Мета. Визначити поліморфізм мікросателітних локусів QTL-hotspot-регіону групи зчеплення 4, пов’язаного з толерантністю до посухи, у сортів нуту звичайного української селекції. Методи. Екстрагування та очищення ДНК з проростків ЦТАБ­методом; полімеразна ланцюгова реакція; горизонтальний гель­електрофорез; визначення розмірів продуктів ампліфікації за допомогою програми «Image J». Результати. Встановлено алельні комбінації мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11 QTL­hotspot­регіону групи зчеплення 4 геному нуту. За локусами STMS11, NCPGR127 і NCPGR21, які виявилися неполіморфними в межах аналізованої вибірки сортів, детектовано по одному алелю; за ICCM0249 і TAA170 – по два; за TAA130 – три алелі, що вказує на їхню поліморфність. Висновки. Серед семи сортів нуту української селекції три мікросателітні локуси є неполіморфними, а саме: STMS11, NCPGR127 і NCPGR21. Ще три – поліморфними з двома алелями для локусів ICCM0249 і TAA170 і трьома для TAA130. За результатами аналізу сортів встановлено п’ять типів комбінацій алелів мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11. У сорту ‘Пам’ять’ ідентифіковано унікальний для досліджуваної вибірки алель розміром 185 п. н.

Purpose. To determine the polymorphism of microsa­tellite loci of the QTL-hotspot-region of linkage group 4, associated with drought tolerance in Ukrainian chickpea varieties. Methods. Extraction and purification of DNA from seedlings using the CTAB method; polymerase chain reaction; horizontal gel electrophoresis; determination of the size of amplification products using the “Image J” prog­ram. Results. Allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 of the QTL­hotspot­region of linkage group 4 of the chickpea genome were established. It was found that the loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 were not polymorphic within the sample of varieties analyzed, one allele was detected for each locus; two alleles were detected for the loci ICCM0249 and TAA170 and three alleles for the locus TAA130, indica­ting their polymorphism. Conclusions. Microsatellite loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 are non­polymorphic in seven Ukrainian chickpea varieties. Three loci are polymorphic with two alleles for ICCM0249 and TAA170 and three alleles for TAA130. According to the analysis of chickpea varie­ties, five types of allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 were established. An allele of 185 bp unique to the sample of cultivars studied was identified in the variety ‘Pamiat’ | Мета. Визначити поліморфізм мікросателітних локусів QTL-hotspot-регіону групи зчеплення 4, пов’язаного з толерантністю до посухи, у сортів нуту звичайного української селекції. Методи. Екстрагування та очищення ДНК з проростків ЦТАБ­методом; полімеразна ланцюгова реакція; горизонтальний гель­електрофорез; визначення розмірів продуктів ампліфікації за допомогою програми «Image J». Результати. Встановлено алельні комбінації мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11 QTL­hotspot­регіону групи зчеплення 4 геному нуту. За локусами STMS11, NCPGR127 і NCPGR21, які виявилися неполіморфними в межах аналізованої вибірки сортів, детектовано по одному алелю; за ICCM0249 і TAA170 – по два; за TAA130 – три алелі, що вказує на їхню поліморфність. Висновки. Серед семи сортів нуту української селекції три мікросателітні локуси є неполіморфними, а саме: STMS11, NCPGR127 і NCPGR21. Ще три – поліморфними з двома алелями для локусів ICCM0249 і TAA170 і трьома для TAA130. За результатами аналізу сортів встановлено п’ять типів комбінацій алелів мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11. У сорту ‘Пам’ять’ ідентифіковано унікальний для досліджуваної вибірки алель розміром 185 п. н.

Мета. Вивчення динаміки формування біометричних показників, урожайності біомаси та енергетичного потенціалу рослин сортів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Використовували польовий, лабораторний і статистичний методи. Об’єктом досліджень слугували п’ять зареєстрованих сортів сорго цукрового, а саме: ‘Гулівер’, ‘Довіста’, ‘Зубр’, ‘Су’ та ‘Цукрове’. Вимірювання біометричних показників рослин, облік урожайності біомаси й енергетичного потенціалу здійснювали відповідно до затверджених науково-методичних рекомендацій. Результати. Найшвидший ріст сорго цукрового у висоту відмічено в такі міжфазні періоди, як сходи–вихід у трубку та вихід у трубку–цвітіння. На час закінчення вегетації рослини сортів ‘Гулівер’ (237,2–245,1 см), ‘Цукрове’ (218,0–227,2 см) й ‘Довіста’ (205,6–220,9 см) переважали над іншими за висотою. Найбільшою площею листкової фотосинтезуючої поверхні характеризувалися ‘Гулівер’, ‘Цукрове’ й ‘Зубр’, вони ж сформували найбільшу біомасу й відзначилися найвищою енергетичною ефективністю вирощування за показниками енергопродуктивності (EPс дорівнює або більше ніж 60,0 ГДж/га) та коефіцієнтом енергоефективності (Кее дорівнює або більше ніж 4,0). Висновки. Найбільшу врожайність біомаси за сухим залишком виявлено в сортів сорго цукрового ‘Гулівер’ (15,4 т/га), ‘Цукрове’ (15,2 т/га) та ‘Зубр’ (12,5 т/га). Ці ж сорти вирізнялися високою енергопродуктивністю (різницею між накопиченою в біомасі енергією та енергією, витраченою на її виробництво) – 65,3; 64,9 і 56,8 ГДж/га відповідно, зі значенням Кее 4,0 або більше, що характеризує середній рівень ефективності виробництва біомаси.

Purpose. Study of the dynamics of formation of biometric indicators, biomass yield and energy potential of sorghum varieties in the conditions of the Central ForestSteppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory and statistical methods were used. Five registered varieties of sorghum, viz: ‘Huliver’, ‘Dovista’, ‘Zubr’, ‘Su’ and ‘Tsukrove’ served as the object of research. The measurement of biometric indicators of plants, the calculation of biomass yield and energy potential were carried out in accordance with approved scientific and methodological recommendations. Results. The most rapid growth in height of sorghum was observed during the interphases of “seedling – leaf-tube formation and leaf-tube formation – flowering”. At the end of the growing season, plants of the varieties ‘Huliver’ (237.2–245.1 cm), ‘Tsukrove’ (218.0–227.2 cm) and ‘Dovista’ (205.6–220.9 cm) were the tallest. ‘Hulliver’, ‘Tsukrove’ and ‘Zubr’ were characterized by the largest photosynthetic leaf area, they produced the largest biomass and were characterized by the highest energy efficiency of cultivation in terms of energy productivity (EPс equal to or greater than 60.0 GJ/ha) and energy efficiency coefficient (Kee equal to or greater than 4.0). Conclusions. The highest biomass yield by dry residue was found in the sorghum varieties ‘Huliver’ (15.4 t/ha), ‘Tsukrove’ (15.2 t/ha) and ‘Zubr’ (12.5 t/ha). The same varieties were characterized by high energy productivity (the difference between the energy stored in biomass and the energy used to produce it) – 65.3, 64.9 and 56.8 GJ/ha respectively, with a Kee value of 4.0 or more, which characterizes the average level of biomass production efficiency. | Мета. Вивчення динаміки формування біометричних показників, урожайності біомаси та енергетичного потенціалу рослин сортів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Використовували польовий, лабораторний і статистичний методи. Об’єктом досліджень слугували п’ять зареєстрованих сортів сорго цукрового, а саме: ‘Гулівер’, ‘Довіста’, ‘Зубр’, ‘Су’ та ‘Цукрове’. Вимірювання біометричних показників рослин, облік урожайності біомаси й енергетичного потенціалу здійснювали відповідно до затверджених науково-методичних рекомендацій. Результати. Найшвидший ріст сорго цукрового у висоту відмічено в такі міжфазні періоди, як сходи–вихід у трубку та вихід у трубку–цвітіння. На час закінчення вегетації рослини сортів ‘Гулівер’ (237,2–245,1 см), ‘Цукрове’ (218,0–227,2 см) й ‘Довіста’ (205,6–220,9 см) переважали над іншими за висотою. Найбільшою площею листкової фотосинтезуючої поверхні характеризувалися ‘Гулівер’, ‘Цукрове’ й ‘Зубр’, вони ж сформували найбільшу біомасу й відзначилися найвищою енергетичною ефективністю вирощування за показниками енергопродуктивності (EPс дорівнює або більше ніж 60,0 ГДж/га) та коефіцієнтом енергоефективності (Кее дорівнює або більше ніж 4,0). Висновки. Найбільшу врожайність біомаси за сухим залишком виявлено в сортів сорго цукрового ‘Гулівер’ (15,4 т/га), ‘Цукрове’ (15,2 т/га) та ‘Зубр’ (12,5 т/га). Ці ж сорти вирізнялися високою енергопродуктивністю (різницею між накопиченою в біомасі енергією та енергією, витраченою на її виробництво) – 65,3; 64,9 і 56,8 ГДж/га відповідно, зі значенням Кее 4,0 або більше, що характеризує середній рівень ефективності виробництва біомаси.

Мета. Оцінити нові сорти високоолеїнового соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, стійкістю проти хвороб, умістом олеїнової кислоти, олії та білка. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу та Лісостепу впродовж 2021–2022 рр. Дослідження здійснювали відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методики проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нові сорти соняшнику однорічного ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ та ‘SY FЕNОМЕNО’ проаналізовано за сортовим потенціалом з огляду на такі господарсько­цінні ознаки, як урожайність, уміст олеїнової кислоти та олії. Впродовж 2021–2022 рр. зона Лісостепу переважала над іншими за показниками врожайності. Найвищі її значення серед досліджуваних сортів продемонстрували ‘LG50475’ (2,61–3,99 т/га), ‘ОКLLАОМА’ (2,73–3,89 т/га) та ‘LG50779 SХ’ (2,50–3,57 т/га). Найбільшим умістом олеїнової кислоти (показник якості) відзначилися ‘P64HЕ418’ – 86,4% в зоні Степу та 87,3% в зоні Лісостепу; ‘LG50475’ та ‘SY DIEGO CLP’ – по 87,3% в зоні Лісостепу. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення всі досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у степовій і лісостеповій зонах. Максимальний уміст олії одержано в насінні сорту ‘OKLLAOMA’ (50,9%  у Степу та 52,0% в Лісостепу). Найбільше білка – в насінні ‘RGТ CHARLLОТТE CL’ (18,0% у зоні Степу) та ‘P64HЕ418’ (15,8% у зоні Лісостепу). Максимальний збір олії з гектара (по 1,78 т/га в сортів ‘ОКLLАОМА’, ‘SY FЕNОМЕNО’ та ‘SUBЕО’) отримано в Лісостепу, що зумовлено ліпшими врожайністю та вмістом олії саме в цій ґрунтово-кліматичній зоні.

Purpose. To evaluate new varieties of high oleic common sunflower (Helianthus annuus L.) according to the main economic and quality indicators: yield, disease resistance, oleic acid, oil and protein content. Methods. The qualification examination of common sunflower varieties for suita­bility for distribution in Ukraine (SVD) was carried out at the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination within the soil­climatic zones of the Steppe and Forest­Steppe in 2021–2022. The research was conducted in accordance with the “Methodology of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine (general part)” and “Methodology of examination of plant varieties of technical and forage group for suitability for distribution in Ukraine”. Results. New common sunflower varieties ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ and ‘SY FЕNОМЕNО’, which are included in the State Register of Plant Varieties Suitab­le for Distribution in Ukraine, were analyzed for varietal potential in terms of economically valuable traits such as productivity, oleic acid and oil content. In 2021–2022, the Fo­rest­Steppe zone prevailed over the others in terms of yield indicators. The highest values among the investigated varieties were shown by ‘LG50475’ (2.61–3.99 t/ha), ‘OKLLAOMA’ (2.73–3.89 t/ha) and ‘LG50779 SH’ (2.50–3.57 t/ha). The highest content of oleic acid (quality indicator) was recorded for ‘P64HE418’ – 86.4% in the Steppe zone and 87.3% in the Forest­Steppe zone; ‘LG50475’ and ‘SY DIEGO CLP’ – 87.3% each in the Forest­Steppe zone. Conclusions. According to the results of the varietal suitability test, all the varieties studied are recommended for cultivation in the Steppe and Forest­Steppe zones. The maximum oil content was obtained in the seeds of the variety ‘OKLLAOMA’ (50.9% in Steppe and 52.0% in Forest­Steppe). The highest protein content was found in the seeds of ‘RGТ CHARLLOTTE CL’ (18.0% in the Steppe zone) and ‘P64HE418’ (15.8% in the Forest­Steppe zone). The maximum oil yield per hectare (1.78 t/ha for each of the varieties ‘OKLLAOMA’, ‘SY FENOMENO’ and ‘SUBEO’) was obtained in the Forest­Steppe zone, due to the better yield and oil content in this soil­climatic zone. | Мета. Оцінити нові сорти високоолеїнового соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, стійкістю проти хвороб, умістом олеїнової кислоти, олії та білка. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу та Лісостепу впродовж 2021–2022 рр. Дослідження здійснювали відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методики проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нові сорти соняшнику однорічного ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ та ‘SY FЕNОМЕNО’ проаналізовано за сортовим потенціалом з огляду на такі господарсько­цінні ознаки, як урожайність, уміст олеїнової кислоти та олії. Впродовж 2021–2022 рр. зона Лісостепу переважала над іншими за показниками врожайності. Найвищі її значення серед досліджуваних сортів продемонстрували ‘LG50475’ (2,61–3,99 т/га), ‘ОКLLАОМА’ (2,73–3,89 т/га) та ‘LG50779 SХ’ (2,50–3,57 т/га). Найбільшим умістом олеїнової кислоти (показник якості) відзначилися ‘P64HЕ418’ – 86,4% в зоні Степу та 87,3% в зоні Лісостепу; ‘LG50475’ та ‘SY DIEGO CLP’ – по 87,3% в зоні Лісостепу. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення всі досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у степовій і лісостеповій зонах. Максимальний уміст олії одержано в насінні сорту ‘OKLLAOMA’ (50,9%  у Степу та 52,0% в Лісостепу). Найбільше білка – в насінні ‘RGТ CHARLLОТТE CL’ (18,0% у зоні Степу) та ‘P64HЕ418’ (15,8% у зоні Лісостепу). Максимальний збір олії з гектара (по 1,78 т/га в сортів ‘ОКLLАОМА’, ‘SY FЕNОМЕNО’ та ‘SUBЕО’) отримано в Лісостепу, що зумовлено ліпшими врожайністю та вмістом олії саме в цій ґрунтово-кліматичній зоні.

Мета. Оцінити якісні показники зерна сортів ячменю ярого, вирощуваного в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Під час досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. У результаті досліджень 2020–2021 рр. вдалося виявити вплив ґрунтово-кліматичних зон (Степу, Лісостепу й Полісся) та умов вирощування на такі показники якості різних сортів ячменю ярого, як вирівняність зерна і вміст білка. Так, вирівняність у різні роки випробувань коливалася від 86,7 (висока, Полісся) до 95,1% (дуже висока, Лісостеп). 2021 року завдяки сприятливим метеорологічним умовам періоду вегетації її показники вдалося збільшити, порівнюючи з 2020 р., на 4,3% у Степу, 4,6% в Лісостепу та майже на 6,0% у Поліссі. У середньому вирівняність зерна, вирощеного в різних філіях УІЕСР, зросла на 5,6%. Максимальні її значення отримано для сортів ‘Avus’ – 93,9% (Степ), ‘Novyi Svitanok’ – 94,5–96,6% (Полісся, Лісостеп). Залежно від ґрунтово-кліматичної зони та року випробування вміст білка в зерні варіювався від 10,9 (низький, Степ) до 13,4% (середній, Лісостеп). У середньому цей показник знижувався у 2021 р. на 2,5% проти 2020 р., і лише в зоні Полісся зафіксували його збільшення на 2,6%. Найвищий уміст білка виявлено в сортів ‘Істр’ – 13,5–13,9% (Степ і Лісостеп) та ‘Геркулес’ – 13,4% (Полісся). Сорти ‘Амадей’, ‘Істр’ і ‘Novyi Svitanok’ поєднали обидві господарсько-цінні ознаки. Оптимальна температура повітря та висока вирівняність сприяють збільшенню врожайності ячменю ярого. Водночас під час формування високого врожаю в культурі знижується вміст білка в зерні. Висновки. У середньому за 2020–2021 рр. вирівняність зерна ячменю ярого становила 92,3% (Степ), 95,4% (Лісостеп) і 93,2% (Полісся); вміст білка в насінні – 11,8% (Степ), 12,4% (Лісостеп) і 11,6% (Полісся). На формування якісних показників насіння ячменю ярого впливали умови вирощування, що склалися у відповідній ґрунтово-кліматичній зоні.

Purpose. To evaluate the quality indicators of spring barley seeds grown under different soil and climatic conditions. Methods. Laboratory, calculation and statistical methods were used during the research, analysis and synthesis methods were used to draw conclusions. Results. As a result of research, the dependence of spring barley quality indicators, namely: grain uniformity and protein content, on soil and climatic zones and growing conditions was revealed. Thus, grain uniformity ranged from 86.7% (high, Polissia) to 95.1% (very high, Forest Steppe) in the different test years. In 2021, thanks to favorable meteorological conditions during the growing season, its indicators increased by 4.3% in the Steppe, 4.6% in the Forest Steppe and almost 6.0% in Polissia compared to 2020. On average, the uniformity of grain grown in different bran­ches of UIPVE increased by 5.6%. The maximum values were obtained for the varieties ‘Avus’ – 93.9% (Steppe), ‘Novyi Svitanok’ – 94.5–96.6% (Polissia, Forest Steppe). Depending on the soil and climate zone and the year of the experiment, the protein content in the grain varied from 10.9 (low, Steppe) to 13.4% (medium, Forest Steppe). On ave­rage, this indicator decreased by 2.5% in 2021 compared to 2020, and only in the Polissia zone it increased by 2.6%. The highest protein content was found in the varieties ‘Istr’ – 13.5–13.9% (Steppe and Forest Steppe) and ‘Hercules’ – 13.4% (Polissia). The varieties ‘Amadei’, ‘Istr’ and ‘Novyi Svitanok’ combined both economic and valuable traits. Optimum air temperature and high grain uniformity cont­ribute to increasing the yield of spring barley. At the same time, during the formation of a high yield in the culture, the protein content in the grain decreases. Conclusions. It was revealed that, on average, in 2020–2021, the uniformity of spring barley grain was 92.3% (Steppe), 95.4% (Forest Steppe) and 93.2% (Polissia); the protein content in the grains was 11.8% (Steppe), 12.4% (Forest Steppe) and 11.6% (Polissia). The formation of quality indicators of spring barley seeds was influenced by the growing conditions in the relevant soil and climatic zone. | Мета. Оцінити якісні показники зерна сортів ячменю ярого, вирощуваного в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Під час досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. У результаті досліджень 2020–2021 рр. вдалося виявити вплив ґрунтово-кліматичних зон (Степу, Лісостепу й Полісся) та умов вирощування на такі показники якості різних сортів ячменю ярого, як вирівняність зерна і вміст білка. Так, вирівняність у різні роки випробувань коливалася від 86,7 (висока, Полісся) до 95,1% (дуже висока, Лісостеп). 2021 року завдяки сприятливим метеорологічним умовам періоду вегетації її показники вдалося збільшити, порівнюючи з 2020 р., на 4,3% у Степу, 4,6% в Лісостепу та майже на 6,0% у Поліссі. У середньому вирівняність зерна, вирощеного в різних філіях УІЕСР, зросла на 5,6%. Максимальні її значення отримано для сортів ‘Avus’ – 93,9% (Степ), ‘Novyi Svitanok’ – 94,5–96,6% (Полісся, Лісостеп). Залежно від ґрунтово-кліматичної зони та року випробування вміст білка в зерні варіювався від 10,9 (низький, Степ) до 13,4% (середній, Лісостеп). У середньому цей показник знижувався у 2021 р. на 2,5% проти 2020 р., і лише в зоні Полісся зафіксували його збільшення на 2,6%. Найвищий уміст білка виявлено в сортів ‘Істр’ – 13,5–13,9% (Степ і Лісостеп) та ‘Геркулес’ – 13,4% (Полісся). Сорти ‘Амадей’, ‘Істр’ і ‘Novyi Svitanok’ поєднали обидві господарсько-цінні ознаки. Оптимальна температура повітря та висока вирівняність сприяють збільшенню врожайності ячменю ярого. Водночас під час формування високого врожаю в культурі знижується вміст білка в зерні. Висновки. У середньому за 2020–2021 рр. вирівняність зерна ячменю ярого становила 92,3% (Степ), 95,4% (Лісостеп) і 93,2% (Полісся); вміст білка в насінні – 11,8% (Степ), 12,4% (Лісостеп) і 11,6% (Полісся). На формування якісних показників насіння ячменю ярого впливали умови вирощування, що склалися у відповідній ґрунтово-кліматичній зоні.

Мета. Проаналізувати екологічну пластичність і стабільність ознак продуктивності, вмісту крохмалю й сухої речовини та визначити параметри екологічної адаптивності сортів картоплі за врожайністю в ґрунтово-кліматичних зонах Лісостепу й Полісся. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. Вирощувані в різних ґрунтово-кліматичних зонах України сорти картоплі проаналізовано за врожайністю, вмістом крохмалю та сухої речовини. Сорти з високими показниками адаптивності, стабільності та пластичності виділено як перспективні для селекційного і практичного застосування. У зонах Лісостепу та Полісся найвищі показники продуктивності одержано для сорту ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно (адаптивний потенціал – 1,28; 1,27). Найбільшу врожайність сорти ‘RANOMI’ та ‘Cherie’ продемонстрували в зоні Лісостепу – 34,6 і 31,4 т/га. В умовах Полісся ‘RANOMI’ і ‘PARADISO’ відзначилися продуктивністю 28,2 і 27,4 т/га. За показниками вмісту крохмалю та сухої речовини виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’, ‘LAUDINE’; врожайності – ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’, ‘LAUDINE’. Високостабільними за ознакою врожайності виявилися ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘LAUDINE’ та ‘FONTANE’; за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘PARADISO’ й ‘RANOMI’. До високоінтенсивних за ознакою врожайності належать сорти ‘Rodriga’, ‘PARADISO’, за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘FONTANE’, ‘LAUDINE’. Висновки. У різних ґрунтово-кліматичних зонах за показниками врожайності виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’ та ‘LAUDINE’, за вмістом крохмалю та сухої речовини – ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’ та ‘LAUDINE’. У середньому за 2019–2020 рр. найбільшу продуктивність та високий адаптивний потенціал у зонах Лісостепу й Полісся продемонстрував сорт ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно, КА – 1,28; 1,27. У Лісостепу варто відзначити сорти ‘Cherie’ та ‘Rodriga’ (середній показник КА – 1,15 та 1,12; урожайність – 31,4 і 30,62 т/га відповідно); у зоні Полісся – ‘PARADISO’ та ‘Rodriga’ (значення КА – 1,20 та 1,11; урожайність – 27,4 і 25,5 т/га відповідно).

Purpose. To carry out an analysis of the ecological plasticity and stability of the characteristics of productivity, starch content, dry matter and to determine the parameters of ecological adaptability of potato varieties based on the characteristic “yield” in the soil-climatic zones of the Forest-Steppe and Polissia. Methods. The following methods were used in the research: laboratory, computational and statistical; to draw conclusions – analysis and synthesis. Results. The results of the analysis of potato varieties grown in different soil and climatic zones of Ukraine in terms of yield, starch and dry matter content are given. Promising varieties for selection and practical use with high indicators of adaptability, stability and plasticity were identified. It was found that the highest productivity results were obtained for the variety ‘RANOMI’ in the Forest-Steppe and Polissia zones – 34.6; 28.2 t/ha and high adaptability potential – 1.28; 1.27. The varieties ‘RANOMI’, ‘Cherie’ performed best in the Forest-Steppe zone with yields of 34.6 and 31.4 t/ha, in Polissia conditions – the varieties ‘RANOMI’, ‘PARADISO’ – 28.2 and 27.4 t/ha. The varieties with high plasticity were distinguished by starch and dry matter content (‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’, ‘LAUDINE’), productivity (‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’, ‘LAUDINE’). The varieties ‘Mysteriia’, ‘7 FOUR 7’, ‘LAUDINE’, ‘FONTANE’ and ‘LAUDINE’ proved to be very stable in terms of productivity and the varieties ‘Mysteriia’, ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘PARADISO’, ‘RANOMI’ in terms of dry matter and starch content. The varieties with the highest productivity were ‘Rodriga’, ‘PARADISO’, and for dry matter and starch content – ‘FONTANE’, ‘LAUDINE’. Conclusions. In different soil and climatic zones, highly plastic varieties were selected according to yield index – ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’, ‘LAUDINE’, according to starch and dry matter content – varieties ‘7 FOR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’, ‘LAUDINE’. It was found that on average for 2019–2020 the highest productivity and high adaptive potential in the Forest-Steppe and Polissia zones had the variety ‘RANOMI’ – 34.6; 28.2 t/ha, respectively, CA – 1.28; 1.27. In the Forest-Steppe zone it is worth mentioning the varieties ‘Cherie’, ‘Rodriga’ with average CA index 1.15; 1.12 and productivity – 31.4; 30.62 t/ha, in the Polissia zone – ‘PARADISO’, ‘Rodriga’ with CA value – 1.20; 1.11 and productivity – 27.4; 25.5 t/ha. | Мета. Проаналізувати екологічну пластичність і стабільність ознак продуктивності, вмісту крохмалю й сухої речовини та визначити параметри екологічної адаптивності сортів картоплі за врожайністю в ґрунтово-кліматичних зонах Лісостепу й Полісся. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. Вирощувані в різних ґрунтово-кліматичних зонах України сорти картоплі проаналізовано за врожайністю, вмістом крохмалю та сухої речовини. Сорти з високими показниками адаптивності, стабільності та пластичності виділено як перспективні для селекційного і практичного застосування. У зонах Лісостепу та Полісся найвищі показники продуктивності одержано для сорту ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно (адаптивний потенціал – 1,28; 1,27). Найбільшу врожайність сорти ‘RANOMI’ та ‘Cherie’ продемонстрували в зоні Лісостепу – 34,6 і 31,4 т/га. В умовах Полісся ‘RANOMI’ і ‘PARADISO’ відзначилися продуктивністю 28,2 і 27,4 т/га. За показниками вмісту крохмалю та сухої речовини виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’, ‘LAUDINE’; врожайності – ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’, ‘LAUDINE’. Високостабільними за ознакою врожайності виявилися ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘LAUDINE’ та ‘FONTANE’; за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘Містерія’, ‘7 FOUR 7’, ‘Rodriga’, ‘PARADISO’ й ‘RANOMI’. До високоінтенсивних за ознакою врожайності належать сорти ‘Rodriga’, ‘PARADISO’, за вмістом сухої речовини та крохмалю – ‘FONTANE’, ‘LAUDINE’. Висновки. У різних ґрунтово-кліматичних зонах за показниками врожайності виділено високопластичні сорти ‘7 FOUR 7, ‘Rodriga’, ‘ALOUETTE’, ‘PARADISO’ та ‘LAUDINE’, за вмістом крохмалю та сухої речовини – ‘7 FOUR 7’, ‘PARADISO’, ‘FONTANE’, ‘RANOMI’ та ‘LAUDINE’. У середньому за 2019–2020 рр. найбільшу продуктивність та високий адаптивний потенціал у зонах Лісостепу й Полісся продемонстрував сорт ‘RANOMI’ – 34,6 і 28,2 т/га відповідно, КА – 1,28; 1,27. У Лісостепу варто відзначити сорти ‘Cherie’ та ‘Rodriga’ (середній показник КА – 1,15 та 1,12; урожайність – 31,4 і 30,62 т/га відповідно); у зоні Полісся – ‘PARADISO’ та ‘Rodriga’ (значення КА – 1,20 та 1,11; урожайність – 27,4 і 25,5 т/га відповідно).

Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) за основними господарсько-цінними показниками: врожайністю, стійкістю до хвороб, вмістом крохмалю та сухої речовини. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів картоплі на придатність їх до поширення в Україні (ПСП) проводили в межах ґрунтово-кліматичних зон Лісостепу та Полісся. У процесі досліджень послуговувалися «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин картоплі та групи овочевих, баштанних, пряно-смакових на придатність до поширення в Україні». Результати. Проаналізовано сортовий потенціал картоплі за результатами кваліфікаційної екс­пертизи, а також розглянуто господарсько-цінні ознаки її нових сортів (‘Acoustic’, ‘Lady Amarilla’, ‘Sensation’, ‘Mia’, ‘Baltic Fire’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі – Реєстр сортів).  У всі роки проведення досліджень врожайність у зоні Лісостепу була вищою ніж у Поліссі (‘Sensation’ – на 29%, ‘Міа’на 20%, ‘Lady Amarilla’ – на 16%, ‘Baltic Fire’ – на 19%, ‘Acoustic’ – на 21%), а найбільшими її значеннями характеризувалися сорти ‘Sensation’ (24,3–33,8 т/га) та ‘Acoustic’ (25,5–30,2 т/га). За показниками якості переважали ‘Lady Amarilla’ та ‘Baltic Fire’, вміст крохмалю у бульбах яких становив 13,7–15,4 та 13,3–13,9%; сухої речовини – 22,2–23,2 та 21,5–22,0% відповідно. Ураження хворобами і шкідниками загалом перебувало на середньому рівні, а найбільшої шкоди фітофтороз завдавав рослинам у зоні Полісся. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП підготовлено п’ять позитивних експертних висновків. Усі досліджувані сорти картоплі рекомендовано вирощувати у зонах Лісостепу та Полісся. Стійкі проти раку сорти запропоновано для впровадження у вогнищах хвороби та вирощування у зонах, де її можливо виявити. Також їх рекомендовано використовувати як батьківські компоненти для отримання стійких проти раку нащадків та в селекції для створення нових, не схильних до нього сортів.

Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new varieties of potatoes (Solanum tuberosum L.) according to the main economic and valuable indicators: yield, resistance to diseases and the content of starch and dry matter. Methods. The qualification examination of potato varieties for suitability for distribution in Ukraine (PSP) is carried out throughout the territory of Ukraine within the soil and climate zones of the Forest Steppe and Polissia in accordance with the Methodology for the qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine (General part) and the Methodology for the examination of varieties potato plants and groups of vegetable, melon, spicy-tasty plants for their suitability for distribution in Ukraine. Results. Economic and valuable characteristics of new potato varieties ‘Acoustic’, ‘Lady Amarilla’, ‘Sensation’, ‘Mia’, ‘Baltic Fire’, included in the State Register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine (hereinafter – Register of varieties), were studied. An analysis of the varietal potential of potatoes was carried out based on the results of the qualification examination of the varieties. It was established that the yield of the stu­died potato varieties in all years of examination was higher in the forest-steppe zone and exceeded the yield obtained in the Polissia zone. In particular, the productivity of the varie­ty ‘Sensation’ by 29%, ‘Mia’ by 20%, ‘Lady Amarilla’ by 16%, ‘Baltic Fire’ by 19%, ‘Acoustic’ by 21%. Varieties ‘Sensation’ (24.3–33.8 t/ha) and ‘Acoustic’ (25.5–30.2 t/ha) produced the highest yield over the years of research. The varieties ‘Lady Amarilla’ and ‘Baltic Fire’ prevailed in terms of qua­lity indicators: the starch content in their tubers was 13.7–15.4% and 13.3–13.9%; dry matter content 22.2–23.2% and 21.5–22.0%, respectively. Disease and pest damage was generally average, with late blight causing the most dama­ge to crops in the Polissia zone. Conclusions. Based on the results of the qualification examination, five positive expert opinions were prepared for the PSP. All studied varieties are recommended for growing in the Forest-Steppe and Polissia zones. Cancer-resistant potato varieties are proposed for introduction in disease foci and use as parental components and obtaining disease-resistant offspring. Cancer-resistant potato varieties are recommended to be grown in areas where the disease is likely to be detected and used in bree­ding to obtain new cancer-resistant varieties. | Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) за основними господарсько-цінними показниками: врожайністю, стійкістю до хвороб, вмістом крохмалю та сухої речовини. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів картоплі на придатність їх до поширення в Україні (ПСП) проводили в межах ґрунтово-кліматичних зон Лісостепу та Полісся. У процесі досліджень послуговувалися «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин картоплі та групи овочевих, баштанних, пряно-смакових на придатність до поширення в Україні». Результати. Проаналізовано сортовий потенціал картоплі за результатами кваліфікаційної екс­пертизи, а також розглянуто господарсько-цінні ознаки її нових сортів (‘Acoustic’, ‘Lady Amarilla’, ‘Sensation’, ‘Mia’, ‘Baltic Fire’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі – Реєстр сортів).  У всі роки проведення досліджень врожайність у зоні Лісостепу була вищою ніж у Поліссі (‘Sensation’ – на 29%, ‘Міа’на 20%, ‘Lady Amarilla’ – на 16%, ‘Baltic Fire’ – на 19%, ‘Acoustic’ – на 21%), а найбільшими її значеннями характеризувалися сорти ‘Sensation’ (24,3–33,8 т/га) та ‘Acoustic’ (25,5–30,2 т/га). За показниками якості переважали ‘Lady Amarilla’ та ‘Baltic Fire’, вміст крохмалю у бульбах яких становив 13,7–15,4 та 13,3–13,9%; сухої речовини – 22,2–23,2 та 21,5–22,0% відповідно. Ураження хворобами і шкідниками загалом перебувало на середньому рівні, а найбільшої шкоди фітофтороз завдавав рослинам у зоні Полісся. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП підготовлено п’ять позитивних експертних висновків. Усі досліджувані сорти картоплі рекомендовано вирощувати у зонах Лісостепу та Полісся. Стійкі проти раку сорти запропоновано для впровадження у вогнищах хвороби та вирощування у зонах, де її можливо виявити. Також їх рекомендовано використовувати як батьківські компоненти для отримання стійких проти раку нащадків та в селекції для створення нових, не схильних до нього сортів.

Мета. На основі аналізу національних та іноземних наукових літературних джерел, інформаційних ресурсів і результатів попередніх досліджень оцінити біолого-екологічні особливості і продуктивний потенціал видів рослин роду Vigna та визначити перспективи їх інтродукції в Україні. Методи. У процесі досліджень використовували інвентаризаційні відомості колекційних фондів НБС, каталоги ботанічних садів України, довідники й реєстри сортів. Інформаційний пошук здійснювали, послуговуючись друкованими та електронними науковими періодичними виданнями й пошуковими науковими системами (Scopus, Web of Science, Pubmed, Researchgate, Research4Life, Science Direct, Google Scholar). Застосовували методи інтродукції, аналізу, систематизації, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Результати. У результаті аналізу літературних джерел з’ясовано, що центром походження видів рослин роду Vigna вважають Західну Африку. Археологічні знахідки решток їхнього насіннєвого матеріалу датують IV тисячоліттям до н.е. Натепер природний і культигенний ареали цих рослин охоплюють Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне та Австралійське флористичні царства. Рід Vigna налічує 105 видів, з яких приблизно 10 відомі на сьогодні в культурі. Вони вирізняються високою жаро-, посухо-, кислото- та солестійкістю, а також великим потенціалом врожайності насіння (понад 2 тис. кг/га) та продуктивності надземної фітомаси (3,5–4,5 тис. кг/га сухої речовини). Біохімічний склад рослин характеризується високим вмістом білків, крохмалю, вітамінів, мікро- та макроелементів, тому як на батьківщині, так і в багатьох інших країнах їх активно використовують у харчових, лікарських і кормових цілях. Висновки. Висока адаптивна здатність до біотичних та абіотичних факторів, а також продуктивний потенціал видів роду Vigna свідчать про перспективність їх використання у сучасному сільськогосподарському виробництві з метою розвитку агропромислового комплексу та багатофункціональне значення для біологічної безпеки. Тому доцільними є інтродукція рослин вігни, їх акліматизація в усьому світі та відбір стійких генотипів, здатних ефективно протистояти викликам сучасних кліматичних змін й попередити можливу продовольчу кризу.

Purpose. To carry out an analysis of domestic and foreign scientific literature sources, information resources and the results of previous studies, based on which to evaluate the biological and ecological features and productive potential of plants Vigna genus and to determine their prospects for introduction in Ukraine. Methods. In the process of research, inventory information of NBG collection funds, catalogs of botanical gardens of Ukraine, directories, registers of varieties were used. Printed and electronic scientific periodicals and searchable scientific databases (Scopus, Web of Science, Pubmed, Researchgate, Research4Life, Science Direct, Google Scholar) were involved in the information search. The work used methods of introduction, analysis, systematization, comparison, and generalization of information data. Results. In the course of the screening of literary sources, it was found that the center of origin of plants of the genus Vigna is considered to be West Africa. Archaeological finds of these representatives date back to the IV millennium BC. Today, their natural and cultigenic ranges cover the Holarctic, Paleotropical, Neotropical and Australian realms. The genus Vig­na includes 105 species of plants, of which about 10 species are known in culture today, which are characterized by high heat, drought, acid and salt resistance, capable of providing high productivity of above-ground phytomass (3500–4500 kg/ha of absolutely dry matter) and productivity seeds (over 2000 kg/ha). Due to its rich biochemical composition (accumulates proteins, starch, vitamins, micro- and macroelements), it is actively used as a food, medicinal, fodder crop both in its homeland and almost all over the world. Conclusions. Thus, plants of species of the genus Vigna are promising potential crops of the 21st century. Their high adaptive capacity to biotic and abiotic factors of the environment, productive potential testifies to their prospects for introduction and acclimatization throughout the world, the selection of resistant genotypes capable of effectively resisting the challenges of modern climate changes and preventing a possible food crisis. | Мета. На основі аналізу національних та іноземних наукових літературних джерел, інформаційних ресурсів і результатів попередніх досліджень оцінити біолого-екологічні особливості і продуктивний потенціал видів рослин роду Vigna та визначити перспективи їх інтродукції в Україні. Методи. У процесі досліджень використовували інвентаризаційні відомості колекційних фондів НБС, каталоги ботанічних садів України, довідники й реєстри сортів. Інформаційний пошук здійснювали, послуговуючись друкованими та електронними науковими періодичними виданнями й пошуковими науковими системами (Scopus, Web of Science, Pubmed, Researchgate, Research4Life, Science Direct, Google Scholar). Застосовували методи інтродукції, аналізу, систематизації, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Результати. У результаті аналізу літературних джерел з’ясовано, що центром походження видів рослин роду Vigna вважають Західну Африку. Археологічні знахідки решток їхнього насіннєвого матеріалу датують IV тисячоліттям до н.е. Натепер природний і культигенний ареали цих рослин охоплюють Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне та Австралійське флористичні царства. Рід Vigna налічує 105 видів, з яких приблизно 10 відомі на сьогодні в культурі. Вони вирізняються високою жаро-, посухо-, кислото- та солестійкістю, а також великим потенціалом врожайності насіння (понад 2 тис. кг/га) та продуктивності надземної фітомаси (3,5–4,5 тис. кг/га сухої речовини). Біохімічний склад рослин характеризується високим вмістом білків, крохмалю, вітамінів, мікро- та макроелементів, тому як на батьківщині, так і в багатьох інших країнах їх активно використовують у харчових, лікарських і кормових цілях. Висновки. Висока адаптивна здатність до біотичних та абіотичних факторів, а також продуктивний потенціал видів роду Vigna свідчать про перспективність їх використання у сучасному сільськогосподарському виробництві з метою розвитку агропромислового комплексу та багатофункціональне значення для біологічної безпеки. Тому доцільними є інтродукція рослин вігни, їх акліматизація в усьому світі та відбір стійких генотипів, здатних ефективно протистояти викликам сучасних кліматичних змін й попередити можливу продовольчу кризу.