Philosophy of agriculture as a way of understanding agrarian practice | Філософія сільського господарства як спосіб осягнення аграрної практики

Inglés. In recent years, in scientific publications on the philosophy of economy, economic and agrarian sciences, attention to the philosophical aspects of the study of rural life and agricultural production has increased. This indicates that the philosophy of agrarian activity is formed as an integral part of the philosophy of economics and agrarian economy. The purpose of the article is to determine the scientific status of the philosophy of agriculture as a worldview basis for managing agrarian practice. The authors chose structural and systemic analysis and synthesis as the main methods of research, which allowed to isolate the concept of the philosophy of agriculture and to learn its essence. The article defines the philosophical aspect of the study of agricultural practice, which is an object of management in the context of social, cultural and economic life of people. Within the framework of philosophy, agriculture is considered not only as the basis of human livelihood, but also as a factor in the creation of civilization and culture. The study determined that the subject of the philosophy of agriculture is the relationship in the "man-nature-economy" system in the context of agrarian life. The theoretical value is that the philosophical problems of agriculture are systematized within the classical approach to the structure of philosophical knowledge (that is, ontology, epistemology, anthropology, praxeology of agriculture and socio-philosophical problems of agriculture are highlighted). General philosophical methodological approaches are formulated and defined, on the basis of which the philosophy of agriculture can develop as a meta-knowledge in relation to agrarian sciences and the practice of managing the agrarian sphere. The subject of the philosophy of agriculture is defined. The practical value lies in the fact that the research result can be included as a topic in educational courses in philosophical disciplines for students of higher education in the economic and agrarian profile of training. The results of the study enrich the information and analytical knowledge necessary for the comprehensive education of ecological culture, nature-centric economic behaviour of specialists in the agrarian sphere of production

Ucranio. В останні роки у наукових публікаціях з філософії господарства, економічних та аграрних наук посилилася увага до філософських аспектів дослідження сільського життя та аграрного виробництва. Це вказує на те, що філософія аграрної діяльності формується як невід’ємна частина філософії економіки та аграрної економіки. Мета статті – визначити науковий статус філософії сільського господарства як світоглядної основи управління аграрною практикою. Основними методами дослідження автори обрали структурно-системний аналіз і синтез, які дозволили виокремити концепцію філософії сільського господарства а пізнати її сутність. У статті визначено філософський аспект дослідження сільськогосподарської практики, яка є об’єктом управління в контексті соціального, культурного та економічного життя людей. В межах філософії сільське господарство розглядається не тільки як основа життєзабезпечення людини, але і як фактор творіння цивілізації та культури. У дослідженні визначено, що предметом філософії сільського господарства є відносини в системі «людина-природа-господарство» у контексті аграрного життя. Теоретична цінність полягає в тому, що філософська проблематика сільського господарства систематизована в межах класичного підходу до структури філософського знання (тобто виділено онтологію, гносеологію, антропологію, праксеологію сільського господарства та соціально-філософську проблематику сільського господарства). Сформульовані та визначені загальнофілософські методологічні підходи, на базі яких філософія сільського господарства може розвиватися як метазнання стосовно аграрних наук та практики управління аграрною сферою. Визначено предмет філософії сільського господарства. Практична цінність полягає в тому, що результат дослідження може бути включений як тема в навчальні курси з філософських дисциплін для здобувачів вищої освіти економічного та аграрного профілю підготовки. Результати дослідження збагачують інформаційно-аналітичне знання, необхідне для всебічного виховання екологічної культури, природоцентричної економічної поведінки спеціалістів аграрної сфери виробництва