Market transformations modify the development of the agricultural sector and the possibility of uninterrupted operation in a market environment. At the same time, the subjects of the agricultural sector are subject to the potential destructive impact of risks that may threaten the profitability, solvency and have negative consequences for consumers of agricultural products. Under such conditions, strengthening the economic security of the agricultural sector is the basic principle of economic development. However, in the context of market transformations, there is a need to deepen research to assess the market component of economic security, as the latter is designed to protect against market errors, shortcomings in product and sales policy, as well as incorrect choice of pricing strategy. The research used methods: monographic, logical modeling, calculation-constructive, graphic, dynamic analysis, etc. The purpose of the article is to study the level of the market component of economic security of the agricultural sector and identify areas for ensuring its optimal level. An analysis of indicators and factors influencing the market component of the economic security of subjects of the agrarian sector was carried out. It was established that the level of the market component of economic security of subjects of the agrarian sector of the national economy and subjects of the agrarian sector of the Mykolaiv region during 2016-2020 was low. It is proven that increasing the level of the market component requires the subjects of the agrarian sector to develop and implement directions for improving the mechanism of managing the market component of economic security. An assessment of the level of the market component of the economic security of the subjects of the agricultural sector was carried out using the PESTEL-analysis based on expert assessments, and it was established that in the block of threats, the greatest number of points are economic (unstable exchange rate, difficulty of entering the market, “tinization” of the economy) and legal (insufficient legal justification of the market component of economic security) factors. Such threats are successfully leveled, as the change in the characteristics of doing business, the introduction of initiatives to stimulate access to markets, as well as the development of the legal framework for the market component of economic security will contribute to the transformation of threats into opportunities for growth | Ринкові трансформації модифікують розвиток аграрного сектору та можливість безперебійної роботи у ринковому середовищі. При цьому суб’єкти аграрного сектору підпадають під потенційний деструктивний вплив ризиків, які можуть загрожувати рентабельності діяльності, платоспроможності та мати негативні наслідки для споживачів аграрної продукції. За таких умов зміцнення економічної безпеки аграрного сектору є базовою засадою розвитку господарюючих суб’єктів. Проте, в умовах ринкових трансформацій, виникає потреба поглиблення досліджень щодо оцінки ринкової складової економічної безпеки, оскільки остання покликана захищати від помилок поведінки на ринку, недоліків у товарній та збутовій політиці, а також невірного вибору стратегії ціноутворення. У дослідженні використано методи: монографічний, логічного моделювання, розрахунковоконструктивний, графічний, динамічного аналізу та ін. Метою статті є вивчення рівня ринкової складової економічної безпеки суб’єктів аграрного сектору та визначення напрямів щодо забезпечення оптимального її рівня. Здійснено аналіз показників та чинників впливу на ринкову складову економічної безпеки суб’єктів аграрного сектору. Встановлено, що рівень ринкової складової економічної безпеки суб’єктів аграрного сектору національної економіки та суб’єктів аграрного сектору Миколаївської області протягом 2016–2020 рр. був низьким. Доведено, що підвищення рівня ринкової складової вимагає від суб’єктів аграрного сектору розробки та реалізації напрямів вдосконалення механізму управління ринковою складовою економічної безпеки. Проведено оцінку рівня ринкової складової економічної безпеки суб’єктів аграрного сектору із застосуванням PESTEL-аналізу на основі експертних оцінок, та встановлено, що у блоці загроз найбільшу кількість балів мають економічні (нестабільний валютний курс, складність виходу на ринок, «тінізація» економіки) та правові (недостатнє законодавче обґрунтування ринкової складової економічної безпеки) фактори. Такі загрози вдало нівелюються, оскільки зміна особливостей ведення бізнесу, запровадження ініціатив стимулювання доступу до ринків, а також розроблення законодавчої основи ринкової складової економічної безпеки сприятимуть переходу загроз у можливості до зростання

The efficiency indicator of personnel management in many aspects determines the success of innovative activities of every modern enterprise. At the same time, the social aspect of personnel development plays an important role in the successful functioning of each specific enterprise in the face of globalization challenges. Agricultural enterprises form the basis of the country's food security, and the study of issues related to the development of personnel, especially in terms of its social direction, has both a theoretical and an applied nature. Currently, the creation of products in the agricultural sector of the state requires not only quantitative indicators of personnel, but also depends on its qualitative factors, among which priority is given to the ability to create innovations. The problem of transferring enterprises of the agro-industrial complex to an innovative model of development is one of the important and priority ones, and requires special attention. Thus, the purpose of the article is to interpret the essence of the social component of personnel under the circumstances of innovative changes in the economy as a condition of personnel competitiveness. The article examines certain aspects of the social component of the staff in the conditions of innovative development of the enterprise, the strengthening of globalization challenges facing the economy of Ukraine. It is substantiated that in the modern conditions of the enterprise's activity, the problem of staff stability has matured. The possibility of considering this issue through such components as motivational, managerial and social is determined. It was determined that the competitiveness of personnel is a significant factor in the formation of competitive advantages of any enterprise. It has been proven that education and professional development of personnel become dominant factors in the formation of competitive advantages of enterprises of the agro-industrial complex | Показник ефективності управління персоналом в багатьох аспектах визначає успішність інноваційної діяльності кожного сучасного підприємства. Водночас, соціальний аспект розвитку персоналу відіграє вагому роль в успішному функціонуванні кожного конкретного підприємства в умовах глобалізаційних викликів. Підприємства АПК складають підґрунтя продовольчої безпеки країни, а дослідження питань, пов’язаних з розвитком персоналу особливо в частині його соціального спрямування має як теоретичний, так і прикладний характер. Наразі створення продукції в АПК держави вимагає не тільки кількісних показників персоналу, але й має залежність від його якісних факторів, серед яких пріоритетність надано здатності до створення інновацій. Проблема переведення підприємств агропромислового комплексу на інноваційну модель розвитку є однією з вагомих та пріоритетних, і вимагає особливої уваги. Таким чином, метою статті є трактування сутності соціальної складової персоналу за обставин інноваційних змін в економіці як умови конкурентоспроможності персоналу. У статті досліджено окремі аспекти соціальної складової персоналу в умовах інноваційного розвитку підприємства, посилення глобалізаційних викликів, які стоять перед економікою України. Обґрунтовано, що в сучасних умовах діяльності підприємства назріла проблема стійкості персоналу. Визначено можливість розгляду даного питання через такі компоненти як мотиваційна, управлінська та суспільна. Визначено, що конкурентоспроможність персоналу є визначним чинником у формуванні конкурентних переваг будь-якого підприємства. Доведено, що освіта та професійний розвиток персоналу стають домінуючими чинниками формування конкурентних переваг підприємств агропромислового комплексу

An important problem of modern breeding is the selection process, the basis of which is based on a comprehensive assessment of the breeding gene pool, which will make it possible to increase the genetic potential of the sheep of the Askanian fine-wool breed. The development of the sheep breeding industry in Ukraine largely depends on the genetic potential of breeding resources, which are used in the selection of pairs for mating. Thanks to such approaches, it is possible to quickly achieve higher breeding rates of progress on the main traits of productivity. Therefore, the intensification of sheep breeding not only increases the role of breeding, but also requires the improvement of breeding methods, while the traditional practice of sheep breeding should accumulate breeding methods based on a comprehensive assessment of the genetic potential. The hereditary potential significantly affects the productive performance of sheep only after 4-5 generations with the targeted use of the best rams descended from highly productive queens. Therefore, the purpose of this work is to conduct a comprehensive assessment of the productive qualities of Askanian fine-wool sheep and identify the best sires, the use of which will ensure an increase in wool productivity by increasing the genetic potential, which will make it possible to obtain the next generation of animals more productive than the previous one.The results of the research give grounds to assert that the main indicators of wool productivity, as well as indicators of the live weight of sheep of different sex and age groups of the Askanian fine-fleeced breed, depend on the origin, that is, the ram-producer and indicate sufficient opportunities regarding the hereditary potential of this herd, which will make it possible to maintain compliance with the breed type and realize their genetic features. At the same time, the analysis of the obtained research results allows for a comprehensive assessment and identification of the best rams, providing an opportunity to increase productivity, improve the quality of wool and reduce the cost of sheep products | Важливою проблемою сучасної племінної справи виступає селекційний процес, основа якого базується на всебічній оцінці племінного генофонду, що дасть можливість підвищити генетичний потенціал овець асканійської тонкорунної породи. Розвиток галузі вівчарства в Україні значною мірою залежить від генетичного потенціалу племінних ресурсів, які використовуються при підборі пар для спарювання. Завдяки таким підходам можна достатньо швидко досягнути вищих селекційних темпів прогресу за основними ознаками продуктивності. Тому інтенсифікація вівчарства не лише підвищує роль селекції, але і вимагає вдосконалення методів селекційної роботи, при цьому традиційна практика розведення овець повинна акумулювати методи селекції, засновані на всебічній оцінці генетичного потенціалу. Спадковий потенціал відчутно впливає на продуктивні показники овець тільки через 4-5 поколінь за умови цілеспрямованого використання кращих баранів від високопродуктивних маток. Тому метою роботи є проведення комплексної оцінки продуктивних якостей овець асканійської тонкорунної породи і виявлення кращих баранів, використання яких забезпечить ріст показників вовняної продуктивності за рахунок збільшення генетичного потенціалу, що дозволить отримати наступне покоління тварин продуктивніше попереднього. Результати досліджень дають підставу стверджувати, що основні показники вовняної продуктивності, а також показники живої ваги овець різних статево-вікових груп асканійської тонкорунної породи залежать від походження, тобто барана, і свідчать про достатні можливості відносно спадкового потенціалу цього стада, що дасть можливість зберегти відповідність породному типу і реалізувати їх генетичні особливості. При цьому, аналіз отриманих результатів досліджень дозволяє виконати комплексну оцінку і виявити кращих баранів, забезпечуючи можливість підвищити продуктивність, покращити якість вовни і знизити собівартість продукції вівчарства