Purpose. Create a new source material of soybeans without pubescence, determine its selection value for the efficient use of processed products in animal nutrition, which will ensure high productivity of the latter. Quantitative and qualitative indicators of seeds are important economic and valuable features. The lack of pubescence on plants is unique. Methods. Field, special, laboratory and mathematical-statistical. Results. The minimum fat content of 20.88% was observed in the seeds of the non-pubescent variety ‘Kobra’, 23.73% in the line No 305, and 25.02% in the line No 22. The varieties ‘Diamant’ and ‘Antratsyt’ had a high fat content – 24.08–25.83%. The protein content in the green mass of promising lines was very low – up to 16%. The fat content was in the range of 2.1–5.3% with the maximum value in the lines No 3 and No 7 – 4.67–5.26%. The protein content in ‘Anakonda’ seeds and No 1 and No 9 lines was 36–37%, in standard varieties – at the level of 29.5–35.63%. A comparison of new non-pubescent lines with standard varieties and the most productive varieties ‘Diamant’ and ‘Adamos’, which are included in the Register of Plant Varieties of Ukraine and meet the requirements for efficient use in fodder production. Conclusions. Lack of pubescence in soybean plants is an extremely rare and atypical phenomenon. There are no such varieties in the state register of plant varieties of Ukraine. More than 50 non-pubescent lines exceed the indicators of economic suitability of national standards and modern varieties. Lines No 4, No 5, No 7, No 8, which had more than 15% protein in the green mass, should be involved in the selection process to create fodder varieties. The ‘Anakonda’ line has a nutritional value with a minimum content of linolenic acid in the oil (6.08%). Increased oleic acid content was observed in varieties ‘Adamos’ (35.01%), ‘Diamant’ (33.53%), ‘Ametyst’ (31.39%).

Purpose. Create a new source material of soybeans without pubescence, determine its selection value for the efficient use of processed products in animal nutrition, which will ensure high productivity of the latter. Quantitative and qualitative indicators of seeds are important economic and valuable features. The lack of pubescence on plants is unique. Methods. Field, special, laboratory and mathematical-statistical. Results. The minimum fat content of 20.88% was observed in the seeds of the non-pubescent variety ‘Kobra’, 23.73% in the line No 305, and 25.02% in the line No 22. The varieties ‘Diamant’ and ‘Antratsyt’ had a high fat content – 24.08–25.83%. The protein content in the green mass of promising lines was very low – up to 16%. The fat content was in the range of 2.1–5.3% with the maximum value in the lines No 3 and No 7 – 4.67–5.26%. The protein content in ‘Anakonda’ seeds and No 1 and No 9 lines was 36–37%, in standard varieties – at the level of 29.5–35.63%. A comparison of new non-pubescent lines with standard varieties and the most productive varieties ‘Diamant’ and ‘Adamos’, which are included in the Register of Plant Varieties of Ukraine and meet the requirements for efficient use in fodder production. Conclusions. Lack of pubescence in soybean plants is an extremely rare and atypical phenomenon. There are no such varieties in the state register of plant varieties of Ukraine. More than 50 non-pubescent lines exceed the indicators of economic suitability of national standards and modern varieties. Lines No 4, No 5, No 7, No 8, which had more than 15% protein in the green mass, should be involved in the selection process to create fodder varieties. The ‘Anakonda’ line has a nutritional value with a minimum content of linolenic acid in the oil (6.08%). Increased oleic acid content was observed in varieties ‘Adamos’ (35.01%), ‘Diamant’ (33.53%), ‘Ametyst’ (31.39%).

Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.

Мета. Створити сорти пшениці м’якої ярої за використання вітчизняних та іноземних сортів, носіїв пшенично-житньої транслокації (ПЖТ). Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Перспективним напрямом селекції, що дає змогу суттєво поліпшити генофонд пшениці м’якої ярої, є створення сортів із ПЖТ 1АL.1RS. Представлено опис багаторічних селекційних досліджень, проведених у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП), щодо одержання сортів пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Як вихідний селекційний матеріал використовували сорти й лінії вітчизняної та іноземної селекції, зокрема сорт ‘ТАМ 107’ (США) із ПЖТ 1АL.1RS. У процесі виконання наукової селекційної програми створено сорти пшениці м’якої озимої ‘Експромт’ (1АL.1RS), м’якої ярої ‘Струна миронівська’ (1АL.1RS) та ‘МІП Соломія’ (1АL.1RS). Сорти ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’, згідно з результатами аналізу спектра запасних білків, містять у своїх геномах ПЖТ 1АL.1RS. ‘МІП Соломія’ успадкував її від сорту пшениці м’якої ярої ‘Струна миронівська’. Новий сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’ характеризується високою врожайністю, адаптивністю, стійкістю проти борошнистої роси, фузаріозу колоса, твердої сажки, високими показниками якості зерна. Висновки. Шляхом багаторічних простих парних схрещувань іноземних сортів та вітчизняного селекційного матеріалу з використанням методу педігрі створено сорти пшениці м’якої з ПЖТ 1АL.1RS. Сорт пшениці м’якої ярої ‘МІП Соломія’, переданий у 2017 р. до Державного сортовипробування, характеризується високою врожайністю, стійкістю до вилягання, низьким відсотком ураженості грибними хворобами, стійкістю проти твердої сажки, адаптивністю. Наявність пшенично-житньої транслокації в сортів ярої пшениці миронівської селекції ‘Струна миронівська’ та ‘МІП Соломія’ підтверджено за допомогою аналізу спектра запасних білків за електрофорезу в поліакріламідному гелі.

Purpose. To study the adaptive ability and to determine the main criteria for adaptability assessment of potato varie­ties selected at the Institute for Potato Research of the National Academy of Agricultural Sciences under the conditions of Ukrainian Right-Bank Polissia for use in seed potato production.Methods. Ten potato varieties of different maturity groups were examined in field conditions. The productive potential was analyzed by the yield indicator to determine the general specific adaptive response. The coefficient of adapta­bility (CA) for each variety was calculated as the ratio of productivity in the year of cultivation to the average yield of all the varieties under study.Results. In the years of research (2015–2017), almost all varieties had their CA equal 1.0 and above, which indicated their high adaptive capacity to the soil-climatic zone of growing under variable weather conditions. In particular, ‘Lietana’ variety had its annual CA varied within the range of 1.06–1.24 at the yield of 13.3–29.8 t/ha, ‘Hurman’ 1.0–1.02 and 11.6–25.5 t/ha, ‘Sluch’ 0.96–1.13 and 13.1–24.6 t/ha, ‘Strumok’ 0.98–1.09 and 12.3–26.1 t/ha, ‘Zlahoda’ 0.98–1.09 and 11.7–26.2 t/ha, ‘Partner’ 0.96–1.25 and 11.1–29.9 t/ha, respectively. The high general adaptive capacity and increased yield (compared to the long-term average variety index of 20.2 t/ha) was marked by ‘Lietana’ (absolute CA of 1.15 and yield increase of 3.0 t/ha), ‘Partner’ (1.10 and 2.0 t/ha), ‘Kniahynia’ (1.05 and 1.1 t/ha), ‘Feia’ (1.09 and 0.8 t/ha), ‘Strumok’ (1.04 and 0.8 t/ha), ‘Zlahoda’ (1.03 and 0.6 t/ha), and ‘Sluch’ (1.02 and 0.4 t/ha). The most expressed positive response to the favourable growing conditions and realization of its genetic potential (i.e. high yield) was typical of ‘Lietana’, ‘Partner’, and ‘Kniahynia’ varieties, which are attributed to the varieties with a specific adaptability. In particular, in the favourable for weather conditions years (2016 and 2017), the yield increase of these varieties to the average yield of all the varieties (26.6 and 25.1 t/ha, res­pectively) was as follows: in ‘Lietana’ 1.5–2.3 t/ha, ‘Partner’ 0.4–3.3 t/ha, ‘Kniahynia’ 0.7–1.7 t/ha. Thus, the specific adaptive ability of a variety is more evident at a high value of the average yield of all the varieties.Conclusions. The use of high adaptable potato varieties for cultivation in certain climatic zones will allow increasing production of high-quali­ty seed material for variety rotation. These varieties for the conditions of  Ukrainian Right-Bank Polissia include ‘Lietana’, ‘Partner’, ‘Kniahynia’, ‘Zlahoda’, ‘Feia’, ‘Sluch’, ‘Strumok’, ‘Ariia’, and ‘Hurman’. | Мета. Вивчити адаптивну здатність та визначити основні критерії адаптивності нових сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у зоні Правобережного Полісся України для використання в насінництві. Методи. У польових умовах досліджували 10 сортів картоплі різних груп стиглості. Їх продуктивний потенціал для визначення загальної видової адаптивної реакції аналізували за показниками врожайності. Для цього розраховували коефіцієнт адаптивності сорту (КА) за його врожайністю в рік вирощування до середньосортової врожайності року.Результати. Протягом років випробування (2015–2017) майже всі сорти мали КА 1,0 і вище, що свідчить про їхню високу адаптивну здатність у ґрунтово-кліматичній зоні вирощування за мінливих погодних умов. Зокрема, у сорту ‘Лєтана’ річний КА варіював у межах 1,06–1,24 за врожайності 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’ – 1,00–1,02 і 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 і 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 і 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 і 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 і 11,1–29,9 т/га відповідно. Висока загальна адаптивна здатність і відповідно підвищена (порівняно з багаторічним середньосортовим показником – 20,2 т/га) урожайність була властива сортам ‘Лєтана’ (абсолютний КА – 1,15, приріст урожайності – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 і 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 і 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 і 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 і 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 і 0,6 т/га) та ‘Случ’ (1,04 і 0,4 т/га). Найбільш вираженою позитивною реакцією на сприятливі умови вирощування реалізацією свого генетичного потенціалу, а саме підвищеною врожайністю, вирізнялися ‘Лєтана’, ‘Партнер’ і ‘Княгиня’, які належать до сортів зі специфічною адаптивністю. Зокрема, у роки зі сприятливими погодними умовами (2016 і 2017) приріст урожайності цих сортів до середньосортового річного показника (26,6 і 25,1 т/га) становив: ‘Лєтана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким чином, специфічна адаптивна здатність сорту більшою мірою проявляється за високої середньосортової врожайності року.Висновки. Використання в насінництві сортів картоплі з високою адаптивністю до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних зонах дасть змогу збільшити обсяги виробництва насіннєвого матеріалу високих категорій для проведення сортозаміни і сорто­оновлення. До таких сортів в умовах Правобережного Полісся України належать ‘Лєтана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Арія’ та ‘Гурман’. | Цель. Изучить адаптивную способность и определить основные критерии адаптивности новых сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в зоне Правобережного Полесья Украины для использования в семеноводстве. Методы. В полевых условиях исследовали 10 сор­тов картофеля разных групп спелости. Их продуктивный потенциал для определения общей видовой адаптивной реакции анализировали по показателям урожайности. Для этого рассчитывали коэффициент адаптивности сорта (КА) по его урожайности в год выращивания к среднесортовой урожайности года. Результаты. За годы испытания (2015–2017) почти все сорта имели КА 1,0 и выше, что свидетельствует об их высокой адаптивной способности в почвенно-климатической зоне выращивания при меняющихся погодных условиях. В частности, у сорта ‘Летана’ годовой КА варьировал в пределах 1,06–1,24 при урожайности 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’– 1,00–1,02 и 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 и 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 и 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 и 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 и 11,1–29,9 т/га соответственно. Высокая общая адаптивная способность и, соответственно, повышенная (по сравнению с многолетним среднесортовым показателем – 20,2 т/га) урожайность была присуща сортам ‘Летана’ (абсолютный КА – 1,15, прирост урожайности – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 и 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 и 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 и 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 и 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 и 0,6 т/га) и ‘Случ’ (1,04 и 0,4 т/га). Наиболее выраженной положительной реакцией на благоприятные условия выращивания реализацией своего генетического потенциала, а именно повышенной урожайностью, отличались ‘Летана’, ‘Партнер’ и ‘Княгиня’, принадлежащие к сортам со специфической адаптивностью. В частности, в годы с благоприятными погодными условиями (2016 и 2017) прирост урожайности этих сортов к среднесортовому годовому показателю (26,6 и 25,1 т/га соответственно) составил: ‘Летана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким образом, специфическая адаптивная способность сорта в большей степени проявляется при высокой среднесортовой урожайности года.Выводы. Использование в семеноводстве сортов картофеля с высокой адаптивностью к выращиванию в определенных почвенно-климатических зонах позволит увеличить объемы производства семенного материала высоких категорий для проведения сор­то-замены и сортообновления. К таким сортам в условиях Правобережного Полесья Украины принадлежат ‘Летана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Ария’ и ‘Гурман’.

Мета. Встановити доцільність використання деяких сортів верби іноземної селекції для створення енергетичних плантацій в умовах Волинського Опілля.Методи. Об’єктом дослідження були енергетичні плантації чотирьох сортів верби шведської селекції (‘Tora’, ‘Tordis’, ‘Inger’, ‘Wilhelm’), трьох сортів з Польщі (‘1047’, ‘82’, ‘1057’) та одного угорського – ‘Express’. Насадження досліджуваних сортів верби створювали впродовж 2012–2013 рр. на староорних землях в умовах Волинського Опілля. Результати. Встановлено, що біологічні особливості досліджуваних сортів і густота садіння їх живців суттєво впливають на приживлюваність живців, кущистість, кількість пагонів на 1 га, висоту рослин та продуктивність енергетичної біомаси. Після першого року вирощування максимальні показники врожайності сухої маси спостерігались у варіантах з найбільшою густотою садіння (22,5 тис. шт./га). Протягом другого вегетаційного періоду в усіх варіантах досліду відбувся значний приріст біомаси. Особливо інтенсивним він був за середньої густоти садіння (16,4 тис. шт./га). Після третього року вегетації максимальних показників продуктивності досягли сорти ‘Tora’, ‘Inger’ і ‘Tordis’ за густоти садіння 16,4 тис. шт./га.Висновки. В умовах Волинського Опілля найвищими показниками продуктивності сухої біомаси за трирічного циклу збирання врожаю відзначаються клони шедської селекції: ‘Tora’ – від 25,72 до 28,12 т/га, ‘Inger’ – від 26,71 до 30,27 і ‘Tordis’ – від 21,58 до 27,56 т/га. Проведений ієрархічний кластерний аналіз досліджуваних культиварів за приживлюваністю живців, комплексом біометричних показників та продуктивністю свідчить, що вони об’єднуються у два кластери. До першого кластеру належать сорти шведської селекції ‘Tora’ та ‘Inger’, які за всіма характеристиками росту й продуктивності мали найвищі показники. До другого ввійшла решта сортів, які різною мірою є перспективними для вирощування у Волинському Опіллі. Особливо це стосується сортів ‘Tordis’, ‘Wilhelm’ та ‘Express’, що розташовані в правій частині другого кластеру і характеризуються високими показниками продуктивності. Енергетичні плантації верби в умовах Волинського Опілля доцільно створювати з початковою густотою 12–15 тис. рослин на 1 га. | Цель. Установить целесообразность использования некоторых сортов ивы иностранной селекции для создания энергетических плантаций в условиях Волынского Ополья. Методы. Объектом исследования были энергетические плантации четырех сортов ивы шведской селекции (‘Tora’, ‘Tordis’, ‘Inger’, ‘Wilhelm’), трех сортов из Польши (‘1047’, ‘82’, ‘1057’) и один венгерский – ‘Express’. Насаждения исследуемых сортов ивы создавали в течение 2012–2013 гг. на старопахотных землях в условиях Волынского Ополья. Результаты. Установлено, что биологические особенности исследуемых сортов и плотность посадки их черенков существенно влияют на приживаемость черенков, кустистость, количество побегов на 1 га, высоту растений, диаметр побегов и урожайность энергетической биомассы. После первого года выращивания максимальные показатели урожайности сухой массы наблюдались в вариантах с наибольшей плотностью посадки (22,5 тыс. шт./га). В течение второго вегетационного периода во всех вариантах опыта произошел значительный прирост биомассы. Особенно интенсивным он был при средней густоте посадки (16,4 тыс. шт./га). После третьего года вегетации максимальных показателей продуктивности достигли сорта ‘Tora’, ‘Inger’ и ‘Tordis’ при густоте посадки 16,4 тыс. шт./га. Выводы. В условиях Волынского Ополья наиболее высокими показателями продуктивности сухой биомассы при трехлетнем цикле сбора урожая отмечаются клоны шведской селекции: ‘Tora’ – от 25,72 до 28,12 т/га, ‘Inger’ – от 26,71 до 30,27 і ‘Tordis’ – от 21,58 до 27,56 т/га. Проведенный иерархический кластерный анализ исследуемых культиваров по приживаемости черенков, комплексу биометрических показателей и продуктивности показал, что они объединяются в два кластера. К первому относятся сорта шведской селекции ‘Tora’ и ‘Inger’, которые по всем параметрам роста и продуктивности имели самые высокие показатели. Во второй вошли остальные сорта, которые в разной степени являются перспективными для выращивания в Волынском Ополье. Прежде всего это касается сортов ‘Tordis’, ‘Wilhelm’ и ‘Express’, расположенных в правой части второго кластера и характеризирующихся высокими показателями продуктивности. Энергетические плантации ивы в условиях Волынского Ополья целесообразно создавать с начальной плотностью 12–15  тыс. растений на 1 га. | Purpose. To examine the feasibility of using certain foreign cultivars of willow for energy plantations under the conditions of the Volyn Opillia. Methods. Field, laboratory, analytical, and statistical. The objects of research was energy plantations of four Swedish willow cultivars (‘Tora’, ‘Tordis’, ‘Inger’, and ‘Wilhelm’), three Polish varieties (‘1047’, ‘82’, and ‘1057’) and one Hungarian variety (‘Express’). The plantations were established in 2012/13 yrs on the old-arable lands in Volyn Opillya. Results. Biological characteristics of the cultivars under study and planting density significantly affect the survivability of cuttings, their bushiness, a number of sprouts per hectare, plant height, the average diameter of sprouts and energy biomass productivity. After the first year of cultivation, the highest yield of dry mass was obtained in variants with the highest planting density (22500 plants/ha). During the second growing season, a significant increase in biomass yield was observed in all variants. It was especially intensive at a planting density of 16400 plants/ha. After the third year of vegetation, the highest yield of ‘Tora’, ‘Inger’ and ‘Tordis’ cultivars was reached at the density of 16400 cuttings per hectare. Conclusions. Under the conditions of Volyn Opillya, the highest dry biomass productivity over the three-year harvest cycle of growing Swedish cultivars was as following: ‘Tora’ 25.72–28.12 t/ha, ‘Inger’ 26.71–30.27 t/ha, and ‘Tordis’ 21.58 to 27.56 t/ha. The conducted hierarchical cluster analysis of the studied cultivars for the survivability of cuttings, a set of biometric indicators and productivity showed that they are combined into 2 clusters. The first cluster includes cultivars of Swedish selection – ‘Tora’ and ‘Inger’, which have the highest rates for all the characteristics of growth and productivity. The second variety includes the remaining varieties, which are, to varying degrees, promising for cultivation in Volyn Opillia. This is especially true for the ‘Tordis’, ‘Wilhelm’ and ‘Express’ varieties located on the right side of the second cluster and are characterized by high performance. Energy plantations of willow should be established with an initial density of 12000–15000 plants per 1 hectare under the conditions of the Volyn Opillia.

Purpose. To study the complex resistance of winter wheat collection using productivity index – total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens – powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat varieties were divided into 3 groups according to the level of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight within 3.1–4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank ‘medium-resistant’ – 25.0%, at the rank ‘higher than medium-resistant’ – 17.9% and ‘highly resistant’ – 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of ‘medium heat resistant’ and the ‘heat resistant’ – 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank ‘higher than medium resistant’ – 43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53–82 %. Conclusions. The sources of complex resistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified – ‘Natalka’, ‘Pereiaslavka’, ‘Podolianka’, ‘Darynka Kyivska’, ‘Zbruch’, ‘Kyivska ostysta’, ‘Smuh­lianka’, ‘Snihurka’ and ‘Favorytka’ varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat. | Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу.Методи. Лабораторний, польовий, статистичний.Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%.Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої. | Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала.Методы. Лабораторный, полевой, статистический.Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) НАН Украины (киевской), 19% – южных регионов Украины (южная селекция) и 42% – иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет – 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1–4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости – 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу – 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней – 53–82%.Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ и ‘Фаворитка’. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы

Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%. Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.