Purpose. To develop the method of direct induced androgenesis of sugar beet in culture in vitro. Methods. Biotechnological, cytological, breeding, statistical. Results. Specific for sugar beet components of the method of direct induced androgenesis in culture in vitro was developed, in particular, the phase of development of microspores, optimal for initiation of androgenesis, the temperature mode of explants pretreatment, conditions of anthers cultivation were determined. According to the results of cytological analysis of microspores and sugar beet pollen, it was determined that the single-nucleus stage of the vacuolized microspores is optimal for inoculation of anthers on the nutrient medium, and pre-treatment of explants using low-temperature stress (4–8 °С) for 3–15 days is a necessary factor that initiates the transition of microspores from gametophytic to sporophytic pathway of development. The composition of nutrient media, different in content of macroelements, amino acids, vitamins and growth regulators, for the cultivation of anthers, the initiation of processes of direct androgenesis and the formation of embryos have been developed. The modified Murazig-Skoog medium – 0.5 doses of macroelements with the addition of vitamins: B1 – 10.0 mg/l; B6 – 1.0 mg/l; PP – 1.0 mg/l; C – 1.0 mg/l and amino acids: glutamine – 250.0–500.0 mg/l, asparagine – 1.0–10.0 mg/l, arginine – 2.0–10.0 mg/l, tyrosine – 1.0–10.0 mg/l, hydroxyproline – 2.0–4.0 mg/liter was used as a basis. According to the results of research, three most effective nutrient media with different content of growth regulators have been determined: polystimulin A-6 – 1.0–3.0 mg/l for the active substance + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/liter; 2.4-D – 1.0–2.5 mg/l + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/l + ABK – 0.3–1.0 mg/l or 6-BAP – 0.1–0.6 mg/l. Cultivation of sugar beet anthers on the developed nutrient media allowed to obtain 0.15–1.32% of various types of androgen embryos and microclones of androgenic origin. Conclusions. The method of direct induced androgenesis of sugar beet is developed: the optimal stage of development of microspores for inoculation of anthers, the mode of temperature pre-treatment of explants, the composition of nutrient media for the initiation of direct in vitro androgens and the obtaining of various types of androgenic embryoids have been determined. The results of this work are important for the creation of haploids and homozygous double-haploid lines, which will accelerate the breeding process for obtaining new varieties and hybrids of sugar beet. | Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы. | Мета. Розробити метод прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro буряків цукрових. Методи. Біотехнологічні, цитологічні, селекційні, статистичні. Результати. Розроблено специфічні для буряків цукрових складники методу прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro, зокрема, визначено фазу розвитку мікроспор, оптимальну для ініціації андрогенезу, температурний режим передоброблення експлантів, умови культивування пиляків. За результатами цитологічного аналізу мікроспор та пилку буряків цукрових визначено, що одноядерна фаза вакуолізованої мікроспори є оптимальною для інокуляції пиляків на живильне середовище, а передоброблення експлантів із використанням низькотемпературного стресу (4–8 °С) протягом 3–15 діб є потрібним чинником, що ініціює перехід мікроспор з гаметофітного на спорофітний шлях розвитку. Розроблено склад живильних середовищ, різних за вмістом макроелементів, амінокислот, вітамінів та регуляторів росту, для культивування пиляків, ініціації процесів прямого андрогенезу та утворення ембріоїдів. За основу брали модифіковане живильне середовище Мурасіге–Скуга – 0,5 дози макроелементів з додаванням вітамінів: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л та амінокислот: глютамінової – 250,0–500,0 мг/л, аспарагінової – 1,0–10,0 мг/л, аргініну – 2,0–10,0 мг/л, тірозину – 1,0–10,0 мг/л, гідроксипроліну – 2,0–4,0 мг/л. За результатами досліджень визначено три найефективніші живильні середовища з різним умістом регуляторів росту: полістимулін А-6 – 1,0–3,0 мг/л за діючою речовиною + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4-Д – 1,0–2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л або 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивування пиляків буряків цукрових на розроблених живильних середовищах дало змогу отримати 0,15–1,32% андрогенних ембріоїдів різних типів та мікроклони андрогенного походження. Висновки. Розроблено метод прямого індукованого андрогенезу буряків цукрових: визначена оптимальна стадія розвитку мікроспор для інокуляції пиляків, режим температурного передоброб­лення експлантів, склад живильних середовищ для ініціації прямого андрогенезу in vitro та отримання різних типів андрогенних ембріоїдів. Результати проведеної роботи мають важливе значення для створення гаплоїдів та гомозиготних подвоєних гаплоїдних ліній, що сприятиме прискоренню селекційного процесу отримання нових сортів та гібридів буряків цукрових.

Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.

Purpose. To make an assessment of the alfalfa selective material according to the intensity of the nodule-forming process and find the correlation with nitrogenase activity. Identify the best genotypes for use in practical breeding. Methods. Vegetative, statistical. Results. Conventional varieties of alfalfa according to the number and size of root nodules were analyzed. The variations in the number of nodules were described. In selections, the amount of medium and large nodules (1 mm and bigger in size) increases and the bacterial mass increases too in comparison with the initial forms. Inoculated plants formed 7.6–44.5% more nodules, in comparison to the reference group. Varieties differ in the number of formed nodules of 1 mm and bigger in size with a variation from 19.3 to 82.9%. The nodules on the root system have specific locations. Interest for further selection related to populations: ‘Unitro’, ‘Dobir № 3 – Spr. 2’, ‘Dobir № 5 – Кs.-2007’, which formed 81.2–99.4% of medium and large nodules and 22.7–27.3% of them were located on the main root. The intensity of the nodule-forming process is determined by the degree of root system deve­lopment. With the increasing of the root system power, the more nodules are formed on it. The level of nitragenase activity depends on the developmental capacity of the alfalfa root system, total number of nodules in sizes of 1–2 mm and > 2 mm. Conclusions. It is established that the size of the symbiotic apparatus depends not only on the number of nodules, but on its mass too. The intensity of the nodule-forming process is determined by the capacity of the root system. With the increase in the volume of the root system, as a result, more nodules are formed. High correlation coefficients were found between the level of nitrogenase activi­ty, the root system thickness and the total number of nodu­les on alfalfa plants, including fractions 1–2 mm, > 2 mm. | Цель. Оценить селекционный материал люцерны по интенсивности клубенькообразовательного процесса, определить корреляционные связи с нитрогеназной активностью, а также выделить лучшие генотипы для использования их в практической селекции.Методы. Вегетационный, статистический.Результаты. Проведен анализ образцов, популяций люцерны по количеству сформированных клубеньков и их фракционному составу. Установлен широкий спектр изменчивости накопления клубеньков на растении. У отборов, по сравнению с исходными формами, повышается количество клубеньков размером больше 1 мм (средняя и большая фракция) и бактероидная масса. У инокулированных растений на 7,6–44,5% формируется больше клубеньков по сравнению с контролем. Сорта различались по количеству сформировавшихся клубеньков больше 1 мм с варьированием от 19,3 до 82,9%. Размещение клубеньков на корневой сис­теме имеет свои особенности. Для дальнейшей селекции представляют интерес популяции ‘Унитро’, ‘Отбор № 3 – Spr. 2’, ‘Отбор № 5 – Кs.-2007’, у них растения формировали 81,2–99,4% клубеньков размером 1–2 мм и 22,7–27,3% их расположено на главном корне. Интенсивность клубенькообразовательного процесса у растений определяется степенью развития корневой системы, ее мощностью. С увеличением объема корневой системы формируется больше клубеньков. Уровень нитрагеназной активности зависит от мощности развития корневой системы, общего количества клубеньков на растениях люцерны и по размерам 1–2 мм и > 2 мм.Выводы. Установлено, что размер симбиотического аппарата определяется количеством клубеньков, их фракционным составом и массой. Интенсивность клубенькообразовательного процесса зависит от мощности корневой системы. С увеличением ее объема формируется больше клубеньков. Высокие коэффициенты корреляции установлены между уровнем нитрогеназной активности и мощностью корневой системы, общим количеством клубеньков у растений люцерны, в т.ч и по фракциям 1–2 мм и > 2 мм. | Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції.Методи. Вегетаційний, статистичний.Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.

Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції. Методи. Вегетаційний, статистичний. Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм. Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.

Purpose. Analysis of winter rye varietal resources formation for Ukrainian producers. Results. Rye varieties (Secale cereale L.) were analyzed for a number of economically valuable traits and resistance to abiotic factors. Accor­ding to the yield data in the zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia, one can see that the variety of foreign selection occupies the leading place. The analyzed cultivars are early maturing, what allows to get crops in a shorter time. The State Register of Plant Varieties includes plants which were 100–140 cm in height. The mass of 1000 grains of all analyzed varieties was 32–34 g. The protein content in grains of varieties ranged from 9 to 12%. High rates of resistance to abiotic factors, such as droughts, and undesirable events like lodging and shedding, allow growing these varieties in all soil-climatic zones on the territory of Ukraine. It is worth noting that the varieties have a high resistance to powdery mildew and snow mold. The State Register of Plant Varieties includes 43 varieties of winter rye as of August 10, 2018. Varieties that are listed in the State Register of Plant Varieties suitable for distribution in Ukraine have high rates of resistance to abiotic factors, what is the basis for their inclusion in the Registry.Conclusions. A detailed study and analysis of the resistance of plant varieties to stress factors allows us to assess them thoroughly. In addition to the assessment of frost and winter resistance, drought and heat resistance of field crops, it is necessary to assess the cold resistance, resistance to winter thaws, asphyxiation, ice crust, rotting and other adverse factors. Such analysis will allow a better description of new varieties and the selection of those that in addition to high yields, are resistant to abiotic factors. In climate changes it will allow obtaining high yields of winter rye. | Цель. Анализ формирования сортового ресурса ржи посевной озимой для украинских производителей. Результаты. Сорта ржи посевной (Secale cereale L.) проанализированы по ряду хозяйственно-ценных признаков и устойчивости к абиотическим факторам. Согласно данным об урожайности в зонах Степи, Лесостепи и Полесья можно увидеть, что ведущее место занимает сорт иностранной селекции. Проанализированные сорта относятся к скороспелым, что позволяет получать урожаи в более сжатые сроки. В Государственный реестр сор­тов внесены растения, которые по высоте находятся в диапазоне от 100 до 140 см. Масса 1000 зерен всех проанализированных сортов составляла 32–34 г. Содержание белка в семенах сортов колебалось в пределах от 9 до 12%. Высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, таким как засухи, и нежелательным явлениям – как полегание и осыпание, позволяют выращивать эти сорта во всех почвенно-климатических зонах на территории Украины. Стоит отметить, что сорта имеют высокий показатель устойчивости к мучнистой росе и снежной плесени. В Государственный реестр сор­тов растений включены 43 сорта ржи посевной озимой состоянием на 10 августа 2018 года. Сорта, которые внесены в Государственный реестр сортов растений пригодных для распространения в Украине, имеют высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, что является основанием для их внесения в Реестр. Выводы. Детальное изучение и анализ устойчивости сортов растений к стрессовым факторам позволяет более обстоятельно оценить сорт. Кроме оценки морозо- и зимостойкости, засухо- и жаростойкости полевых культур, необходимо проводить оценку холодоустойчивости, устойчивости озимых к зимним оттепелям, выпреванию, ледовой корке, вымоканию и другим неблагоприятным факторам. Такой анализ позволит лучше охарактеризовать новые сорта и отобрать те из них, которые кроме высокой урожайности имеют устойчивость к абиотичес­ким факторам. В условиях климатических изменений это позволит получать устойчивые высокие урожаи ржи посевной. | Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного.

Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного.

Purpose. To consider the stages of creation and cha­racteristics of a new variety ‘Horlytsia myronivska’ for biological properties and economic characters. Methods. Field, mathematical and statistical ones. Results. The variety was created by the method of hybridization from crossing the varieties of ‘Demeter’ and ‘Krymka odeska’. Genealogy of the variety includes the genotypes of varieties of the Wes­tern Europe ‘NS-2699’ (Yugoslavia), ‘Sadovo syper’ (Bulga­ria), ‘MV-103’ (Hungary), ‘Moscowska 60’ (Russia) and bred by the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW) ‘Lutescens 10795’ (synonym of ‘Mironivska 27’). It belongs to erythrospermum subvariety. During studies in МІW and establishments of the Ukrainian Institute of Variety Exa­mination it was established that the variety is resistant to lodging, shedding and drought. Over the years of investigation, the variety showed resistance to powdery mildew and brown rust (8.3–8.7 points), root rot (8.1–8.4 points) and fusarium spike (8.1–8.7 points). The productivity potential of the variety is high (10.6–10.9 t/ha). Wheat is valuable for indicators of grain quality. The best predecessors for the variety are corn for green fodder, green-manured fallow (mustard) and peas. During sowing on September 25 and October 5, the variety showed significant results and the highest advantages for all predecessors, with the exception of maize for silage. Conclusions. It is established that the variety had a set of economic characters and properties, due to which it is genetically able to compensate the high production costs for its growing. | Цель. Рассмотреть этапы создания и характеристику нового сорта ‘Горлыця Мыронивська’ по биологическим свойствам и хозяйственно-ценным признакам. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. Сорт создан методом гибридизации от скрещивания сортов ‘Деметра’ и ‘Крымка одесская’. Генеалогия сорта включает генотипы пшениц Западной Европы ‘NS-2699’ (Югославия), ‘Sadovo syper’ (Болгария), ‘MV-103’ (Венгрия) и ‘Московская 60’ (Россия), а также селекции Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло (МИП) ­– ‘Лютесценс 10795’ (синоним сорта ‘Мироновская 27’). Разновидность сорта – эритроспермум. Исследованиями в МИП и учреждениях Украинского института экспертизы сортов растений установлено, что сорт устойчив к полеганию, осыпанию и засухе. За годы исследований проявил устойчивость к мучнистой росе и бурой ржавчине (8,3–8,7 балла), корневым гнилям (8,1–8,4 балла) и фузариозу колоса (8,1–8,7 балла). Потенциал продуктивности сорта высокий – 10,6–10,9 т/га. За показателями качества зерна – ценная пшеница. Лучшими предшественниками для сорта являются кукуруза на силос, сидеральный пар (горчица) и горох. При посеве 25 сентября и 5 октября сорт показал весомые результаты и наиболее высокие преимущества по всем предшественникам, за исключением кукурузы на силос. Выводы. Установлено, что сорт обладает комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств, благодаря которым генетически способен компенсировать высокой продуктивностью затраты на его выращивание. | Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.

Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.

Purpose. To develop rules for Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy.Results. The regulations of “International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants”, “International Code of Nomenclature for Cultivated Plants”, “International Code of Phylogenetic Nomenclature”, and “International Convention for the Protection of New Varieties” are applied for plant name standardization in different spheres. The Ukrainian Orthography, which regulates the Ukrainian language including the writing of plant names, does not fully cover the whole range of issues in this area. Different approaches of botanist and philologists to ordering, according to Ukrainian plants nomenclature and spelling rules, demand coordination. The draft of the “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” for ordering and harmonization of Ukrainian phytonomy is offered.Conclusions. The draft of “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” is the significant step in the matter of plant denomination and plant names usage in scientific and economic activities | Цель. Разработать правила номенклатуры, таксономии и культономии растений. Результаты. Для урегулирования названий растений в разных сферах применяют положения Международного Кодекса номенклатуры для водорослей, грибов и растений, Международного Кодекса номенклатуры культурных растений, Международного кодекса филогенетической номенклатуры и Международной конвенции по охране новых сортов растений. Украинский правопыс, который нормирует украинский язык, включая написание названий растений, не охватывает в полной мере всего разнообразия вопросов этой сферы. Противоположные подходы ботаников и филологов к упорядочиванию, соответственно, украинской номенклатуры растений и правил правописания требуют согласования. Для упорядочивания и гармонизации украинской фитономии предложен проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений. Выводы. Проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений является нужным шагом в разрешении ряда вопросов наименования растений и применения этих названий в научной и хозяйственной деятельности. | Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин.Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин. Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин. Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.

Purpose. To study the history of zoning and registration of walnut varieties in Ukraine. Results. The walnut has occurred in the zoned assortment of 1937 with recommendations for growing in the favourable conditions of the sou­theast of Ukraine. Due to the absence of approbated walnut varieties it was not discussed about varietal culture. For the first time the walnut variety of national breeding has been zoned only in 1954. In Soviet period walnut varieties were recommended for cultivation in 7 western and southern regions of Ukraine. In the end of ХХ century 4 varieties of H. M. Vysotskyi Ukrainian Research Institution of Forestry and Sylvicultural Reclamation breeding and 9 varieties of Prydnistrovska Experimental Station of Horticulture bree­ding have been zoned. To boost up the registration of new walnut varieties it have started to carry out according to the applicant’s data, supposing after-registration tests under conditions of various horticultural regions. At this time 10 varieties of the Nikitskyi Botanical Garden bree­ding and a number of varieties of both the Moldavian (7) and the French (6) breeding have been registered in the State Regis­ter of plant varieties. Mass reproduction of new walnut varieties and use them in industrial plantations in the regions without preliminarily tests, have led to a frost-killing of some plantations. Process of registration of new walnut varieties of both national and foreign selection is procee­ding and their list will be increase. Conclusions. 52 walnut varieties were zoned or registered in the Ukrainian State Register, including 34 varieties of national selection within 1954–2018. The State Register of plant varieties of Ukraine (on the date 2018) comprises 33 walnut varieties, including 16 varieties of national breeding and 17 varieties of foreign breeding. 19 varieties were excluded from the Register because they were not maintained by their applicants. Geographical dilating for walnut industrial cultivation demands corresponding after-registration testing for reception of authentic results concerning their behavior in the conditions which are distinct from where they have been originated. | Цель. Изучить историю районирования и регистрации сортов грецкого ореха в Украине. Результаты. Грецкий орех появился в районированном сортименте 1937 г. с рекомендациями выращивать его в благоприятных условиях Юго-Востока Украины. Из-за отсутствия апробированных сортов речь не шла о сортовой культуре. Впервые сорт грецкого ореха народной селекции был районирован только в 1954 г. В советские времена сорта грецкого ореха рекомендовали к выращиванию в 7 западных и южных областях Украины. В конце ХХ ст. были районированы 4 сорта селекции Украинского НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации имени Г. М. Высоцкого и 9 сортов селекции Приднестровской опытной станции садоводства. Для ускорения регистрации новых сортов ее начали осуществлять по данным заявителя, допуская послерегистрационное испытание для проверки поведения сортов в условиях различных плодовых зон. В это время в Государственный реестр сортов растений были занесены 10 сортов селекции Никитского ботанического сада и ряд сортов молдавской (7) и французской (6) селекции. Массовое размножение новых сортов и закладка ими промышленных плантаций в зонах, где эти сорта предварительно не испытывались, привели к вымерзанию некоторых насаждений. Процесс регистрации новых сортов отечественной и иностранной селекции продолжается и их перечень будет увеличиваться. Выводы. В течение 1954–2018 гг. в Украине были районированы или занесены в Государственный реестр 52 сорта грецкого ореха, в т.ч. 34 – отечественной селекции. Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2018 г. включает 33 сорта грецкого ореха, из них 16 отечественной и 17 иностранной селекции; 19 сортов исключены из реестра из-за не поддержания их заявителями. Географическое расширение зон промышленного выращивания грецкого ореха требует соответствующего послегистрационного испытания сортов для получения достоверных результатов относительно их поведения в условиях, отличных от тех, где они были отобраны. | Мета. Дослідити історію районування і реєстрації сортів волоського горіха в Україні. Результати. Волоський горіх з’явився в районованому сортименті 1937 р. з рекомендаціями до вирощування його в сприятливих умовах Південного Сходу України. Через відсутність апробованих сортів про сортову культуру не йшлося. Уперше сорт волоського горіха народної селекції було районовано лише в 1954 р. За радянських часів сорти волоського горіха рекомендували до вирощування в 7 західних і південних областях України. Наприкінці ХХ ст. було районовано 4 сорти селекції Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького та 9 сортів селекції Придністровської дослідної станції садівництва. Для прискорення реєстрації нових сортів її розпочали здійснювати за даними заявника, допускаючи післяреєстраційне випробовування для перевірки поведінки сортів за умов різних плодових зон. Упродовж цього часу до Державного реєстру сортів рослин було занесено 10 сортів селекції Нікітського ботанічного саду та низку сортів молдовської (7) і французької (6) селекції. Масове розмноження нових сортів і закладання ними промислових плантацій у зонах, де ці сорти попередньо не випробовувалися, призвело до вимерзання деяких насаджень. Процес реєстрації нових сортів вітчизняної та іноземної селекції триває і їхній перелік зростатиме. Висновки. Упродовж 1954–2018 рр. в Україні було районовано або занесено до Державного реєстру сортів рослин України 52 сорти волоського горіха, зокрема 34 – вітчизняної селекції. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2018 р. містить 33 сорти волоського горіха, з них 16 вітчизняної та 17 іноземної селекції; 19 сортів вилучено з реєстру через не підтримання їх заявниками. Географічне розширення зон промислового вирощування волоського горіха потребує належного післяреєстраційного випробовування сортів для отримання достовірних даних щодо їхньої поведінки в умовах, відмінних від тих, де їх було дібрано.

Мета. Дослідити історію районування і реєстрації сортів волоського горіха в Україні. Результати. Волоський горіх з’явився в районованому сортименті 1937 р. з рекомендаціями до вирощування його в сприятливих умовах Південного Сходу України. Через відсутність апробованих сортів про сортову культуру не йшлося. Уперше сорт волоського горіха народної селекції було районовано лише в 1954 р. За радянських часів сорти волоського горіха рекомендували до вирощування в 7 західних і південних областях України. Наприкінці ХХ ст. було районовано 4 сорти селекції Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького та 9 сортів селекції Придністровської дослідної станції садівництва. Для прискорення реєстрації нових сортів її розпочали здійснювати за даними заявника, допускаючи післяреєстраційне випробовування для перевірки поведінки сортів за умов різних плодових зон. Упродовж цього часу до Державного реєстру сортів рослин було занесено 10 сортів селекції Нікітського ботанічного саду та низку сортів молдовської (7) і французької (6) селекції. Масове розмноження нових сортів і закладання ними промислових плантацій у зонах, де ці сорти попередньо не випробовувалися, призвело до вимерзання деяких насаджень. Процес реєстрації нових сортів вітчизняної та іноземної селекції триває і їхній перелік зростатиме. Висновки. Упродовж 1954–2018 рр. в Україні було районовано або занесено до Державного реєстру сортів рослин України 52 сорти волоського горіха, зокрема 34 – вітчизняної селекції. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2018 р. містить 33 сорти волоського горіха, з них 16 вітчизняної та 17 іноземної селекції; 19 сортів вилучено з реєстру через не підтримання їх заявниками. Географічне розширення зон промислового вирощування волоського горіха потребує належного післяреєстраційного випробовування сортів для отримання достовірних даних щодо їхньої поведінки в умовах, відмінних від тих, де їх було дібрано.

Purpose. To analyze the varietal diversity of the ornamental Poaceae collection introduced in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, to determine its morphobiological potential. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing. Results. The cultivars diversity of ornamental grasses in the M. M. Hrysh­ko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been studied. Groups of cultivars for the seasonal rhythm of development (spring growth beginning, flowering and the beginning of the fruiting phase) have been selected. The study of morphological parameters of ornamental grasses made it possible to distinguish low, medium and tall cultivars in height. Among the low grasses, cultivars groups with spring and summer flowering can be identified. Medium grasses are represented by cultivars with spring, summer and autumn flowering period. Flowering shoots of more than 200 cm produce tall varieties of the genus Miscanthus. Plants of Arundo donax ‘Versicolor’ produce shoots 220.6±6.5 cm in the conditions of introduction. Tall cultivars with a spring flowering period are absent in the collection of ornamental grasses. Conclusions. Cultivars with early (late March – early April) and medium (mid-April) period of growth are characterized by spring and early summer flowering period. Plants with late (late April – early May) period of growth are blooming in late August – early October. It was found that cultivars of genus: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum have a high ability to form shoots in the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. High flowering productivity was recorded for M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. The selected assortment of low, medium and tall grasses with different periods of flowering and coloring of the leaves allows them to be recommended for various types of landscaping in the conditions of Ukraine. | Цель. Проанализировать сортовое разнообразие коллекции декоративных растений семейства Мятликовых (Poaceae Barthart), интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины, определить его морфобиологический потенциал. Методы. Интрокдуционные исследования, фенологические наблюдения, морфометрия, статистическая обработка результатов. Результаты. Исследовано сортовое разнообразие декоративных злаков в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Выделены группы сор­тов за сезонным ритмом развития: началом весеннего отрастания, цветением и началом фазы плодоношения. Изучение морфологических показателей сортов злаковых трав позволило выделить низко-, средне- и высокорослые культивары. Среди низкорослых растений семейства Мятликовые можно вычленить группы сортов с весенним и летним цветением. Среднерослые травы представлены сортами с весенним, летним и осенним периодом цветения. Генеративные побеги более 200 cм формируют высокорослые сорта рода Miscanthus, а растения Arundo donax ‘Versicolor’ в условиях интродукции выбрасывают побеги 220,6±6,5 см высотой. Среди высокорослых злаков в коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины отсутствуют сорта с весенним периодом цветения. Выводы. Сорта с ранним (конец марта – начало апреля) и средним (середина апреля) периодом отрастания характеризируются весенним и раннелетним периодом цветения. Растения с поздним (конец апреля – начало мая) периодом отрастания зацветают в конце августа – начале октября. Установлено, что в условиях Лесостепи и Полесья Украины высокой побегообразующей способностью отличаются сорта родов: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафиксирована высокая продуктивность цветения для M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Подобранный ассортимент низко-, средне- и высокорослых злаковых трав с разными сроками цветения и окраской листьев позволяет рекомендовать их для различных вариантов озеленения в условиях Украины. | Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України.

Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України.

Цель. Проанализировать сортовое разнообразие коллекции декоративных растений семейства Мятликовых (Poaceae Barthart), интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины, определить его морфобиологический потенциал. Методы. Интрокдуционные исследования, фенологические наблюдения, морфометрия, статистическая обработка результатов. Результаты. Исследовано сортовое разнообразие декоративных злаков в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Выделены группы сор­тов за сезонным ритмом развития: началом весеннего отрастания, цветением и началом фазы плодоношения. Изучение морфологических показателей сортов злаковых трав позволило выделить низко-, средне- и высокорослые культивары. Среди низкорослых растений семейства Мятликовые можно вычленить группы сортов с весенним и летним цветением. Среднерослые травы представлены сортами с весенним, летним и осенним периодом цветения. Генеративные побеги более 200 cм формируют высокорослые сорта рода Miscanthus, а растения Arundo donax ‘Versicolor’ в условиях интродукции выбрасывают побеги 220,6±6,5 см высотой. Среди высокорослых злаков в коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины отсутствуют сорта с весенним периодом цветения. Выводы. Сорта с ранним (конец марта – начало апреля) и средним (середина апреля) периодом отрастания характеризируются весенним и раннелетним периодом цветения. Растения с поздним (конец апреля – начало мая) периодом отрастания зацветают в конце августа – начале октября. Установлено, что в условиях Лесостепи и Полесья Украины высокой побегообразующей способностью отличаются сорта родов: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафиксирована высокая продуктивность цветения для M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Подобранный ассортимент низко-, средне- и высокорослых злаковых трав с разными сроками цветения и окраской листьев позволяет рекомендовать их для различных вариантов озеленения в условиях Украины. | Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України. | Purpose. To analyze the varietal diversity of the ornamental Poaceae collection introduced in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, to determine its morphobiological potential. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing. Results. The cultivars diversity of ornamental grasses in the M. M. Hrysh­ko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been studied. Groups of cultivars for the seasonal rhythm of development (spring growth beginning, flowering and the beginning of the fruiting phase) have been selected. The study of morphological parameters of ornamental grasses made it possible to distinguish low, medium and tall cultivars in height. Among the low grasses, cultivars groups with spring and summer flowering can be identified. Medium grasses are represented by cultivars with spring, summer and autumn flowering period. Flowering shoots of more than 200 cm produce tall varieties of the genus Miscanthus. Plants of Arundo donax ‘Versicolor’ produce shoots 220.6±6.5 cm in the conditions of introduction. Tall cultivars with a spring flowering period are absent in the collection of ornamental grasses. Conclusions. Cultivars with early (late March – early April) and medium (mid-April) period of growth are characterized by spring and early summer flowering period. Plants with late (late April – early May) period of growth are blooming in late August – early October. It was found that cultivars of genus: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum have a high ability to form shoots in the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. High flowering productivity was recorded for M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. The selected assortment of low, medium and tall grasses with different periods of flowering and coloring of the leaves allows them to be recommended for various types of landscaping in the conditions of Ukraine.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station.Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation.Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly.Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’. | Цель. Изучение морфоагробиологических и адаптивных свойств, уровня урожайности вновь зарегистрированных сортов пшеницы мягкой озимой различных экологических групп в агроэкологических условиях Кировоградской сортостанции.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что уровень урожайности является основным комплексным показателем адаптации генотипа к агроэкологическим условиям выращивания. Экспериментальные данные свидетельствуют о значительном отклонения урожайности в зависимости от генотипа и года исследования. За три года проведения опытов урожайность по сортам варьировала от 4,26 до 9,71 т/га, высокую урожайность имели сорта ‘СН Комбин’, ‘Естивус’, ‘Традиция одесская’ ‘Мудристь одесская’, ‘Лиль’ и ‘Фабиус’. В засушливых погодных условиях и неблагоприятных агроэкологических факторах хорошие приспособительные свойства имели сорта сорта ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’, ‘Лиль’, ‘Центиливка’, ‘Фабиус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Их урожайность уменьшалась на 9,2–19,0%, тогда как у сортов ‘Магистраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантия одесская’ и ‘Покрова’ соответственно на 34,4, 42,4, 45,2 и 50,6%.Выводы. Исследуемые сорта пшеницы мягкой озимой различаются по морфоагробио­логическим характеристикам, продуктивности, высоте, сроках созревания, адаптивности и хозяйственно-агрономической ценности. По комплексу показателей продуктивности, хозяйственно-ценных признаков и свойств и адаптивности в микрозоне Кировоградской сортоиспытательной станции целесообразно выращивать сорта ‘СН Комбин’, ‘Покрова’, ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’ и ‘Лиль’. | Мета. Вивчити морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Встановлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти ‘СН Комбін’, ‘Естівус’, ‘Традиція одеська’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ліль’ та ‘Фабіус’. За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’, ‘Ліль’, ‘Центилівка’, ‘Фабіус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів ‘Магістраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантія одеська’ й ‘Покрова’ – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно.Висновки. Досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти ‘СН Комбін’, ‘Покрова’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’ і ‘Ліль’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine.Methods. Field study, statistical evaluation.Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties.Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity. | Цель. Оценить стабильность и пластичность новых сор­тов сорго зернового в экологических условиях Лесостепи и Степи Украины.Методы. Полевой, статистический.Результаты. Установлено, что в Украине средняя урожайность сорго зернового в 2015 г. была 3,72 т/га, в 2016 г. – 3,36 т/га. В проведенных полевых опытах на протяжении 2009–2016 гг. значительно лучшими гибридами оказались ‘Прайм’ и ‘Спринт 2’ по сравнению с усредненной урожайностью 3,9 т/га. Оценка показателя пластичности урожайности в экологических условиях Лесостепи и Степи, свидетельствует о том, что гибрид ‘Прайм’ не отличается от группового стандарта и его показатель находится в пределах единицы. В то же время гибрид ‘Спринт 2’ относится к высокопластичным, сорт ‘Днепровский 39’ – к относительно низкопластичным сортам.Выводы. Установлено, что в среднем по опыту гибриды сорго зернового ‘Прайм’ и ‘Спринт 2’ имели урожайность 4,2–4,3 т/га. По результатам анализа экологической пластичности сорт ‘Спринт 2’ можно отнести к интенсивному типу, сорт ‘Днепровский 39’ – к относительно низкопластичным сортам. Кроме того установлено, что одним из основных факторов получения высокой урожайности является правильный подбор сортов и агротехники их выращивания, которые на 37 и 34% соответственно определяют уровень продуктивности сорго зернового. | Мета. Оцінити стабільність та пластичність нових сортів сорго зернового в екологічних умовах Лісостепу та Степу України.Методи. Польовий, статистичний.Результати. Встановлено, що в Україні середня врожайність сорго зернового в 2015 р. була 3,72 т/га, в 2016 р. – 3,36 т/га. У проведених польових дослідах протягом 2009–2016 рр. значно кращими виявилися гібриди ‘Прайм’ та ‘Спринт 2’, порівняно з усередненою врожайністю 3,9 т/га. Оцінка показника пластичності врожайності в екологічних умовах Лісостепу та Степу свідчить про те, що гібрид ‘Прайм’ не відрізняється від групового стандарту і його показник перебуває в межах одиниці. Водночас гібрид ‘Спринт 2’ належить до високопластичних, сорт ‘Дніпровський 39’ – до відносно низькопластичних сортів.Висновки. Встановлено, що в середньому по досліду гібриди сорго зернового ‘Прайм’ та ‘Спринт 2’ мали врожайність 4,2–4,3 т/га. За результатами аналізу екологічної пластичності гібрид ‘Спринт 2’ можна віднести до інтенсивного типу, сорт ‘Дніпровський 39’ – до відносно низькопластичних сортів. Встановлено, що одним з основних чинників отримання високих урожаїв є правильний добір сортів та агротехніки їх вирощування, які на 37 та 34% відповідно визначають рівень продуктивності сорго зернового.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, statistical evaluation. Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties. Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, statistical evaluation. Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties. Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products.Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg.Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties. | Цель. Исследовать особенности формирования качес­тва товарных головок сортов салата посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) при различных способах выращивания. Изучить влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной го­ловки, показатели урожайности и качества свежесобранной продукции.Методы. Полевой, лабораторный и статистичес­кий.Результаты. Приведены результаты исследований по изучению особенностей формирования головок таких сортов салата посевного головчатой разновидности, как ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ и ‘Дивограй’. По результатам фенологических наблюдений установлена продолжительность межфазных периодов роста и развития растений салата посевного при различных способах выращивания. Представлена модель сорта салата посевного головчатой разновидности при различных способах выращивания в биохимических показателях (содержание сухого вещества, витамина С, нитратов, сумма сахаров). Изучено влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, параметры показателя урожайности и качества свежесобранной продукции. Полученные результаты исследований подтвердили, что у раннеспелых сортов головки мельче (150 г) и неплотные, у позднеспелых – большие и плотные, массой 150–500 г. Свежесобранная товарная продукция головчатого салата при рассадном выращивании характеризировалась незначительным повышением содержания сухого вещества на 0,15–0,29%. Соответствующая закономерность наб­людалась и по суммарному содержанию сахаров. Сумма их была несколько выше – 1,3–1,9% для безрассадного способа выращивания и 1,6–1,9% – для рассадного. Содержание аскорбиновой кислоты (витамин С, мг/100 г) было самым высоким у сор­та ‘Дивограй’, независимо от способа выращивания. Наибольшее количество нитратов в головках салата было в кочерыжке (480 мг/кг), в то время как в середине головки оно уменьшалась до 110 мг/кг.Выводы. Свежесобранные головки салата посевного анализировали по содержанию основных биохимических показателей: сухого вещества, витамина С, белка, нитратов, суммы сахаров. Биохимические показатели свежесобранной продукции салата головчатого при рассадном и безрозсадном способах выращивания находились в пределах погрешности и были почти идентичными с незначительными отклонениями. По результатам исследований спроектирована типичная модель сорта салата головчатого, которая будет иметь практическое применение в квалификационной экспертизе сортов растений. | Мета. Дослідити особливості формування якості товарних головок сортів салату посівного (Lactuca sativa var. capitata L.) за різних способів вирощування. Вивчити вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, показники врожайності та якості свіжозібраної продукції.Методи. Польовий, лабораторний та статистичний.Результати. Наведено результати досліджень з вивчення особливостей формування головок таких сортів салату посівного головчастої різновидності, як ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ та ‘Дивограй’. За результатами фенологічних спостережень встановлено тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин салату посівного за різних способів вирощування. Представлено модель сорту салату посівного головчастої різновидності за різних способів вирощування в біохімічних показниках (вміст сухої речовини, вітаміну С, нітратів, сума цукрів). Вивчено вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, параметри показників урожайності та якості свіжозібраної продукції. Одержані результати досліджень підтвердили, що в ранньостиглих сортів головки є дрібнішими (150 г) та нещільними, у пізньостиглих – великими та щільними, масою 150–500 г. Свіжозібрана товарна продукція головчастого салату за розсадного вирощування характеризувалася незначним підвищенням вмісту сухої речовини на 0,15–0,29%. Відповідна закономірність спостерігалася і за сумарним вмістом цукрів. Сума їх була трохи вищою – 1,3–1,9% для безрозсадного способу вирощування і 1,6–1,9% – для розсадного. Вміст аскорбінової кислоти (вітамін С, мг/100 г) був найвищим у сорту ‘Дивограй’ незалежно від способу вирощування. Найбільша кількість нітратів у головках салату була у внутрішньому качані (480 мг/кг), тоді як всередині головки вона зменшувалася до 110 мг/кг.Висновки. Свіжозібрані головки салату посівного аналізували за вмістом основних біохімічних показників: сухої речовини, вітаміну С, білка, кількості нітратів, суми цукрів. Біохімічні показники свіжозібраної продукції салату головчастого за розсадного та безрозсадного способів вирощування перебували в межах похибки і були майже ідентичними з незначними відхиленнями. За результатами досліджень розроблено типову модель сорту салату головчастого, яка матиме практичне застосування в кваліфікаційній експертизі сортів рослин.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.