Purpose. To reveal the peculiarities of leaf area formation and a structure of lentils variety ‘Antonina’ yield depending on the elements of cultivation technology: ino culation with nitrogen-fixing and phosphate-solubilizing microorganisms and the use of foliar growth stimulants. Methods. Field, laboratory. The experimental scheme included inoculation of seeds with nitrogen-fixing microorganisms (Ryzogumin), application of phosphate-solubili zing microorganisms (Polimixobacteryn and Biophosphoryn) into the row zone, and foliar feeding with a growth stimulator (Alga 600). Results. The results of studies of the leaf area formation peculiarities and the structure of lentils yield depending on the influence of cultivation technology elements are given in the article. It was found that the maximum indicators of the leaf area were formed by lentils in the flowering phase, which on average in the experiment was at the level of 37.5 thousand m2/ha, and in the control variant – only 32.0 thousand m2/ha. By inoculating the seeds with Rhyzogumin, applying phosphate-solubilizing biopreparation and foliar feeding, we obtained the maximum parameters of the leaf surface of lentil plants in the experiment. Thus, in the variant of inoculation with Rhyzogumin, application of Biophosphoryn and treatment with Alga 600 lentil plants formed a leaf area of 40.3 thousand m2/ha. However, due to the use of the phosphate-solubilizing biopreparation Polimixobacteryn and Alga 600 on the background of seeds inoculation with Rhyzogumin, the leaf area was formed at the level of 39.9 thousand m2/ha. Conclusions. When the seeds were treated with nitrogen-fixing microorganisms (Rhyzogumin) and phosphate-solubilizing bacteria (Polimixobacteryn and Biophosphoryn), the yield of lentils increased significantly. Thus, in the experimental plots in the variants with Ryzogumin + Polimixobacteryn the yield was – 1.64 t/ha, and in the combination Ryzogumin + Polimixobacteryn + growth stimulator Alga 600 the yield of lentils was – 1.90 t/ha. Seed inoculation had a positive effect on plant height. The best results were obtained when the seeds were treated with Ryzogumin in combination with Biophosphorin and Polimixobacteryn – 44.5 and 44.1 cm, respectively.

Purpose. Develop a simplified method for estimating the color of flour and pasta using Adobe Photo Shop® software. Methods. The research material was grain of varieties and selection lines of wheat species Triticum durum, T. dicoccum, T. timopheevii bred in the Рlant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev and samples of the National Center for Genetic Resources of Plants of Ukraine, 2018–2020 harvest. Batch of flour and pieces of dough were scanned using EPSON Scanner 010 F. Color was evaluated using Adobe PhotoShop®. The level of carotenoids was determined by spectrophotometric method. Results. Visual assessments of flour and pasta color, presented by different researchers, differ significantly (up to 2–3 points on a 9-point scale). At the same time, the use of the developed method of express color evaluation of flour and pasta samples in Adobe PhotoShop® with the color evaluation system L*a*b*, used in modern reflectometers, allows to obtain data in numerical value and provides high accuracy. In the case of the developed me­thod, correlations were established between the content of carotenoids and the index b* of flour (r = 0.41 / ≤ 0.05) and pasta (r = 0.60 / p ≤ 0.001) and allowed to select the best in flour color selection lines 10-56, 10-65, 14-153, sample T. durum var. falcatomelanopus, in pasta color – lines 10-56, 10-65, 11-29, 12-3. Conclusions. The developed method provides high accuracy and can be used to evaluate the color of pasta and wheat flour, simplifies the evaluation of test samples, standardizes the parameters of agricultural products and avoids subjective judgment. The established weak correlation between the carotenoid content and the b* value of flour indicates the effect on the color of flour not only orange but also yellow and red pigments, and the ave­rage correlation between the carotenoid content and the b* value of pasta indicates the influence of the products of polyphenols oxidation reactions of wheat grain. The best in color flour and pasta lines were selected for breeding work to increase the content of carotenoid pigments in grain.

Purpose. To determine the content of biochemical compounds in fruits of M. domestica Borkh. varietal samples, select the most promising ones for use in further breeding, and recommend for use in various directions, given the biochemical complex of signs, taste and marketability of the fruit. Methods. We used generally accepted methods for determining the biochemical composition of fruits (soluble so­lids (SSR) according to GOST (State Standard System) 29030-91, total sugars according to GOST 8756-13.87; polyphenol composition according to the method of L. I. Vigorov (1968), vitamin C according to the method of A I. Ermakov (1972); tit­rated acids – according to GOST 25555.0-82). Results. Nine cultivars of apple trees were analyzed for the biochemical composition of fruits, namely the apple tree cultivar ‘Vydubytska Plakucha’ (‘V. p.’) and various hybrids created on its basis from the collection of the fruit plant acclimatization department of the M. M. Hryshko National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine. Selected forms are sources of 1–5 important biochemical characteristics (solids content, glucose, sugars, ascorbic acid, titratable acid) and promising for use in breeding. According to the dry matter content – the lowest rate was found in hybrid ‘V. p.’ × ‘Renet Symyrenko’ (16.68%), the highest in the hybrid – ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’ (22.87%), rates of ascorbic acid content varied within (6.0–12.25 mg%), total sugars (10.37–18.23), acids (0.74–1,67 respectively). The most interesting for introduction and breeding are hybrids with a high content of biochemical parameters, namely: ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’, ‘V. p.’ × ‘Golden Delicious’ and ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’. Conclusions. The content of the biochemical composition of the fruits, taste and marketability were characterized, and varietal samples of hybrids of the apple tree ‘Vydubytska Plakucha’ were distributed in the directions of use in order to improve the quality of life of the population. According to the biochemical indicators of the cluster analysis of the studied apple hybrids, close relationships were found between the three groups necessary in the future for breeding when selecting parental forms for an improved biochemical composition of the fruit (including hybrids ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’, ‘V. p.’ × ‘Golden Delicious’ and ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’, titrated acid hybrids ‘V. p.’ × ‘Starkrimson’, ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’ and ‘V. p.’ × ‘Renet Symyrenko’, tannins hybrids ‘V. p.’ × ‘Slava Peremozhtsiam’ and ‘V. p.’ × ‘Starkrimson’); and to expand the assortment of apple trees according to the planned commercial signs. Hybrids of the apple-tree cultivar ‘Vydubytska Plakucha’, created in the NBG using old and valuable modern apple-tree cultivars, indicate the promise of producing high-yielding, large-fruited varieties with a high content of biologically active substances

Purpose. To determine the content of biochemical compounds in fruits of M. domestica Borkh. varietal samples, select the most promising ones for use in further breeding, and recommend for use in various directions, given the biochemical complex of signs, taste and marketability of the fruit.Methods. We used generally accepted methods for determining the biochemical composition of fruits (soluble so­lids (SSR) according to GOST (State Standard System) 29030-91, total sugars according to GOST 8756-13.87; polyphenol composition according to the method of L. I. Vigorov (1968), vitamin C according to the method of A I. Ermakov (1972); tit­rated acids – according to GOST 25555.0-82).Results. Nine cultivars of apple trees were analyzed for the biochemical composition of fruits, namely the apple tree cultivar ‘Vydubytska Plakucha’ (‘V. p.’) and various hybrids created on its basis from the collection of the fruit plant acclimatization department of the M. M. Hryshko National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine. Selected forms are sources of 1–5 important biochemical characteristics (solids content, glucose, sugars, ascorbic acid, titratable acid) and promising for use in breeding. According to the dry matter content – the lowest rate was found in hybrid ‘V. p.’ × ‘Renet Symyrenko’ (16.68%), the highest in the hybrid – ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’ (22.87%), rates of ascorbic acid content varied within (6.0–12.25 mg%), total sugars (10.37–18.23), acids (0.74–1,67 respectively). The most interesting for introduction and breeding are hybrids with a high content of biochemical parameters, namely: ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’, ‘V. p.’ × ‘Golden Delicious’ and ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’.Conclusions. The content of the biochemical composition of the fruits, taste and marketability were characterized, and varietal samples of hybrids of the apple tree ‘Vydubytska Plakucha’ were distributed in the directions of use in order to improve the quality of life of the population. According to the biochemical indicators of the cluster analysis of the studied apple hybrids, close relationships were found between the three groups necessary in the future for breeding when selecting parental forms for an improved biochemical composition of the fruit (including hybrids ‘V. p.’ × ‘Renet Oranzhevyi Coksa’, ‘V. p.’ × ‘Golden Delicious’ and ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’, titrated acid hybrids ‘V. p.’ × ‘Starkrimson’, ‘V. p.’ × ‘Parmen Zymovyi Zolotyi’ and ‘V. p.’ × ‘Renet Symyrenko’, tannins hybrids ‘V. p.’ × ‘Slava Peremozhtsiam’ and ‘V. p.’ × ‘Starkrimson’); and to expand the assortment of apple trees according to the planned commercial signs. Hybrids of the apple-tree cultivar ‘Vydubytska Plakucha’, created in the NBG using old and valuable modern apple-tree cultivars, indicate the promise of producing high-yielding, large-fruited varieties with a high content of biologically active substances | Мета. Визначити вміст біохімічних сполук у плодах сорто-зразків M. domestica Borkh., відібрати найперспективніші для використання у подальшій селекції та рекомендувати для застосування у різних напрямках, враховуючи комплекс біохімічних ознак, смакові і товарні якості плодів.Методи. Використовували загальноприйняті методики визначення біохімічного складу плодів: розчинні сухі речовини – за ГОСТ 29030-91; загальні цукри – за ГОСТ 8756-13.87; поліфенольний склад – за методикою Л. И. Вигорова (1968); вітамін С – за методикою А. И. Ермакова та ін. (1972); титровані кислоти – за ГОСТ 25555.0-82.Результати. Було проаналізовано дев’ять сортозразків яблуні за біохімічним складом плодів, а саме сорт яблуні ‘Видубицька плакуча’ (‘В. п.’) та створені на її основі різні гібриди із колекції відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду (НБС) імені М. М. Гришка НАН України. Плоди збирали за їхньої комерційної зрілості. Добрані форми є джерелами 1–5 важливих біохімічних ознак (вміст сухих речовин, глюкози, цукрів, аскорбінової кислоти, титрованої кислоти) і перспективні для використання у селекції. За вмістом сухої речовини найнижчий показник було виявлено у гібрида ‘В. п.’ × ‘Ренет Симиренка’ (16,68%), найвищий – у гібрида ‘В. п. ’ × ‘Ренет оранжевий Кокса’ (22,87%), показники вмісту аскорбінової кислоти варіювали в межах 6,0–12,25 мг%, загальні цукри – 10,37–18,23, кислоти – 0,74–1,67, відповідно. Найцікавішими для інтродукції та селекції були гібриди із найвищим комплексом вмісту біохімічних показників, а саме: ‘В. п. ’ × ‘Ренет оранжевий Кокса’, ‘В. п.’ × ‘Голден Делішес’ та ‘В. п.’ × ‘Пармен зимовий золотий’.Висновки. Охарактеризовано вміст біохімічного складу плодів, їхні смакові і товарні якості і розподілено сортозразки гібридів яблуні ‘Видубицька плакуча’ за напрямами використання для покращення якості життя населення. За біохімічними показниками у результаті кластерного аналізу досліджених гібридів яблуні було виявлено щільні взаємозв’язки, які необхідні у майбутньому для селекції під час відбору батьківських форм на поліпшений біохімічний склад плодів (зокрема, за високим умістом сухої речовини виділено гібриди ‘В. п.’ × ‘Ренет оранжевий Кокса’, ‘В. п.’ × ‘Голден Делішес’ та ‘В. п.’ × ‘Пармен зимовий золотий’; за вмістом титрованих кислот – гібриди ‘В. п.’ × ‘Старкримсон’, ‘В. п.’ × ‘Пармен зимовий золотий’ та ‘В. п.’ × ‘Ренет Симиренка’; за вмістом дубильних речовин – гібриди ‘В. п.’ × ‘Слава Переможцям’ та ‘В. п.’ × ‘Старкримсон’) та для розширення сор­тименту яблунь за запланованими комерційними ознаками. Створені у НБС гібриди сорту яблуні ‘Видубицька плакуча’ з використанням старих та цінних сучасних сортів яблуні свідчать про перспективність отримання високоврожайних, великоплідних сортів з високим умістом біологічно активних речовин. | Цель. Определить содержание биохимических соединений в плодах сортообразцов M. domestica Borkh., отоб­рать наиболее перспективные с целью использования в дальнейшей селекции и рекомендовать для применения в различных направлениях, учитывая биохимический комплекс признаков, вкусовые и товарные качества плодов. Методы. Использовали общепринятые методики определения биохимического состава плодов (растворимые сухие вещества (ССР) – по ГОСТ 29030-91; общие сахара – по ГОСТ 8756-13.87; полифенольный состав – по методике Л. И. Вигорова (1968), витамин С – по методике А. И. Ермакова (1972); титрованные кислоты – по ГОСТ 25555.0-82). Результаты. Были проанализированы девять сортообразцов яблони по биохимическому составу плодов, а именно сорт яблони ‘Видубицька плакуча’ и созданные на ее основе различные гибриды из коллекции отдела акклиматизации плодовых растений Национального ботанического сада (НБС) имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Отборные формы являются источниками 1–5 важных биохимических признаков (содержание сухих веществ, глюкозы, сахаров, аскорбиновой кислоты, титруемой кислоты) и перспективные для использования в селекции. По содержанию сухого вещества самый низкий показатель обнаружен у гибрида ‘В. п.’ × ‘Ренет Симиренко’ (16,68%), самый высокий – у гибрида ‘В. п.’ × ‘Ренет оранжевый Кокса’ (22,87%), показатели содержания аскорбиновой кислоты варьировали в пределах 6,0–12,25 мг%, общие сахара – 10,37–18,23, кислоты – 0,74–1,67, соответственно). Наибольший интерес для интродукции и селекции составляли гибриды с высоким комплексом содержания биохимических показателей, а именно: ‘В. п.’ × ‘Ренет оранжевый Кокса’, ‘В. п.’ × ‘Голден Делишес’ и ‘В. п.’ × ‘Пармен зимний золотой’. Выводы. Охарактеризованы содержание биохимического состава плодов, вкусовые и товарные качества и распределены сортообразцы гибридов яблони ‘Видубицька плакуча’ по направлениям использования для улучшения качества жизни населения. По биохимическим показателям в результате кластерного анализа исследованных гибридов яблони обнаружены плотные взаимосвязи трех групп, необходимых в будущем для селекции при отборе родительских форм на улучшенный биохимический состав плодов (в частности, по высокому содержанию сухого вещества выделено гибриды ‘В. п.’ × ‘Ренет оранжевый Кокса’, ‘В. п.’ × ‘Голден Делишес’ и ‘В. п.’ × ‘Пармен зимний золотой’, по содержанию тит­руемых кислот – гибриды ‘В. п.’ × ‘Старкримсон’, ‘В. п.’ × ‘Пармен зимний золотой’ и ‘В. п.’ × ‘Ренет Симиренко’ по содержанию дубильных веществ – гибриды ‘В. п.’ × ‘Слава Победителям’ и ‘В. п.’ × ‘Старкримсон’) и для расширения сортимента яблонь по запланированным коммерческим признакам. Созданные в НБС гибриды сорта яблони ‘Видубицька плакуча’ с использованием старых и ценных современных сортов яблони свидетельствуют о перспективности получения высокоурожайных, крупноплодных сортов с высоким содержанием биологически активных веществ.

Purpose. Analysis of the allelic state of Ppd-1 genes, which control sensitivity to photoperiod, in varieties and lines of bread winter wheat, and comparison of the results obtained with field observations on the duration of periods before heading and flowering, whose originators were the Nosivska Breeding and Research Station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and Poltava State Agrarian Academy of the Ministry of Education and Science of Ukraine.Methods. The following methods were used in the work: DNA extraction, allele-specific PCR, agarose and polyacrylamide gel electrophoresis, analysis of variance.Results. It was revealed that ‘Yuvivata 60’ variety has a recessive Ppd-1 genotype and belongs to the III haplotype by a combination of mutations in the structure of Ppd-D1 gene. Line ‘L41/95’ was heterogeneous by alleles of Ppd-D1 gene, which corresponded to the presence of haplotypes III and VII. All other tested cultivars and lines were characterized by alleles Ppd-A1b, Ppd-B1b and Ppd-D1a, and assigned to haplotype VII. According to the results of statistical data processing, the duration of the period from May, 1 to heading was the smallest for the variety ‘Donskaya polukarlikovaya’ in the conditions of both the Forest-Steppe and Polissia-Forest-Steppe regions of Ukraine, the longest – in the varieties ‘Yuvivata 60’, ‘Myronivska 61’ and ‘L41/95’. The differences between these groups were significant and amounted to 10 days.Conclusions. A breeding material with a high adaptive ability for growing conditions in Polissia-Forest-Steppe zone was studied by the allelic state of the Ppd-1 genes. A low level of polymorphism in the studied varieties and lines was revealed by the alleles of Ppd-1 genes [12.5% – Ppd-D1b (²²²), 12.5% – Ppd-D1à/b (²²²/VII), 75% – Ppd-D1a (VII)], that agrees with the hypothesis that breeders gave a greater preference for the photoperiod-insensitive wheat genotype under Ukrainian conditions. The genotypes with the dominant Ppd-D1a (VII) gene almost completely dominate in the south of Ukraine. At the same time, in northern latitudes, weather conditions negate the advantages of the genotypes with Ppd-D1a gene | Мета. Визначення алельного стану генів Ppd-1, що контролюють чутливість до фотоперіоду, у сортів та ліній пшениці м’якої озимої Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН (НСДС МІП) і Полтавської державної аграрної академії МОН України (ПДАА), та зіставлення отриманих результатів молекулярно-генетичного аналізу з даними польових спостережень щодо строків колосіння та цвітіння.Методи. Виділення ДНК, алель-специфічна ПЛР, електрофорез фрагментів ампліфікації в агарозних та полі­акриаламідних гелях, дисперсійний аналіз.Результати. Визначено, що сорт ‘Ювівата 60’ має рецесивний генотип Ppd-1 та належить до ІІІ гаплотипу за комбінацією мутацій у структурі Ppd-D1 гена. Лінія ‘Л41/95’ виявилася гетерогенною за алелями гена Ppd-D1, що відповідало наявності гаплотипів III і VII. Усі інші досліджені зразки характеризувалися алелями Ppd-A1b, Ppd-B1b та Ppd-D1а та належали до гаплотипу VII. За результатами статистичної обробки даних тривалість періоду від першого травня до колосіння була найменшою в сорту ‘Донская полукарликовая’ в умовах як Лісостепу, так і Полісся–Лісостепу Ук­раїни, найбільшою – у сортів ‘Ювівата 60’, ‘Миронівська 61’ та лінії ‘Л41/95’. Відмінності між зазначеними групами були достовірними й становили приблизно 10 діб.Висновки. За алельним станом генів Ppd-1 досліджено селекційний матеріал з високою адаптивною здатністю для умов вирощування в перехідній зоні Полісся–Лісостеп. За алелями генів Ppd-1 досліджені сорти та лінії виявили невисокий рівень поліморфізму [12,5% – Ppd-D1b (ІІІ), 12,5% – Ppd-D1а/b (ІІІ/VII), 75% – Ppd-D1a (VII)], що узгоджується з гіпо­тезою надання селекціонерами більшої переваги слабкочутливим до фотоперіоду генотипам пшениці в умовах України. Генотипи з домінантним алелем Ppd-D1a (VII) в умовах Півдня України практично повністю домінують. Водночас у північніших широтах погодні умови нівелюють переваги, що мають генотипи з Ppd-D1a.

Purpose. Analysis of the allelic state of Ppd-1 genes, which control sensitivity to photoperiod, in varieties and lines of bread winter wheat, and comparison of the results obtained with field observations on the duration of periods before heading and flowering, whose originators were the Nosivska Breeding and Research Station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine and Poltava State Agrarian Academy of the Ministry of Education and Science of Ukraine. Methods. The following methods were used in the work: DNA extraction, allele-specific PCR, agarose and polyacrylamide gel electrophoresis, analysis of variance. Results. It was revealed that ‘Yuvivata 60’ variety has a recessive Ppd-1 genotype and belongs to the III haplotype by a combination of mutations in the structure of Ppd-D1 gene. Line ‘L41/95’ was heterogeneous by alleles of Ppd-D1 gene, which corresponded to the presence of haplotypes III and VII. All other tested cultivars and lines were characterized by alleles Ppd-A1b, Ppd-B1b and Ppd-D1a, and assigned to haplotype VII. According to the results of statistical data processing, the duration of the period from May, 1 to heading was the smallest for the variety ‘Donskaya polukarlikovaya’ in the conditions of both the Forest-Steppe and Polissia-Forest-Steppe regions of Ukraine, the longest – in the varieties ‘Yuvivata 60’, ‘Myronivska 61’ and ‘L41/95’. The differences between these groups were significant and amounted to 10 days. Conclusions. A breeding material with a high adaptive ability for growing conditions in Polissia-Forest-Steppe zone was studied by the allelic state of the Ppd-1 genes. A low level of polymorphism in the studied varieties and lines was revealed by the alleles of Ppd-1 genes [12.5% – Ppd-D1b (²²²), 12.5% – Ppd-D1à/b (²²²/VII), 75% – Ppd-D1a (VII)], that agrees with the hypothesis that breeders gave a greater preference for the photoperiod-insensitive wheat genotype under Ukrainian conditions. The genotypes with the dominant Ppd-D1a (VII) gene almost completely dominate in the south of Ukraine. At the same time, in northern latitudes, weather conditions negate the advantages of the genotypes with Ppd-D1a gene

Мета. Ідентифікувати за алельним станом гени Pina-D1 і Pinb-D1 сортів та ліній пшениці м’якої озимої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН для цільового використання в селекції на високі кондитерські показники борошна.Методи. Алельний стан генів Pina-D1 і Pinb-D1 ідентифікували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням алель-специфічних пар праймерів. Кондитерські властивості борошна оцінювали, визначивши показники якості: водопоглинальну здатність борошна (ВПЗ), пробне випікання печива та оцінювання його якості.Результати. За результатами ПЛР-аналізу 9 зразків мали алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів. Кращим за кондитерськими властивостями було борошно ліній 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3', воно мало показник ВПЗ менший 55%, діаметр печива 85 мм, висоту – 10 мм, оцінку поверхні – 7–9 балів, що відповідало вимогам до м'якозерних пшениць. 76% зразків належали до твердозерних сортів та мали відповідні алелі генів Pina-D1 або Pinb-D1. У дослідженій вибірці ген Pina-D1 був представлений 2 алелями: Pina-D1а та Pina-D1b. 27 зразків мали алель Pina-D1а, що також дозволило використовувати їх в селекційних програмах на якість зерна при схрещуванні зі зразками типу soft, 4 – алель Pina-D1b. За геном Pinb-D1 всі твердозерні зразки мали алель Pinb-D1b, а лінія 'Еритроспермум S 424-1/14' була гетерогенною Pinb-D1а/Pinb-D1b. Борошно цих зразків мало характерні для твердозерної пшениці показники якості: ВПЗ 68% і більше, діаметр печива 60–72 мм, висота – 13–15 мм, оцінка поверхні – 1–4 бали.Висновки. Виконані дослідження дозволили ефективно диференціювати селекційний матеріал і передати на кваліфікаційну експертизу сорт пшениці м'якої озимої кондитерського напряму використання 'L137-26-0-3' ('Мазурок'), який має алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів, та високі кондитерські властивості борошна. | Цель. Идентифицировать аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 сортов и линий пшеницы мягкой озимой селекции Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН для целевого использования в селекции на высокие кондитерские показатели муки. Методы. Аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 идентифицировали методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с использованием аллель-специфических пар праймеров. Кондитерские свойства муки оценивали, определив показатели качества: водопоглотительную способность муки (ВПС), пробную выпечку печенья и оценку его качества. Результаты. По результатам ПЦР-анализа 9 образцов имели аллельное состояние генов пуроиндолинов, характерное для мягкозёрных сортов – Pina-D1a и Pinb-D1а. Лучшей по кондитерским свойствам была мука линий пшеницы ‘L137-26-0-2’, ‘L137-26-0-3’, она имела показатель ВПС меньше 55%, диаметр печенья 85 мм, высоту – 10 мм, оценка поверхности печенья составляла 7–9 балов, что соответствовало требованиям к мягкозёрным пшеницам. 76% изученных образцов относились к твёрдозёрным сортам и имели соответствующие аллели генов Pina-D1 или Pinb-D1. В опытной выборке образцов ген Pina был представлен 2 аллелями: Pina D1а и Pina D1b. 27 образцов имели аллель Pina D1а, это также позволило использовать их в селекции на качество зерна при скрещивании с сортами типа soft, 4 – аллель Pina D1b. По гену Pinb все твёрдозёрные образцы имели аллель Pinb D1b, а линия ‘Эритроспермум S 424-1/14’ была гетерогенной Pinb D1а/Pinb D1b. Эти образцы имели соответствующие твёрдозёрным пшеницам показатели качества муки: ВПС 68% и выше, диаметр печенья 60–72 мм, высота – 13–15 мм, оценка поверхности – 1–4 балла. Выводы. Проведенные исследования позволили эффективно дифференцировать селекционный материал и передать на квалификационную экспертизу сорт пшеницы мягкой озимой кондитерского направления использования ‘L137-26-0-3’ (‘Мазурок’), который имеет аллельный состав генов пуроиндолинов (Pina-D1a и Pinb-D1а), характерный для мягкозёрных сортов, и высокие кондитерские свойства муки. | Purpose. Identification of soft winter wheat varieties and lines from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, NAAS by allelic state of Pina–D1 and Pinb-D1 genes for targeted use in the breeding for high confectionery properties of flour. Methods. Identification of the Pina-D1 and Pinb-D1 genes allelic state was performed by polymerase chain reaction (PCR) using allele-specific primer pairs. Confectionery properties of flour were evaluated by determining the quality indicators: the water absorption capacity (WAC) of the flour, trial baking of cookies and evaluation of its quality. Results. According to the results of PCR analysis, 9 samples had an allelic composition of puroindoline genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties. Flour of the lines 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3' had the best confectionery properties, it had a WAC value less than 55%, cookies diameter 85 mm, cookies height 10 mm, estimation of a surface of cookies 7– 9 points, what meets the requirements for soft-grained wheat. 76% of the samples belonged to hard-grained varieties and had the corresponding alleles of the Pina-D1 or Pinb-D1 genes. In the studied sample, Pina-D1 gene is represented by 2 alleles: Pina-D1a and Pina-D1b. 27 samples had Pina-D1a allele, which also allows them to be used in breeding programs for grain quality when crossed with soft samples, 4 ones had Pina-D1b allele. As to Pinb-D1 gene, all hard grain samples had Pinb-D1b allele, and the 'Erythrospermum S 424-1 / 14' line was heterogeneous for Pinb-D1a / Pinb-D1b. The flour of these samples had typical for hard wheat quality indicators: WAC 68% and more, cookie diameter of 60–72 mm, cookie height of 13–15 mm, the surface evaluation of 1–4 points.Conclusions. The studies allowed to differentiate the breeding material  and transfer a soft winter wheat cultivar of a confectionery use 'L137-26-0-3' ('Mazurok') which has an allelic structure of puroindolins genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties and high confectionery flour properties for qualification examination.

Purpose. To study the protein content and other economically valuable traits in soybean varieties of various origin, to determine the stability and plasticity indicators of these traits, as well as to identify varieties that are promising for use in breeding programs. Methods. Field, laboratory, biochemical and statistical. Results. In total 22 soybean varieties of various origin in terms of yield, protein and oil content in seeds were investigated. High-yield and high-plasticity varieties are distinguished: ‘Muza’, ‘Mentor’, ‘Asuka’, ‘Valas’, ‘Kofu’, ‘Asuka’, ‘Cardif’, ‘Alligator’, ‘Vyshyvanka’, ‘Suziria’ and varieties of domestic breeding with stable yield ‘Siverka’, ‘Vilshanka’, ‘Ustia’, and also the ‘Lisbon’ variety. High protein content was noted in the variety ‘Opus’ – 45.0% in 2017. This variety on average for three years showed 43.63% of the protein in the seeds, and was second after the ‘Ustia’ variety (44.3%). The highest value of the regression coefficient b = 4.289 was observed in the ‘Lisbon’ varie­ty, which shows its high sensitivity to growing conditions with a fairly low average seed protein content of 38.60%, as well as the variety ‘Silesia’ b = 4.289 with an average protein value of 42,73%. Standard variety ‘Muza’ with a low protein content of 38.60% was quite stable in the expression of this characteristic – S2 = 0.222. A number of high-oil varieties were distinguished: ‘Valas’ – 22.77%, ‘Sigalia’ – 22.7%, ‘Alligator’, ‘Siverka’ – 22.53%, ‘Kofu’ – 22.13%, standard variety ‘Muza’ – 21.77%. Conclusions. In breeding programs aimed at increasing the protein content in seeds, the following varieties should be used: ‘Opus’ – as a carrier of the maximum value of the trait, as well as ‘Ustia’, ‘Asuka’, ‘Silesia’ and ‘Kasidi’ as combining high yield and high protein content. The weather conditions of the year in different ways influenced on the manifestation of the studied traits: in a favorable year for obtaining high yields, the protein content in the seeds decreased, the high protein content accumulated in a drier year, and the oil content in seeds changed insignificantly.

Purpose. To analyze the variety diversity of the Itoh peony group in the collection of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine and determine its biological features in the new conditions of introduction. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing of results. Results. The cultivars diversity of the Itoh peony group of the M. M. Hrysh­ko National Botanical Garden National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine collection was analyzed. The ornamental properties of the cultivars were described. Features of their growth and development under conditions of introduction were studied. It was revealed that the duration of vegetation of plants of Ito group varieties is 218–225 days. It was determined that plant growth begins on March 23 – April 2, flowering on May 19–28. The budding of plants was observed in the first decade of May and lasts 16–20 days. It was revealed that in the conditions of introduction ‘Morning Lilac’ and ‘Sonoma Apricot’ bloom first (May 19–20), ‘Viking Full Moon’, ‘Yankee Doodle Dandy’, ‘Yellow Waterlily’ bloom later (May 28). The height of generative shoots of plants in flowe­ring phase ranged from 60 to90 cm. Plants go dormant in winter, having formed generative shoots that successfully winter. Reproduction of plants occurs both due to the buds that form on the lower part of the stem, and the buds that form on the rhizome. The shoot-forming ability and flowering productivity are 6.0±2.5 – 19.5±4.0 shoots and 4.5±1.5 – 16.0±3.0 generative shoots per plant, respectively. Cultivars ‘First Arrival’, ‘Sonoma Apricot’, ‘Hillary’, ‘Bartzella’, ‘Morning Lilac’, ‘Lollipop’, ‘Old Rose Dandy’ are highly productive. Conclusions. The collection of peonies of the M. M. Hryshko National Botanical Garden National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukraine has been expanded by Itoh Group cultivars. The R. Anderson’s breeds of 1980–1990 are more fully represented. An analysis of the ornamental features of the varieties showed that the hybrids with a semi-double flower shape of a yellow color dominate the collection. Cultivars retain all their ornamental and economic characteristics under conditions of introduction. The Itoh group varieties of the collection can be material for developing technologies for their cultivation and propagation, can be a source of replenishment and expansion of regional botanical gardens collections, planting material for gardening and landscaping, and also perform an educational and cognitive function.

Purpose. Provide bioinformatic analysis and comparison of target regions of the acetolactate synthase (als) gene in several members of the Poaceae family and, on the basis of the obtained data, explore the possibility of creating a unified genetic construct for als gene editing using the CRISPR-Cas9 system. Methods. The als gene sequences of various members of the Poaceae family were obtained from the NCBI: Nucleotide database. For comparison, a fragment of the imi-2 gene of wheat of the soft line ‘TealIMI11A’ was used in two regions of the 367–390 and 1729–1749 nucleotide sequences. The Sequence Viewer 3.37.0 tool was used to assess the presence of nucleotide substitutions in the working sequence of the imi-2 gene. The dendrogram was built using the “Blast Tree” tool from the NCBI: Blast: Nucleotide resource. Results. A comparative analysis of the nucleotide sequences of seven different species was carried out: soft wheat (Triticum aestivum L.), common wild oat (Avena fatua L.), barley (Hordeum vulgare L.), Asian rice (Oryza sativa L.), maize (Zea mays L.), aleppo grass (Sorghum halepense Pers.) and Tausch’s goatgrass (Aegilops tauschii Coss.). The dendrogram is based on the gene sequence als, showed that all studied genotypes can be divided into two blocks: the first block included maize and aleppo grass, and the second block, a separate branch includes Asian rice and common wild oat, barley, soft wheat and Tausch’s goatgrass. 367–390 nucleotide sequences of soft wheat showed the highest 100% homology to Asian rice, Tausch’s goatgrass and common wild oat. The lowest homo­logy was for maize and aleppo grass at 83.3%. Evaluation of the nucleotide sequence 1729–1749 showed no complete homology at the 100% level. It was the highest for barley and Tausch’s goatgrass – 95.2%, and the lowest for rice, maize and aleppo grass – 80.9% each. Conclusions. The analysis confirms a significant degree of homology of the als gene sequence for various species of the Poaceae family, which allows us to create a universal genetic vector. However, taking into account the high degree of sequence homology for species such as soft wheat, Tausch’s goatgrass, barley, Asian rice and common wild oat, it can be assumed that the corresponding genetic vector can be used with the greatest efficiency to alter the als gene of these genotypes.