Purpose. To create new competitive spring wheat varieties. Methods. Field study, laboratory test. Results. Based on the competitive variety trial, bread spring wheat line ‘Lutescens 07-26’ has been selected due to high values of such traits as resistance to fungal diseases, grain qua­lity(protein content accounted for 15.0%), 1000 kernel weight (44.6 g) productivity (3.92 t/ha) and lodging resistance (9 points). In 2011, it was submitted to the State variety testing as ‘Panianka’ variety. Durum spring wheat line ‘Leukurum 08-11’ was characterized by a number of positive traits: quite a high productivity (3.05 t/ha), short stem (79 cm), resistance to fungal diseases and lodging(9 points), and in 2011 it was submitted to the State variety testing as ‘Diana’ variety. According to the results of the State variety testing in 2012–2014, spring wheat varieties ‘Panianka’ and ‘Diana’ in 2015 were put on the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. Conclusions. For farms in Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine, bread and durum spring wheat varieties were bred by V. M.Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine that demonstrated rather high potential of productivity and adaptability to stress conditions. This goes to prove that cultivation of domestic spring wheat varieties will promote formation of high and quality grain yields. | Цель. Создать новые конкурентоспособные сорта пше­ницы яровой. Методы. Полевой, лабораторный. Результаты. По результатам конкурсного сортоиспытания выделена линия пшеницы мягкой яровой ‘Лютесценс 07-26’, которая характеризовалась высокими показателями таких признаков, как устойчивость против грибных болезней, качество зерна (содержание белка 15,0%), масса 1000 зерен (44,6 г), продуктивность (3,92 т/га), устойчивость к полеганию (9 баллов). В 2011 г. она была передана на Государственное сортоиспытание (ГСИ) как сорт ‘Панянка’. Линия пшеницы твердой яровой ‘Леукурум 08-11’ имела ряд положительных признаков: достаточно высо­кую продуктивность (3,05 т/га), низкорослость (79 см), ус­тойчивость против грибных болезней и полегания (9 баллов) и была передана в 2011 г. на Государственное сор­тоиспытание под названием ‘Диана’. По результатам ГСИ (2012–2014 гг.), в 2015 г. сорта пшеницы яровой ‘Панянка’ и ‘Диана’ внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине. Выводы. Для хозяйств лесостепной и полесской зон Украины созданы сорта пшеницы мягкой и твердой яровой селекции Мироновского института пшеницы имени В. М. Ремесло НААН Украины, которые проявляют достаточно высокий потенциал продуктивности и адаптивности к стрессовым условиям. Это свидетельствует о том, что выращивание отечественных сортов пшеницы яровой будет способствовать формированию высоких и качественных урожаев зерна | Мета. Створити нові конкурентоспроможні сорти пшениці ярої. Методи. Польовий, лабораторний. Результати. За результатами конкурсного сортовипробування виділено лінію пшениці м’якої ярої ‘Лютесценс 07-26’, що характеризувалася високими показниками таких ознак, як стійкість проти грибних хвороб, якість зерна (вміст білка 15,0%), маса 1000 зерен (44,6 г), продуктивність (3,92 т/га), стійкість до вилягання (9 балів). У 2011 р. її було передано на Державне сортовипробування (ДСВ) як сорт ‘Панянка’. Лінія пшениці твердої ярої ‘Леукурум 08-11’ мала ряд позитивних ознак: досить високу продуктивність (3,05 т/га), низькорослість (79 см), стійкість проти грибних хвороб та вилягання (9 балів) і була передана у 2011 р. на Державне сортовипробування під назвою ‘Діана’. За результатами ДСВ (2012–2014 рр.), у 2015 р. сорти пшениці ярої ‘Панянка’ та ‘Діана’ внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Висновки. Для господарств лісостепової та поліської зон України створено сорти пшениці м’якої та твердої ярої селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України, що проявляють досить високий потенціал продуктивності та адаптивності до стресових умов. Це свідчить про те, що вирощування вітчизняних сортів пшениці ярої сприятиме формуванню високих і якісних урожаїв зерна.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids. | Цель. Проанализировать украинскую номенклатуру представителей подтрибы Malinae и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видового и родового уровней и названий плодовых культур. Результаты. Существует путаница в украинских названиях растений родов Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. В связи с делением рода Sorbus s.l. на отдельные роды Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis и наличием многочисленных гибридов с их участием, предложены украинские названия таксонов и нототаксонов родового и видового уровней и рассмотрены принципы их отбора. Образование родовых названий типа Японская айва, Альпийская ария, Домашняя рябина на основе видовых эпитетов приводит к нежелательной тавтономии. Обсуждены аспекты дерусификации украинской профессиональной терминологии. Выводы. Украинские научные родовые и нотородовые названия растений подтрибы Malinae являются транслитерированными/транскрибированными, скалькированными с латинских или имеют оригинальное происхождение, будучи одно- или двухсловными. Отбор лучших вариантов родовых и видовых названий из нескольких возможных имеет временную составляющую и во многом зависит от специалистов, которые их применяют, и принципов, на которых он основывается. Следует усовершенствовать современную украинскую номенклатуру растений на национальной основе с привлечением трансформированных латинских научных названий в отношении интродуцированных видов и гибридов. | Мета. Проаналізувати українську номенклатуру представників підтриби Malinae та удосконалити термінологічну систему українських назв видового й родового рівнів та назв плодових культур. Результати. Існує плутанина в українських назвах рослин родів Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. З огляду на поділ роду Sorbus s.l. на окремі роди Sorbus s. str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis і наявність численних гібридів з їх залученням, запропоновано українські назви таксонів інототаксонів родового й видового рівнів та розглянуто принципи їхнього вибору. Утворення родових назв типу Японська айва, Альпійська арія, Домашня горобина на основі видових епітетів призводить до небажаної тавтономії. Обговорено аспекти дерусифікації української фахової термінології.Висновки. Українські наукові родові та нотородові назви назви рослин підтриби Malinae є транслітерованими/транскрибованими, скалькованими з латинських чи мають оригінальне походження, будучі одно- або двослівними. Вибір кращих варіантів родових і видових назв з декілько х можливих має часову складову й багато в чому залежить від фахівців, які їх вживають, та принципів, на яких вони ґрунтуються. Варто вдосконалювати сучасну українську номенклатуру рослин на національній основі із залученням трансформованих латинських наукових назв щодо інтродукованих видів і гібридів.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction. | Цель. Теоретическое и экспериментальное обоснование интродукции роз серии «Romantica» компании Meilland в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Биометрические, сравнительно-морфологические, статистические. Результаты. Проанализированы показатели жизнеспособности, роста, развития и признаки декоративности (зимо-, морозо- и засухоустойчивость, комплексная стойкость против болезней и вредителей, сохранение габитуса, побегообразование, цветение, окраска, форма, махровость цветков и т. п.) роз 12 сортов серии «Romantica», высаженных на коллекционных и экспозиционных делянках Национального дендропарка «Софиевка» НАН Украины. Исследования проводили в течение 2012–2015 гг. Оценка успешности интродукции большинства сортов равнялась 41–45 баллов из 50 возможных, и эти сорта являются вполне перспективными для условий Правобережной Лесостепи Украины. Сорта ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’, которые имели сумму баллов 35–38, можно считать перспективными. Акклиматизационное число для роз большинства исследованных сортов составило 85–90 баллов из 100 возможных, что означает хорошую адаптацию этих растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Адаптацию роз сортов ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’ (сумма баллов 75) можно считать удовлетворительной. Итоговая оценка декоративности роз серии «Romantica» составила 76–87 баллов из 100 возможных, а значит, все эти сорта проявляют высокую декоративность и заслуживают внедрения в производство. Выводы. Садовые розы серии «Romantica» компании Meilland, интродуцированные в природно-климатических условия Правобережной Лесостепи Украины, хорошо адаптировались в районе интродукции и являются перспективными для дальнейшего введения в культуру. | Мета. Теоретичне та експериментальне обґрунтування інтродукції троянд серії «Romantica» компанії Meilland в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Біометричні, порівняльно-морфологічні, статистичні. Результати. Проаналізовано показники життєздатності, росту, розвитку та ознаки декоративності (зимо-, морозо- та посухостійкість, комплексна стійкість проти хвороб і шкідників, збереження габітусу, пагоноутворення, цвітіння, забарвлення, форма, махровість квіток тощо) троянд 12 сортів серії «Romantica», висаджених на колекційних та експозиційних ділянках Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Дослідження проводили протягом 2012–2015 рр. Оцінка успішності інтродукції більшості сортів становила 41–45 балів з 50 можливих, і ці сорти є цілком перспективними для умов Правобережного Лісостепу України. Сорти ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’, що мали суму балів 35–38, можна вважати перспективними. Акліматизаційне число для троянд більшості досліджуваних сортів становило 85–90 балів зі 100 можливих, що означає добру адаптацію цих рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Адаптація троянд сортів ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’ (сума балів 75) є задовільною. Підсумкова оцінка декоративності троянд серії «Romantica» становила 76–87 балів зі 100 можливих, а отже, всі ці сорти виявляють високу декоративність і заслуговують на впровадження у виробництво. Висновки. Садові троянди серії «Romantica» компанії Meilland, інтродуковані в природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України, добре адаптувалися в районі інтродукції і є перспективними для подальшого впровадження в культуру.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated. | Цель. Изучить продуктивность цветения и репродукционную способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, провести оценивание сортов за этими признаками, а также исследовать эффективность вегетативного размножения. Методы. Полевой, интродукционные и статистические. Результаты. На основе анализа литературных данных и по собственным наблюдениям выяснено, что сорта астильбы отличаются высокой зимо- и морозостойкостью и стойкостью к поражению вредителями и болезнями, поэтому основными хозяйственно-биологичес­кими характеристиками, которые подлежат оцениванию, мы определили продуктивность цветения и репродукционную способность. По результатам исследования продуктивности цветения установлено, что наивысшее значение этого показателя у большинства исследуемых сортов наблюдается на четвертый год культивирования. Несмотря на то, что большинство сортов получили довольно низкую оценку, продуктивность цветения астильбы в целом является достаточно высокой. Для создания коллекционных участков, цветников и обеспечения селекционного процесса наиболее эффективным способом вегетативного размножения является деление корневища на части с тремя–пятью почками возобновления, для массового размножения – с одной–двумя почками. Выяснено, что для астильбы показатель репродукционной способности является сортоспецифеским. Для большинства исследуемых сортов в пятилетней культуре он оказалась довольно высоким. Отмечена высокая позитивная корреляция между показателями репродукционной способности и продуктивности цветения. У сортов, которые имели оптимальную продуктивность цветения, наблюдался высокий показатель выхода посадочного материала. Выводы. На основе полученных экспериментальных данных изучены продуктивность цветения и репродукционная способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, проведено оценивание сортов по этим признакам, а также исследована эффективность вегетативного размножения. | Мета. Вивчити продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, провести оцінювання сортів за цими ознаками, а також дослідити ефективність вегетативного розмноження. Методи. Польовий, інтродукційні та статистичні. Результати. На основі аналізу літературних даних та за власними спостереженнями з’ясовано, що сорти астильби відрізняються високою зимо- та морозостійкістю та стійкістю проти ураження шкідниками й хворобами, тому основними господарсько-біологічними характеристиками, які підлягають оцінюванню ми визначили продуктивність цвітіння та репродукційну здатність. За результатами дослідження продуктивності цвітіння встановлено, що найвище значення цього показника у більшості досліджуваних сортів спостерігається на четвертий рік культивування. Незважаючи на те, що більшість сортів отримали досить низьку оцінку, продуктивність цвітіння астильби загалом є доволі високою. Для створення колекційних ділянок, квітників та забезпечення селекційного процесу найефективнішим способом вегетативного розмноження є поділ кореневища на частини з трьома–п’ятьма бруньками поновлення, для масового розмноження – з однією–двома бруньками. З’ясовано, що для астильби показник репродукційної здатності є сортоспецифічним. Для більшості досліджуваних сортів у п’ятирічній культурі він виявився досить високим. Зазначено високу позитивну кореляцію між показниками репродукційної здатності та продуктивності цвітіння. У сортів, з оптимальною продуктивністю цвітіння спостерігався високий показник виходу посадкового матеріалу. Висновки. На основі отриманих експериментальних даних вивчено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, проведено оцінювання сортів за цими ознаками, а також досліджено ефективність вегетативного розмноження.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping. | Цель. Оценить результаты интродукции старинных сортов роз на основании анализа декоративных свойств и хозяйственно-ценных признаков. Методы.Полевые, сравнительный анализ, обобщение. Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко (г. Киев). Проведено сравнение генофонда с мировой коллекцией роз. В результате скрининга коллекции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко выявлено 22 старинных сорта и составлено их описание. Проведена оценка декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости, которая в итоге составляла от 81 до 100 баллов. Оценка зимостойкости, которая базируется на учете степени зимнего повреждении побегов в полевых условиях, показала, что в условиях Киева оказались полностью зимостойкими 13 сортов, остальные девять оказались недостаточно зимостойкими. Выводы. В результате анализа оценок декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости было установлено, что для внедрения в ландшафтное строительство подходят 12 сортов старинных роз: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’. | Мета. Оцінити результати інтродукції старовинних сортів троянд на основі аналізу їхніх декоративних властивос­тей та господарсько-цінних ознак.  Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення. Результати. Проаналізовано колекційний фонд троянд Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка (м. Київ). Здійснено порівняння генофонду зі світовою колекцією троянд. Внаслідок скринінгу колекції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка було виявлено 22 старовинні сорти та складено їхній опис. Проведено оцінку декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості, яка в підсумку становила від 81 до 100 балів. Оцінка зимостійкості, яка базується на обліку ступеня зимового пошкодження пагонів у польових умовах, свідчить, що в умовах Києва виявилися повністю зимостійкими 13 сортів, решта дев’ять були недостатньо зимостійкими. Висновки. Внаслідок аналізу оцінок декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості було встановлено, що для впровадження в ландшафтне будівництво є придатними 12 сортів старовинних троянд: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

The article presents results of characteristics studying for generative and vegetative parts of soft winter wheat in the conditions of autumn moisture shortage and in the conditions of optimal moisture supply. During the period of studies a dramatic difference of the levels of generative and vegetative parts of plants has been observed. As a decreased level of characteristics development has been noted, so its increasing, in particular, among the varieties of generative part. within 7.2% (thousand seed weight) to 42.6% (seed weight per ear). It is found that efficient development of generative organs is subject to variety bushing capacity, in particular at spring. The article also shows that stress conditions of autumn period influence late emergence of seedlings; however, that goes along increased level of some characteristics development at generative part. Obviously, during such years the selection of breeding material as per ear yield would not be efficient. The article, for the purpose of excluding negative consequences of selection, pays special attention to such characteristics as that not affected by stress environmental conditions. This indicates genetic stability of those characteristics, so their use as marker characteristics in yield specific breeding is advised. | Представлены результаты изучения признаков генеративной и вегетативной частей растений пшеницы мягкой озимой в условиях дефицита осенней влаги, а также в условиях оптимального обеспечения влагой. За период исследований наблюдалась колоссальная разница по уровню формирования признаков генеративной и вегетативной частей растения. Отмечалось как уменьшение уровня формирования признаков, так и их увеличение, особенно признаков генеративной части: от 7,2% (масса тысячи зерен) до 42,6% (масса зерна с колоса). Установлено, что эффективное формирование генеративных органов зависит от способности сорта к кущению, особенно весной. Показано, что стрессовые условия осеннего периода влияют на позднее появление всходов, способствуют уменьшению высоты растений, однако при этом наблюдается увеличение уровня формирования некоторых признаков генеративной части. Разумеется, что в такие годы отбор селекционного материала на производительность колоса не будет эффективным. В статье, ради исключения негативных последствий отбора, особое внимание уделяется таким признакам, на которые не влияют стрессовые условия среды. Это свидетельствует о генетической стабильности этих признаков, поэтому предлагается использовать их в качестве маркерных признаков в селекции на производительность. | Представлено результати вивчення ознак генеративної та вегетативної частин рослин пшениці м’якої озимої в умовах дефіциту осінньої вологи та в умовах оптимального забезпечення вологою. За період досліджень спостерігалась колосальна різниця за рівнем формування ознак генеративної та вегетативної частин рослини. Відмічалося як зменшення рівня формування ознак, так і їхнє збільшення, особливо ознак генеративної частини: від 7,2% (маса 1000 зерен) до 42,6% (маса зерна з колоса). Встановлено, що ефективне формування генеративних органів залежить від здатності сорту до кущіння, особливо навесні. Показано, що стресові умови осіннього періоду (дефіцит вологи), які спричиняють пізню появу сходів, впливають на зменшення висоти рослин, однак при цьому спостерігається збільшення рівня формування деяких ознак генеративної частини. Вочевидь, що в такі роки добір селекційного матеріалу на продуктивність колоса не буде ефективним. Тому, для виключення негативних наслідків добору, особлива увага приділяється таким ознакам, на які не впливають стресові умови середовища. Це свідчить про генетичну стабільність цих ознак, тому пропонується використовувати їх як маркерні ознаки в селекції на продуктивність.

New results of the clonal selection of apple tree (Malus domestica Borkh) conducted at Podillya Research Station of Horticultural Institute NAAS by method of state variety testing have been presented. By the results of the 6-year studying (2007 - 2012) of 20 new Jonagold clones of domestic selection their estimation was carried out according to the complex of such qualities as productivity, early ripening, marketability, taste qualities and durability of fruits. The following clones are defined to be the best: DP-16, DP-17, DP-18, DP-20. They start fruiting in the age of 2 or 3 years, productivity of the 5- or 6-year-old trees reaches 8,3–25,5 tons per hectare, quantity of the fruits of the highest and first grade is about 57–76% (in 2010–2012). Fruits of the mentioned clones are bigger than medium size (DP-16), big (DP-17, DP-18) and very big (DP-20); they have average similarity, excellent and very harmonious sour-sweet taste (8,3–8,7 points). Fruits of the best clones kept their quality for 202 – 220 days. | Представлены новые результаты исследований в клоновой селекции яблони (Malus domestica Borkh.), проведенные на Подольской опытной станции ИС НААН по методике государственного сортоиспытания. По результатам шестилетнего изучения (2007–2012 гг.) 20-ти новых клонов Джонаголда отечественной селекции оценены по комплексу таких признаков, как урожайность, скороплодность, товарность, вкусовые качества и лежкость плодов. Установлены лучшие клоны ДП-16, ДП-17, ДП-18, ДП-20. В плодоношение они вступают в двух-трёхгодичном возрасте, урожайность пяти-шестилетних деревьев составляет 8,3–25,5 т/га, выход плодов высшего и первого товарных сортов 57–76% (за 2010–2012 гг.). Плоды выделенных клонов больше средних размеров (ДП-16), большие (ДП-17, ДП-18) и довольно большие (ДП-20), средней одномерности, отличного, очень гармоничного кислосладкого вкуса (8,3–8,7 балла). Плоды лучших клонов хранились 202–220 суток. | Представлено нові результати досліджень у клоновій селекції яблуні (Malus domestica Borkh.), проведених на Подільській дослідній станції ІС НААН України за методикою державного сортовипробування. За результатами шестирічного вивчення (2007–2012 рр.) 20 нових клонів Джонаголду вітчизняної селекції оцінено за комплексом таких ознак: урожайність, скороплідність, товарність, смакові якості та лежкоздатність плодів. Встановлено, що кращими є клони ДП-16, ДП-17, ДП-18, ДП-20. У плодоношення вони вступають у двотрирічному віці, урожайність п’яти-шестирічних дерев сягає 8,3–25,5 т/га, вихід плодів вищого та першого ґатунку у 2010–2012 рр. становила 57–76%. Плоди виділених клонів більше середніх розмірів (ДП-16), великі (ДП-17, ДП-18) і дуже великі (ДП-20), середньої одномірності, відмінного, дуже гармонійного кисло-солодкого смаку (8,3–8,7 бала). Плоди кращих клонів зберігались 202–220 діб.

Results of studying morphoagrobiological characteristics and properties of new high-protein variety of soft winter wheat Natalka are presented. It is determined that this variety successfully combines high natural productivity potential with genetically inherited the highest grain quality and positive reaction of protein accumulation. It can be classified as superstrong wheats by qualitative  properties. It belongs to intensive varieties, has higher winter and drought hardiness. This variety is characterized by wide agroecological plasticity. To realize genetic potential of productivity and qualitative properties variety sowings should be placed after the best forecrops with high soil fertility creation, implementation of intensive technologies and sowing at the end of optimal time for appropriate agroclimatic zones. | Приведены результаты исследований морфоагробиологических признаков и свойств нового высокобелкового сорта пшеницы озимой мягкой Наталка. Установлено, что он удачно сочетает высокий естественный потенциал продуктивности с генетически унаследованным наивысшим качеством зерна и позитивной реакцией накопления белка. По качественным показателям его можно причислить к сверхсильным пшеницам. Относится к интенсивным сортам, имеет повышенную зимостойкость и засухоустойчивость. Характеризуется широкой агроэкологической пластичностью. Для реализации  генетического потенциала продуктивности и качественных показателей посевы сорта стоит размещать после лучших предшественников  с созданием высокого агрофона, внедрением интенсивных технологий и севом в конце оптимальных его сроков для соответствующих агроклиматических зон. | Наведено результати досліджень морфоагробіологічних ознак і властивостей нового високобілкового сорту пшениці озимої м’якої Наталка. Встановлено, що він вдало поєднує високий природний потенціал продуктивності з генетично успадкованою найвищою якістю зерна та позитивною реакцією накопичення білка. За якісними показниками його можна зарахувати до надсильних пшениць. Належить до інтенсивних сортів, має підвищену зимостійкість і посухостійкість. Характеризується широкою агроекологічною пластичністю. Для реалізації генетичного потенціалу продуктивності та якісних показників посіви сорту варто розміщувати після кращих попередників зі створенням високого агрофону, впровадженням інтенсивних технологій і сівбою в кінці оптимальних її строків для відповідних агрокліматичних зон.

Peculiarities of developing national varietal resources of Lupin (Lupinus L.) in Ukraine have been explained. Market monitoring for annual lupin species have been completed. Peculiarities for the conduct of lupin plant varieties examination on establishing their suitability for dissemination compliance with the criteria of distinctness, uniformity and stability according to the guidelines in force. The conditions for developing the Program of Field Trials of Plant Varieties Qualifying Examination are displayed. Species specific and quantitative composition of fodder crops detailed as included into the Program. Essential soil and climatic cultivation areas proposed. Lupin uses outlined, as well as its application in various branches of national economy and value for establishing strong fodder backgrpund for cattle breeding. Prospective options of using lupin crop are spotted in connection with new plant varieties created, which seed by technological properties could be used for the purpose of preparing dietary foodstuff | Обосновано особенности формирования национальных сортовых ресурсов люпина (Lupinus L.) в Украине. Проведен мониторинг рынка сортов однолетних видов люпина. Раскрыто особенности проведения квалификационной экспертизы сортов люпина по определению пригодности к распространению и соответствия критериям различия, однородности и стабильности в соответствии с действующими методиками. Отображено условия формирования Программы полевых исследований квалификационной экспертизы сортов растений. Детально описано видовой и количественный состав сортов кормовых культур, включенных в Программу. Предложены основные почвенно-климатические зоны для выращивания. Раскрыто направления использования люпина, его применение в различных отраслях народного хозяйства и значение в создании прочной кормовой базы для животноводства. Перспективные возможности использования люпина открываются в связи с созданием сортов, зерно которых по технологическим качествам можно использовать для изготовления пищевых диетических продуктов | Обґрунтовано особливості формування національних сортових ресурсів люпину (Lupinus L.) в Україні. Проведено моніторинг ринку сортів однорічних видів люпину. Розкрито особливості проведення кваліфікаційної експертизи сортів люпину з визначення придатності до поширення та відповідності критеріям відмінності, однорідності та стабільності відповідно до чинних методик. Відображено умови формування Програми польових досліджень кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Детально описано видовий та кількісний склад сортів кормових культур, включених до Програми. Запропоновано основні ґрунтовокліматичні зони для вирощування. Розкрито напрями використання люпину, його застосування у різних галузях народного господарства та значення у створенні міцної кормової бази для тваринництва. Перспективні можливості використання люпину відкриваються у зв’язку із створенням сортів, зерно яких за технологічними якостями можна використовувати для виготовлення харчових дієтичних продуктів.