Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping. | Цель. Оценить результаты интродукции старинных сортов роз на основании анализа декоративных свойств и хозяйственно-ценных признаков. Методы.Полевые, сравнительный анализ, обобщение. Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко (г. Киев). Проведено сравнение генофонда с мировой коллекцией роз. В результате скрининга коллекции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко выявлено 22 старинных сорта и составлено их описание. Проведена оценка декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости, которая в итоге составляла от 81 до 100 баллов. Оценка зимостойкости, которая базируется на учете степени зимнего повреждении побегов в полевых условиях, показала, что в условиях Киева оказались полностью зимостойкими 13 сортов, остальные девять оказались недостаточно зимостойкими. Выводы. В результате анализа оценок декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости было установлено, что для внедрения в ландшафтное строительство подходят 12 сортов старинных роз: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’. | Мета. Оцінити результати інтродукції старовинних сортів троянд на основі аналізу їхніх декоративних властивос­тей та господарсько-цінних ознак.  Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення. Результати. Проаналізовано колекційний фонд троянд Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка (м. Київ). Здійснено порівняння генофонду зі світовою колекцією троянд. Внаслідок скринінгу колекції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка було виявлено 22 старовинні сорти та складено їхній опис. Проведено оцінку декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості, яка в підсумку становила від 81 до 100 балів. Оцінка зимостійкості, яка базується на обліку ступеня зимового пошкодження пагонів у польових умовах, свідчить, що в умовах Києва виявилися повністю зимостійкими 13 сортів, решта дев’ять були недостатньо зимостійкими. Висновки. Внаслідок аналізу оцінок декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості було встановлено, що для впровадження в ландшафтне будівництво є придатними 12 сортів старовинних троянд: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field  resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones. | Описаны результаты изучения устойчивости перспективных сортов крыжовника против септориоза (Septoria ribis Desm.) в Западной Лесостепи Украины. Исследуемые сортообразцы были разделены на группы по устойчивости к  болезни. Среди них не обнаружено ни одного с полной полевой устойчивостью. Высокоустойчивым оказался Сладкий. Устойчивость выше средней характерна для сортов Берилл, Грушенька, Кооператор, Лэгинь, Малахит, Родник,  Шеннон. К среднеустойчивым против септориоза принадлежат сорта Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянский, Ласковый, Мазершкота, Русский, Свитязь, Северный капитан. Низкой устойчивостью характеризовались сорта Зеленый дождь, Златогор, Инвикта, Кубанец, Неслуховский, Сливовый. | Описано результати вивчення стійкості перспективних сортів аґрусу проти септоріозу в Західному Лісостепу України. Досліджувані сортозразки було розділено на групи за стійкістю проти хвороби. Серед них не було жодного з повною польовою стійкістю. Високостійким виявився Сладкій. Стійкість вища за середню є характерною для сортів Берілл, Грушенька, Кооператор, Легінь, Малахіт, Роднік, Шеннон. До середньостійких проти септоріозу належать Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянскій, Ласковий, Мазершкота, Русскій, Світязь, Сєвєрний капітан. Низькою стійкістю характеризувалися сорти Зєльоний дождь, Златогор, Інвікта, Кубанєц, Неслухівський, Слівовий.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field  resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones.

The analysis of commercially valuable indices of plant varieties for energetic use was carried out and the necessity to determine energetic indices during the state scientific-and-technical examination is substantiated. In order to explain the requirements for registration of new varieties of energy crops concerning the defi nition of indices of ability for distribution, the collection of species and hybrid forms of willow was used. Factors that prove the economic and environmental advantages of energy willow cultivation for biofuel are specifi ed. | Проведен анализ хозяйственно-ценных показателей сортов растений энергетического направления использования и обоснована необходимость определения показателей энергетичности при проведении государственной научно-технической экспертизы. С целью разъяснения требований к регистрации новых сортов энергетических растений в части определения показателей пригодности к распространению использована коллекция видов и гибридных форм ивы. Указаны факторы, которые отображают экономические и экологические преимущества выращивания энергетической ивы для получения биотоплива. | Проведено аналіз господарсько-цінних показників сортів рослин енергетичного напряму використання та обґрунтовано необхідність визначення показників енергетичності під час проведення державної науково-технічної експертизи. Для роз’яснення вимог до реєстрації нових сортів енергетичних рослин у частині визначення показників придатності до поширення використано колекцію видів та гібридних форм верби. Зазначено чинники, які відображають економічні та екологічні переваги вирощування енергетичної верби для отримання біопалива.

The analysis of commercially valuable indices of plant varieties for energetic use was carried out and the necessity to determine energetic indices during the state scientific-and-technical examination is substantiated. In order to explain the requirements for registration of new varieties of energy crops concerning the defi nition of indices of ability for distribution, the collection of species and hybrid forms of willow was used. Factors that prove the economic and environmental advantages of energy willow cultivation for biofuel are specifi ed.

The article features fi nding of peculiarities of use for fi rst waxi-variety of common millet, Chabanivske, for the purpose of enhancing baking qualities of wheat flour. It shows that adding waxi-millet to wheat fl our would enhance its baking qualities, as well as taste of bread. In order to establish whether millet varieties fall within the amilopectin group, conducting extra examination is required. | Изложено результаты исследований особенностей использования первого сорта waxy проса Чабанивске для улучшения хлебопекарных качеств пшеничной муки. Показано, что добавление вакси-проса к пшеничной муке улучшает его хлебопекарные качества и вкус хлеба. С целью установления амилопектина в зерновках сортов проса нужно проводить дополнительные лабораторные исследования. | Викладено результати досліджень особливостей використання першого сорту waxy проса Чабанівське для покращення хлібопекарських якостей пшеничного борошна. Показано, що додавання waxy проса до пшеничного борошна поліпшує його хлібопекарські якості і смак хліба. З метою встановлення мілопектину у зернівках сортів проса потрібно проводити додаткові лабораторні дослідження.

Викладено результати досліджень особливостей використання першого сорту waxy проса Чабанівське для покращення хлібопекарських якостей пшеничного борошна. Показано, що додавання waxy проса до пшеничного борошна поліпшує його хлібопекарські якості і смак хліба. З метою встановлення мілопектину у зернівках сортів проса потрібно проводити додаткові лабораторні дослідження.

The effect of sowing time on realization of the natural productivity potential of modern soft winter wheat varieties was studied. It is established that the use of current agricultural technologies in a context of climate change has caused shift of calendar sowing terms to the second half of the optimal terms comparing with earlier cultivated varieties. In subzones of Kirovohrad and Bila Tserkva state variety testing stations the highest yield of winter wheat is formed in case of sowing on September 20–30, but the optimum for Kirovohrad station fall on September 30, Bila Tserkva station – on September 20 and 30. Sowing in earlier or later time leads to decreasing yields, especially of Vynnychanka, Smuhlyanka, Zolotokolosa and Tripilska varieties. Bogdana and Kuialnyk varieties are the most adaptive to sowing time under agroecological conditions of Kirovohrad state variety testing station. | Исследовано влияние сроков сева на реализацию природного потенциала продуктивности современных сортов пшеницы озимой мягкой. Установлено, что при нынешних агротехнологиях в условиях изменения климата календарные сроки их сева сместились, по сравнению с ранее выращиваемыми сортами, на вторую половину оптимальных сроков. В подзонах Кировоградской и Белоцерковской государственных сортостанций наивысший урожай пшеницы  озимой формируется при севе 20–30 сентября, но оптимум в условиях Кировоградской государственной сортостанции приходится на 30 сентября, Белоцерковской – на 20 и 30 сентября. Сев как в более ранние, так и более поздние сроки приводит к уменьшению урожайности, в особенности сортов Винничанка, Смуглянка, Золотоколоса и Трипольская. Наиболее пластичными к срокам сева в агроэкологических условиях  Кировоградской государственной сортостанции являются сорта Богдана и Куяльник | Досліджено вплив строків сівби на реалізацію природного потенціалу продуктивності сучасних сортів пшениці м’якої озимої. Встановлено, що за нинішніх агротехнологій в умовах зміни клімату календарні строки їхньої сівби змістилися, порівняно з раніше вирощуваними сортами, на другу половину оптимальних строків. У підзонах Кіровоградської та Білоцерківської державних сортодослідних станцій найвищий урожай пшениці озимої формується за сівби 20–30 вересня, але оптимум в умовах Кіровоградської державної сортодослідної станції припадає на 30 вересня, Білоцерківської – на 20 і 30 вересня. Сівба як в раніші, так і пізніші строки призводить до зменшення врожайності, особливо сортів Вінничанка, Смуглянка, Золотоколоса й Трипільська. Найбільш пластичними до строків сівби в агроекологічних умовах Кіровоградської державної сортодослідної станції є сорти Богдана та Куяльник.

The effect of sowing time on realization of the natural productivity potential of modern soft winter wheat varieties was studied. It is established that the use of current agricultural technologies in a context of climate change has caused shift of calendar sowing terms to the second half of the optimal terms comparing with earlier cultivated varieties. In subzones of Kirovohrad and Bila Tserkva state variety testing stations the highest yield of winter wheat is formed in case of sowing on September 20–30, but the optimum for Kirovohrad station fall on September 30, Bila Tserkva station – on September 20 and 30. Sowing in earlier or later time leads to decreasing yields, especially of Vynnychanka, Smuhlyanka, Zolotokolosa and Tripilska varieties. Bogdana and Kuialnyk varieties are the most adaptive to sowing time under agroecological conditions of Kirovohrad state variety testing station.

The effect of sowing time on realization of the natural productivity potential of modern soft winter wheat varieties was studied. It is established that the use of current agricultural technologies in a context of climate change has caused shift of calendar sowing terms to the second half of the optimal terms comparing with earlier cultivated varieties. In subzones of Kirovohrad and Bila Tserkva state variety testing stations the highest yield of winter wheat is formed in case of sowing on September 20–30, but the optimum for Kirovohrad station fall on September 30, Bila Tserkva station – on September 20 and 30. Sowing in earlier or later time leads to decreasing yields, especially of Vynnychanka, Smuhlyanka, Zolotokolosa and Tripilska varieties. Bogdana and Kuialnyk varieties are the most adaptive to sowing time under agroecological conditions of Kirovohrad state variety testing station.

The results obtained during observations of the growing season of pea collection varieties in different years in terms of interphase periods are presented. The dependence of the growing season length for varieties of various maturity groups on the duration of certain phases of plant growth (seedling, flowering, ripening),  ambient environment (temperature, humidity, daylight hours), processing (seed preparation, line production maintenance) and genetic factors (sequential node of the first inflorescence formation) are shown. According to the study   results the varieties-sources of «growing season length» characteristic were specified that have been used as components for breeding in the selection process when creating new domestic varieties. | В статье изложены результаты наблюдений за вегетационным периодом сортов коллекции гороха овощного в разные годы в разрезе межфазных периодов. Показана зависимость длительности периода вегетации сортов разных групп спелости от продолжительности фаз развития растений (всходы, цветение, созревание), влияния внешней среды (температура, влажность, продолжительность светового дня), технологических (подготовка семян, обеспечение конвейерного производства) и генетических факторов (порядковый узел закладки первого соцветия). По результатам изучения выделены сорта-источники признака «продолжительность вегетационного периода», которые были использованы в качестве компонентов для скрещиваний в селекционном процессе при создании новых отечественных сортов. | У статті викладено результати спостережень за вегетаційним періодом сортів колекції гороху овочевого в різні роки в розрізі міжфазних періодів. Показано залежність тривалості періоду вегетації сортів різних груп стиглості від тривалості деяких фаз розвитку рослин (сходи, цвітіння, достигання), впливу зовнішнього середовища (температура, вологість, тривалість світлового дня), технологічних (підготовка насіння, забезпечення конвеєрного виробництва) та генетичних чинників (порядковий вузол закладання першого суцвіття). За результатами вивчення виділено сорти-джерела ознаки «тривалість вегетаційного періоду», які були використані  як компоненти для схрещувань у селекційному процесі під час створення нових вітчизняних сортів

The results obtained during observations of the growing season of pea collection varieties in different years in terms of interphase periods are presented. The dependence of the growing season length for varieties of various maturity groups on the duration of certain phases of plant growth (seedling, flowering, ripening),  ambient environment (temperature, humidity, daylight hours), processing (seed preparation, line production maintenance) and genetic factors (sequential node of the first inflorescence formation) are shown. According to the study   results the varieties-sources of «growing season length» characteristic were specified that have been used as components for breeding in the selection process when creating new domestic varieties.

The results obtained during observations of the growing season of pea collection varieties in different years in terms of interphase periods are presented. The dependence of the growing season length for varieties of various maturity groups on the duration of certain phases of plant growth (seedling, flowering, ripening), ambient environment (temperature, humidity, daylight hours), processing (seed preparation, line production maintenance) and genetic factors (sequential node of the first inflorescence formation) are shown. According to the study results the varieties-sources of «growing season length» characteristic were specified that have been used as components for breeding in the selection process when creating new domestic varieties.

Yield and its structure for 15 lines of comparative testing of soft winter wheat in the Northern Steppe of Ukraine subzone were analyzed. Promising and higher yield lines as compared to the standard were specified. Features  of yield formation depending on genotype, climatic conditions and influence of cer tain quantitative traits were studied. It was determined that higher productivity was formed in case of increasing such indices as number of grains per ear, weight of 1000 grains. New high-productivity line 92-946 which exceeds the standard by 0,56 t/ha is recommended to use. | Проведён анализ урожайности и её структуры у 15 линий конкурсного испытания пшеницы мягкой озимой в условиях Северной Степи Украины. Выявлены перспективные более продуктивные линии по сравнению со стандартом. Исследованы особенности формирования урожая в зависимости от генотипа, климатических условий и влияния некоторых количественных признаков. Установлено, что более высокая продуктивность формируется при повышении таких показателей, как количество зерна с колоса, масса 1000 зёрен. Рекомендована к использованию новая высокопродуктивная линия 92-946, которая превосходит стандарт в среднем на 0,56 т/га. | Проведено аналіз урожайності та її структури у 15 ліній конкурсного випробування пшениці озимої м’якої в умовах Північного Степу України. Виявлено перспективні продуктивніші лінії порівняно зі стандартом. Досліджено особливості формування врожаю залежно від генотипу, кліматичних умов і впливу деяких кількісних ознак. Встановлено, що вища продуктивність формується у разі підвищення таких показників, як кількість зерна з колосу, маса 1000 зерен. Рекомендовано для використання нову високопродуктивну лінію 92-946, що переважає стандарт в середньому на 0,56 т/га.

Проведено аналіз урожайності та її структури у 15 ліній конкурсного випробування пшениці озимої м’якої в умовах Північного Степу України. Виявлено перспективні продуктивніші лінії порівняно зі стандартом. Досліджено особливості формування врожаю залежно від генотипу, кліматичних умов і впливу деяких кількісних ознак. Встановлено, що вища продуктивність формується у разі підвищення таких показників, як кількість зерна з колосу, маса 1000 зерен. Рекомендовано для використання нову високопродуктивну лінію 92-946, що переважає стандарт в середньому на 0,56 т/га.

For the resistance to a soil drought in the early stages of seed germination the key role plays the primary root system: an activity of seed germination, the number of seminal roots and their length, dry weight of roots and coleoptile length and also the degree of cold resistance at the seedling stage. The stages and methods of the creation of six-row medium-grown barley varieties Vakula and Helios and semi-dwarf varieties Ros and Halychanyn are described. | В устойчивости к почвенной засухе на ранних этапах прорастания зерна ключевую роль играет первичная корневая система: активность  прорастания, количество зародышевых корешков, их длина, масса сухого вещества корешков  и длина колеоптиля, а также степень холодоустойчивости на стадии проростков. Описаны  этапы и методы создания среднерослых сортов ячменя шестирядного Вакула и Гелиос и полу карликовых сортов Рось и Галичанин. | У стійкості до ґрунтової посухи на ранніх етапах проростання зерна ключову роль відіграє первинна коренева система: активність проростання, кількість зародкових корінців, їхня довжина, маса сухої речовини корінців, довжина колеоптиля, а також ступінь холодостійкості на стадії проростків. Описано етапи й методи створення середньорослих сортів ячменю шестирядного Вакула й Геліос та напівкарликових сортів Рось і Галичанин.

For the resistance to a soil drought in the early stages of seed germination the key role plays the primary root system: an activity of seed germination, the number of seminal roots and their length, dry weight of roots and coleoptile length and also the degree of cold resistance at the seedling stage. The stages and methods of the creation of six-row medium-grown barley varieties Vakula and Helios and semi-dwarf varieties Ros and Halychanyn are described.

For the resistance to a soil drought in the early stages of seed germination the key role plays the primary root system: an activity of seed germination, the number of seminal roots and their length, dry weight of roots and coleoptile length and also the degree of cold resistance at the seedling stage. The stages and methods of the creation of six-row medium-grown barley varieties Vakula and Helios and semi-dwarf varieties Ros and Halychanyn are described.

The results of evaluation and selection of breeding material of mixed germ-plasm corn for early ripeness among self-pollinated families S4 by the length of the «sprouting–flowering of 50% of ears» period are given. A signifi cant infl uence of weather conditions during the years of study on the length of this indicator was determined. Response of studied corn test-crosses on growing conditions are described. Self-pollinated families DK22282111, DK28211111, DK21511111, DK20192321, DK26143111 were singled out which had a high tolerance to growing conditions and stable «sprouting–flowering of 50% of ears» period. | Приведены результаты оценки и отбора селекционного материала смешанной зародышевой плазмы кукурузы на раннеспелость среди самоопыленных семей S4 по продолжительности периода «всходы–цветение 50% початков». Установлено значительное влияние погодных условий в годы исследования на продолжительность этого показателя. Описана реакция исследуемых тесткросов кукурузы на условия выращивания. Выделены самоопыленные семьи ДК22282111, ДК28211111, ДК21511111, ДК20192321, ДК26143111, которые имели высокую толерантность к условиям выращивания и характеризовались стабильным периодом «всходы–цветение 50% початков». | Наведено результати оцінки та добору селекційного матеріалу змішаної зародкової плазми кукурудзи на ранньостиглість серед самозапилених сімей S4 за тривалістю періоду «сходи–цвітіння 50% качанів». Виявлено значний вплив погодних умов у роки дослідження на тривалість цього показника. Описано реакцію досліджуваних тесткросів кукурудзи на умови вирощування. Виділено самозапилені сім’ї ДК22282111, ДК28211111, ДК21511111, ДК20192321, ДК26143111, які мали високу толерантність до умов вирощування та характеризувалися стабільним періодом «сходи-цвітіння 50% качанів».

The results of evaluation and selection of breeding material of mixed germ-plasm corn for early ripeness among self-pollinated families S4 by the length of the «sprouting–flowering of 50% of ears» period are given. A signifi cant infl uence of weather conditions during the years of study on the length of this indicator was determined. Response of studied corn test-crosses on growing conditions are described. Self-pollinated families DK22282111, DK28211111, DK21511111, DK20192321, DK26143111 were singled out which had a high tolerance to growing conditions and stable «sprouting–flowering of 50% of ears» period.

The results of evaluation and selection of breeding material of mixed germ-plasm corn for early ripeness among self-pollinated families S4 by the length of the «sprouting–flowering of 50% of ears» period are given. A signifi cant infl uence of weather conditions during the years of study on the length of this indicator was determined. Response of studied corn test-crosses on growing conditions are described. Self-pollinated families DK22282111, DK28211111, DK21511111, DK20192321, DK26143111 were singled out which had a high tolerance to growing conditions and stable «sprouting–flowering of 50% of ears» period.