The article presents a generalized theoretical model of agricultural co-operation development in Ukraine. The model is based on the analysis of historical development of the cooperation, its current tendencies and scientific forecast of the prospects of the cooperation development in future. Comparison of domestic and foreign cooperation systems is made. The article reports that economic adaptation to the particular market is the prominent trend in the countries with highly developed cooperation movement while Ukraine strives only for the establishment of more or less competitive conditions for the development of the cooperation. Consideration of the problems of the cooperation from the point of cooperative movement to the more developed social and economic system is one of the methodological requirements of the systemic approach to the tasks of the estimating the up-to-date state of cooperation development in Ukraine.

The article focusses on finding new ways to create stable financial conditions in Ukraine's economies. The National programme of agro-industrial complex development and social revival of the country for the years 1999-2000 highlights the importance of intensification the system of control over the enterprises' financial conditions. The article introduces the methods of evaluating the enterprises' financial firmness in Ukraine.

In Ukraine agricultural mechanical engineering is orientated on the rise of the industrial capacity and the productivity of the technical means. Resource saving technologies, ecological safety and creation of the comfortable working conditions are of primary importance nowadays. Modern agro-industrial production requires the rise in the research potential in the development of agricultural machinery, which is aimed at producing high quality machinery that, in turn, causes the rise in the prices for the new technical means. In resent years Ukraine has got a great amount of foreign agricultural machinery due to government and international credits. The production volume of Ukrainian agricultural machinery has increased due to the funds provided by the state leasing fund. Some scientists insist on the importance of preserving the large farms as this ensures the rise of the efficiency of production. The article provides data on the service life of agricultural machinery in collective farms of Mykolaiv oblast. In 1998 the majority of the tractors (55-79 %) has been in use for more than 10 years whereas in 1990 only 8-22 %. Another problem covered in the article is the reduction in machinery operating personnel's skill. The possible way out of the crisis is the development of collective agricultural enterprises as well as recreation of machinery and technological stations, setting up cooperative corporations with equal initial conditions.

Positive and negative features of the present amortization policy in Ukraine compared to the developed countries are under analysis. The necessity is substantiated to introduce in Ukraine the effective up-to-date amortization system, the improvement in the mechanism of protecting the domestic commodity producers in the internal and external markets by means of supporting the agriculture on the part of the state power. The direct and indirect methods of regulating the market mechanisms of economic marketing and the ways to improve the amortization policy in Ukraine are suggested. More concrete indices of protecting the interests of the domestic commodity producers in the world markets are given, and the procedure of their calculations is simulated. It is stated that the creation of the favourable conditions to return the investments as the deductions in the full volume and in the economically favourable terms should be the main goal of the state influence on the amortization policy of the entities of economic management.

The condition of the agro-industrial production and separate sectors of agro-industrial complex, the consequences of economic management, the use of labour resources under conditions of the market economy are studied. It is stated that a lack of consistency in providing the economic reforms in Ukraine leads to the reduction in the production and living standards of the population. Remuneration in rural economy does not stimulate working people, profits from the private economies are much higher than from the collective farms. Providing reforms in the collective farms aimed at their transfer to the production structures of the market type requires studying new methodological approaches to forming social and economic mechanism of productive work motivation in the region.

The necessity of choosing the agricultural cooperation as the form of activity that is the most understandable for peasants is discussed. The main special features of cooperatives are outlined. First of all they are seen as a combination of labour, material and technical resources with the aim of their effective use. Some statictical data is given on development of cooperatives in Ukraine. Setting up a network of servicing cooperatives with taking into consideration the foreign experience should be supported on the part of the state.

In a market economy, the optimal supply of food to the population depends entirely on the development of the food market. To establish indicators of rational consumption, it is important to determine the capacity and saturation of the food market. The purpose of this study was to highlight the current proportions of supply and demand in the Ukrainian food market, establish the correspondence of the capacity and saturation of the food market to rational consumption parameters. The study used dialectical method of cognition of market processes and a systematic approach, analytical generalizations, statistical comparison, constructive-calculation, tabular, and abstract-logical method. The food market is recognized as aggregative, as it includes several interconnected markets for crop production, livestock production, and industrial processing. The study investigated the specific features of the formation of demand for food with low purchasing power of the population. The market capacity was established – standard with minimum and rational consumption standards and real. The latter was almost 30% lower than the calculated one based on rational norms, which indicates additional opportunities to replenish the income of the agricultural sector. It was found that even with an increase in effective demand of the population, the improvement in consumption is levelled due to rising food prices. A prominent level of self-sufficiency of the country in food products (excluding fish and fish products) was established, and a considerable saturation of the market with essential products – potatoes, vegetables, eggs, butter, and bread. The study results should be used in the formation of a target program for the development of the food market for a long-term period aimed primarily at rational provision of food products to the population of Ukraine | За ринкової економіки оптимальне забезпечення населення продуктами харчування цілком залежить від розвитку продовольчого ринку. Для встановлення показників раціональності споживання важливо визначити місткість та насиченість ринку продуктами харчування. Мета статті – висвітлення сучасних пропорцій попиту та пропозиції на вітчизняному продовольчому ринку, визначення відповідності місткості та насиченості ринку продуктами харчування раціональним параметрам споживання. У дослідженнях використовувалися: діалектичний метод пізнання ринкових процесів та системний підхід, аналітичних узагальнень, статистичного порівняння, конструктивно-розрахунковий, табличний, абстрактно-логічний метод. Продовольчий ринок визнано агрегативним, оскільки складається з множини пов’язаних між собою ринків продукції рослинництва, тваринництва та промислової переробки. Досліджено особливості формування попиту на продовольство за низької купівельної спроможності населення. Встановлено місткість ринку – нормативну за мінімальних і раціональних норм споживання та фактичну. Остання практично на 30% виявилася нижчою за розраховану на основі раціональних норм, що свідчить про додаткові можливості поповнення доходів аграрного сектору. Виявлено, що навіть за підвищення платоспроможного попиту населення, поліпшення споживання нівелюється через зростання цін на продукти харчування. Встановлено високий рівень самозабезпеченості країни продуктами харчування (за виключенням риби та рибопродуктів) та значну насиченість ринку продуктами першої необхідності – картоплею, овочами, яйцями, олією та хлібом. Результати досліджень слід використати при формуванні цільової програми розвитку продовольчого ринку на довгостроковий період спрямованої, перш за все, на раціональне забезпечення населення України продуктами харчування

Farms form an integral element of territorial entities and local culture: they use a variety of agricultural systems, promoting a balanced diet and preserving the environment. In wartime conditions, farms have a unique potential for creating productive and sustainable food systems. All these features indicate that the study of the system of farm development is relevant and has both theoretical and practical significance. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological principles, socio-economic and legal issues of the activities of farms in the conditions of martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis and economic theory. To generalize results, monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches were used. Study results. It was found that the conditions for staying on the single tax of group 4 are the most beneficial for farms, since the tax is fixed and depends solely on the volume of land plots. It was established that personal farms have the opportunity to implement their activities in the form of entrepreneurship for individuals-entrepreneurs who have organized a family farm. The study characterized individual family farms in Lviv, Zakarpattia, and Chernihiv regions. It was established that during martial law, the state allocates funds under special grants and subsidies to support the development of farms. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are farms and household plots. Practical significance. The results of the study can be considered in the development of regional programs for the development of agricultural business entities; the development of regulations for the formation and development of cooperation and integration in the agricultural sector of the economy | Фермерські господарства є невід’ємним елементом територіальних утворень і місцевої культури: застосовують різноманітні сільськогосподарські системи, сприяючі збалансованості раціону харчування, зберігають навколишнє середовище. В умовах воєнного часу фермерські господарства мають унікальний потенціал для формування продуктивних і стійких продовольчих систем. Всі ці особливості свідчать, що дослідження системи розвитку фермерських господарств є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади, соціально-економічні та правові проблеми діяльності фермерських господарств в умовах воєнного стану. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу та економічної теорії. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Визначено що умови перебування на єдиному податку 4 групи є найбільш вигідними для фермерських господарств, так як податок фіксований і залежить лише від обсягів земельних ділянок. Встановлено, що особисті селянські господарства мають можливість реалізувати свою діяльність у формі підприємництва для фізичних осіб–підприємців, які організували СФГ. Дана характеристика окремих сімейних фермерських господарств Львівської, Закарпатської та Чернігівської областей. Встановлено, що під час воєнного стану держава виділяє кошти за спец дотаціями та субсидіями для підтримки розвитку фермерських господарств. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є фермерські і особисті селянські господарства. Результати дослідження можуть бути враховані при розробленні регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва; розробці нормативно–правових актів для формування і розвитку кооперації і інтеграції в аграрній сфері економіки

Increasing the level of competitiveness of the agricultural sector and solving important tasks for rural areas requires the consideration of the priorities of sustainable development. The implementation of this task requires new concepts of agricultural management, the justification of which is impossible without improving corporate reporting. The purpose of this study was to supplement the scientific and methodological framework for the development of a reporting architecture for the sustainable development of agricultural companies. This study involved the following methods: monographic, graphic, method of systematization and logical concretization, synthesis, induction and deduction, questionnaires, generalization, method of structural and genetic analysis and synthesis. The study found that in modern management, corporate financial and non-financial reporting is a strategic management tool that signals investors about the long-term nature and public priorities of business development. It was discovered that reporting on sustainable development is becoming widespread in the practice of foreign companies. The attitude of the management of Ukrainian agricultural companies towards the issue of the expediency of adding sustainable development indicators to management reporting was clarified. The corporate reporting of Ukrainian agricultural enterprises was analysed, which allowed identifying the key guidelines for reporting on sustainable development in the future. The set of qualitative characteristics of reporting on the sustainable development of Ukrainian agricultural companies was substantiated. Based on the mathematical model, an attempt was made to estimate the impact of corporate reporting on sustainable development on the profitability of agricultural companies. The results showed a connection between these factors in large agricultural holdings and uncertainty in medium and small agricultural companies. The results can be used by agricultural enterprises that are focused on achieving the sustainable development goals of agricultural production and rural areas | Підвищення рівня конкурентоспроможності аграрного сектору та вирішення важливих для сільських територій завдань потребує врахування пріоритетів сталого розвитку. Реалізація даного завдання потребує нових концепцій агроменеджменту, обґрунтування яких неможливо без удосконалення корпоративної звітності. Метою статті було доповнення науково-методичного базису формування архітектури звітності зі сталого розвитку аграрних компаній. При написанні статті було використано наступні методи: монографічний, метод абстрактної систематизації і логічної конкретизації, методи синтезу, індукції і дедукції, метод анкетування, методи абстрактної конкретизації, узагальнення, структурно-генетичного аналізу і синтезу, графічний метод. В процесі проведення дослідження було визначено, що у сучасному управлінні корпоративна фінансова та нефінансова звітність є стратегічним інструментом управління, який сигналізує інвесторам про довгостроковий характер і суспільні пріоритети розвитку бізнесу. Виявлено, що звітність зі сталого розвитку набуває значного поширення у практиці діяльності зарубіжних компаній. Було з’ясовано ставлення менеджменту українських агрокомпаній до питання доцільності доповнення управлінської звітності показниками сталого розвитку. Проведено аналіз корпоративної звітності українських аграрних підприємств, що дозволило виділити ключові орієнтири складання звітності зі сталого розвитку у перспективі. Обґрунтовано сукупність якісних характеристик звітності зі сталого розвитку вітчизняних агрокомпаній. На основі математичної моделі здійснена спроба оцінити вплив корпоративної звітності зі сталого розвитку на доходність аграрних компаній. Результати показали наявність зв’язку даних факторів у великих агрохолдингах та невизначеність у середніх та малих агрокомпаніях. Результати можуть бути використані аграрними підприємствами, які орієнтовані на досягнення цілей сталого розвитку сільськогосподарського виробництва і сільських територій

Rapid changes and dynamic fluctuations in modern social development determine the relevance of institutional transformations in the implementation of proclaimed sustainable development goals. In achieving this, the socio-economic role of effectively reaching the institutional potential of family farms increases. The purpose of the paper is to detail methodological judgments and develop parameters for determining the institutional potential and socio-economic role of family farms in the implementation of the United Nations sustainable development goals for the period up to 2030, considering national economic characteristics. In achieving the purpose, a systematic approach and theoretical (axiomatic, analysis and synthesis, analogies) and empirical research methods (comparison, expert assessments) were applied. The obtained results provide deeper methodological insights and characterisation of the socio-economic and institutional role of family farming in the national economy and sustainable development goals. Family farms play a creative role in maintaining a balance between meeting the population's needs and efficient utilisation of agricultural potential. The paper presents an original interpretation of the category “institutional potential” of family farms. Institutional potential can be defined as the capacity of institutions to maintain stability and conditions conducive to fulfilling their functions, influencing the behaviour of social actors. It also involves delineating and differentiating the socio-economic and institutional characteristics of family farming. The study also substantiates economic, social, and environmental factors affecting the development of family farming concerning their role in achieving sustainable development goals. The necessity of making managerial decisions at various levels to increase the level of sustainability of the agri-food system was noted. The practical value of the study is provided by methodological generalisations, consolidation of knowledge, and confirmation of theoretical conclusions about the features of the functioning of family farms in the context of proving the objectivity of their socio-economic role and the effectiveness of using institutional potential in the implementation of sustainable development principles | Стрімкі зміни та динамічні флуктуації сучасного суспільного розвитку зумовлюють актуальність інституційних трансформацій у реалізації проголошених цілей сталого розвитку. У досягненні цього зростає соціально-економічна роль ефективної реалізації інституційного потенціалу сімейних фермерських господарств. Мета статті полягала у деталізації методологічних суджень і розробці параметрів визначення інституційного потенціалу та соціально-економічної ролі сімейних фермерських господарств у реалізації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року з урахуванням національних особливостей господарювання. У процесі розкриття проблеми застосовано системний підхід і загальнонаукові теоретичні (аксіоматичний, аналізу і синтезу, аналогій) та загальнонаукові емпіричні методи дослідження (порівняння, експертних оцінок). Отримані результати полягають у поглибленні методичних оцінок і елементів визначення теоретико-методологічних характеристик соціально-економічної й інституційної ролі сімейних фермерських господарств у національній економіці та у реалізації Цілей сталого розвитку. Фермерські господарства сімейного типу є креативними у забезпеченні балансу в задоволенні потреб населення й ощадливому використанні потенціалу сільського господарства. Подано авторське трактування категорії «інституційний потенціал» сімейних фермерських господарств. Інституційний потенціал може визначатися: як спроможність інституцій до стабільності та збереження умов, що забезпечують реалізацію їх функцій, які формують поведінку соціальних акторів; полягати у окресленні та розмежуванні соціально-економічні та інституційні характеристики сімейних фермерських господарств. Обґрунтовані економічні, соціальні та екологічні фактори розвитку сімейних фермерських господарств у контексті їхньої ролі у реалізації Цілей сталого розвитку. Зазначена необхідність прийняття управлінських рішень різних рівнів з метою підвищення рівня сталості розвитку агропродовольчої системи. Практичну цінність досліджень становлять методологічні узагальнення, закріплення знань і підтвердження теоретичних висновків про особливості функціонування сімейних фермерських господарств у контексті доведення об’єктивності їх соціально-економічної ролі та ефективності використання інституційного потенціалу у реалізації засад сталого розвитку