Purpose. To develop a conceptually new method for determination of varietal purity (typicality), hybridity, steri­lity of seed lots. Methods of molecular biology (genomic DNA extraction, PCR with SSR markers application, capillary electrophoresis), genetic, statistical, mathematical analysis. Results. New method for determining the varietal qualities of seed lot was developed that consists of the following steps: simultaneous DNA extraction from a representative sample of aggregated seeds; PCR and further analysis of the amplification products by determination of the qualitative and quantitative composition of SSR-markers’ alleles; calculation of values of varietal seed lot quality using experimentally derived allele ratios. Conclusions. The developed method for determining varietal qualities of seed lots allows to reduce significantly the consumption of materials, time and labor during the analysis. Consistent qualification and quantification of alleles in the total sample of a seed lot is a conceptually new approach to establish varietal purity (typicality), hybridity, sterility. | Цель. Разработать принципиально новый метод определения сортовой чистоты (типичности), гибридности, стерильности партий семян. Методы молекулярной биологии (экстракция геномной ДНК, ПЦР с применением SSR-маркеров, капиллярный электрофорез), генетический и статистически-математический анализ. Результаты. Разработан новый метод определения сортовых качеств партий семян, состоящий из следующих этапов: одновременное выделение ДНК из репрезентативной совокупности семян оцениваемого образца; ПЦР и дальнейший анализ продуктов амплификации путем определения качественного и количественного состава аллелей маркерных SSR-последовательностей; расчет сортовых показателей качества партии семян с использованием экспериментально полученных соотношений аллелей. Выводы. Разработанный метод определения сортовых качеств партий семян позволяет значительно сократить расход материалов, времени и труда при выполнении анализа. Последовательное качественное и количественное определение аллелей в совокупном образце партии семян является принципиально новым подходом для установления сортовой чистоты (типичности), гибридности, стерильности. | Мета. Розробити принципово новий метод визначення сортової чистоти (типовості), гібридності, стерильності партій насіння. Методи молекулярної біології (екстракція геномної ДНК, ПЛР із застосуванням SSR-маркерів, капілярний електрофорез), генетичний та статистично-математичний аналіз. Результати. Розроблено новий метод визначення сортових якостей партій насіння, що складається з таких етапів: одночасне виділення ДНК із репрезентативної сукупності насінин оцінюваного зразка; ПЛР та подальший аналіз продуктів ампліфікації шляхом визначення якісного та кількісного складу алелів маркерних SSR-послідовностей; розрахунок сортових показників якості партії насіння з використанням експериментально отриманих співвідношень алелів. Висновки. Розроблений метод визначення сор­тових якостей партій насіння дає змогу значно скоротити витрати матеріалів, часу та праці під час виконання аналізу. Послідовне якісне та кількісне визначення алелів у сукупному зразку партії насіння є принципово новим підходом для встановлення сортової чистоти (типовості), гібридності, стерильності.

Purpose. To analyse biochemical and economic characters of new tomato varieties adapted to the conditions of the south of Ukraine. Methods. Field study, laboratory testing, statistical analysis. Results. Intraspecific hybridization method followed by individual selection was used to create such new tomato varieties as ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ adapted to the conditions of the south, which are characterized by high yielding (69,2–78,0 t/ha), fruit quality (content of soluble dry matter 5,65–5,92%), drought (7,2–8,1 points) and heat (70,4–88,2%) resistance. All varieties are of intensive type, they require advanced agricultural technology, irrigation. Conclusions. New tomato varieties, namely ‘Naddnіprianskyi 1’, ‘Inguletskyi’, ‘Kimmeriiets’, ‘Sarmat’, ‘Taim’, ‘Legin’, ‘Kumach’ were entered in the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. They are recommended for outdoor growing in the Steppe and Forest-Steppe zones of Ukraine. | Цель. Проанализировать биохимические и хозяйствен­но-ценные признаки новых сортов помидора, адаптированных к условиям юга Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический анализ. Результаты. Методом внутривидовой гибридизации с последующим индивидуальным отбором созданы новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’, адаптированные к условиям юга, которые характеризуются высокой урожайностью (69,2–78,0 т/га), качеством плодов (содержание сухого растворимого вещества 5,65–5,92%), засухоустойчивостью (7,2–8,1 балла) и жароустойчивостью (70,4–88,2%). Все сорта – интенсивного типа, требуют высокого уровня агротехники, орошения. Выводы. Новые сорта помидора ‘Надднепрянский 1’, ‘Ингулецкий’, ‘Киммериец’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легинь’, ‘Кумач’ занесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине. Рекомендуются для выращивания в открытом грунте в зонах Степи и Лесостепи Украины. | Мета. Проаналізувати біохімічні та господарсько-цінні ознаки нових сортів помідора, адаптованих до умов півдня України. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Результати. Методом внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором створено нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’, адаптовані до умов півдня, які характеризуються високою врожайністю (69,2–78,0 т/га), якістю плодів (вміст сухої розчинної речовини – 5,60–5,92%), посухостійкістю (7,2–8,1 бала) та жаростійкістю (70,4–88,2%). Усі сорти – інтенсивного типу, потребують високого рівня агротехніки, зрошення. Висновки. Нові сорти помідора ‘Наддніпрянський 1’, ‘Інгулецький’, ‘Кіммерієць’, ‘Сармат’, ‘Тайм’, ‘Легінь’, ‘Кумач’ занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Рекомендовані для вирощування у відкритому ґрунті в зонах Степу й Лісостепу України.

Purpose. To develop an algorithm of creation of new highly productive clonal varieties of Salicaceae family representatives with improved agronomic characters that can be used at energy plantationsMethods. Field investigations, laboratory analysis, analytical approach, selection method.Results. Flow chart of selection process with representatives of Salicaceae family included the following stages: the Ist stage – creation of primary families (F0); the IInd stage – creation of the second families, or branches; the 222rd stage – interfamily (individually-familial) selection; IVth stage – familial-group selection; the Vth stage – clonal selection (selection of ramets).Conclusions. Breeding process with the use of complex of advanced methods of selection (individual, familial, group and clonal ones) allows to get model populations with high-frequency of valuable alleles and genotypes and with the high level of genetic variety. Due to a negative multi-stage individual intrafamilial and interfamily selection, cleaning of artificial populations from undesirable forms takes place without the substantial decrease of genetic variety level. | Цель. Разработать алгоритм создания новых высокопродуктивных сортов-клонов представителей семейства Salicaceae с улучшенными хозяйственно-ценными признаками для их использования при создании энергетических плантаций.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, селекционный.Результаты. Схема организации селекционного процесса с представителями семейства Ивовых вклюсала следующие этапы: I этап - создание первичных семей (F0); II этап - создание вторичных семей или ответвлений; III этап - межсемейный (индивидуально-семейный) отбор; IV этап - семейно-групповой отбор; V этап - клоновый отбор (отбор рамет).Выводы. Селекционный процесс с применением комплекса прогрессивных методов отбора (индивидуального, семейного, группового и клонового) позволяет получать модельные популяции с высокой частостой ценных аллелей и генотипов с высоким уровнем генетического многообразия. За счет негативного многоступенчатого индивидуального внутрисемейного и межсемейного отбора происходит очистка искусственных популяций от нежелательных форм без существенного снижения уровня генетического многообразия. | Мета. Розробити алгоритм створення нових високопродуктивних сортів-клонів представників родини Salicaceae з поліпшеними господарсько-цінними ознаками для їх використання під час створення енергетичних плантацій.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, селекційний.Результати. Схема організації селекційного процесу з представникам родини Вербові включала такі етапи: I етап - створення первинних родин  (F0); II етап - створення вторинних родин або відгалужень; III етап - міжнародний (індивідуально-родинний) добір; IV етап - родинно-груповий добір; V етап - клонований добір (добір рамет).Висновки. Селекційний процес із застосуванням комплексу прогресивних методів добору (індивідуального, родинного, групового і клонового) дає можливість отримувати модельні популяції з високою частотою цінних алелів і генотипів та високим рівнем генетичного різноманіття. За рахунок багатоступінчатого індивідуального внутрішньородинного й міжродинного добору відбувається очищення штучних популяцій від небажаних форм без істотного зниження рівня генетичного різноманіття.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market. | Цель. Проанализировать особенности торговли Украи­ны зерновыми и масличными культурами, ситуацию на мировом рынке и определить дальнейшие перспективы ее развития. Методы. Анализ и синтез, сравнительная оценка, графический. Результаты. Определены роль и место Украины в поставках зерна на мировой рынок. Ук­раина уверенно входит в десятку крупнейших стран-производителей зерна. Среди продукции сельского хозяйства отечественного производства наибольшим спросом в мире пользуются зерновые, масличные культуры и подсолнечное масло. В последние годы наше государство закрепило свой статус одного из ведущих экспортеров зерновых культур. Проанализирована товарная структура экспорта зерновых и масличных культур с выделением позиций, которые пользуются наибольшим спросом, а также основные страны-покупатели этой продукции. По итогам 2015 г., самую большую валютную выручку Украи­на получила в структуре зерновых от экспорта кукурузы, пшеницы и ячменя, из масличных культур – сои и рапса. Основными экспортерами зерновых и масличных культур в Украине являются ведущие отечественные и транснациональные операторы, которые стабильно удерживают свои передовые позиции. Выявлено значительное превышение импортной цены семян по сравнению с экспортной ценой выращенных в Украине культур. Исследован ассортимент семян кукурузы и подсолнечника, который предлагают основные компании-производители на территории Украины. Рассмотрены основные тенденции развития мирового рынка зерна. Выводы. Установлено, что Украи­на является одним из основных экспортеров зерновых и масличных культур. Однако нестабильность цен на них значительно влияет на величину экспортной выручки, которая уменьшается даже при возрастающих объемах в натуральном выражении. Отмечена зависимость развития отечественной зерновой отрасли от высококачественных импортных семян гибридов кукурузы и подсолнечника. Ожидается, что в ближайшие годы Украина сохранит свои сильные позиции на мировом рынке зерна. | Мета. Проаналізувати особливості торгівлі України зерновими та олійними культурами, ситуацію на світовому ринку й визначити подальші перспективи її розвитку. Методи. Аналіз та синтез, порівняльна оцінка, графічний. Результати. Визначено роль та місце України в поставках зерна на світовий ринок. Україна впевнено входить до десятки найбільших країн-виробників зерна. Серед продукції сільського господарства вітчизняного виробництва найбільший попит у світі мають зернові, олійні культури та соняшникова олія. Останніми роками наша держава закріпила свій статус одного з провідних експортерів зернових культур. Проаналізовано товарну структуру експорту зернових та олійних культур з виділенням позицій, що мають найбільший попит, а також основних країн-покупців цієї продукції. За підсумками 2015 р., найбільшу валютну виручку Україна отримала в структурі зернових від експорту кукурудзи, пшениці та ячменю, з олійних культур – сої та ріпаку. Основними експортерами зернових і олійних культур в Україні є провідні вітчизняні та транснаціональні оператори, які стабільно утримують свої передові позиції. Виявлено значне перевищення імпортної ціни насіння порівняно з експортною ціною культур, вирощених в Україні. Досліджено асортимент насіння кукуру­дзи й соняшнику, який пропонують основні компанії-виробники на території України. Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку зерна. Висновки. Встановлено, що Україна є одним з основних експортерів зернових та олійних культур. Однак нестабільність цін на них значно впливає на величину експортної виручки, що зменшується навіть за зростаючих обсягів у натуральному вираженні. Зазначено залежність розвитку вітчизняної зернової галузі від високоякісного імпортного насіння гібридів кукурудзи й соняшнику. Очікується, що найближчими роками Україна збереже свої міцні позиції на світовому ринку зерна.

Purpose. Providing a scientific rationale for the practical application of analysis of variance elements to determine the range of morphological and value for cultivation and use (VCU) characteristics of Romaine lettuce ‘Skarb’ variety. Results. The Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was identified by the type of display of quantitative (QN) identification characteristics. VCU characteristics of the var. longifolia L. varieties were determined and statistically processed. The author focused on practical application of histogram and variation curve of phenotype morphological characteristics when performing the uniformity test. The correlation between quantitative characteristics of lettuce leaf and head was observed when plant productivity was developing. Romaine lettuce yield value was verified statistically. Thresholds were established for the indices under study, confidence intervals were defined over the years of study. Conclusions. The use of Lewis stability factor (S.F. = Xmax/Xmin) allowed to establish the stability of each characteristic display. Practical application of the histogram and variation curve for determining code of display of quantitative morphological characters and the range of VCU characteristics of the Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was scientifically grounded. | Цель. Научно обосновать практическое применение элементов вариационной статистики для определения параметров морфологических и хозяйственно-ценных признаков сорта салата ромэн ‘Скарб’. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Идентифицирован сорт салата ромэн ‘Скарб’ по типу проявления количественных (QN) идентификационных признаков. Определены и статистически обработаны результаты хозяйственно-ценных характеристик сор­тов var. longifolia L. Раскрыто практическое применение гистограммы и вариационной кривой морфологических признаков фенотипа салата во время теста на однородность. Показано корреляционная связь количественных признаков листа и кочана салата ромэн, при формировании продуктивности растений. Статистически подтверждена достоверность результатов показателя урожайности салата ромэн, установлены предельные границы исследуемых показателей и определены доверительные интервалы за годы исследований. Выводы. Применение коэффициента стабильности Левиса (S.F. = Xmax/Xmin) поз­волило установить стабильность проявления каждого признака. Научно обоснованное практическое применение гистограммы и вариационной кривой для определения кодов проявления количественных морфологических признаков и параметров хозяйственно-ценных характеристик сорта салата ромэн ‘Скарб’. | Мета. Науково обґрунтувати практичне застосування елементів варіаційної статистики для визначення парамет­рів морфологічних та господарсько-цінних ознак сорту салату ромен. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Ідентифіковано сорт салату ромен ‘Скарб’ за типом прояву кількісних (QN) ідентифікаційних ознак. Визначено та статистично опрацьовано результати господарсько-цінних характеристик сортів var. longifolia L. Розкрито практичне застосування гістограми та варіаційної кривої морфологічних ознак фенотипу під час тесту на однорідність. Виявлено кореляційний зв’язок кількісних ознак листка та головки салату ромен під час формування продуктивності рослин. Статистично підтверджено достовірність результатів показника врожайності салату ромен, встановлено граничні межі досліджуваних показників та визначено довірчі інтервали за роки досліджень. Висновки. Застосування коефіцієнта стабільності Левіса (S.F. = Xmax/Xmin) дало можливість встановити стабільність прояву кожної ознаки. Науково обґрунтовано практичне застосування гістограми та варіаційної кривої для визначення кодів прояву кількісних морфологічних ознак та параметрів господарсько-цінних характеристик сортів салату ромен ‘Скарб’.

Purpose. Determination and analysis of relationship of sowing qualities and yield properties of millet seed (Panicum meliaceum L.) to be formed by the action of predecessors and conditions of mineral nutrition in the context of unstable moistening in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Mathematico-statistical ones (correlation, regression). Results. The use of correlation pleiades method allowed to analyze multifactor relations of sowing qualities and yield properties of millet seed and establish that there was a direct correlation relationship of medium strength (r = 0.52 ± 0.01) between yielding of maternal and millet plants of the first seed progeny. It was found that maternal plants yielding is strongly correlated with laboratory and technological indicators of seed quality that interrelated through integrated quality parameter of seed material (r = 0.56 ± 0.01) and millet output (r = 0.98 ± 0.00). Integrated quality parameter as well as each of the studied laboratory parameters of seed material quality taken separately have a high-level (r = 0.87…0.96 ± 0.00) effect on the formation of grain yield of the first seed progeny plants. Such physical and technological parameters of the quality of maternal plants yield as a content of protein and fat in seed, seed weight, its uniformity can directly, and millet output, thousand-grain weight and hull content – indirectly indicate peculiarities of forming future grain yield of plants of the first seed progeny. Conclusions. The use of the correlation pleiades method allows to analyze objectively the sowing qualities of millet seed and predict the yield properties in the next generation. | Цель. Установление и анализ многофакторных взаи­мосвязей посевных качеств и урожайных свойств семян проса посевного (Panicum meliaceum L.), сформированных под действием предшественников и условий неустойчивого увлажнения Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Математико-статистический (корреляционный, регрессионный). Результаты. Использование метода корреляционных плеяд позволило проанализировать многофакторные связи посевных качеств и урожайных свойств семян проса посевного и установить, что между урожайностью материнских растений и растений проса первого семенного потомства существует прямая корреляционная связь средней силы (r = 0,52 ± 0,01). Между урожайностью материнских растений и лабораторными и технологическими показателями качества семян существуют сильные корреляционные связи, которые взаимодействуют с ней через интегрированный показатель качества семенного материала (r = 0,56 ± 0,01) и выход пшена (r = 0,98 ± 0,00). Интегрированный показатель качества, а также отдельно каждый из исследуе­мых лабораторных показателей качества семенного материала на сильном уровне (r = 0,87…0,96 ± 0,00) влия­ют на формирование урожайности зерна растений первого семенного потомства. Такие физико-технологические показатели качества урожая материнских растений, как содержание в семенах белка и жира, натура семян, их выравненность могут прямо, а выход пшена, масса 1000 семян и пленчатость – косвенно свидетельствовать об особенностях формирования уровня будущей урожайности зерна растений первого семенного потомства. Выводы. Использование метода корреляционных плеяд позволяет объективно проанализировать посевные качества семенного материала проса посевного и спрогнозировать его урожайные свойства в следующем поколении. | Мета. Встановлення та аналіз взаємозв’язків посівних якостей і врожайних властивостей насіння проса посівного (Panicum meliaceum L.), сформованих під дією попередників та рівня мінерального живлення в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Методи. Математично-статистичний (кореляцій­ний, регресійний).Результати. Використання методу кореляційних плеяд дало можливість проаналізувати багатофакторні зв’язки посівних якостей і врожайних властивостей насіння проса посівного та встановити, що між урожайністю материнських рослин і рослин проса першого насіннєвого потомства існує прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r = 0,52 ± 0,01). Між урожайністю материнських рослин і лабораторними та технологічними показниками якості насіння існують сильні кореляційні зв’язки, які взаємодіютьз нею через інтегрований показник якості насіннєвого матеріалу (r = 0,56 ± 0,01) і вихід пшона (r = 0,98 ± 0,00). Інтегрований показник якості (r = 0,87 ± 0,00), а також окремо кожен з досліджуваних лабораторних показників якості насіннєвого матеріалу на сильному рівні (r = 0,87…0,96 ± 0,00) впливають на формування врожайності зерна рослин першого насіннєвого потомства. Такі фізико-технологічні показники якості врожаю материнських рослин, як вміст у насінні білка й жиру, натура насіння, його вирівняність можуть прямо, а вихід пшона, маса 1000 насінин і плівчастість – опосередковано свідчити про особливості формування рівня майбутньої врожайності зерна рослин першого насіннєвого потомства. Висновки. Використання методу кореляційних плеяд дає можливість об’єктивно проаналізувати посівні якості насіннєвого матеріалу проса посівного та спрогнозувати його врожайні властивості в наступному поколінні.

Purpose. To study the influence of fractional composition of seed material on productive properties of spring rape seeds of the ‘Magnat’ variety and ‘MVM’ (‘Gladiator’) variety sample. Methods. Field investigations, laboratory tests, statistical analysis. Results. During 2013–2014, the influence of sown seeds of different size fractions (up to 2,5 g; 2,6–3,5 g; 3,6 g and more) on the indices of productivity of spring rape varie­ties was studied. It was found that over the years of study field germination of sown fractions of seeds in ‘Magnat’ variety averaged 83.5%, in ‘MSM’ variety sample – 86.7%. During the periods of seedling emergence and harvesting, the density of spring rape crops varied depending on relevant fraction of sown seeds. In the ‘Magnat’ variety, photosynthetic potential of crops ranged from 1.1 to 1.3 million m2/ha, in ‘MSM’ variety sample – from 1.2 to 1.6 million m2/ha. Depending on the seed fractions applied, ‘Magnat’ variety crops during the gro­wing season accumulated organic biomass from 2.05 to 2.36 g/m2per day, ‘MSM’ sample variety – from 1.83 to 2.10 g/m2 per day. Conclusions. It was established that different fractions of spring rape seeds sown in the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine affected the indices of germinating energy and laboratory germination, crop density formation, leaf surface area and intensity of photosynthesis process (crop photosynthetic potential, net photosynthesis performance). The highest indices of productivity and yield in the ‘Magnat’ variety was ensured by large-seeded fraction (3,6 g and more), in the ‘MVM’ (‘Gladia­tor’) sample variety – by small-seeded fraction (up to 2,5 g). | Цель. Изучение влияния фракционного состава посевного материала на урожайные свойства семян рапса ярового сорта ‘Магнат’ и сортообразца ‘МВМ’ (‘Гладиатор’). Методы. Полевые, лабораторные исследования, статистический анализ. Результаты. В течение 2013–2014 гг. исследовано влияние сева различных фракций семян (до 2,5 г; 2,6–3,5 г; 3,6 г и более) на показатели продуктивности сортов рапса ярового. Выявлено, что за годы исследований полевая всхожесть высеянных фракций семян в среднем у сорта ‘Магнат’ составила 83,5%, у сортообразца ‘МВМ’ – 86,7%. В периоды появления всходов и уборки рапса ярового плотность посевов различается в зависимости от сева семян соответствующей фракции. У сорта ‘Магнат’ фотосинтетический потенциал посева варьировал от 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортообразца ‘МВМ’ – от 1,2 до 1,6 млн м2/га. В зависимости от применяемых фракций семян посевы сорта ‘Магнат’ за вегетацию накапливали органичес­кую биомассу от 2,05 до 2,36 г/м2 в сутки, у сортообразца ‘МВМ’ – от 1,83 до 2,10 г/м2 в сутки. Выводы. Установлено, что в условиях северной Лесостепи Украины сев различных фракций рапса ярового влияет на показатели энергии прорастания и лабораторной всхожести, формирование густоты стояния, площади листовой поверхности и интенсивность процесса фотосинтеза (фотосинтетический потенциал посевов, чистая продуктивность фотосинтеза). Самые высокие показатели продуктивности и уровня урожая у сорта ‘Магнат’ обеспечивал сев семян фракции 3,6 г и более, у сортообразца ‘МВМ’ (‘Гладиатор’) – сев семян фракции до 2,5 г. | Мета. Вивчення впливу фракційного складу посівного матеріалуна врожайні властивості насіння ріпаку ярого сорту ‘Магнат’ та сортозразка ‘МВМ’ (‘Гладіатор’). Методи. Польові, лабораторні дослідження, статистичний аналіз. Результати. Протягом 2013–2014 рр. досліджено вплив сівби різних фракцій насіння (до 2,5 г; 2,6–3,5 г; 3,6 г і більше) на показники продуктивності сортів ріпаку ярого. Виявлено, що за роки досліджень польова схожість висіяних фракцій насіння в середньому в сорту ‘Магнат’ становила 83,5%, у сортозразка ‘МВМ’ – 86,7%. У періоди появи сходів та збирання ріпаку ярого щільність посівів відрізняється залежно від сівби насіння відповідної фракції. У сорту ‘Магнат’ фотосинтетичний потенціал посіву варіював від 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортозразка ‘МВМ’ – від 1,2 до 1,6 млн м2/га. Залежно від застосованих фракцій насіння посіви сорту ‘Магнат’ за вегетацію накопичували органічну біомасу від 2,05 до 2,36 г/м2 за добу, сорто­зразка ‘МВМ’ – від 1,83 до 2,10 г/м2 за добу. Висновки. Встановлено, що в умовах північного Лісостепу України сівба різних фракцій посівного матеріалу ріпаку ярого впливає на показники енергії проростання та лабораторної схожості, формування густоти стояння, площі листкової поверхні та інтенсивність процесу фотосинтезу (фотосинтетичний потенціал посівів, чиста продуктивність фотосинтезу). Найвищі показники продуктивності та рівня врожаю у сорту ‘Магнат’ забезпечувала сівба насіння фракції 3,6 г і більше, у сортозразка ‘МВМ’ (‘Гладіатор’) – сівба насіння фракції до 2,5 г.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level. | Цель. Определить уровень формирования урожайнос­ти ячменя озимого в зависимости от метеорологических условий вегетационного периода в Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования, дисперсионный, вариа­ционный и корреляционный анализ. Результаты. Выявлена положительная корреляция урожайности с продолжительностью вегетации (r = 0,54), особенно периода «колошение–созревание» (r = 0,76). Установлена умеренная положительная связь урожайности и среднесуточной температуры воздуха в период между прекращением и возобновлением вегетации (r = 0,44), а также сильная отрицательная со среднесуточной температурой воздуха от колошения до созревания (r = -0,77). Положительная корреляция урожайности и количества осадков отмечена в период от возобновления вегетации до колошения (r = 0,30). В целом за вегетационный период связь была слабой (r = 0,16). Для периода «колошение–созревание» отмечено низкое отрицательное значение (r = -0,11). Это связано с избыточными осадками, особенно ливневого характера, которые в отдельные годы приводили к полеганию посевов, что снижало урожайность. Выводы. В условиях Лесостепи Украины колебания температурного и водного режимов обу­словливают значительную вариабельность длительности вегетационного периода и урожайности ячменя озимого. Наиболее благоприятным для получения урожая является оптимальное (близкое к среднемноголетним значениям) количество осадков и их равномерное распределение на протяжении всего вегетационного периода. Период «колошение–созревание» является определяющим для формирования уровня урожайности ячменя озимого. | Мета. Встановити рівень формування врожайності ячменю озимого залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду в Лісостепу України. Методи. Польові дослідження, дисперсійний, варіаційний та кореляційний аналіз. Результати. Виявлено позитивну кореляцію врожайності з тривалістю вегетації (r = 0,54), особливо періоду «колосіння–доcтигання» (r = 0,76). Встановлено помірний позитивний зв’язок урожайності й середньодобової температури повітря у період між припиненням і відновленням вегетації (r = 0,44) та сильний від’ємний – із середньодобовою температурою повітря від колосіння до достигання (r = -0,77). Позитивну кореляцію врожайності й кількості опадів спостережено в період від відновлення вегетації до колосіння (r = 0,30). Загалом за вегетаційний період зв’язок був слабким (r = 0,16). Для періоду «колосіння–достигання» зафіксовано низьке від’ємне значення (r = -0,11). Це пов’язано з надмірними опадами, особливо зливового характеру, які в окремі роки спричинювали вилягання посівів, що знижувало врожайність. Висновки. В умовах Лісостепу України коливання температурного та водного режимів зумовлюють значну варіабельність тривалості вегетаційного періоду та врожайності ячменю озимого. Найсприятливішою для отримання високого врожаю є оптимальна (близька до середньобагаторічного значення) кількість опадів та рівномірний їх розподіл протягом усього вегетаційного періоду. Період «колосіння–достигання» є визначальним для формування рівня врожайності ячменю озимого.

Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality. | Цель. Разработать и усовершенствовать адаптивные технологии выращивания пшеницы озимой, которые обес­печивают высокую продуктивность и качество зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой сорта ‘Столична’ (предшественник – горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 4,56 т/га, при минимальной – 4,25 т/га зерна 5 класса группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (Р45К45N30(II)+30(IV)) обеспечили урожайность на уровне 4,87–5,50 т/га с качеством зерна 2–3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,01 т/га с показателями 2–3-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение минеральных удобрений (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) на фоне применения побочной продукции предшественника и интегрированную защиту растений. Наибольшую урожайность зерна (6,22 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 2-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) с заделкой в почву побочной продукции предшественника и интегрированная защита растений. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания, с внесением P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника и интегрированной системы защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,22 т/га зерна 2-го класса качества группы А. | Мета. Розробити та удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечують високу продуктивність та якість зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. вивчали вплив технологій вирощування на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту ‘Столична’ (попередник – горох). За альтернативних технологій, які передбачали внесення тільки побічної продукції попередника, врожайність пшениці озимої становила за інтегрованої системи захисту 4,56 т/га, за мінімальної – 4,25 т/га зерна 5-го класу групи Б. Ресурсоощадні технології вирощування з обмеженим використанням добрив (Р45К45N30(II)+30(IV)) забезпечили врожайність на рівні 4,87–5,50 т/га з якістю зерна 2–3-го класу групи А. Врожайність зерна 6,01 т/га з показниками 2–3-го класу якості була досягнута за інтенсивної технології вирощування, яка включала внесення мінеральних добрив (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VII)) на фоні застосування побічної продукції попередника та інтегрований захист рослин. Найвищу врожайність зерна (6,22 т/га) в середньому за роки досліджень з показниками 2-го класу якості групи А забезпечила інтенсивна енергонасичена технологія, за якої вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) із загортанням у ґрунт побічної продукції попередника, та інтегрований захист рослин. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоні побічної продукції попередника та інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,22 т/га зерна 2-го класу якості групи А.

Purpose. The analysis of allelic status of such key genes of carotenogenesis as gene of lycopene-ε-cyclase (lcyε) and gene of β-carotene hydroxylase (crtRB1) for DNA-markers in domestic maize lines and their hybrids. Methods. DNA isolation, PCR, gel electrophoresis. Results. Allelic status of key genes of carotenogenesis was investigated in eight maize inbred lines and their single crosses. Molecular genetic polymorphism in the studied sample of maize lines and hyb­rids has been detected in gene of β-carotene hydroxylase for marker crtRB1-3’TE. For this gene, codominant character of inheritance of alleles of parental lines in single crosses was confirmed. For markers of gene of lycopene-ε-cyclase lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216, polymorphism in the group of investigated lines and hybrids has not been identified, genotypes included only one variant of alleles for each marker. For lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’, the decrease of the activi­ty of β-carotene hydroxylase owing to the mutation of gene crtRB1 under the influence of transposone element at the 3’-end, the inhibition of β-carotene transition into β-cryptoxanthin can be expected, that allows to predict β-carotene accumulation in grain. Conclusions. The study of allelic status of carotenegenesis gene of lycopene-ε-cyclase in maize showed no polymorphism for markers lcyε-3’INDL and lcyε-SNP216 in eight inbred lines and their single crosses, along with this, for marker lcyε-3’INDL in genomes of all studied samples the allele was identified to be favorable for the accumulation of β-carotene. For marker crtRB1-3’TE of gene of β-carotene hydroxylase, the studied breeding material was polymorphic. Allele of crtRB1 being favorable for the accumulation of β-carotene was identified in lines ‘DK253ZSZM’, ‘DK633/266zS,zM’, ‘DK366zS,zM’ and hybrids ‘DK296S×DK253ZSZM’, ‘DK272S×DK633/266zS,zM’ and ‘DK231S×DK366zS,zM’. Single crosses inherit maternal and paternal alleles of gene of β-carotene hydroxylase codominantly. | Цель. Анализ аллельного состояния ключевых генов каротиногенеза – гена ликопин-ε-циклазы (lcyε) и гена β-каротингидроксилазы (crtRB1) по ДНК-маркерам у линий кукурузы отечественной селекции и их гибридов. Методы. Выделение ДНК, полимеразная цепная реакция, гель-электрофорез. Результаты. Исследовано аллельное состояние ключевых генов каротиногенеза у восьми инбредных линий кукурузы и их простых гибридов. Молекулярно-генетический полиморфизм в исследованной выборке линий и гибридов был выявлен по гену β-каротингидроксилазы для маркера crtRB1-3’TE. Для этого гена подтвержден кодоминантный характер наследования аллелей родительских линий в простых гибридах. По маркерам гена ликопин-ε-циклазы lcyε-3’INDL и lcyε-SNP216 среди исследованных линий и гибридов полиморфизма не было выявлено, изученные генотипы имели по одному варианту аллелей каждого маркера. Для линий ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ и гибридов ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ и ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’ следует ожидать снижения активнос­ти фермента β-каротингидроксилазы в результате мутации гена crtRB1 под воздействием транспозонового элемента на 3’-конце, ингибирования перехода β-каротина в β-криптоксантин, что позволяет прогнозировать накоп­ление β-каротина в зерне. Выводы. В результате проведенного исследования аллельного состояния генов каротиногенеза у кукурузы было установлено отсутствие полиморфизма по маркерам lcyε-3’INDL и lcyε-SNP216 гена ликопин-ε-циклазы у восьми инбредных линий и их простых гибридов, причем по маркеру lcyε-3’INDL в геномах всех изученных образцов содержится благоприятный для накопления β-каротина аллель. По маркеру crtRB1-3’TE гена β-каротингидроксилазы изученный селекционный материал оказался полиморфным. Благоприятный для накопления β-каротина аллель гена crtRB1 идентифицирован у линий ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ и гибридов ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ и ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’. Простые гибриды кодоминантно наследуют аллели гена β-каротингидроксилазы материнской и отцовской линий. | Мета. Аналіз алельного стану ключових генів каротиногенезу – гена лікопін-ε-циклази (lcyε) та гена β-каротингідроксилази (crtRB1) за ДНК-маркерами lcyε-3’INDL, lcyε-SNP216 та crtRB1-3’ТЕ у ліній кукурудзи вітчизняної селекції та їхніх гібридів. Методи. Виділення ДНК, полімеразна ланцюгова реакція, гель-електрофорез. Результати. Досліджено алельний стан ключових генів каротиногенезу за ДНК-маркерами у восьми інбредних ліній кукурудзи та їхніх простих гібридів. Молекулярно-генетичний поліморфізм у дослідженій добірці ліній і гібридів був виявлений за геном β-каротингідроксилази для маркера crtRB1-3’TE. Для цього гена підтверджено кодомінантний характер успадкування алелей батьківських ліній у простих гібридах. За маркерами гена лікопін-ε-циклази lcyε-3’INDL та lcyε-SNP216 серед досліджених ліній і гібридів поліморфізму не виявлено, вивчені генотипи містили лише по одному варіанту алелей кожного маркера. Для ліній ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ’ та гібридів ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ і ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’ слід очікувати зниження активності ферменту β-каротингідроксилази внаслідок мутації гена crtRB1 у разі впливу транспозонового елемента на 3’-кінці, а також інгібування переходу β-каротину в β-криптоксантин, що дає змогу прогнозувати накопичення β-каротину в зерні. Висновки. Внаслідок проведеного дослідження алельного стану генів каротиногенезу в кукурудзи було встановлено відсутність поліморфізму за маркерами lcyε-3’INDL та lcyε-SNP216 гена лікопін-ε-циклази у восьми інбредних ліній та їхніх простих гібридів, причому за маркером lcyε-3’INDL у геномах усіх досліджених зразків міститься сприятливий для накопичення β-каротину алель. За маркером crtRB1-3’TE гена β-каротингідроксилази досліджений селекційний матеріал виявився поліморфним. Сприятливий для накопичення β-каротину алель гена crtRB1 ідентифіковано в лініях ‘ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК633/266зС,зМ’, ‘ДК366зС,зМ та гібридах ‘ДК296С×ДК253ЗСЗМ’, ‘ДК272С×ДК633/266зС,зМ’ і ‘ДК231С×ДК366зС,зМ’. Прості гібриди кодомінантно успадковують алелі гена β-каротингідроксилази материнської та батьківської ліній.