Мета. Установити вплив складу субстратних композицій на технічні показники та хімічний склад плодових тіл гливи золотої та опенька тополевого. Методи. Схема експерименту включала вирощування двох видів дерево­руйнівних грибів Pleurotus citrinopileatus Singer (штам 2161 ІВК) та Cyclocybe aegerita (V.Brig.) Vizzini (штам 2230 ІВК) на трьох варіантах субстратних композицій. Застосовано лабораторні, лабораторно-виробничі методи оцінки ефективності технології вирощування, хімічного складу отриманої сировини, статистичні методи аналізу. Результати. Структура та склад субстратів впливають на технологічні характеристики культури, фізичні та хімічні властивості плодових тіл. Найкоротший цикл плодоношення у 35,2 ± 1,7 доби визначено для культури C. aegerita за умов вирощування на субстраті СК1 з формулою «солома / лушпиння / гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 30 : 40 : 70 : 20 : 20 : 1. Найвищу врожайність (170,5 ± 15,2 г на 1 кг субстрату) у досліді визначено для P. citrinopileatus на субстраті СК2 з формулою «солома / гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 40 : 90 : 20 : 25 : 1. Плодові тіла P. citrinopileatus, отримані із субстрату СК3 з формулою «гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 60 : 110 : 20 : 30 : 1, мали найвищий у досліді вміст білків – 22,47 ± 0,19%, а найменшу кількість білків – 17,38 ± 2,60% – мали плодові тіла із субстрату СК1. Плодові тіла C. aegerita містили більше ліпідів порівняно з плодовими тілами P. citrinopileatus, але чинник впливу складу субстрату на загальну кількість ліпідів для деяких культиварів виявився несуттєвим. Найвищу кількість ендо­полісахаридів виділено з плодових тіл C. aegerita (6,81 ± 0,41%), отриманих із субстрату СК3, а найменшу – у варіанті СК1 (1,38 ± 0,25%). Уміст ендополісахаридів у плодових тілах P. citrinopileatus мав меншу варіативність: від 2,54 ± 0,54 (СК3) до 4,72 ± 0,61% (СК1). Висновки. Склад субстратних композицій суттєво впливає на біологічну ефективність культиварів та вміст нутрієнтів у плодових тілах досліджених видів. Отримані результати дають змогу грибівникам спрогнозувати ефективність виробництва та якість отриманих грибів відповідно до використання доступної сировини.

Purpose. To reveal the influence of the substrate compositions on technical indicators and the chemical composition of the fruiting bodies of the golden oyster mushroom and poplar mushroom. Methods. The experimental design included cultivation of two species of wood-decay fungi Pleurotus citrinopileatus Singer (strain 2161 IVK) and Cyclocybe aegerita (V.Brig.) Vizzini (strain 2230 IVK) on three variants of substrate composition. Laboratory, laboratory-production methods for evaluating the effectiveness of growing technology, chemical composition of the obtained raw materials, statistical methods of analysis were applied. Results. The structure and composition of substrates affect the technological characteristics of the culture, physical and chemical properties of fruiting bodies. The shortest fruiting cycle of 35.2 ± 1.7 days was determined for C. aegerita under growing conditions on SC1 substrate which formula included «straw, husks, pellet, rapeseed, corn, and CaCO3» in the ratio of 30: 40: 70: 20: 20: 1. The highest yield (170.5 ± 15.2 g per 1 kg of substrate) in the experiment was determined for P. citrinopileatus on the SC1 substrate composed of «straw / pellets  / rapeseed / corn / CaCO3» in the ratio 40: 90: 20: 25: 1. Fruiting bodies of P. citrinopileatus obtained from the SC3 substrate composed of  «pellets / rapeseed / corn / CaCO3» in the ratio 60: 110: 20: 30: 1 had the highest protein content – 22.47 ± 0.19%, and fruiting bodies from the SC1 substrate had the least amount of proteins – 17.38 ± 2.60%. Fruiting bodies of C. aegerita contained more lipids than those of P. citrinopileatus, but the factor of the influence of the substrate composition on the total amount of lipids for some cultivars was insignificant. The largest amount of endopolysaccharides was isolated from the fruiting bodies of C. aegerita (6.81 ± 0.41%) cultivated on SC3 substrate, and the smallest in the SC1 variant (1.38 ± 0.25%). The content of endopolysaccharides in the fruiting bodies of P. citrinopileatus had less variability from 2.54 ± 0.54 (SC3) to 4.72 ± 0.61% (SC1). Conclusion. Substrate compositions significantly affect the biological efficiency of cultivars and the content of nutrients in fruiting bodies of the studied species. The obtained results enable producers of mushrooms to predict the production efficiency and quality of grown mushrooms in accordance with the use of available raw materials. | Мета. Установити вплив складу субстратних композицій на технічні показники та хімічний склад плодових тіл гливи золотої та опенька тополевого. Методи. Схема експерименту включала вирощування двох видів дерево­руйнівних грибів Pleurotus citrinopileatus Singer (штам 2161 ІВК) та Cyclocybe aegerita (V.Brig.) Vizzini (штам 2230 ІВК) на трьох варіантах субстратних композицій. Застосовано лабораторні, лабораторно-виробничі методи оцінки ефективності технології вирощування, хімічного складу отриманої сировини, статистичні методи аналізу. Результати. Структура та склад субстратів впливають на технологічні характеристики культури, фізичні та хімічні властивості плодових тіл. Найкоротший цикл плодоношення у 35,2 ± 1,7 доби визначено для культури C. aegerita за умов вирощування на субстраті СК1 з формулою «солома / лушпиння / гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 30 : 40 : 70 : 20 : 20 : 1. Найвищу врожайність (170,5 ± 15,2 г на 1 кг субстрату) у досліді визначено для P. citrinopileatus на субстраті СК2 з формулою «солома / гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 40 : 90 : 20 : 25 : 1. Плодові тіла P. citrinopileatus, отримані із субстрату СК3 з формулою «гранули / ріпак / кукурудза / крейда» у співвідношенні 60 : 110 : 20 : 30 : 1, мали найвищий у досліді вміст білків – 22,47 ± 0,19%, а найменшу кількість білків – 17,38 ± 2,60% – мали плодові тіла із субстрату СК1. Плодові тіла C. aegerita містили більше ліпідів порівняно з плодовими тілами P. citrinopileatus, але чинник впливу складу субстрату на загальну кількість ліпідів для деяких культиварів виявився несуттєвим. Найвищу кількість ендо­полісахаридів виділено з плодових тіл C. aegerita (6,81 ± 0,41%), отриманих із субстрату СК3, а найменшу – у варіанті СК1 (1,38 ± 0,25%). Уміст ендополісахаридів у плодових тілах P. citrinopileatus мав меншу варіативність: від 2,54 ± 0,54 (СК3) до 4,72 ± 0,61% (СК1). Висновки. Склад субстратних композицій суттєво впливає на біологічну ефективність культиварів та вміст нутрієнтів у плодових тілах досліджених видів. Отримані результати дають змогу грибівникам спрогнозувати ефективність виробництва та якість отриманих грибів відповідно до використання доступної сировини.

Purpose. To reveal the influence of the substrate compositions on technical indicators and the chemical composition of the fruiting bodies of the golden oyster mushroom and poplar mushroom.Methods. The experimental design included cultivation of two species of wood-decay fungi Pleurotus citrinopileatus Singer (strain 2161 IVK) and Cyclocybe aegerita (V.Brig.) Vizzini (strain 2230 IVK) on three variants of substrate composition. Laboratory, laboratory-production methods for evaluating the effectiveness of growing technology, chemical composition of the obtained raw materials, statistical methods of analysis were applied.Results. The structure and composition of substrates affect the technological characteristics of the culture, physical and chemical properties of fruiting bodies. The shortest fruiting cycle of 35.2 ? 1.7 days was determined for C. aegerita under growing conditions on SC1 substrate which formula included ?straw, husks, pellet, rapeseed, corn, and CaCO3? in the ratio of 30: 40: 70: 20: 20: 1. The highest yield (170.5 ? 15.2 g per 1 kg of substrate) in the experiment was determined for P. citrinopileatus on the SC1 substrate composed of ?straw / pellets? / rapeseed / corn /?CaCO3? in the ratio 40: 90: 20: 25: 1. Fruiting bodies of P. citrinopileatus obtained from the SC3 substrate composed of? ?pellets / rapeseed / corn / CaCO3? in the ratio 60: 110: 20: 30: 1 had the highest protein content ? 22.47 ? 0.19%, and fruiting bodies from the SC1 substrate had the least amount of proteins ? 17.38 ? 2.60%. Fruiting bodies of C.?aegerita contained more lipids than those of P. citrinopileatus, but the factor of the influence of the substrate composition on the total amount of lipids for some cultivars was insignificant. The largest amount of endopolysaccharides was isolated from the fruiting bodies of C. aegerita (6.81 ? 0.41%) cultivated on SC3 substrate, and the smallest in the SC1 variant (1.38 ? 0.25%). The content of endopolysaccharides in the fruiting bodies of P. citrinopileatus had less variability from 2.54 ? 0.54 (SC3) to 4.72 ? 0.61% (SC1).Conclusion. Substrate compositions significantly affect the biological efficiency of cultivars and the content of nutrients in fruiting bodies of the studied species. The obtained results enable producers of mushrooms to predict the production efficiency and quality of grown mushrooms in accordance with the use of available raw materials. | ????. ?????????? ????? ?????? ??????????? ?????????? ?? ???????? ????????? ?? ???????? ????? ???????? ??? ????? ??????? ?? ??????? ??????????. ??????. ????? ???????????? ???????? ??????????? ???? ????? ???????????????? ?????? Pleurotus citrinopileatus Singer (???? 2161????) ?? Cyclocybe aegerita (V.Brig.) Vizzini (???? 2230????) ?? ????? ????????? ??????????? ??????????. ??????????? ???????????, ???????????-????????? ?????? ?????? ???????????? ?????????? ???????????, ????????? ?????? ????????? ????????, ??????????? ?????? ???????. ??????????. ????????? ?? ????? ?????????? ????????? ?? ???????????? ?????????????? ????????, ??????? ?? ??????? ??????????? ???????? ???. ??????????? ???? ???????????? ? 35,2???1,7 ???? ????????? ??? ???????? C.?aegerita ?? ???? ??????????? ?? ????????? ??1 ? ???????? ????????/ ?????????/ ????????/ ??????/ ??????????/ ??????? ? ?????????????? 30?:?40?:?70?:?20?:?20?:?1. ??????? ??????????? (170,5???15,2 ? ?? 1??? ?????????) ? ??????? ????????? ??? P.?citrinopileatus ?? ????????? ??2 ? ???????? ????????/ ????????/ ??????/ ??????????/ ??????? ? ?????????????? 40?:?90?:?20?:?25?:?1. ??????? ???? P.?citrinopileatus, ???????? ?? ????????? ??3 ? ???????? ?????????/ ??????/ ??????????/ ??????? ? ?????????????? 60?:?110?:?20?:?30?:?1, ???? ???????? ? ??????? ????? ?????? ? 22,47???0,19%, ? ???????? ????????? ?????? ? 17,38???2,60% ? ???? ??????? ???? ?? ????????? ??1. ??????? ???? C.?aegerita ??????? ?????? ??????? ????????? ? ????????? ?????? P.?citrinopileatus, ??? ?????? ?????? ?????? ????????? ?? ???????? ????????? ??????? ??? ?????? ??????????? ???????? ??????????. ??????? ????????? ?????????????????? ???????? ? ???????? ??? C.?aegerita (6,81 ??0,41%), ????????? ?? ????????? ??3, ? ???????? ? ? ???????? ??1 (1,38 ??0,25%). ????? ????????????????? ? ???????? ????? P.?citrinopileatus ??? ????? ?????????????: ??? 2,54 ??0,54 (??3) ?? 4,72 ??0,61% (??1). ????????. ????? ??????????? ?????????? ??????? ??????? ?? ?????????? ???????????? ??????????? ?? ????? ?????????? ? ???????? ????? ??????????? ?????. ???????? ?????????? ????? ????? ??????????? ????????????? ???????????? ??????????? ?? ?????? ????????? ?????? ?????????? ?? ???????????? ????????? ????????.

Мета. Встановити особливості формування елементів продуктивності рослин видів роду Galega залежно від сортових властивостей та умов вегетації за інтродукції в Правобережному Лісостепу України. Методи. Упродовж 2004–2020 рр. в лабораторних та польових умовах Національного ботанічного саду досліджували шість сортів рослин видів роду козлятника (Galega) власної селекції. Використано наступні методи: теоретичні (математична обробка), практичні (описові, порівняльні). Оцінювали такі морфометричні параметри, як: висота рослин; кількість пагонів, листків, суцвіть на рослину; розміри плодів; довжина кореневої системи, а також продуктивний потенціал; азотфіксуюча здатність рослин; маса продуктивних пагонів; теплоємність; урожайність надземної маси; вихід сухої речовини та енергії з одиниці площі. Результати. Встановлено, що сорти G. orientalis Lam. (‘Кавказький бранець’, ‘Салют’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’) та G. officinalis L. (‘Гарант’, ‘Фламінго’) за інтродукції в Правобережному Лісостепу України характеризувались високою продуктивністю надземної фітомаси (28,6–62,4 т/га), а також виходом сухого залишку (7,12–16,5 т/га). У структурі надземної маси досліджених сортів на долю стебел припадало 37,0–44,2%, листків – 40,9–51,4%, суцвіть – 11,6–14,9% від загальної маси рослин. Теплоємність сировини рослин G. orientalis становила 4051–4275 ккал/га. Загальний вихід енергії із надземної маси сягав 30,44–67,85 Гкал/га. Висновки. Рослини видів роду Galega з високим потенціалом біомаси здатні забезпечувати сировиною для виробництва біогазу. Найкраще серед досліджених шести сортів власної селекції зарекомендували себе ‘Фламінго’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’.

Мета. Встановити особливості формування елементів продуктивності рослин видів роду Galega залежно від сортових властивостей та умов вегетації за інтродукції в Правобережному Лісостепу України. Методи. Упродовж 2004–2020 рр. в лабораторних та польових умовах Національного ботанічного саду досліджували шість сортів рослин видів роду козлятника (Galega) власної селекції. Використано наступні методи: теоретичні (математична обробка), практичні (описові, порівняльні). Оцінювали такі морфометричні параметри, як: висота рослин; кількість пагонів, листків, суцвіть на рослину; розміри плодів; довжина кореневої системи, а також продуктивний потенціал; азотфіксуюча здатність рослин; маса продуктивних пагонів; теплоємність; урожайність надземної маси; вихід сухої речовини та енергії з одиниці площі. Результати. Встановлено, що сорти G. orientalis Lam. (‘Кавказький бранець’, ‘Салют’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’) та G. officinalis L. (‘Гарант’, ‘Фламінго’) за інтродукції в Правобережному Лісостепу України характеризувались високою продуктивністю надземної фітомаси (28,6–62,4 т/га), а також виходом сухого залишку (7,12–16,5 т/га). У структурі надземної маси досліджених сортів на долю стебел припадало 37,0–44,2%, листків – 40,9–51,4%, суцвіть – 11,6–14,9% від загальної маси рослин. Теплоємність сировини рослин G. orientalis становила 4051–4275 ккал/га. Загальний вихід енергії із надземної маси сягав 30,44–67,85 Гкал/га. Висновки. Рослини видів роду Galega з високим потенціалом біомаси здатні забезпечувати сировиною для виробництва біогазу. Найкраще серед досліджених шести сортів власної селекції зарекомендували себе ‘Фламінго’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’.

To establish the features of the formation of productivity elements of plant of the genus Galega species, depending on the genotypic characteristics and conditions of vegetation during the introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. In 2004–2020 in labo­ratory and field conditions, six plant varieties of the genus Galega of the M. M. Gryshko National Botanical Garden selection were studied. The following methods were used: general scientific, biological and morphological, laboratory, field and statistical. Morphometric parameters such as plant height, number of shoots, leaves, inflorescences per plant, fruit size, length of the root system, as well as productive potential, nitrogen-fixing ability of plants, mass of productive shoots, heat capacity, yield of aboveground mass, yield of dry matter per unit area were assessed. Results. It was found that the genotypes of G. orientalis Lam. (‘Kavkazkyi Branets’, ‘Saliut’, ‘NBS-75’, ‘Riabchyk’) and G. officinalis L. (‘Harant’, ‘Flaminho’), when introduced in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, are characterized by high productivity of aboveground phytomass (from 28.6 to 62.4 t/ha), as well as by the yield of dry matter (from 7.12 to 16.5 t/ha). In the structure of the aboveground mass of genotypes, stems accounted for 37.0–44.2%, leaves – 40.9–51.4%, inflorescences – 11.6–14.9%. The heat capacity of the raw material of G. orientalis plants was 4051–4275 kcal/ha. The total energy output reached 30.44–67.85 Gcal/ha. Conclusions. It was revealed that plants of species of the genus Galega have a high bioproductive potential, and are able to provide raw materials for biogas production. The best of the six studied genotypes were ‘Flamingo’, ‘NBS-75’, and ‘Riab­chyk’. | Мета. Встановити особливості формування елементів продуктивності рослин видів роду Galega залежно від сортових властивостей та умов вегетації за інтродукції в Правобережному Лісостепу України. Методи. Упродовж 2004–2020 рр. в лабораторних та польових умовах Національного ботанічного саду досліджували шість сортів рослин видів роду козлятника (Galega) власної селекції. Використано наступні методи: теоретичні (математична обробка), практичні (описові, порівняльні). Оцінювали такі морфометричні параметри, як: висота рослин; кількість пагонів, листків, суцвіть на рослину; розміри плодів; довжина кореневої системи, а також продуктивний потенціал; азотфіксуюча здатність рослин; маса продуктивних пагонів; теплоємність; урожайність надземної маси; вихід сухої речовини та енергії з одиниці площі. Результати. Встановлено, що сорти G. orientalis Lam. (‘Кавказький бранець’, ‘Салют’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’) та G. officinalis L. (‘Гарант’, ‘Фламінго’) за інтродукції в Правобережному Лісостепу України характеризувались високою продуктивністю надземної фітомаси (28,6–62,4 т/га), а також виходом сухого залишку (7,12–16,5 т/га). У структурі надземної маси досліджених сортів на долю стебел припадало 37,0–44,2%, листків – 40,9–51,4%, суцвіть – 11,6–14,9% від загальної маси рослин. Теплоємність сировини рослин G. orientalis становила 4051–4275 ккал/га. Загальний вихід енергії із надземної маси сягав 30,44–67,85 Гкал/га. Висновки. Рослини видів роду Galega з високим потенціалом біомаси здатні забезпечувати сировиною для виробництва біогазу. Найкраще серед досліджених шести сортів власної селекції зарекомендували себе ‘Фламінго’, ‘НБС-75’, ‘Рябчик’.

Purpose. To reveal the peculiarities of the seasonal rhythm of growth and development of Itoh Group peony cultivars in the conditions of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. The objects of research were plants of 24 cultivars of Itoh Group peonies. The research was conducted on the experimental field of the Department of Flowering and Ornamental Plants of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine during 2017–2020. The sum of effective temperatures was calculated by summing the daily air temperatures reduced by the biological zero.                 Results. The phenological phases of Ito Group cultivars growth were determined. Phenological spectra for different groups are presented. It was determined that the flowering of early cultivars: ‘First Arrival’, ‘Hillary’, ‘Julia Rose’, ‘Morning Lilac’, ‘Old Rose Dandy’, ‘Sonoma Apricot’ starts at the sum of effective temperatures ≥ 400 °С. The middle group hybrids bloom when the sum of temperatures reaches 450 °С. This group includes: ‘Bartzella’, ‘Callie’s Memory’, ‘Cora Louise’, ‘Lollipop’, ‘Scarlet Heaven’, ‘Sonoma Velvet Ruby’, ‘Yellow Dream’, ‘Yellow Emperor’, ‘Yellow Heaven’, ‘Yellow Waterlily’. Late flowering group includes: ‘Border Charm’, ‘Garden Treasure’, ‘Kopper Kettle’, ‘Pastel Splendor’, ‘Prairie Charm’, ‘Viking Full Moon’, ‘White Emperor’, ‘Yankee Doodle Dandy’; accumulation of effective temperatures above 500 °С is an essential requirement for their flowering. Conclusions. Itoh Group cultivars successfully pass all phases of seasonal development and manage to complete the growing season. Cultivars belong to the spring-summer-autumn-green phenorhythmotype. The onset of the corresponding phenological phases in peonies of the studied group of cultivars requires a certain sum of effective temperatures. Plant outgrowth begins on March 23 – April 2, when the sum of effective temperatures ranges from 20–40 °С. The flowering of varieties characterized as late spring, lasts 6–9 days ± 3–4 days, depending on the varietal characteristics and the year of cultivation. A rapid increase in the sum of effective temperatures up to 700 °C shortens the flowering phase by 4–5 days. An assortment of early (May 22–25 ± 2–3 days), medium (May 26–28 ± 3–5 days) and late-flowering (May 29–31 ± 4–6 days) cultivars has been selected, what ensures the continuity of peony flowering during two months.

Purpose. To reveal the peculiarities of the seasonal rhythm of growth and development of Itoh Group peony cultivars in the conditions of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. The objects of research were plants of 24 cultivars of Itoh Group peonies. The research was conducted on the experimental field of the Department of Flowering and Ornamental Plants of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine during 2017–2020. The sum of effective temperatures was calculated by summing the daily air temperatures reduced by the biological zero. Results. The phenological phases of Ito Group cultivars growth were determined. Phenological spectra for different groups are presented. It was determined that the flowering of early cultivars: ‘First Arrival’, ‘Hillary’, ‘Julia Rose’, ‘Morning Lilac’, ‘Old Rose Dandy’, ‘Sonoma Apricot’ starts at the sum of effective temperatures ≥ 400 °С. The middle group hybrids bloom when the sum of temperatures reaches 450 °С. This group includes: ‘Bartzella’, ‘Callie’s Memory’, ‘Cora Louise’, ‘Lollipop’, ‘Scarlet Heaven’, ‘Sonoma Velvet Ruby’, ‘Yellow Dream’, ‘Yellow Emperor’, ‘Yellow Heaven’, ‘Yellow Waterlily’. Late flowering group includes: ‘Border Charm’, ‘Garden Treasure’, ‘Kopper Kettle’, ‘Pastel Splendor’, ‘Prairie Charm’, ‘Viking Full Moon’, ‘White Emperor’, ‘Yankee Doodle Dandy’; accumulation of effective temperatures above 500 °С is an essential requirement for their flowering. Conclusions. Itoh Group cultivars successfully pass all phases of seasonal development and manage to complete the growing season. Cultivars belong to the spring-summer-autumn-green phenorhythmotype. The onset of the corresponding phenological phases in peonies of the studied group of cultivars requires a certain sum of effective temperatures. Plant outgrowth begins on March 23 – April 2, when the sum of effective temperatures ranges from 20–40 °С. The flowering of varieties characterized as late spring, lasts 6–9 days ± 3–4 days, depending on the varietal characteristics and the year of cultivation. A rapid increase in the sum of effective temperatures up to 700 °C shortens the flowering phase by 4–5 days. An assortment of early (May 22–25 ± 2–3 days), medium (May 26–28 ± 3–5 days) and late-flowering (May 29–31 ± 4–6 days) cultivars has been selected, what ensures the continuity of peony flowering during two months.

Purpose. To reveal the peculiarities of the seasonal rhythm of growth and development of Itoh Group peony cultivars in the conditions of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. The objects of research were plants of 24 cultivars of Itoh Group peonies. The research was conducted on the experimental field of the Department of Flowering and Ornamental Plants of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine during 2017–2020. The sum of effective temperatures was calculated by summing the daily air temperatures reduced by the biological zero.                 Results. The phenological phases of Ito Group cultivars growth were determined. Phenological spectra for different groups are presented. It was determined that the flowering of early cultivars: ‘First Arrival’, ‘Hillary’, ‘Julia Rose’, ‘Morning Lilac’, ‘Old Rose Dandy’, ‘Sonoma Apricot’ starts at the sum of effective temperatures ≥ 400 °С. The middle group hybrids bloom when the sum of temperatures reaches 450 °С. This group includes: ‘Bartzella’, ‘Callie’s Memory’, ‘Cora Louise’, ‘Lollipop’, ‘Scarlet Heaven’, ‘Sonoma Velvet Ruby’, ‘Yellow Dream’, ‘Yellow Emperor’, ‘Yellow Heaven’, ‘Yellow Waterlily’. Late flowering group includes: ‘Border Charm’, ‘Garden Treasure’, ‘Kopper Kettle’, ‘Pastel Splendor’, ‘Prairie Charm’, ‘Viking Full Moon’, ‘White Emperor’, ‘Yankee Doodle Dandy’; accumulation of effective temperatures above 500 °С is an essential requirement for their flowering. Conclusions. Itoh Group cultivars successfully pass all phases of seasonal development and manage to complete the growing season. Cultivars belong to the spring-summer-autumn-green phenorhythmotype. The onset of the corresponding phenological phases in peonies of the studied group of cultivars requires a certain sum of effective temperatures. Plant outgrowth begins on March 23 – April 2, when the sum of effective temperatures ranges from 20–40 °С. The flowering of varieties characterized as late spring, lasts 6–9 days ± 3–4 days, depending on the varietal characteristics and the year of cultivation. A rapid increase in the sum of effective temperatures up to 700 °C shortens the flowering phase by 4–5 days. An assortment of early (May 22–25 ± 2–3 days), medium (May 26–28 ± 3–5 days) and late-flowering (May 29–31 ± 4–6 days) cultivars has been selected, what ensures the continuity of peony flowering during two months. | Мета. Установити особливості сезонного ритму росту й розвитку сортів півоній Itoh Group в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС). Методи. Об’єктом досліджень слугували рослини 24 сортів півоній Itoh Gp. Дослідження проводили на експериментальній ділянці відділу квітниково-декоративних рослин НБС протягом 2017–2020 рр. Суму ефективних температур обраховували через сумування добових температур повітря, зменшених на значення біологічного мінімуму. Результати. Виділено фенологічні фази росту й розвитку рослин півоній Іто-групи. Побудовано фенологічні спектри для різних феногруп. Установлено, що цвітіння ранніх сортів – ‘First Arrival’, ‘Hillary’, ‘Julia Rose’, ‘Morning Lilac’, ‘Old Rose Dandy’, ‘Sonoma Apricot’ – розпочинається за суми ефективних температур ≥ 400 °С. Сорти рослин середньої групи зацвітають, коли сума температур сягає 450 °С. До цієї групи належать ‘Bartzella’, ‘Callie’s Memory’, ‘Cora Louise’, ‘Lollipop’, ‘Scarlet Heaven’, ‘Sonoma Velvet Ruby’, ‘Yellow Dream’, ‘Yellow Emperor’, ‘Yellow Heaven’, ‘Yellow Waterlily’. Пізньоквітуюча група включає сорти ‘Border Charm’, ‘Garden Treasure’, ‘Kopper Kettle’, ‘Pastel Splendor’, ‘Prairie Charm’, ‘Viking Full Moon’, ‘White Emperor’, ‘Yankee Doodle Dandy’, необхідною умовою цвітіння яких є накопичення ефективних температур понад 500 °С. Висновки. Рослини сортів півоній Itoh Gp успішно проходять усі фази сезонного розвитку та встигають завершити вегетацію. За тривалістю вегетації вони належать до весняно-літньо-осінньозеленого феноритмотипу. Настання відповідних фенологічних фаз у півоній досліджуваної групи сортів потребує певної суми ефективних температур. Відростання сортів розпочинається 23 березня – 2 квітня, коли сума ефективних температур змінюється в межах 20–40 °С. Цвітіння сортів характеризується як пізньовесняне, триває 9–16 діб ± 3–4 доби й залежить від сортових особливостей рослин та року вирощування. Швидке наростання суми ефективних температур до 700 °C під час цвітіння рослин скорочує його тривалість на 4–5 діб. Аналіз фенологічних спектрів сезонного розвитку рослин дав змогу виділити сортимент ранньо‑ (22–25 травня ± 2–3 доби), середньо‑ (26–28 травня ± 3–5 діб) та пізньоквітуючих (29–31 травня ± 4–6 діб) півоній Itoh Gp, що забезпечує безперервність їхнього цвітіння загалом упродовж двох місяців.

Мета. Виділити перспективні селекційні лінії ячменю ярого за комплексом адаптивних ознак в умовах центральної частини Лісостепу України. Методи. Польові випробування, лабораторно-польові дослідження посухостійкості, статис­тичний та графічний аналіз експериментальних даних. Результати. Дисперсійним аналізом AMMI моделі встановлено, що найбільший унесок у загальну варіацію (85,78%) мали умови середовища (років досліджень). Значення генотипу становило 8,21%, а взаємодії генотип–середовище – 6,01%. Перші дві головні компоненти як AMMI, так і GGE biplot, охоплювали понад 85% взаємодії генотип–середовище. Краще поєднання врожайності та відносної стабільності за роками відповідно до GGE biplot мали селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’, ‘Нутанс 5073’ і ‘Дефіцієнс 5161’. GYT biplot аналізом визначено, що селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ також суттєво переважали решту генотипів за поєднанням урожайності та низки інших ознак – маси 1000 зерен, посухостійкості, стійкості проти збудників хвороб. Селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5161’, ‘Нутанс 4966’, ‘Нутанс 4705’, ‘Нутанс 4816’, ‘Нутанс 5184’, ‘Нутанс 5193’, які перевищували середнє значення в досліді за поєднанням врожайності та низки адаптивних ознак, можуть мати практичну цінність у селекційному процесі для створення нового вихідного матеріалу. Висновки. У результаті комплексного оцінювання з використанням графічних моделей AMMI, GGE biplot та GYT biplot виділено селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ з оптимальним поєднанням урожайності, стабільності, маси 1000 зерен та стійкості до біо- та абіотичних чинників.

Purpose. Identification of spring barley promising breeding lines with combination of adaptive traits under conditions of the central part of the Ukrainian Forest-Steppe. Methods. Field trial, laboratory-field analysis of drought tolerance, statistical and graphical analysis of experimental data. Results. The analysis of variance of the AMMI model showed that the largest contribution to the general variation (85.78%) had environmental conditions (years of research). The value of the genotype was 8.21%, and the genotype by environment interaction was 6.01%. The first and second principal components of both AMMI and GGE biplot explained more than 85% of the genotype-environment interaction. Spring barley breeding lines ‘Deficiens 5162’, ‘Nutans 5073’ and ‘Deficiens 5161’ had the superior combination of yield performance and relative stability through the years according to GGE biplot. With GYT biplot analysis it has been determined that the breeding lines ‘Deficiens 5162’ and ‘Nutans 5073’ also significantly predominated over the other genotypes in terms of combination of yield performance and a number of other traits – 1000 kernels weight, drought tolerance, resistance to pathogens. Breeding lines ‘Deficiens 5161’, ‘Nutans 4966’, ‘Nutans 4705’, ‘Nutans 4816’, ‘Nutans 5184’, ‘Nutans 5193’, which exceeded the mean value in the trial in terms of combination of yield performance and a number of adaptive traits may have practical significance in the breeding process for creation of new initial material. Conclusions. As a result of the complex evaluation when using AMMI, GGE biplot and GYT biplot graphical models the breeding lines ‘Deficiens 5162’ and ‘Nutans 5073’ with the optimal combination of yield, stability, thousand kernel weight and tolerance to abiotic and biotic environmental factors have been identified | Мета. Виділити перспективні селекційні лінії ячменю ярого за комплексом адаптивних ознак в умовах центральної частини Лісостепу України. Методи. Польові випробування, лабораторно-польові дослідження посухостійкості, статис­тичний та графічний аналіз експериментальних даних. Результати. Дисперсійним аналізом AMMI моделі встановлено, що найбільший унесок у загальну варіацію (85,78%) мали умови середовища (років досліджень). Значення генотипу становило 8,21%, а взаємодії генотип–середовище – 6,01%. Перші дві головні компоненти як AMMI, так і GGE biplot, охоплювали понад 85% взаємодії генотип–середовище. Краще поєднання врожайності та відносної стабільності за роками відповідно до GGE biplot мали селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’, ‘Нутанс 5073’ і ‘Дефіцієнс 5161’. GYT biplot аналізом визначено, що селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ також суттєво переважали решту генотипів за поєднанням урожайності та низки інших ознак – маси 1000 зерен, посухостійкості, стійкості проти збудників хвороб. Селекційні лінії ‘Дефіцієнс 5161’, ‘Нутанс 4966’, ‘Нутанс 4705’, ‘Нутанс 4816’, ‘Нутанс 5184’, ‘Нутанс 5193’, які перевищували середнє значення в досліді за поєднанням врожайності та низки адаптивних ознак, можуть мати практичну цінність у селекційному процесі для створення нового вихідного матеріалу. Висновки. У результаті комплексного оцінювання з використанням графічних моделей AMMI, GGE biplot та GYT biplot виділено селекційні лінії ячменю ярого ‘Дефіцієнс 5162’ і ‘Нутанс 5073’ з оптимальним поєднанням урожайності, стабільності, маси 1000 зерен та стійкості до біо- та абіотичних чинників.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically. Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g. Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically. Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g. Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine.Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically.Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g.Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries. | Мета. Це дослідження мало на меті визначити деякі біохімічні параметри та продуктивність генофонду рослин роду Silphium L. у Національному ботанічному саду імені M. M. Гришка НАН України.Методи. Рослинна сировина Silphium досліджена у фазі квітування (17 генотипів) та в кінці вегетації (20 генотипів). Уміст поживних речовин під час квітування вивчено у 3 видів та 4 сортів рослин. Визначення вмісту сухої речовини, золи, кальцію, безазотистих екстрактивних речовин проводили за Грицаєнком і співавт. (2003), фосфору, білка – за Починок (1976), цукрів – за Крищенко (1983), целюлози – за Zheng et al. (2018), ліпідів – за Zamowski, Suzuki (2004). Були визначені параметри продуктивності рослин: урожайність наземної маси, вихід сухої маси, енергетична цінність сировини та вихід енергії з одиниці площі. Дані аналізовані статистично.Результати. Дослідження вмісту поживних речовин показало, що вміст сухої речовини знаходився в межах 18,90–29,3%, білка – 8,88–23,56, целюлози – 15,10–36,14, золи – 8,13–12,19, ліпідів – 1,83–3,97%; урожайність наземної маси – 45,0–139,0 т/га, вихід сухої речовини – 10,31–36,92 т/га, енергетична цінність фітосировини – 3933–4249 кал/г, вихід енергії з урожаєм – 43,81–149,27 Гкал/га. Дослідження генотипів у період квітування та в кінці вегетації дало змогу виявити, що вміст сухої речовини в усіх зразках становив 18,38–67,49%, цукрів – 2,78–19,0, золи – 3,93–11,20, кальцію – 1,68–5,99, фосфору – 0,14–1,21%, енергетична цінність – 3153,36–3770,28 кал/г.Висновки. Рослинна сировина генотипів Silphium L. spp. є цінним джерелом поживних речовин. Уміст золи, її компоненти, енергетична цінність та параметри продуктивності залежить від генотипу та періоду росту й розвитку рослин. Результати досліджень дають змогу рекомендувати деякі генотипи Silphium як перспективні енергетичні культури в Україні, а також інших країнах.