Purpose. To study the content of heavy metals in the grain of two varieties of rice under different irrigation conditions. To estimate the content of basic microelements – components of redox systems of plants in the grain of rice for biofortification and inhibition of heavy metal accumulation. Methods. Plants of rice varieties ‘Consul’ and ‘Viscount’ were grown on the experimental fields of the Rice Institute of NAAS of Ukraine during flooding or drip irrigation. Grain samples were digested for analysis by microwave sample preparation in nitric acid on Milestone Start D. The content of inorganic elements was determined by ICP-MS method on Agilent 7700x in helium flow mode. Calibration solutions from Inorganic Ventures, USA were used.Results. Compared to flood irrigation, the introduction of drip irrigation leads to a 2.3–3 times decrease in the accumulation of arsenic in the grain. The increase in cadmium and strontium accumulation was found. Drip irrigation also increases the accumulation of trace elements in grain – components of redox systems of plants (copper, zinc, manganese). A slight decrease in iron content is probably associated with the activation of mechanisms for blocking the inflow and reuse of arsenic into the grain. The yield of rice varieties was higher during flooding. In the case of ‘Viscount’ and ‘Consul’, it was 9.35 and 11.76 t/ha in the case of flooding, and 6.80 and 9.30 t/ha in the case of drip irrigation, respectively. The content of inorganic elements/ ash content is significantly lower in the variety ‘Consul’. This is probably due to the dissolution of elements in the biomass with high productivity of this variety. Conclusions. The natural contamination of rice crops with arsenic limits the nutritional value of the crop. The introduction of drip irr igation of r ice crops signif icantly reduces the accumulation of highly toxic arsenic in the grain, which is especially important for children food. The increase in cadmium and strontium accumulation determined by drip irr igation leads to high equirements for the quality of phosphate fer tilizers used in crop cultivation echnologies. Introduction of drip irr igation optimizes the aerobic conditions of ion supply, which leads t o i nc r ea s ed accumul at i on of t r ace e l ement s – components of redox systems of plants. The only exception is a slight decrease in iron content , which is probably associated with the activation of mechanisms of inhibition of the inflow of arsenic to the grain of rice. At the same time, there is a slight decrease in the productivity of crops. Thus, under drip irr igation there is an increase in the accumulation of biologically important metals and a decrease in the accumulation of highly toxic arsenic. | Цель. Исследовать содержание тяжелых металлов в зерне двух сортов риса при разных условиях полива. Оценить содержание основных микроэлементов – компонентов редокс-систем растений в зерне риса для биофортификации и ингибирования накопления тяжелых металлов. Методы. Растения сортов риса ‘Консул’ и ‘Віконт’ выращивали на опытных полях Института риса НААН Украины при поливе затоплением или капельным орошением. Образцы зерна до элементного анализа сжигали в азотной кислоте на системе микроволновой подготовки проб Milestone Start D. Определение содержания неорганических элементов проводили методом мас-спектрометрии с индивидуально связанной плазмой (ICP-MS) на Agilent 7700x в режиме продувки гелием.Результаты. Внедрение капельного полива в сравнении с поливом затоплением привело к снижению накопления арсена в зерне в 2,3–3,0 раза. При этом установлено увеличение накопления кадмия и стронция. При капельном поливе увеличилось накопление также микроэлементов – составных редокс-систем растений (меди, цинка, марганца). Небольшое снижение содержания железа при этом может быть связано с активацией механизмов блокирования поступления и перераспредиления арсена в зерно. Урожайность сортов риса была выше при затоплении. У сортов ‘Віконт’ и ‘Консул’ при затоплении она была на уровне 9,35 и 11,76 т/га, а при капельном орошении – 6,80 и 9,30 т/га соответственно. Суммарное содержание неорганических элементов было существенно ниже у сорта ‘Консул’. Вероятно, это связано с относительным снижением элементов в биомассе при высокой продуктивности данного сорта.Выводы. Естественная контаминация урожая риса арсеном существенно ограничивает пищевую ценность культуры. Внедрение капельного полива посевов риса позволяет существенно снизить уровни накопления высокотоксичного арсена в зерне, что особенно важно для продуктов детского питания. Определенное при капельном поливе повышение накопления кадмия и стронция обуславливает высокие требования к качеству фосфорных удобрений, которые применяются в технологиях выращивания культуры. Внедрение капельного полива оптимизирует аэробные условия поступления ионов, что приводит к повышению накопления микроэлементов – компонентов редокс-систем растений. Исключением является незначительное снижение содержания железа, что, вероятно, связано с активацией механизмов ингибирования поступления арсена в зерно риса. При этом наблюдается небольшое снижение продуктивности посевов. Таким образом, при капельном поливе наблюдается усиление накопления биологически важных металлов и снижение накопления высокотоксичного арсена. | Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів. Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм.Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту.Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену.

Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів.  Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм. Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту. Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved. | Рассмотрено значение биологического связывания молекулярного азота атмосферы в азотном питании сельскохозяйственных культур и обогащении почвы. Особое внимание уделено экономическому и экологическому значению биологического азота. Охарактеризовано сос­тояние и перспективы развития исследований в области биологической фиксации атмосферного азота, доказано преимущества современных микробных азотфиксирующих препаратов по сравнению с азотными удобрениями. | Розглянуто значення біологічного зв’язування молекулярного азоту атмосфери в азотному живленні сільсько­гос­подарських культур та збагаченні ґрунтів. Особливу увагу приділено економічному та екологічному значенню біологічного азоту. Охарактеризовано стан та перспективи розвитку досліджень у галузі біологічної фіксації атмосферного азоту, доведено переваги сучасних мікробних азотфіксувальних препаратів порівняно з азотними добривами

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Purpose. The purpose of the study was to investigate mineral composition of new varieties of plants Salvia verticillata L. ‘Musketeer’ and S. patens Сav. ‘Maestro’ selected by Gryshko National Botanical Gardens of NAS of Ukraine in order to determine the suitability of their use in the food and pharmaceutical industries of Ukraine. Methods. X-ray fluorescence method was applied for determining the elemental composition of plant tissues. Results. Mineral elements content in the soil, grass and roots of plants S. verticillata L. and S. patens Сav., are given in the phases of regrowth, budding and flowering. Ability to accumulate elements in the soil, grass and roots was presented. It was established that the aboveground part of the plants contains all 5 of the most important elements in the plants – K, Fe, Cu, Zn and Mn. The rather high content of mesoelements Ca and S were determined. Plants need them in more significant amounts than trace elements. The toxic and potentially toxic elements Pb, Sr and Zr were determined in plants. It has been revealed that despite the high concentration of Si in the soil, this element gets into the plants in insignificant quantities. Other elements on the contrary were accumulated in grass (Mn, K, Sr). The dynamics of elements accumulation and distribution in the soil-roots-grass system (Fe, Pb, Na, P, Al, Mg, Cu) were demonstrated. In the leaves of S. verticillata elements were determined and arranged according to the gradient of accumulation in the following order: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, and in S. pa­tens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. The content of technogenic elements of Zn and Pb in the plants was determined within the limits of the MPC requirements for plant raw materials and food. Conclusion. For the first time in the conditions of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine, for the varieties of species S. verticillata and S. patens, the content of macro- and microelements was determined, which are directly related to biologically active compounds. The features of their cumulativeness du­ring transportation in the system soil-roots-leaves, as well as the dependence of their content on the phase of plant development, were clarified. Trace elements Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As and Hg were found in insignificant amounts harmless to the human body. The obtained results can be used in the chemotaxonomy of the genus Salvia, in assessing and comparing the quality of fresh and dry sage plant raw materials, further studying the pharmacological properties of these plants and use of them in medicine and food industry. The obtained data have of both scientific and practical importance for the selection of economically valuable species, in the breeding of new varieties and enrichment of the flora of Ukraine. | Цель. Определить минеральный состав растений новых сортов Salvia verticillata L. ‘Мушкетер’ и Salvia patens Сav. ‘Маэстро’ селекции НБС имени Н. Н. Гришко НАН Украины для выяснения пригодности их использования в пищевой и фармацевтической отраслях промышленности Украины. Методы. Рентгено-флуоресцентный метод определения элементного состава растительного сырья. Результаты. Приведены результаты содержания минеральных элементов в надземной массе и корнях растений S. verticillata L. и S. patens Сav. в фазах отрастания, бутонизации и цветения, а также способность накапливать их в зависимости от содержания в почве. Установлено, что надземная часть растений исследуемых сортов содержит все 5 важнейших в жизни растений элементов – K, Fe, Cu, Zn и Mn. Достаточно высоко содержание мезоелементов Ca и S, в которых растения нуждаются в более значительных количествах, чем в микроэлементах. Количество токсического элемента Pb и потенциально токсичных Sr и Zr в растениях было незначительным. Установлено, что несмотря на высокую концентрацию Si в почве под растениями, в растения этот элемент попадает в незначительных количествах. Другие элементы наоборот накапливаются в надземной части (Mn, K, Sr). Были определены элементы в листьях S. verticillata, которые по содержанию располагаются в следующем порядке: K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а в лис­тьях S. patens – K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Содержание техногенных элементов цинка и свинца в исследуемых растениях находилось в пределах ПДК для растительного сырья и продуктов питания. Выводы. Впервые в условиях интродукции в Правобережной Лесостепи Украины для сортов видов S. verticillata и S. patens определено содержание макро- и микроэлементов, которые непосредственно связаны с биологически активными соединениями. Выяснены особенности их накопления при транспортировке из почвы в корни и надземную часть, а также зависимость их содержания от фазы развития растений. Микроэлементы Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As и Hg обнаружены в незначительных количествах безвредных для организма человека. Полученные результаты могут быть использованы в хемотаксономии представителей рода Salvia, при оценке и сравнении качества свежего и сухого растительного сырья шалфея, при дальнейшем изучении фармакологических свойств этих растений для использования их в медицине и пищевой промышленности. Полученные данные имеют как научное, так и практическое значение для отбора хозяйственно-ценных видов, в селекции новых сортов и обогащении флоры Украины. | Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Мета. Визначити мінеральний склад рослин новостворених сортів Salvia verticillataL. ‘Мушкетер’ та Salvia patens Сav. ‘Маестро’ селекції НБС імені М. М. Гришка НАН України для з’ясування придатності їх використання у харчовій та фармацевтичній галузях промисловості України. Методи. Рентгено-флуоресцентний метод визначення елементного складу рослинної сировини. Результати. Наведено результати вмісту мінеральних елементів у надземній частині рослин S. verticillata та S. patens у фазах відростання, бутонізації та квітування, а також залежно від їх здатності поглинати елементи з ґрунту і накопичувати у надземній частині та коренях. Встановлено, що надземна частина рослин досліджуваних сортів містить усі 5 найважливіших у житті рослин елементів – K, Fe, Cu, Zn та Mn. Достатньо високим є вміст мезоелементів Ca та S. Кількість визначених у рослинах елементів Pb, Sr і Zr незначна. Встановлено, що незважаючи на високу концентрацію Si у ґрунті на дослідних ділянках, у рослини цей елемент потрапляє у незначних кількостях. Елементи Mn, K, Sr накопичуються в надземній частині. Було визначено, що елементи за зростанням їх вмісту в надземній частині S. verticillata можна розташувати в такому порядку K>Ca>Si>Mg>Fe>P>Na>Al>Zn>Mn>Cu, а у надземній частині S. patens відповідно: K>Si>Ca>Mg>P>Fe>Na>Al>Zn>Mn>Sr>Cu. Вміст цинку та свинцю у досліджуваних рослинах знаходився у межах гранично допустимих концентрацій для рослинної сировини та продуктів харчування. Висновки. Вперше в умовах інтродукції у Правобережному Лісостепу України для сортів рослин S. verticillata (‘Мушкетер’) та S. patens (‘Маестро’) визначено вміст макро- та мікроелементів, які безпосередньо пов’язані з метаболізмом біологічно активних сполук. З’ясовано особливості їх розподілу при транспортуванні з ґрунту в корені та у надземну масу, а також залежність їх вмісту від фази розвитку рослин. Мікроелементи Pb, Ni, Mo, Co, Cd, As та Hg виявлені в незначних кількостях. Отримані результати будуть використані в хемотаксономії представників роду Salvia, для оцінювання та порівняння якості рослинної сировини, вивчення фармакологічних властивостей цих рослин і використання їх у медицині та харчовій промисловості. Отримані дані мають як наукове, так і практичне значення для добору господарсько-цінних видів, у селекції нових сортів та збагаченні флори України.

Purpose. To reveal plant breeding and genetic characte­ristics of winter six-row barley varieties by spike length and to identify effective sources of high combining ability under conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS in 2012/13–2014/15 on winter six-rowed barley varieties ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Zherar’, ‘Selena Star’, ‘Strimkyi’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ as well as on F1 derived from crossing them at complete diallel scheme (7´7). Analysis of variance, combining ability and genetic parameters were calculated in accordance to conventional methods (B. A. Dospekhov, 1985; M. A. Fedin et al., 1980).Results. The significant differences in spike length were revealed, which allowed to estimate combining ability and to calculate parameters of genetic variation. The high effects of general combining ability (GCA) were peculiar to the ‘Strimkyi’ (gi = 0.64–0.76) and ‘Paladin Myronivskyi’ (gi = 0.34–0.53) varieties along the years. Positive GCA effects of middle and of high levels were marked for the variety ‘Existens’ (gi = 0.07–0.23). Graphical analysis and parameters of genetic variation showed the presence of intra-locus overdominance in 2012/13 ( = 1.16) and partial dominance in 2013/14 ( = 0.69) and in 2014/15 ( = 0.82). Significant expression of epistasis was not detected. During the years, dominance was directed on external traits increasing and was under control of dominant alleles (effects).Conclusions. Breeding and genetic traits of spike length of winter barley varieties in scheme of complete diallel crosses were revealed for the first time under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The variations in genetic control of the trait from overdominance in dry 2012/13 to the partial dominance in wet 2013/14 and 2014/15 were revealed. ‘Strimkyi’, ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Existens’ varieties were identified with increased GCA for spike length. These varieties have high value in breeding. | Цель. Выявить селекционно-генетические особенности сортов многорядного озимого ячменя по длине колоса и выделить источники повышенной комбинационной способности в условиях Лесостепи Украины.Методы. Исследования проведены в Мироновском институте пшеницы в 2012/13–2014/15 гг. с сортами многорядного озимого ячменя ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ и F1 от их скрещивания по полной диаллельной схеме (7´7). Дисперсионный анализ, расчеты комбинационной способности и генетических параметров осуществляли в соответствии с общепринятыми методиками (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. и др., 1980).Результаты. У генотипов выявлены достоверные различия по длине колоса, что позволило оценить комбинационную способность и рассчитать параметры генетической вариации. Высокие эффекты общей комбинационной способности (ОКС) во все годы исследований отмечены у сортов ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Эффекты ОКС от среднего до высокого уровня выявлены у сорта ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графический анализ и расчет параметров генетической вариации свидетельствуют о наличии внутри­локусного сверхдоминирования в 2012/13 г. ( = 1,16) и неполного доминирования в 2013/14 г. ( = 0,69) и 2014/15 г. ( = 0,82). Значительного проявления эпистаза не выявлено. Во все годы доминирование было направленным на увеличение признака и находилось под контролем доминантных аллей (эффектов).Выводы. Впервые в условиях Лесостепи Украины охарактеризованы селекционно-генетические особенности сортов ячменя озимого по длине колоса в системе полных диаллельных скрещиваний. Установлено варьирование генетического контроля признака от сверхдоминирования в засушливом 2012/13 г. до неполного доминирования в увлажненных 2013/14 и 2014/15 гг. Выделены сорта ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’, которые характеризовались повышенными эффектами СКЗ, являющиеся ценными в селекции на увеличение признака. | Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за довжиною колоса та виділити ефективні джерела підвищеної комбінаційної здатності в умовах Лісостепу України.Методи. Дослідження виконано в Миронівському інституті пшениці у 2012/13–2014/15 рр. з сортами ячменю багаторядного озимого ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ та F1 від їх схрещування за повною діалельною схемою (7´7). Дисперсійний аналіз, розрахунки комбінаційної здатності і генетичних параметрів проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. та ін., 1980).Результати. У генотипів виявлено достовірні відмінності за рівнем прояву довжини колоса, що дало змогу оцінити комбінаційну здатність та розрахувати параметри генетичної варіації. Високі ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) в усі роки досліджень відмічено у сортів ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Ефекти ЗКЗ від середнього до високого рівня виявлено в сорту ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графічний аналіз та розрахунок параметрів генетичної варіації свідчать про наявність внутрішньолокусного наддомінування в 2012/13 ( = 1,16) та неповне домінування в 2013/14 р. ( = 0,69) і 2014/15 р. ( = 0,82). Значного прояву епістазу не виявлено. В усі роки домінування було спрямоване на збільшення ознаки і зумовлене домінантними алелями (ефектами).Висновки. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю озимого за довжиною колоса в системі повних діалельних схрещувань. Встановлено варіювання генетичного контролю ознаки від наддомінування в посушливому 2012/13 р. до неповного домінування у зволожених 2013/14 і 2014/15 рр. Виділено сорти ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’ з підвищеними ефектами ЗКЗ, які є цінними у селекції на збільшення ознаки.

Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за довжиною колоса та виділити ефективні джерела підвищеної комбінаційної здатності в умовах Лісостепу України. Методи. Дослідження виконано в Миронівському інституті пшениці у 2012/13–2014/15 рр. з сортами ячменю багаторядного озимого ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ та F1 від їх схрещування за повною діалельною схемою (7´7). Дисперсійний аналіз, розрахунки комбінаційної здатності і генетичних параметрів проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. та ін., 1980). Результати. У генотипів виявлено достовірні відмінності за рівнем прояву довжини колоса, що дало змогу оцінити комбінаційну здатність та розрахувати параметри генетичної варіації. Високі ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) в усі роки досліджень відмічено у сортів ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Ефекти ЗКЗ від середнього до високого рівня виявлено в сорту ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графічний аналіз та розрахунок параметрів генетичної варіації свідчать про наявність внутрішньолокусного наддомінування в 2012/13 ( = 1,16) та неповне домінування в 2013/14 р. ( = 0,69) і 2014/15 р. ( = 0,82). Значного прояву епістазу не виявлено. В усі роки домінування було спрямоване на збільшення ознаки і зумовлене домінантними алелями (ефектами). Висновки. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю озимого за довжиною колоса в системі повних діалельних схрещувань. Встановлено варіювання генетичного контролю ознаки від наддомінування в посушливому 2012/13 р. до неповного домінування у зволожених 2013/14 і 2014/15 рр. Виділено сорти ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’ з підвищеними ефектами ЗКЗ, які є цінними у селекції на збільшення ознаки.

Purpose. To work out the theoretical principles of soft winter wheat breeding for grain baking quality improvement up to the extra-strong level and initial varieties breeding for germoplasm development.Methods. Interspecies hybridization, field tests, laboratory baking quali­ty test, analysis.Results. Rising yields and better baking quality of the soft winter wheat varieties were achieved as a result of varieties replacement on the South Ukraine. Winter wheat specific response to the different dose of nitrogen fertilizer application has been a characteristic feature of the different variety types (tall extensive, mild intensive, semi half intensive, dwarf high intensive). It demonstrated increased productivity and also changes in gluten characteristics – tenacity, extensibility and elasti­city. On the base of these data a new approach to the bread winter wheat varieties development with extra-strong baking quality characteristics was offered. Criteria for the extra-strong varieties group and official introduction of this group are proposed for consideration. Effectiveness and ways of extra-strong genotypes selection among hybrid population of high baking quality were under research.Conclusions. The main criteria for determining selection of extra-strong bread winter wheat varieties are the following: grain protein content (no less than 14%); alveograph value – 500 units and higher; optimal ratio of gluten characteristics – tenacity/extensibility ~1; certain biochemical markers of genetic quality level and resistance to sprouting. The breeding methodology of extra-strong genotypes has certain specific nature: reserve proteins electrophoreses for identification of alleles with positive effect on quality indices; involving to hybridization winter and spring types as genetic sources of high baking quality; change specific environment conditions to select extra-strong genotypes on different breeding stages. | Цель. Разработать теоретические аспекты направления селекции пшеницы мягкой озимой на повышение показателей хлебопекарного качества зерна до уровня экстрасильной пшеницы и создания соответствующего исходного материала для выращивания сортов такого типа. Методы. Внутривидовая гибридизация, оценка селекционного материала в полевых условиях, лабораторная оценка показателей хлебопекарного качества, аналитический. Результаты. Отмечено повышение уровня продуктивнос­ти и хлебопекарного качества зерна у сортов пшеницы в процессе различных сортосмен на юге Украины. Выявлено специфичность реакции сортов, различных типов (высокорослые экстенсивного и полуинтенсивного типов и короткостебельные интенсивного и полукарликовые высокоинтенсивного типа) на дозы азотного минерального питания, которая проявляется не только в повышении продуктивности, но и в изменениях показателей упругости и растяжимости теста. Предложено официальное введение новой группы по качеству пшеницы мягкой озимой – экстрасильной пшеницы. Исследованы эффективность и особенности отбора экстрасильных генотипов на гибридах, созданных при участии генетических источников качества зерна озимой и ярового происхождения. Выводы. Основными критериями для идентификации сортов пшеницы мягкой озимой экстрасильного типа являются такие, как содержание белка зерна (не менее 14%); «сила» муки – от 500 единиц и выше; оптимальное соотношение основных физических показателей (P/L) – упругость/растяжимость – 0,8–1,5; определенные биохимические маркеры генетического уровня качества и устойчивости к прорастанию. Методология селекции экстрасильных генотипов имеет определенный специфический характер: использование электрофореза запасных белков для идентификации аллелей с положительным влиянием на показатели качества, привлечение к гибридизации генетических источников озимого и ярового происхождения с различными системами контроля качества; создание специальных фонов для отбора экстрасильных генотипов на разных этапах селекционного процесса. | Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.

Мета. Розробити теоретичні аспекти напряму селекції пшениці м’якої озимої на підвищення показників хлібопекарної якості зерна до рівня екстрасильної пшениці та створити відповідний вихідний матеріал для вирощування сортів такого типу. Методи. Внутрішньовидова гібридизація, оцінка селекційного матеріалу в польових умовах, лабораторна оцінка показників хлібопекарної якості, аналітичний. Результати. Відмічено підвищення рівня продуктивності та хлібопекарної якості зерна в сортів пшениці у процесі різних сортозмін на півдні України. Виявлено специфічність реакції сортів різних типів (високорослі екстенсивного та напівінтенсивного типів і короткостеблові інтенсивного та напівкарликові високоінтенсивного типу) на дози азотного мінерального живлення, яка проявляється не тільки у підвищенні продуктивності, а й у змінах показників пружності й розтяжності тіста. Запропоновано офіційне введення нової групи за якістю пшениці м’якої озимої – екстрасильних пшениць. Досліджено ефективність та особливості добору екстрасильних генотипів на гібридах, створених за участі генетичних джерел якості зерна озимого та ярого походження. Висновки. Основними критеріями для ідентифікації сортів пшениці м’якої озимої екстрасильного типу є такі, як вміст білка зерна (не менше 14%); «сила» борошна – від 500 одиниць і вище; оптимальне співвідношення основних фізичних показників (P/L) – пружність/розтяжність – 0,8–1,5; певні біохімічні маркери генетичного рівня якості та стійкості до проростання. Методологія селекції екстрасильних генотипів має певний специфічний характер: використання електрофорезу запасних білків для ідентифікації алелей з позитивним впливом на показники якості, залучення до гібридизації генетичних джерел озимого та ярого походження з різними системами контролю якості; створення спеціальних фонів для добору екстрасильних генотипів на різних етапах селекційного процесу.

Purpose. To study the adaptive signs of varieties and breeding material of winter wheat developed at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. Field, laboratory (determination of the water-holding capacity of leaves at major phenological stages), structural analysis, drought tolerance estimation (the method is based on the seed ability to germinate in sugar solution with high osmotic pressure), qua­lity analysis, and statistical analysis. Results. Having a high-yiel­­ding potential, modern varieties of winter wheat realize only 45–50% of their yield potential as their adaptability is still insufficient to ensure guaranteed stable yield. Therefore, to create highly adaptive varieties and to search me­thods of evaluating breeding material in terms of adaptability remains a challenge for modern practical breeding. Among the studied in rainfed conditions winter wheat varieties of the Institute of Irrigated Agriculture which are adaptable in terms of plant height and yield, there is a genetically determined difference between drought-resistant genotypes, which makes it possible to select the best of them. These genotypes are 80–90 cm tall, they ensure a yield potential of 10.5 t/ha and the following quality indicators of grain: protein content 14%, sedimentation 55–75 ml, kernel hardness 95%, gluten content 32%, gluten quality I–II group Conclusions. The research on the drought and heat resistance of winter wheat carried out in the most important ontogenetic periods against two backgrounds – irrigated and rainfed – in conditions of climate change of the steppe zone served a basis for new breeding material and varie­ties. The Institute of Irrigated Agriculture’s varieties that have complex adaptive capacity have passed state variety examination and recognized as suitable for introduction in the farms in the South of Ukraine. | Цель. Изучить адаптивные признаки сортов и селекционного материала озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН Украины. Методы. Полевые, лабораторные – определение водоудерживающей способности листьев в важные фенологические фазы; структурный анализ; оценивание засухоустойчивости: методика основана способности семян сортов прорастать в растворах сахара с высоким осмотическим давлением; анализы качества; статистический анализ. Результаты. Современные сорта пшеницы озимой, имея высокий показатель потенциальной урожайности, в производственных условиях реализуют его на 45–50%, пос­кольку их уровень адаптивности еще недостаточен для обеспечения гарантированно стабильных урожаев. Поэтому создание сортов с высоким адаптивным потенциалом, а также поиск путей оценки селекционного материала по этому показателю остается важной задачей современной практической селекции. Среди изученных в условиях без орошения сортов озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН, адаптивных по признакам высоты растений и урожайности, существует генетически обусловленная разница между засухоустойчивыми образцами, что позволяет выделять лучшие из них. Это сортообразцы высотой 80–90 см с урожайным потенциалом 10,5 т/га и показателями качества зерна: содержание белка – 14%, седиментация – 55–75 мл, стекловидность – 95%, количество клейковины – 32%, качество клейковины – I–II группа. Выводы. В основу созданного нового селекционного материала и сортов положены результаты исследований по засухо- и жаростойкости растений озимой пшеницы, проведенные в важнейшие периоды их онтогенеза на двух фонах (орошение – при надежной влагообеспеченности и без него – при недостатке влаги) в условиях изменений климата степной зоны. Сорта Института орошаемого земледелия НААН с комплексной адаптивной способностью прошли государственное сортоиспытание и пригодны для внед­рения в производстве хозяйств Юга Украины. | Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України.

Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України.

Purpose is to create and evaluate the combining ability of the new output material of sodent plasma at the outlet of maize hybrids’ selection for steppe zone of Ukraine.Metods. Field, matematical and statistical.Results. In our study one of the main selection criteria was the evaluation of combining ability of the new output material by the main economic characteristics, which is of great importance for selection process assessment. The results of the evaluation of self-pollinated families S5 and S6 of sister hybrids created by crossing the early-maturing constant lines of the genetic plasma Iodent FAO 180–250 selection of the R&D Institute of Grain Crops of NAAS: ‘DK714/195’, ‘DK744’, ‘DK555’, ‘DK237’, ‘DK216’, ‘DK213’, ‘DK1274’ and ‘DK234’ were represented. It was shown the dynamics of the best self-pollinated families’ selection and the relations between the different genotypes’ reaction on growing conditions and the genetic origin of the output material were analyzed too. On the base of analysis of the yields of testcrosses, created with the best self-pollinated families, the hybrids with significantly higher crop standards were selected, with the less harvest corn moisture. For the economic evaluation of testcrosses, the yield index has been determined as the relation between the corn yield and corn harvest moisture. For the best testcrosses it was within 0.60–0.68 while the yield index value for the hybrids of standards was within 0.34–0.45.Conclusions. The early self-pollinated families S6 (DK744 ´ DK216)211111, (DK744 ´ DK213)111211 and (DK744 ´ DK555)112111 with higher estimated GCA effect on the basis of “grain yield” in comparison with the line standard ‘DK744’, were selected. It was determined the dependence of the GCA level of self-pollinated families on the genotype of the source lines, on the basis of which they were created. In particular, the most of the best self-pollinated S6 families include ‘DK744’ and ‘DK555’ lines | Цель. Создание и оценка за комбинационной способностью нового исходного материала плазмы Iodent при селекции гибридов кукурузы для условий степной зоны Украины.Методы. Полевой, математико-статистический.Результаты. Одним из основных критериев отбора была оценка комбинационной способности нового исходного материала по основным хозяйственно-ценным приз­накам, что имеет большое значение в селекционной характеристике полученных самоопылённых семей S5–6. Приведены результаты оценки самоопылённых семей S5 и S6, полученных на основе сестринских гибридов, созданных при скрещивании раннеспелых константных линий генетической плазмы Iodent ФАО 180–250 селекции ГУ Институт зерновых культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ и ‘ДК234’. Показана динамика отбора лучших самоопылённых семей и отмечена закономерность, связанная с различной реакцией генотипов на условия выращивания и генетическим происхождением исходного материала. В результате анализа урожайности тесткросов, созданных с участием лучших самоопылёных семей, отобраны гибриды, существенно превысившие по этому показателю стандарты при меньшей уборочной влажности зерна. Для хозяйственной оценки тесткросов определено индекс урожайности по отношению урожайности зерна к его уборочной влажности. У лучших тесткросов он составил от 0,60 до 0,68, тогда как у гибридов-стандартов – 0,34–0,45.Выводы. Выделено раннеспелые самоопылёные семьи S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 и (ДК744 ´ ДК555)112111 с более высокими оценками эффектов общей комбинационной способности (ОКС) по признаку «урожайность зерна» в сравнении с линией-стандартом ‘ДК744’. Определена зависимость уровня ОКС самоопылёных семей от генотипа исходных линий, на основе которых они были созданы. Большинство лучших самоопылёных семей S6 имели в своем составе линии ‘ДК744’ и ‘ДК555’. | Мета. Створити та оцінити за комбінаційною здатністю новий вихідний матеріал плазми Iodent під час селекції гібридів кукурудзи для умов степової зони України.Методи. Польовий, математико-статистичний.Результати. Одним із основних критеріїв добору було оцінювання комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу за основними господарсько-цінними ознаками, що має вагоме значення в селекційній характеристиці отриманих самозапилених сімей S5–6. Наведено результати оцінювання самозапилених сімей S5 та S6, отриманих на основі сестринських гібридів, створених за схрещування ранньостиглих константних ліній генетичної плазми Iodent ФАО 180–250 селекції Інституту зернових культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ та ‘ДК234’. Показано динаміку добору кращих самозапилених сімей та відзначено закономірність, яка пов’язана з різною реакцією генотипів на умови вирощування і генетичним походженням вихідного матеріалу. За результатами аналізу врожайності тесткросів, створених за участі кращих самозапилених сімей, дібрано гібриди, які істотно перевищили за цим показником стандарти за нижчої збиральної вологості зерна. Для господарської оцінки тесткросів визначено індекс урожайності за відношенням урожайності зерна до його збиральної вологості. У кращих тесткросів він становив від 0,60 до 0,68, тоді як у гібридів-стандартів – від 0,34 до 0,45.Висновки. Виділено скоростиглі самозапилені сім’ї S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 та (ДК744 ´ ДК555)112111 з вищими оцінками ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за ознакою «урожайність зерна» порівняно з лінією-стандартом ‘ДК744’. Визначено залежність рівня ЗКЗ самозапилених сімей від генотипу вихідних ліній, на основі яких вони були створені. Більшість кращих самозапилених сімей S6 мали у своєму складі лінії ‘ДК744’ та ‘ДК555’.

Мета. Створити та оцінити за комбінаційною здатністю новий вихідний матеріал плазми Iodent під час селекції гібридів кукурудзи для умов степової зони України. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. Одним із основних критеріїв добору було оцінювання комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу за основними господарсько-цінними ознаками, що має вагоме значення в селекційній характеристиці отриманих самозапилених сімей S5–6. Наведено результати оцінювання самозапилених сімей S5 та S6, отриманих на основі сестринських гібридів, створених за схрещування ранньостиглих константних ліній генетичної плазми Iodent ФАО 180–250 селекції Інституту зернових культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ та ‘ДК234’. Показано динаміку добору кращих самозапилених сімей та відзначено закономірність, яка пов’язана з різною реакцією генотипів на умови вирощування і генетичним походженням вихідного матеріалу. За результатами аналізу врожайності тесткросів, створених за участі кращих самозапилених сімей, дібрано гібриди, які істотно перевищили за цим показником стандарти за нижчої збиральної вологості зерна. Для господарської оцінки тесткросів визначено індекс урожайності за відношенням урожайності зерна до його збиральної вологості. У кращих тесткросів він становив від 0,60 до 0,68, тоді як у гібридів-стандартів – від 0,34 до 0,45. Висновки. Виділено скоростиглі самозапилені сім’ї S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 та (ДК744 ´ ДК555)112111 з вищими оцінками ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за ознакою «урожайність зерна» порівняно з лінією-стандартом ‘ДК744’. Визначено залежність рівня ЗКЗ самозапилених сімей від генотипу вихідних ліній, на основі яких вони були створені. Більшість кращих самозапилених сімей S6 мали у своєму складі лінії ‘ДК744’ та ‘ДК555’.

Purpose. To study the complex resistance of winter wheat collection using productivity index – total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens – powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat varieties were divided into 3 groups according to the level of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight within 3.1–4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank ‘medium-resistant’ – 25.0%, at the rank ‘higher than medium-resistant’ – 17.9% and ‘highly resistant’ – 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of ‘medium heat resistant’ and the ‘heat resistant’ – 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank ‘higher than medium resistant’ – 43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53–82 %. Conclusions. The sources of complex resistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified – ‘Natalka’, ‘Pereiaslavka’, ‘Podolianka’, ‘Darynka Kyivska’, ‘Zbruch’, ‘Kyivska ostysta’, ‘Smuh­lianka’, ‘Snihurka’ and ‘Favorytka’ varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat. | Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала.Методы. Лабораторный, полевой, статистический.Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) НАН Украины (киевской), 19% – южных регионов Украины (южная селекция) и 42% – иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет – 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1–4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости – 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу – 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней – 53–82%.Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ и ‘Фаворитка’. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы | Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу.Методи. Лабораторний, польовий, статистичний.Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%.Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої.

Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу. Методи. Лабораторний, польовий, статистичний. Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%. Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої.

Purpose. Create a collection fund and highly adaptive cultivar of the little common plant Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), suitable for growing in the Forest-Steppe of Ukraine and using as an essential oil, medicinal, food and decorative culture. Methods. Common methods in the introduction of plants in the study of generic complexes and multiple individual selection, which is involved in the selection process. Results. The results of the use of essential oil plants after successful introduction in the conditions of the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBS) on the example of a species of foreign flora N. mussinii, which today is an unconventional plant in Ukraine. The key stages of the complex scientific and applied research of the plant, from mobilization and accumulation of collection material, through introduction tests and selection process to the creation of high quality material and its use in applied innovative developments are shown. On the basis of studies conducted in the period of 2005–2018 in Ukraine, the Methodology for the examination of cultivars N. mussinii for distinctness, uniformity and stability was developed and the domestic cultivar N. mussinii ‘Posviata Meisu’ was created. The article presents the morphological features and technical characteristics of the cultivar, which ensure the recognition of plants among foreign varieties and promote its further multifunctional use – as an essential oil, medicinal, food, decorative culture. Considering the quantitative composition of individual biologically active compounds, the raw materials of plants of this cultivar are used in the recipe of the herbal tea “Rankova uvertiura” (Mor­ning Overture), recommended by the authors of the development as a restorative tonic with an antioxidant effect on the human body. This product is an intellectual development of the NBS. Conclusions. Comprehensive studies of rare ether-oil plants in the NBS have shown that their collection and introduction are a source for further selective and applied use of these plants. The example of N. mussinii demonstrates the stages of work – from the mobilization the original collection material to creating a cultivar and innovative developing. | Цель. Сформировать коллекционный фонд и создать высоко адаптивный сорт малораспространенного растения Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), пригодного для выращивания в Лесостепи Украины и использования в качестве эфироносной, лекарственной, пищевой и декоративной культуры. Методы. Общепринятые в интродукции растений при исследовании родовых комплексов и многократный индивидуальный отбор, который задействован в селекционном процессе. Результаты. Представлены результаты использования эфироносных видов растений после успешной интродукции в условиях Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (НБС) на примере вида зарубежной флоры N. mussinii, который на сегодня является нетрадиционным редким растением в Украине. Показано ключевые этапы, которые проходило растение во время комплексного научного и прикладного исследования – от мобилизации и накопления коллекционного материала, через интродукционные испытания и селекционный процесс к созданию сортового материала и его использования в прикладных инновационных разработках. На основании исследований проведенных в течение 2005–2018 годов впервые для условий Украины разработана Методика проведения экспертизы сортов N. mussinii на отличимость, однородность и стабильность и создан отечественный сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. В статье приведены морфологические особенности и технические характеристики сорта, которые обеспечивают узнаваемость растений среди зарубежных сортов и способствуют его дальнейшему полифункциональному использованию – как эфиромасличной, лекарственной, пищевой, декоративной культуры. Учитывая количественный состав отдельных биологически активных соединений сырье растений данного сорта использовано в рецептуре травяного чая «Ранкова увертюра», рекомендованного авторами разработки как общеукреп­ляющее, тонизирующее с антиоксидантным действием на организм человека средство. Данный продукт является интеллектуальной разработкой НБС. Выводы. Комплексные исследования малораспространенных эфиромасличных растений в НБС показали, что их коллекционирование и интродукция служат источником для дальнейшего селекционного и прикладного использования этих растений. На примере N. mussinii продемонстрированы этапы работы – от мобилизации исходного коллекционного материала к созданию сорта и инновационной разработки. | Мета. Сформувати колекційний фонд та створити високоадаптивний сорт малопоширеної рослини Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), придатний до вирощування в Лісостепу України та використання як ефіроносної, лікарської, харчової і декоративної культури. Методи. Загальноприйняті в інтродукції рослин при дослідженні родових комплексів та багаторазовий індивідуальний добір, задіяний в селекційному процесі. Результати. Представлено результати використання ефіроносних видів рослин після успішної інтродукції в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на прикладі виду іноземної флори N. mussinii, який на сьогодні є нетрадиційною малопоширеною рослиною в Україні. Окреслено ключові етапи комплексного наукового та прикладного дослідження рослини – від мобілізації і накопичення колекційного матеріалу, через інтродукційні випробування і селекційний процес до створення сортового матеріалу та його використання в прикладних інноваційних розробках. На підставі проведених протягом 2005–2018 років досліджень в умовах України розроблена Методика проведення експертизи сортів N. mussinii на відмінність, однорідність і стабільність та створено вітчизняний сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. У статті наведено морфологічні особливості та технічні характеристики сорту, які забезпечують впізнаваність рослин серед зарубіжних сортів і сприяють його подальшому поліфункціональному використанню – як ефіроолійної, лікарської, харчової, декоративної культури. Враховуючи кількісний склад окремих біологічно активних сполук сировину рослин даного сорту використано в рецептурі трав’яного чаю «Ранкова увертюра», рекомендованого авторами розробки як загальнозміцнюючий, тонізуючий з антиоксидантною дією на організм людини засіб. Даний продукт є інтелектуальною розробкою НБС. Висновки. Комплексні дослідження малопоширених ефіроолійних рослин в НБС показали, що їх колекціонування та інтродукція слугують джерелом для подальшого селекційного та прикладного використання цих рослин. На прикладі N. mussinii продемонстровано етапи роботи – від мобілізації вихідного колекційного матеріалу до створення сорту та інноваційної розробки.

Мета. Сформувати колекційний фонд та створити високоадаптивний сорт малопоширеної рослини Nepeta mussinii Spreng. ex Henckel (Lamiaceae Lindl.), придатний до вирощування в Лісостепу України та використання як ефіроносної, лікарської, харчової і декоративної культури. Методи. Загальноприйняті в інтродукції рослин при дослідженні родових комплексів та багаторазовий індивідуальний добір, задіяний в селекційному процесі. Результати. Представлено результати використання ефіроносних видів рослин після успішної інтродукції в умовах Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) на прикладі виду іноземної флори N. mussinii, який на сьогодні є нетрадиційною малопоширеною рослиною в Україні. Окреслено ключові етапи комплексного наукового та прикладного дослідження рослини – від мобілізації і накопичення колекційного матеріалу, через інтродукційні випробування і селекційний процес до створення сортового матеріалу та його використання в прикладних інноваційних розробках. На підставі проведених протягом 2005–2018 років досліджень в умовах України розроблена Методика проведення експертизи сортів N. mussinii на відмінність, однорідність і стабільність та створено вітчизняний сорт N. mussinii ‘Посвята Мейсу’. У статті наведено морфологічні особливості та технічні характеристики сорту, які забезпечують впізнаваність рослин серед зарубіжних сортів і сприяють його подальшому поліфункціональному використанню – як ефіроолійної, лікарської, харчової, декоративної культури. Враховуючи кількісний склад окремих біологічно активних сполук сировину рослин даного сорту використано в рецептурі трав’яного чаю «Ранкова увертюра», рекомендованого авторами розробки як загальнозміцнюючий, тонізуючий з антиоксидантною дією на організм людини засіб. Даний продукт є інтелектуальною розробкою НБС. Висновки. Комплексні дослідження малопоширених ефіроолійних рослин в НБС показали, що їх колекціонування та інтродукція слугують джерелом для подальшого селекційного та прикладного використання цих рослин. На прикладі N. mussinii продемонстровано етапи роботи – від мобілізації вихідного колекційного матеріалу до створення сорту та інноваційної розробки.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test).Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative.Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union. | Цель. Разработать научно-методические основы правовой охраны сортов растений в Украине в соответствии с требованиями CPVO (Community Plant Variety Office) Европейского Союза (ЕС), проанализировать соответствующие методически-правовые нормы и подходы, направленные на совершенствование системы правовой охраны сортов растений, как объектов интеллектуальной собственности, идентифицированых при экспертизе по определению критериев отличия, однородности и стабильности (ВОС-тест).Результаты. Определение критериев отличия, однородности и стабильности предполагает идентификацию сортов растений методом морфологического описания признаков вегетативных и генеративных органов фенотипов. Морфологическая кодовая формула сорта состоит из соответствующих кодов признака и степеней их проявления и формируется в соответствии с техничес­кими документами и методиками на ВОС всеми странами Международного союза по охране новых сортов растений (UPOV) и CPVO в частности. Промониторено методическое обеспечение охраны прав селекционера и новых сортов растений в странах ЕС, проанализированы протоколы CPVO методом сравнительной оценки общей части и таблицы признаков методик на ВОС для ботанических таксонов 4 групп: сельскохозяйственные, овощные, плодовые и декоративные.Выводы. Вследствии сравнительной оценки Методик по экспертизе на отличие, однородность и стабильность сортов растений (CPVO – протоколы; UPOV – TG; Украина – UATG) установлено, что морфологическое описание сортов растений во время полевой диагностики качественных (QL), количественных (QN) и псевдокачественных (PQ) признаков фенотипов является основным для проведения экспертизы на ВОС-тест как по международным требованиям UPOV, так и CPVO. Нацио­нальные Методики проведения экспертизы сортов растений на отличие, однородность и стабильность разрабатываются с обязательным учетом требований DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методическая база CPVO ЕС на этапе исследований в 2015 году включала протоколы для 160 ботанических таксонов, представленные четырьмя группами: сельскохозяйственные (18), овощные (46), плодовые (30) и декоративные (66). Для проведения научно-технической экспертизы заявки на сорт растений в Украине профессиональный интерес представляют протоколы CPVO для 122 ботанических таксонов, а именно: сельскохозяйственные (18), овощные (44), плодовые (28) и декоративные (32). Полевая диагностика фенотипов растений методом морфологического описания для идентификации сортов по соответствующим признакам и степеням их проявления для подготовки гармонизированных описаний сортов растений практически приведена к международным требованиям UPOV и частично к протоколам CPVO ЕС. | Мета. Розробити науково-методичні засади правової охорони сортів рослин в Україні відповідно до вимог CPVO (Community Plant Variety Office) Європейського Союзу (ЄС), проаналізувати відповідні методично-правові норми та підходи, спрямовані на вдосконалення системи правової охорони сортів рослин, як об’єктів інтелектуальної власності, ідентифікованих під час експертизи з визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності (ВОС-тест).Результати. Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності передбачає ідентифікацію сортів рослин методом морфологічного опису ознак вегетативних і генеративних органів фенотипів. Морфологічна кодова формула сорту складається з відповідних кодів ознак та ступенів їхнього прояву і формується згідно з технічними документами та методиками на ВОС усіма країнами Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) та CPVO зокрема. Промоніторено методичне забезпечення охорони прав селекціонера та нових сортів рослин у країнах ЄС, проаналізовано протоколи CPVO методом порівняльного оцінювання загальної частини та таблиці ознак методик на ВОС для ботанічних таксонів 4 груп: сільськогосподарські, овочеві, плодові та декоративні.Висновки. Унаслідок порівняльного оцінювання Методик з експертизи на відмінність, однорідність і стабільність сортів рослин (CPVO – протоколи; UPOV – TG; Україна – UATG) установлено, що морфологічний опис сортів рослин під час польової діагностики якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак фенотипів є основним для проведення експертизи на ВОС-тест як за міжнародними вимогами UPOV, так і CPVO. Національні Методики проведення експертизи сортів рослин на ВОС розробляються з обов’язковим урахуванням вимог DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методична база CPVO ЄС на етапі досліджень у 2015 р. містила протоколи для 160 ботанічних таксонів, які представлено чотирма групами: сільськогосподарські (18), овочеві (46), плодові (30) та декоративні (66). Для проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин в Україні професійний інтерес становлять протоколи CPVO для 122 ботанічних таксонів, а саме: сільськогосподарські (18), овочеві (44), плодові (28) та декоративні (32). Польова діагностика фенотипів рослин методом морфологічного опису для ідентифікації сортів за відповідними ознаками та ступенями їхнього прояву для підготовки гармонізованих описів сортів рослин практично приведена до міжнародних вимог UPOV та частково до протоколів CPVO ЄС.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes) is the basic technique for conducting DUS testing according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.

Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test). Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative. Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union.