Purpose. To develop a method of propagation, stimulation of rhizomes growth in vitro culture for the genus Miscanthus representatives and their adaptation in the open field without the use of greenhouse complexes for acclimatization and completion of growing. Methods. Biotechnological procedures, mathematical and statistical analyses. Results. Prescription of nutrient medium was developed for explants inoculation, sprouts propagation, rhizomes growth stimulation in vitro. Such sterile explants as seeds, buds to be removed from rhizomes, parts of stems with bud were placed on modified media with mineral portion by Murashige and Skoog (MS) that contained 0,5–1 dose of macroelements and one dose of microelements, vitamins (10 mg/l of thia­minum, 1,0 mg/l of pyridoxine, 1,0 mg/l of nicotinic acid and 1,0 mg/l of ascorbic acid) supplemented with amino acids (250 mg/l of glutamic acid, 3 mg/l of tyrosine, 3 mg/l of arginine, 2 mg/l of hydroxyproline), plant growth regulators [0,5–1,0 mg/l of GA (gibberelline acid), 0,2 mg/l of 6-BAP (6-Benzylaminopurine, 0,1 mg/l of NAA (α-naphtylacetic acid)] in different variations. After seed germination, buds emerging and sprouts formation 1–2 cm in height, for propagation purpose they were passivated on the medium of other composition that differed from previous one by the content and ratio of growth regulators, especially by a high concentration of cytokinins [6-BAP (0,4–0,5 mg/l), kinetin (0,5 mg/l), adenine (0,5 mg/k)] in different variations in presence of GA (0,2 mg/l). In order to stimulate rhizomes growth, microclones were transferred on media with other composition and ratio growth regulators (6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) or 6-BAP (0,2–0,3 mg/l) + GA (0,5–1,0 mg/l) + NAA (0,1 mg/l), in other words, with a high content of gibberellins. After the formation of rhizomes 10–15 cm in length, miscanthus plants were planted out in the open ground. Stimulation of rhizomes initiation and elongation on appropriate nutrient media before Miscanthus giganteus, M. sacchariflorus and M. sinensis planting in vivo resulted in 100% adaptation and 100% survival of plants in the winter period without the use of greenhouse complexes. Conclusions. The method of miscanthus propagation in vit­ro and adaptation in the open ground was developed that included stimulation of rhizomes growth and favoured the increase of their length on media supplemented with gibbe­relline that guaranteed 100% preservation of microplants to be propagated from in vitro culture during adaptation in the open ground and acclimatization in winter.

Purpose. To determine the possibility of the domestic viticulture transition to the ecological (adaptive) management system, based on the use of highly adaptive varieties. Methods. Procedures are conventional in viticulture. All stages of agrobiological research were carried out according to the M. A. Lazarevskiy technique. The resistance of genetic resources to fungal diseases was assessed using the 9-point scale on the natural infectious background with maximum damage. Organoleptic evaluation of wine and fresh grapes was performed using 8-point and a 10-point scales respectively. Results. The main agrobiological traits (resistance to diseases, productivity and yield quality) of 22 perspective grape varieties and forms were studied. The level of resistance to fungal diseases was determined as one of the main criteria of the variety suitability for ecological (adaptive) viticulture. During five years, the average resistance level of this group of table and wine varieties was not lower than the relative one (6.5–7 points), and in ‘Zagrei’ variety – up to 7,5 points. The level of quality characteristics of products of new grape varieties and forms was determined (wine evaluation, marketability and assessment of fresh table grapes). Samples with a combination of high wine and grape quality characteristics and high productivity were selected. To replenish the gene pool of grapes by adaptive varieties, such perspective hybrid combinations as ‘Opalovyi’ ´ ‘Burmunk, ‘Avgustin’ ´ ‘Oryhinal and ‘Ohoniok tairovskyi’ ´ ‘Kardyshakh’ were studied. The level of group resistance to fungal diseases was identified and the perspective genotypes were preliminarily selected. Conclusions. The level of display of a number of economic characters in the group of perspective table and wine grape varieties and forms was determined. Highly adaptive and highly productive varieties and forms suitable for the use in the adaptive viticulture were defined. Prospective hybrid combinations were considered, from which highly adaptive varieties will be selected as suitable for the ecological system of viticulture.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To assess introduced samples of drought-resistant species of perennial grasses, select a promising parent material and create on its base high-yielding varie­ ies with economic characters. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The results of studies on introduction and breeding were given aimed to improve drought tolerance of non-traditional perennial grasses under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Based on the selected parent material, varieties were created by the use of hybridization and ecotype breeding methods and then entered into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, among them: intermediate wheatgrass (Elytrigia intermedia (Host) Nevski) – ‘Hors’, crested wheatgrass (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.) – ‘Petrivskyi’; meadow brome (Bromus riparia Rehm.) – ‘Boian’; slender wheatgrass (Roegneria trachycaulon (Link) Nevski) – ‘Co­umb’. As compared with conventional, relatively drought-tolerant species of smooth brome (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – ‘Mars’, increment of dry matter content of these species in the extreme drought conditions of 2011 was increased by 1,52–3,73 t/ha. Under more sufficient moistening conditions of 2012, slender wheatgrass ‘Columb’ was at the level of the сheck variety in terms of this indicator. Other varieties exceeded it by 1.44–3.22 t/ha. The data was given including seed productivity and sowing quality indicators, after-ripening duration and economic fitness of seeds. Conclusions. The use of the recommended varieties of drought-resistant species of perennial grasses as part of grass mixtures will increase significantly the productivity of grasslands and pastures in the current context of climate change.

Purpose. To define morphological peculiarities of the different types of shoots of switch grass (Panicum virgatum L.) in the context of introduction in the Right-Bank Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine. Methods. Morpho-physiological and ontogenetic analysis, morphometric technique, statistical evaluation. Results. It was found that P. virgatum plants were producing the following types of shoots: vegetative-generative short or long rhizomatous ones (they appeared as in the underground part of a maternal shoot in «the area of shortened internodes» and in the base of its aboveground part); vegetative underground and aboveground ones (they are forming both in the axils of scales of the underground part of a maternal shoot and in the axils of cauline leaves); generative aboveground shoots (borne in the axil of cauline leaves). Morphological parameters and features of morphogenesis of reproduction, resting and secondary buds have been described. Conclusions. During flowering phase of maternal shoot, P. virgatum reproduction buds were on the organogenesis phase I–II, their bursting occured after maternal shoot has flowered. The correlation of internodes length, leave blades and sheaths has been established. The maximum values of the above parameters were observed in the middle part of the prefloral zone of the stem. In the context of introduction, panicle earing came in the third decade of July, flowering began in the first decade of August. It was revealed that complete flowers are bloomed faster than the staminate ones.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance.Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing.Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties.Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties. | Мета. Оцінити та провести добір гібридів, сортів батьківського розсадника селекційного процесу, біотехнологічних ліній та диких видів картоплі за фізіологічними показниками посухостійкості.Методи. Фізіолого-біохімічні, селекційні, статистичні.Результати. Наведено дані оцінювання водоутримувальної та водовідновлювальної здатності листків картоплі перспективних гібридів конкурсно-екологічного випробування, сортів батьківського розсадника, біотехнологічних ліній і диких видів та їх інтегрального показника посухостійкості. Досліджувані зразки вирощували в розсадниках польової селекційної сівозміни. Відповідно визначено вихідний матеріал з найвищим показником посухостійкості. З-поміж оцінюваного матеріалу виділено: вісім гібридів конкурсно-екологічного випробування – коефіцієнт посухостійкості коливався від 59,4 до 84,8%, п’ять біотехнологічних ліній сортів ‘Глазурна’ та ‘Дорогинь’ – коефіцієнт посухостійкості у межах від 55,5 до 67,5%. Серед диких видів майже половина зразків (47,8%) мала високий коефіцієнт посухостійкості – від 55 до 78%. Зразки з високими показниками посухостійкості рекомендовано використовувати як джерело та донори стійкості до посухи під час створення нових посухостійких сортів картоплі.Висновки. Виділено вихідний матеріал картоплі (гібриди, сорти, біотехнологічні лінії та дикі види) з високим коефіцієнтом посухостійкості (55,0–84,8%). Рекомендується використовувати ці зразки у селекційному процесі під час створення посухостійких сортів картоплі. | Цель. Оценить и провести отбор гибридов, сортов родительского питомника селекционного процесса, биотехнологических линий и диких видов картофеля по физиологичес­ким показателям засухоустойчивости. Методы. Физиолого-биохимические, селекционные, статистические. Результаты. Приведены данные оценивания водоудерживающей и водообновляющей способности листьев картофеля перспективных гибридов конкурсно-экологического испытания, сортов родительского питомника, биотехнологических линий, диких видов и их интегрального показателя засухоустойчивости. Исследуемые образцы выращивали в питомниках полевого селекционного севооборота. Соответственно определен исходный материал с наивысшим показателем засухоустойчивости. Среди оцениваемого материала выделено: восемь гибридов конкурсно-экологического испытания – коэффициент засухоустойчивости колебался от 59,4 до 84,8%, пять биотехнологических линий сортов ‘Глазурна’ и ‘Дорогинь’ с коэффициентом засухоустойчивости в пределах от 55,5 до 67,5%. Среди диких видов почти половина образцов (47,8%) имели высокий коэффициент засухоустойчивости – от 55 до 78%. Образцы с высокими показателями засухоустойчивости рекомендовано использовать как источники и доноры устойчивости к засухе при создании новых засухоустойчивых сортов картофеля. Выводы. Выделен исходный материал картофеля (гибриды, сорта, биотехнологические линии и дикие виды) с высоким коэффициентом засухоустойчивости (55,0–84,8%). Рекомендовано использовать эти образцы в селекционном процессе при создании засухоустойчивых сор­тов картофеля.

Мета. Встановити оптимальні строки проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва люпину білого. Методи. Використано польові, лабораторні та статистичні методи оцінки матеріалу. Посівні якості вивчали в лабораторних умовах окремо для насіння із центральних і бічних китиць згідно з ДСТУ 2240-93.Результати. Наведено результати досліджень для визначення оптимальних строків проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва. Дослідження проводили окремо для насіння з центральної і бічних китиць, зібраного в різні фази стиглості. Встановлено, що енергія проростання насіння першого строку збирання була мінімальною і становила по сортах для центральної китиці від 70,0 до 73,0% і від 58,0 до 65,0% – для бічних китиць. Найкращі показники енергії проростання і схожості виявлено у насіння центральних китиць, зібраного у фазу «жовті сім’ядолі». Вони становили в середньому по всіх сортах 90,8 і 94,3% відповідно, тоді як у насіння бічних китиць ці показники були на рівні 84,5 і 89,3%. На формування маси 1000 насінин впливали агрометеорологічні умови. В посушливі роки на рослинах сформувалося щупле й легковаге насіння, тому погіршилась його посівна якість. Найбільшу масу 1000 насінин отримано у фазі «повна стиглість», коли вона досягала у центральної китиці від 284 до 338 г, а в бічних – від 266 до 316 г. Проведено оцінку розвитку зародкових корінців: зовнішній вигляд, довжина. Візуальна оцінка насіння на третю добу пророщування та вимірювання дов­жини зародкових корінчиків на сьому добу свідчить, що здорові, добре розвинені проростки спостерігалися в насіння п’ятого і шостого строків збирання.Висновки. Найвищі посівні якості у більшості сортів з урахуванням бічних китиць встановлено в насіння, зібраного у фазу і повної стиглості. Насіння центральної китиці за схожістю відповідає вимогам ДСТУ для добазової категорії (87,0%), починаючи вже з фази «початок пожовтіння корінчика зародка», але насіння бічних китиць – не раніше фази «жовті сім’ядолі». Збиральні роботи необхідно розпочинати у фазі стиглості насіння люпину «жовті сім’ядолі», коли воно є повноцінно сформованим і має високі посівні якості. | Purpose. To determine the optimal time for harvesting in nurseries of primary seed production of white lupine. Methods. Field, laboratory and statistical methods of material evaluation were used. Sowing qualities were studied in the laboratory separately for seeds from the central and lateral racemes in accordance with DSTU 2240-93 (State Standard of Ukraine).Results. The results of studies on determination of optimal terms for harvesting in nurseries of primary seed production are given. The studies were conducted separately for seeds from the central and lateral racemes collected in different ripe stages. It was established that the seed vigor during the first harves­ting time was minimal and ranging for varieties from 70.0 to 73.0% for the central raceme and from 58.0 to 65.0% for the lateral racemes. The best indices of seed vigor and germination capacity were established in the seeds of the central racemes harvested during the “yellow cotyledon” stage. They averaged 90.8 and 94.3% respectively for all varieties, while in the seeds of the lateral racemes these indices amounted to 84.5 and 89.3%. Agrometeorological conditions had influence on the thousand-kernel weight formation. In dry years, plants produced feeble and lightweight seeds, so their sowing qualities has been deteriorated. The highest thousand-kernel weight was obtained in the “full ripeness” stage, when it ranging from 284 to 338 g in the central racemes and from 266 to 316 in the lateral ones. The development of embryonic roots including external appearance, length was assessed. Visual assessment of germination on the third day and measurement of the length of embryonic roots on the seventh day showed that healthy, well-developed seedlings were observed in seeds of the fifth and sixth harvesting periods. Conclusions. The highest sowing qualities in most varieties with regard to lateral racemes were established in the seeds harvested in the «full ripeness» phase. For the germinating capacity, seeds of the central raceme met the requirements of DSTU for the additional category (87.0%), starting from the stage “beginning of the embryonic root yellowing”, but seeds of the lateral racemes not earlier than the phase of “yellow cotyledons”. Harvesting should be started at the “yellow cotyledons” phase of lupine seeds maturity when they were fully formed and have high sowing qualities. | Цель. Установить оптимальные сроки проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства люпина белого.Методы. Использованы полевые, лабораторные и статистические методы оценки материала. Посевные качества изучали в лабораторных условиях отдельно для семян с центральных и боковых кистей в соответствии с ГСТУ 2240-93. Результаты. Приведены результаты исследований для определения оптимальных сроков проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства. Исследования проводили отдельно для семян из центральной и боковых кистей, собранных в разные фазы зрелости. Установлено, что энергия прорастания семян первого срока уборки была минимальной и составляла по сортам для центральной кисти от 70,0 до 73,0% и от 58,0 до 65,0% – для боковых кистей. Лучшие показатели энергии прорастания и всхожести выявлены у семян центральных кистей, собранных в фазе «желтые семядоли». Они составляли в среднем по всем сортам соответственно 90,8 и 94,3%, в то время как у семян боковых кистей данные показатели были на уровне 84,5 и 89,3%. На формирование массы 1000 семян влияли агрометеорологические условия. В засушливые годы на растениях сформировались щуплые и легковесные семена, поэтому ухудшились их посевные качества. Наибольшая масса 1000 семян получена в фазе «полная спелость», когда она достигала у центральной кисти от 284 до 338 г, а в боковых – от 266 до 316 г. Проведена оценка развития зародышевых корешков: внешний вид, длина. Визуальная оценка семян на третий день проращивания и измерение длины зародышевых корешков на седьмой день показали, что здоровые, хорошо развитые проростки наблюдаются у семян пятого и шестого сроков уборки.Выводы. Наиболее высокие посевные качества у большинства сортов с учетом боковых кистей установлены в семенах, собранных в фазе полной спелости. Семена центральной кисти по всхожести соответствуют требованиям ГСТУ для добазовой категории (87,0%), начиная уже с фазы «начало пожелтения корешков зародыша», но семена с боковых кистей – не ранее фазы «желтые семядоли». Уборочные работы следует начинать в фазе спелости семян люпина «желтые семядоли», когда они полноценно сформированы и имеют высокие посевные качества.

Цель. Исследовать влияние сроков сева, микроудобрений и регуляторов роста на биохимические показатели семян чечевицы.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Приведены биохимические показатели качества семян чечевицы в зависимости от сроков сева, действия микроудобрений, регуляторов роста и их сочетания. На формирование биохимических показателей семян чечевицы влияют различные факторы. Содержание сырой клетчатки в среднем за годы исследований было 3,2–3,3% в контрольном варианте, максимальные значения – 6,9% при применении Реаком-СР-Бобовые + Регоплант в 1-м сроке сева и 8,4% Квантум-Бобовые – во 2-м сроке. На показатель содержания крахмала в абсолютно сухом веществе семян в наибольшей мере повлияло применение регулятора роста Стимпо – 56,5% в 1-м сроке сева и в сочетании его с микроудобрением Квантум-Бобовые – 54,3% во 2-м сроке. В целом за годы исследований в семенах чечевицы сорта ‘Линза’ содержание сырого протеина было на уровне 26–28%. При комбинированном применении микроудобрений и регуляторов роста оно было равно 27,81% – Реаком-СР-Бобовые + Стимпо в 1-м сроке сева и от 27,69% – Квантум–Бобовые + Регоплант до 28,60% – Реаком-СР-Бобовые во 2-м сроке.Выводы. Установлены максимальные показатели содержания сырой клетчатки в вариантах с подкормкой растений в фазе бутонизации микроудобрением Квантум-Бобовые – 4,5% в 1-м сроке сева и 10,8% – во 2-м в 2016 г. Максимальное содержание крахмала в семенах чечевицы в 2016 г. в обоих сроках сева было в варианте с подкормкой в фазе бутонизации регулятором роста Стимпо – 58,0 и 55,8% соответственно. В 2017 г. лучшие показатели были в вариантах Квантум-Бобовые и Квантум-Бобовые + Регоплант – 55,1% в 1-м сроке и в варианте Реаком-СР-Бобовые – 54,3% во 2-м сроке. Содержание сырого протеина в семенах чечевицы в 2016 г. в вариантах Реаком-СР-Бобовые + Регоплант – 27,92% в 1-м сроке сева и Реаком-СР-Бобовые + Стимпо – 29,93% – во 2-м. В 2017 г. в варианте Регоплант – 28,21% в 1-м сроке и Квантум-Бобовые – 28,39% во втором сроке сева. | Мета. Дослідити вплив строків сівби, мікродобрив та регуляторів росту на біохімічні показники насіння сочевиці.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Наведено біохімічні показники якості насіння сочевиці залежно від строків сівби, дії мікродобрив, регуляторів росту та їх поєднання. На формування біохімічних показників насіння сочевиці впливають різні чинники. Вміст сирої клітковини в середньому за роки досліджень був 3,2–3,3% на контрольному варіанті, максимальні значення – 6,9% за застосування Реаком-СР-Бобові + Регоплант за 1-го строку сівби та 8,4% Квантум-Бобові за 2-го строку. На показник вмісту крохмалю в абсолютно сухій речовині насіння найбільше вплинуло застосування регулятора росту Стимпо – 56,5% у 1-й строк сівби та поєднання його з мікродобривом Квантум-Бобові – 54,3% у 2-й строк. Загалом за роки дослідження в насінні сочевиці сорту ‘Лінза’ вміст сирого протеїну був на рівні 26–28%. За комбінованого застосування мікродобрив і регуляторів росту 27,81% – Реаком-СР-Бобові + Стимпо за 1-го строку сівби та від 27,69% – Квантум-Бобові + Регоплант до 28,60% – Реаком-СР-Бобові за 2-го строку.Висновки. Встановлено максимальні показники вмісту сирої клітковини у варіантах з підживленням рослин у фазі бутонізації мікродобривом Квантум-Бобові – 4,5% за 1-го строку сівби і 10,8% за 2-го строку в 2016 р. Максимальний вміст крохмалю в насінні сочевиці в 2016 р. за обох строків сівби був у варіанті із підживленням у фазі бутонізації регулятором росту Стимпо – 58,0 та 55,8% відповідно. У 2017 р. кращі показники були у варіантах Квантум-Бобові та Квантум-Бобові + Регоплант – 55,1% за 1-го строку та у варіанті Реаком-СР-Бобові – 54,3% за 2-го строку. Вміст сирого протеїну в насінні сочевиці в 2016 р. у варіантах Реаком-СР-Бобові + Регоплант – 27,92% за 1-го строку сівби та Реаком-СР-Бобові + Стимпо – 29,93% за 2-го. У 2017 р. у варіанті Регоплант – 28,21% за 1-го та Квантум-Бобові – 28,39% за 2-го строку. | Purpose. To investigate the effect of sowing time, microfertilizers and growth regulators on biochemical indices of lentil seeds.Methods. Field and laboratory ones.Results. Biochemical indices of lentil seed quality are given depending on the influence of sowing time, microfertilizers, growth regulators and their combination. Various factors affected the formation of biochemical indices of lentil seeds. Over the years of investigation, the content of crude fiber on the average was 3.2–3.3% for the control, the maximum value reached 6.9% in case of application of Reakom-SR-Bobovi + Regoplant during the first sowing time and 8.4% when applying Kvantum-Bobovi during the second sowing time. The Stimpo growth regulator influenced most of all on the starch content in the absolutely dry matter of seeds (56.5%) du­ring the first sowing time and when it was combined with microfertilizer Kvantum-Bobovi (54.3%) during the second sowing time. On the whole, the content of crude protein in the lentil seeds of the ‘Linza’ variety was 26–28% over the years of investigation. In case of the combined application of microfertilizers and growth regulators (Reakom-SR-Bo­bovi + Stimpo), the protein content was 27.81% during the first sowing time and from 27.69% (Kvantum-Bobovi + Regoplant) to 28.60% (Reakom-SR-Bobovi) during the second sowing time.Conclusions It was found that the maximum content of crude fiber were in versions with the application of microfertilizer Kvantum-Bobovi for plant nutrition in the bud-formation stage (4.5%) during the first sowing time and 10,8% during the second sowing time in 2016. The maximum content of starch in lentil seeds in 2016 during both sowing periods was 58,0 and 55,8% respectively in the version with the application of a growth regulator Stimpo in the bud-formation stage. In 2017, the highest indices were shown in the versions of Kvantum-Bobovi and Kvantum-Bobovi + Regoplant (55.1%) during the first sowing time and in the version of Reakom-SR-Bobovi (54.3%) during the second sowing time. The content of crude protein in lentil seeds in 2016 for Reakom-SR-Bobovi + Regoplant version was 27.92% during the first sowing time and for Reakom-SR-Bobovi + Stimpo version reached 29.93% during the second sowing time. In 2017, the above index was amounted to 28.21% for the Regoplant version during the first sowing time and 28.39% for the version of Kvantum-Bobovi during the second sowing time.

Цель. Исследовать сортовые особенности растений конопли посевной с целью улучшения качественных показателей почвы, на которой они произрастают, определить содержание неорганических элементов в почве, уровень их накопления в стеблях растений и семенах. Методы. Основные – полевой и спектрометрический. Результаты обрабатывали по общепринятым методикам в земледелии, растениеводстве и статистике. Варианты опыта – сорта ‘Гляна’, ‘Глесия’: 1) почва; 2) стебли; 3) семена. Схемы опытов: а) техническая спелость растений, междурядья 45 см; б) техническая спелость растений, междурядья 15 см; в) биологическая спелость растений, междурядья 45 см; г) биологическая спелость растений, междурядья 15 см. Результаты. Определены величины аккумуляции щёлочноземельных металлов и их соединений семенами и стеблями конопли посевной в зависимости от содержания их в почвах на протяжении вегетации. Выявлено, что стебли растений сорта ‘Глесия’ накапливали стронция (Sr) и его соединений значительно меньше по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’, а в семенах сорта ‘Глесия’ содержание этого химического элемента превышало содержание в семенах предыдущего сорта на 70 и 78% соответственно. Разность в накоплении соединений бария (Ва) семенами конопли посевной между сортами была не существенной, тогда как ткани стеблей растений сорта ‘Гляна’ накапливали его соединений значительно больше по сравнению с сортом ‘Глесия’. Исследованиями не выявлено влияния доли сорта, площади питания и фазы созревания на процессы аккумуляции растениями соединений магния (Mg). Сорт ‘Глесия’ накапливал в тканях стеблей гораздо меньше кальция (Са) и его соединений по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’: в вариантах в фазе технической спелости растений в посевах с междурядьями 45 см (а) и г – растения узкорядных посевов (15 см) в фазе биологической спелости – на 30,94 и 15,95 мг/кг больше при наличии в почве и в вариантах в фазе технической спелости растений с узкорядным посевом (15 см) и в фазе биологической спелости с широкорядным посевом (45 см) – меньше на 34,54 и 24,19 мг/кг.Выводы. На показатели аккумуляции щёлочноземельных металлов растениями конопли посевной существенно повлияли: концентрация соединений определенного химического элемента в пахотном слое почвы, уровень энергетического (светового) обес­печения растений в процессе вегетации, сортовые особенности конопли посевной, этапы органогенеза растений, специфические особенности наземной части – стеблей – накапливать эти химические элементы, а также семенами. Выявлена сортовая зависимость накопления тяжелых металлов тканями растений и семенами конопли посевной. Для получения экологически чистой продукции необходимо учитывать сортовые особенности растений поглощать и аккумулировать соответствующие химические элементы и их соединения при выращивании культуры. | Мета. Дослідити сортові особливості рослин конопель посівних з метою поліпшення якісних показників ґрунтів, на яких вони ростуть, визначити вміст неорганічних елементів у ґрунті, рівень їх накопичення у стеблах рослин і насінні.Методи. Основні – польовий і спектрометричний. Результати опрацьовували за загальноприйнятими методиками у землеробстві, рослинництві та статистиці. Варіанти досліду – сорти ‘Гляна’, ‘Глесія’: 1) ґрунт; 2) стебла; 3) насіння. Схеми дослідів: а) технічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; б) технічна стиглість рослин, міжряддя 15 см; в) біологічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; г) біологічна стиглість рослин, міжряддя 15 см.Результати. Визначено величину акумуляції лужноземельних металів та їхніх сполук насінням і стеблами рослин конопель посівних залежно від їх вмісту в ґрунтах. Виявлено, що стебла рослин сорту ‘Глесія’ накопичували стронцію (Sr) та його сполук значно менше порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’, а в насінні сорту ‘Глесія’ вміст цього хімічного елемента був вищим порівняно з попереднім сортом на 70 і 78% відповідно. Різниця в накопиченні сполук барію (Ва) в насінні сортів конопель посівних була неістотною, тоді як тканини стебел рослин сорту ‘Гляна’ накопичували його сполук значно більше порівняно з сортом ‘Глесія’. Дослідженнями не виявлено впливу частки сорту, площі живлення та фази достигання на процеси акумуляції рослинами сполук магнію (Mg). Сорт ‘Глесія’ накопичував у тканинах стебел рослин відчутно менше кальцію (Са) та його сполук порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’: у варіантах фази технічної стиглості рослин у посівах з міжряддями 45 см (а) і г – рослини вузькорядного висіву (15 см) у фазі біологічної стиглості на 30,94 і 15,95 мг/кг більше за наявності у ґрунті та у варіантах фази технічної стиглості рослин вузькорядного висіву (15 см) і у фазі біологічної стиглості з широкорядним висівом (45 см) – на 34,54 і 24,19 мг/кг менше за наявності в ґрунті.Висновки. На показники акумуляції лужноземельних металів рослинами конопель посівних істотно вплинули: концентрація сполук певного хімічного елемента в орному шарі ґрунту, рівень енергетичного (світлового) забезпечення рослин у процесі вегетації, сортові особливості конопель посівних, етапи органогенезу рослин і специфічні особливості їх наземної частини – стебел – накопичувати ці хімічні елементи, а також насінням. Встановлено сортову залежність щодо накопичення важких металів тканинами рослин і насінням конопель посівних. Для отримання екологічно чистої продукції необхідно враховувати сортові особливості рослин щодо здатності поглинати й акумулювати відповідні хімічні елементи та їхні сполуки під час вирощування культури. | Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds.Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm.Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil.Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.