Мета. Визначити потенціал урожайності нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників і строків сівби та встановити їх частки впливу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили в польовому чотирифакторному досліді на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН упродовж 2018/19–2020/21 рр. Результати. У результаті вивчення п’яти перспективних сортів пшениці озимої, висіяних 25 вересня та 05 жовтня після двох попередників (соя та соняшник), виявили, що незалежно від строків сівби середня врожайність для досліджуваних сортів після попередника соя була вищою і варіювала від 3,77 до 6,24 т/га у порівнянні з попередником соняшник – 3,35–5,52 т/га. Сорт ‘МІП Ювілейна’ сформував максимальну врожайність за першого строку сівби (5,52 та 6,24 т/га після попередників соняшник та соя відповідно), а сорт ‘МІП Фортуна’ – за другого (5,46 т/га після попередника соя). Висновки. Установлено потенціал урожайності сортів пшениці озимої залежно від попередників та строків сівби в умовах Центрального Лісостепу України. За результатами дисперсійного аналізу отриманих даних з’ясовано частку впливу цих факторів на врожайність культури. Максимальний внесок у дисперсію врожайності був за роком висіву (67,8%) та попередником (20,9%). | Purpose. To determine the yield potential of new winter wheat varieties of the Myronivka breeding as a function of preceding crops and sowing dates, and to determine their proportion of influence in the conditions of the central ForestSteppe of Ukraine. Methods. The research was conducted in a four-factor field experiment at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine during 2018/19–2020/21. Results. As a result of the study of five promising varieties of winter wheat, sown on September 25 and October 5 after two predecessors (soybean and sunflower), it was found that, regardless of the sowing dates, the average yield of the varieties studied was higher after the predecessor soybean and varied from 3.77 to 6.24 t/ha compared to its predecessor sunflower – 3.35–5.52 t/ha. The variety ‘MIP Yuvileina’ produced the maximum yield in the first sowing period (5.52 and 6.24 t/ha after the preceding sunflower and soybean, respectively) and the variety ‘MIP Fortuna’ – in the second sowing period (5.46 t/ha after the preceding soybean). Conclusions. The yield potential of winter wheat varieties was determined in relation to their predecessors and sowing dates in the conditions of the central Forest-Steppe of Ukraine. According to the results of the variance analysis of the obtained data, the proportion of influence of these factors on the crop yield was determined. The largest contribution to the yield variance was made by the year of sowing (67.8%) and the predecessor (20.9%).

Purpose. Conduct a spectral assessment of winter wheat varieties (‘MIP Assol’, ‘Balada Myronivska’, ‘Hratsiia Myronivska’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Lada’, ‘MIP Dniprianka’, and standard ‘Podolianka’) and perspective breeding lines (‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 22198’, ‘Lutescens 37519’, ‘Lutescens 60049’, ‘Lutescens 60107’) of Myronivka Institute breeding during the flowering period and to evaluate the dependence of the obtained NDVI indicator on their productivity. Methods. The research was conducted during the 2018/19–2020/21 growing seasons in the breeding crop rotation of the winter wheat breeding laboratory of the V. M. Remeslo Myronivka Wheat Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine. The main method of research is field, supplemented by analytical studies, measurements, calculations and observations. Obtaining values of vegetation indices of varieties and breeding lines of winter wheat was carried out using the Mavic zoom 2 UAV (unmanned aerial vehicle) using the Parrot Sequoia multispectral camera. Pix4Dcapture and Pix4Dmapper programs were used to create an orthophoto map. Photographing was carried out with a multispectral camera at a height of 30 m above the level of the object under study in order to improve the quality of the orthophoto map with an overlap of 80% of the images and a time interval of 2 seconds. The NDVI index (normalized difference vegetation index) was calculated according to the appropriate formula. Results. According to the research results, regardless of the conditions of the year, in the first, optimal sowing period (25.09–05.10), the NDVI indicator in the flowering-ripening phase of wheat had higher values than in the second, late period (05–15.10) (average value over three years for the first semester was 0.69, the second – 0.62). In the course of the research, we established the dependence of the vegetation index NDVI on the level of productivity of wheat genotypes. The best varieties and promising lines among those studied were ‘MIP Lada’, ‘Lutescens 55198’ and ‘Lutescens 60049’, as well as ‘MIP Assol’ and ‘Hratsiia Myronivska’, which were less sensitive to sowing dates and had a higher index and control of yield indicators even with late sowing dates. Conclusions. Although existing today phenotyping methods need to be improved and localized, in the near future they will become an indispensable tool for the breeder, which will increase the volume of studied varieties and improve the quality of the results of morpho-biological analysis

Purpose. To determine the effectiveness of using contrasting sowing dates after different predecessors to assess the genotypes of bread winter wheat in terms of yield and stability. Methods. Field, laboratory, mathematical statistics. Results. A different, but reliable level of influence on the yield of bread winter wheat genotypes of such factors as conditions of the year of cultivation (66.2%), predecessors (12.5%), sowing date (6.1%) and genotype (1.7%) was revealed. Significant differences were noted in the response of the studied genotypes to the sowing date after different predecessors. Relatively less influence of the predecessors on the yield of the varieties ‘Estafeta Myronivska’ and ‘Vezha Myronivska’ was revealed, more – for the varieties ‘MIP Darunok’, ‘MIP Kniazhna’ and ‘MIP Vyshyvanka’. The sowing dates had less influence on the yield of the varieties ‘MIP Fortuna’, ‘MIP Vyshyvanka’ and ‘Trudivnytsia Myronivska’. A general tendency for decrease in the average annual yield was established in the experiment with a shift in the sowing dates from September 26 to October 16. However, for the number of genotypes after certain predecessors, the optimal sowing date was the 5th of October: after the predecessor, green-manure fallow – for varieties ‘Trudivnytsia myronivska’, ‘MIP Assol’ and ‘MIP Dniprianka’, after mustard – ‘Vezha Myronivska’, after sunflower – ‘MIP Fortuna’, after corn – ‘MIP Fortuna’ and ‘Podolianka’. In terms of sowing dates, the least variation in yield was found after the predecessors green manure, mustard and corn varieties ‘MIP Vyshyvanka’, ‘Balada Myronivska’, ‘MIP Kniazhna’, ‘Estafeta Myronivska’. Using the GGE biplot, it was found that close to the ‘ideal environment’ for the realization of the yield level of most genotypes was the second sowing date after greenmanure fallow predecessor. For different sowing dates and predecessors, on average for three years, the optimal combination of the level of yield and stability was noted for the varieties ‘Trudivnytsia Myronivska’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, ‘Estafeta Myronivska’, ‘MIP Valensiia’. Conclusions. Thus, the use of different so wing dates after various predecessors is an effective approach to organization of genotype-environmental tests. It makes it possible to identify the genotypes which are specifically adapted to certain conditions (predecessors and sowing dates) and genotypes with a relatively high level of stability when sowing after various predecessors and on different dates. This approach can be used both at the final stage of breeding to differentiate breeding lines for yield and stability, and in the development of basic elements of technology for growing newly created varieties.

Purpose. Determine the best options for effective fungicidal protection of soft winter wheat varieties against disea­ses that will ensure a high yield and grain quality. Methods. Four winter wheat varieties with different disease resistance were sown in the field: ‘Berehynia myronivska’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’ and ‘Podolianka’ (originator – The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine). In the shooting phase, the crops were treated with fungicides Acanto Plus 28, Talius 20, Falcon 460 EC, and in the heading phase – Amistar Trio 255 EC, Tilt Turbo 575 EC, Vareon 520. Results. During the period of milky stage, the technical effectiveness of the use of fungicides against powdery mildew was at the level of 72–100%, septoria leaf spot – 58–76, brown rust – 100%. The most effective option for fungicidal protection is the application of Acanto Plus 28 in the shooting phase + Amistar Trio 255 EC in the heading phase. Under such conditions, ‘Podolianka’ variety formed the maximum grain yield – 5.56 t/ha, the preserved yield was 0.75 t/ha. Greater yield increase (0.82–0.86 t/ha) was provided by ‘Horlytsia myronivska’ variety. The use of Acanto Plus 28 and Amistar Trio 255 EC fungicides also contributed to the formation of the best grain quality of the studied winter wheat varieties. Conclusions. The varieties ‘Berehynia myronivska’ and ‘Podolianka’ formed the highest grain yield during the processing of crops with the fungicide Acanto Plus 28 in the shooting phase and Amistar Trio 255 EC in the heading phase, ‘Hospodynia myronivska’ – Falcon 460 EC + Vareon 520, variety ‘Horlytsia myronivska’ Talius 20 + Tilt Turbo 575 EC, respectively. The variety ‘Berehynia myronivska’ provides the best indicators of grain quality when using the fungicide Falcon 460 EC in the shooting phase and Vareon 520 in the heading phase, other varieties – Acanto Plus 28 + Amistar Trio 255 EC, respectively.

Purpose. Improve adaptive technologies for growing winter wheat, which will ensure the planned stem density and the productivity of the ear, what will allow forming the maximum yield with high grain quality. Methods. Field, laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis.Results. During 2011–2015 the process of forming the productivity of winter wheat ‘Benefis’ variety with various cultivation technologies was monitored. In particular, indicators of the stem density, the number of initiated flowers, spikelets and grains in the ear, their reduction according to the stages of organogenesis, the potential yield of winter wheat and the degree to which it is actually realized are given. It was revealed that such elements of cultivation technology as doses of fertilizers, plant protection system positively influenced the density of the productive stems from the IV to XII stages of organogenesis. The largest number of preserved stems (695 pcs./m2) before the XII stage was noted in the variant with the introduction of Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII) against the background of precursor by-products and in the case of integrated protection.The implementation of productive stems under these conditions was 41.3% quantity of the loss of stems from the IV to XII stage of organogenesis ranged from 657–986 pcs./m2 depending on doses of fertilizers and a protection system. The number of flowers (grains) in the ear from the V to the XII stage changed depending on the nutritional conditions of the plants and enhanced with increasing doses of fertili­zers in the ear of both orders. By the number of flowers per spike, integrated protection had an advantage over the minimum. The largest number of flowers from stage V to IX was received for introducing P135K135N60 (II) + N75 (IV) + N45 (VII) against the background of by-products of the predecessor and in the case of integrated protection.Conclusions. It was found that in the conditions of the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine on the dark gray podzolized soil, the highest productivity of winter wheat was obtained by intensive energy-saturated cultivation technology with the introduction of Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of by-products of the precursor system and in the case of integrated protection. This technology ensure yield of 6.56 t/ha of grade 1 grain of A quality Group | Мета. Удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечать заплановану густоту стебло­стою та продуктивність колосу, що дасть можливість сформувати максимальний урожай з високою якістю зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. проводили спостереження за процесом формування продуктивності пшениці озимої ‘Бенефіс’ за різних технологій вирощування. Зокрема, наведено показники щільності стеблостою, кількості закладених квіток, колосків і зернівок у колосі, їхньої редукції за етапами органогенезу, величини потенційної врожайності пшениці озимої і ступінь реалізації її у фактичній. Встановлено, що такі елементи технології вирощування як дози добрив, система захисту рослин позитивно впливали на щільність продуктивного стеблостою з IV до XII етапів органогенезу. Найбільшу кількість збережених стебел (695 шт./м2) до XII етапу відмічали у варіанті з унесенням на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Реалізація продуктивних стебел за цих умов складала 41,3%. Величина втрат стебел з IV до XII етапу органогенезу коливалась в межах 657–986 шт./м2 залежно від доз добрив, системи захисту. Кількість квіток (зерен) у колосі з V до XII етапу змінювалась залежно від умов живлення рослин і зростала із збільшенням доз внесених добрив в колоссі обох порядків. За кількістю квіток у колосі інтегрований захист мав перевагу над мінімальним. Найбільшу кількість квіток з V до IX етапу отримали за внесення на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) на фоні побічної продукції попередника за інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,56 т/га зерна першого класу якості групи А. | Цель.Усовершенствовать адаптивные технологии выращивания озимой пшеницы, которые обеспечат запланированную густоту стеблестоя и производительность колоса, что позволит сформировать максимальный урожай с высоким качеством зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. проводили наблюдение за процессом формирования продуктивности озимой пшеницы сорта ‘Бенефіс’ при различных технологиях выращивания. В частности, приведены показатели плотности стеблестоя, количества заложенных цветков, колосков и зерновок в колосе, их редукции по этапам органогенеза, величины потенциальной урожайности пшеницы озимой и степень реализации ее в фактической. Установлено, что такие элементы технологии выращивания как дозы удоб­рений, система защиты растений положительно влияли на плотность продуктивного стеблестоя с IV до XII этапа органогенеза. Наибольшее количество сохранившихся стеблей (695 шт./м2) до XII этапа отмечали в варианте с внесением на фоне побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Реализация продуктивных стеблей при этих условиях сос­тавляла 41,3%. Величина потерь стеблей с IV до XII этапа органогенеза колебалась в пределах 657–986 шт./м2 в зависимости от доз удобрений, системы защиты. Количество цветков (зерен) в колосе с V до XII этапа менялась в зависимости от условий питания растений и росла с увеличением доз вносимых удобрений в колосе обоих порядков. По количеству цветков в колосе интегрированная защита имела преимущество над минимальной. Наибольшее количество цветков с V до IX этапа получили при внесении на фоне заделки побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания с внесением Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника при интегрированной сис­теме защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,56 т/га зерна первого класса качества группы А.

Мета. Удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечать заплановану густоту стебло­стою та продуктивність колосу, що дасть можливість сформувати максимальний урожай з високою якістю зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. проводили спостереження за процесом формування продуктивності пшениці озимої ‘Бенефіс’ за різних технологій вирощування. Зокрема, наведено показники щільності стеблостою, кількості закладених квіток, колосків і зернівок у колосі, їхньої редукції за етапами органогенезу, величини потенційної врожайності пшениці озимої і ступінь реалізації її у фактичній. Встановлено, що такі елементи технології вирощування як дози добрив, система захисту рослин позитивно впливали на щільність продуктивного стеблостою з IV до XII етапів органогенезу. Найбільшу кількість збережених стебел (695 шт./м2) до XII етапу відмічали у варіанті з унесенням на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Реалізація продуктивних стебел за цих умов складала 41,3%. Величина втрат стебел з IV до XII етапу органогенезу коливалась в межах 657–986 шт./м2 залежно від доз добрив, системи захисту. Кількість квіток (зерен) у колосі з V до XII етапу змінювалась залежно від умов живлення рослин і зростала із збільшенням доз внесених добрив в колоссі обох порядків. За кількістю квіток у колосі інтегрований захист мав перевагу над мінімальним. Найбільшу кількість квіток з V до IX етапу отримали за внесення на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) на фоні побічної продукції попередника за інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,56 т/га зерна першого класу якості групи А.

Мета. Вивчення адаптивності сучасних сортів пшениці озимої за екологічними параметрами та встановлення рівня їхньої врожайності залежно від погодних умов року, системи основного удобрення та рівня азотного живлення. Методи. Польовий, статистично-математичний аналіз. Результати. Наведено результати досліджень протягом 2016–2018 рр. показників екологічної пластичності, гомеостатичності та стабільності врожайності сучасних сортів пшениці озимої залежно від доз азотного підживлення на фоні основного внесення N30P30K30 в умовах Східного Лісостепу України. Встановлено специфічну реакцію сортів на дози прикореневого азотного підживлення залежно від розвитку посівів восени, часу відновлення весняної вегетації рослин та погодних умов протягом весняно-літнього періоду. Для досліджуваних сортів визначено показники гомеостатичності (Hom), що дало можливість оцінити сорти за їхньою придатністю для вирощування в умовах регіону. Оцінка агрономічної стабільності досліджуваних сортів пшениці озимої показала високий рівень реалізації потенціалу їхньої врожайності, який на контрольних варіантах (без удобрення) становив 86,7%. У варіантах прикореневого азотного підживлення рослин у фазу весняного кущіння (N20, N40, N60) цей показник змінювався від 85,6 до 87,4%. Висновки. Найвищу врожайність (5,77–7,01 т/га) забезпечив сорт ‘Епоха одеська’ з позитивним генотиповим ефектом (0,16–0,43 т/га). Сорти ‘Епоха одеська’ та ‘Статна’ можна вважати інтенсивними, оскільки за роки досліджень мали вищу врожайність та сильно виражену реакцію на умови вирощування. За роки досліджень на всіх варіантах удобрення сорт ‘Смуглянка’ виявився найціннішим за показниками найменшого коливання врожайності (0,46–0,61 т/га) й коефіцієнта варіації (V = 3,8–5,2%), мав найвищі значення гомеостатичності (Hom = 11,57–15,93) та агрономічної стабільності реалізації потенціалу продуктивності (As = 94,8–96,2%). При цьому застосування різних доз азоту не впливало на прояв стабільності цього сорту. Отже, сорт ‘Смуглянка’ виявився стабільнішим та економічно цінним порівняно з сортами ‘Епоха одеська’ та ‘Статна’, які мали потенційно вищу продуктивність, але з великим її коливанням.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To elaborate winter wheat cultivation technologies based on balanced fertilizer system that combines application of mineral fertilizers and the increase of their efficiency by the use of preparations with microelements. Methods. Field and laboratory studies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2013, the effect of cultivation technologies on the formation of yield and quality of winter wheat varie­ty ‘Benefis’ (pea is a predecessor) was studied. In case of alternative technologies that provided adding only by-products of the predecessor, the yield of winter wheat was 3.73 t/ha when using integrated protection system, and it was increased to 4.22 t/ha with grain quality of the 4th–5th class of the group B when foliar dressing was applied. Resource saving technologies of cultivation with restricted use of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 5.19–5.61 t/ha with grain quality of the 2nd–3rd class of the group A. Grain yield of 6.27 t/ha of the 2nd class quality was obtained by the use of intensive cultivation technology, which included application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) in addition to the use of predecessor’s by-products and foliar dressing. The highest yield of grain (6.71 t/ha) on average during all years of the study with the 1st class of the group A quality was provided by energy-intensive technology, which included application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) with embedding of predecessor’s by-products into the soil and foliar dressing. Conclusions. It was established that in the northern part of the Forest-Steppe zone of Ukraine the highest productivity of winter wheat was obtained in dark gray podzolic soils using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) against the background of predecessor’s by-products embedded into the soil in case of integrated plant protection, and foliar dres­sing. This technology ensured the yield of 6.71 t/ha with grain quality of the 1st class of the group A.