The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction. | Крупность зерна ржи озимой генетически детерминированный признак контролируется серией множественных алеллей и является доступным для отбора. В результате длительного интенсивного направленного отбора средняя масса 100 зерен с растения увеличена с 2,94 г до 6,94 г или у 2,4 раза. Реализованная эффективность отбора по массе 100 зерен с растения в направлении увеличения была систематической, но неравномерной. На протяжении 42 генераций наблюдались периоды быстрого ответа на направленный отбор, замедления и даже риверсии средней массы 100 зерен с растения. Быстрое увеличение эффективности направленной селекции отвечало изменениям, которые создавали относительно большой еффект, и в последующем образовывали плато, когда ультракрупнозернистость достигала высокой частоты. Изменчивость популяции при высоком давлении отбора по массе 100 зернен с растения преимущественно происходила согласно закона нормального распределения, с проявлением негативной ассиметрии после эффекта «взрыва» появления эстремумных классов. После достижения наивысшей крупности зерна ржи наблюдалось небольшое замедление увеличения массы 100 зерен с растения, несмотря на высокое давление отбора. На протяжении 42 генераций отбора на эффективность селекции наиболее высокое влияние проявил именованный селекционный дифференциал (36%), интенсивность отбора (22%), коэффициент наследуемости в широком смысле (8%), коэффициент наследуемости в узком смысле (10%). Прогнозированный и реализованный эффект отбора за 42 генерации совпадали у 37% случаев, что указывает на реальный прогноз селекционного предвидения. | Крупність зерна жита озимого генетично детермінована ознака, контролюється серією множинних алелів і доступна для штучного добору. В результаті довготермінового інтенсивного добору середня маса 100 зерен з рослини збільшена від 2,94 до 6,94 г або у 2,4 раза. Реалізована ефективність добору за масою 100 зерен з рослини в напрямку збільшення була систематичною, але нерівномірною. Протягом 42 генерацій спостерігалися періоди швидкої відповіді на спрямований добір, тривалі уповільнення збільшення і навіть риверсії середньої маси 100 зерен з рослини. Швидке збільшення ефективності спрямованої селекції відповідало змінам, які створювали відносно великий ефект, і в наступному утворювали плато, коли ультракрупнозернистість досягала високої частоти. Мінливість популяції жита за високого тиску добору за масою 100 зерен з рослини переважно відбувалася згідно з нормальним розподілом, та проявом негативної асиметрії після ефекту «вибуху» появи екстремумних класів. Після досягнення найвищої середньої крупності зерна жита спостерігалося невелике подальше уповільнення збільшення маси 100 зерен, незважаючи на сильний тиск добору. Протягом 42 генерацій на ефективність селекції найвищий вплив виявив іменований селекційний диференціал (36%), інтенсивність добору (22%), коефіцієнт успадковування у широкому розумінні (8%), коефіцієнт успадковування у вузькому розумінні (10%). Прогнозована й реалізована ефективність добору за 42 генерації співпадала у 37% випадків і свідчить про реальний прогноз селекційного передбачення.

The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction.

The kernel size of winter rye is a genetically determined characteristic as controlled by a series of multiple alleles and is available for artificial selection. As a result of long-term intensive selection average weight of 100 grains per plant increased from 2.94 to 6.94 g or 2.4 times. The implemented effectiveness of selection by 100 grains weight per plant towards increase was systemic, but it was also uneven. Throughout 42 generations the spans of quick response to directed selection were observed, lasting slowdowns and even reverses of average weight of 100 grains per plant. Prompt increase of the directed selection efficiency corresponded to the changes that induced relatively big impact, and formed a plateau as large kernel size reached high frequency. Variability of rye population at high pressure of the selection by 100 grains weight pert plant occurred predominately at normal distribution and along the display of negative asymmetry following the effect of extreme grades emergence outbreak. The highest average kernel size achieved was followed by further slowdown of 100 grains increase observed, nonetheless a heavy pressure of the selection. 42 generations displayed the greatest impact upon the breeding efficiency by denominated breeding differential (36%), selection intensity (22%), broad sense inheritance ratio (8%), narrow sense inheritance ratio (10%). Predicted and implemented selection efficiency over 42 generations matched in 37% of cases certifying thus an actual forecast of the breeding prediction.

There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens. | Выделены формы отдаленных гибридов со слабой степенью поражения грибными болезнями (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.), которые представляют практический интерес для создания сортов персика и нектарина с устойчивостью к этим патогенам | Виділені форми віддалених гібридів зі слабким ступенем ураження грибними хворобами (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. і Monilia fructigena Fr.), які представляють практичний інтерес для створення сортів персика та нектарина зі стійкістю проти цих патогенів.

There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens.

There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens.

It is determined that crop cultivation systems (continuous culture and its interruption by crop rotation links with different fertilizer backgrounds) influence the productivity and economic efficiency    of tomato and cucumber cultivation under rainfed   conditions in Right-Bank of Forest-Steppe zone in  Ukraine. Reported calculations show the increased level of profitability of the continuous crop growing in case  of interruption by annual crop rotation link against the background of mineral nutrition, but additional organic fertilizers allow to get more profit per unit area. | Определено влияние систем выращивания (бессменная культура и прерывание ее звеньями севооборота с разными фонами удобрения) на урожайность и экономическую эффективность выращивания томата и огурца в богарных  условиях Правобережной Лесостепи Украины. Приведенные расчеты указывают на повышение уровня рентабельности бессменного выращивания при прерывании однолетним звеном севооборота на фоне минерального питания, однако дополнительное внесение органических удобрений позволяет получить большую прибыль с единицы площади. | Установлено вплив систем вирощування (беззмінна культура та переривання її ланками сівозмін з різними фонами удобрення) на врожайність і економічну ефективність вирощування помідора та огірка в богарних умовах Правобережного Лісостепу України. Наведені розрахунки вказують на підвищення рівня рентабельності беззмінного вирощування у разі переривання однорічною ланкою сівозміни на фоні мінерального живлення, проте додаткове внесення органічних добрив дає можливість отримати більший прибуток з одиниці площі.

It is determined that crop cultivation systems (continuous culture and its interruption by crop rotation links with different fertilizer backgrounds) influence the productivity and economic efficiency of tomato and cucumber cultivation under rainfed conditions in Right-Bank of Forest-Steppe zone in Ukraine. Reported calculations show the increased level of profitability of the continuous crop growing in case of interruption by annual crop rotation link against the background of mineral nutrition, but additional organic fertilizers allow to get more profit per unit area.

It is determined that crop cultivation systems (continuous culture and its interruption by crop rotation links with different fertilizer backgrounds) influence the productivity and economic efficiency    of tomato and cucumber cultivation under rainfed   conditions in Right-Bank of Forest-Steppe zone in  Ukraine. Reported calculations show the increased level of profitability of the continuous crop growing in case  of interruption by annual crop rotation link against the background of mineral nutrition, but additional organic fertilizers allow to get more profit per unit area.

Peculiarities of the formation of the collection of lettuce (Lactuca sativa L.) varieties with reference characteristics are considered. Methodological requirements for the formation, grouping, maintenance, use and updating of the examples varieties collection for identifi cation of all lettuce varieties were scientifi cally grounded. Varieties with relevant morphological characteristics and notes of their expressions for vegetative and generative organs of lettuce plants were identifi ed. The use of formed examples varieties collection for the table of characteristics in the Guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability for lettuce (Lactuca sativa L.) varieties was confi rmed. | Рассмотрено особенности формирования коллекции сортов салата посевного (Lactuca sativa L.) с эталонными признаками. Научно обосновано методические требования к формированию, выделению, поддержанию, использованию и обновлению коллекции сортов-эталонов для идентификации сортов всех разно видностей салата посевного. Определены сорта с соответствующими морфологическими признаками и кодами их проявления для вегетативных и генеративных органов растений салата посевного. Подтверждено использование сформированной коллекции сортов-эталонов для таблицы признаков Методики проведения экспертизы сортов салата посевного (Lactuca sativa L.) на отличие, однородность и стабильность. | Розглянуто особливості формування колекції сортів салату посівного (Lactuca sativa L.) з еталонними ознаками. Науково обґрунтовано методичні вимоги до формування, виділення, підтримання, використання та оновлення колекції сортів-еталонів для ідентифікації сортів усіх різновидів салату посівного. Визначено сорти з відповідними морфологічними ознаками та кодами їхнього прояву для вегетативних і генеративних органів рослин салату посівного. Підтверджено використання сформованої колекції сортів-еталонів для таблиці ознак Методики проведення експертизи сортів салату посівного (Lactuca sativa L.) на відмінність, однорідність і стабільність.

Peculiarities of the formation of the collection of lettuce (Lactuca sativa L.) varieties with reference characteristics are considered. Methodological requirements for the formation, grouping, maintenance, use and updating of the examples varieties collection for identifi cation of all lettuce varieties were scientifi cally grounded. Varieties with relevant morphological characteristics and notes of their expressions for vegetative and generative organs of lettuce plants were identifi ed. The use of formed examples varieties collection for the table of characteristics in the Guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability for lettuce (Lactuca sativa L.) varieties was confi rmed.

100 rape varieties and hybrids of domestic and foreign selection that have been grown in the different soil-climatic zones of the country were evaluated. The paper presents the results of study by their biochemical characteristics: content of protein, oil and its fatty acid composition. High-oil varieties of rape are identifi ed with high content of erucic acid in oil – for the technical purposes and those without or with its low content – for food industry. | Изучено 100 сортов и гибридов рапса отечественной и иностранной селекции, выращенных в разных почвенно-климатических зонах страны. В работе представлены результаты исследований за их биохимическими характеристиками: содержимым белка, масла и его жирнокислотным составом. Выделены высокомасличные сорта рапса с высоким содержанием эруковой кислоты в масле – для технического использования и с отсутствующим или низким ее содержанием – для пищевой промышленности. | Вивчено 100 сортів і гібридів ріпаку вітчизняної та зарубіжної селекції, вирощених у різних ґрунтово-кліматичних зонах країни. В роботі наведено результати досліджень за їхніми біохімічними характеристиками: вмістом білка, олії та її жирнокислотним складом. Виділено високоолійні сорти ріпаку з високим вмістом ерукової кислоти в олії – для технічного використання та з відсутнім або низьким її вмістом – для харчової промисловості.

100 rape varieties and hybrids of domestic and foreign selection that have been grown in the different soil-climatic zones of the country were evaluated. The paper presents the results of study by their biochemical characteristics: content of protein, oil and its fatty acid composition. High-oil varieties of rape are identifi ed with high content of erucic acid in oil – for the technical purposes and those without or with its low content – for food industry.

Gaining a greater understanding of the plant microbiota and its interactions with its host plant heralds a new era of scientific discovery in agriculture. Different agricultural management practices influence soil microbial populations by changing a soil’s physical, chemical and biological properties. However, the impact of these practices on the microbiota associated with economically important crops such as oilseed rape, are still understudied. In this work we investigated the impact of two contrasting crop establishment practices, conventional (plow based) and conservation (strip–tillage) systems, on the microbiota inhabiting different plant microhabitats, namely rhizosphere, root and shoot, of winter oilseed rape under Irish agronomic conditions. Illumina 16S rRNA gene sequence profiling showed that the plant associated microhabitats (root and shoot), are dominated by members of the bacterial phyla Proteobacteria, Actinobacteria and Bacteroidetes. The root and shoot associated bacterial communities displayed markedly distinct profiles as a result of tillage practices. We observed a very limited ‘rhizosphere effect’ in the root zone of WOSR, i.e., there was little or no increase in bacterial community richness and abundance in the WOSR rhizosphere compared to the bulk soil. The two tillage systems investigated did not appear to lead to any major long term differences on the bulk soil or rhizosphere bacterial communities. Our data suggests that the WOSR root and shoot microbiota can be impacted by management practices and is an important mechanism that could allow us to understand how plants respond to different management practices and environments.

100 rape varieties and hybrids of domestic and foreign selection that have been grown in the different soil-climatic zones of the country were evaluated. The paper presents the results of study by their biochemical characteristics: content of protein, oil and its fatty acid composition. High-oil varieties of rape are identifi ed with high content of erucic acid in oil – for the technical purposes and those without or with its low content – for food industry.

Мета. Визначити біохімічні показники якості вирощуваного у різних умовах насіння сортів ріпаку озимого. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. За результатами лабораторних досліджень визначили біохімічні показники якості вирощуваного в різних умовах насіння сортів ріпаку озимого типу розвитку, а саме: вміст олії, «сирого протеїну» та глюкозинолатів. Значний вплив на показники якості насіння мають метеорологічні умови впродовж вегетаційного періоду рослин відповідної ґрунтово-кліматичної зони. Встановлено, що у 2022 р. біохімічні показники насіння ріпаку озимого були вищими ніж у 2020 р. Зростання урожайності на 1,6 т/га у зоні Степу, 1,1 т/га – Лісостепу, 1,4 т/га – Полісся забезпечило підвищення вмісту олії на 2,4, 6,6 та 6,7% відповідно. Збори олії з гектара збільшилися на 0,74 т/га у зонах Степу та Полісся, 0,62 т/га – Лісостепу.  У 2022 р., порівнюючи з 2020, спостерігали зниження показника «сирого протеїну»: на 3,1% у зоні Степу, 5,8% – Лісостепу та 5,0% – Полісся. На вміст глюкозинолатів впливали умови років досліджень у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах. Степ і Лісостеп мали ідентичні показники – 0,7%, Полісся – 0,8%, тоді як у 2021 р. для зони Степу та Полісся вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку був на 0,8 та 0,9% більшим, порівнюючи з показниками, отриманими в інші роки досліджень. Висновки. Встановлено, що в середньому за 2020–2022 рр. загальний вміст олії в насінні ріпаку становив 46,2% (Степ), 47,5% (Лісостеп) і 47,8% (Полісся); вміст «сирого протеїну» – 19,6% (Степ), 18,4% (Лісостеп) і 17,9% (Полісся); вміст глюкозинолатів – 0,7% (Степ та Лісостеп) і 0,8% (Полісся). Збір олії в зоні Степу мав показник 1,31 т/га, Лісостепу – 1,16 т/га, Полісся – 1,33 т/га. Збір білка з гектара становив 0,54 т/га для Степу, 0,44 т/га – Лісостепу та 0,48 т/га – Полісся. Умови вирощування за роки досліджень у відповідній зоні впливають на формування біохімічних показників насіння ріпаку озимого.

Мета. Визначити біохімічні показники якості вирощуваного у різних умовах насіння сортів ріпаку озимого.Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу.Результати. За результатами лабораторних досліджень визначили біохімічні показники якості вирощуваного в різних умовах насіння сортів ріпаку озимого типу розвитку, а саме: вміст олії, «сирого протеїну» та глюкозинолатів. Значний вплив на показники якості насіння мають метеорологічні умови впродовж вегетаційного періоду рослин відповідної ґрунтово-кліматичної зони. Встановлено, що у 2022 р. біохімічні показники насіння ріпаку озимого були вищими ніж у 2020 р. Зростання урожайності на 1,6 т/га у зоні Степу, 1,1 т/га – Лісостепу, 1,4 т/га – Полісся забезпечило підвищення вмісту олії на 2,4, 6,6 та 6,7% відповідно. Збори олії з гектара збільшилися на 0,74 т/га у зонах Степу та Полісся, 0,62 т/га – Лісостепу.  У 2022 р., порівнюючи з 2020, спостерігали зниження показника «сирого протеїну»: на 3,1% у зоні Степу, 5,8% – Лісостепу та 5,0% – Полісся. На вміст глюкозинолатів впливали умови років досліджень у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах. Степ і Лісостеп мали ідентичні показники – 0,7%, Полісся – 0,8%, тоді як у 2021 р. для зони Степу та Полісся вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку був на 0,8 та 0,9% більшим, порівнюючи з показниками, отриманими в інші роки досліджень.Висновки. Встановлено, що в середньому за 2020–2022 рр. загальний вміст олії в насінні ріпаку становив 46,2% (Степ), 47,5% (Лісостеп) і 47,8% (Полісся); вміст «сирого протеїну» – 19,6% (Степ), 18,4% (Лісостеп) і 17,9% (Полісся); вміст глюкозинолатів – 0,7% (Степ та Лісостеп) і 0,8% (Полісся). Збір олії в зоні Степу мав показник 1,31 т/га, Лісостепу – 1,16 т/га, Полісся – 1,33 т/га. Збір білка з гектара становив 0,54 т/га для Степу, 0,44 т/га – Лісостепу та 0,48 т/га – Полісся. Умови вирощування за роки досліджень у відповідній зоні впливають на формування біохімічних показників насіння ріпаку озимого. | Purpose. To determine the biochemical indicators of seed quality of winter rape varieties grown under different conditions.Methods. During the research, the following methods were used: laboratory, calculation and statistical, to prepare conclusions – analysis and synthesis.Results. According to the results of laboratory studies, biochemical indicators of the quality of seeds of winter rape varieties, grown in different conditions, were established, namely: the content of oil, “crude protein” and glucosinolates. Meteorological conditions during the vegetation period of plants of the corresponding soil and climate zone have a significant influence on the quality indicators of seeds. Based on the results of the research, it was established that in 2022, compared to 2020, the biochemical indicators of winter rapeseed were higher. The increase in yield by 1.6 t/ha in the Steppe zone, 1.1 t/ha – Forest-Steppe, 1.4 t/ha – Polissia ensured an increase in oil content by 2.4% – Steppe, 6.6% – Forest-Steppe, 6.7% – Polissia and oil collection per hectare by 0.74 t/ha – Steppe and Polissia, 0.62 t/ha – Forest-Steppe. For the content of “crude protein”, a decrease in the index was observed, namely: by 3.1% in the Steppe zone, 5.8% in the Forest-Steppe and 5.0% in the Polissia in 2022 compared to 2020. Meteorological conditions of the research years in the corresponding soil and climatic zones had an influence on the content of glucosinolates. For the Steppe and Forest-Steppe zones, the indicators were identical and amounted to 0.7%, 0.8% (Polissia), while in 2021, for the Steppe and Polissia zones, the content of glucosinolates in rapeseed was 0.8% and 0.9% more, compared to the indicators obtained in other years of research.Conclusions. It was established that, on average, for 2020–2022, the total oil content in seeds of rape was 46.2% – Steppe, 47.5% – Forest-Steppe, 47.8% – Polissia; “crude protein” content – 19.6% – Steppe, 18.4% – Forest-Steppe, 17.9% – Polissia; the content of glucosinolates was 0.7% in the Steppe and Forest-steppe zones, 0.8% in the Polissia; oil collection in the Steppe zone 1.31 t/ha, Forest-Steppe – 1.16 t/ha, Polissia – 1.33 t/ha; protein collection per hectare is 0.54 t/ha in Steppe, 0.44 t/ha in Forest-Steppe and 0.48% in Polissia. Growing conditions over the years of research in the corresponding zone affect the formation of biochemical indicators of winter rapeseed.

Race-specific resistance of 19 common millet varieties that are firstly listed on the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2013 is assessed. It is found that almost half of the varieties are infected with all smut races, part of them is resistant only to the first group of smut races, and there is no variety to be resistant to all races of this disease. It is concluded that common millet varieties are needed to be examined for resistance to smut races | Проведена оценка расоспецифической устойчивости 19 сортов проса, которые впервые внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2013 год. Обнаружено, что почти половина сортов поражается всеми расами головни, часть из них – устойчивы только к первой  группе ее рас, и нет ни одного сорта, устойчивого ко всем расам этой болезни. Сделан вывод о необходимости проведения экспертизы сортов  проса на устойчивость к расам головни. | Проведено оцінку расоспецифічної стійкості 19 сортів проса, які вперше занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2013 рік (далі – Реєстр). Виявлено, що майже половина сортів уражуються всіма расами сажки, частина з них – стійкі лише до першої групи її рас, і немає жодного сорту, стійкого до всіх рас цієї хвороби. Зроблено висновок про необхідність проведення експертизи сортів проса на стійкість до рас сажки.

Race-specific resistance of 19 common millet varieties that are firstly listed on the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2013 is assessed. It is found that almost half of the varieties are infected with all smut races, part of them is resistant only to the first group of smut races, and there is no variety to be resistant to all races of this disease. It is concluded that common millet varieties are needed to be examined for resistance to smut races

Race-specific resistance of 19 common millet varieties that are firstly listed on the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2013 is assessed. It is found that almost half of the varieties are infected with all smut races, part of them is resistant only to the first group of smut races, and there is no variety to be resistant to all races of this disease. It is concluded that common millet varieties are needed to be examined for resistance to smut races

The nomenclature and modern system of the genus Prunus, the use of indigenous and aliens plant names is observed. A clear differentiation of specific names of fruit plants and names of fruit crops that shouldn`t be equated allows to create a well-knit terminological system of the professional Ukrainian language | Рассмотрены номенклатура и современная система рода Prunus, применение названий аборигенных и интродуцированных видов. Четкое различение видовых названий плодовых растений и названий плодовых культур, которые не следует отождествлять, позволяет выстроить стройную терминологическую систему профессионального украинского языка. | Розглянуто номенклатуру та сучасну систему роду Prunus s. l., застосування назв аборигенних та інтродукованих видів. Чітке розрізнення видових назв плодових рослин і назв плодових культур, які не слід ототожнювати, дає можливість вибудувати струнку термінологічну систему фахової української мови.

Розглянуто номенклатуру та сучасну систему роду Prunus s. l., застосування назв аборигенних та інтродукованих видів. Чітке розрізнення видових назв плодових рослин і назв плодових культур, які не слід ототожнювати, дає можливість вибудувати струнку термінологічну систему фахової української мови.

Yield of modern varieties of valuable fodder crop lucerne is quite low - 0.2 - 0.3 t / ha. The reason - lack of cross-pollination due to the lack of insect pollinators. Under these conditions, the highest seed production plants are prone to selfpollinate. The results of the study of 26 new selffertile samples of alfalfa own selection. It was shown that 15 samples for seed yield higher than standard - grade Jaroslavna. The herbage yield of only four samples was lower than in the standard. The dry matter content of all samples was high - 22,1-25,5 %. The results obtained are allowed to select in hotbed of pre-strain testing samples with high levels of self-fertility, seed yield 0,24-0,29 t/ha, herbage for three mowing - 63,2-67,7 t/ha, high dry matters content, which will be used in future breeding process | Урожайность современных сортов ценной кормовой культуры люцерны посевной достаточно низкая – 0,2–0,3 т/га. Причина этого – недостаточный уровень перекрестного опыления из-за отсутствия насекомыхопылителей. В таких условиях высшую семенную продуктивность имеют растения, склонные к самоопылению. Представлены результаты изучения 26 новых самофертильных образцов люцерны посевной собственной селекции. Показано, что пятнадцать образцов по урожайности семян превышают сорт-стандарт Ярославна. Только у четырех образцов урожайность зеленой массы была ниже, чем у стандарта. Содержание сухого вещества у всех образцов было высоким – 22,1–25,5 %. Полученные результаты позволили отобрать в рассаднике предварительного сортоиспытания ценные образцы с высоким уровнем самофертильности, урожайностью семян 0,24–0,29 т/га, зеленой массы за три укоса – 63,2–67,7 т/га, высоким содержанием сухих веществ, которые будут использованы в дальнейшем селекционном процессе. | Урожайність насіння сучасних сортів цінної кормової культури люцерни посівної є досить низькою – 0,2–0,3 т/га. Причина цього – недостатній рівень перехресного запилення через відсутність комах – запилювачів. У цих умовах вищу насінну продуктивність мають рослини, схильні до самозапилення. Наведено результати вивчення 26 нових самофертильних зразків люцерни посівної, створених протягом двадцяти років. Показано, що п’ятнадцять зразків за врожайністю насіння перевищують сорт-стандарт Ярославна. Тільки чотири зразки мали урожайність зеленої маси нижчу, від стандарту. Вміст сухої речовини у всіх зразків був високий – від 22,1 до 25,5%. Одержані результати дали змогу виділити в розсаднику попереднього сортовипробування цінні зразки з високим рівнем самофертильності, урожайністю насіння 0,24–0,29 т/га, зеленої маси за три укоси – 63,2–67,7 т/га, високим умістом сухої речовини, які будуть використані у подальшому селекційному процесі

Yield of modern varieties of valuable fodder crop lucerne is quite low - 0.2 - 0.3 t / ha. The reason - lack of cross-pollination due to the lack of insect pollinators. Under these conditions, the highest seed production plants are prone to selfpollinate. The results of the study of 26 new selffertile samples of alfalfa own selection. It was shown that 15 samples for seed yield higher than standard - grade Jaroslavna. The herbage yield of only four samples was lower than in the standard. The dry matter content of all samples was high - 22,1-25,5 %. The results obtained are allowed to select in hotbed of pre-strain testing samples with high levels of self-fertility, seed yield 0,24-0,29 t/ha, herbage for three mowing - 63,2-67,7 t/ha, high dry matters content, which will be used in future breeding process

Yield of modern varieties of valuable fodder crop lucerne is quite low - 0.2 - 0.3 t / ha. The reason - lack of cross-pollination due to the lack of insect pollinators. Under these conditions, the highest seed production plants are prone to selfpollinate. The results of the study of 26 new selffertile samples of alfalfa own selection. It was shown that 15 samples for seed yield higher than standard - grade Jaroslavna. The herbage yield of only four samples was lower than in the standard. The dry matter content of all samples was high - 22,1-25,5 %. The results obtained are allowed to select in hotbed of pre-strain testing samples with high levels of self-fertility, seed yield 0,24-0,29 t/ha, herbage for three mowing - 63,2-67,7 t/ha, high dry matters content, which will be used in future breeding process

The article presents the results of the laboratory investigation of the influence of high temperatures on water regime of red currant in Institute of Fruit Selection. It shows the dependence of water loss by leaves on the phenophase of plant development. High water loss by leaves occurs during the phase of ripening berries (July). Low water loss is noted during the active growth of shoots (June). Red currant genotypes: «Valentinovka», «Bayna» have a high percent of water loss in June and July. Genotypes «Shedraya», «Gollandskay krasnay», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Selyanochka», «Osipovskay», «Belka» and «Jonker van Tets» have a low percent of loss water. The loss of water at the temperature shock is the important protective mechanism from over heat and death of plants. The results of the investigation of a degree of water restoration by red currant leaves in the periods of berry ripening and active growth of shoots are given. The most part of genotypes of red currant leaves have a high percent (>50%) of water restoration. Genotypes «Selyanochka» ,«Orlovchanka», «Dana», «Shedraya», «Belka» have a more 100% of water restoration. On the ground of the obtained results the following genotypes: «Belka», «Selyanochka», «Gollandskay krasnay», «Shedraya», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Osipovskay» and «Jonker van Tets» are mostly heat resistant. | В статье приведены результаты лабораторных исследований влияния высоких температур на показатели водного режима листьев смородины красной в ГНУ Всероссийского НИИ селекции плодовых культур. Показана зависимость потери воды листом от фенофазы развития растений. Большая потеря воды листьями происходит в фазу созревания ягод (июль). Низкая потеря воды отмечена на стадии активного роста побегов (июнь). Генотипы смородины красной Баяна, Валентиновка имеют высокую степень потери воды в июне и июле. Низкий процент потери воды листом у Голландской красной, Селяночки, Орловчанки, Дара Орла, Осиповской, Белки, Щедрой и Ионкера ван Тетс. Потеря воды при температурном шоке – важный защитный механизм организма от перегрева и гибели. Приведены результаты исследования степени восстановления воды листьями смородины красной в период созревания ягод. Степень восстановления оводненности на протяжении июня-июля 2012–2013 гг. У большинства изученных генотипов была достаточно высокая – более 50%, у некоторых она превышает 100%: Селяночка, Орловчанка, Дана, Белка, Щедрая. Низкие значения степени восстановления – у Баяны. На основании полученных данных наиболее высокий потенциал жаростойкости был у Голландской красной, Селяночки, Орловчанки, Дара Орла, Осиповской, Белки, Щедрой и Ионкера ван Тетс. | Наведено результати лабораторних досліджень упливу високих температур на показники водного режиму листя смородини червоної в ДНУ Всеросійського НДІ селекції плодових культур. Показано залежність втрати води листям від фенофази розвитку рослин. Велика втрата води листям відбувається у фазу дозрівання ягід (липень). Низька втрата води відзначена на стадії активного росту пагонів (червень). Генотипи смородини червоної Баяна, Валентіновка мають високий ступінь втрати води у червні та липні. Низький відсоток втрати води листям у Голландської красної, Сєляночки, Орловчанки, Дара Орла, Осіповської, Бєлкі, Щєдрої і Іонкєра ван Тетс. Втрата води за температурного шоку – важливий захисний механізм організму від перегріву та загибелі. Наведено результати дослідження ступеня відновлення води листям смородини червоної у період дозрівання ягід. Ступінь відновлення оводненості протягом червня–липня 2012–2013 рр. у більшості вивчених генотипів була досить висока – понад 50%, у деяких перевищувала 100%: Сєляночка, Орловчанка, Дана, Бєлка, Щєдра. Низькі значення ступеня відновлення – у Баяни. На підставі отриманих даних найвищий потенціал жаростійкості був у Голландської красної, Сєляночки, Орловчанки, Дара Орла, Осиповської, Бєлкі, Щєдрої і Іонкєра ван Тетс.

The article presents the results of the laboratory investigation of the influence of high temperatures on water regime of red currant in Institute of Fruit Selection. It shows the dependence of water loss by leaves on the phenophase of plant development. High water loss by leaves occurs during the phase of ripening berries (July). Low water loss is noted during the active growth of shoots (June). Red currant genotypes: «Valentinovka», «Bayna» have a high percent of water loss in June and July. Genotypes «Shedraya», «Gollandskay krasnay», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Selyanochka», «Osipovskay», «Belka» and «Jonker van Tets» have a low percent of loss water. The loss of water at the temperature shock is the important protective mechanism from over heat and death of plants. The results of the investigation of a degree of water restoration by red currant leaves in the periods of berry ripening and active growth of shoots are given. The most part of genotypes of red currant leaves have a high percent (>50%) of water restoration. Genotypes «Selyanochka» ,«Orlovchanka», «Dana», «Shedraya», «Belka» have a more 100% of water restoration. On the ground of the obtained results the following genotypes: «Belka», «Selyanochka», «Gollandskay krasnay», «Shedraya», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Osipovskay» and «Jonker van Tets» are mostly heat resistant.

The article presents the results of the laboratory investigation of the influence of high temperatures on water regime of red currant in Institute of Fruit Selection. It shows the dependence of water loss by leaves on the phenophase of plant development. High water loss by leaves occurs during the phase of ripening berries (July). Low water loss is noted during the active growth of shoots (June). Red currant genotypes: «Valentinovka», «Bayna» have a high percent of water loss in June and July. Genotypes «Shedraya», «Gollandskay krasnay», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Selyanochka», «Osipovskay», «Belka» and «Jonker van Tets» have a low percent of loss water. The loss of water at the temperature shock is the important protective mechanism from over heat and death of plants. The results of the investigation of a degree of water restoration by red currant leaves in the periods of berry ripening and active growth of shoots are given. The most part of genotypes of red currant leaves have a high percent (>50%) of water restoration. Genotypes «Selyanochka» ,«Orlovchanka», «Dana», «Shedraya», «Belka» have a more 100% of water restoration. On the ground of the obtained results the following genotypes: «Belka», «Selyanochka», «Gollandskay krasnay», «Shedraya», «Orlovchanka», «Dar Orla», «Osipovskay» and «Jonker van Tets» are mostly heat resistant.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field  resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones. | Описаны результаты изучения устойчивости перспективных сортов крыжовника против септориоза (Septoria ribis Desm.) в Западной Лесостепи Украины. Исследуемые сортообразцы были разделены на группы по устойчивости к  болезни. Среди них не обнаружено ни одного с полной полевой устойчивостью. Высокоустойчивым оказался Сладкий. Устойчивость выше средней характерна для сортов Берилл, Грушенька, Кооператор, Лэгинь, Малахит, Родник,  Шеннон. К среднеустойчивым против септориоза принадлежат сорта Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянский, Ласковый, Мазершкота, Русский, Свитязь, Северный капитан. Низкой устойчивостью характеризовались сорта Зеленый дождь, Златогор, Инвикта, Кубанец, Неслуховский, Сливовый. | Описано результати вивчення стійкості перспективних сортів аґрусу проти септоріозу в Західному Лісостепу України. Досліджувані сортозразки було розділено на групи за стійкістю проти хвороби. Серед них не було жодного з повною польовою стійкістю. Високостійким виявився Сладкій. Стійкість вища за середню є характерною для сортів Берілл, Грушенька, Кооператор, Легінь, Малахіт, Роднік, Шеннон. До середньостійких проти септоріозу належать Гроссуляр, Каменяр, Карат, Княжич, Колобок, Краснославянскій, Ласковий, Мазершкота, Русскій, Світязь, Сєвєрний капітан. Низькою стійкістю характеризувалися сорти Зєльоний дождь, Златогор, Інвікта, Кубанєц, Неслухівський, Слівовий.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones.

The results obtained during the study of resistance of promising gooseberry varieties to Septoria leaf spot in the Western Forest-Steppe of Ukraine are described. Variety samples were divided into groups by the resistance to disease. Among them none was found with complete field  resistance. Sladkiy proved to be highly resistant variety. Resistance above the average is typical for Berill, Grushenka, Kooperator, Lehin, Malakhit, Rodnik, Shennon varieties. Hrossulyar, Kamenyar, Karat, Knyazhych, Kolobok, Krasnoslavyanskiy, Laskovyi, Mazershkota, Russkiy, Svityaz, Severnyi kapitan are varieties of average resistance to Septoria leaf spot. Zyelyonyi dozhd, Zlatogor, Invikta, Kubanyets, Nesluhivskyi, Slivovyi are characterized as low resistant ones.