Before the full-scale invasion of the Russian Federation, the agricultural sector of Ukraine developed dynamically and played a leading role in ensuring domestic and global food security, employment of the population, and the formation of foreign exchange earnings from product exports and state budget revenues. The active phase of the war on the territory of the country radically changed the conditions for the functioning of agricultural enterprises. The purpose of the article is to characterize and assess the influence of certain elements of the external environment on the activities of agricultural enterprises. The research is based on the dialectical method of learning economic processes and the following methods are used: monographic, abstract-logical, PEST analysis, SWOT analysis. The study analyzed the works of Ukrainian scientists on the problems of the functioning of agricultural enterprises and identified the main political, economic, social and technological factors of the influence of the external environment on their activities in the conditions of martial law. It has been established that the political factors of the environment affect the activity of agricultural enterprises mainly positively, economic factors have a mainly negative effect on them, and social and technological factors have different directions. The assessment of the main strengths and weaknesses, opportunities and threats of the environment of agricultural enterprises showed the existence of prerequisites for the quantitative growth of gross volumes of their production and the need to develop a comprehensive strategy of agricultural policy for long-term growth in the conditions of post-war recovery, the key tasks of which should be ecologically oriented nature management, the development of dual education for training highly qualified workers, increasing the volume of production and export of organic and ready-made food products, technical and technological modernization of the production base. Priority stimulation of investments in increasing the volume of production of organic food products, development of primary and advanced processing of agricultural raw materials inside the faucet is proposed. The practical significance of the research lies in the fact that its results can be used by state institutions responsible for the development of the agrarian sphere, when developing a strategy for its development and substantiating measures for its implementation, by agricultural enterprises - when developing marketing strategies, by scientists - when further researching the problems of the influence of the external environment on the development of agricultural production | Аграрний сектор України до повномасштабного вторгнення РФ динамічно розвивався і відігравав провідну роль у забезпеченні внутрішньої та глобальної продовольчої безпеки, зайнятості населення, формуванні валютних надходжень від експорту продукції та доходів державного бюджету. Активна фаза війни на території країни кардинально змінила умови функціонування агропідприємств. Метою статті є характеристика та оцінка впливу окремих елементів зовнішнього середовища на діяльність агропідприємств. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання економічних процесів та використано методи: монографічний, абстрактно-логічний, PEST-аналізу, SWOT-аналізу. В дослідженні було проаналізовано праці українських науковців щодо проблем функціонування аграрних підприємств та виокремлено основні політичні, економічні, соціальні й технологічні чинники впливу зовнішнього середовища на їх діяльність в умовах воєнного стану. Встановлено, що політичні фактори середовища впливають на діяльність агропідприємств переважно позитивно, економічні фактори здійснюють переважно негативний вплив на них, а соціальні і технологічні різноспрямовано. Оцінка основних сильних і слабких сторін, можливостей та загроз середовища агропідприємств показала наявність передумов для кількісного зростання валових обсягів їх виробництва та необхідність розроблення цілісної стратегії аграрної політики для довгострокового зростання в умовах повоєнного відновлення, ключовими завданнями якої повинні бути екологоорієнтоване природокористування, розвиток дуальної освіти для підготовки висококваліфікованих робітничих кадрів, нарощування обсягів виробництва та експорту органічних і готових харчових продуктів, техніко-технологічна модернізація виробничої бази. Запропоновано пріоритетне стимулювання інвестицій в нарощування обсягів виробництва органічних продуктів харчування, розвиток первинної й поглибленої переробки сільськогосподарської сировини всередині крани. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані державними інституціями, відповідальними за розвиток аграрної сфери, при розробці стратегії її розвитку та обґрунтуванні заходів з її реалізації, агропідприємствами – при розробці маркетингових стратегій, науковцями – при подальшому досліджені проблем впливу зовнішнього середовища на розвиток агровиробництва

In conditions of food instability, exacerbated by environmental, political, demographic processes, the state regulation of the economy is of particular importance to maintain food security and social stability. The development of technologies (both agri-food and digital) significantly improves the process of providing the population with food through the prism of their availability, accessibility and security. The aim of this study is to thoroughly analyze the current trends under the influence of epidemiological restrictions due to the spread of COVID-19 in the United States, and to identify the main strengths and weaknesses of the food security system in the United States, which may become a model for other countries that follow similar principles of national economies due to its flexibility and sustainability. The methodological basis of the study involves thorough analysis of indicators describing the dynamics of food security and consumer behavior in a pandemic. In addition, the study used methods of synthesis, deduction, induction, generalization, systematization, benchmarking and others. The article considers the main aspects of food security formation in the context of epidemiological restrictions in the USA. The dynamics of consumer spending on food during the COVID-19 pandemic and the corresponding costs with the indicators of the years before the pandemic (since 2010 to 2019) were studied. The state of the labor market in the restaurant business was analyzed and its main tendencies were clarified. Consumer benefits for food during the pandemic and mechanisms for meeting consumer needs were analyzed. Given the significant impact of factors, such as natural disasters, military conflicts, etc., which may pose a threat to food security, in addition to the COVID-19 pandemic, an effective mechanism should be developed to counteract such risks | В умовах продовольчої нестабільності, що загострюється екологічними, політичними, демографічними процесами, державне регулювання економіки має особливе значення для підтримки продовольчої безпеки та соціальної стабільності. Розвиток технологій (як агропродовольчих, так і цифрових) значно покращує процес забезпечення населення продуктами харчування через призму їх наявності, доступності та безпеки. Метою цього дослідження є ґрунтовний аналіз сучасних тенденцій під впливом епідеміологічних обмежень через поширення COVID-19 у США, а також визначення основних сильних і слабких сторін системи продовольчої безпеки в США, яка може стати взірцем для інших країн, які дотримуються подібних принципів національної економіки завдяки своїй гнучкості та стійкості. Методологічною основою дослідження є ретельний аналіз показників, що описують динаміку продовольчої безпеки та поведінку споживачів в умовах пандемії. Крім того, у дослідженні використовувалися методи синтезу, дедукції, індукції, узагальнення, систематизації, бенчмаркінгу та інші. У статті розглянуто основні аспекти формування продовольчої безпеки в контексті епідеміологічних обмежень у США. Досліджено динаміку споживчих витрат на продукти харчування під час пандемії COVID-19 та відповідні витрати з показниками років до пандемії. Проаналізовано стан ринку праці в ресторанному бізнесі та з’ясовано його основні тенденції. Проаналізовано споживчі переваги продуктів харчування під час пандемії та механізми задоволення споживчих потреб. Враховуючи значний вплив таких факторів, як стихійні лиха, військові конфлікти тощо, які можуть становити загрозу продовольчій безпеці, окрім пандемії COVID-19, слід розробити ефективний механізм протидії таким ризикам