Purpose. To find out the ecological importance of winter triticale varieties in the formation of species diversity of agro-ecosystems. Methods. Field, laboratoryones and mathematical and statistical analysis. Results. The authors studied ecological importance of winter triticale varieties of forest-steppe and Polissia ecotopes as determinants of agrobiocenosis in the structural and functional organization of species diversity. It was found that less favourable ecological niche for pests-phytophags is such winter triticale varieties and lines as ‘Slavetne’, ‘AD 256’, ‘Chaian’, ‘DAU 5’, for epiphytoparasites – ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’, ‘Yaguar’, respectively. It is determined that varieties and lines of winter triticale such as ‘AD 256’, ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’ show high biological ability to compete with synanthropic vegetation and form distinct associations of segetal plants. Conclusions. It was found that agrophytocenoses of the studied varieties of winter triticale under the conditions of forest-steppe, Polissia-forest-steppe and Polissia ecotops determined in movements structural and functional organization of species diversity of agroecosystems. | Цель. Выяснить экологическое значение сортов тритикале озимого в формировании видового разнообразия агроэкосистем. Методики. Полевые, лабораторные исследования и математически-статистический анализ. Результаты. Исследовано экологическое значение сортов тритикале озимого лесостепного и полесского экотопов как детерминантов агробиоценоза в структурно-функциональной организации видового разнообразия. Установлено, что малоблагоприятной экологической нишей для вредителей-фитофагов являются такие сорта и линии тритикале озимого, как: ‘Славэтнэ’, ‘АД 256’, ‘Чаян’, ‘ДАУ 5’, для эпифитопаразитов – ‘Виватэ Носовское’, ‘Пшеничное’, ‘Славэтнэ улучшенное’, ‘Славэтнэ’, ‘Ягуар’ соответственно. Установлено, что сорта и линии тритикале озимого ‘АД 256’, ‘Виватэ Носовское’, ‘Пшеничное’, ‘Славэтнэ улучшенное’, ‘Славэтнэ’ проявляют высокую биологическую способность конкурировать с синантропной растительностью и формировать четко выраженные ассоциаций фитосегеталов. Выводы. Установлено, что агрофитоценозы исследованных сортов тритикале озимого в условиях лесостепного, полесско-лесостепного и полесского экотопов в динамике определяют структурно-функциональную организацию видового разнообразия агроэкосистем. | Мета. З’ясувати екологічне значення сортів тритикале озимого у формуванні видового різноманіття агроекосистем. Методи. Польові, лабораторні дослідження та математично-статистичний аналіз. Результати. Досліджено екологічне значення сортів тритикале озимого лісостепового й поліського екотопів як детермінантів агробіоценозу в структурно-функціональній організації видового різноманіття. Встановлено, що малосприятливою екологічною нішею для шкідників-фітофагів є такі сорти й лінії тритикале озимого, як ‘Славетне’, ‘АД 256’, ‘Чаян’, ‘ДАУ 5’, для епіфітопаразитів – ‘Вівате Носівське’, ‘Пшеничне’, ‘Славетне поліпшене’, ‘Славетне’, ‘Ягуар’ відповідно. З’ясовано, що сорти й лінії тритикале озимого ‘АД 256’, ‘Вівате Носівське’, ‘Пшеничне’, ‘Славетне поліпшене’, ‘Славетне’ виявляють високу біологічну здатність конкурувати з синантропною рослинністю та формувати чітко виражені асоціації фітосегеталів. Висновки. Встановлено, що агрофітоценози досліджених сортів тритикале озимого в умовах лісостепового, полісько-лісостепового й поліського екотопів у динаміці визначають структурно-функціональну організацію видового різноманіття агроекосистем.

Purpose. To find out the ecological importance of winter triticale varieties in the formation of species diversity of agro-ecosystems. Methods. Field, laboratoryones and mathematical and statistical analysis. Results. The authors studied ecological importance of winter triticale varieties of forest-steppe and Polissia ecotopes as determinants of agrobiocenosis in the structural and functional organization of species diversity. It was found that less favourable ecological niche for pests-phytophags is such winter triticale varieties and lines as ‘Slavetne’, ‘AD 256’, ‘Chaian’, ‘DAU 5’, for epiphytoparasites – ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’, ‘Yaguar’, respectively. It is determined that varieties and lines of winter triticale such as ‘AD 256’, ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’ show high biological ability to compete with synanthropic vegetation and form distinct associations of segetal plants. Conclusions. It was found that agrophytocenoses of the studied varieties of winter triticale under the conditions of forest-steppe, Polissia-forest-steppe and Polissia ecotops determined in movements structural and functional organization of species diversity of agroecosystems.

Purpose. To find out the ecological importance of winter triticale varieties in the formation of species diversity of agro-ecosystems. Methods. Field, laboratoryones and mathematical and statistical analysis. Results. The authors studied ecological importance of winter triticale varieties of forest-steppe and Polissia ecotopes as determinants of agrobiocenosis in the structural and functional organization of species diversity. It was found that less favourable ecological niche for pests-phytophags is such winter triticale varieties and lines as ‘Slavetne’, ‘AD 256’, ‘Chaian’, ‘DAU 5’, for epiphytoparasites – ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’, ‘Yaguar’, respectively. It is determined that varieties and lines of winter triticale such as ‘AD 256’, ‘Vivate Nosivske’, ‘Pshenychne’, ‘Slavetne polipshene’, ‘Slavetne’ show high biological ability to compete with synanthropic vegetation and form distinct associations of segetal plants. Conclusions. It was found that agrophytocenoses of the studied varieties of winter triticale under the conditions of forest-steppe, Polissia-forest-steppe and Polissia ecotops determined in movements structural and functional organization of species diversity of agroecosystems.

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm). | Цель. Исследование нормы реакции сортов боба овощного в зависимости от площади питания, в частности ширины междурядий. Методы. Полевой, биометрический, статистический, лабораторный. Результаты. Исследования проводили в 2012-2014 гг. с сортами ‘Карадаг’ (к), ‘Виндзорские’, ‘Бартоли’ и ‘Карестино’. В процессе исследований были изучены особенности формирования высоты растений, количества бобов и массы семян сортов боба овощного в зависимости от ширины междурядий в фазу технической спелости бобов. Установлено, что дифференциал прироста растений в высоту наиболее ощутимо изменялся у сорта ‘Виндзорски’ (+9,3 см/на каждые 10 см) в случае сужения ширины междурядий от 60 до 20 см. Количество бобов и масса семян з растения были наибольшими у сорта ‘Виндзорски’ и составляли соответственно 8,9 шт. и 14,44 г. Сорт ‘Карестино’ характеризовался крупными семенами, масса которых с растения составляла 10,56 г, и формировал наименьшее количество бобов – 6,6 шт. Выводы. Максимальное влияние площади питания на высоту растений обнаружено в фазу технической спелости бобов. Наибольший прирост высоты растений на каждые 10 см ширины междурядий отмечено у сортов ‘Карадаг’ и ‘Виндзорски’. Количество бобов на растениях также зависело от площади питания растения. С ее уменьшением количество семян на растениях и их масса с одного растения уменьшались во всех вариантах. Количество бобов и масса семян с растения были самыми большими на вариантах с площадью питания 1200 см2 (ширина междурядий 60 см). | Мета. Дослідження норми реакції сортів бобу овочевого залежно від площі живлення, зокрема ширини міжрядь. Методи. Польовий, бiометричний, стaтистичний, лабораторний. Результати. Дослідження проводили в 2012–2014 рр. із сортами ‘Карадаг’ (к), ‘Віндзорські’, ‘Бартолі’ й ‘Карестіно’. В процесі досліджень було вивчено особливості формування висоти рослин, кількості бобів та маси насіння сортів бобу овочевого залежно від ширини міжрядь у фазу технічної стиглості бобів. Встановлено, що диференціал приросту рослин у висоту найвідчутніше змінювався в сорту ‘Віндзорські’ (+9,3 см/на кожні 10 см) у разі звуження ширини міжрядь від 60 до 20 см. Кількість бобів і маса насіння з рослини були найбільшими в сорту ‘Віндзорські’ й становили відповідно 8,9 шт. та 14,44 г. Сорт ‘Карестіно’ характеризувався крупним насінням, маса якого з рослини становила 10,56 г, і формував найменшу кількість бобів – 6,6 шт. Висновки. Максимальний вплив площі живлення на висоту рослин виявлено у фазу технічної стиглості бобів. Найбільший приріст висоти рослин на кожні 10 см ширини міжрядь зафіксовано в сортів ‘Карадаг’ та ‘Віндзорські’. Кількість бобів на рослинах також залежала від площі живлення рослини. З її зменшенням кількість насіння на рослинах та їхня маса з однієї рослини зменшувались у всіх варіантах. Кількість бобів та маса насіння з рослини були найбільшими у варіантах з площею живлення 1200 см2 (ширина міжрядь 60 см).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

Purpose. Creation the sets of recombinant-inbred lines for marking and mapping of frost resistance QTL in winter barley. Methods. Hybridization, artificial vernalization, growing plants under long-day conditions in phytotron light chambers and on a plot of land under natural daylight duration condition, DNA isolation with use CTAB-buffer, spectrophotometric determination of DNA concentration, polymerase chain reaction with direct primers, agarose and polyacrylamide gels electrophoresis, method of mathematical statistics chi-square test (χ2). Results. Using the SSD (single seed descent) method with maximum avoidance of selection, a set of 265 recombinant inbred lines F9 from the cross combination of the varieties ‘Khutorok’ / ‘Grabe’ was created, differing in the level of frost resistance, type of development and other traits. The creation of RIL from the crossing of the varieties ‘Akademichnyi’ / ‘Luran’ (170 lines F4) and ‘Tymofei’ / ‘Snihova Koroleva’ (145 lines F5) continues. The polymorphism of parental genotypes for the 14 microsatellite loci of chromosome 5H, including those localized in the region of the Fr-H1 and Fr-H2 key genes of the main frost resistance QTL. The allelic differences between parental varieties in several cross combinations were detected for a number of the studied microsatellite loci. The inheritance pattern of polymorphic microsatellite loci alleles in F1 hybrids from three cross combinations and individual plants from F2 populations ‘Akademichnyi’ / ‘Luran’ was investigated. Conclusions. The created RILs are suitable for use in barley genetic studies for identification, labeling, mapping of the main genes and QTL of qualitative and quantitative traits, primarily frost resistance. Polymorphic microsatellite loci were identified, which can be used for further analysis of recombinant-inbred lines, manipulation of genetic diversity, tracing inheritance and studying the effects of their alleles by the level of frost resistance and other traits of barley. | Мета. Створити набори рекомбінантно-інбредних ліній для маркування та картування QTL морозостійкості озимого ячменю. Методи. Гібридизація, штучна яровизація, вирощування рослин в умовах подовженого дня світлих камер фітотрона та на вегетаційному майданчику за природної тривалості дня, виділення ДНК за допомогою ЦТАБ-буфера, спектрофотометричне визначення концентрації ДНК, полімеразна ланцюгова реакція з направленими праймерами, електрофорез в агарозному та поліакриламідному гелях, метод математичної статистики хi-квадрат (χ2). Результати. Методом НОН (SSD) – нащадки однієї насінини (single seed descent) – з максимальним уникненням дії добору створено набір з 265 рекомбінантно-інбредних ліній F9 комбінації схрещування сортів ‘Хуторок’ / ‘Grabe’, що різняться за рівнем морозостійкості, типом розвитку та іншими ознаками. Триває створення рекомбінантно-інбредних ліній від схрещування сортів ʽАкадемічний’ / ʽLuran’ (170 ліній F4) і ʽТимофей’ / ʽСнігова королева’ (145 ліній F5). Оцінено поліморфізм батьківських генотипів за 14 мікросателітними локусами хромосоми 5Н, зокрема локалізованих в області ключових генів QTL морозостійкості Fr-H1 і Fr-H2. Виявлено алельні відмінності між батьківськими сортами в декількох комбінаціях схрещування за низкою проаналізованих мікросателітних локусів. Досліджено характер успадкування алелів поліморфних МС-локусів у гібридів F1 трьох комбінацій схрещування та рослин популяцій F2 ʽАкадемічний’ / ʽLuran’. Висновки. Створені рекомбінантно-інбредні лінії придатні для використання у генетичних дослідженнях з метою ідентифікації, маркування, картування головних генів та QTL якісних і кількісних ознак ячменю, передусім морозостійкості. Визначено поліморфні мікросателітні локуси, що можуть бути застосовані для подальшого аналізу популяції рекомбінантно-інбредних ліній, маніпулювання генетичним різноманіттям, простеження успадкування, визначення ефектів їхніх алелів або генів, тісно зчеплених з ними за рівнем морозостійкості, та інших ознак ячменю.

Мета. Створити набори рекомбінантно-інбредних ліній для маркування та картування QTL морозостійкості озимого ячменю. Методи. Гібридизація, штучна яровизація, вирощування рослин в умовах подовженого дня світлих камер фітотрона та на вегетаційному майданчику за природної тривалості дня, виділення ДНК за допомогою ЦТАБ-буфера, спектрофотометричне визначення концентрації ДНК, полімеразна ланцюгова реакція з направленими праймерами, електрофорез в агарозному та поліакриламідному гелях, метод математичної статистики хi-квадрат (χ2). Результати. Методом НОН (SSD) – нащадки однієї насінини (single seed descent) – з максимальним уникненням дії добору створено набір з 265 рекомбінантно-інбредних ліній F9 комбінації схрещування сортів ‘Хуторок’ / ‘Grabe’, що різняться за рівнем морозостійкості, типом розвитку та іншими ознаками. Триває створення рекомбінантно-інбредних ліній від схрещування сортів ʽАкадемічний’ / ʽLuran’ (170 ліній F4) і ʽТимофей’ / ʽСнігова королева’ (145 ліній F5). Оцінено поліморфізм батьківських генотипів за 14 мікросателітними локусами хромосоми 5Н, зокрема локалізованих в області ключових генів QTL морозостійкості Fr-H1 і Fr-H2. Виявлено алельні відмінності між батьківськими сортами в декількох комбінаціях схрещування за низкою проаналізованих мікросателітних локусів. Досліджено характер успадкування алелів поліморфних МС-локусів у гібридів F1 трьох комбінацій схрещування та рослин популяцій F2 ʽАкадемічний’ / ʽLuran’. Висновки. Створені рекомбінантно-інбредні лінії придатні для використання у генетичних дослідженнях з метою ідентифікації, маркування, картування головних генів та QTL якісних і кількісних ознак ячменю, передусім морозостійкості. Визначено поліморфні мікросателітні локуси, що можуть бути застосовані для подальшого аналізу популяції рекомбінантно-інбредних ліній, маніпулювання генетичним різноманіттям, простеження успадкування, визначення ефектів їхніх алелів або генів, тісно зчеплених з ними за рівнем морозостійкості, та інших ознак ячменю.

Purpose. To highlight the durum winter wheat breeding results at the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation (PBGI – NCSCI) during many years. Methods. Multiple both intraspecific and interspecific (with varieties and forms of common wheat) hybridization, including introgressive hybridization to create certain desired genotypes. Evaluation of the created lines and hybrids by a number of biological and economic characteristics, including the resistance to frost (winter hardiness), drought and main diseases, as well as protein content in the grain and its vitreousness. Results. There were 6 durum winter wheat cultivars replacement in Ukraine during past 65 years, with the leading role in the assortment belonging to cultivars created at the PBGI – NCSCI. The creation of varieties was focused on the introgression of dwarfism genes and alleles with low photoperiod sensitivity, improving floral fertility, increasing resistance to biotic and abiotic stresses. New cultivars (the sixth cultivars replacement) belong to the varieties of durum winter wheat leucurum (‘Lainer’, ‘Shliachetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Zolotystyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Sriblastyi’), hordeiforme (‘Areal Odeskyi’, ‘Hranatovyi’) and leucomelan (‘Prestyzhnyi’, ‘Yaskravyi’). All of them are cultivars of intensive type and universal use which are characterized by high resistance to lodging, drought and the most common diseases and average or above average frost resistance. Their grain has high vitreousness and high or above average protein content. Conclusions. Today, in the agricultural production of the steppe and forest-steppe zones of Ukraine, the most common cultivars of hard winter wheat of the fifth cultivars replacement are well established and therefore the most widespread: ‘Hardemarin’, ‘Burshtyn’, ‘Kontynent’, ‘Kreiser’, ‘Linkor’ and ‘Bosfor’. New varieties (sixth cultivars replacement) are also gradually spreading: ‘Areal Odeskyi’, ‘Liner’, ‘Prestyzhnyi’, ‘Shliakhetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Yaskravyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Hranatovyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Zolotystyi’ and ‘Sribliastyi’ which belong to the selection of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation. | Мета. Висвітлити результати багаторічних досліджень із селекції твердої озимої пшениці в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ – НЦНС). Методи. Багаторазова внутрішньовидова та міжвидова (з сортами та формами пшениці м’якої) гібридизація, зокрема й інтрогресивна гібридизація для створення бажаних генотипів. Оцінювання одержаних ліній та гібридів за низкою біологічних і господарських ознак (зимо- та посухостійкістю, стійкістю проти основних хвороб, умістом білка в зерні та його склоподібністю). Результати. Протягом останніх 65 років в Україні відбулося шість сортозмін твердої озимої пшениці, а провідна роль у сортименті завжди належала сортам селекції СГІ – НЦНС. Їхнє створення було сконцентровано на інтрогресії генів карликовості та алелів із низькою фотоперіодичною чутливістю, поліпшенні квіткової фертильності, підвищенні стійкості проти біотичних та абіотичних стресів. Нові сорти (VІ сортозміни) є різновидами пшениці твердої озимої leucurum (‘Лайнер’, ‘Шляхетний’, ‘Блискучий’, ‘Алмазний’, ‘Янтарний’, ‘Кришталевий’, ‘Золотистий’, ‘Мармуровий’, ‘Сріблястий’), hordeiforme (‘Ареал одеський’, ‘Гранатовий’) та leucomelan (‘Престижний’, ‘Яскравий’). Всі вони належать до інтенсивного типу, характеризуються універсальністю використання, високою стійкістю проти вилягання, посухи та найбільш поширених хвороб і середньою або вищою за середню морозостійкістю. Їхнє зерно має високу склоподібність і високий або вище за середній уміст протеїну. Висновки. Сорти пшениці твердої озимої V сортозміни ‘Гардемарин’, ‘Бурштин’, ‘Континент’, ‘Крейсер’, ‘Лінкор’ та ‘Босфор’ добре зарекомендували себе в сільськогосподарському виробництві Степу та Лісостепу України, а тому нині є найпоширенішими у цих ґрунтово-кліматичних зонах. Поступово набувають розповсюдження й нові сорти VІ сортозміни ‘Ареал одеський’, ‘Лайнер’, ‘Престижний’, ‘Шляхетний’, ‘Блискучий’, ‘Яскравий’, ‘Алмазний’, ‘Янтарний’, ‘Кришталевий’, ‘Гранатовий’, ‘Мармуровий’, ‘Золотистий’ і ‘Сріблястий’, виведені в СГІ – НЦНС.

Purpose. To highlight the durum winter wheat breeding results at the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation (PBGI – NCSCI) during many years. Methods. Multiple both intraspecific and interspecific (with varieties and forms of common wheat) hybridization, including introgressive hybridization to create certain desired genotypes. Evaluation of the created lines and hybrids by a number of biological and economic characteristics, including the resistance to frost (winter hardiness), drought and main diseases, as well as protein content in the grain and its vitreousness. Results. There were 6 durum winter wheat cultivars replacement in Ukraine during past 65 years, with the leading role in the assortment belonging to cultivars created at the PBGI – NCSCI. The creation of varieties was focused on the introgression of dwarfism genes and alleles with low photoperiod sensitivity, improving floral fertility, increasing resistance to biotic and abiotic stresses. New cultivars (the sixth cultivars replacement) belong to the varieties of durum winter wheat leucurum (‘Lainer’, ‘Shliachetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Zolotystyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Sriblastyi’), hordeiforme (‘Areal Odeskyi’, ‘Hranatovyi’) and leucomelan (‘Prestyzhnyi’, ‘Yaskravyi’). All of them are cultivars of intensive type and universal use which are characterized by high resistance to lodging, drought and the most common diseases and average or above average frost resistance. Their grain has high vitreousness and high or above average protein content. Conclusions. Today, in the agricultural production of the steppe and forest-steppe zones of Ukraine, the most common cultivars of hard winter wheat of the fifth cultivars replacement are well established and therefore the most widespread: ‘Hardemarin’, ‘Burshtyn’, ‘Kontynent’, ‘Kreiser’, ‘Linkor’ and ‘Bosfor’. New varieties (sixth cultivars replacement) are also gradually spreading: ‘Areal Odeskyi’, ‘Liner’, ‘Prestyzhnyi’, ‘Shliakhetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Yaskravyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Hranatovyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Zolotystyi’ and ‘Sribliastyi’ which belong to the selection of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation.

Purpose. To study the current state and structure of national plant variety resources, analyse the dynamics of their formation, identify new challenges and threats to national interests and food security of the state. Methods. The research used general scientific methods including hypothesis, observation, search with elements of extrapolation from the source database, analysis, comparative evaluation and synthesis to draw conclusions. Results. The physical and geographical location of Ukraine in the centre of Europe determines the export­import segment of resources of varieties and hybrids, which depends on international trends and trends in the food market. In recent years, our country has lost its leading position in the market of varietal plant resources. At the beginning of the third quarter of 2024, the share of varieties of Ukrainian applicants in the State Re­gister of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine was lower than that of foreign varieties, slightly exceeding 44% (corn – 45.3%, sunflower – 32.9%, vegetables – 23.3%, rapeseed – 19.1%, beetroot – 19.2%). Currently, the priority of domestic breeding is maintained for the following groups: cereals – 52.3%, fodder – 64.2%, medicinal – 88.7%. According to experts, in the coming years three quarters of the varieties of plants grown in our country will be of foreign origin.  This situation is of great concern not only because of the increased dependence on imports, but also because of the real prospect of the decline of domestic breeding and the emergence of risks in the field of plant variety rights protection. The reasons for this state of national varietal resources and trends in the development of the seed industry of the main strategic varieties were analysed, taking into account the production of seeds of both foreign and domestic breeding, the market share of which was determined during the research. The volumes and the main producers of conditioned seeds in Ukraine were determined. Conclusions. The state of plant variety resources was analysed, trends and main problems arising in the process of their formation were identified. The main directions of development and implementation of the norms of the European national legislation in the field of protection of rights to plant varieties and seed production were determined. | Мета. Дослідити сучасний стан і структуру національних сортових рослинних ресурсів, проаналізувати динаміку їхнього формування, встановити нові виклики та загрози, що постають перед національними інтересами й продовольчою безпекою держави. Методи. У процесі досліджень використовували загальнонаукові методи, зокрема гіпотези, спостереження, пошуковий з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних; аналізу, порівняльного оцінювання та синтезу для формування висновків. Результати. Фізико­географічне розташування України в центрі Європи визначає ресурсний експортно­імпортний сегмент сортів та гібридів, який залежить від міжнародних тенденцій і трендів продовольчого ринку. Останнім часом наша держава втрачає передові позиції на ринку сортових ресурсів сільськогосподарських культур. Частка сортів українських заявників у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на початку третього кварталу 2024 року була меншою, ніж іноземних, і трохи перевищувала 44% (кукурудзи – 45,3%, соняшнику – 32,9%, овочів – 23,3%, ріпаку – 19,1%, буряків – 19,2%). Наразі збережено пріоритетність вітчизняної селекції для таких груп: зернові – 52,3%, кормові – 64,2%, лікарські – 88,7%. За прогнозами фахівців, найближчими роками три четверті вирощуваних у нашій державі сортів сільськогосподарських культур будуть мати іноземне походження. Ця ситуація спричиняє значне занепокоєння не лише через посилення імпортної залежності, але й реальну перспективу занепаду вітчизняної селекції та формування ризиків у сфері охорони прав на сорти рослин. Проаналізовано причини такого стану національних сортових ресурсів і тенденції розвитку галузі насінництва основних стратегічних видів з огляду на виробництво насіння як іноземної, так і вітчизняної селекції, частку якого на ринку встановлено під час досліджень. Визначено обсяги та основних виробників кондиційного насіння в Україні. Висновки. Проаналізовано стан сортових рослинних ресурсів, виявлено тенденції та основні проблеми, що виникають у процесі їхнього формування. Визначено головні напрями розвитку та імплементації до норм європейського вітчизняного законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин і насінництва.

Мета. Дослідити сучасний стан і структуру національних сортових рослинних ресурсів, проаналізувати динаміку їхнього формування, встановити нові виклики та загрози, що постають перед національними інтересами й продовольчою безпекою держави. Методи. У процесі досліджень використовували загальнонаукові методи, зокрема гіпотези, спостереження, пошуковий з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних; аналізу, порівняльного оцінювання та синтезу для формування висновків. Результати. Фізико­географічне розташування України в центрі Європи визначає ресурсний експортно­імпортний сегмент сортів та гібридів, який залежить від міжнародних тенденцій і трендів продовольчого ринку. Останнім часом наша держава втрачає передові позиції на ринку сортових ресурсів сільськогосподарських культур. Частка сортів українських заявників у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на початку третього кварталу 2024 року була меншою, ніж іноземних, і трохи перевищувала 44% (кукурудзи – 45,3%, соняшнику – 32,9%, овочів – 23,3%, ріпаку – 19,1%, буряків – 19,2%). Наразі збережено пріоритетність вітчизняної селекції для таких груп: зернові – 52,3%, кормові – 64,2%, лікарські – 88,7%. За прогнозами фахівців, найближчими роками три четверті вирощуваних у нашій державі сортів сільськогосподарських культур будуть мати іноземне походження. Ця ситуація спричиняє значне занепокоєння не лише через посилення імпортної залежності, але й реальну перспективу занепаду вітчизняної селекції та формування ризиків у сфері охорони прав на сорти рослин. Проаналізовано причини такого стану національних сортових ресурсів і тенденції розвитку галузі насінництва основних стратегічних видів з огляду на виробництво насіння як іноземної, так і вітчизняної селекції, частку якого на ринку встановлено під час досліджень. Визначено обсяги та основних виробників кондиційного насіння в Україні. Висновки. Проаналізовано стан сортових рослинних ресурсів, виявлено тенденції та основні проблеми, що виникають у процесі їхнього формування. Визначено головні напрями розвитку та імплементації до норм європейського вітчизняного законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин і насінництва.

Purpose.To analyze the current state of agricultural crop improvement using gene editing technologies. Results. The current state of plant breeding using gene editing techno­logies is analyzed. To date, genome editing has been applied to a wide range of crops, including wheat, barley, maize, legumes, soybean, rapeseed, tomato, chicory, various vegetab­le crops, fruit trees, forest trees and algae. The practical application of these technologies is illustrated by the example of genes associated with ensuring tolerance to high and low temperatures. Examples of commercialized gene­edited plants are given. Conclusions. By contributing to increased yields, improved resistance to diseases and pests, and biofortification of food crops, gene editing technology undoubtedly has great prospects and is definitely already the technology for creating improved varieties of agricultural crops. | Мета. Проаналізувати сучасну ситуацію з поліпшенням сільськогосподарських культур технологіями редагування генів. Результати. Проаналізовано нинішню ситуацію зі створенням сортів рослин за допомогою технологій редагування генів. Натепер редагування геному застосовано до широкого спектра культур, зокрема пшениці, ячменю, кукурудзи, бобових, сої, ріпаку, томатів, цикорію, різних садових рослин, фруктових і лісових дерев, водоростей. Практичне впровадження цих технологій продемонстровано на прикладі генів, пов’язаних із забезпеченням толерантності до дії високих і низьких температур. Також наведено приклади комерціалізованих генноредагованих рослин. Висновки. Завдяки внеску в підвищення врожайності, стійкості проти хвороб і шкідників, а також біофортифікації продовольчих культур редагування генів має значні перспективи та, безумовно, є технологією, що дає змогу створювати поліпшені сорти сільськогосподарських рослин.

Мета. Проаналізувати сучасну ситуацію з поліпшенням сільськогосподарських культур технологіями редагування генів. Результати. Проаналізовано нинішню ситуацію зі створенням сортів рослин за допомогою технологій редагування генів. Натепер редагування геному застосовано до широкого спектра культур, зокрема пшениці, ячменю, кукурудзи, бобових, сої, ріпаку, томатів, цикорію, різних садових рослин, фруктових і лісових дерев, водоростей. Практичне впровадження цих технологій продемонстровано на прикладі генів, пов’язаних із забезпеченням толерантності до дії високих і низьких температур. Також наведено приклади комерціалізованих генноредагованих рослин. Висновки. Завдяки внеску в підвищення врожайності, стійкості проти хвороб і шкідників, а також біофортифікації продовольчих культур редагування генів має значні перспективи та, безумовно, є технологією, що дає змогу створювати поліпшені сорти сільськогосподарських рослин.

Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new varieties of winter rye (Secale cereale L.) according to the main economic and quality indicators: yield, weight of 1000 grains, protein content and falling number. Methods. The qualification examination on the suitability of varieties for distribution in Ukraine was carried out in 2022–2023 at the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the soil­climatic zones of the Forest­Steppe and Polissia, using the “Methodology for conducting qualification examination of plant varie­ties for suitability for distribution in Ukraine (General part)” and “Methodology for examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for suitability for distribution in Ukraine”. Laboratory studies were carried out in accordance with the “Methodology for qualification exa­mination of plant varieties for suitability for distribution. Methods of determining quality indicators of plant production”. Results. The economically valuable characteristics of new varieties of winter rye (‘SU Baresi’, ‘SU Perspective’, ‘Lunator’, ‘Reflektor’, ‘KWS Gilmor’, ‘KWS Pulsor’), included in the State Register of Varieties Suitable for Distribution in Ukraine, were studied. Their potential for yield and protein content was analysed. Yields were higher in the Forest­Steppe zone than in Polissya in all years of the study. The highest values were recorded for the varieties ‘SU Perspective’ (7.87–9.98 t/ha), ‘KWS Gilmor’ (7.85–9.19 t/ha) and ‘KWS Pulsor’ (7.78–9.55 t/ha). Lunator’ (11.0 and 10.3%) and ‘Reflektor’ (10.0 and 9.6%) had an advantage in protein content (quality indicator). Conclusions. According to the results of the SVD qualification test, the investigated varie­ties are recommended for cultivation in the Forest­Steppe and Polissia zones. The maximum falling number, which determines the state of the carbohydrate­amylase complex (alpha­amylase activity), was recorded for ‘Lunator’ (198.4 s). | Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів жита посівного озимого (Secale cereale L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, масою 1000 зерен, вмістом білка та числом падіння. Методи. Кваліфікаційну експертизу на придатність сортів до поширення в Україні здійснювали впродовж 2022–2023 рр. у пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин у межах ґрунтово­кліматичних зон Лісостепу та Полісся, послуговуючись «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Лабораторні дослідження виконували відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення. Методи визначення показників якості продукції рослинництва». Результати. Досліджено господарсько­цінні ознаки нових сортів жита посівного озимого (‘SU Baresi’, ‘SU Perspectiv’, ‘Lunator’, ‘Reflektor’, ‘KWS Gilmor’, ‘KWS Pulsor’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Проаналізовано їхній потенціал за врожайністю та вмістом білка. Так, у зоні Лісостепу в усі роки експертизи формувалися вищі, ніж на Поліссі, врожаї. Максимальні значення зафіксовано в сортів ‘SU Perspectiv’ (7,87–9,98 т/га), ‘KWS Gilmor’ (7,85–9,19 т/га) і ‘KWS Pulsor’ (7,78–9,55 т/га). За кількістю білка (показник якості) мали перевагу над іншими ‘Lunator’ (11,0 і 10,3%) та ‘Reflektor’ (10,0 і 9,6%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП досліджувані сорти рекомендовано для вирощування у зонах Лісостепу та Полісся. Максимальним числом падіння, яке визначає стан вуглеводно­амілазного комплексу (активністю альфа­амілази), відзначився сорт ‘Lunator’ (198,4 с).

Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів жита посівного озимого (Secale cereale L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, масою 1000 зерен, вмістом білка та числом падіння. Методи. Кваліфікаційну експертизу на придатність сортів до поширення в Україні здійснювали впродовж 2022–2023 рр. у пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин у межах ґрунтово­кліматичних зон Лісостепу та Полісся, послуговуючись «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Лабораторні дослідження виконували відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення. Методи визначення показників якості продукції рослинництва». Результати. Досліджено господарсько­цінні ознаки нових сортів жита посівного озимого (‘SU Baresi’, ‘SU Perspectiv’, ‘Lunator’, ‘Reflektor’, ‘KWS Gilmor’, ‘KWS Pulsor’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Проаналізовано їхній потенціал за врожайністю та вмістом білка. Так, у зоні Лісостепу в усі роки експертизи формувалися вищі, ніж на Поліссі, врожаї. Максимальні значення зафіксовано в сортів ‘SU Perspectiv’ (7,87–9,98 т/га), ‘KWS Gilmor’ (7,85–9,19 т/га) і ‘KWS Pulsor’ (7,78–9,55 т/га). За кількістю білка (показник якості) мали перевагу над іншими ‘Lunator’ (11,0 і 10,3%) та ‘Reflektor’ (10,0 і 9,6%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП досліджувані сорти рекомендовано для вирощування у зонах Лісостепу та Полісся. Максимальним числом падіння, яке визначає стан вуглеводно­амілазного комплексу (активністю альфа­амілази), відзначився сорт ‘Lunator’ (198,4 с).

Purpose. To study the development of the yield structure of soft winter wheat varieties of different maturity under different types and doses of fertilizer. Methods. Studies on the development of the yield structure of soft winter wheat as a function of variety and fertilizer were carried out at the Uman National University of Horticulture in 2020–2022. Results. The soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ formed the maximum number of stems in the phase of  in all years of research – 693–948 pcs/m2 depending on the experimental variant. The phase of BBCH 50 in 2020 was characterized by a decrease in the number of stems to 533–639 pcs/m2 (or 1.5–1.6 times compared to BBCH 30), BBCH 93 – by an increase from 513 (in the control variant, without fertilizer) to 584–616 pcs/m2 (with the introduction of 75–150 kg/ha of nitrogen fertilizer per year). In the control variant, the average (for three years of research) weight of grains per ear of the variety ‘KWS Emil’ was 1.29 g. With the application of 75 kg/ha of nitrogen ferti­lizer, it increased to 1.39 g; N75P30K40 – to 1.47 g, or 14% compared to the control; double dose of complete mineral ferti­lizer – to the level of the variant with N75P30K40; N150 – to 1.37 g, or 6% compared to the control. The grain weight per ear of soft winter wheat ‘Prino’ varied on average during the research from 1.62 to 1.83 g and was significantly higher than that of the variety ‘KWS Emil’. Conclusions. The number of productive stems is highly dependent on the nitrogen content of the fertilizer. Thus, if in the control variety of ‘KWS Emil’ there were 420–513 stems/m2, the introduction of N150P60K80 increased the number to 562–624 stems/m2. The number of productive stems of the ‘Prino’ line varied from 209–432 to 277–613 pcs/m2. This line was also characterised by a higher weight and number of grains per ear than ‘KWS Emil’. The use of nitrogen fertilizer systems for plants of ‘KWS Emil’ variety contributed to the formation of grain weight in one ear at the level of 1.37–1.39 g with the number of grains 35.7–36.1 pcs. | Мета. Дослідити формування структури врожаю різностиглих сортів пшениці м’якої озимої за внесення різних видів і доз добрив. Методи. Дослідження з формування структури врожаю пшениці м’якої озимої залежно від сорту та удобрення проводили впродовж 2020–2022 рр. в Уманському національному університеті садівництва. Результати. Сорт пшениці м’якої озимої  ‘КВС Еміл’ формував максимальну кількість стебел у фазі ВВСН 30 в усі роки досліджень – 693–948 шт./м2 залежно від варіанта досліду. Фаза ВВСН 50 у 2020 р. характеризувалася зменшенням чисельності стебел до 533–639 шт./м2 (або в 1,5–1,6 раза, як порівняти з ВВСН 30), ВВСН 93 – збільшенням від 513 (у контрольному варіанті, без добрив) до 584–616 шт./м2 (зі внесенням 75–150 кг/га д. р. азотних добрив). У контрольному варіанті середня (за три роки досліджень) маса зерен з одного колоса сорту ‘КВС Еміл’ становила 1,29 г. За використання 75 кг/га д. р. азотних добрив збільшувалася до 1,39 г; N75P30K40 – до 1,47 г, або на 14% проти контролю; подвійної дози повного мінерального добрива – до рівня варіанта з N75P30K40; N150 – до 1,37 г, або на 6% проти контролю. Показник маси зерна з одного колоса пшениці м’якої озимої лінії ‘Пріно’ в середньому впродовж досліджень змінювався від 1,62 до 1,83 г та був достовірно вищим, ніж у сорту ‘КВС Еміл’. Висновки. Від азотного складника добрив максимально залежить кількість продуктивних стебел. Так, якщо в контрольному варіанті у сорту ‘КВС Еміл’ їх було 420–513 шт./м2, то завдяки внесенню N150P60K80 чисельність вдалося збільшити до 562–624 шт./м2. Кількість продуктивних стебел лінії ‘Пріно’ змінювалася від 209–432 до 277–613 шт./м2 відповідно. Також ця лінія відзначилася вищими, ніж у сорту ‘КВС Еміл’, показниками маси та кількості зерен з одного колоса. Використання азотних систем удобрення для рослин сорту ‘КВС Еміл’ сприяло формуванню маси зерна в одному колосі на рівні 1,37–1,39 г за кількості зерен 35,7–36,1 шт.

Мета. Дослідити формування структури врожаю різностиглих сортів пшениці м’якої озимої за внесення різних видів і доз добрив. Методи. Дослідження з формування структури врожаю пшениці м’якої озимої залежно від сорту та удобрення проводили впродовж 2020–2022 рр. в Уманському національному університеті садівництва. Результати. Сорт пшениці м’якої озимої  ‘КВС Еміл’ формував максимальну кількість стебел у фазі ВВСН 30 в усі роки досліджень – 693–948 шт./м2 залежно від варіанта досліду. Фаза ВВСН 50 у 2020 р. характеризувалася зменшенням чисельності стебел до 533–639 шт./м2 (або в 1,5–1,6 раза, як порівняти з ВВСН 30), ВВСН 93 – збільшенням від 513 (у контрольному варіанті, без добрив) до 584–616 шт./м2 (зі внесенням 75–150 кг/га д. р. азотних добрив). У контрольному варіанті середня (за три роки досліджень) маса зерен з одного колоса сорту ‘КВС Еміл’ становила 1,29 г. За використання 75 кг/га д. р. азотних добрив збільшувалася до 1,39 г; N75P30K40 – до 1,47 г, або на 14% проти контролю; подвійної дози повного мінерального добрива – до рівня варіанта з N75P30K40; N150 – до 1,37 г, або на 6% проти контролю. Показник маси зерна з одного колоса пшениці м’якої озимої лінії ‘Пріно’ в середньому впродовж досліджень змінювався від 1,62 до 1,83 г та був достовірно вищим, ніж у сорту ‘КВС Еміл’. Висновки. Від азотного складника добрив максимально залежить кількість продуктивних стебел. Так, якщо в контрольному варіанті у сорту ‘КВС Еміл’ їх було 420–513 шт./м2, то завдяки внесенню N150P60K80 чисельність вдалося збільшити до 562–624 шт./м2. Кількість продуктивних стебел лінії ‘Пріно’ змінювалася від 209–432 до 277–613 шт./м2 відповідно. Також ця лінія відзначилася вищими, ніж у сорту ‘КВС Еміл’, показниками маси та кількості зерен з одного колоса. Використання азотних систем удобрення для рослин сорту ‘КВС Еміл’ сприяло формуванню маси зерна в одному колосі на рівні 1,37–1,39 г за кількості зерен 35,7–36,1 шт.

Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new varieties of soybean [Glycine max (L.) Merrill] of the early maturity group (vegetation period – 91–110 days) by morphological characteristics and the main economic indicators: yield, oil and protein content. Methods. Field stu­dies on the qualification examination of soybean varieties were carried out during 2022–2023 in ten branches of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination (UIPVE) within the soil and climatic zones of the Steppe, Forest­Steppe and Polissia. The process was based on the existing methods of qualification examination of plant varieties for their suitability for distribution in Ukraine (VCU), determination of quality indicators of crop production and compliance of varieties with the criteria of distinctness, uniformity and stability (DUS). Results. The morphological characteristics, yield and grain quality of new early maturing varieties of Ukrainian breeding, included in the State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine, were evalua­ted. Namely: ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’, ‘AFC Tempo’, ‘AFC Fest’, ‘Hospodynia’ and ‘Sunrise’. The most productive varieties in all soil and climate zones were ‘AFC Tempo’ (Steppe – 3.25 t/ha, Forest­Steppe – 3.64, Polissia – 3.63 t/ha) and ‘Kobuko’ (Steppe – 3.03 t/ha, Forest­Steppe – 3.68, Polissia – 3.42 t/ha). At the same time, ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’, ‘AFC Tempo’, ‘AFC Fest’ and ‘Sunrise’ produced the highest yields in Forest­Steppe [from 2.89 t/ha (‘Zlatopilska’) to 3.68 t/ha (‘Kobuko’)] and ‘Hospodynia’ – in Polissia (2.83 t/ha). ‘Zlatopilska’ (38.4–40.3%) and ‘Sunrise’ (37.9–40.6%) had the highest protein content in the grain and ‘AFC Fest’ (23.3–24.3%) the highest oil content. Conclusions. According to the results of the qualification examination, varieties of soybean ‘Zlatopilska’, ‘Kobuko’ and ‘AFC Tempo’ are recommended for cultivation in all soil and climatic zones; ‘Sunrise’ – in the Steppe and Forest­Steppe; ‘Hospodynia’ – in the Steppe and Polissia; ‘AFC Fest’ – only in the Steppe. Seeds produced in the Forest­Steppe zone have the best quality indicators in terms of protein content, and in terms of oil content – in the Steppe zone. The studied varieties of soybeans meet the criteria of distinctness, uniformity and stability, as well as the requirements for suitability for distribution in Ukraine. | Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів сої культурної [Glycine max (L.) Merrill] ранньої групи стиглості (тривалість періоду вегетацій – 91–110 діб) за морфологічними ознаками та основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, вмістом олії та білка. Методи. Польові дослідження з кваліфікаційної експертизи сортів сої культурної виконували впродовж 2022–2023 рр. у десяти філіях Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу, Лісостепу та Полісся. У процесі спиралися на чинні методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні (ПСП), визначення показників якості продукції рослинництва й відповідності сортів критеріям відмінності, однорідності та стабільності (ВОС). Результати. Здійснено оцінювання морфологічних ознак, урожайності та якості зерна нових ранньостиглих сортів української селекції, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. А саме: ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’, ‘Господиня’ та ‘Санрайз’. Найурожайнішими в усіх ґрунтово­кліматичних зонах виявилися сорти ‘АФК Темпо’ (Степ – 3,25 т/га, Лісостеп – 3,64, Полісся – 3,63 т/га) та ‘Кобуко’ (Степ – 3,03 т/га, Лісостеп – 3,68, Полісся – 3,42 т/га). Водночас ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’ і ‘Санрайз’ формували максимальну врожайність у Лісостепу [від 2,89 (‘Златопільська’) до 3,68 т/га (‘Кобуко’)], а ‘Господиня’ – на Поліссі (2,83 т/га). Найвищим вмістом білка в зерні відзначились ‘Златопільська’ (38,4–40,3%) та ‘Санрайз’ (37,9–40,6%), олії – ‘АФК Фест’ (23,3–24,3%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи сорти сої культурної ‘Златопільська’, ‘Кобуко’ та ‘АФК Темпо’ рекомендовано для вирощування в усіх ґрунтово­кліматичних зонах; ‘Санрайз’ – у Степу та Лісостепу; ‘Господиня’ – у Степу та на Поліссі; ‘АФК Фест’ – лише в Степу. Ліпші показники якості за вмістом білка має насіння, одержане в лісостеповій зоні, а за вмістом олії – у степовій. Досліджувані сорти сої культурної відповідають критеріям відмінності, однорідності та стабільності, а також вимогам до придатності для поширення в Україні.

Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів сої культурної [Glycine max (L.) Merrill] ранньої групи стиглості (тривалість періоду вегетацій – 91–110 діб) за морфологічними ознаками та основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, вмістом олії та білка. Методи. Польові дослідження з кваліфікаційної експертизи сортів сої культурної виконували впродовж 2022–2023 рр. у десяти філіях Українського інституту експертизи сортів рослин (УІЕСР) в межах ґрунтово­кліматичних зон Степу, Лісостепу та Полісся. У процесі спиралися на чинні методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні (ПСП), визначення показників якості продукції рослинництва й відповідності сортів критеріям відмінності, однорідності та стабільності (ВОС). Результати. Здійснено оцінювання морфологічних ознак, урожайності та якості зерна нових ранньостиглих сортів української селекції, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. А саме: ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’, ‘Господиня’ та ‘Санрайз’. Найурожайнішими в усіх ґрунтово­кліматичних зонах виявилися сорти ‘АФК Темпо’ (Степ – 3,25 т/га, Лісостеп – 3,64, Полісся – 3,63 т/га) та ‘Кобуко’ (Степ – 3,03 т/га, Лісостеп – 3,68, Полісся – 3,42 т/га). Водночас ‘Златопільська’, ‘Кобуко’, ‘АФК Темпо’, ‘АФК Фест’ і ‘Санрайз’ формували максимальну врожайність у Лісостепу [від 2,89 (‘Златопільська’) до 3,68 т/га (‘Кобуко’)], а ‘Господиня’ – на Поліссі (2,83 т/га). Найвищим вмістом білка в зерні відзначились ‘Златопільська’ (38,4–40,3%) та ‘Санрайз’ (37,9–40,6%), олії – ‘АФК Фест’ (23,3–24,3%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи сорти сої культурної ‘Златопільська’, ‘Кобуко’ та ‘АФК Темпо’ рекомендовано для вирощування в усіх ґрунтово­кліматичних зонах; ‘Санрайз’ – у Степу та Лісостепу; ‘Господиня’ – у Степу та на Поліссі; ‘АФК Фест’ – лише в Степу. Ліпші показники якості за вмістом білка має насіння, одержане в лісостеповій зоні, а за вмістом олії – у степовій. Досліджувані сорти сої культурної відповідають критеріям відмінності, однорідності та стабільності, а також вимогам до придатності для поширення в Україні.

Purpose. Improvement of the gene pool of the cultivated form of eggplant (Solanum melongena L.) through interspecific hybridisation with Solanum aethiopicum L. and gametic breeding; analysis of the interspecific lines for a set of valuable quantitative traits determining the yield structure. Methods. Studies for the comprehensive evaluation of eggplant lines of interspecific origin were carried out during 2021-2023 in protected soil conditions at the experimental base of the Institute for Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agrarian Sciences. Phenological observations and biometric measurements of plants of four lines were carried out. The stability of the manifestation of seven quantitative traits during the research years was determined by the methods of variation statistics (calculation of the mean square deviation (σ), coefficient of variation (V), Pearson's paired linear correlation (rp)). Results. The analysis identified eggplant lines of interspecific origin that were superior to the standard variety 'Almaz' in terms of the level and stability of quantitative traits. Thus, F6(Pavlotas-20/var. 'Almaz')I1 and ВС1[F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 showed a statistically significant increase in fruit width (by 16.48% and 14.85%, respectively). Meanwhile, line BC2 [F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 exhibited higher productivity (by 18.11%) compared to the standard variety. The correlation analysis shows that the trait “Productivity of one plant” has a strong positive relationship with the trait “Number of fruits per plant” (rp = 0.75) and a strong negative relationship with “Average fruit width” (rp = -0.70) and “Duration of the period from mass germination to technical fruit maturity” (rp = -0.72). The selected line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. 'Almaz')]I1 exhibited a four-day shorter period from mass germination to technical fruit maturity compared to the standard variety. Conclusions. The line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. ' Almaz ')]I1was isolated based on the complex of quantitative traits. It underwent an additional stage of gametophytic breeding, resulting in a high adaptive potential to growing conditions. | Мета. Поліпшення генофонду культурної форми баклажана (Solanum melongena L.) завдяки міжвидовій гібридизації з видом Solanum aethiopicum L. та гаметній селекції; аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних цінних ознак, які визначають структуру врожайності. Методи. Дослідження з комплексного оцінювання ліній баклажана міжвидового походження здійснювали протягом 2021–2023 рр. в умовах захищеного ґрунту на експериментальній базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин чотирьох ліній. Стабільність прояву семи кількісних ознак за роками досліджень визначали методами варіаційної статистики (розрахунок середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (V), парної лінійної кореляції Пірсона (rp)). Результати. За результатами аналізу визначено лінії баклажана міжвидового походження, що переважали сорт-стандарт ‘Алмаз’ за рівнем і стабільністю прояву кількісних ознак. Так, F6(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)I1 та ВС1[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 статистично достовірно перевищували сорт-стандарт за шириною плоду (на 16,48 і 14,85% відповідно); водночас лінія ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 переважала його за продуктивністю (на 18,11%). За даними кореляційного аналізу, ознака «продуктивність однієї рослини» мала сильний позитивний зв'язок з ознакою «кількість плодів на одній рослині» (rp = 0,75) та сильний негативний із «середньою шириною плоду» (rp = -0,70) та «тривалістю періоду від масових сходів до технічної стиглості плодів» (rp = -0,72). Виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, в якої період від масових сходів до технічної стиглості плодів тривав на чотири доби менше, як порівняти із сортом-стандартом. Висновки. За комплексом кількісних ознак виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, яка проходила додатковий етап гаметофітного добору, завдяки чому мала високий адаптивний потенціал до умов вирощування.

Мета. Поліпшення генофонду культурної форми баклажана (Solanum melongena L.) завдяки міжвидовій гібридизації з видом Solanum aethiopicum L. та гаметній селекції; аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних цінних ознак, які визначають структуру врожайності. Методи. Дослідження з комплексного оцінювання ліній баклажана міжвидового походження здійснювали протягом 2021–2023 рр. в умовах захищеного ґрунту на експериментальній базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин чотирьох ліній. Стабільність прояву семи кількісних ознак за роками досліджень визначали методами варіаційної статистики (розрахунок середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (V), парної лінійної кореляції Пірсона (rp)). Результати. За результатами аналізу визначено лінії баклажана міжвидового походження, що переважали сорт-стандарт ‘Алмаз’ за рівнем і стабільністю прояву кількісних ознак. Так, F6(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)I1 та ВС1[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 статистично достовірно перевищували сорт-стандарт за шириною плоду (на 16,48 і 14,85% відповідно); водночас лінія ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 переважала його за продуктивністю (на 18,11%). За даними кореляційного аналізу, ознака «продуктивність однієї рослини» мала сильний позитивний зв'язок з ознакою «кількість плодів на одній рослині» (rp = 0,75) та сильний негативний із «середньою шириною плоду» (rp = -0,70) та «тривалістю періоду від масових сходів до технічної стиглості плодів» (rp = -0,72). Виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, в якої період від масових сходів до технічної стиглості плодів тривав на чотири доби менше, як порівняти із сортом-стандартом. Висновки. За комплексом кількісних ознак виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, яка проходила додатковий етап гаметофітного добору, завдяки чому мала високий адаптивний потенціал до умов вирощування.