Impact of cultivation technologies elements on winter wheat grain productivity and quality | Влияние элементов технологий выращивания на урожайность и качество зерна пшеницы озимой | Вплив елементів технологій вирощування на врожайність та якість зерна пшениці озимої

Inglés. Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality.

Ruso. Цель. Разработать и усовершенствовать адаптивные технологии выращивания пшеницы озимой, которые обес­печивают высокую продуктивность и качество зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой сорта ‘Столична’ (предшественник – горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 4,56 т/га, при минимальной – 4,25 т/га зерна 5 класса группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (Р45К45N30(II)+30(IV)) обеспечили урожайность на уровне 4,87–5,50 т/га с качеством зерна 2–3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,01 т/га с показателями 2–3-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение минеральных удобрений (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) на фоне применения побочной продукции предшественника и интегрированную защиту растений. Наибольшую урожайность зерна (6,22 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 2-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) с заделкой в почву побочной продукции предшественника и интегрированная защита растений. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания, с внесением P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника и интегрированной системы защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,22 т/га зерна 2-го класса качества группы А.

Ucranio. Мета. Розробити та удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечують високу продуктивність та якість зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. вивчали вплив технологій вирощування на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту ‘Столична’ (попередник – горох). За альтернативних технологій, які передбачали внесення тільки побічної продукції попередника, врожайність пшениці озимої становила за інтегрованої системи захисту 4,56 т/га, за мінімальної – 4,25 т/га зерна 5-го класу групи Б. Ресурсоощадні технології вирощування з обмеженим використанням добрив (Р45К45N30(II)+30(IV)) забезпечили врожайність на рівні 4,87–5,50 т/га з якістю зерна 2–3-го класу групи А. Врожайність зерна 6,01 т/га з показниками 2–3-го класу якості була досягнута за інтенсивної технології вирощування, яка включала внесення мінеральних добрив (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VII)) на фоні застосування побічної продукції попередника та інтегрований захист рослин. Найвищу врожайність зерна (6,22 т/га) в середньому за роки досліджень з показниками 2-го класу якості групи А забезпечила інтенсивна енергонасичена технологія, за якої вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) із загортанням у ґрунт побічної продукції попередника, та інтегрований захист рослин. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоні побічної продукції попередника та інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,22 т/га зерна 2-го класу якості групи А.