Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping. | Цель. Оценить результаты интродукции старинных сортов роз на основании анализа декоративных свойств и хозяйственно-ценных признаков. Методы.Полевые, сравнительный анализ, обобщение. Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко (г. Киев). Проведено сравнение генофонда с мировой коллекцией роз. В результате скрининга коллекции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко выявлено 22 старинных сорта и составлено их описание. Проведена оценка декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости, которая в итоге составляла от 81 до 100 баллов. Оценка зимостойкости, которая базируется на учете степени зимнего повреждении побегов в полевых условиях, показала, что в условиях Киева оказались полностью зимостойкими 13 сортов, остальные девять оказались недостаточно зимостойкими. Выводы. В результате анализа оценок декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости было установлено, что для внедрения в ландшафтное строительство подходят 12 сортов старинных роз: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’. | Мета. Оцінити результати інтродукції старовинних сортів троянд на основі аналізу їхніх декоративних властивос­тей та господарсько-цінних ознак.  Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення. Результати. Проаналізовано колекційний фонд троянд Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка (м. Київ). Здійснено порівняння генофонду зі світовою колекцією троянд. Внаслідок скринінгу колекції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка було виявлено 22 старовинні сорти та складено їхній опис. Проведено оцінку декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості, яка в підсумку становила від 81 до 100 балів. Оцінка зимостійкості, яка базується на обліку ступеня зимового пошкодження пагонів у польових умовах, свідчить, що в умовах Києва виявилися повністю зимостійкими 13 сортів, решта дев’ять були недостатньо зимостійкими. Висновки. Внаслідок аналізу оцінок декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості було встановлено, що для впровадження в ландшафтне будівництво є придатними 12 сортів старовинних троянд: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved. | Цель. Установить адаптационную способность и сроки репродуцирования элиты зарегистрированных сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в разных почвенно-климатических зонах Украины. Методы. Полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Проведены испытания сортов картофеля в зонах Лесостепи, Полесья и Степи Украины. За годы исследований (2012–2014) самый высокий урожай картофеля в зоне юго-западной части Лесостепи был получен среди ранних сортов: ‘Киммерия’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6; среднеранних: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазия’ – 27,7; среднеспелых – ‘Околыця’ – 35,4, ‘Мандривныця’ – 25,1 т/га. В зоне Центрального Полесья самые высокие показатели среди ранних сортов обеспечил сорт ‘Киммерия’ – 31 т/га, уровень урожайности в пределах 27,6–29,2 т/га зафиксирован у сортов ‘Скарбныця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Среди среднеранних сортов урожай на уровне 33,1 т/га получен у сорта Партнер. В условиях Степи самую высокую продуктивность картофеля при выращивании его в двухурожайной культуре с орошением получили у ранних сортов – ‘Вымир’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Киммерия’, ‘Свиточ’ и у среднераннего сорта ‘Ария’. Установлено, что в условиях зон Лесостепи и Полесья высокой устойчивостью к вырождению (поражение вирусными болезнями и снижение продуктивности элиты картофеля в процессе репродуцирования) характеризовались сорта ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбныця’, ‘Тирас’, ‘Радынка’, ‘Партнер’, ‘Словьянка’, ‘Вернисаж’, ‘Мандривныця’, ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. По результатам оценки влияния сроков репродуцирования элитного материала картофеля на поражение его вирусными болезнями установлены оптимальные сроки сортообновления элиты для исследуемых сортов. Выводы. При испытании в разных почвенно-климатических зонах Украины стабильные урожаи с высоким выходом семенных клубней, независимо от погодных условий вегетационного периода в зонах Лесостепи и Полесья, обеспечивают сорта картофеля ранней группы спелости, в частности ‘Киммерия’, ‘Ведруска’, ‘Радынка’, среднераннуй – сорт ‘Партнер’. Среди среднеспелых сортов по продуктивности были выделены ‘Вернисаж’, ‘Околыця’, ‘Мандривныця’, ‘Словьянка’, среди среднепоздних – ‘Полиське джерело’ и ‘Червона рута’. Самыми распространёнными вирусными болезнями картофеля были крапчатая мозаика и мозаичное закручивание лис­тьев. Доказана высокая эффективность использования метода двухурожайной культуры картофеля для получения семенного материала в Южной Степи Украины. | Мета. Встановити адаптивну здатність та терміни репродукування еліти зареєстрованих сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Методи. Польовий, лабораторний, статис­тичний. Результати. Проведено випробування сортів картоплі в зонах Лісостепу, Полісся та Степу України. За роки випробувань (2012–2014) найвищий урожай картоплі в зоні південно-західної частини Лісостепу отримано серед ранніх сортів: ‘Кіммерія’ – 46,9 т/га, ‘Ведруска’ – 38,6, середньоранніх: ‘Партнер’ – 33,2, ‘Фантазія’ – 27,7, середньостиглих: ‘Околиця’ – 35,4, ‘Мандрівниця’ – 25,1 т/га. В зоні центрального Полісся найвищі показники врожайності серед ранніх сортів забезпечив сорт ‘Кіммерія’ – 31,0 т/га, рівень урожайності в межах 27,6–29,2 т/га зафіксовано у сортів ‘Скарбниця’, ‘Серпанок’, ‘Радинка’, ‘Тирас’. Серед середньоранніх сортів урожай на рівні 33,1 т/га отримано у сорту ‘Партнер’. В умовах Степу найвищу продуктивність картоплі у разі вирощування її у двоврожайній культурі зі зрошенням отримано у ранніх сортів – ‘Вимір’, ‘Глазурна’, ‘Струмок’, ‘Кіммерія’, ‘Світоч’ та в середньораннього сорту ‘Арія’. Встановлено, що в умовах зон Лісостепу та Полісся високою стійкістю проти виродження (ураження вірусними хворобами та зниження продуктивності еліти картоплі в процесі репродукування) характеризувались сорти ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Серпанок’, ‘Скарбниця’, ‘Тирас’, ‘Радинка’, ‘Партнер’, ‘Слов’янка’, ‘Вернісаж’, ‘Мандрівниця’, ‘Поліське джерело’ та ‘Червона рута’. За результатами оцінки впливу терміну репродукування елітного матеріалу картоплі на ураженість його вірусними хворобами встановлено оптимальні строки сортооновлення еліти для досліджуваних сортів. Висновки. Під час випробування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України стабільні врожаї з високим виходом насіннєвих бульб, незалежно від погодних умов вегетаційного періоду в зонах Лісостепу й Полісся, забезпечують сорти картоплі ранньої групи стиглості, зокрема ‘Кіммерія’, ‘Ведруска’, ‘Радинка’, середньоранньої – сорт ‘Партнер’. Серед середньостиглих сортів за продуктивністю були виділені ‘Вернісаж’, ‘Околиця’, ‘Мандрівниця’, ‘Слов’янка’, серед середньопізніх – ‘Поліське джерело’ й ‘Червона рута’. Найпоширенішими вірусними хворобами картоплі були крапчаста мозаїка та мозаїчне закручування листя. Доведено високу ефективність застосування методу двоурожайної культури картоплі для отримання насіннєвого матеріалу в Південному Степу України.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. To establish adaptive capacity and reproduction time of the registered potato varieties elite bred at the Potato Research Institute of NAAS of Ukraine in various edaphic and climatic zones of Ukraine. Methods. Field and laboratory tests, statistical evaluation. Results. Potato varieties were tested in the Forest-Seppe, Polissia and Steppe zones of Ukraine. Over the years of testing (2012–2014), the highest yield of potatoes in the south-western part of the Forest-Steppe zone was produced by the early varieties: ‘Kimmeria’ – 46.9 t/ha, ‘Vedruska’ – 38.6 t/ha; middle-early varieties: ‘Partner’ – 33.2 t/ha, ‘Fantazia – 27.7 t/ha; mid-season varie­ties: ‘Okolytsia’ – 35.4 t/ha, ‘Mandrivnytsia’ – 25.1 t/ha. In the Central Polissia, ‘Kimmeria’ (31 t/ha) was the most productive early variety, the yield at the level of 27.6–29.2 t/ha was formed by such varieties as ‘Skarbnytsia’, ‘Serpanok’, ‘Radynka’, ‘Tyras’. Among the middle-early varieties, the yield of 33.1 t/ha was obtained from the variety ‘Partner’. In the conditions of Steppe zone, such early potato varieties as ‘Vymir’, ‘Glazurna’, ‘Strumok’, ‘Kimmeria’, ‘Svitoch’ and the middle-early variety ‘Ariya’ had the highest productivity in case of gro­wing as bivoltine crop under irrigated conditions. It was found that in the Forest-Steppe and Polissia zones such varieties as ‘Kimmeria’, ‘Vedruska, ‘Serpanok’, ‘Skarbnytsia, ‘Tyras’, ‘Radynka’, ‘Partner’, ‘Slovianka’, ‘Vernisazh’, ‘Mandrivnytsia’, ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’ were characterized by high resistance to degeneration (viral diseases and loss of productivity of potato elite in the process of reproduction). According to the results of evaluation of the impact of elite potato reproduction time on affection by viral diseases, optimal time for elite renovation for investigated varieties was determined. Conclusions. In the process of testing in various edaphic and climatic zones of Ukraine, stable yield with a high seed tubers number, regardless of weather conditions during the growing season in the Forest-Steppe and Polissia zones, was formed by some early potato varieties (‘Kimmeria’, ‘Vedruska’, ‘Radynka) and middle-early one (‘Partner’). Among mid-season varieties ‘Vernisazh’, ‘Okolytsia’, ‘Mandrivnytsia’ were identified for high productivity, and among middle-late – ‘Poliske dzherelo’ and ‘Chervona ruta’. The most common viral diseases of potatoes were rugose mosaic and mosaic leaf curling. High efficiency of the use of bivoltine crop method for potato growing to obtain seed material in the Southern Steppe zone of Ukraine has been proved.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency. | Цель. Совершенствование сортимента земляники садовой на основе комплексного изучения и внедрения новых украинских и западноевропейских сортов. Методы. Сорта и элитные формы изучали по методике первичного сортоизучения и государственного сортоиспытания в трехлетних ягодниках в Институте садоводства НААН (г. Киев) и его сортоиспытательных станциях. Результаты. Установлено негативное влияние на продуктивность земляники все более частых весенних и летних засух, а зимой – значительных морозов при отсутствии снежного покрова. Лучшими по комплексу показателей среди новых сортов оказались английский ‘Элеганс’ (десертный), украинский ‘Геркулес’ (десертный), голландская ‘Эльсанта’ (универсального использования), итальянская ‘Альба’ (сырьевой). Высокоадаптивные и продуктивные сорта ‘Источник’ и ‘Фестивальная ромашка’ (сырьевые) рекомендуются для северных регионов. Выводы. В связи с кардинальными изменениями климата, высокоприбыльное выращивание как среднеспелых сортов, так и земляники в целом, при нынешних условиях Северной Лесостепи целесообразно в контролируемых условиях – в высоких плёночных туннелях, теплицах и при постоянном орошении, что уже является общеевропейской тенденцией. | Мета. Удосконалення сортименту суниці на основі комплексного вивчення та впровадження нових українських та західноєвропейських сортів. Методи. Сорти та елітні форми вивчали за методикою первинного сортовивчення й державного сортовипробування в трирічних ягідникахв Інституті садівництва НААН (м. Київ) та його сортодослідних станціях. Результати. Встановлено негативний вплив на продуктивність суниці дедалі частіших весняних і літніх посух, а взимку – значних морозів за відсутності снігового покриву. Кращими за комплексом ознак серед нових сортів виявилися англійський ‘Елеганс’ (десертний), український ‘Геркулес’ (десертний), голландська ‘Ельсанта’ (універсального використання), італійська ‘Альба’ (сировинний). Високоадаптивні та продуктивні сорти ‘Істочнік’ і ‘Фестивальна ромашка’ (сировинні) рекомендуються для північних регіонів. Висновки. У зв’язку з кардинальними змінами клімату високоприбуткове вирощування як середньостиглих сортів, так і суниці в цілому за нинішніх умов Північного Лісостепу є доцільним у контрольованих умовах – у високих плівкових тунелях, теплицях та з постійним зрошенням, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha). | Цель. Определить влияние сроков сева на продуктивность разных видов пажитника в условиях Лесостепи Украи­ны. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано влияние сроков сева на хозяйственно-ценные признаки пажитника сенного (Trigonella foenum graecum L.) и пажитника голубого (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Установлено, что на индивидуальную продуктивность растений и среднюю урожайность их зеленой и сухой массы существенно влиял срок сева. В частности, более развитую вегетативную массу и продуктивность и, как следствие, большую урожайность зеленой и сухой массы имели растения пажитника голубого и сенного при ранневесенних сроках сева. Самый маленький выход сухой массы этих видов с единицы площади получено при летних сроках сева из-за небольшой урожайности зеленой массы, несмотря на более низкий показатель потери влажности. Выводы. Для получения пряности «грибная трава» перспективным является использование пажитника сенного, а для конвейерного поступления продукции в Лесостепи Украины – применение 1-го (I–II декады апреля) и 2-го (III декада апреля) сроков сева, при которых формируется более развитая вегетативная масса и установлена большая урожайность сухой массы (1,3–1,4 т/га). | Мета. З’ясувати вплив строків сівби на продуктивність різних видів гуньби в умовах Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено вплив строків сівби на господарсько-цінні ознаки гуньби сінної (Trigonella foenum-graecum L.) та гуньби голубої (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.). Встановлено, що на індивідуальну продуктивність рослин та середню врожайність їх зеленої та сухої маси істотно впливав строк сівби. Зокрема, розвиненішу вегетативну масу й продуктивність та, як наслідок, вищу врожайність зеленої та сухої маси мали рослини гуньби голубої та сінної за ранньовесняних строків сівби. Найменший вихід сухої маси цих видів з одиниці площі отримано за літніх строків сівби через невелику врожайність зеленої маси, незважаючи на нижчий показник втрати вологості. Висновки. Для отримання прянощів «грибна трава» перспективним є використання гуньби сінної, а для конвеєрного надходження продукції в Лісостепу України – застосування 1-го (I–II декади квітня) та 2-го (III декада квітня) строків сівби, за яких формується розвиненіша вегетативна маса та встановлено вищу врожайність сухої маси (1,3–1,4 т/га).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. Determination of sowing time effect on productivity of various fenugreek species in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, laboratory test, analytical approach and statistical evaluation. Results. Effect of sowing time on economic characters of common fenugreek (Trigonella foenum graecum L.) and blue fenugreek (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) was investigated. It was found that sowing time significantly influenced the individual productivity of plants and average yield of their fresh and dry matter. In particular, common and blue fenugreek plants formed not only the most developed vegetation but also higher productivity and fresh and dry matter yield, respectively, due to early-spring sowing. In case of summer sowing, the poorest yield of dry matter per unit was obtained for these species caused by a low fresh yield, though the moisture loss index was lower. Conclusions. Common fenugreek is promising for producing “mushroom grass” spices, and the conveyor supply of production in the Forest-Steep zone of Ukraine can be ensured by the first sowing time (the first or the second decades of April) and the se­cond sowing time (the third decade of April) as during this period more developed vegetation is formed that favored the higher yield of dry matter (1,3–1,5 t/ha).

Purpose. To perform the gas chromatography test of sunflower oil samples varied in the oleic acid content. To demonstrate the possibility of the oil samples discrimination by the use of relatively simple express-procedures for oleic acid content determination to be applied in sunflower breeding area as well as in routine original or counterfeit oil quality evalua­tion. Methods. International ISO standards and statistical evaluation. Results. The simplified gas chromatography procedure has been applied for sunflower oil fatty acid composition evaluation. Dependence of a number of physical methods such as oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests on oil fatty acid composition especially oleic acid content was determined. Conclusions. The GC test was the most informative and effective in terms of correct oleic acid content determination at all stages of breeding process and in commercial production as well. Physical procedures based on oil light refraction, cinematic oil viscosity and oil density tests are worthy of attention as the tight correlation between these indicators and oleic acid content in sunflower oil was defined. | Цель. Провести исследование образцов подсолнечного масла с различным содержанием олеиновой кислоты хроматографическим методом, показать возможность при­менения относительно простых, экспрессных и эффективных физических методов для контроля содержания олеиновой кислоты в процессе селекции гибридов подсолнечника и в товарном производстве при определении подлинности образцов высокоолеинового масла и распознавании его заменителей. Методы. Общепринятые международные методы ИСО, математико-статистические. Результаты. Проведены исследования жирнокислотного состава подсолнечного масла на газовом хроматографе по упрощенной процедуре, установлена зависимость ряда физических методов – преломления на рефрактометре, вязкости и плотности – от жирнокислотного состава подсолнечного масла, в частности содержания олеиновой кислоты. Выводы. Метод газовой хроматографии оказался наиболее информативным и эффективным для контроля содержания олеиновой кислоты. Среди физических методов особого внимания заслуживают те, которые основаны на определении показателей преломления, кинематической вязкости и плотности, поскольку между ними и содержанием олеиновой кислоты в подсолнечном масле установлена высокая корреляционная зависимость. | Мета. Провести дослідження зразків соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом, показати можливість застосування відносно простих, експресних та ефективних фізичних методів для конт­ролю вмісту олеїнової кислоти у процесі селекції гібридів соняшнику і в товарному виробництві під час визначення автентичності зразків високоолеїнової олії та розпізнавання її замінників. Методи. Загальноприйняті міжнародні методи ІСО, математико-статистичні. Результати. Проведено дослідження жирнокислотного складу соняшникової олії на газовому хроматографі за спрощеною процедурою, встановлено залежність ряду фізичних методів – заломлення на рефрактометрі, в’язкості та щільності – від жирнокислотного складу соняшникової олії, зокрема вмісту олеїнової кислоти. Висновки. Метод газової хроматографії виявився найінформативнішим та ефективним для контролю вмісту олеїнової кислоти на всіх етапах як селекційного процесу, так і в умовах товарного виробництва. Серед фізичних методів на особливу увагу заслуговують ті, що ґрунтуються на визначенні показників заломлення, кінематичної в’язкості та щільності, оскільки між ними та вмістом олеїнової кислоти в соняшниковій олії встановлено високу кореляційну залежність.

Мета. Провести дослідження зразків соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом, показати можливість застосування відносно простих, експресних та ефективних фізичних методів для конт­ролю вмісту олеїнової кислоти у процесі селекції гібридів соняшнику і в товарному виробництві під час визначення автентичності зразків високоолеїнової олії та розпізнавання її замінників. Методи. Загальноприйняті міжнародні методи ІСО, математико-статистичні. Результати. Проведено дослідження жирнокислотного складу соняшникової олії на газовому хроматографі за спрощеною процедурою, встановлено залежність ряду фізичних методів – заломлення на рефрактометрі, в’язкості та щільності – від жирнокислотного складу соняшникової олії, зокрема вмісту олеїнової кислоти. Висновки. Метод газової хроматографії виявився найінформативнішим та ефективним для контролю вмісту олеїнової кислоти на всіх етапах як селекційного процесу, так і в умовах товарного виробництва. Серед фізичних методів на особливу увагу заслуговують ті, що ґрунтуються на визначенні показників заломлення, кінематичної в’язкості та щільності, оскільки між ними та вмістом олеїнової кислоти в соняшниковій олії встановлено високу кореляційну залежність.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation. | Цель. Разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной(Mentha piperita L.)украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты.Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88–100% стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28 сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцидRibavirinв концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты,усиливала частоту ризогенеза до 84–100%.Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечнойсоставляет 96–100%. Выводы.Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной ‘Лебединая песня’ и ‘Украинская перечная’, как наиболее перспективные для клонального микроразмножения. | Мета. Розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м’яти перцевої (MenthapiperitaL.) української селекціїна основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів invitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів invitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює отримання 88–100% стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м’яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28 добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84–100%. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м’яти перцевої становить 96–100%. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка дає можливість отримувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м’яти перцевої ‘Лебедина пісня’ та ‘Українська перцева’ як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest. | Цель. Обзор литературы о современных технологиях генетической модификации геномов сельскохозяйственных культур. Результаты. Проанализировано современное состояние создания генетически модифицированных растений. Приведена информация о цис-, интра- и субгенных растениях и их сравнение с трансгенными культурами. Представлены примеры применения цис- и интрагенеза для улучшения признаков сельскохозяйственных культур. Рассмотрена самая сов­ременная технология модификации геномов сельскохозяйственных культур – геномное редактирование. Выводы. Технологии создания цис, интра-, субгенних растений быстро развиваются и внедряется в сельскохозяйственных культурах ХХІ века, что может решить проблему обеспечения продовольствием постоянно растущего населения мира с наименьшими противоречиями общественных интересов. | Мета. Огляд літератури про сучасні технології генетичної модифікації геномів сільськогосподарських культур. Результати. Проаналізовано сучасний стан створення генетично модифікованих рослин. Подано інформацію про цис-, інтра- та субгенні рослини та порівняння їх з трансгенними культурами. Наведено приклади застосування цис- та інтрагенезу для поліпшення ознак сільськогосподарських культур. Розглянуто найсучаснішу технологію модифікації геномів сільськогосподарських культур – геномне редагування. Висновки. Технології створення цис-, інтра-, субгенних рослин швидко розвиваються й впроваджуються в сільськогосподарських культурах ХХІ століття, що може розв’язати проблему забезпечення продовольством постійно зростаючого населення світу з найменшими суперечностями суспільних інтересів.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability. | Цель. Создание экспериментальных гибридных комбинаций сахарной свёклы с высокими показателями сбора сахара и определение генетической детерминации их гетерозисного эффекта. Методы. Диаллельные и топкроссные скрещивания, генетический анализ количественных признаков. Результаты. Исследована частота гетерозисных по признаку «сбор сахара» гибридных комбинаций сахарной свёклы, созданных на основе двух генетически ценных по элементам продуктивности линий-опылителей, ЦМС линий и простых стерильных гибридов с использованием диаллельной и топкросcной системы контролируемой гибридизации. Определены доли влияния родительских компонентов и их взаимодействия в изменчивости ЦМС гибридов по продуктивности. Обоснована целесообразность прогнозирования гетерозиса на основе линий с высокой комбинационной способностью. Выделены перс­пективные высокопродуктивные комбинации сахарной свеклы, превышающие групповой стандарт на 4,1–16,3%. Выводы. Подтверждена теория генетического баланса Н. В. Турбина. Лучшими гибридами по продуктивности признаны [МС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [МС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) и [МС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), лучшими по комбинационной способности линиями – БЗ 1 и БЗ 2. | Мета. Створення експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків з високими показниками збору цукру та визначення генетичної детермінації їх гетерозисного ефекту. Методи. Діалельні та топкросні схрещування, генетичний аналіз кількісних ознак. Результати. Досліджено частоту гетерозисних за ознакою «збір цукру» гібридних комбінацій цук­рових буряків, створених на основі двох генетично цінних за елементами продуктивності ліній-запилювачів, ЧС ліній і прос­тих стерильних гібридів з використанням діалельної й топкросної системи контрольованої гібридизації. Визначено частки впливу батьківських компонентів та їх взаємодії у мінливості ЧС гібридів за продуктивністю. Обґрунтовано доцільність прогнозування гетерозису на основі ліній з високою комбінаційною здатністю. Виділено перспективні високопродуктивні комбінації цукрових буряків, що перевищують груповий стандарт на 4,1–16,3%. Висновки. Підтверджено теорію генетичного балансу М. В. Турбіна. Кращими гібридами за продуктивністю визнано [ЧС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [ЧС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) і [ЧС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), кращими за комбінаційною здатністю лінями – БЗ 1 та БЗ 2.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain. | Цель. Исследование полиморфизма гена ае1 кукурузы биоинформатическими методами. Методы. Глобальное и локальное выравнивание нуклеотидных и аминокислотных последовательностей, in silico трансляция и транскрипция, моделирование транслятов, дизайн праймеров, филогенетический анализ. Результаты. Проанализированы 255 нуклеотидных последовательностей гена аe1 кукурузы, 500 аминокислотных последовательностей гомологов транслятов гена ae1 кукурузы (гомологов энзима SBEIIb) и 100 мРНК, экспрессирующихся с гена ae1 кукурузы, для установления его филогенетических взаимосвязей. Биоинформатическими методами исследован полиморфизм различных участков гена ae1 кукурузы. Осуществлено моделирование фермента SBEIIb кукурузы. Выводы. По результатам выравнивания аминокислотных последовательностей гомологов фермента SBEIIb установлено, что ортологи гена ae1 присутствуют лишь у однодольных растений, паралоги – у однодольных, двудольных и других таксонов, включая водоросли и животных. По результатам выравнивания мРНК растений, с которых транслируется энзим SBEIIb, определены как ортологи гена ae1 кукурузы, так и ближайшие паралоги, кодирующие ферменты ветвления крахмала с хлоропластной локализацией; это свидетельствует о возможном происхождении гена ae1 в результате дупликации гена, кодирующего 1,4-α- -глюкан-энзим ветвления крахмала 2 с хлоропластной или амилопластной локализацией. В структуре гена ае1 кукурузы найдены регионы, которые включают в себя не определенные ранее полиморфные участки. К полиморфным регионам разработан дизайн праймеров, которые позволяют дифференцировать линии кукурузы. Определено, что обнаруженный полиморфизм теоретически способен влиять на функцию фермента и в результате этого изменять концентрацию амилопектина в зерне кукурузы. | Мета. Дослідження поліморфізму гена ае1 кукурудзи біоінформатичними методами. Методи. Глобальне та локальне вирівнювання нуклеотидних та амінокислотних послідовностей, in silico трансляція і транскрипція, моделювання транслятів, дизайн праймерів, філогенетичний аналіз. Результати. Проаналізовано 255 нуклеотидних послідовностей гена аe1 кукурудзи, 500 амінокислотних послідовностей гомологів транслятів гена ae1 кукурудзи (гомологів ензиму SBEIIb) і 100 мРНК, що експресуються з гена ae1 кукурудзи, для встановлення його філогенетичних взаємозв’язків. Біоінформатичними методами досліджено поліморфізм різних ділянок гена ae1 кукурудзи. Здійснено моделювання ензиму SBEIIb кукурудзи.Висновки. За результатами вирівнювання амінокислотних послідовностей гомологів ензиму SBEIIb з’ясовано, що ортологи гена ae1 присутні лише в однодольних рослин, паралоги – в однодольних, дводольних та інших таксонів, включаючи водорості та тварин. За результатами вирівнювання мРНК рослин, з яких транслюється ензим SBEIIb, встановлено як ортологи гена ae1 кукурудзи, так і найближчі паралоги, що кодують ензими розгалуження крохмалю з хлоропластною локалізацією; це свідчить про можливе походження гена ae1 внаслідок дуплікації гена, що кодує 1,4-α- -глюкан-ензим розгалуження крохмалю 2 з хлоропластною або амілопластною локалізацією. В структурі гена aе1 кукурудзи знайдено регіони, що містять не визначені раніше поліморфні ділянки. До поліморфних регіонів розроблено дизайн праймерів, які дають можливість диференціювати лінії кукурудзи. Визначено, що встановлений поліморфізм теоретично здатний впливати на функцію ензиму та внаслідок цього змінювати концентрацію амілопектину в зерні кукурудзи.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.