Рurpose. The determination of adaptive ability of Schisandra chinensis (Turcz.) Baill plants to drought under the conditions of introduction in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine on the basis of study of morpho-anatomical and biochemical features of the leaves. Methods. The anatomical structure of S. chinensis leaves was studied by light microscopy using fresh and dried raw materials. The water retention capacity was determined by laboratory method according to the rate of water loss and the degree of damage to isolated leaves. The dynamics of the content of pigments in S. chinensis leaves was determined by the spectrophotometric method during the vegetation period. Results. Certain morpho-anatomical signs of S. chinensis leaves contributing to plant resistance to conditions with high air temperature and water deficiency were identified – the presence of a wax layer on the surface of the epidermis and cuticle, calcium oxalate crystals and secretory cells. According to the scale of the parameters of water regime of leaves, the studied plants are characterized by high level of adaptation to drought too. It was revealed that the pigment complex of leaves is sensitive to changes in the environmental factors. The content of pigments in the plant leaves varies with changes in hydrothermal conditions of growth. The dynamics of the content of chlorophylls and carotenoids is related to the physiological state of plants and to a certain degree characterizes their adaptive potential. Conclusions. The results of morpho-structural studies of S. chinensis leaves and their water-physical properties indicate a high level of adaptability of plants to environmental stressors such as insufficient water supply and high temperature. S. chinensis plants can be recommended for widespread introduction into garden cenosis for obtaining valuable fruit and medicinal raw materials. | Цель. Определить адаптационную способность растений Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. к засухе при интродукции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины на основе исследования морфо-анатомических и биохимических особенностей листьев. Методы. Анатомическое строение листьев S. chinensis исследовали методом световой микроскопии с использованием свежего и высушенного сырья. Водоудерживающую способность определяли лабораторным методом по скорости потери воды и степени повреждения изолированных листьев. Динамику содержания пигментов в листьях определяли спектрофотометрическим методом на протяжении периода вегетации. Результаты. Выявлены определенные морфо-анатомические признаки листьев S. chinensis, которые способствуют устойчивости растений к условиям с высокой температурой воздуха и дефицитом воды – это наличие слоя воска на поверхности эпидермиса и кутикулы, кристаллов оксалата кальция и секреторных клеток. Согласно шкале оценивания параметров водного режима листьев, исследуемые растения также характеризуются высоким уровнем адаптации к засухе. Установлено, что пигментный комплекс листьев чувствителен к изменению факторов окружающей среды – содержание пигментов в листьях растений изменяется в зависимости от гидротермических условий произрастания. Динамика содержания хлорофиллов и каротиноидов связана с физиологическим состоянием растений и в определенной степени характеризует их адаптационный потенциал. Выводы. Результаты морфоструктурных исследований листьев S. chinensis и их водно-физических свойств свидетельствуют о высоком уровне адаптации растений к стрессовым факторам окружающей среды – недостаточному водному обеспечению и высокой температуре. В условиях интродукции S. сhinensis можно рекомендовать для широкого внедрения в садовые ценозы с целью получения ценных плодов и лекарственного сырья. | Мета. Визначити адаптивну здатність рослин Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. до посухи за умов інтродукції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на основі вивчення морфо-анатомічних та біохімічних особливостей листків. Методи. Анатомічну будову листків S. chinensis досліджували методом світлової мікроскопії з використанням свіжої та висушеної сировини. Водоутримувальну здатність визначали лабораторним методом за швидкістю втрати води і ступенем пошкодження ізольованих листків. Динаміку вмісту пігментів у листках визначали спектрофотометричним методом упродовж вегетаційного періоду. Результати. Виявлено певні морфо-анатомічні ознаки листків S. chinensis, які сприяють стійкості рослин до умов з високою температурою повітря та дефіцитом води – це наявність шару воску на поверхні епідерми та кутикули, кристалів оксалату кальцію і секреторних клітин. Згідно зі шкалою оцінювання параметрів водного режиму листків, досліджувані рослини також характеризуються високим рівнем адаптації до посухи. Установлено, що пігментний комплекс листків чутливий до зміни чинників довкілля – уміст пігментів у листках рослин змінюється залежно від гідротермічних умов зростання. Динаміка вмісту хлорофілів та каротиноїдів пов’язана з фізіологічним станом рослин та певною мірою характеризує їх адаптивний потенціал. Висновки. Результати морфоструктурних досліджень листків S. chinensis та їх водно-фізичних властивос­тей свідчать про високий рівень адаптивної здатності рослин до стресових чинників середовища – недостатнього вод­ного забезпечення та високої температури. За умов інтродукції S. chinensis можна рекомендувати для широкого впровадження в садові ценози для отримання цінної плодової та лікарської сировини.

The article provides summary of Peppermint examination on drought resistant with application of biotechnological breeding methods based on utilization of chemical mutagen PEG-6000 and multiplication by cloning in the culture of tissues and organs in vitro.

The drought-resistance of 15 nectarine varieties and forms with a sign of male infertility is studied. The research identified genotypes with varying degrees of drought-resistance. The greatest degree of drought-resistance demonstrated the form 33-3-1, 512-86,41-15-2, and grade Kul'dzhinskiy 4x, Krymtsuht, Elbertaziya.

The studying results of drought resistance for 15 varieties and 6 forms of apricot in the condition of South of the Ukraine have been given. The plants with different level of drought resistance have been selected from apricot varieties and forms introduced on the South Coast of the Crimea. From the studied varieties the most drought resistance ones are: Vardaguin Vagdaas, Luchak Sumbarskiy, Sulina, LE-132. Two best apricot varieties have been recommended for use in selection on this character

The results of research of the drought tolerance of winter wheat varieties (Triticum aestivum L.), which are suitable for the dissemination in Ukraine are presented. Differentiation of varieties according this trait is made. Groups of varieties were classified. Ways of improvement of the assessment are suggested.

Created in Nikitskyi botanical garden Remote hybrids of nectarine and peach with almond ordinary can be used in Breeding of nectarine and peach fok high resistauce to fundi, as wengs for creation of varieties of nectarine with high drought resistance, sweet seed kernels, high contents of organic substance, and other important Breeding characteristics. Late blossoming hybrid forms can be used in Breeding of almond fok late time of flowering and selfcompatibility.

Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за показниками водного обміну в різних умовах зволоження, установити закономірності їхнього вияву, взаємозв’язок між ними та посухостійкістю. Виділити кращі для включення в селекційний процес.Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Упродовж 2017–2020 рр. досліджено дев’ять популяцій люцерни за показниками водного режиму: обводненню тканин, водного дефіциту та водоутримувальної здатності листків в умовах зрошення та природного зволоження. Установлено закономірності їхнього прояву. За даними по обводненню листя, тобто показнику вмісту води, він є високим за зрошення (81,88; 79,63; 78,42%) і низьким без зрошення (69,20; 70,81; 71,84%). З обводненням листків тісно пов’язаний водний дефіцит, але вони знаходяться в зворотній залежності один з одним (r = -0,986 при зрошенні і r = -0,863 в умовах природного зволоження). Максимальним водний дефіцит у популяцій був у стресовій ситуації (без поливу) – 50,28; 29,96; 33,0% і знижувався в рослин за зрошення до 12,64; 17,37; 22,04%. Водний дефіцит пов’язаний з водоутримувальною здатністю листя: чим він більший, тим нижче водоутримувальна здатність, що визначається здатністю утримувати воду. В умовах зрошення втрачалося від 13,9 до 17,3% за 2 години в’янення листків та 30,3–34,6% після 8 годин, а за 1 годину – 3,78–4,31%. Водоутримувальна здатність коливалася в межах 82,7–85,9% через 2 години в’янення листя та 61,6 до 69,7% через 8 годин. В умовах природного зволоження в перші 2 години після в’янення вміст води зменшився на 8,5–11,7%, через 8 годин – на 16,5–22,6%. За 1 годину втрата води коливалася від 1,78 до 2,84%, у 1,5–2,0 раза менше, ніж у рослин, що вирощувалися в умовах зрошення. Водоутримувальна здатність становила 82,3–91,5 та 77,0–91,5% через 2 та 8 годин відповідно. Високою (90,3–91,5 і 83,4–91,5%) вона була в популяцій LRH, M.g./M.agr., A.r.d. і M.agr.C. за втрати води 1,78–2,15%. Установлено середній та сильний обернений зв’язок втрати води з водоутримувальною здатністю через 2 і 8 годин: r = -0,652 та r = -0,963 відповідно. Визначено середній позитивний зв’язок між водоутримувальною здатністю й посухостійкістю (r = 0,597–0,696). Високу посухостійкість ( 56,9–58,2%) проявили популяції M.agr.C., M.g./M.agr., LRH і Ram.d.Висновки. Установлено закономірності зміни обводнення тканин, дефіциту й водоутримувальної здатності листя люцерни за зрошення та в умовах природного зволоження. Визначено взаємозв’язки між водним дефіцитом і водоутримувальною здатністю; втратою води і водоутримувальною здатністю; водоутримувальною здатністю та посухостійкістю. Виділені кращі популяції з високою посухостійкістю, які будуть включені в селекційний процес. | Purpose is to evaluate the plant breeding material of alfalfa by the indices of water metabolism in different conditions of humidification, to determine the patterns of their manifestation, correlation ties between them and drought tolerance, to point out the best material for introduction into the plant breeding process.Methods. Field, laboratory, statistical.Results. During 2017–2020, 9 populations of alfalfa were studied by the indices of water regime: water content in the tissues, water deficit and water holding capacity of the leaves in the conditions of irrigation and natural humidification. The regularities of their manifestation were determined. By the data on the water content in leaves it was found out that it is high at irrigation (81.88; 79.63; 78.42%) and low (69.20; 70.81; 71.84%) without irrigation. Water content in leaves is closely related with water deficit, but the connection is inverse (r = -0.986 at irrigation and r = -0.863 at natural humidification). Water deficit in the populations was the highest (50.28–29.96–33.0%) in the stress conditions (without irrigation) and decreased in the plants at irrigation to 12.64–17.37–22.04%. Water deficit relates to water holding capacity of leaves: the greater water deficit, the lower water holding capacity. In the irrigated conditions, 13.9 to 17.3% was lost in 2 hours of the leaves wilting and 30.3–34.6% after 8 hours, and 3.78–4.31% in 1 hour. Water holding capacity ranged from 82.7 to 85.9% after 2 hours of the leaves wilting, and 61.6 to 69.7% after 8 hours. In the conditions of natural humidification, in the first 2 hours after wilting, the water content decreased by 8.5–11.7%, after 8 hours – by 16.5–22.6%. Water loss per one hour ranged from 1.78 to 2.84%, 1.5–2.0 times less than in irrigated plants. Water holding capacity was 82.3–91.5 and 77.0–91.5% after 2 and 8 hours, respectively. It was high (90.3–91.5 and 83.4–91.5%) in the following populations: LRH, M.q./M.agr., A.r.d. and M.agr.C. at water loss of 1.78–2.15%. A high inverse connection was found between water loss and water holding capacity after 2 and 8 hours: r = -0.652 and r = -0.963, respectively. There was a significant positive relationship between water holding capacity and drought tolerance (r = 0.597–0.696). High drought tolerance (56.9–58.2%) was recorded in the populations: M.agr.C., M.q./M.agr., LRH and Ram. D.Conclusions. Regularities of changes in tissue water content, deficit and water holding capacity of alfalfa leaves during irrigation and in conditions of natural humidification were revealed. The relationships between water deficit and water holding capacity, water loss and water holding capacity, water hol­ding capacity and drought tolerance were determined. The best populations with high drought tolerance were selected to be introduced into the plant breeding process.

Мета. Визначити поліморфізм мікросателітних локусів QTL-hotspot-регіону групи зчеплення 4, пов’язаного з толерантністю до посухи, у сортів нуту звичайного української селекції. Методи. Екстрагування та очищення ДНК з проростків ЦТАБ­методом; полімеразна ланцюгова реакція; горизонтальний гель­електрофорез; визначення розмірів продуктів ампліфікації за допомогою програми «Image J». Результати. Встановлено алельні комбінації мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11 QTL­hotspot­регіону групи зчеплення 4 геному нуту. За локусами STMS11, NCPGR127 і NCPGR21, які виявилися неполіморфними в межах аналізованої вибірки сортів, детектовано по одному алелю; за ICCM0249 і TAA170 – по два; за TAA130 – три алелі, що вказує на їхню поліморфність. Висновки. Серед семи сортів нуту української селекції три мікросателітні локуси є неполіморфними, а саме: STMS11, NCPGR127 і NCPGR21. Ще три – поліморфними з двома алелями для локусів ICCM0249 і TAA170 і трьома для TAA130. За результатами аналізу сортів встановлено п’ять типів комбінацій алелів мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11. У сорту ‘Пам’ять’ ідентифіковано унікальний для досліджуваної вибірки алель розміром 185 п. н. | Purpose. To determine the polymorphism of microsa­tellite loci of the QTL-hotspot-region of linkage group 4, associated with drought tolerance in Ukrainian chickpea varieties. Methods. Extraction and purification of DNA from seedlings using the CTAB method; polymerase chain reaction; horizontal gel electrophoresis; determination of the size of amplification products using the “Image J” prog­ram. Results. Allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 of the QTL­hotspot­region of linkage group 4 of the chickpea genome were established. It was found that the loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 were not polymorphic within the sample of varieties analyzed, one allele was detected for each locus; two alleles were detected for the loci ICCM0249 and TAA170 and three alleles for the locus TAA130, indica­ting their polymorphism. Conclusions. Microsatellite loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 are non­polymorphic in seven Ukrainian chickpea varieties. Three loci are polymorphic with two alleles for ICCM0249 and TAA170 and three alleles for TAA130. According to the analysis of chickpea varie­ties, five types of allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 were established. An allele of 185 bp unique to the sample of cultivars studied was identified in the variety ‘Pamiat’

Мета. Визначити адаптивну здатність рослин Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. до посухи за умов інтродукції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на основі вивчення морфо-анатомічних та біохімічних особливостей листків. Методи. Анатомічну будову листків S. chinensis досліджували методом світлової мікроскопії з використанням свіжої та висушеної сировини. Водоутримувальну здатність визначали лабораторним методом за швидкістю втрати води і ступенем пошкодження ізольованих листків. Динаміку вмісту пігментів у листках визначали спектрофотометричним методом упродовж вегетаційного періоду. Результати. Виявлено певні морфо-анатомічні ознаки листків S. chinensis, які сприяють стійкості рослин до умов з високою температурою повітря та дефіцитом води – це наявність шару воску на поверхні епідерми та кутикули, кристалів оксалату кальцію і секреторних клітин. Згідно зі шкалою оцінювання параметрів водного режиму листків, досліджувані рослини також характеризуються високим рівнем адаптації до посухи. Установлено, що пігментний комплекс листків чутливий до зміни чинників довкілля – уміст пігментів у листках рослин змінюється залежно від гідротермічних умов зростання. Динаміка вмісту хлорофілів та каротиноїдів пов’язана з фізіологічним станом рослин та певною мірою характеризує їх адаптивний потенціал. Висновки. Результати морфоструктурних досліджень листків S. chinensis та їх водно-фізичних властивос­тей свідчать про високий рівень адаптивної здатності рослин до стресових чинників середовища – недостатнього вод­ного забезпечення та високої температури. За умов інтродукції S. chinensis можна рекомендувати для широкого впровадження в садові ценози для отримання цінної плодової та лікарської сировини.

Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars. Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods. Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting. Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine.