The article proves that the genetic cluster analysis using of parents – offspring system at the period of 38 generations of directional intentional selection to short stem, the height of winter rye plants has been reduced less than 90 cm with simultaneously productivity integral components increasing. Directional selection on parent plants short stem has revealed pleiotropic effects to increasing averages of productivity yield capacity, spike length, flowers number, grains, and short stem and simultaneously its productivity reducing, plant and weight reducing of 100 direct descendants grains. Plant height donor of short stem Gnome 1 has been controlled prevailing by genetic factors and has been less influenced by environmental conditions. Selection by enlargement of elite plants grains has predetermined genetically increasing of the average height of families in the next generation without the concept selection requirements satisfaction. Therefore, the directed selections, by the structural analysis results, are annually held in two phases, first – to the expressed short stem and then among of them – to the high weight of 100 grains per plant and desirable productivity elements. A creative dominant short stem donor with stems up to 90 cm and a weight of 100 grains per plant more than 4.0 g has been made. A short stem spike shortness donor Dwarf 1possesses a significant reserve of common genetic mutation of quantitative characteristics, which can be used by direct and indirect selection. This population has been represented by its large amount, in order to enhance capabilities of directional selection plants short stem providing with the desired productivity components during the studying. Informative additive genetic cluster analysis is high. Plants productivity is considered to be extremely complicated selection characteristics, including many component constituents parts related genetically. One of these traits changing inevitably causes genetic changes in other breeding traits. The aim of the task should be set clearly and information flow should be methodically and genetically corrected used. Keywords: winter rye, the efficiency of selection, inheritance, short stem, Dwarf 1, pleiotropic effects, genotypic, additive correlation. | Использованием генетического кластерного анализа в системе родители-потомки на протяжении 38 поколений направленной селекции по короткостебельности снижено высоту растений озимой ржи до 90 см при увеличении интегральных признаков определяющих продуктивность. Направленный отбор по короткостебельности родительских растений проявил плейотропный эффект на увеличение средних продуктивной кустистости, длины колоса, числа цветков в колосе, озерненности колоса при одновременном уменьшении продуктивности колоса, растения и массы 100 зерен прямых потомков. Высота растений донора Гном 1 контролировалась преимущественно генетическими факторами и мало зависела от влияния условий среды. Отбор по крупности зерна элитных растений обуславливал генетическое увеличение средней высоты семей в следующем поколении, что не удовлетворяло требованиям концепции селекции. Поэтому, направленные отборы по результатам структурного анализа ежегодно проводились в два этапа, сначала на выраженную короткостебельность, а среди них, на высокую массу 100 зерен с растения и желательными элементами продуктивности. Создан креативный донор доминантной короткостебельности с высотой стебля до 90 см и массой 100 зерен с растения 4,0 г. У донора короткостебельности имеется существенный резерв генетической изменчивости количественных признаков, который можно использовать прямым и косвенным отбором. За годы исследований популяция была представлена большим объемом для того, чтобы увеличить возможности проведения направленного отбора короткостебельных растений с желательными свойствами слагаемых продуктивности. Информативность генетического аддитивного кластерного анализа высокая. Продуктивность растения чрезвычайно сложный селекционный признак, который включает много компонентных слагаемых, генетически связанных между собой. Необходимо ставить перед собой цели, задачи, методически и генетически корректно использовать поток информации. | Використанням генетичного кластерного аналізу в системі батьки-нащадки протягом 38 поколінь спрямованої селекції на короткостеблість зменшено висоту рослин жита озимого до 90 см з одночасним збільшенням інтегральних складових продуктивності. Спрямований добір за короткостеблістю батьківських рослин проявив плейотропний ефект на збільшення середніх величин продуктивної кущистості, довжини колоса, числа квіток, зерен, озерненості колоса та одночасного зменшення продуктивності колоса, рослини і маси 100 зерен прямих нащадків. Висота рослин донора короткостеблості Гном 1 контролювалася переважно генетичними чинниками й мало залежала від упливу умов середовища. Добір по крупності зернівки елітних рослин зумовлював генетичне збільшення середньої висоти сімей у наступному поколінні, що не задовольняло вимогам концепції селекції. Тому спрямовані добори за результатами структурного аналізу щорічно проводилися в два етапи. Перший – на виражену короткостеблість, а серед них – на високу масу 100 зерен з рослини та бажаними елементами продуктивності. Створено креативний донор домінантної короткостеблості з висотою стебла до 90 см і масою 100 зерен з рослини понад 4,0 г. У донора короткостеблості Гном 1 існує істотний резерв загальної генетичної мінливості кількісних ознак, який можна використовувати прямим і опосередкованим добором. За роки досліджень популяція представлена великим обсягом, з метою збільшення можливостей проведення спрямованого добору короткостеблових рослин з поєднанням бажаних складових продуктивності. Інформативність генетичного адитивного кластерного аналізу висока. Продуктивність рослини надзвичайно складна селекційна ознака, яка включає в себе багато складових компонентів, генетично пов’язаних між собою. Зміна однієї з цих ознак неодмінно зумовлює генетичну зміну інших селекційних ознак. Необхідно чітко ставити мету завдання, методично та генетично коректно використовувати потік інформації.

The article discloses the meaning of botanical semantics, highlights practical appliance of binary scientific botanic nomenclature during plant varieties identification. It is the binary nomenclature of introduced cultivars that requires a scientific approach to structuring and developing the methodological and source learning database of botanical names in Ukrainian and Latin. According to the results of analytic monitoring, research aspects of differentiation of systematic units are shown, as well as certain rules and recommendations concerning theoretically sustained names of botanical taxa in Ukrainian and Latin. The scientific search for harmonization will enable to improve the practical appliance of methodological and linguistic and orthographic requirements and rules of spelling for botanical taxa names during the registration of rights on them. Spelling harmonization by Linnaeus semantic (in Latin) will facilitate a uniform approach to updating methodological and source studying database of binary names of the introduced cultivars of botanical taxa. | Раскрыто значение ботанической систематики, освещено практическое применение бинарной научной ботанической номенклатуры при идентификации сортов растений. Именно бинарная номенклатура интродуцированных культиваров требует научного подхода к структуризации и формированию методико-ключевой базы ботанических названий на украинском и латинском языках. Результатами аналитического мониторинга показаны научные аспекты дифференциации систематических единиц, приведены некоторые правила и рекомендации относительно научно обоснованных названий ботанических таксонов на украинском и латинском языках. Научный поиск гармонизации позволит усовершенствовать практическое применение методико-лингвистических и орфографических требований и правил правописания названий ботанических таксонов в процессе государственной регистрации сортов и прав на них. Гармонизация правописания по систематике Линнея (на латинском языке) будет благоприятствовать единому подходу к актуализации методико-ключевой базы бинарных названий интродуцированных культиваров ботанических таксонов. | Розкрито значення ботанічної систематики та висвітлено практичне застосування бінарної наукової ботанічної номенклатури під час проведення ідентифікації сортів рослин. Саме бінарна номенклатура інтродукованих культиварів вимагає наукового підходу до структуризації і формування методично-джерелознавчої бази ботанічних назв рослин українською і латинською мовами. За результатами аналітичного моніторингу висвітлено наукові аспекти диференціації систематичних одиниць, подано деякі правила та рекомендації стосовно науково обґрунтованих назв ботанічних таксонів українською і латинською мовами. Науковий пошук гармонізації дозволить удосконалити практичне застосування методично-лінгвістичних та орфографічних вимог і правил правопису назв ботанічних таксонів під час державної реєстрації сортів та прав на них. Гармонізація правопису за систематикою Ліннея (латинською мовою) сприятиме єдиному підходу для актуалізації методологічно-джерелознавчої бази бінарних назв інтродукованих культиварів ботанічних таксонів.

Key morphological and agrobiological traits of lately bred domestic varieties of biennial soft winter wheat, expediency of their production, have been scrutinized. | Исследовано основные морфологические и агробиологические особенности вновь образованых отечественных сортов-двуручек пшеницы мягкой, целесообразность их внедрения в производство. | Досліджено основні морфологічні та агробіологічні особливості новостворених вітчизняних сортів-дворучок пшениці м’якої, а також доцільність впровадження їх у виробництво.

On the basis of literary sources history of origin and development of agriculture is rotined in Ancient. The first Civilizations arose up on fat streamside lands of the large rivers: Nile, Euphrates, tiger, Inda, Ganga and other Earths and plenty of water are fertile during an overflow, a warm climate allowed to Ancient civilizations to grow 2-3 harvests in a year. For the receipt of high harvests, a man had to study the modes of overflow of the rivers, look after heavenly bodies, determine the areas of scopes and terms of leadthrough of the field works. The decision of these questions resulted in the origin of agronomics, astronomy, mathematics. Large harvests were instrumental in the origin of peculiar, enriching of the states, to development of trade and culture on the whole. Riches of country and overpopulation resulted in the origin of wars which one states perished as a result of, second – blossomed. Scientists consider that a high culture, intensive exploitation of soils and aggressiveness of man, brought the most Ancient Civilizations over to the ecological crisis and their elimination. | На основании литературных источников показано историю возникновения и развития сельского хозяйства в Древности. Первые Цивилизации возникли на плодородных пойменных почвах больших рек (Нил, Евфрат, Тигр, Инд, Ганг и др.). Плодородные земли и большое количество воды во время разлива, теплый климат позволяли Древним Цивилизациям выращивать 2-3 урожая в год. Для получения высоких урожаев, человеку приходилось изучать режимы разлива рек, наблюдать небесные светила, определять участки границ и сроки проведения полевых работ. Решение этих вопросов привело к зарождению агрономии, астрономии, математики и др. наук. Большие урожаи способствовали возникновению частной собственности, обогащению государств, развитию торговли и культуры в целом. Богатство страны и перенаселенность приводили к возникновению войн, в результате которых одни государства погибали, вторые – расцветали. Ученые считают, что высокая культура, интенсивная эксплуатация почв и агрессивность человека привели Древнейшие Цивилизации к экологическому кризису и их уничтожению. | На основі літературних джерел наведено історію зародження і становлення сільського господарства в Давнину. Перші цивілізації виникли на родючих заплавних землях великих річок: Ніла, Євфрата, Тигра, Інда, Ганга та ін. Родючі землі, велика кількість води і теплий клімат сприяли стародавнім людям вирощувати 2-3 урожаї на рік. Для отримання високих урожаїв, людині доводилось вивчати режими розливу річок, вимірювати кордони полів і держави, визначати строки проведення польових робіт. Рішення цих питань привело до виникнення простих елементів математики, астрономії та ін. наук. Великі врожаї збільшували добробут не тільки людини, а й у цілому країни, що вело до розвитку культури, торгівлі, виникнення власності та агресії людини. Добробут та перенаселеність такої країни, призводили до виникнення війн, внаслідок яких одні країни гинули, інші – збагачувались. Вчені вважають, що висока культура, агресія людства призвели Стародавні Цивілізації до екологічної кризи та їх знищення.

Capitalistic relations were contributing to origination of research breeding during the second half of ХІХ Century. Breeding and seed companied were starting to emerge in Europe in the middle of ХІХ Century. Most famous among them were Velmoren, Depre, Turner (France), Rabbetge and Gizeke (Kleinvantsleben), Dippe und Shriber (Germany) and other. | Влияние иностранных семенных фирм на развитие семеноводства и селекции сахарной свеклы (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var altissima Doell) в Украине (конец ХVIII – начало ХХ столетия) (Франция); Раббетге и Гизеке (Клейнванцлебен), Диппе и Шрайбер (Германия) и другие. | Капіталістичні відносини сприяли розвитку бурякоцукрової промисловості та зародженню наукової селекції у другій половині ХІХ століття. Селекційно-насінницькі фірми в Європі почали виникати у середині ХІХ століття. Відомішими були - Вільморен, Депре, Турнер (Франція); Раббетге і Гізеке (Клейнванцлебен), Діппе і Шрайбер (Німеччина) та інші.

The article describes results of many years of Vavilov’s Poltava Institute for Agro-Industrial Production to the Development breeders work. Major bred and area-specific varieties of Lucerne, Awnless (Pumpelly’s) Brome, Winter and Spring Vetch, Clover, Fodder Beet, as well as certain peculiarities of their growing, are described in brief. | Представлены результаты многолетней работы селекционеров Полтавского института агропромышленного производства имени Н. И. Вавилова. Кратко охарактеризованы основные созданные и районированные сорта люцерны, костреца безостого, вики яровой и озимой, клевера, свѐклы кормовой и некоторые особенности их выращивания. | Представлено результати багаторічної роботи селекціонерів Полтавського інституту агропромислового виробництва імені М. І. Вавилова. Коротко охарактеризовано основні створені та районовані сорти люцерни, стоколосу безостого, вики ярої та озимої, конюшини, буряку кормового та деякі особливості їх вирощування.

The history of creation and distribution of apple cultivar Renet Burhardta created by N .A. Gartvis is described. | Описывается история создания и распространения сорта яблони Ренет Бурхардта, виведенного Н. А. Гартвисом. | Описано історію створення М. А. Гартвісом сорту яблуні Ренет Бурхардта та його поширення.

Щиро вітаючи В. В. Моргуна з ювілеєм, успішним творчим життям, високою державною відзнакою, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Український інститут експертизи сортів рослин і редколегія журналу „Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин” зичить йому високої наснаги, плідного творчого довголіття і приєднується до побажань авторів „Вік зрілості і мудрості” В. М. Маласая і В. М. Гаврилюка.

Purpose. To reveal the frequency and intensity of callus formation and organogenesis, the effectiveness of microclonal reproduction of various species of the genus Linum L. (Linaceae) in vitro. Methods. For in vitro induction of callus formation and organogenesis, hypocotyl segments of species Linum usitatissimum L. convar. elongatum and convar. usitatissimum, L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. were cultivated on Murashige and Skoog medium supplementedwith 0.05 mg/l 1-naphthylacetic acid and 1.0 mg/l 6-benzyl aminopurine at 22–24 °C, relative humidity of 60–80%,with 16 hours photoperiod (2500 flux). For microclonal reproduction Murashige and Skoog, White, Gamborg and Eveleigh media and their modifications were used. The measurement results were interpreted by the arithmetic mean, standard error for the sample mean, the leastsignificantdifference and ranked. Results. Different species of the genus Linum to a large extend are capable of forming callus and regenerating shoots under the specified cultivation conditions. The frequency of callus formation for the studied samples on the 35th day of cultivation varied within 81.25–100%, the mass of callus from one explant – 0.21–1.64 g, the frequency of organogenesis – 12.50–100%, the number of shoots – 1.8–7.6 pcs. and the height of the shoots was 0.82–2.12 cm. The following species: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne and L. strictum were distinguished by a high intensity of callus formation. Intensive organogenesis was pecular to L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum and L. grandiflorum. The efficiency of somaclone obtaining was quite low in L. nervosum and L. campanulatum. In total, for the microclonal reproduction of species of the genus Linum Murashige and Skoog, Gamborg and Eveleighmedia supplementedwith 12.5 g/l glucose were optimal. At the final stages of microclonal propagation, before transferring microclones in vivo, it is advisable to use White medium, which contributes to a high frequency of rhizogenesis. Varieties of L. usitatissimum convar. elongatum and convar. usitatissimum had diffe­rent responses to in vitro culture. Conclusions. The frequency and intensity of callus formation and organogenesis, the effectiveness of microclonal reproduction depended on the genotype of a particular species; therefore it is advisable to select the composition of the nutrient medium and growth regulators for each of them. Some species of the genus Linum have not yet been studied in vitro, so the obtained results allow expanding the scope of their use in practice, in particular in breeding as a new source material with somaclonal variation, interspecific crosses, and ornamental floriculture. | Цель. Установить частоту и интенсивность каллусо- и органогенеза, эффективность микроклонального размножения различных видов рода Linum L. (Linaceae) в условиях in vitro. Методы. Для индуцирования каллусо- и органогенеза в условиях in vitro гипокотильные сегменты видов Linum usitatissimum L. (convar. elongatum и convar. usitatissimum), L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. культивировали на среде Мурасиге и Скуга с добавлением 0,05 мг/л 1 наф­тилуксусной кислоты и 1,0 мг/л 6 бензиламинопурина при 16 часовом фотопериоде, интенсивности освещения 2500 лк, относительной влажности 60–80% и температуре воздуха 22–24 °С. Для микроклонального размножения использовали среды Мурасиге и Скуга, Уайта, Гамборга и Эвелега и их модификации. Результаты измерений интерпретировали по среднему арифметическому, погрешности выборочной средней, наименьшей существенной разнице и ранжировали. Результаты. Различные виды рода Linum в значительной мере способны к образованию каллуса и регенерации побегов в условиях in vitro при указанных условиях культивирования. Частота каллусогенеза для исследуемых образцов на 35-е сутки культивирования колебалась в пределах 81,25–100,00%, масса каллуса с одного экспланта – 0,21–1,64 г, частота органогенеза – 12,50–100%, количество побегов – 1,8–7,6 шт. и высота побегов – 0,82–2,12 см. По высокой интенсивности каллусообразования выделились следующие виды: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne и L. strictum. Наиболее интенсивный органогенез свойственный видам L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum и L. grandiflorum. Эффективность получения сомаклонов была достаточно низкой у L. nervosum и L. campanulatum. В целом для микроклонального размножения видов рода Linum. оптимальными являются среды Мурасиге и Скуга, Гамборга и Эвелега с добавлением 12,5 г/л глюкозы. На завершающих этапах микроклонального размножения перед переносом микроклонов in vivo целесообразно использовать среду Уайта, которая способствует высокой частоте ризогенеза. Разновидности L. usitatissimum convar. elongatum и convar. usitatissimum имели разную реакцию на культивирование в условиях in vitro. Выводы. Частота, интенсивность каллусо- и органогенеза, эффективность микроклонального размножения зависела от генотипа определенного вида, поэтому для каждого их них целе­сообразно отдельно подбирать состав питательной среды и регуляторы роста. Отдельные виды рода Linum не исследованы в условиях in vitro, поэтому полученные результаты дают возможность в дальнейшем расширить сферу их использования в практической деятельности, в частности в селекции как новый исходный материал с сомаклональной изменчивостью, в межвидовых скрещиваниях, в декоративном цветоводстве. | Мета. Установити частоту та інтенсивність калусо- й органогенезу, ефективність мікроклонального розмноження різних видів роду Linum L. (Linaceae) в умовах in vitro. Методи. Для індукування калусо- й органогенезу в умовах in vitro гіпокотильні сегменти видів Linum usitatissimum L. convar. elongatumі convar. usitatissimum, L. tenue Desf., L. bienne Mill., L. corymbulosum Pchb., L. nervosum Waldst. & Kit., L. flavum L., L. campanulatum L., L. perenne L., L. austriacum L., L. grandiflorum Desf., L. strictum L. культивували на середовищі Мурасіге і Скуга з додаванням 0,05 мг/л 1 нафтилоцтової кислоти та 1,0 мг/л 6 бензиламінопурину за 16 годинного фотоперіоду, інтенсивності освітлення 2500 лк, відносній вологості 60–80% і температурі повітря 22–24 °С. Для мікроклонального розмноження використовували середовища Мурасіге і Скуга, Уайта, Гамборга і Евелега та їх модифікації. Результати вимірювань інтерпретували за середнім арифметичним, похибкою вибіркової середньої, найменшою істотною різницею та ранжирували. Результати. Різні види роду Linum значною мірою здатні до утворення калусу і регенерації пагонів за вказаних умов культивування. Частота калусогенезу для досліджуваних зразків на 35-ту добу культивування змінювалася в межах 81,25–100%, маса калусу з одного експланта – 0,21–1,64 г, частота органогенезу – 12,50–100%, кількість пагонів – 1,8–7,6 шт. і висота пагонів – 0,82–2,12 см. За високою інтенсивністю калусоутворення виділилися такі види: L. usitatissimum convar. elongatum, L. tenue, L. bienne і L. strictum. Найінтенсивніший органогенез властивий видам L. tenue, L. bienne, L. flavum, L. austriacum і L. grandiflorum. Ефективність отримання сомаклонів була досить низькою в L. nervosum і L. campanulatum. Загалом для мікроклонального розмноження видів роду Linum оптимальними є середовища Мурасіге і Скуга, Гамборга і Евелега з додаванням 12,5 г/л глюкози. На завершальних етапах мікроклонального розмноження перед перенесенням мікроклонів in vivo доцільно використовувати середовище Уайта, яке сприяє високій частоті ризогенезу. Різновиди L. usitatissimum convar. elongatum і convar. usitatissimum мали різну реакцію на культивування в умовах in vitro. Висновки. Частота, інтенсивність калусо- й органогенезу, ефективність мікроклонального розмноження залежала від генотипу певного виду, тому для кожного з них доцільно окремо добирати склад поживного середовища і регулятори росту. Деякі види роду Linum ще не досліджені в умовах in vitro, тому отримані результати надалі дають змогу розширити сферу їх використання у практичній діяльності, зокрема в селекції як новий вихідний матеріал із сомаклональною мінливістю, у міжвидових схрещуваннях, у декоративному квітникарстві.

Purpose. Introduction to in vitro culture and obtaining of callus from mature embryos of 3 spelt samples and comparing the effectiveness of their callusogenesis with 2 soft wheat samples. Methods. Five samples of hexaploid wheat (three of spelt and two of soft wheat) were taken for experiments. Surface sterilization of grains was carried out in 96% ethanol and 5% sodium hypochlorite solution. Mature embryos were used as explants. Three types of MS culture media with different component compositions were used for callusogenesis. Explants were cultivated in the dark for 21 days. Results. The optimal conditions for the induction of tissue culture of Triticum spelta L. and T. aestivum L. from mature embryos were selected. Received calli from different samples, which were grown on three types of culture media MS, did not differ morphologically from each other. A genetic predisposition to callus formation was observed for specimens of ‘Evropa’ spelt variety and soft wheat ‘Bunchuk’ and ‘Elehiia Myronivska’ wheat samples regardless of the composition of the MS medium, while callus formation was slow on the explants of ‘Zoria Ukrainy’ cultivar. Conclusions. A tissue culture of 3 spelt samples and 2 soft wheat samples was obtained using mature embryos as explants. It was found that a nutrient medium containing 3% sucrose and supplemented with 2 mg/L 2,4-D, 10 ml/L silver nitrate was the most effective for callus formation from mature germ explants of soft wheat and spelt. The efficiency of the calluso­genesis on the 21st day of cultivation, depending on the sample, varied in the range of 80.2–100.0%. The studied samples differed among themselves in their ability to form calli on nutrient media with different component composition. The efficiency of spelt callusogenesis was first studied in Ukraine. | Цель. Введение в культуру in vitro и получение каллюса от зрелых зародышей 3 образцов спельты и сравнение эффективности их каллюсогенеза с 2 образцами пшеницы мягкой. Методы. Для работы взяты 5 образцов гексаплоидной пшеницы – 3 спельты и 2 пшеницы мягкой. Поверхностную стерилизацию зерна проводили в 96% этиловом спирте и 5% растворе гипохлорита натрия. В качестве эксплантов использовализрелые зародыши. Для калюсогенеза использовали три типа питательных сред МS с различным компонентным составом. Экспланты культивировали в темноте 21 день. Результаты. Подобраны оптимальные условия для индукции культуры тканей Triticum spelta L. и T. aestivum L. из зрелых зародышей. Полученные каллюсы из разных образцов, которые выращивали на трех типах питательных сред МS, не отличались между собой морфологически. Наблюдали генетическую предрасположенность к каллюсообразованию образцов спельты сорта ‘Європа’ и пшеницы мягкой сортов ‘Бунчук’ и ‘Елегія Миронівська’ независимо от состава среды MS в то время, как на эксплантах спельты сорта ‘Зоря України’ происходило медленное формирование каллюса. Выводы. Получено культуру тканей 3 образцов спельты и 2 образцов пшеницы мягкой с использованием в качестве эксплантов зрелых зародышей. Установлено, что наиболее эффективной для каллюсообразования из эксплантов зрелых зародышей пшеницы мягкой и спельты была питательная среда, дополненная 2 мг/л 2,4-Д, 10 мл/л нитрата серебра и содержащая 3% сахарозы. Среднее значение эффективности каллюсогенеза при этом составляло 80,2–100,0% на 21 сутки выращивания. Исследуемые образцы отличались между собой способностью формировать каллюс на питательных средах с различным компонентным составом. Впервые в Украине исследована эфективность каллюсогенеза спельты. | Мета. Введення в культуру in vitro та одержання калюсів із зрілих зародків 3 зразків пшениці спельти та порівняння ефективності їхнього калюсогенезу із 2 зразками пшениці м’якої. Методи. Для проведення цього дослідження було обрано 5 зразків гексаплоїдної пшениці: 3 – спельти та 2 – пшениці м’якої. Стерилізацію зерна проводили 96% етиловим спиртом та 5% розчином гіпохлориту натрію. Для уведення в культуру in vitro експлантами брали зрілі зародки. Для калюсогенезу використали три типи живильних середовищ Мурасіге і Скуга (МS) з різним компонентним складом. Експланти культивували в темряві 21 добу. Результати. Підібрано оптимальні умови для індукції культури тканин Triticum spelta L. та T. aestivum L. із зрілих зародків. Отримані з різних зразків калюси, які вирощували на трьох типах модифікованого живильного середовища МS, не відрізнялись між собою морфологічно. У сортів спельти ‘Європа’ і пшениці м’якої ‘Бунчук’ та ‘Елегія Миронівська’ незалежно від складу середовища спостерігали високу ефективність калюсоутворення, у той час як на експлантах спельти сорту ‘Зоря України’ відбувалось повільне формування калюсу.Висновки. З експлантів зрілих зародків отримано культуру тканин 3 зразків спельти та 2 зразків пшениці м’якої. Встановлено, що найефективнішими для калюсоутворення з експлантів зрілих зародків пшениці м’якої та спельти було живильне середовище MS з 3% сахарози, доповнене 2 мг/л 2,4-Д, 10 мл/л арґентумом нітрату. Ефективність калюсогенезу на 21 добу культивування, залежно від зразка, варіювала в межах 80,2–100,0%. Досліджувані зразки відрізнялись між собою за здатністю формувати калюси на живильних середовищах із різним компонентним складом.