Refinar búsqueda
Resultados 1341-1350 de 1,727
Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Texto completo
2019
Кулик, М. І | Рахметов, Д. Б | Рожко, І. І | Сиплива, Н. О
Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Texto completo
2019
Кулик, М. І | Рахметов, Д. Б | Рожко, І. І | Сиплива, Н. О
Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.
Mostrar más [+] Menos [-]Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Texto completo
2019
М. І. Кулик | Д. Б. Рахметов | І. І. Рожко | Н. О. Сиплива
Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.
Mostrar más [+] Menos [-]The study of the varietal specimens of switchgrass (Panicum virgatum L.) on a complex of useful signs in the Central Forest-Steppe of Ukraine conditions | Исходный материал проса прутьевидного (Panicum virgatum L.) за комплексом хозяйственно-ценных признаков в условиях Центральной Лесостепи Украины | Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Texto completo
2019
Кулик, М. І. | Рахметов, Д. Б. | Рожко, І. І. | Сиплива, Н. О.
Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries. | Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості. | Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной части растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности.
Mostrar más [+] Menos [-]Activation of growth and development of sugar beet at microstages 00-09 with application of nanoscale fertilizer elements Texto completo
2019
Новицька, Н. В | Каленська, С. М | Присяжнюк, О. І | Мельниченко, В. В
Activation of growth and development of sugar beet at microstages 00-09 with application of nanoscale fertilizer elements Texto completo
2019
Новицька, Н. В | Каленська, С. М | Присяжнюк, О. І | Мельниченко, В. В
Purpose. Finding ways to activate the germination of sugar beet seeds, obtaining even and synchronous sprouts when applying fertilizer compositions with nanoscale elements. Methods. Vegetation and laboratory. The seeds of sugar beet were sown in prepared utensils with soil in accordance with the requirements of the methods for vegetation experiments. Fertilizers were introduced in the form of solutions with different ratios according to six microstages. Results. At 01 microstage on the BBCH scale (130 hours after sowing), an increase in the mass of beet fruits in all variants was observed - in the control variant by 9.78%; in the application of nanofertilizers - 20,4-23,7%. The diameter of the fruit varied similarly to changes in mass: in the control variant, the diameter change was 4.95%; in variants with application of nanofertilizers — 9.56-13.9%. Changes in the rate of sprout organs formation and their linear dimensions were noted in the various fertilization schemes. The length of the embryonic root at 05 microstage with uniform introduction of high norms of zinc and phosphorus, after 40 hours after sowing, was 0.540-2.671 mm. For other fertilizer combinations, the appearance of the germ root was noted only 44 hours after sowing. In 60 hours after sowing (07 microstage on the BBCH scale) there was a complete exit of cotyledons from the socket of the cluster with the introduction of nano chelate microfertilizers and only the beginning of the exit of cotyledons in the control variant. Due to the intensive processes of swelling and germination, the growth of the primary root of the sugar beet was accelerated. Conclusions. Uniform provision of seeds with zinc and especially phosphorus on the background of basic complex fertilizer with nanoscale elements contributed to the activation of seed germination and the intense formation of synchronously developed shoots. On average, the opening of the pericarp lid and the appearance of the root accelerated for 4 hours; 6 hours earlier there was an exit of cotyledons. With the introduction of nano chelate fertilizers, root growth and elongation of the hypocotyl at the first microstages of sugar beet sprouting were accelerated twice, due to which the sugar beet sprouts appeared 4-6 hours earlier. Nano chelate microfertilizers, promoting even and synchronous germination, development of sugar beet seedlings ensured synchronous emergence of seedlings and formation of predetermined sowing density without further reduction of plants.
Mostrar más [+] Menos [-]Activation of growth and development of sugar beet at microstages 00-09 with application of nanoscale fertilizer elements Texto completo
2019
Н. В. Новицька | С. М. Каленська | О. І. Присяжнюк | В. В. Мельниченко
Purpose. Finding ways to activate the germination of sugar beet seeds, obtaining even and synchronous sprouts when applying fertilizer compositions with nanoscale elements. Methods. Vegetation and laboratory. The seeds of sugar beet were sown in prepared utensils with soil in accordance with the requirements of the methods for vegetation experiments. Fertilizers were introduced in the form of solutions with different ratios according to six microstages. Results. At 01 microstage on the BBCH scale (130 hours after sowing), an increase in the mass of beet fruits in all variants was observed - in the control variant by 9.78%; in the application of nanofertilizers - 20,4-23,7%. The diameter of the fruit varied similarly to changes in mass: in the control variant, the diameter change was 4.95%; in variants with application of nanofertilizers — 9.56-13.9%. Changes in the rate of sprout organs formation and their linear dimensions were noted in the various fertilization schemes. The length of the embryonic root at 05 microstage with uniform introduction of high norms of zinc and phosphorus, after 40 hours after sowing, was 0.540-2.671 mm. For other fertilizer combinations, the appearance of the germ root was noted only 44 hours after sowing. In 60 hours after sowing (07 microstage on the BBCH scale) there was a complete exit of cotyledons from the socket of the cluster with the introduction of nano chelate microfertilizers and only the beginning of the exit of cotyledons in the control variant. Due to the intensive processes of swelling and germination, the growth of the primary root of the sugar beet was accelerated. Conclusions. Uniform provision of seeds with zinc and especially phosphorus on the background of basic complex fertilizer with nanoscale elements contributed to the activation of seed germination and the intense formation of synchronously developed shoots. On average, the opening of the pericarp lid and the appearance of the root accelerated for 4 hours; 6 hours earlier there was an exit of cotyledons. With the introduction of nano chelate fertilizers, root growth and elongation of the hypocotyl at the first microstages of sugar beet sprouting were accelerated twice, due to which the sugar beet sprouts appeared 4-6 hours earlier. Nano chelate microfertilizers, promoting even and synchronous germination, development of sugar beet seedlings ensured synchronous emergence of seedlings and formation of predetermined sowing density without further reduction of plants.
Mostrar más [+] Menos [-]Активация роста и развития сахарной свеклы на микростадии 00-09 при внесении удобрений с наноразмерными элементами | Activation of growth and development of sugar beet at microstages 00-09 with application of nanoscale fertilizer elements | Активація росту та розвитку буряків цукрових на мікростадіях 00-09 за внесення добрив з нанорозмірними елементами Texto completo
2019
Присяжнюк, О. І. | Каленська, С. М. | Новицька, Н. В. | Мельниченко, В. В.
Цель. Поиск путей активизации прорастания семян сахарной свеклы, получение дружных, синхронных всходов путем применения композиций удобрений с наноразмерными элементами.Методы. Вегетационный и лабораторный. Семена сахарной свеклы высевали в подготовленную посуду с почвой с соблюдением требований методик к вегетационным опытам. Удобрения вносили в виде растворов с различным их соотношением в соответствии к шести микростадиям.Результаты. На 01 микростадии по шкале ВВСН (через 130 часов после посева) было отмечено увеличение массы плодов свеклы во всех вариантах – в контрольном варианте на 9,78%; при внесении наноудобрений – 20,4–23,7%. Диаметр плодов менялся аналогично изменениям массы: в контрольном варианте изменение диаметра составило 4,95%; в вариантах с внесением наноудобрений 9,56–13,9%. При различных схемах внесения удобрений отмечали изменения как в скорости формирования органов ростков, так и их линейных размеров. Длина зародышевого корешка на 05 микростадии за равномерного внесения повышенных норм цинка и фосфора, через 40 часов после посева, составила 0,540–2,671 мм. При других комбинациях удобрений появление зародышевого корешка было отмечено только через 44 часа после посева. Через 60 часов после посева (07 микростадия шкалы ВВСН) отмечался полный выход семядолей из гнезда клубочка при внесении нанохелатных микроудобрений и только начало выхода семядолей в контрольном варианте. За счет интенсивных процессов набухания и прорастания происходило ускорение роста первичного корешка сахарной свеклы.Выводы. Равномерное обеспечение семян за прорастания цинком и особенно фосфором на фоне базового комплексного удобрения с наноразмерными элементами способствовало активации прорастания семян и интенсивному формированию синхронно развитых побегов. В среднем на 4 часа ускорялось открытие крышечки плода и появление корня; на 6 часов раньше происходил выход семядолей. При внесении нанохелатних удобрений рост корня и удлинение гипокотиля на первых микростадиях прорастания плодов свеклы сахарной ускорялся вдвое, за счет чего всходы сахарной свеклы появлялись на 4–6 часов раньше. Нанохелатные микроудобрения, способствуя дружескому и синхронному прорастанию, развитию проростков сахарной свеклы обеспечивали синхронное появление всходов и формирование заданной густоты посева без дальнейшей редукции растений | Мета. Пошук шляхів активізації проростання насіння буряків цукрових, отримання дружніх, синхронних сходів шляхом застосування композицій добрив з нанорозмірними елементами.Методи. Вегетаційний та лабораторний. Насіння буряків цукрових висівали в підготовлений посуд з ґрунтом з дотриманням вимог методик до вегетаційних дослідів. Добрива вносили у вигляді розчинів з різним їх співвідношенням відповідно до шести мікростадій.Результати. На 01 мікростадії за шкалою ВВСН (через 130 години після сівби) відмічено збільшення маси плодів буряків в усіх варіантах – в контрольному варіанті на 9,78 %; за внесення нанодобрив – 20,4-23,7 %. Діаметр плодів змінювався аналогічно змінам маси: в контрольному варіанті зміна діаметру становила 4,95 %; в варіантах з внесенням нанодобрив 9,56-13,9 %. За різних схем внесення добрив відмічалися зміни як в швидкості формування органів паростків так і їх лінійні розміри. Довжина зародкового корінця на 05 мікростадії за рівномірного внесення підвищених норм цинку і фосфору, через 40 годин після сівби, складала 0,540-2,671 мм. За інших комбінацій добрив поява зародкового корінця відмічена лише через 44 години після сівби. Через 60 годин після сівби (07 мікростадія шкали ВВСН) відмічається повний вихід сім’ядолей з гнізда клубочка за внесенням нанохелатних мікродобрив та лише початок виходу сім’ядолей в контрольному варіанті. За рахунок інтенсивніших процесів набубнявіння та проростання відбувається прискорення росту первинного корінця буряків цукрових.Висновки. Рівномірне забезпечення насіння за проростання цинком і особливо фосфором, на фоні базового комплексного добрива з нанорозмірними елементами сприяє активації проростання насіння та інтенсивному формуванню синхронно розвинутих паростків. В середньому на 4 години прискорюється відкриття кришечки плоду і поява кореня; на 6 годин раніше відбувається вихід сім’ядолей. За внесення нанохелатних добрив ріст кореня та видовження гіпокотиля на перших мікростадіях проростання плодів буряка цукрового прискорюється вдвічі, за рахунок чого сходи буряків цукрових з’являються на 4-6 годин раніше. Нанохелатні мікродобрива, сприяючи дружньому та синхронному проростанню, розвитку проростків буряків цукрових забезпечують синхронну появу сходів та формування заданої густоти посіву без подальшої редукції рослин. | Purpose. Finding ways to activate the germination of sugar beet seeds, obtaining even and synchronous sprouts when applying fertilizer compositions with nanoscale elements.Methods. Vegetation and laboratory. The seeds of sugar beet were sown in prepared utensils with soil in accordance with the requirements of the methods for vegetation experiments. Fertilizers were introduced in the form of solutions with different ratios according to six microstages.Results. At 01 microstage on the BBCH scale (130 hours after sowing), an increase in the mass of beet fruits in all variants was observed - in the control variant by 9.78%; in the application of nanofertilizers - 20,4-23,7%. The diameter of the fruit varied similarly to changes in mass: in the control variant, the diameter change was 4.95%; in variants with application of nanofertilizers — 9.56-13.9%. Changes in the rate of sprout organs formation and their linear dimensions were noted in the various fertilization schemes. The length of the embryonic root at 05 microstage with uniform introduction of high norms of zinc and phosphorus, after 40 hours after sowing, was 0.540-2.671 mm. For other fertilizer combinations, the appearance of the germ root was noted only 44 hours after sowing. In 60 hours after sowing (07 microstage on the BBCH scale) there was a complete exit of cotyledons from the socket of the cluster with the introduction of nano chelate microfertilizers and only the beginning of the exit of cotyledons in the control variant. Due to the intensive processes of swelling and germination, the growth of the primary root of the sugar beet was accelerated.Conclusions. Uniform provision of seeds with zinc and especially phosphorus on the background of basic complex fertilizer with nanoscale elements contributed to the activation of seed germination and the intense formation of synchronously developed shoots. On average, the opening of the pericarp lid and the appearance of the root accelerated for 4 hours; 6 hours earlier there was an exit of cotyledons. With the introduction of nano chelate fertilizers, root growth and elongation of the hypocotyl at the first microstages of sugar beet sprouting were accelerated twice, due to which the sugar beet sprouts appeared 4-6 hours earlier. Nano chelate microfertilizers, promoting even and synchronous germination, development of sugar beet seedlings ensured synchronous emergence of seedlings and formation of predetermined sowing density without further reduction of plants.
Mostrar más [+] Menos [-]Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування Texto completo
2019
Григоренко, С. В | Половинчук, О. Ю | Маляренко, О. А | Шевченко, О. П
Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування Texto completo
2019
Григоренко, С. В | Половинчук, О. Ю | Маляренко, О. А | Шевченко, О. П
Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.
Mostrar más [+] Menos [-]Особенности роста и развития сортов сои в зависимости от элементов технологии выращивания | Peculiarities of growth and development of soybean varieties as affected by components of growing technology | Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування Texto completo
2019
Григоренко, С. В. | Половинчук, О. Ю. | Маляренко, О. А. | Шевченко, О. П.
Цель. Определить особенности роста и развития растений сортов сои в зависимости от применения органического удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины. Методы. Исследовали сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева культуры в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическое удобрение Паросток (марка 20) применяли дважды: первая подкормка в фазе 3–5 листьев и вторая – 9–11 листьев сои. Регуляторы роста Вермистим Д и Агростимулин применяли в фазе бутонизации культуры. Результаты. При внекорневой подкормке сои удобрением Паросток ассимиляционная поверхность сорта ‘Устя’ в фазе цветения в вариантах без использования гидрогеля Аквасорб составляла 38,2 тыс. м2/га, тогда как на вариантах его применения растения формировали 43,6 тыс. м2/га. У сорта ‘Кано’ внесение органического удобрения способствовало формированию листовой поверхности на вариантах без гидрогеля на уровне 38,6 тыс. м2/га, а при его применении – 45,8 тыс. м2/га. Аналогичные закономерности были получены и для сорта ‘Геба’ – 39,0 и 44,9 тыс. м2/га соответственно. Обработка посевов удобрением Паросток способствовала повышению уровня чистой продуктивности фотосинтеза у всех исследуемых сортов сои. Так, у сорта ‘Устя’ в вариантах без гидрогеля его применение позволило сформировать 0,73 г/м2 сухого вещества в сутки, тогда как на контроле – 0,68 г/м2 в сутки. По аналогии у сортов сои ‘Кано’ и ‘Геба’ были получены показатели накопления сухого вещества на уровне 1,00 и 0,62 г/м2 в сутки, а в контрольных вариантах – 0,92 и 0,46 г/м2 в сутки соответственно. Выводы. В среднем за годы исследований растения сорта ‘Устя’ формировали 5,6–5,7 г семян на одно растение. Сорт ‘Кано’, как и ‘Устья’, в случае применения регулятора роста Вермистим Д на фоне внесения удобрения Паросток (марка 20) формировал 8,6 г семян на растение, а на фоне применения гидрогеля Аквасорб – 8,7 г. При применении регулятора роста Агростимулин получено индивидуальную продуктивность растений сои на уровне 8,7 и 8,5 г соответственно. | Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно. | Purpose. Identification of soybean growth and development peculiarities as affected by the application of organic fertilizer, plant growth regulators and water retaining agent under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. The study involved soybean varieties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’. A month before sowing soybean, water retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym-D and Agrostymulin were introduced at the budding stage. Results. It was found that the assimilation surface (m2/ha) of ‘Ustia’ crops in the treatments without hydrogel at the flowering stage was 38,200, while in the treatment with hydrogel it made up 43,600. In ‘Kano’, application of organic fertilizer ensured a leaf surface of 38,600 m2/ha in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. Similar patterns were recorded in ‘Hieba’: 39,000 and 44,900, respectively. Organic fertilization of ‘Kano’ stands contributed to the formation of an assimilation surface of 38,600 in the treatment without hydrogel and 45,800 with hydrogel. ‘Hieba’ demonstrated similar patterns: 39,000 and 44,900, respectively. Application of organic fertilizer allowed to increase the net productivity of photosynthesis (g/m2 of dry matter per day) in all the varieties under study: 0.73 in ‘Ustia’ in the treatment without hydrogel (0.68 in the control treatment), 1.00 in ‘Kano’ (0.92 in the control treatment) and 0.62 in ‘Hieba’ (0.46 in the control treatment). Conclusions. On average for the years of the experiment, plants of ‘Ustia’ variety formed 5.6–5.7 g of seeds per plant. Both ‘Kano’ and ‘Ustia’ formed 8.6 g of seeds per plant when using growth regulator Vermystym-D on the background of fertilizer Parostok and 8.7 g of seeds per plant on the background of using hydrogel Aquasorb. Top dressing with growth regulator Agrostymulin ensured individual plant productivity at the level of 8.7 and 8.5 g of seeds per plant, respectively.
Mostrar más [+] Menos [-]Особливості росту й розвитку сортів сої залежно від елементів технології вирощування Texto completo
2019
С. В. Григоренко | О. Ю. Половинчук | О. А. Маляренко | О. П. Шевченко
Мета. Виявити особливості росту й розвитку сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. За підживлення сої добривом Паросток асиміляційна поверхня сорту ‘Устя’ у фазі цвітіння у варіантах без використання гідрогелю Аквасорб становила 38,2 тис. м2/га, тимчасом як на варіантах його застосування рослини формували 43,6 тис. м2/га. У сорту ‘Кано’ внесення органічного добрива сприяло формуванню листкової поверхні на варіантах без гідрогелю на рівні 38,6 тис. м2/га, а за його внесення – 45,8 тис. м2/га. Аналогічні закономірності було отримано і для сорту ‘Гєба’ – 39,0 та 44,9 тис. м2/га відповідно. Оброблення посівів добривом Паросток сприяло підвищенню рівня чистої продуктивності фотосинтезу в усіх досліджуваних сортів сої. Так, у сорту ‘Устя’ у варіантах без гідрогелю його застосування дало змогу сформувати 0,73 г/м2 сухої речовини за добу, тимчасом як у контролі – 0,68 г/м2 за добу. За аналогією в сортів сої ‘Кано’ та ‘Гєба’ були отримані показники накопичення сухої речовини на рівні 1,00 та 0,62 г/м2 за добу, а в контрольних варіантах – 0,92 та 0,46 г/м2 за добу відповідно. Висновки. У середньому за роки досліджень рослини сорту ‘Устя’ утворювали 5,6–5,7 г насіння на одну рослину. Сорт ‘Кано’, як і ‘Устя’, у разі застосування регулятора росту Вермистим Д на фоні внесення добрива Паросток (марка 20) утворював 8,6 г насіння на рослину, а на фоні застосування гідрогелю Аквасорб – 8,7 г. У разі застосування регулятора росту Агростимулін отримано індивідуальну продуктивність рослин сої на рівні 8,7 та 8,5 г відповідно.
Mostrar más [+] Menos [-]Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та ssr маркерами Texto completo
2019
Жемойда, В. Л | Присяжнюк, Л. М | Красновський, С. А | Башкірова, Н. В | Шитікова, Ю. В | Мельник, С. І
Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та ssr маркерами Texto completo
2019
Жемойда, В. Л | Присяжнюк, Л. М | Красновський, С. А | Башкірова, Н. В | Шитікова, Ю. В | Мельник, С. І
Мета. Класифікація вихідного матеріалу кукурудзи за ступенем холодостійкості, ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи в лабораторних і польових умовах за холодостійкістю та основними господарсько-цінними показниками та їхнє генотипування на основі SSR маркерів. Методи. Польові та лабораторні методи, молекулярно-генетичний аналіз. Результати. У результаті досліджень на основі cold test проведено ранжування самозапилених ліній кукурудзи за рівнем холодостійкості. Встановлено, що на результати ранжування не впливає тип зерна, оскільки до найбільш холодостійких належать лінії з різним типом зерна. Визначено, що польова схожість ліній кукурудзи варіювала залежно від строку сівби та становила 32,1–87,8% за першого (6–6,5 °С) строку сівби, 41,8–88,5% – за другого (8–8,5 °С) та 51,1–90,0% – за третього (10–10,5 °С). Встановлено, що самозапилені лінії: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 та FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 та P165 мають найкращу регенеративну здатність та найвищу схожість за холодного пророщування насіння та її збереження відносно контролю. За показниками урожайності самозапилених ліній визначено, що вони по різному реагують на строки сівби. Визначений генетичний поліморфізм холодостійких ліній за 5 SSR маркерами. Відповідно до отриманих результатів встановлено наявність від 3 до 7 алелів. Індекс поліморфності локусу (РІС) склав 0,56–0,86. За трьома маркерами – bnlg1129, bnlg1782 та phi064 у досліджуваних ліній було виявлено внутрішньолінійний поліморфізм. Результати досліджень дозволили визначити 4 кластери, які відобразили ступінь генетичної близькості за досліджуваними маркерами. Встановлено, що лінії Ak 135 та Ak 153, які увійшли в один кластер є найбільш спорідненими, а найбільш віддаленими – Со225 та Q 170. Отримані дані свідчать, що досліджувані лінії кукурудзи сформували кластери відповідно до їхнього походження і деякі – відповідно до їхньої холодостійкості. Висновки. За результатами досліджень виділено 7 самозапилених ліній кукурудзи (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), які є цінним вихідним матеріалом у селекції на холодостійкість.
Mostrar más [+] Menos [-]The estimation of corn inbred lines by cold resistance and SSR markers | Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та SSR маркерами | Оценка инбредных линий кукурузы по признаку холодоустойчивости и SSR маркерам Texto completo
2019
Красновський, С. А. | Башкірова, Н. В. | Шитікова, Ю. В. | Жемойда, В. Л. | Присяжнюк, Л. М. | Мельник, С. І.
Цель. Классификация исходного материала кукурузы по степени холодоустойчивости, идентификация самоопыленных линий кукурузы в лабораторных и полевых условиях по холодостойкости и основным хозяйственно-ценными показателями и их генотипирование на основе SSR маркеров.Методы. Полевые и лабораторные методы, молекулярно-генетический анализ.Результаты. В результате исследований на основе cold test проведено ранжирование самоопыленных линий кукурузы в соответствии с уровнем их холодоустойчивости. Установлено, что на результат ранжирования не влияет тип зерна, поскольку к наиболее холодостойким принадлежат линии с различным типом зерна. Определено, что полевая всхожесть линий кукурузы варьировала в зависимости от срока посева и составила 32,1–87,8% при первом (6–6,5 °С) сроке посева, 41,8–88,5% – при втором (8–8,5 °С) и 51,1–90,0% – при третьем (10–10,5 °С). Установлено, что самоопылённые линии: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 и FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 и P165 имеют лучшую регенеративную способность и высокую всхожесть в условиях холодного проращивания семян и ее сохранение относительно контроля. По результатам полевых исследований выделены линии Co 255, HLG 1203, HLG 1238 и Q 170, в которых были отмечены высокие показатели процента сохранения всхожести по сравнению с контролем. По показателям урожайности самоопыленных линий кукурузы определено, что они по-разному реагируют на сроки посева. В результате ПЦР анализа 13 холодостойких линий определен генетический полиморфизм по 5 SSR маркерам. Согласно полученным результатам установлено наличие от 3 до 7 аллелей. Индекс полиморфности локуса (РІС) составил 0,56–0,86. Определено, что по трем маркерами bnlg1129, bnlg1782 и phi064 в исследуемых линиях был обнаружен внутрилинейный полиморфизм. Результаты исследований позволили определить четыре кластера, которые отражают степень генетической близости по исследуемым маркерам. Установлено, что линии Ak 135 и Ak 153, которые вошли в один кластер, являются наиболее родственными, а наиболее удаленными – Со225 и Q 170. Полученные данные свидетельствуют, что исследуемые линии кукурузы сформировали кластеры в соответствии с их происхождением и некоторые – в соответствии с их холодоустойчивостью.Выводы. По результатам исследований выделено 7 самоопыленных линий кукурузы (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), которые являются ценными источниками при селекции на холодоустойчивость. | Purpose. Classification of the source material of maize by the rate of cold resistance, identification of self-pollinated maize lines in laboratory and field conditions by cold resistance and main economically valuable indicators, and their genotyping based on SSR markers.Methods. Field and laboratory methods, molecular genetic analysis.Results. As a result of studies based on the cold test, the ranking of self-pollinated lines of corn on 6 groups was carried out in accordance with the level of their cold resistance. It was revealed that the type of grain does not affect the ranging result, since lines with different types grain belong to the most cold-resistant ones. It was determined that field germination of maize lines varied depending on the sowing period and amounted to 32,1–87,8% at the first (6–6,5 °С), 41,8–88,5% at the second (8–8,5 °С) and 51.1–90.0% at the third (10–10,5 °С) sowing dates. It was determined that self-pollinated lines: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 and FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 and P165 have the best regenerative ability and high germination under conditions of cold germination of seeds and its maintaining relatively to control. Based on the results of field studies, the lines Co 255, HLG 1203, HLG 1238, and Q 170 were identified, in which the germination rate (in percent) was high compared to the control. Based on the assessment of the yield of self-pollinated maize lines, it was determined that they react differently to the sowing dates. As a result of PCR analysis of 13 cold-resistant lines, genetic polymorphism was determined by 5 SSR markers. According to obtained results, the presence of 3 to 7 alleles was revealed. PIC was 0.56–0.86. It was determined that, using the three markers bnlg1129, bnlg1782 and phi064, intralinear polymorphism was detected in the studied lines. The results of the studies allowed to obtain four clusters which reflect the degree of genetic proximity to the studied markers. It was found that lines the Ak 135 and Ak 153 entered the same cluster are the most related and the most distant lines are Co225 and Q 170. The obtained data indicate that the studied maize lines formed clusters according to their origin and some lines according to their cold resistance.Conclusions. According to the results of studies, 7 self-pollinated lines of corn (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243) were indentify. They are valuable sources for breeding to cold resistance. | Мета. Класифікація вихідного матеріалу кукурудзи за ступенем холодостійкості, ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи в лабораторних і польових умовах за холодостійкістю та основними господарсько-цінними показниками та їхнє генотипування на основі SSR маркерів.Методи. Польові та лабораторні методи, молекулярно-генетичний аналіз.Результати. У результаті досліджень на основі cold test проведено ранжування самозапилених ліній кукурудзи за рівнем холодостійкості. Встановлено, що на результати ранжування не впливає тип зерна, оскільки до найбільш холодостійких належать лінії з різним типом зерна. Визначено, що польова схожість ліній кукурудзи варіювала залежно від строку сівби та становила 32,1–87,8% за першого (6–6,5 °С) строку сівби, 41,8–88,5% – за другого (8–8,5 °С) та 51,1–90,0% – за третього (10–10,5 °С). Встановлено, що самозапилені лінії: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 та FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 та P165 мають найкращу регенеративну здатність та найвищу схожість за холодного пророщування насіння та її збереження відносно контролю. За показниками урожайності самозапилених ліній визначено, що вони по різному реагують на строки сівби. Визначений генетичний поліморфізм холодостійких ліній за 5 SSR маркерами. Відповідно до отриманих результатів встановлено наявність від 3 до 7 алелів. Індекс поліморфності локусу (РІС) склав 0,56–0,86. За трьома маркерами – bnlg1129, bnlg1782 та phi064 у досліджуваних ліній було виявлено внутрішньолінійний поліморфізм. Результати досліджень дозволили визначити 4 кластери, які відобразили ступінь генетичної близькості за досліджуваними маркерами. Встановлено, що лінії Ak 135 та Ak 153, які увійшли в один кластер є найбільш спорідненими, а найбільш віддаленими – Со225 та Q 170. Отримані дані свідчать, що досліджувані лінії кукурудзи сформували кластери відповідно до їхнього походження і деякі – відповідно до їхньої холодостійкості.Висновки. За результатами досліджень виділено 7 самозапилених ліній кукурудзи (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), які є цінним вихідним матеріалом у селекції на холодостійкість.
Mostrar más [+] Menos [-]Оцінка інбредних ліній кукурудзи за ознакою холодостійкості та SSR маркерами Texto completo
2019
В. Л. Жемойда | Л. М. Присяжнюк | С. А. Красновський | Н. В. Башкірова | Ю. В. Шитікова | С. І. Мельник
Мета. Класифікація вихідного матеріалу кукурудзи за ступенем холодостійкості, ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи в лабораторних і польових умовах за холодостійкістю та основними господарсько-цінними показниками та їхнє генотипування на основі SSR маркерів. Методи. Польові та лабораторні методи, молекулярно-генетичний аналіз. Результати. У результаті досліджень на основі cold test проведено ранжування самозапилених ліній кукурудзи за рівнем холодостійкості. Встановлено, що на результати ранжування не впливає тип зерна, оскільки до найбільш холодостійких належать лінії з різним типом зерна. Визначено, що польова схожість ліній кукурудзи варіювала залежно від строку сівби та становила 32,1–87,8% за першого (6–6,5 °С) строку сівби, 41,8–88,5% – за другого (8–8,5 °С) та 51,1–90,0% – за третього (10–10,5 °С). Встановлено, що самозапилені лінії: HLG 1203, HLG 1238, Co 255, UCH 37 та FV 243, Q170, AK 135, F2, L155 та P165 мають найкращу регенеративну здатність та найвищу схожість за холодного пророщування насіння та її збереження відносно контролю. За показниками урожайності самозапилених ліній визначено, що вони по різному реагують на строки сівби. Визначений генетичний поліморфізм холодостійких ліній за 5 SSR маркерами. Відповідно до отриманих результатів встановлено наявність від 3 до 7 алелів. Індекс поліморфності локусу (РІС) склав 0,56–0,86. За трьома маркерами – bnlg1129, bnlg1782 та phi064 у досліджуваних ліній було виявлено внутрішньолінійний поліморфізм. Результати досліджень дозволили визначити 4 кластери, які відобразили ступінь генетичної близькості за досліджуваними маркерами. Встановлено, що лінії Ak 135 та Ak 153, які увійшли в один кластер є найбільш спорідненими, а найбільш віддаленими – Со225 та Q 170. Отримані дані свідчать, що досліджувані лінії кукурудзи сформували кластери відповідно до їхнього походження і деякі – відповідно до їхньої холодостійкості. Висновки. За результатами досліджень виділено 7 самозапилених ліній кукурудзи (Co 255, HLG 1203, HLG 1238, Q 170, UCH 37, Ak 135, FV 243), які є цінним вихідним матеріалом у селекції на холодостійкість.
Mostrar más [+] Menos [-]Analysis of spring rapeseed varieties (Brassica napus L. var. oleifera) presented in the State Register of Plant Varieties of Ukraine Texto completo
2019
Димитров, С. Г | Topchiĭ, O. V. | Києнко, З. Б
Analysis of spring rapeseed varieties (Brassica napus L. var. oleifera) presented in the State Register of Plant Varieties of Ukraine Texto completo
2019
Димитров, С. Г | Topchiĭ, O. V. | Києнко, З. Б
Purpose. Determine the main indicators of productivity and quality of seeds of spring rapeseed new varieties during their cultivation in different argoclimatic zones of Ukraine. Methods. Field, laboratory. Field studies were carried out on the basis of the Branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the zones of Polissia, Forest-Steppe and Steppe in 2015–2016. Results. The State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine (the Register of Plant Varieties of Ukraine) as at 22 August 2019 contains 60 varieties of spring rapeseed, of which 42 (70.0%) are of foreign origin and 18 (30.0%) are Ukrainian cultivars. The maximum sown area in Ukraine occupied by spring rapeseed was about 68.3 thousand ha in 2018, which is twice as much as the area of 2013. In 2019, a dramatic decrease in sown area was observed. The productivity of the studied rapeseed varieties in 2015–2016 in the Steppe zone was on average 0.94–1.17 t/ha; Forest-steppe – 2.16–2.29; Polissia – 1.33–1.62. The yields of individual varieties exceeded 2.0 t/ha; they had a high content of oil and crude protein and a low content of erucic acid and glucosinolates in the seeds. The content of erucic acid did not exceed 0.1%, glucosinolates – 0.8%. Conclusions. The highest yield in the zones of Forest-Steppe and Polissia was observed from ‘DK 7160 KL’ variety – 2.28 t/ha and 1.62 t/ha, respectively. The maximum crude protein content in the steppe zone was found in ‘Aksana’ variety (26.6%), in the Forest-steppe zone – in ‘Bilder’ (25.4%,) in the Polissia zone – in ‘Sander’ (24.9%). High oil content in seeds in the Steppe zone was in varieties ‘Bilder’ (45.0%) and ‘DK 7155 KL’ (45.2%), in the Forest-Steppe – in ‘Sander’ (46.5%) and ‘DK 7155 KL’ (46.6%); in Polissia – in ‘DK 7160 KL’ (47.1%) and ‘DK 7155 KL’ (46.8%). The minimum content of erucic acid in the seeds of spring rapeseed in the Steppe was in the varieties ‘Aksana’ and ‘DK 7150 KL’, in the Forest-Steppe – ‘GK 7160 KL’, ‘CLICK KL’, ‘DK 7155 KL’ and in the Polissia zone – ‘DK 7160 KL’ and ‘DK 7150 KL’.
Mostrar más [+] Menos [-]Analysis of spring rapeseed varieties (Brassica napus L. var. oleifera) presented in the State Register of Plant Varieties of Ukraine Texto completo
2019
С. Г. Димитров | О. В. Топчій | З. Б. Києнко
Purpose. Determine the main indicators of productivity and quality of seeds of spring rapeseed new varieties during their cultivation in different argoclimatic zones of Ukraine. Methods. Field, laboratory. Field studies were carried out on the basis of the Branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the zones of Polissia, Forest-Steppe and Steppe in 2015–2016. Results. The State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine (the Register of Plant Varieties of Ukraine) as at 22 August 2019 contains 60 varieties of spring rapeseed, of which 42 (70.0%) are of foreign origin and 18 (30.0%) are Ukrainian cultivars. The maximum sown area in Ukraine occupied by spring rapeseed was about 68.3 thousand ha in 2018, which is twice as much as the area of 2013. In 2019, a dramatic decrease in sown area was observed. The productivity of the studied rapeseed varieties in 2015–2016 in the Steppe zone was on average 0.94–1.17 t/ha; Forest-steppe – 2.16–2.29; Polissia – 1.33–1.62. The yields of individual varieties exceeded 2.0 t/ha; they had a high content of oil and crude protein and a low content of erucic acid and glucosinolates in the seeds. The content of erucic acid did not exceed 0.1%, glucosinolates – 0.8%. Conclusions. The highest yield in the zones of Forest-Steppe and Polissia was observed from ‘DK 7160 KL’ variety – 2.28 t/ha and 1.62 t/ha, respectively. The maximum crude protein content in the steppe zone was found in ‘Aksana’ variety (26.6%), in the Forest-steppe zone – in ‘Bilder’ (25.4%,) in the Polissia zone – in ‘Sander’ (24.9%). High oil content in seeds in the Steppe zone was in varieties ‘Bilder’ (45.0%) and ‘DK 7155 KL’ (45.2%), in the Forest-Steppe – in ‘Sander’ (46.5%) and ‘DK 7155 KL’ (46.6%); in Polissia – in ‘DK 7160 KL’ (47.1%) and ‘DK 7155 KL’ (46.8%). The minimum content of erucic acid in the seeds of spring rapeseed in the Steppe was in the varieties ‘Aksana’ and ‘DK 7150 KL’, in the Forest-Steppe – ‘GK 7160 KL’, ‘CLICK KL’, ‘DK 7155 KL’ and in the Polissia zone – ‘DK 7160 KL’ and ‘DK 7150 KL’.
Mostrar más [+] Menos [-]Analysis of spring rapeseed varieties (Brassica napus L. var. oleifera) presented in the State Register of Plant Varieties of Ukraine | Аналіз сортів ріпаку ярого (Brassica napus L. var. oleifera), представлених у Державному реєстрі сортів рослин України | Анализ сортов рапса ярового (Brassica napus L. var. oleifera), представленных в Государственном реестре сортов растений Украины Texto completo
2019
Димитров, С. Г. | Топчій, О. В. | Києнко, З. Б.
Purpose. Determine the main indicators of productivity and quality of seeds of spring rapeseed new varieties during their cultivation in different argoclimatic zones of Ukraine. Methods. Field, laboratory. Field studies were carried out on the basis of the Branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the zones of Polissia, Forest-Steppe and Steppe in 2015–2016. Results. The State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine (the Register of Plant Varieties of Ukraine) as at 22 August 2019 contains 60 varieties of spring rapeseed, of which 42 (70.0%) are of foreign origin and 18 (30.0%) are Ukrainian cultivars. The maximum sown area in Ukraine occupied by spring rapeseed was about 68.3 thousand ha in 2018, which is twice as much as the area of 2013. In 2019, a dramatic decrease in sown area was observed. The productivity of the studied rapeseed varieties in 2015–2016 in the Steppe zone was on average 0.94–1.17 t/ha; Forest-steppe – 2.16–2.29; Polissia – 1.33–1.62. The yields of individual varieties exceeded 2.0 t/ha; they had a high content of oil and crude protein and a low content of erucic acid and glucosinolates in the seeds. The content of erucic acid did not exceed 0.1%, glucosinolates – 0.8%. Conclusions. The highest yield in the zones of Forest-Steppe and Polissia was observed from ‘DK 7160 KL’ variety – 2.28 t/ha and 1.62 t/ha, respectively. The maximum crude protein content in the steppe zone was found in ‘Aksana’ variety (26.6%), in the Forest-steppe zone – in ‘Bilder’ (25.4%,) in the Polissia zone – in ‘Sander’ (24.9%). High oil content in seeds in the Steppe zone was in varieties ‘Bilder’ (45.0%) and ‘DK 7155 KL’ (45.2%), in the Forest-Steppe – in ‘Sander’ (46.5%) and ‘DK 7155 KL’ (46.6%); in Polissia – in ‘DK 7160 KL’ (47.1%) and ‘DK 7155 KL’ (46.8%). The minimum content of erucic acid in the seeds of spring rapeseed in the Steppe was in the varieties ‘Aksana’ and ‘DK 7150 KL’, in the Forest-Steppe – ‘GK 7160 KL’, ‘CLICK KL’, ‘DK 7155 KL’ and in the Polissia zone – ‘DK 7160 KL’ and ‘DK 7150 KL’. | Мета. Визначити основні показники продуктивності та якості насіння нових сортів ріпаку ярого за вирощування їх у різних аргокліматичних зонах України. Методи. Польовий, лабораторний. Польові дослідження проводили на базі Філій Українського інституту експертизи сортів рослин у 2015–2016 рр. в зоні Полісся, Лісостепу та Степу. Результати. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр сортів рослин України) станом на 22.08.2019 р. міститься 60 сортів ріпаку ярого типу розвитку, з яких 42 (70,0%) – іноземної селекції та 18 (30,0%) – вітчизняної селекції. Максимальна посівна площа в Україні зайнята ріпаком ярим була в 2018 році на рівні 68,3 тис. га, що вдвічі більше площ 2013 року. У 2019 році спостерігалось кардинальне зниження посівних площ. Урожайність досліджуваних сортів ріпаку за 2015–2016 рр. у зоні Степу була в середньому 0,94–1,17 т/га; Лісостепу – 2,16–2,29; Поліссі – 1,33–1,62. Урожайність окремих сортів перевищувала 2,0 т/га, вони мали високий вміст олії та сирого протеїну і низький вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів у насінні. Вміст ерукової кислоти не перевищував 0,1%, глюкозинолатів – 0,8%. Висновки. Максимальна урожайність у зонах Лісостепу і Полісся була в сорту ‘ДК 7160 КЛ’ – 2,28 т/га та 1,62 т/га відповідно. Максимальний вміст сирого протеїну в Степовій зоні встановлено в сорту ‘Аксана’ – 26,6%, у зоні Лісостепу в ‘Білдер’ – 25,4%, у зоні Полісся в ‘Сандер’ – 24,9%. Високий вміст олії в насінні в зоні Степу формували сорти: ‘Білдер’ – 45,0% та ‘ДК 7155 КЛ’ – 45,2%, у Лісостепу ‘Сандер’ – 46,5% та ‘ДК 7155 КЛ’ – 46,6%; у Поліссі ‘ДК 7160 КЛ’ – 47,1% та ‘ДК 7155 КЛ’ – 46,8%. Мінімальний вміст ерукової кислоти в насінні ріпаку ярого у Степу був у сортів – ‘Аксана’, ‘ДК 7150 КЛ’, у Лісостепу – ‘ДК 7160 КЛ’, ‘КЛІК КЛ’, ‘ДК 7155 КЛ’ та в зоні Полісся – ‘ДК 7160 КЛ’, ‘ДК 7150 КЛ’. | Цель. Определить основные показатели продуктивности и качества семян новых сортов рапса ярового при выращивании их в разных аргоклиматических зонах Украины. Методы. Полевой, лабораторный. Полевые исследования проводили на базе Филиалов Украинского института экспертизы сортов растений в 2015–2016 гг. в зоне Полесья, Лесостепи и Степи. Результаты. В Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине (Реестр сортов растений Украины) по состоянию на 22.08.2019 г. содержится 60 сортов рапса ярового типа развития, из которых 42 (70,0%) – иностранной селекции и 18 (30,0%) – отечественной селекции. Максимальная посевная площадь в Украине, занятая рапсом яровым, была в 2018 году на уровне 68,3 тыс. га, что вдвое больше площадей 2013 года. В 2019 году наблюдалось кардинальное снижение посевных площадей. Урожайность изучаемых сортов рапса в 2015–2016 гг. в зоне Степи была в среднем 0,94–1,17 т/га, Лесостепи – 2,16–2,29, Полесье – 1,33–1,62. Урожайность отдельных сортов превышала 2,0 т/га, они имели высокое содержание масла и сырого протеина и низкое содержание эруковой кислоты и глюкозинолатов в семенах. Содержание эруковой кислоты не превышало 0,1%, глюкозинолатов – 0,8%. Выводы. Максимальная урожайность в зоне Лесостепи и Полесья была у сорта ‘ДК 7160 КЛ’ – 2,28 и 1,62 т/га соответственно. Максимальное содержание сырого протеина в Степной зоне установлено у сорта ‘Аксана’ – 26,6%, в зоне Лесостепи –‘Билдер’ – 25,4%, в зоне Полесья – ‘Сандер’ – 24,9%. Высокое содержание масла в семенах в зоне Степи формировали сорта: ‘Билдер’ – 45,0% и ‘ДК 7155 КЛ’ – 45,2%, в Лесостепи ‘Сандер’ – 46,5% и ‘ДК 7155 КЛ’ – 46,6%, в Полесье ‘ДК 7160 КЛ’ – 47,1% и ‘ДК 7155 КЛ’ – 46,8%. Минимальное содержание эруковой кислоты в семенах рапса ярового в Степи было у сортов: ‘Аксана’, ‘ДК 7150 КЛ’, в Лесостепи: ‘ДК 7160 КЛ’, ‘КЛИК КЛ’, ‘ДК 7155 КЛ’ и в зоне Полесья: ‘ДК 7160 КЛ’, ‘ДК 7150 КЛ’.
Mostrar más [+] Menos [-]Yield and quality of soft winter wheat grain under different types of crops treating with fungicides Texto completo
2019
Заїма, О. А | Дергачов, О. Л
Yield and quality of soft winter wheat grain under different types of crops treating with fungicides Texto completo
2019
Заїма, О. А | Дергачов, О. Л
Purpose. Determine the best options for effective fungicidal protection of soft winter wheat varieties against diseases that will ensure a high yield and grain quality. Methods. Four winter wheat varieties with different disease resistance were sown in the field: ‘Berehynia myronivska’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’ and ‘Podolianka’ (originator – The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine). In the shooting phase, the crops were treated with fungicides Acanto Plus 28, Talius 20, Falcon 460 EC, and in the heading phase – Amistar Trio 255 EC, Tilt Turbo 575 EC, Vareon 520. Results. During the period of milky stage, the technical effectiveness of the use of fungicides against powdery mildew was at the level of 72–100%, septoria leaf spot – 58–76, brown rust – 100%. The most effective option for fungicidal protection is the application of Acanto Plus 28 in the shooting phase + Amistar Trio 255 EC in the heading phase. Under such conditions, ‘Podolianka’ variety formed the maximum grain yield – 5.56 t/ha, the preserved yield was 0.75 t/ha. Greater yield increase (0.82–0.86 t/ha) was provided by ‘Horlytsia myronivska’ variety. The use of Acanto Plus 28 and Amistar Trio 255 EC fungicides also contributed to the formation of the best grain quality of the studied winter wheat varieties. Conclusions. The varieties ‘Berehynia myronivska’ and ‘Podolianka’ formed the highest grain yield during the processing of crops with the fungicide Acanto Plus 28 in the shooting phase and Amistar Trio 255 EC in the heading phase, ‘Hospodynia myronivska’ – Falcon 460 EC + Vareon 520, variety ‘Horlytsia myronivska’ Talius 20 + Tilt Turbo 575 EC, respectively. The variety ‘Berehynia myronivska’ provides the best indicators of grain quality when using the fungicide Falcon 460 EC in the shooting phase and Vareon 520 in the heading phase, other varieties – Acanto Plus 28 + Amistar Trio 255 EC, respectively.
Mostrar más [+] Menos [-]Yield and quality of soft winter wheat grain under different types of crops treating with fungicides | Урожайність та якість зерна пшениці м’якої озимої за різних варіантів обробки посівів фунгіцидами | Урожайность и качество зерна пшеницы мягкой озимой при разных вариантах обработки посевов фунгицидами Texto completo
2019
Заїма, О. А. | Дергачов, О. Л.
Purpose. Determine the best options for effective fungicidal protection of soft winter wheat varieties against diseases that will ensure a high yield and grain quality. Methods. Four winter wheat varieties with different disease resistance were sown in the field: ‘Berehynia myronivska’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’ and ‘Podolianka’ (originator – The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine). In the shooting phase, the crops were treated with fungicides Acanto Plus 28, Talius 20, Falcon 460 EC, and in the heading phase – Amistar Trio 255 EC, Tilt Turbo 575 EC, Vareon 520. Results. During the period of milky stage, the technical effectiveness of the use of fungicides against powdery mildew was at the level of 72–100%, septoria leaf spot – 58–76, brown rust – 100%. The most effective option for fungicidal protection is the application of Acanto Plus 28 in the shooting phase + Amistar Trio 255 EC in the heading phase. Under such conditions, ‘Podolianka’ variety formed the maximum grain yield – 5.56 t/ha, the preserved yield was 0.75 t/ha. Greater yield increase (0.82–0.86 t/ha) was provided by ‘Horlytsia myronivska’ variety. The use of Acanto Plus 28 and Amistar Trio 255 EC fungicides also contributed to the formation of the best grain quality of the studied winter wheat varieties. Conclusions. The varieties ‘Berehynia myronivska’ and ‘Podolianka’ formed the highest grain yield during the processing of crops with the fungicide Acanto Plus 28 in the shooting phase and Amistar Trio 255 EC in the heading phase, ‘Hospodynia myronivska’ – Falcon 460 EC + Vareon 520, variety ‘Horlytsia myronivska’ Talius 20 + Tilt Turbo 575 EC, respectively. The variety ‘Berehynia myronivska’ provides the best indicators of grain quality when using the fungicide Falcon 460 EC in the shooting phase and Vareon 520 in the heading phase, other varieties – Acanto Plus 28 + Amistar Trio 255 EC, respectively. | Мета. Визначити варіанти ефективного фунгіцидного захисту сортів пшениці м’якої озимої від хвороб, які забезпечать найвищий рівень урожайності та якості зерна. Методи. У польових умовах висівали чотири сорти пшениці озимої з різною стійкістю проти хвороб: ‘Берегиня миронівська’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ та ‘Подолянка’ (оригінатор – Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України). У фазі трубкування культури посіви обробляли фунгіцидами Аканто Плюс 28, Таліус 20, Фалькон 460 ЕС, у фазі колосіння – Амістар Тріо 255 ЕС, Тілт Турбо 575 ЕС, Вареон 520. Результати. У період молочної стиглості зерна технічна ефективність застосування фунгіцидів проти борошнистої роси була на рівні 72–100%, септоріозу листя – 58–76, бурої іржі – 100%. Найефективнішим варіантом фунгіцидного захисту є внесення Аканто Плюс 28 у фазі виходу в трубку + Амістар Тріо 255 ЕС у фазі колосіння. За таких умов сорт ‘Подолянка’ формував максимальну врожайність зерна – 5,56 т/га, збережений урожай становив 0,75 т/га. Більший приріст урожайності (0,82–0,86 т/га) забезпечив сорт ‘Горлиця миронівська’. Застосування фунгіцидів Аканто Плюс 28 та Амістар Тріо 255 ЕС також сприяло формуванню найліпшої якості зерна досліджуваних сортів пшениці озимої. Висновки. Сорти ‘Берегиня миронівська’ і ‘Подолянка’ формували найбільшу врожайність зерна за оброблення посівів фунгіцидом Аканто Плюс 28 у фазі виходу в трубку та Амістар Тріо 255 ЕС у фазі колосіння, ‘Господиня миронівська’ – Фалькон 460 ЕС + Вареон 520, сорт ‘Горлиця миронівська’ – Таліус 20 + Тілт Турбо 575 ЕС відповідно. Сорт ‘Берегиня миронівська’ забезпечує ліпші показники якості зерна в разі застосування фунгіциду Фалькон у фазі трубкування та Вареон у фазі колосіння, інші сорти – Аканто Плюс 28 + Амістар Тріо 255 ЕС відповідно. | Цель. Определить варианты эффективной фунгицидной защиты сортов пшеницы мягкой озимой от болезней, обеспечивающие наибольший уровень урожайности и качества зерна. Методы. В полевых условиях высевали четыре сорта пшеницы озимой с разной устойчивостью к болезням: ‘Берегиня миронівська’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ и ‘Подолянка’ (оригинатор – Мироновский институт пшеницы им. В. Н. Ремесло НААН Украины). В фазе трубкования культуры посевы обрабатывали фунгицидами Аканто Плюс 28, Талиус 20, Фалькон 460 ЕС, в фазе колошения – Амистар Трио 255 ЕС, Тилт Турбо 575 ЕС, Вареон 520. Результаты. В период молочной спелости техническая эффективность применения фунгицидов против мучнистой росы была на уровне 72–100%, септориоза листьев – 58–76, бурой ржавчины – 100%. Наиболее эффективным вариантом фунгицидной защиты является внесение Аканто Плюс 28 в фазе выхода в трубку + Амистар Трио 255 ЕС в фазе колошения. При таких условиях сорт ‘Подолянка’ сформировал максимальную урожайность зерна – 5,56 т/га, сохраненный урожай составил 0,75 т/га. Больший прирост урожайности (0,82–0,86 т/га) обеспечил сорт ‘Горлиця миронівська’. Применение фунгицидов Аканто Плюс 28 и Амистар Трио 255 ЕС также способствовало формированию наилучшего качества зерна исследуемых сортов пшеницы озимой. Выводы. Сорта ‘Берегиня миронівська’ и ‘Подолянка’ формировали наибольшую урожайность зерна при обработке посевов фунгицидом Аканто Плюс 28 в фазе выхода в трубку и Амистар Трио 255 ЕС в фазе колошения, ‘Господиня миронівська’ – Фалькон 460 ЕС + Вареон 520, сорт ‘Горлиця миронівська’ – Талиус 20 + Тилт Турбо 575 ЕС соответственно. Сорт ‘Берегиня миронівська’ обеспечивает лучшие показатели качества зерна при применении фунгицидов Фалькон 460 ЕС в фазе трубкования и Вареон 520 в фазе колошения, другие сорта – Аканто Плюс 28 и Амистар Трио 255 ЕС соответственно.
Mostrar más [+] Menos [-]Yield and quality of soft winter wheat grain under different types of crops treating with fungicides Texto completo
2019
О. А. Заїма | О. Л. Дергачов
Purpose. Determine the best options for effective fungicidal protection of soft winter wheat varieties against diseases that will ensure a high yield and grain quality. Methods. Four winter wheat varieties with different disease resistance were sown in the field: ‘Berehynia myronivska’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’ and ‘Podolianka’ (originator – The V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat NAAS of Ukraine). In the shooting phase, the crops were treated with fungicides Acanto Plus 28, Talius 20, Falcon 460 EC, and in the heading phase – Amistar Trio 255 EC, Tilt Turbo 575 EC, Vareon 520. Results. During the period of milky stage, the technical effectiveness of the use of fungicides against powdery mildew was at the level of 72–100%, septoria leaf spot – 58–76, brown rust – 100%. The most effective option for fungicidal protection is the application of Acanto Plus 28 in the shooting phase + Amistar Trio 255 EC in the heading phase. Under such conditions, ‘Podolianka’ variety formed the maximum grain yield – 5.56 t/ha, the preserved yield was 0.75 t/ha. Greater yield increase (0.82–0.86 t/ha) was provided by ‘Horlytsia myronivska’ variety. The use of Acanto Plus 28 and Amistar Trio 255 EC fungicides also contributed to the formation of the best grain quality of the studied winter wheat varieties. Conclusions. The varieties ‘Berehynia myronivska’ and ‘Podolianka’ formed the highest grain yield during the processing of crops with the fungicide Acanto Plus 28 in the shooting phase and Amistar Trio 255 EC in the heading phase, ‘Hospodynia myronivska’ – Falcon 460 EC + Vareon 520, variety ‘Horlytsia myronivska’ Talius 20 + Tilt Turbo 575 EC, respectively. The variety ‘Berehynia myronivska’ provides the best indicators of grain quality when using the fungicide Falcon 460 EC in the shooting phase and Vareon 520 in the heading phase, other varieties – Acanto Plus 28 + Amistar Trio 255 EC, respectively.
Mostrar más [+] Menos [-]Сезонний розвиток рослин роду Heuchera L. різних сортогруп в умовах Правобережного Лісостепу України | Сезонное развитие растений рода Heuchera L. разных сортогрупп в условиях Правобережной Лесостепи Украины | Seasonal development of the genus Heuchera L. plant varieties in the conditions of the Right-coast Forest-Steppe of Ukraine Texto completo
2018
Андрух, Н. А.
Сезонний розвиток рослин роду Heuchera L. різних сортогруп в умовах Правобережного Лісостепу України | Сезонное развитие растений рода Heuchera L. разных сортогрупп в условиях Правобережной Лесостепи Украины | Seasonal development of the genus Heuchera L. plant varieties in the conditions of the Right-coast Forest-Steppe of Ukraine Texto completo
2018
Андрух, Н. А.
Цель. Проследить цикл сезонного развития интродуцированных растений сортов рода Heuchera L. Методы. Фенологические, биометрические и аналитические. Результаты. На основе фенологических наблюдений установлено, что растения сортов рода Heuchera в условиях Правобережной Лесостепи Украины проходят все этапы цикла сезонного развития. Выявлено, что фазы отрастания генеративных побегов и цветения значительно растянуты во времени. Одновременно проходят фазы бутонизации, цветения и плодоношения. По характеру ритма развития исследованные растения отнесены к феноритмотипу летне-зимне-зеленых с зимним покоем, что обусловливает продолжительность их общей декоративности. Выводы. Определено, что период вегетации у сортов Heuchera продолжается 216–232 суток. Сроки начала (1–2 декада мая), длительность (26–43 суток) фазы цветения и анализ феноспектров сортов рода Heuchera свидетельствуют о том, что ритм их развития согласуется с климатическими условиями Правобережной Лесостепи Украины. Декоративность интродуцированных сортов Heuchera проявляется от периода бутонизации до завершения вегетации. Следовательно, они способны обеспечить длительный декоративный эффект в различных вариантах озеленения ранне- и поздневесеннего (март–май), весенне-летнего (май–июнь) и летне-осеннего (конец августа–октябрь, частично ноябрь) периодов вегетации. Прохождение растениями фазы плодоношения, от начала завязывания, созревания полноценных плодов и жизнеспособных семян, является безоговорочным аргументом проведения селекционной работы. | Purpose. To study the seasonal cycle of development for introduced genus Heuchera L. plant varieties. Methods. Phenological, biometrical and analytical. Results. Based on the results of phenological observations, it was marked that the plants of Heuchera genus of the Right-coast Forest-Steppe of Ukraine pass through the all stages of seasonal development cycle. It was revealed that the phases of green shoots growing and blossoming are considerably prolonged. The phases of budding, blossoming and fruiting take place simultaneously. The studied plants, according to the nature of the development rhythm, are classified as a phenological “summer-winter green” type with winter dormancy, which determines the duration of their “decorativeness”.Conclusions. It was found out that the vegetation period for Heuchera species lasts 216–232 days. The beginning (I–II decade of May), duration (26–43 days) of the blossoming phase and phenological spectra analysis of the genus Heuchera varieties show that the rhythm of their development responds to the climatic conditions of the Right-coast Forest-Steppe of Ukraine. The decorativeness of introduced Heuchera varieties is evident from the budding to the end of the vegetation. So, they are able to provide a long decorative effect from March to early November according to different types of planting. As the fruiting phase is available, including the fruit-setting and viable seeds ripening, it is an absolute argument for selection work fulfillment. | Мета. Простежити цикл сезонного розвитку інтродукованих рослин сортів роду Heuchera L. Методи. Фенологічні, біометричні та аналітичні. Результати. На основі фенологічних спостережень встановлено, що рослини сортів роду Heuchera в умовах Правобережного Лісостепу України проходять всі етапи циклу сезонного розвитку. Виявлено, що фази відростання генеративних пагонів і цвітіння значно подовжені в часі. Одночасно проходять фази бутонізації, цвітіння та плодоношення. За характером ритму розвитку досліджені рослини належать до феноритмотипу літньо-зимово-зелених із зимовим спокоєм, що зумовлює тривалість їх загальної декоративності. Висновки. Визначено, що період вегетації у сортів Heuchera триває 216–232 доби. Строки початку (1–2 декада травня), тривалість (26–43 доби) фази цвітіння та аналіз феноспектрів сортів роду Heuchera свідчать, що ритм їхнього розвитку узгоджується з кліматичними умовами Правобережного Лісостепу України. Декоративність інтродукованих сортів Heuchera проявляється від періоду бутонізації до завершення вегетації. Отже, вони здатні забезпечити тривалий декоративний ефект у різних варіантах озеленення ранньо- та пізньовесняного (березень–травень), весняно-літнього (травень–червень) та літньо-осіннього (кінець серпня–жовтень, частково листопад) періодів вегетації. Проходження рослинами фази плодоношення, від початку зав’язування, достигання повноцінних плодів і життєздатного насіння, є беззаперечним аргументом проведення селекційної роботи.
Mostrar más [+] Menos [-]Сезонний розвиток рослин роду Heuchera L. різних сортогруп в умовах Правобережного Лісостепу України Texto completo
2018
Н. А. Андрух
Мета. Простежити цикл сезонного розвитку інтродукованих рослин сортів роду Heuchera L. Методи. Фенологічні, біометричні та аналітичні. Результати. На основі фенологічних спостережень встановлено, що рослини сортів роду Heuchera в умовах Правобережного Лісостепу України проходять всі етапи циклу сезонного розвитку. Виявлено, що фази відростання генеративних пагонів і цвітіння значно подовжені в часі. Одночасно проходять фази бутонізації, цвітіння та плодоношення. За характером ритму розвитку досліджені рослини належать до феноритмотипу літньо-зимово-зелених із зимовим спокоєм, що зумовлює тривалість їх загальної декоративності. Висновки. Визначено, що період вегетації у сортів Heuchera триває 216–232 доби. Строки початку (1–2 декада травня), тривалість (26–43 доби) фази цвітіння та аналіз феноспектрів сортів роду Heuchera свідчать, що ритм їхнього розвитку узгоджується з кліматичними умовами Правобережного Лісостепу України. Декоративність інтродукованих сортів Heuchera проявляється від періоду бутонізації до завершення вегетації. Отже, вони здатні забезпечити тривалий декоративний ефект у різних варіантах озеленення ранньо- та пізньовесняного (березень–травень), весняно-літнього (травень–червень) та літньо-осіннього (кінець серпня–жовтень, частково листопад) періодів вегетації. Проходження рослинами фази плодоношення, від початку зав’язування, достигання повноцінних плодів і життєздатного насіння, є беззаперечним аргументом проведення селекційної роботи.
Mostrar más [+] Menos [-]A new variety of soft winter wheat ‘Horlytsia myronivska’ | Новый сорт пшеницы мягкой озимой ‘Горлыця мыронивська’ | Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Texto completo
2018
Коломієць, Л. А. | Гуменюк, О. В. | Дергачов, О. Л. | Коляденко, С. С.
A new variety of soft winter wheat ‘Horlytsia myronivska’ | Новый сорт пшеницы мягкой озимой ‘Горлыця мыронивська’ | Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Texto completo
2018
Коломієць, Л. А. | Гуменюк, О. В. | Дергачов, О. Л. | Коляденко, С. С.
Цель. Рассмотреть этапы создания и характеристику нового сорта ‘Горлыця Мыронивська’ по биологическим свойствам и хозяйственно-ценным признакам. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. Сорт создан методом гибридизации от скрещивания сортов ‘Деметра’ и ‘Крымка одесская’. Генеалогия сорта включает генотипы пшениц Западной Европы ‘NS-2699’ (Югославия), ‘Sadovo syper’ (Болгария), ‘MV-103’ (Венгрия) и ‘Московская 60’ (Россия), а также селекции Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло (МИП) – ‘Лютесценс 10795’ (синоним сорта ‘Мироновская 27’). Разновидность сорта – эритроспермум. Исследованиями в МИП и учреждениях Украинского института экспертизы сортов растений установлено, что сорт устойчив к полеганию, осыпанию и засухе. За годы исследований проявил устойчивость к мучнистой росе и бурой ржавчине (8,3–8,7 балла), корневым гнилям (8,1–8,4 балла) и фузариозу колоса (8,1–8,7 балла). Потенциал продуктивности сорта высокий – 10,6–10,9 т/га. За показателями качества зерна – ценная пшеница. Лучшими предшественниками для сорта являются кукуруза на силос, сидеральный пар (горчица) и горох. При посеве 25 сентября и 5 октября сорт показал весомые результаты и наиболее высокие преимущества по всем предшественникам, за исключением кукурузы на силос. Выводы. Установлено, что сорт обладает комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств, благодаря которым генетически способен компенсировать высокой продуктивностью затраты на его выращивание. | Purpose. To consider the stages of creation and characteristics of a new variety ‘Horlytsia myronivska’ for biological properties and economic characters. Methods. Field, mathematical and statistical ones. Results. The variety was created by the method of hybridization from crossing the varieties of ‘Demeter’ and ‘Krymka odeska’. Genealogy of the variety includes the genotypes of varieties of the Western Europe ‘NS-2699’ (Yugoslavia), ‘Sadovo syper’ (Bulgaria), ‘MV-103’ (Hungary), ‘Moscowska 60’ (Russia) and bred by the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW) ‘Lutescens 10795’ (synonym of ‘Mironivska 27’). It belongs to erythrospermum subvariety. During studies in МІW and establishments of the Ukrainian Institute of Variety Examination it was established that the variety is resistant to lodging, shedding and drought. Over the years of investigation, the variety showed resistance to powdery mildew and brown rust (8.3–8.7 points), root rot (8.1–8.4 points) and fusarium spike (8.1–8.7 points). The productivity potential of the variety is high (10.6–10.9 t/ha). Wheat is valuable for indicators of grain quality. The best predecessors for the variety are corn for green fodder, green-manured fallow (mustard) and peas. During sowing on September 25 and October 5, the variety showed significant results and the highest advantages for all predecessors, with the exception of maize for silage. Conclusions. It is established that the variety had a set of economic characters and properties, due to which it is genetically able to compensate the high production costs for its growing. | Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.
Mostrar más [+] Menos [-]Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Texto completo
2018
Л. А. Коломієць | О. В. Гуменюк | О. Л. Дергачов | С. С. Коляденко
Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.
Mostrar más [+] Menos [-]Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) | Особенности создания и идентификации экстрасильных по хлебопекарным свойствам сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) | The soft winter wheat (Triticum aestivum L.) breeding for extra-strong baking quality identification and development Texto completo
2018
Литвиненко, М. А. | Голуб, Є. А. | Хоменко, Т. М.
Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) | Особенности создания и идентификации экстрасильных по хлебопекарным свойствам сортов пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) | The soft winter wheat (Triticum aestivum L.) breeding for extra-strong baking quality identification and development Texto completo
2018
Литвиненко, М. А. | Голуб, Є. А. | Хоменко, Т. М.
Цель. Разработать теоретические аспекты направления селекции пшеницы мягкой озимой на повышение показателей хлебопекарного качества зерна до уровня экстрасильной пшеницы и создания соответствующего исходного материала для выращивания сортов такого типа. Методы. Внутривидовая гибридизация, оценка селекционного материала в полевых условиях, лабораторная оценка показателей хлебопекарного качества, аналитический. Результаты. Отмечено повышение уровня продуктивности и хлебопекарного качества зерна у сортов пшеницы в процессе различных сортосмен на юге Украины. Выявлено специфичность реакции сортов, различных типов (высокорослые экстенсивного и полуинтенсивного типов и короткостебельные интенсивного и полукарликовые высокоинтенсивного типа) на дозы азотного минерального питания, которая проявляется не только в повышении продуктивности, но и в изменениях показателей упругости и растяжимости теста. Предложено официальное введение новой группы по качеству пшеницы мягкой озимой – экстрасильной пшеницы. Исследованы эффективность и особенности отбора экстрасильных генотипов на гибридах, созданных при участии генетических источников качества зерна озимой и ярового происхождения. Выводы. Основными критериями для идентификации сортов пшеницы мягкой озимой экстрасильного типа являются такие, как содержание белка зерна (не менее 14%); «сила» муки – от 500 единиц и выше; оптимальное соотношение основных физических показателей (P/L) – упругость/растяжимость – 0,8–1,5; определенные биохимические маркеры генетического уровня качества и устойчивости к прорастанию. Методология селекции экстрасильных генотипов имеет определенный специфический характер: использование электрофореза запасных белков для идентификации аллелей с положительным влиянием на показатели качества, привлечение к гибридизации генетических источников озимого и ярового происхождения с различными системами контроля качества; создание специальных фонов для отбора экстрасильных генотипов на разных этапах селекционного процесса. | Purpose. To work out the theoretical principles of soft winter wheat breeding for grain baking quality improvement up to the extra-strong level and initial varieties breeding for germoplasm development.Methods. Interspecies hybridization, field tests, laboratory baking quality test, analysis.Results. Rising yields and better baking quality of the soft winter wheat varieties were achieved as a result of varieties replacement on the South Ukraine. Winter wheat specific response to the different dose of nitrogen fertilizer application has been a characteristic feature of the different variety types (tall extensive, mild intensive, semi half intensive, dwarf high intensive). It demonstrated increased productivity and also changes in gluten characteristics – tenacity, extensibility and elasticity. On the base of these data a new approach to the bread winter wheat varieties development with extra-strong baking quality characteristics was offered. Criteria for the extra-strong varieties group and official introduction of this group are proposed for consideration. Effectiveness and ways of extra-strong genotypes selection among hybrid population of high baking quality were under research.Conclusions. The main criteria for determining selection of extra-strong bread winter wheat varieties are the following: grain protein content (no less than 14%); alveograph value – 500 units and higher; optimal ratio of gluten characteristics – tenacity/extensibility ~1; certain biochemical markers of genetic quality level and resistance to sprouting. The breeding methodology of extra-strong genotypes has certain specific nature: reserve proteins electrophoreses for identification of alleles with positive effect on quality indices; involving to hybridization winter and spring types as genetic sources of high baking quality; change specific environment conditions to select extra-strong genotypes on different breeding stages. | Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.
Mostrar más [+] Menos [-]Особливості створення та ідентифікації екстрасильних за хлібопекарськими властивостями сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) Texto completo
2018
М. А. Литвиненко | Є. А. Голуб | Т. М. Хоменко
Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.
Mostrar más [+] Menos [-]Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна | Collection of the Ustymivka Experimental Station as a source of original material for maize breeding with improved biochemical indices of corn | Коллекция Устимовской опытной станции как источник исходного материала для селекции кукурузы с улучшенными биохимическими показателями зерна Texto completo
2018
Харченко, Ю. В. | Харченко, Л. Я.
Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна | Collection of the Ustymivka Experimental Station as a source of original material for maize breeding with improved biochemical indices of corn | Коллекция Устимовской опытной станции как источник исходного материала для селекции кукурузы с улучшенными биохимическими показателями зерна Texto completo
2018
Харченко, Ю. В. | Харченко, Л. Я.
Цель. Выявить перспективные образцы кукурузы из коллекции Устимовской опытной станции растениеводства с важными биохимическими показателями качества – высоким содержанием белка и крахмала в зерне.Методы. Полевой, лабораторный, обобщения.Результаты. Проведено распределение коллекционных образцов кукурузы по биохимическим показателям. Выделена только одна линия с очень высоким содержанием белка 15,8% – ‘УХК 464’ (Украина). Высокий уровень содержания белка имели 57 линий и 35 сортов различного эколого-географического происхождения, что позволяет отбирать ценные формы. Среди самозапыленных линий к источникам очень высокого содержания белка (14,0–15,0%) отнесены: ‘УХ 220’ (Украина) и ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Содержание белка в пределах 12,0–12,9% имели 10 сортов кукурузы, лучшие из них местный сорт ‘UB0104037’ (Россия), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Среди линий кукурузы, созданных путем привлечения форм с генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, выделены образцы, сочетающие высокую зерновую продуктивность с повышенным содержанием белка. По очень высокому содержанию крахмала в зерне (70,0–75,5%) выделены 147 образцов, в том числе 39 линий и 108 сортов. Лишь у 3 линий – ‘ХЛГ 4’ и ‘А 169’ (Украина), ‘7023’ (Германия) – содержание крахмала превышало 76,0%. У 23 линий этот показатель варьирует в пределах 73–75%. Лучшие из них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Украина), ‘МА 23 С’ (Франция), ‘Б 312’ (Россия), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватия), ‘N 4-1-6’ (Сербия и Черногория), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Венгрия). При создании гибридов и линий с повышенным содержанием белка и крахмала рекомендовано вводить в селекционный процесс самозапыленные линии ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ЗМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Это позволит получить ценный исходный материал, служащий основой для приоритетных направлений селекции кукурузы.Выводы. По результатам изучения образцов кукурузы выделено ценный исходный материал для создания линий и гибридов с улучшенным биохимическим составом зерна. Исследуемые образцы находятся в коллекции Устимовской опытной станции и Национального центра генетических ресурсов растений и могут быть использованы селекционерами и другими потребителями в теоретических и практических разработках. | Purpose of this work is to identify promising samples of corn from the collection of Ustymivka Experimental Station of Plant Production with important biochemical indicators of quality – high protein and starch content.Methods. Field, laboratory, summarizing.Results. The grading of the collection samples of corn according to biochemical indicators was carried out. Only one line with a very high protein content of 15.8% was allocated – ‘UHK 464’ (Ukraine). 57 lines and 35 varieties of different eco-geographical origin had the high level of protein content. This makes it possible to select valuable forms. Among self-polluting lines, the sources of very high protein content (14.0–15.0%) include: ‘UH 220’, (Ukraine) and ‘A 27-51’, ‘R 168’ (USA). 10 varieties of maize had the corn protein content within 12.0–12.9%, the best of them are conventional variety ‘UB0104037’ (Russia) and UB0100419 ‘Cuzco’ (Mexico). Among the maize lines created with the wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2 genes, some corn samples were identified as a combination of high productivity with increased protein content. Very high content of starch in corn (70.0–75.5%) was found in 147 samples, including 39 lines and 108 varieties. Only 3 lines had a starch content of more than 76.0% – ‘HLG 4’ and ‘A 169’ (Ukraine), ‘7023’ (Germany). This indicator varies within the limits of 73–75% in 23 maize lines. The best of them are ‘LK 14795’, ‘UHK 383’, ‘UHR 74-2’ (Ukraine), ‘MA 23 S’ (France), ‘B 312’ (Russia), ‘LH 59’ (USA), ‘ВС 70511’ (Croatia), ‘N 4-1-6’ (Serbia and Montenegro), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Hungary). It is recommended to use self-pollinated lines ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 ZM’, ‘UHK 565’, ‘Oh 45’ in the maize selection process for hybrids and lines with the high content of protein and starch. This provides a valuable source material, which will serve as the basis for the priority directions of maize breeding.Conclusions. Based on the results of the study, a valuable original material for maize lines and hybrids breeding with improved biochemical composition of corn was formed. The studied corn samples are in the collections of the Ustymivka Experimental Station and the National Centre for Plant Genetic Resources of Ukraine and can be used by breeders and other consumers in theoretical and practical developments. | Мета. Виявити перспективні зразки кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва з важливими біохімічними показниками якості – високим вмістом білка й крохмалю в зерні.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Проведено розподіл колекційних зразків кукурудзи за біохімічними показниками. Виділено лише одну лінію з дуже високим вмістом білка 15,8% – ‘УХК 464’ (Україна). Високий рівень вмісту білка мали 57 ліній і 35 сортів різного еколого-географічного походження, що дає можливість добору цінних форм. Серед самозапилених ліній до джерел дуже високого вмісту білка (14,0–15,0%) віднесено: ‘УХ 220’ (Україна) та ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Вміст білка в межах 12,0–12,9% мали 10 сортів кукурудзи, кращі з них місцевий сорт ‘UB0104037’ (Росія), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Серед ліній кукурудзи, створених шляхом залучення форм з генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, виділено зразки, що поєднують високу зернову продуктивність із підвищеним вмістом білка. За дуже високим вмістом крохмалю в зерні (70,0–75,5%) виділено 147 зразків, зокрема 39 ліній і 108 сортів. Лише три лінії – ‘ХЛГ 4’ та ‘А 169’ (Україна), ‘7023’ (Німеччина) – мали вміст крохмалю понад 76,0%. У 23 ліній цей показник варіює в межах 73–75%. Кращі з них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Україна), ‘МА 23С’ (Франція), ‘Б 312’ (Росія), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватія), ‘N 4-1-6’ (Сербія і Чорногорія), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Угорщина). У процесі створення гібридів і ліній з підвищеним вмістом білка та крохмалю рекомендовано вводити в селекційний процес самозапилені лінії ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 зМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Це дасть змогу одержувати цінний вихідний матеріал, що слугуватиме основою для пріоритетних напрямів селекції кукурудзи.Висновки. За результатами вивчення зразків кукурудзи виділено цінний вихідний матеріал для створення ліній і гібридів з поліпшеним біохімічним складом зерна. Досліджувані зразки знаходяться в колекції Устимівської дослідної станції та Національного центру генетичних ресурсів рослин і можуть бути використані селекціонерами й іншими споживачами в теоретичних і практичних розробках.
Mostrar más [+] Menos [-]Колекція Устимівської дослідної станції як джерело вихідного матеріалу для селекції кукурудзи з поліпшеними біохімічними показниками зерна Texto completo
2018
Ю. В. Харченко | Л. Я. Харченко
Мета. Виявити перспективні зразки кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва з важливими біохімічними показниками якості – високим вмістом білка й крохмалю в зерні. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення. Результати. Проведено розподіл колекційних зразків кукурудзи за біохімічними показниками. Виділено лише одну лінію з дуже високим вмістом білка 15,8% – ‘УХК 464’ (Україна). Високий рівень вмісту білка мали 57 ліній і 35 сортів різного еколого-географічного походження, що дає можливість добору цінних форм. Серед самозапилених ліній до джерел дуже високого вмісту білка (14,0–15,0%) віднесено: ‘УХ 220’ (Україна) та ‘А 27-51’, ‘R 168’ (США). Вміст білка в межах 12,0–12,9% мали 10 сортів кукурудзи, кращі з них місцевий сорт ‘UB0104037’ (Росія), ‘UB0100419’, ‘Cuzco’ (Мексика). Серед ліній кукурудзи, створених шляхом залучення форм з генами wx, se, o2, ae, su1, su2, sh2, виділено зразки, що поєднують високу зернову продуктивність із підвищеним вмістом білка. За дуже високим вмістом крохмалю в зерні (70,0–75,5%) виділено 147 зразків, зокрема 39 ліній і 108 сортів. Лише три лінії – ‘ХЛГ 4’ та ‘А 169’ (Україна), ‘7023’ (Німеччина) – мали вміст крохмалю понад 76,0%. У 23 ліній цей показник варіює в межах 73–75%. Кращі з них: ‘ЛК 14795’, ‘УХК 383’, ‘УХР 74-2’ (Україна), ‘МА 23С’ (Франція), ‘Б 312’ (Росія), ‘LH 59’ (США), ‘ВС 70511’ (Хорватія), ‘N 4-1-6’ (Сербія і Чорногорія), ‘Martonvasar 1’, ‘Martonvasar 2’ (Угорщина). У процесі створення гібридів і ліній з підвищеним вмістом білка та крохмалю рекомендовано вводити в селекційний процес самозапилені лінії ‘G 6’, ‘CO 72-75-13 PR’, ‘D-BE-14’, ‘W 117’, ‘407’, ‘P 502 зМ’, ‘УХК 565’, ‘Oh 45’. Це дасть змогу одержувати цінний вихідний матеріал, що слугуватиме основою для пріоритетних напрямів селекції кукурудзи. Висновки. За результатами вивчення зразків кукурудзи виділено цінний вихідний матеріал для створення ліній і гібридів з поліпшеним біохімічним складом зерна. Досліджувані зразки знаходяться в колекції Устимівської дослідної станції та Національного центру генетичних ресурсів рослин і можуть бути використані селекціонерами й іншими споживачами в теоретичних і практичних розробках.
Mostrar más [+] Menos [-]