Purpose. Determining the assessment of the prospects and success of Lavandula vera D.C. introduction in the Central Polissia of Ukraine. Methods. General scientific and special: morphological and descriptive, biometric, laboratory, field, biochemical. Results. Based on the analysis of literary sources and experimental studies, the issues of distribution, onthomorphogenetic features, biochemical composition of plant materials and components of essential oils of the non-traditional aromatic plant L. vera were studied. During the individual development of L. vera plants, three periods (latent, pregenerative, and generative) and 6 age states of plants were noted: seeds, seedlings, juvenile, immature, virginal, and generative. It was revealed that seedling and vegetative propagation of lavender (separation of individual plants into parts) has advantages over seeds due to low field germination of seeds (5–10%). Plant raw materials of lavender, grown in the conditions of Ukrainian Polissia, are a source of organic substances, tannins, vitamins and macroelements. Conclusions. Information on distribution, onthomorphogenetic and biochemical characteristics of the non-traditional aromatic plant L. vera indicates the prospects for its cultivation in the conditions of the Central Polissia of Ukraine as an aromatic, flavoring, essential oil, medicinal, melliferous, phytoncidal, and ornamental plant. | Мета. Визначення оцінки перспективності й успішності інтродукції Lavandula vera D.C. в Центральному Поліссі України. Методи. Загальнонаукові і спеціальні: морфологічно-описові, біометричні, лабораторні, польові, біохімічні. Результати. На основі аналізу літературних джерел та експериментальних досліджень розглянуто питання поширення, онтоморфогенетичних особливостей, біохімічного складу рослинної сировини та компонентів ефірних олій нетрадиційної ароматичної рослини Lavandula vera. Упродовж індивідуального розвитку рослин L. vera відмічено три періоди (латентний, прегенеративний і генеративний) і 6 вікових станів рослин: насіння, проростки, ювенільний, іматурний, віргінільний, генеративний. Встановлено, що розсадний та вегетативний способи розмноження лаванди (поділ особин на частки) має переваги над насіннєвим у зв’язку з низькими показниками польової схожості насіння (5–10%). Рослинна сировина лаванди справжньої, вирощена в умовах Полісся України, є джерелом органічних речовин, дубильних сполук, вітамінів і макроелементів. Висновки. Інформація щодо поширення, онтоморфогенетичних і біохімічних особливостей нетрадиційної ароматичної рослини L. vera вказує на перспективність її культивування в умовах Центрального Полісся України як ароматичної, смакової, ефіроолійної, лікарської, медоносної, фітонцидної, декоративної культури.

Мета. Визначення оцінки перспективності й успішності інтродукції Lavandula vera D.C. в Центральному Поліссі України. Методи. Загальнонаукові і спеціальні: морфологічно-описові, біометричні, лабораторні, польові, біохімічні. Результати. На основі аналізу літературних джерел та експериментальних досліджень розглянуто питання поширення, онтоморфогенетичних особливостей, біохімічного складу рослинної сировини та компонентів ефірних олій нетрадиційної ароматичної рослини Lavandula vera. Упродовж індивідуального розвитку рослин L. vera відмічено три періоди (латентний, прегенеративний і генеративний) і 6 вікових станів рослин: насіння, проростки, ювенільний, іматурний, віргінільний, генеративний. Встановлено, що розсадний та вегетативний способи розмноження лаванди (поділ особин на частки) має переваги над насіннєвим у зв’язку з низькими показниками польової схожості насіння (5–10%). Рослинна сировина лаванди справжньої, вирощена в умовах Полісся України, є джерелом органічних речовин, дубильних сполук, вітамінів і макроелементів. Висновки. Інформація щодо поширення, онтоморфогенетичних і біохімічних особливостей нетрадиційної ароматичної рослини L. vera вказує на перспективність її культивування в умовах Центрального Полісся України як ароматичної, смакової, ефіроолійної, лікарської, медоносної, фітонцидної, декоративної культури.

Purpose. To reveal features of formation of productivi­ty and quality of commercial products of parsnip (Pastina­ca sativa L.) depending on ways of application of growth regulator Bioglobin in the conditions of the Western Fo­rest-Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical. Results. With the introduction of the growth regulator Bioglobin, the mass of a parsnip root increased from 207 to 249 g (control – 196 g). A large mass of roots – 244 and 249 g – was observed when proces­sing seeds with Bioglobin (0.5 l/ha) + foliar fertilization in two stages and seed treatment with Bioglobin (0.5 l/ha) + foliar fertilization in three stages, which is higher than control (without treatment) for 48 and 53 g, or 20.4 and 27.0%, respectively. High yields of roots of parsnip cultivar ‘Stymul’ were obtained in 6 and 8 variants of the experiment – 53.5 and 54.7 t/ha, yield increase was 10.3 and 11.4 t/ha, or 23.8 and 26.4% in accordance. There is a strong relationship (r = 0.98 and 0.99) between yield and weight of parsnip root. Qualitative indicators of root crops (dry matter, amount of sugars and vitamin C) improved with increasing number of treatments with growth regulator Bioglobin. There is a tendency to decrease the concentration of nitrates in roots with increasing number of treatments with growth regulator. In general, the content of nitrate nitro­gen in the roots in all variants of the experiment did not exceed the threshold limit value (TLV) (400 mg/kg of raw weight). Conclusions. An increase in the number of treatments for parsnip seeds and foliar application of the growth regulator Bioglobin ensured an increase in the mass of root crops, an increase in their yield, marketability and an improvement in the quality of commercial products. The highest yield – 54.7 t/ha of marketable root crops of parsnip variety ‘Stymul’ was obtained when processing seeds with Bioglobin (0.5 l/ha) + foliar feeding in three stages. | Мета. Установити особливості формування врожайності та якості товарної продукції пастернаку (Раstinaca sativa L.) залежно від способів застосування регулятора росту Біоглобін в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові, лабораторні, аналітичні та статистичні. Результати. За внесення регулятора росту Біоглобін збільшувалася маса коренеплоду пастернаку від 207 до 249 г (контроль – 196 г). Велику масу коренеплодів – 244 та 249 г – відзначали за обробки насіння Біоглобін (0,5 л/га) + позакореневе підживлення у два етапи та обробки насіння Біоглобіном (0,5 л/га) + позакореневе підживлення в три етапи, що вище за контроль (без обробки) на 48 та 53 г, або 20,4 та 27,0% відповідно. Високу врожайність коренеплодів пастернаку сорту ‘Стимул’ одержали на 6 та 8 варіантах досліду – 53,5 і 54,7 т/га, приріст урожаю становив 10,3 та 11,4 т/га, або 23,8 та 26,4% відповідно. Установлено сильний зв’язок (r = 0,98 і 0,99) між урожайністю та масою коренеплоду пастернаку. Якісні показники коренеплодів (суха речовина, сума цукрів та вітамін С) поліпшувалися зі збільшенням кількості обробок регулятором росту Біоглобін. Виявлено тенденцію до зменшення концентрації нітратів у коренеплодах зі збільшенням кількості обробок регулятором росту. Загалом уміст нітратного азоту в коренеплодах в усіх варіантах досліду не перевищував ГДК (400 мг/кг сирої маси). Висновки. Збільшення кількості обробок насіння пастернаку та позакореневого внесення регулятору росту Біоглобін забезпечило збільшення маси коренеплодів, підвищення їхньої врожайності, товарності та поліпшення якості товарної продукції. Найвищу врожайність – 54,7 т/га товарних коренеплодів сорту ‘Стимул’ пастернаку одержали за обробки насіння Біоглобіном (0,5 л/га) + позакореневе підживлення в три етапи.

Мета. Установити особливості формування врожайності та якості товарної продукції пастернаку (Раstinaca sativa L.) залежно від способів застосування регулятора росту Біоглобін в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові, лабораторні, аналітичні та статистичні. Результати. За внесення регулятора росту Біоглобін збільшувалася маса коренеплоду пастернаку від 207 до 249 г (контроль – 196 г). Велику масу коренеплодів – 244 та 249 г – відзначали за обробки насіння Біоглобін (0,5 л/га) + позакореневе підживлення у два етапи та обробки насіння Біоглобіном (0,5 л/га) + позакореневе підживлення в три етапи, що вище за контроль (без обробки) на 48 та 53 г, або 20,4 та 27,0% відповідно. Високу врожайність коренеплодів пастернаку сорту ‘Стимул’ одержали на 6 та 8 варіантах досліду – 53,5 і 54,7 т/га, приріст урожаю становив 10,3 та 11,4 т/га, або 23,8 та 26,4% відповідно. Установлено сильний зв’язок (r = 0,98 і 0,99) між урожайністю та масою коренеплоду пастернаку. Якісні показники коренеплодів (суха речовина, сума цукрів та вітамін С) поліпшувалися зі збільшенням кількості обробок регулятором росту Біоглобін. Виявлено тенденцію до зменшення концентрації нітратів у коренеплодах зі збільшенням кількості обробок регулятором росту. Загалом уміст нітратного азоту в коренеплодах в усіх варіантах досліду не перевищував ГДК (400 мг/кг сирої маси). Висновки. Збільшення кількості обробок насіння пастернаку та позакореневого внесення регулятору росту Біоглобін забезпечило збільшення маси коренеплодів, підвищення їхньої врожайності, товарності та поліпшення якості товарної продукції. Найвищу врожайність – 54,7 т/га товарних коренеплодів сорту ‘Стимул’ пастернаку одержали за обробки насіння Біоглобіном (0,5 л/га) + позакореневе підживлення в три етапи.

Purpose. To improve the elements of the technology for growing tomato hybrids by the method of low-volume hydroponics in glass greenhouses in the conditions of IV light zone of Ukraine. Conduct an economic and biological assessment and establish the response of new F1 tomato hybrids to environmental factors; study the dynamics of fruiting of F1 tomato hybrids and determine the most early-ripening and productive ones; determine influence of plant productivity on the dynamics of yield formation and tomato productivity when grown by the method of low-volume hydroponics in glass greenhouses; choose a method for the formation of grafted plants. Methods. Laboratory production experiments were carried out during 2015–2017. In glass winter greenhouses of “Venlo” type in Private Joint Stock Company “Combine “Teplychnyi” (Kalynivka village, Brovary district, Kyiv region), located in IV light zone of Ukraine. Standard statistical me­t­hods were used to analyze the research results. Results. The dynamics of yield growth and monthly yield under the influence of the methods of plant stem formation were analyzed. The studies were carried out during 2015–2017 in block hydro­ponic winter greenhouses of “Venlo” type. Yield analysis revealed the advantage of the option of forming two stems after the 3rd raceme on every second plant in the mat and after 9th one on every fourth plant in the mat. The obtained research results indicate a significant increase in the total yield with new methods of plant formation. The formation of two stems in plants after the 3rd raceme on every second plant and after 9th one on every fourth plant in the mat contributed to an increase in yield by 9.45 kg/m2 (or 16.9%), which will significantly increase the economic effect of the technology of growing greenhouse tomatoes. Analysis of the biochemical composition of tomatoes did not reveal significant diffe­rences between the variants with different methods of plant formation. Conclusions. When growing a hybrid ‘Merlis F1’, it is advisable to apply the formation of plants according to the following scheme: in two stems after the 3rd raceme on every second plant in the mat and after the 9th one on every fourth plant in the mat. In this case, the plant bears maximum fruit, and high productivity of one plants, due to the formation of a larger number of fruits, provides a high early yield at the level of 31.7 kg/m2. The highest total yield on average over the years of research (65.3 kg/m2) was obtained when plants were formed in two stems after the 3rd raceme on every se­cond plant in the mat and after the 9th one on every fourth plant in the mat. Analysis of the biochemical composition did not reveal a significant difference between the variants. | Мета. Удосконалити елементи технології вирощування гібридів помідора методом малооб’ємної гідропоніки у скляних теплицях в умовах IV світлової зони України. Провести господарсько-біологічну оцінку та встановити реакцію на фактори навколишнього середовища нових гібридів F1 помідора; вивчити динаміку плодоношення гібридів F1 помідора і визначити найбільш ранньостиглі та врожайні; вплив продуктивності рослин на динаміку формування урожайності та продуктивність помідора за вирощування методом малооб’ємної гідропоніки у скляних теплицях; дібрати спосіб формування щеплених рослин. Методи. Лабораторно-виробничі досліди проведили впродовж 2015–2017 рр. у скляних зимових теплицях типу «Венло» у Приватному акціонерному товаристві «Комбінат «Тепличний» (с. Калинівка, Броварський р-н, Київська обл.), що знаходиться у IV світловій зоні України. Для аналізу результатів досліджень використовували стандартні статистичні методи. Результати. Проаналізовано динаміку наростання врожаю та щомісячна врожайність під впливом способів формування стебла рослини. Дослідження проводилися упродовж 2015–2017 рр. у блокових гідропонних зимових теплицях типу «Венло». Аналіз показників урожайності виявив перевагу варіанта формування у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Отримані результати досліджень свідчать про істотне збільшення загальної врожайності за нових способів формування рослин помідора. Формування в рослин двох стебел після 3-ї китиці на кожній другій рослині та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті сприяло збільшенню врожайності на 9,45 кг/м2 (або 16,9%), що істотно підвищить економічний ефект технології вирощування помідора у закритому ґрунті. Аналіз умісту показників біохімічного складу плодів помідора не виявив істотної різниці між варіантами з різними способами формування рослин. Висновки. За вирощування гібрида ‘Мерліс F1’ доцільно застосовувати формування рослин за такою схемою: у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Це дає змогу максимально навантажити рослину плодами та отримати вищу продуктивність однієї рослини завдяки утворенню більшої кількості плодів, що забезпечує отримання найвищої ранньої врожайності на рівні 31,7 кг/м2. Найвищу загальну врожайність у середньому за роки досліджень (65,3 кг/м2) отримано за формування рослин у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Аналіз біохімічного складу не виявив істотної різниці між варіантами

Мета. Удосконалити елементи технології вирощування гібридів помідора методом малооб’ємної гідропоніки у скляних теплицях в умовах IV світлової зони України. Провести господарсько-біологічну оцінку та встановити реакцію на фактори навколишнього середовища нових гібридів F1 помідора; вивчити динаміку плодоношення гібридів F1 помідора і визначити найбільш ранньостиглі та врожайні; вплив продуктивності рослин на динаміку формування урожайності та продуктивність помідора за вирощування методом малооб’ємної гідропоніки у скляних теплицях; дібрати спосіб формування щеплених рослин. Методи. Лабораторно-виробничі досліди проведили впродовж 2015–2017 рр. у скляних зимових теплицях типу «Венло» у Приватному акціонерному товаристві «Комбінат «Тепличний» (с. Калинівка, Броварський р-н, Київська обл.), що знаходиться у IV світловій зоні України. Для аналізу результатів досліджень використовували стандартні статистичні методи. Результати. Проаналізовано динаміку наростання врожаю та щомісячна врожайність під впливом способів формування стебла рослини. Дослідження проводилися упродовж 2015–2017 рр. у блокових гідропонних зимових теплицях типу «Венло». Аналіз показників урожайності виявив перевагу варіанта формування у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Отримані результати досліджень свідчать про істотне збільшення загальної врожайності за нових способів формування рослин помідора. Формування в рослин двох стебел після 3-ї китиці на кожній другій рослині та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті сприяло збільшенню врожайності на 9,45 кг/м2 (або 16,9%), що істотно підвищить економічний ефект технології вирощування помідора у закритому ґрунті. Аналіз умісту показників біохімічного складу плодів помідора не виявив істотної різниці між варіантами з різними способами формування рослин. Висновки. За вирощування гібрида ‘Мерліс F1’ доцільно застосовувати формування рослин за такою схемою: у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Це дає змогу максимально навантажити рослину плодами та отримати вищу продуктивність однієї рослини завдяки утворенню більшої кількості плодів, що забезпечує отримання найвищої ранньої врожайності на рівні 31,7 кг/м2. Найвищу загальну врожайність у середньому за роки досліджень (65,3 кг/м2) отримано за формування рослин у два стебла після 3-ї китиці на кожній другій рослині в маті та після 9-ї на кожній четвертій рослині в маті. Аналіз біохімічного складу не виявив істотної різниці між варіантами

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection. | Цель. Определить особенности анатомо-морфологических признаков растений стевии для ускорения идентификации тетраплоидных форм. Методы. Полевой, лабораторный и метод дисперсионного анализа. Результаты. Установлено, что характерной особенностью анатомо-морфологических признаков тетраплоидных форм стевии по сравнению с диплоидными является больший листовой индекс (19–38%), меньшее количество устьиц на единицу площади (на 39–48%), больший диаметр пыльцевых зерен (на 42–92%). Выводы. Вспомогательными критериями отбора (экспресс-метод) являются параметры листовой пластинки, размеры устьиц и диаметр пыльцы. У тетраплоидных форм стевии листовой индекс (отношение длины к ширине листовой пластинки), а также размер устьиц и диаметр пыльцы являются достоверно большими по сравнению с диплоидными формами. Основным и самым точным критерием отбора тетраплоидных форм является определение количества хромосом на основе цитологического анализа, что целесообразно использовать на более поздних этапах отбора. | Мета. Визначити особливості анатомо-морфологічних ознак рослин стевії для прискорення ідентифікації тетраплоїдних форм. Методи. Польовий, лабораторний і метод дисперсійного аналізу. Результати. Встановлено, що характерною особливістю анатомо-морфологічних ознак тетраплоїдних форм стевії порівняно з диплоїдними є більший листковий індекс (19–38%), менша кількість продихів на одиниці площі (на 39–48%), більший діаметр пилкових зерен (на 42–92%). Висновки. Допоміжними критеріями добору (експрес-метод) є параметри листкової пластинки, розміри продихів і діаметр пилку. У тетраплоїдних форм стевії листковий індекс (відношення довжини до ширини листкової пластинки), а також розмір продихів і діаметр пилку є достовірно більшими порівняно з диплоїдними формами. Основним і найточнішим критерієм добору тетраплоїдних форм є визначення кількості хромосом на основі цитологічного аналізу, що доцільно використовувати на пізніших етапах добору.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs. | Цель. Определение влияния сортовых особенностей на семенную продуктивность калистефуса китайского при выращивании в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2011–2013 гг. на опытном поле Института садоводства НААН. Результаты. Экспериментально определено влияние сортовых особенностей на семенную продуктивность у различных сортотипов калистефуса китайского. На основе морфологического описания показаны рост и развитие этого растения, зависимость генеративных органов от количественных параметров вегетативных и их влияние на продуктивность разнотипных сортов как селекции Института садоводства, так и других научных учреждений. Проиллюстрировано строе­ние цветков различных сортотипов. Определены самые продуктивные сорта среди внесенных в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, которые в среднем по годам исследований формировали до 3 г семян с куста и выше. Выводы. Почвенно-климатические условия Лесостепи Украины благоприятны для промышленного семеноводства калистефуса китайского. Его продуктивность в значительной мере зависит от сор­та и сортотипа, к которому он относится. | Мета. Визначення впливу сортових особливостей на насіннєву продуктивність калістефусу китайського під час вирощування в умовах Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили протягом 2011–2013 рр. на дослідному полі Інституту садівництва НААН. Результати. Експериментально визначено вплив сортових особливостей на насіннєву продуктивність у різних сортотипів калістефусу китайського. На основі морфологічного опису показано ріст і розвиток цієї рослини, залежність генеративних органів від кількісних параметрів вегетативних та їхній вплив на продуктивність різнотипних сортів як селекції Інституту садівництва, так і інших наукових установ. Проілюстровано будову квіток різних сортотипів. Визначено найпродуктивніші сорти серед занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, які в середньому за роками досліджень формували до 3 г насіння з куща й вище. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу України є сприятливими для промислового насінництва калістефусу китайського. Його продуктивність значною мірою залежить від сорту та сортотипу, до якого він належить.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry. | Цель. Определить новые иммунные к парше сорта яблони с высоким биологическим потенциалом по комплексу хозяйственно-ценных признаков и способностью эффективно его использовать в разных почвенно-климатических условиях. Методы. Полевой, лабораторный, сравнительный, обобщение, статистический. Результаты. Представлены результаты изучения адаптивности к био- и абиотическим стрессорам, а также хозяйственной продуктивности 17 иммунных к парше сортов яблони, выращиваемых в неорошаемых насаждениях на среднерослом подвое. Изучаемые сорта оказались зимо-, морозо- и жароустойчивыми при средней стойкости к засухе. Для изучаемых сортов яблони характерна слабая и средняя восприимчивость к мучнистой росе, высокая устойчивость к плодовой гнили и очень слабая поражаемость бурой пятнистостью, за исключением сорта ‘Голд Раш’. Самую высокую урожайность за годы исследований сформировали десятилетние насаждения сортов ‘Эдера’, ‘Флорина’, ‘Амулет’, ‘Пэрлына Киева’ и восьмилетние ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Орловское Полесье’, ‘Топаз’. Сорта ‘Ревена’ и ‘Голд Раш’ по качеству пыльцы и высокой перекрестной плодовитости определены как универсальные опылители для зимних сортов яблони, иммунных к парше. Выводы. Для новых интенсивных насаждений в Лесостепи Украины при отсутствии орошения перспективными признано экологически устойчивые сорта ‘Топаз’, ‘Фридом’, ‘Эдэра’ (зимние) и ‘Ремо’, ‘Афродита’, ‘Витос’, ‘Амулет’ (осенние). Именно они могут составить основу 25–30% площадей новых насаждений, где будут выращивать экологически безопасные плоды разного целевого назначения, которые удовлетворят спрос населения и перерабатывающей промышленности. Сорта ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзейны’ целесообразно привлекать для создания сырьевых насаждений в Лесостепи Украины. | Мета. Виявити нові сорти яблуні, імунні до парші, з високим біологічним потенціалом за комплексом господарсько-цінних ознак і здатністю ефективно його реалізовувати в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Польовий, лабораторний, порівняльний, узагальнення, статистичний. Результати. Наведено результати досліджень адаптивності до біо- та абіотичних стресорів, а також господарської продуктивності 17 імунних до парші сортів яблуні в незрошуваному насадженні на середньорослій підщепі. Сорти, які вивчали, виявилися зимо-, морозо- та жаростійкими з середньою стійкістю до посухи. Досліджуваним сортам яблуні властива слабка та середня сприйнятливість до борошнистої роси, висока стійкість до плодової гнилі та дуже слабка уражуваність бурою плямистістю, за винятком сорту ‘Голд Раш’. Найвищу врожайність за роки досліджень сформували десятирічні насадження сортів ‘Едера’, ‘Флоріна’, ‘Амулет’ і ‘Перлина Києва’ та восьмирічні ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Орловскоє Полєсьє’ і ‘Топаз’. Сорти ‘Ревена’ і ‘Голд Раш’ за якістю пилку та високою перехресною плодючістю визначено як універсальні запилювачі для зимових сортів яблуні, імунних до парші. Висновки. Для нових інтенсивних насаджень у Лісостепу України за відсутності зрошування перспективними визнано екологічно стійкі сорти ‘Топаз’, ‘Фрідом’, ‘Едера’ (зимові) та ‘Ремо’, ‘Афродіта’, ‘Вітос’, ‘Амулет’ (осінні). Саме вони можуть стати основою 25–30% площ нових садів, де будуть вирощувати екологічно безпечні плоди різного цільового призначення, що задовольнятимуть попит населення та переробної промисловості. Сорти ‘Ревена’, ‘Ремо’, ‘Надзєйни’ доцільно залучати для створення сировинних насаджень у Лісостепу України.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry.

Purpose. Identifying new scab-resistant apple varieties with high biological potential by the set of agronomic characters and the ability to realize it effectively in various soil and climatic conditions. Methods. Field, laboratory, comparison, generalization, statistical ones. Results. The author presents the results of study of 17 scab-resistant non-irrigated apple varieties on a semi-dwarf rootstock as to their adaptability to biotic and abio­tic stressors as well as their economic productivity. The studied varieties appeared to be winter-hardy, frost- and heat-resistant, but medium drought-tolerant ones. They are characterized by weak and moderate susceptibility to powdery mildew, high resistance to fruit rot and very low amounts of brown spot, except for Gold Rush variety. Such 10 year old varieties as ‘Edera’, Florina’, ‘Amulet’ and ‘Perlyna Kyieva’ and 8 year old ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Orlovskoie Polesie’ and ‘Topaz’ formed the highest productivity during the years of study. Due to the pollen quality and high interfertility, ‘Revena’ and ‘Gold Rush’ varieties were identified as universal pollinators for winter scab-resistant apple varieties. Conclusions. Such ecologically resistant winter varieties as ‘Topaz’, ‘Freedom’, ‘Edera’ and autumnal ‘Remo’, ‘Afrodita’, ‘Vitos’, ‘Amulet’ were recognized as promising for new intensive non-irrigated plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine. They can be the basis of new gardens occupying 25–30% of the area where ecologically safe fruits for various target purposes will be grown supplying demands of the population and processing industry.

Purpose. Analyse errors that the parties make in documents on the transfer of rights to plant varieties with incorrect application of the applicants and the authors of the grade of the current legislation in terms of drafting an application for a plant variety and its annexes; organizing and developing practical recommendations when concluding agreemens for transfer of rights to plant varieties. Results. It was found that current legislation envisages the conclusion of only two types of contracts in the field of plant variety rights, which are not fully secured the rights and interests of the parties. The conclusion of the contract on the transfer of the right to file the application for a plant variety is a means to protect the rights of applicants and the basis for accepting it by the authorized body. Conclusions. Preparing error-free application documents facilitates rapid conducting a formal examination and adoption of a positive decision for the applicant. Proper registration of labor agreements between the breeder (author) and the employer contributes to the protection of the rights of each of the parties to such agreements. | Цель. Проанализировать ошибки, которые допускают стороны в документах о передаче прав на сорта растений при неправильном применении заявителями и авторами сорта норм действующего законодательства в части составления документов заявки на сорт растения и приложений к ней; упорядочить и разработать практические рекомендации при заключении сделок о передаче прав на сорта растений. Результаты. Обнаружено, что дейст­вующим законодательством предусмотрено заключение только двух видов договоров в сфере охраны прав на сор­та растений, которыми не полностью обеспечиваются права и интересы сторон. Заключение договора о передаче права на подачу заявки на сорт растений является инструментом защиты прав заявителей и основанием для принятия ее уполномоченным органом. Выводы. Оформление документов заявки без ошибок способствует быстрому проведению формальной экспертизы и принятию положительного для заявителя решения. Правильное оформление трудовых соглашений между селекционером (автором) и работодателем способствует защите прав каждого из участников таких сделок. | Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety. | Цель. Проанализировать виды лицензионных договоров, их отличие от других гражданско-правовых договоров, требования к оформлению и расторжения лицензионного договора. Результаты. Выявлено, что действующим законодательством закреплено неисчерпаемый перечень видов сделок относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности. В группу договоров относительно распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности отнесено лицензию на использование объекта права интеллектуальной собственности. Законодательством предусмотрено три вида лицензионных договоров на условиях исключительной, неисключительной и единичной лицензии. Результатом заключения лицензионного договора является предоставление имущественных прав интеллектуальной собственности во временное пользование без потери правообладателем прав на этот объект. Выводы. Правильное оформление лицензионных договоров между лицензиатом и лицензиаром способствует защите прав каждого из участников таких договоров. Лицензиат будет иметь законные основания использовать сорт, лицензиар сможет получать вознаграждение за предоставленное право пользоваться сортом. | Мета. Проаналізувати види ліцензійних договорів, їхню відмінність від інших цивільно-правових договорів, вимоги до оформлення та розірвання ліцензійного договору. Результати. Виявлено, що чинним законодавствомзакріплено невичерпний перелік видів угод щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. До групи договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності віднесено ліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Законодавством передбачено три види ліцензійних договорів на умовах виключної, невиключної та одиничної ліцензії. Результатом укладання ліцензійного договору є надання майнових прав інтелектуальної власності на тимчасове користування без втрати правовласником прав на цей об’єкт. Висновки.Правильне оформлення ліцензійних договорів між ліцензіатом та ліцензіаром сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод. Ліцензіат матиме законні підстави використовувати сорт, ліцензіар зможе отримувати винагороду за надане право користуватися сортом.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety.

Purpose. To analyze the types of license agreements and their difference from other civil agreements, and requirements for the execution and termination of a license agreement. Results. It was revealed that the current legislation provides an inexhaustible list of the types of transactions with respect to disposition of intellectual property rights. The group of agreements on disposition of intellectual property rights includes the intellectual property license. The legislation provides for three types of license agreements under the terms of the exclusive, non-exclusive and single license. The result of a license agreement is to provide the intellectual property rights for temporary use without losing the copyright holder of this object. Conclusions. Proper execution of license agreements between licensor and licensee promotes protection of rights of each of the parties to such agreements. Licensee will have a legitimate reasons to use the variety, the licensee may receive compensation for granting the right to use the variety.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible. | Цель. Обзор истории формирования и состояния национальной номенклатуры, а также упорядочение украинских научных названий видов рода Fragaria L. Результаты. Украинской номенклатуре рода Fragaria присущи контроверсионные взгляды на употребление названий «суниці» (= земляника), «полуниці» (= клубника). Украинские названия видов этой группы растений следует согласовать с родовым названием Суниці во множественном числе. Предложено нотородовое название x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.). Выводы. В профессиональной среде необходимо использовать только научные названия видов рода Fragaria – Земляника, которые в украинском языке имеют форму множественного числа (укр. Суниці). В быту и популярной литературе относительно земляники ананасной допустимо употребление деривата в форме единственного числа земляника (укр. суниця), а также клубника (укр. полуниця, полуниці). | Мета. Огляд історії формування й стану національної номенклатури та впорядкування українських наукових назв видів роду Fragaria L. Результати. Українській номенклатурі роду Fragaria властиві контроверзні погляди на вживання назв «суниці», «полуниці». Українські наукові назви видів цієї групи рослин потрібно узгодити з родовою назвою Суниці в множині. Запропоновано нотородову назву х Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. х Fragaria L.). Висновки. У фаховому середовищі потрібно вживати лише наукові назви видів роду Fragaria – Суниці, які в українській мові мають форму множини. В побуті та популярній літературі стосовно суниць ананасових допустимо вживати дериват в однині суниця, а також полуниця, полуниці.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Investigation of peculiarities of water consumption of oat varieties at different sowing dates under the conditions of insufficient and unstable moistening in the northern part of the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, statistical, synthesis methods. Results. It was determined that Skakun variery has used the maximum amount of water not only at optimal sowing date but also in case of its shifting that was caused by its longer growing season. Total water consumption during the growing season was 3189–2826 m3/ha. Kubanskyi variety has used the smallest amount of water – 2976 m3/ha in case of optimal sowing date and 2632 m3/ha when sowing date was shifted by 15 days. Synelnykivskyi 1321 variety in terms of total water consumption occupied an intermediate position between the estimated varieties – it has used 3069 m3/ha moisture at optimal sowing date and 2,732 m3/ha in case of its shifting by 15 days. Conclusions. In the northern part of the Steppe zone of Ukraine, effective use of available moisture is determined by the capacity of some varieties to adapt to growing conditions with unfavourable water regime. Synelnykivskyi 1321 variety was the most drought-resistant one among evaluated varieties. Skakun variety had average drought-resistance. Optimal sowing date is the most suitable for this area. Later oat planting resulted in reducing of total water consumption and increasing of water-use ratio. Moisture can be consumed by oat the most effectively in case of optimal sowing date and higher level of natural water supply. | Цель. Исследовать особенности водопотребления сор­тов овса в условиях недостаточного и нестабильного режима увлажнения северной части Степи Украины Методы. Полевой, метод синтеза, статистический. Результаты. Установлено, что максимальное количество влаги использовал сорт Скакун при посеве в оптимальные сроки и при их смещении, что обусловлено его более длительным вегетационным периодом. Суммарное водопотребление за вегетационный период у него составляло 3189–2826 м3/га. Наименьшее количество влаги использовал сорт Кубанский – 2976 м3/га при оптимальном посеве и 2632 м3/га – при посеве со смещением на 15 суток. Сорт Синельниковский 1321 по уровню суммарного водопотребления занимал промежуточное положение среди изучаемых сортов – он потреблял 3069 м3/га влаги при посеве в оптимальные сроки и 2732 м3/га – при смещении его на 15 суток. Выводы. В условиях северной части Степи Украины эффективное использование имеющейся влаги определялось способностью некоторых сортов лучше адаптироваться к неблагоприятным по водному режиму условиям выращивания. Сорт Синельниковский 1321 является наиболее засухоустойчивым среди оцениваемых сортов. Среднезасухоустойчивым оказался сорт Скакун. Оптимальные сроки посева являются наиболее благоприятными для этой зоны. Посев овса в более поздние сроки приводил к уменьшению суммарного водопотребления и повышению коэффициентов водопотребления. Наиболее рационально влага расходуется при посеве овса в оптимальные сроки и в условиях более высокого природного влагообеспечения. | Мета. Дослідити особливості водоспоживання сортів вівса за різних строків сівби в умовах недостатнього та нестабільного режиму зволоження в північній частині Степу України. Методи. Польовий, метод синтезу, статистичний. Результати. Встановлено, що максимальну кількість вологи споживав сорт Скакун за сівби в оптимальні строки та в разі їх зміщення, що зумовлено його тривалішим вегетаційним періодом. Сумарне водоспоживання за вегетаційний період у нього становило 3189–2826 м3/га. Найменшу кількість вологи споживав сорт Кубанський – 2976 м3/га за оптимальних строків сівби та 2632 м3/га – за сівби зі зміщенням на 15 діб. Сорт Синельниківський 1321 за рівнем сумарного водоспоживання займав проміжне положення між оцінюваними сортами – він споживав 3069 м3/га вологи за сівби в оптимальні строки та 2732 м3/га – у разі її зміщення на 15 діб. Висновки. В умовах північної частини Степу України ефективне використання наявної вологи визначається здатністю деяких сортів краще адаптуватися до несприятливих за водним режимом умов вирощування. Сорт Синельниківський 1321 є найбільш посухостійким серед оцінених сортів. Середньопосухостійким виявився сорт Скакун. Оптимальні строки сівби є найпридатнішими для цієї зони. Сівба вівса в пізніші строки призводить до зменшення сумарного водоспоживання та підвищення коефіцієнтів водоспоживання. Найраціональніше волога використовується в разі сівби вівса в оптимальні строки та в умовах вищого природного вологозабезпечення.

Мета. Дослідити особливості водоспоживання сортів вівса за різних строків сівби в умовах недостатнього та нестабільного режиму зволоження в північній частині Степу України. Методи. Польовий, метод синтезу, статистичний. Результати. Встановлено, що максимальну кількість вологи споживав сорт Скакун за сівби в оптимальні строки та в разі їх зміщення, що зумовлено його тривалішим вегетаційним періодом. Сумарне водоспоживання за вегетаційний період у нього становило 3189–2826 м3/га. Найменшу кількість вологи споживав сорт Кубанський – 2976 м3/га за оптимальних строків сівби та 2632 м3/га – за сівби зі зміщенням на 15 діб. Сорт Синельниківський 1321 за рівнем сумарного водоспоживання займав проміжне положення між оцінюваними сортами – він споживав 3069 м3/га вологи за сівби в оптимальні строки та 2732 м3/га – у разі її зміщення на 15 діб. Висновки. В умовах північної частини Степу України ефективне використання наявної вологи визначається здатністю деяких сортів краще адаптуватися до несприятливих за водним режимом умов вирощування. Сорт Синельниківський 1321 є найбільш посухостійким серед оцінених сортів. Середньопосухостійким виявився сорт Скакун. Оптимальні строки сівби є найпридатнішими для цієї зони. Сівба вівса в пізніші строки призводить до зменшення сумарного водоспоживання та підвищення коефіцієнтів водоспоживання. Найраціональніше волога використовується в разі сівби вівса в оптимальні строки та в умовах вищого природного вологозабезпечення.