеют тесные положительные корреляционные связи. На массу 1000 семян больше всего влияют норма высева и способ посева. По коэффициенту кущения сор­та в зависимости от варианта исследования имели отрицательную тесную корреляционную связь, на которую основное влияние оказывала норма высева семян. По корреляционным связям сорта пшеницы озимой ‘Богдана’ и ‘Славная’ оказались наиболее стабильными, ‘Чернява’ и ‘Астарта’ – наиболее пластичными. | Мета. Встановити кореляційну залежність впливу таких чинників, як норма висіву, строки і способи сівби на показники врожайності, а також індивідуальну реакцію на них сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва, що дало б змогу сформувати елементи інтенсивної сортової технології та в подальшому отримати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. Вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно відрізнялися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння за роками, що дало змогу вивчити міжгенотипові кореляційні зв’язки показників урожайності та динаміку їхньої зміни під впливом екологічних чинників. У процесі досліджень щорічно фіксували показники врожайності пшениці озимої з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу.Висновки. За виходом кондиційного насіннєвого матеріалу та екологічними чинниками (строки та спосіб сівби, норма висіву) виділено варіанти дослідження, які мають тісні позитивні кореляційні зв’язки. На масу 1000 насінин найбільше впливає норма висіву та спосіб сівби. За коефіцієнтом кущіння сорти залежно від варіанта дослідження мали негативний тісний кореляційний зв’язок, на який в основному впливала норма висіву насіння. За кореляційними зв’язками сорти пшениці озимої ‘Богдана’ і ‘Славна’ виявилися найстабільнішими, ‘Чорнява’ і ‘Астарта’ – найпластичнішими.

Мета. Дослідити вплив грибних хвороб на продуктивність різних за стійкістю сортів пшениці озимої з використанням штучних інфекційних фонів. Методи. Польовий – оцінка стійкості сортозразків до грибних хвороб на інфекційних фонах. Лабораторний – структурний аналіз сортозразків. Математико-статистичний – оцінка результатів досліджень і аналіз кореляційних зв’язків між отриманими даними. Результати. Грибні хвороби, як найпоширеніші та шкідливі, уражують різні органи рослин та спричиняють недобір урожаю, погіршують товарну та насіннєву якість зерна. Наведено результати польових експериментальних досліджень за 2012–2017 рр. із вивчення впливу грибних хвороб на показники врожайності пшениці озимої. Встановлено, що ураження пшениці озимої септоріозом (Septoria tritici Rob.) та борошнис­тою росою (Erysiphe graminis DS. f. sp. tritici) негативно впливало на довжину колоса, кількість зерен у ньому, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен. Однак, у досліджуваних сортозразків показники продуктивності змінювалися по-різному. Най­толерантнiшими проти грибних хвороб були високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’. У стійкого проти септоріозу сорту ‘Смуглянка’, за 75%-го ступеня ураження, зниження показників продуктивності становило від 1,4 до 12,2%, тоді як у сприйнятливого сортозразка ‘УК 1731’ – від 6,2 до 16,7%. Аналогічний стан спостерігався і на стійкому проти борошнистої роси сорті ‘Новокиївська’. Висновки. Відібрані два толерантні високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’ (стійкість 7–6 балів) можуть протистояти ураженню септоріозом і борошнистою росою без втрати продуктивності, а також бути перспективним джерелом стійкості проти цих хвороб та становити інтерес для подальшої селекційної роботи в Україні.

Purpose. To investigate the effect of fungal diseases on the productivity of winter wheat varieties of various resis­tance using artificial infection backgrounds. Methods. Field one – assessment of the resistance of variety samples to fungal diseases on infection backgrounds. Laboratory one – structural analysis of variety samples. Mathematical-statistical one – evaluation of investigation results and analysis of correlations between the obtained data.Results. Fungal diseases as the most widespread and harmful affect various organs of plants and cause poor harvest, deteriorate commercial and seed quality of grain. The results of field experiments in 2012–2017 on the effects of fungal diseases on the yields of winter wheat in the collection are given. It is defined that the infection of winter wheat with fungus (Septoria tritici Rob.) and powdery mildew (Erysiphe graminis DS. F. sp. tritici) adversely affected the length of the ear, the number of grains in it, grain mass per ear and the thousand-kernel weight. However, productivity indices changed differently in investigated variety samples. The high-yielding wheat varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Novokyivska’ were the most tolerant to the fungal diseases. In the Septoria-resistant variety ‘Smuhlianka’ at 75% of infestation the decrease in productivity was from 1,4 to 12,2%, whereas the in susceptible variety sample ‘UK 1731’ it was from 6,2 to 16,7%. A similar situation was observed in the variety ‘Novokyivska’ resistant to powdery mildew. Conclusions. Selected tolerant and highly productive varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Novo­kyivska’ (grade 7–6) can resist to Septoria disease and powdery mildew without productivity loss, they are considered as a promising source of resistance to these diseases and be of interest for further breeding in Ukraine. | Цель. Исследовать влияние грибных болезней на продуктивность различающихся по устойчивости сортов пшеницы озимой с использованием искусственных инфекционных фонов. Методы. Полевой – оценка устойчивости сортообразцов к грибным болезням на инфекционных фонах. Лабораторный – структурный анализ сортообразцов. Математико-статистический – оценка результатов исследований и анализ корреляционных связей между полученными данными. Результаты. Грибные болезни, как самые распространенные и вредоносные, поражают разные органы растений и вызывают недоборы урожая, ухудшают товарное и семенное качество зерна. Приведены результаты полевых экспериментальных исследований в 2012–2017 гг. по изучению влияния грибных болезней на показатели урожайности озимой пшеницы. Установлено, что пораженность пшеницы озимой грибом (Septoria tritici Rob.) и мучнистой росой (Erysiphe graminis DS. F. sp. tritici) отрицательно влияла на длину колоса, количество зерен в колосе, массу зерна с колоса и массу 1000 зерен. Однако, у исследованных сортов по-разному изменялись показатели продуктивности. Наиболее толерантными к грибным болезням были высокопродуктивные сорта пшеницы озимой ‘Смуг­лянка’ и ‘Новокиевская’. В устойчивого к септориозу сорта ‘Смуглянка’, при степени поражения 75%, снижение показателей продуктивности составило от 1,4 до 12,2%, тогда как у восприимчивого сортообразца ‘УК 1731’ – от 6,2 до 16,7%. Аналогичные показатели наблюдались и в устойчивого к мучнистой росе сорта ‘Новокиевская’. Выводы. Отоб­раны два толерантных высокопродуктивных сорта пшеницы озимой ‘Смуглянка’ и ‘Новокиевская’ (устойчивость 7–6 баллов) могут противостоять поражению септориозом и мучнистой росой без потери продуктивности, а также быть перспективным источником устойчивости к этим болезням и представлять интерес для дальнейшей селекционной работы в Украине. | Мета. Дослідити вплив грибних хвороб на продуктивність різних за стійкістю сортів пшениці озимої з використанням штучних інфекційних фонів. Методи. Польовий – оцінка стійкості сортозразків до грибних хвороб на інфекційних фонах. Лабораторний – структурний аналіз сортозразків. Математико-статистичний – оцінка результатів досліджень і аналіз кореляційних зв’язків між отриманими даними.Результати. Грибні хвороби, як найпоширеніші та шкідливі, уражують різні органи рослин та спричиняють недобір урожаю, погіршують товарну та насіннєву якість зерна. Наведено результати польових експериментальних досліджень за 2012–2017 рр. із вивчення впливу грибних хвороб на показники врожайності пшениці озимої. Встановлено, що ураження пшениці озимої септоріозом (Septoria tritici Rob.) та борошнис­тою росою (Erysiphe graminis DS. f. sp. tritici) негативно впливало на довжину колоса, кількість зерен у ньому, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен. Однак, у досліджуваних сортозразків показники продуктивності змінювалися по-різному. Най­толерантнiшими проти грибних хвороб були високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’. У стійкого проти септоріозу сорту ‘Смуглянка’, за 75%-го ступеня ураження, зниження показників продуктивності становило від 1,4 до 12,2%, тоді як у сприйнятливого сортозразка ‘УК 1731’ – від 6,2 до 16,7%. Аналогічний стан спостерігався і на стійкому проти борошнистої роси сорті ‘Новокиївська’. Висновки. Відібрані два толерантні високопродуктивні сорти пшениці озимої ‘Смуглянка’ та ‘Новокиївська’ (стійкість 7–6 балів) можуть протистояти ураженню септоріозом і борошнистою росою без втрати продуктивності, а також бути перспективним джерелом стійкості проти цих хвороб та становити інтерес для подальшої селекційної роботи в Україні.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety | Цель. Определить и обосновать практические аспекты применения статистического анализа для обработки результатов исследования морфологического описания сор­тов салата посевного Lactuca sativa L. при идентификации их в соответствующих фенологических фазах роста и развития.Методы. Полевой метод, аналитический метод, основанный на результатах расчетов с использованием статистических показателей описательной статистики и кластерного анализа.Результаты. Для сортов Lactuca sativa L. установлены количественные величины проявления таких морфологических признаков, как диаметр розетки, размер головки, толщина листовой пластинки и ее жилкование. Определены статистические показатели четырех морфологических признаков рандомизированной выборочной совокупности семи сортов салата посевного и интерпретированы результаты статистического анализа. Идентифицированы сорта салата посевного листовой и кочанной разновидности в соответствующие фенологические фазы роста и развития. Определен наиболее подходящий метод для кластеризации сортов салата посевного. Интерпретированы результаты кластеризации. Установлено, что наиболее отличным от других является сорт ‘Годар’, наиболее подобными между собой – сорта ‘Думка’ и ‘Ольжич’.Выводы. По результатам идентификации установлено, что сорта салата кочанного похожи в таких комбинациях: ‘Бона’ и ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ и ‘Думка’. По продолжительности межфазных периодов можно отметить высокую скороспелость сортов ‘Думка’ и ‘Дивограй’ по сравнению с сортами ‘Бона’ и ‘Годар’, самую низкую – по сравнению с сортом ‘Ольжич’. | Мета. Визначити та обґрунтувати практичні аспекти застосування статистичного аналізу для опрацювання результатів дослідження морфологічного опису сортів салату посівного Lactuca sativa L. під час їх ідентифікації у відповідних фенологічних фазах росту й розвитку.Методи. Польовий, аналітичний, який ґрунтується на результатах розрахунків з використанням статистичних показників описової статистики та кластерного аналізу.Результати. Для сортів Lactuca sativa L. встановлено кількісні величини прояву таких морфологічних ознак, як діаметр розетки, розмір головки, товщина листкової пластинки та її жилкування. Визначено статистичні показники чотирьох морфологічних ознак рандомізованої вибіркової сукупності семи сортів салату посівного та здійснено інтерпретацію результатів статистичного аналізу. Ідентифіковано сорти салату посівного листкової та головчастої різновидностей у відповідні фенологічні фази росту й розвитку. Визначено найпридатніший метод для кластеризації сортів салату посівного. Інтерпретовано результати кластеризації. Встановлено, що найбільш відмітним є сорт ‘Годар’, найбільш подібними – сорти салатів ‘Думка’ та ‘Ольжич’.Висновки. За результатами ідентифікації встановлено, що сорти салату головчастого схожі у таких комбінаціях: ‘Бона’ та ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ і ‘Думка’. За тривалістю міжфазних періодів можна зазначити найвищу скоростиглість сортів ‘Думка’ та ‘Дивограй’ порівняно із сортами ‘Бона’ та ‘Годар’, найнижчу – порівняно із сортом ‘Ольжич’.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction.Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation.Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping.Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated. | Цель. Определить и охарактеризовать основные критерии, которые используют в процессе сортоизучения и оценивания декоративных и хозяйственно-биологических признаков сортов рода Heuchera L. в условиях интродукции.Методы. Интродукционные, аналитические, морфологические и биометрические.Результаты. На основе сравнительного морфологического анализа интродуцированных сортов рода Heuchera выявлены существенные различия их признаков, в частности таких, как высота растения, высота и ширина прикорневой розетки листьев, высота генеративного побега. Зафиксирована значительная разница в показателях количества генеративных побегов в пределах одного растения, количества цветков на одном генеративном побеге, обильности цветения. По результатам исследования выделены 17 групп сортов по доминирующей окраске адаксиальной поверхности листовой пластинки и 7 групп – по окраске соцветия. На основе данных фенологических наблюдений определены группы и указаны сроки начала цветения растений сортов Heuchera и его продолжительность в условиях интродукции. Результаты проведенных исследований являются необходимой основой для изучения и оценивания сортимента данной культуры, имеют важное значение для селекционной работы и озеленения.Выводы. На основе результатов исследования морфологических особенностей интродуцентов рода Heuchera определены признаки и параметры для группирования сортов, а также декоративные и хозяйственно-биологические признаки, подлежащие оцениванию. | Мета. Визначити та охарактеризувати основні критерії, що використовують у процесі сортовивчення та оцінювання декоративних і господарсько-біологічних ознак сортів роду Heuchera L. в умовах інтродукції.Методи. Інтродукційні, аналітичні, морфологічні та біометричні.Результати. На основі порівняльного морфологічного аналізу інтродукованих сортів роду Heuchera виявлено істотні відмінності їхніх ознак, зокрема таких, як висота рослини, висота й ширина прикореневої розетки листків, висота генеративного пагона. Зафіксовано значну різницю у показниках кількості генеративних пагонів у межах однієї рослини, кількості квіток на одному генеративному пагоні, рясності цвітіння. За результатами дослідження виділено 17 груп сортів за домінуючим забарвленням адаксіальної поверхні листкової пластинки та 7 груп – за забарвленням суцвіття. На основі даних феноспостережень визначено групи й зазначено строки початку цвітіння рослин сортів Heuchera та його тривалість в умовах інтродукції. Результати проведених досліджень є необхідною основою для вивчення та оцінювання сортименту цієї культури, мають велике значення для селекційної роботи та озеленення.Висновки. На основі результатів дослідження морфологічних особливостей інтродуцентів роду Heuchera визначено ознаки й параметри для групування сортів, а також декоративні та господарсько-біологічні ознаки, які підлягають оцінюванню.

Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD. Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Мета.Визначити статистичні методи та інструментальні засоби (пакети прикладних програм) для створення сис­теми підтримки прийняття рішення (СППР) кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення (ПСП) у розрізі завдань оброблення даних. Обґрунтувати вибір програмних засобів оброблення статистичних даних польових та лабораторних досліджень, що входять до складу кваліфікаційної експертизи на ПСП. Методи. Аналітичний, який ґрунтується на порівнянні методів описової та багатовимірної статистики й засобів інтелектуального аналізу даних, отриманих під час кваліфікаційної експертизи на ПСП. Порівняльний аналіз програмних засобів оброблення статистичних даних для підготовки пропозицій щодо кінцевого рішення за заявкою на сорт рослин.Результати. Проведено декомпозицію завдань, що входять до складу системи підтримки прийняття рішень з кваліфікаційної екс­пертизи сортів-кандидатів на ПСП. Проведено порівняння статистичного пакета SPSS, пакета аналізу, що входить до складу MS Excel, та мови програмування R за критеріями: зручність інтерфейсу, функціональність, якість представлення результатів обчислення, наочність графічної інформації, вартість програмного засобу. Обидва пакети широко застосовують у світі для статистичного оброблення даних, вони мають аналогічний склад функцій для обчислення статистик. Висновки. Виокремлено завдання ПСП, що рекомендовано вирішувати із застосуванням досліджуваних засобів. Як інструментальний засіб рекомендовано використовувати мову програмування R. Основною перевагою R порівняно з пакетом IBM SPSS Statistics є те, що R є програмним продуктом з відкритим кодом, який вільно поширюється. | Цель. Определить статистические методы и инструментальные средства (пакеты прикладных программ) для создания системы поддержки принятия решения (СППР) квалификационной экспертизы сортов на пригодность их к распространению (ПСР) в разрезе задач обработки данных. Обосновать выбор программных средств обработки статистических данных полевых и лабораторных исследований, которые входят в состав квалификационной экспертизы на ПСР. Методы. Аналитический, основанный на сравнении методов описательной и многомерной статистики и средств интеллектуального анализа данных, полученных при проведении квалификационной экспертизы на ПСР. Сравнительный анализ программных средств обработки статистических данных для подготовки предложений по окончательному решению по заявке на сорт растений.Результаты. Проведена декомпозиция задач, которые входят в состав системы поддержки принятия решений по квалификационной экспертизе сортов-кандидатов на ПСП. Проведено сравнение статистического пакета SPSS, пакета анализа, который входит в состав MS Excel и языка программирования R по критериям: удобство интерфейса, функциональность, качество представления результатов расчетов, наглядность графической информации, стоимость программного средства. Оба пакета широко применяются в мире для статистической обработки данных, имеют аналогичный состав функций для расчета статистик. Выводы. Выделены задачи ПСР, которые рекомендуется решать с применением исследуемых средств. В качестве инструментального средства целесообратно использовать язык программирования R. Основным преимуществом R по сравнению с пакетом IBM SPSS Statistics является то, что R – программный продукт с открытым кодом, который свободно распространяется. | Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD.Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD. Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity.Methods. Special and gene­ral techniques for studies.Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99).Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79). | Цель. Изучить биологические особенности роста и развития среднеранних сортов сои и создать модель продуктивности фенотипа.Методы. Cпециальные и общие методики проведения исследований.Результаты. Оптимальная продуктивность растений формируется только за счет рационального соотношения всех элементов их структуры. Часто бывает так, что при слабом развитии одного из компонентов структуры урожай в определенной степени может быть компенсирован за счет лучшего развития других элементов. Выделено восемь показателей, которые вносят наибольший суммарный вклад в признак продуктивности сорта, – масса семян с растения: общее количество ветвей, количество узлов на растении, количество бобов на растении, количество семян с растения, количество цветков, высота растения, масса 1000 семян. На первые четыре из них приходится основная доля суммарного вклада в признак массы семян с растения. За основу построения модели взята иерархичность проявления признаков продуктивности в онтогенезе и соответствие их развития в органогенезе. Модель состоит из двух модулей признаков – результирующей и компонентных, которые демонстрируют фенотипическую реализацию генетической формулы. Установлено, что высота растений существенно влияет на количество узлов на растении (r = 0,76), а от этого признака зависит и количество бобов на растении (r = 0,43). Кроме того, на основе исследований получена корреляция между количеством цветков на растении и высотой растений (r = 0,35) и количеством узлов (r = 0,76). Установлено, что показатель количества цветков на растении определяет развитие на нем бобов, поэтому является сильно коррелированным с этим признаком (r = 0,99).Выводы. Определено что количество бобов на растении и количество семян с растения имеют очень сильную корреляционную связь (r = 0,96). Кроме того, признак количества семян с растения имеет сильную связь с массой семян с растения (r = 0,79). | Мета. Вивчити біологічні особливості росту й розвитку середньоранніх сортів сої та створити модель продуктивності фенотипу.Методи. Спеціальні та загальні методики проведення досліджень.Результати. Оптимальна продуктивність рослин формується лише за рахунок раціонального співвідношення всіх елементів їхньої структури. Часто буває так, що за умов недостатнього розвитку одного з компонентів структури врожай певною мірою може бути компенсований за рахунок кращого розвитку інших елементів. Виділено вісім показників, які мають найбільший сумарний внесок в ознаку продуктивності сорту, – маса насіння з рослини: загальна кількість гілок, кількість вузлів на рослині, кількість бобів на рослині, кількість насінин з рослини, кількість квіток, висота рослини, маса 1000 насінин. На перші чотири з них припадає основна частка сумарного внеску в ознаку маси насіння з рослини. За основу побудови моделі взято ієрархічність прояву ознак продуктивності в онтогенезі та відповідність їх розвитку в органогенезі. Модель складається з двох модулів ознак – результуючої та компонентних, які демонструють фенотипову реалізацію генетичної формули. Встановлено, що висота рослин істотно впливає на кількість вузлів на рослині (r = 0,76), а від цієї ознаки залежить і кількість бобів на рослині (r = 0,43). Крім того, на основі досліджень отримано кореляцію між кількістю квіток на рослині й висотою рослин (r = 0,35) та кількістю вузлів (r = 0,76). Встановлено, що показник кількості квіток на рослині визначає розвиток на ній бобів, тому є сильно корельованим з цією ознакою (r = 0,99).Висновки. Визначено, що кількість бобів на рослині та кількість насінин з рослини мають дуже сильний кореляційний зв’язок (r = 0,96). Крім того, ознака кількості насінин з рослини має сильний зв’язок з масою насіння з рослини (r = 0,79).

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity.Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results.Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated.Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha. | Цель. Установить степень влияния факторов (нормы, сроки и способы посева) на урожайность зерна и кондиционного семенного материала, а также индивидуальную реакцию сортов пшеницы озимой при экологической системе семеноводства на данные факторы, что позволило бы сформировать и получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта.Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов.Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам. В процессе исследований по показателю «урожайность зерна» и количественным показателям структуры урожая пшеницы озимой были получены результаты с 684 участков, для полной достоверности они были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия и вычислен НИР0,05.Выводы. Так, при смещении сроков посева от оптимального к позднему эффективность использования воды растениями уменьшалась в большей степени в годы с недостаточным уровнем осадков. Смещение сроков посева в сторону поздних при оптимальных нормах высева и проведении посева обычным рядковым способом не приводит к уменьшению урожая. Самой высокой была урожайность сортов пшеницы озимой, исследуемых при посеве в период с 15 сентября и 5 октября обычным способом при норме высева 5,5 млн шт./га. Сорта ‘Славная’ и ‘Чернява’ обеспечивают самую высокую продуктивность зерна при норме высева 5,5 млн шт./га и проведении посева обычным рядковым способом, при незначительном влиянии такого фактора, как срок посева. Исследуемые сорта негативно реагировали урожайностью зерна в опыте при уменьшении нормы высева до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ обеспечил самую высокую продуктивность по урожайности кондиционных семян по отношению к контролю (от 1,59 до 3,38 т/га). Самый высокий уровень продуктивности – 7,02 т/га (+3,38 т/га, или +92,9%) был у варианта опыта при посеве 5 октября обычным способом нормой высева 5,5 млн шт./га. Смещение срока посева на 5 октября приводило к значительному уменьшению урожайности кондиционных семян по сравнению с посевом 15 и 25 сентября. Урожайность семян исследуемых сортов при сроке посева 5 октября была выше, чем при посеве 25 сентября. Самый высокий процент выхода кондиционных семян у исследуемых сортов наблюдался при норме высева 2,5–3,0 млн шт./га. При норме высева 5,5 млн шт./га по сортам между сроками сева 15 и 25 сентября разница в урожайности зерна была незначительной. Самый высокий уровень урожайности семян за годы исследований обеспечил сорт пшеницы озимой ‘Астарта’ – 9,36 т/га, наименьший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в лучшем варианте – 5,55 т/га. | Мета. Встановити рівень впливу чинників (норми, строки й способи сівби) на врожайність зерна та кондиційного насіннєвого матеріалу, а також індивідуальну реакцію сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва на ці чинники, що дало б змогу сформувати й отримати генетично зумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно різнилися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння по роках. У процесі досліджень за показником «урожайність зерна» та кількісними показниками структури врожаю пшениці озимої було отримано результати з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу, та розраховано НІР0,05.Висновки. Таким чином, за зміщення строків сівби від оптимального до пізнього ефективність використання води рослинами зменшувалася більшою мірою в роки з недостатнім рівнем опадів. Зміщення строків сівби в бік пізніх за оптимальної норми висіву та проведення сівби звичайним рядковим способом не призводить до зменшення врожаю. Найвищою була врожайність сортів пшениці озимої, які досліджували за сівби в період з 15 вересня та 5 жовтня звичайним способом за норми висіву 5,5 млн шт./га. Сорти ‘Славна’ й ‘Чорнява’ забезпечують найвищу продуктивність зерна за норми висіву 5,5 млн шт./га та проведення сівби звичайним рядковим способом, за незначного впливу такого чинника, як строк сівби. Досліджувані сорти негативно реагували врожайністю зерна в досліді в разі зменшення норми висіву до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ забезпечив найвищу продуктивність за врожайністю кондиційного насіння щодо контролю (від 1,59 до 3,38 т/га). Найвищий рівень продуктивності – 7,02 т/га (+3,38 т/га, або +92,9%) був у варіанті досліду за сівби 5 жовтня звичайним способом нормою 5,5 млн шт./га. Зміщення строку сівби на 5 жовтня призводило до значного зменшення врожайності кондиційного насіння порівняно із сівбою 15 і 25 вересня. Врожайність насіння досліджуваних сортів за сівби 5 жовтня була вищою, ніж за сівби 25 вересня. Найвищий відсоток виходу кондиційного насіння в досліджуваних сортів спостерігався за норми висіву 2,5–3,0 млн шт./га. За норми 5,5 млн шт./га по сортах між строками сівби 15 і 25 вересня різниця у врожайності зерна була незначною. Найвищий рівень урожайності насіння за роки досліджень забезпечив сорт пшениці озимої ‘Астарта’ – 9,36 т/га, найменший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в найкращому варіанті – 5,55 т/га.