Martial law and hostilities on the territory of Ukraine have an unprecedented devastating impact on the national economy. There is a restructuring of management and financial regulation to preserve statehood and security. The purpose of the article is to summarize the state of the financial mechanism in the agrarian sector of Ukraine, primarily on the example of its budgetary instruments, in a war economy. A monographic method was used to review scientific publications and the regulatory framework, system analysis and synthesis to display the dynamics of indicators for the object of study. The methodological foundations of the functioning of the financial mechanism of the agricultural sector are summarized through its structural levels, strategy and tactics, methods, levers and tools. The definition of the categories of the financial mechanism, financial instruments of the financial and agricultural markets has been clarified, their connection with agricultural policy has been highlighted. The structure of the regulatory field, according to which the financial mechanism of agrarian policy is regulated under martial law, is determined. The state of the financial market of Ukraine, the structure and volume of its resources for the period of conducting the hybrid military aggression of the Russian Federation are analyzed. The state of the financial mechanism of the agricultural sector in 2013-2022 is highlighted. for financial instruments and components of budget support, lending, fiscal and price regulation, capital consumption, capital investment; connection of the volumes of financial resources of industry corporations with the results of activities in terms of profitability. The financial instruments of international assistance for the economy and the agricultural sector of Ukraine are summarized. The novelty of the study is the systematization of the features of the financial mechanism and its constituent instruments for the agricultural sector of Ukraine under martial law and the forecast of the volume of financial potential for 2022 by individual components. The directions of transformation of the financial mechanism for post-war reconstruction are outlined. It is shown that a significant criterion for the impact of agricultural policy on financial processes is the growth of qualitative characteristics of the mechanism for their implementation, primarily the expansion of the regulatory field for the formation of financial resources and attraction of investments, the simplification of agricultural business, the expansion of logistics and ways of marketing products, the formation of food balances, export-import operations. Separate results of the study in terms of determining the structure and volume of the financial potential of the directions for further transformation of the financial mechanism can be used in the formation of the financial component of the Strategy for the post-war recovery of the economy of Ukraine | Воєнний стан та бойові дії на території України чинять безпрецедентний руйнівний вплив на національну економіку. Відбувається перебудова управління та фінансового регулювання задля збереження державності та національної безпеки. Мета статті – узагальнити стан фінансового механізму в аграрному секторі України, насамперед на прикладі його бюджетних інструментів, в умовах воєнної економіки. Використано монографічний метод для огляду наукових публікацій та нормативної бази, системний аналіз та синтез для відображення динаміки показників щодо об’єкту дослідження. Узагальнено методичні засади функціонування фінансового механізму аграрного сектору через його структурні рівні, стратегію та тактику, методи, важелі й інструменти. Уточнено визначення категорій «фінансовий механізм», «фінансові інструменти» фінансового та аграрного ринків, висвітлено їх зв’язок з аграрною політикою. Визначено структуру нормативного поля, за якими здійснюється регулювання фінансового механізму аграрної політики в умовах воєнного стану. Проаналізовано стан фінансового ринку України, структуру та обсяг його ресурсів за період ведення гібридної військової агресії рф. Висвітлено стан фінансового механізму аграрного сектору в 2013–2022 рр. за фінансовими інструментами та складовими бюджетної підтримки, кредитування, фіскального та цінового регулювання, споживання капіталу, капітальних інвестицій; зв’язок обсягів фінансових ресурсів галузевих корпорацій з результатами діяльності за рівнем рентабельності. Узагальнено фінансові інструменти міжнародної допомоги для економіки та аграрного сектору України. Новизною дослідження є систематизація особливостей фінансового механізму та його складових інструментів для аграрного сектору України в умовах воєнного стану та прогноз обсягів фінансового потенціалу на 2022 рік за окремими складовими. Окреслено напрями трансформації фінансового механізму для поствоєнного відновлення. Показано, що вагомим критерієм впливу аграрної політики на фінансові процеси є зростання якісних характеристик механізму їх реалізації, насамперед розширення нормативного поля щодо формування фінансових ресурсів та залучення інвестицій, спрощення ведення аграрного бізнесу, розширення логістики та шляхів збуту продукції, формування продовольчих балансів, експортно-імпортних операцій. Окремі результати дослідження, в частині визначення структури та обсягів фінансового потенціалу, напрямів подальшої трансформації фінансового механізму можуть бути використані при формуванні фінансової складової Стратегії повоєнного відновлення економіки України

Agribusiness in Ukraine takes one of the most important places in the national economy, but not all subjects conduct it sustainably, because of the lack of resources to finance such transformations. Therefore, it is necessary to investigate the instruments of resource attracting for Sustainable Development Acceleration of Agribusiness in Ukraine. The aim of the article is to determine the current state of basic tools which are used to obtain resources for accelerating the sustainable development of agribusiness in Ukraine, namely agriculture insurance, green bonds and impact investment. The article uses a situational analysis, a monographic method, tabular and graphical methods, scientific generalization to analyze the experience of the use of agriculture insurance, green bonds and impact investment as tools to accelerate the sustainable development of agribusiness. The information sources for this research were the reports of the International Finance Corporation, the sustainability reports of the European Bank for Reconstruction and Development and the reports of the United Nations Development Program in Ukraine. The study of the practice of using agriculture insurance, green bonds and impact investment as tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine made it possible to determine the embryonic level of their use. This is indicated by the modeling of the development of the agriculture insurance in Ukraine, which showed that this type of insurance is formal and does not perform a real protective function. As for projects, the resources of which are attracted through green bonds and impact investment programs, they are fragmentary and need to be more systemic. This work is one of the first which looks into the practice of applying tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine, in the context of three dimensions and achieving sustainable development goals. For the further development of both agriculture insurance and green bonds, it is necessary to stimulate the emission of such debt securities by insurance companies and to develop not only insurance of primary agricultural products, but also processed ones, exporting of which brings more foreign exchange earnings to Ukraine. This study aims to highlight current practices in the application of tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine, including agriculture insurance, green bonds and impact investment, which represent the basis for their promotion and prevalence in the scientific community and among agribusiness professionals | Агробізнес в Україні займає одне з найважливіших місць у національній економіці, але не всі суб’єкти ведуть його стабільно через брак ресурсів для фінансування таких перетворень. Тому необхідно дослідити інструменти залучення ресурсів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні. Метою статті є визначення сучасного стану основних інструментів, які використовуються для отримання ресурсів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні, а саме страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестицій. У статті за допомогою ситуаційного аналізу, монографічного методу, табличного та графічного методів, наукового узагальнення проаналізовано досвід використання страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестування як інструментів прискорення сталого розвитку агробізнесу. Джерелами інформації для цього дослідження були звіти Міжнародної фінансової корпорації, звіти про сталий розвиток Європейського банку реконструкції та розвитку та звіти Програми розвитку ООН в Україні. Дослідження практики використання страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестицій як інструментів прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні дозволило визначити зародковий рівень їх використання. Про це свідчить моделювання розвитку сільськогосподарського страхування в Україні, яке показало, що цей вид страхування є формальним і не виконує реальної захисної функції. Що стосується проектів, ресурси яких залучаються через зелені облігації та програми вплив інвестицій, то вони є фрагментарними і потребують більшої системності. Ця робота є однією з перших, яка розглядає практику застосування інструментів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні в контексті трьох вимірів та досягнення цілей сталого розвитку. Для подальшого розвитку як страхування сільського господарства, так і зелених облігацій необхідно стимулювати емісію таких боргових паперів страховими компаніями та розвивати страхування не лише первинної сільськогосподарської продукції, а й переробленої, експорт якої приносить більше валютних надходжень. на Україну. Це дослідження має на меті висвітлити поточні практики застосування інструментів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні, зокрема страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестування, які є основою для їх популяризації та поширеності в науковому середовищі та серед професіоналів агробізнесу

Foreign trade is of particular importance for the economic development of agri-food products and for food security. The increase in the export of poultry meat is noticeable. The purpose of the work is to substantiate the prospects of Ukraine’s foreign trade in poultry meat, taking into account production, the situation on the world market, and participation in integration processes. Economic-mathematical, graphic, analysis, etc. methods were used for this purpose. The main suppliers (most of whom are members of the most developed integration groups) and importers have been identified, the share of the latter in the world market is smaller than the former. The trade balance for the main suppliers is mostly positive, but there is an exception for the countries of the European Union, which are significant importers. Trade is developing, as can be seen from the foreign trade turnover. Production is concentrated in Asia, North America, and Europe. The growth of Ukraine’s exports and its entry into the top ten exporters is noticeable. Exports had a positive effect on the increase in production. The largest importers are the countries of Asia and Europe, and African countries are among the buyers. In 2021, meat was exported to about 100 countries, but this is less than its main exporters. Among the groupings and countries with which regional trade agreements have been concluded, the most exported in recent years were to the European Union, Turkey, and Azerbaijan, which indicates competitiveness in these markets. The export market concentration index indicates the diversification of the geographical structure of exports. In the conditions of growing demand for poultry meat, taking into account the quality advantages and consumption by the majority of the population, except for vegetarians, it is worth increasing production and export. This should be facilitated by improving quality, diversifying the geographical structure of exports, taking into account the characteristics of consumers in countries, the production of kosher and halal products, the demand for which is growing, and the growth of the population of countries where it is consumed, especially kosher products. Taking into account the export potential of Ukraine and existing trends, there are prospects for increasing exports. Of practical importance is the determination of export expansion directions, taking into account the characteristics of markets and main competitors, etc. | Зовнішня торгівля відіграє особливе значення для економічного розвитку агропродовольчою продукцією і для продовольчої безпеки. Помітним є збільшення експорту м’яса птиці. Метою роботи є обґрунтування перспектив зовнішньої торгівлі України м’ясом птиці з урахуванням виробництва, ситуації на світовому ринку та участі в інтеграційних процесах. Для цього використовувались економіко-математичні методи, графічні, аналізу та ін. Виявлено основних постачальників (більшість з яких є членами найрозвиненіших інтеграційних угрупувань) і імпортерів, частка останніх на світовому ринку менша за перших. Торговельне сальдо для основних постачальників переважно додатне, але є виключення для країн Європейського Союзу, які є значними імпортерами. Торгівля розвивається, що видно із зовнішньоторговельного обороту. Виробництво зосереджено в Азії, Північній Америці та Європі. Помітним є зростання експорту Україною та її входження до десятки топ експортерів. Експорт позитивно вплинув на підвищення виробництва. Найбільшими імпортерами є країни Азії та Європи, серед покупців – країни Африки. М’ясо у 2021 р. вивозили близько до 100 країн, але це менше, ніж його основними експортерами. Серед угрупувань та країн з якими укладено регіональні торговельні угоди найбільше експортували в останні роки до Європейського Союзу, Туреччини, Азербайджану, що свідчить про конкурентоспроможність на цих ринках. Індекс концентрації експортного ринку вказує на диверсифікацію географічної структури експорту. В умовах зростання попиту на м’ясо птиці, з урахуванням якісних переваг та споживання більшістю населенням, крім вегетаріанців, варто нарощувати виробництво та експорт. Цьому мають сприяти підвищення якості, диверсифікація географічної структури експорту, врахування особливостей споживачів країн, виробництво кошерної та халяльної продукції, попит на яку зростає, зростання населення країн, де вона споживається, причому передусім кошерної. Враховуючи експортний потенціал України й наявні тенденції є перспективи нарощування експорту. Практичне значення має визначення напрямків розширення експорту з врахуванням особливостей ринків і основних конкурентів та ін.

The efficiency of agricultural enterprises is determined by the synergistic influence of an entire set of various factors. Improvement and testing of methodological support for factor-complementary diagnostics of the level of economic efficiency of business entities in modern conditions is still an urgent issue. The purpose of this study was to comprehensively monitor the level of economic efficiency of agricultural enterprises in Ukraine and measure the degree of influence of priority factors on the aggregate efficiency indicator. The study involved several methods: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, matriX-coordinate method, calculation-constructive, monographic, factor analysis. It was established that during 2015 and 2021, this aggregate indicator increased by 47% – from 15.07 to 22.13 points. Among the factors that had a positive effect on the established growth of the overall indicator of economic efficiency, the largest rating coefficients have: an increase in labour productivity (1.5852), a more than two-fold increase in the amount of net profit of agricultural enterprises (1.0931), a 2.2-fold increase in the coefficient financing (0.905), a 1.9-fold increase in the loan capital turnover ratio (0.8754) and an almost 3-fold increase in its profitability (0.8587), an increase in the receivables turnover indeX (0.7899) and a two-fold increase in the absolute liquidity indeX (0.7500). The following influencing factors had the most negative effect on the level of the overall efficiency indicator: a 23% decrease in the fund return indicator (-0.6005), a 17% decrease in the quick liquidity ratio (-0.4944), a 26% deterioration in the profitability of fiXed assets (-0. 4642), a decrease in turnover and profitability of the equity capital of agricultural enterprises (-0.4653 and -0.4426, respectively). The practical significance of this study is determined by the improvement of methodological tools for measuring and diagnosing the aggregate level of economic efficiency of business entities, which can be useful in the management practice of organizing monitoring and developing areas for improving the economic efficiency of agricultural enterprises | Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств визначається синергетичним впливом цілої сукупності різноманітних факторів. Удосконалення та апробація методичного забезпечення факторно-компліментарної діагностики рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання у сучасних умовах залишається актуальною проблемою. Метою дослідження був комплексний моніторинг рівня економічної ефективності сільськогосподарських підприємств України та вимірювання ступеня впливу пріоритетних факторів на сукупний показник ефективності. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, метод матриці-координат, розрахунково-конструктивний, монографічний, факторного аналізу. Встановлено, що протягом 2015 та 2021 рр. даний сукупний показник збільшився на 47% – від 15,07 до 22,13 пункти. Серед факторів, які позитивно вплинули на встановлене зростання сукупного показника економічної ефективності, найбільші рейтингові коефіцієнти мають: збільшення продуктивності праці (1,5852), більш, ніж дворазове зростання обсягу чистого прибутку сільськогосподарських підприємств (1,0931), збільшення у 2,2 рази коефіцієнта фінансування (0,905), зростання у 1,9 разів коефіцієнта оборотності позикового капіталу (0,8754) та збільшення майже у 3 рази його рентабельності (0,8587), зростання показника оборотності дебіторської заборгованості (0,7899) та дворазове збільшення показника абсолютної ліквідності (0,7500). Найбільш негативно на рівні сукупного показника ефективності позначилися наступні фактори впливу: зниження на 23% показника фондовіддачі (-0,6005), зменшення на 17% коефіцієнта швидкої ліквідності (-0,4944), погіршення на 26% рентабельності основних засобів (-0,4642), зниження оборотності та рентабельності власного капіталу сільськогосподарських підприємств (-0,4653 та -0,4426 відповідно). Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням методичного інструментарію вимірювання та діагностики сукупного рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання, що може бути корисним в управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів підвищення економічної ефективності сільськогосподарських підприємств

Increasing the level of competitiveness of the agricultural sector and solving important tasks for rural areas requires the consideration of the priorities of sustainable development. The implementation of this task requires new concepts of agricultural management, the justification of which is impossible without improving corporate reporting. The purpose of this study was to supplement the scientific and methodological framework for the development of a reporting architecture for the sustainable development of agricultural companies. This study involved the following methods: monographic, graphic, method of systematization and logical concretization, synthesis, induction and deduction, questionnaires, generalization, method of structural and genetic analysis and synthesis. The study found that in modern management, corporate financial and non-financial reporting is a strategic management tool that signals investors about the long-term nature and public priorities of business development. It was discovered that reporting on sustainable development is becoming widespread in the practice of foreign companies. The attitude of the management of Ukrainian agricultural companies towards the issue of the expediency of adding sustainable development indicators to management reporting was clarified. The corporate reporting of Ukrainian agricultural enterprises was analysed, which allowed identifying the key guidelines for reporting on sustainable development in the future. The set of qualitative characteristics of reporting on the sustainable development of Ukrainian agricultural companies was substantiated. Based on the mathematical model, an attempt was made to estimate the impact of corporate reporting on sustainable development on the profitability of agricultural companies. The results showed a connection between these factors in large agricultural holdings and uncertainty in medium and small agricultural companies. The results can be used by agricultural enterprises that are focused on achieving the sustainable development goals of agricultural production and rural areas | Підвищення рівня конкурентоспроможності аграрного сектору та вирішення важливих для сільських територій завдань потребує врахування пріоритетів сталого розвитку. Реалізація даного завдання потребує нових концепцій агроменеджменту, обґрунтування яких неможливо без удосконалення корпоративної звітності. Метою статті було доповнення науково-методичного базису формування архітектури звітності зі сталого розвитку аграрних компаній. При написанні статті було використано наступні методи: монографічний, метод абстрактної систематизації і логічної конкретизації, методи синтезу, індукції і дедукції, метод анкетування, методи абстрактної конкретизації, узагальнення, структурно-генетичного аналізу і синтезу, графічний метод. В процесі проведення дослідження було визначено, що у сучасному управлінні корпоративна фінансова та нефінансова звітність є стратегічним інструментом управління, який сигналізує інвесторам про довгостроковий характер і суспільні пріоритети розвитку бізнесу. Виявлено, що звітність зі сталого розвитку набуває значного поширення у практиці діяльності зарубіжних компаній. Було з’ясовано ставлення менеджменту українських агрокомпаній до питання доцільності доповнення управлінської звітності показниками сталого розвитку. Проведено аналіз корпоративної звітності українських аграрних підприємств, що дозволило виділити ключові орієнтири складання звітності зі сталого розвитку у перспективі. Обґрунтовано сукупність якісних характеристик звітності зі сталого розвитку вітчизняних агрокомпаній. На основі математичної моделі здійснена спроба оцінити вплив корпоративної звітності зі сталого розвитку на доходність аграрних компаній. Результати показали наявність зв’язку даних факторів у великих агрохолдингах та невизначеність у середніх та малих агрокомпаніях. Результати можуть бути використані аграрними підприємствами, які орієнтовані на досягнення цілей сталого розвитку сільськогосподарського виробництва і сільських територій

Within the framework of modern world conditions faced by the Ukrainian business subjects of the agrifood sector, conducting research on the possibility of using new methodologies in management can be an added advantage to optimizing and increasing the effectiveness of their performance. The purpose of this study was to highlight and summarize the work on the principles of introducing modern methodologies into general management systems as tools for increasing the effectiveness of strategic management in the agri-food sector, considering the modern world conditions. The study used general scientific and special research methods: monographic; theoretical generalization, analysis, synthesis, induction, and deduction; structural and logical analysis; grouping and classification. The author substantiated the expediency of using flexible management methods in agri-food enterprises. The priority of using Agile management methods was identified, the advantages and disadvantages of using Kanban and Scrum methodologies in the management of an agri-food enterprise were investigated, and their main elements were determined (classification of roles in the team, key concepts, principles). Features of the functioning of business entities in the conditions of SPOD, VUCA, and BANI worlds were provided. It was noted that the flexible methods under study are aimed at the evolutionary development of organizations, i.e., gradual improvements that, in the end, ensure the effectiveness of management at a prominent level. This paper expands practical approaches to the application of flexible management methods in agri-food enterprises, which lays the foundation for further research on strategic management in the agri-food sector under the conditions of the need for their constant reorientation and adaptation to the BANI world. The practical significance of the study lies in the development and implementation of proposals and practical recommendations for the use of Agile management methods in the management system of an agri-food enterprise as a means of improving the effectiveness of strategic management | У межах концепції сучасних світових умов, з якими зіштовхнулися вітчизняні господарюючі суб’єкти агропродовольчої сфери проведення досліджень щодо можливості використання нових методологій у сфері менеджменту може стати додатковою перевагою до оптимізації та збільшення результативності їх функціонування. Метою статті було висвітлення та узагальнення напрацювань щодо засад впровадження сучасних методологій у загальні системи управління як інструментів підвищення результативності стратегічного управління в агропродовольчому секторі з урахуванням концепцій сучасних світових умов. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: монографічний; теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, індукції та дедукції; структурно-логічного аналізу; групування й класифікації. Обґрунтовано доцільність застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери. Виділено пріоритетність застосування Agile-методів управління, досліджено переваги та недоліки застосування методологій Kanban і Scrum в управлінні підприємством агропродовольчої сфери, визначено їх основні елементи (класифікацію ролей у команді, ключові поняття, принципи). Наведено особливості функціонування суб’єктів господарювання в умовах SPOD, VUCA BANI-світів. Відзначено, що досліджувані гнучкі методи спрямовані на еволюційний розвиток організацій, тобто поступові вдосконалення, які, у кінцевому результаті, забезпечують результативність господарювання на високому рівні. У статті поглиблені практичні підходи щодо застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери, що закладає основу для подальших досліджень щодо стратегічного управління в агропродовольчій сфері за умов необхідності їх постійної переорієнтації та адаптації BANI-світу. Практична значущість досліджень полягає у розробці та впровадженні пропозицій й практичних рекомендацій щодо використання Agileметодів управління у системі менеджменту підприємства агропродовольчої сфери у якості засобу підвищення ефективності стратегічного управління

Employment, total household resources, in particular, income and expenditures of the rural population in any country are a direct reflection of well-being and a substantial criterion for socio-economic development. The purpose of the study is to identify risks, compare and determine the prospects for employment and income of the rural population of Ukraine. The methodological basis of the research is a systematic approach. Comparative analysis, graphical method, trend, index, correlation-regression analysis is used in the analytical study. Current conditions are analysed and trends in rural employment in Ukraine and their income level for 1991-2021 are determined. It was established that over the past 30 years, the socio-economic crisis in rural areas continues to worsen, which is manifested in increased unemployment and poverty. The main external and internal factors influencing the incomes of the rural population are identified and systematised. It is determined that the main influence is exerted by economic factors. Considering the recovery plan of Ukraine and other indicators, the level of employment, salaries, and incomes of the rural population is predicted. It is proved that ensuring employment and overcoming poverty should be based on the diversification of agricultural production and beyond agricultural activities. The main provisions and conclusions presented in the study can be used in the process of justifying and making managerial decisions by state management bodies in the development and implementation of an effective long-term national policy in the field of employment of the rural population of Ukraine, optimising approaches to the development of programmes to increase the income of the rural population | Зайнятість, сукупні ресурси домогосподарств, зокрема доходи і витрати сільського населення у будь-якій країні є прямим віддзеркаленням добробуту і вагомим критерієм соціально-економічного розвитку. Мета статті – виокремити ризики, здійснити порівняння та визначити перспективи зайнятості й доходів сільського населення України. Методологічною основою дослідження є системний підхід. В аналітичних дослідженнях застосовано порівняльний аналіз, графічний метод, трендовий, індексний, кореляційнорегресійний аналізи. Проаналізовано сучасні умови та визначено тенденції зайнятості сільського населення в Україні та рівня його доходів за 1991-2021 рр. З’ясовано, що за останні 30 років соціально-економічна криза на селі продовжує посилюватися, що проявляється в скороченні рівня зайнятості, посиленні безробіття, зростання бідності. Ідентифіковано та систематизовано основні зовнішні та внутрішні чинники впливу на доходи сільського населення. Визначено, що основний вплив здійснюють економічні чинники. З урахуванням Плану відновлення України та інших показників прогнозовано рівень зайнятості, зарплат та доходів сільського населення. Доведено, що забезпечення зайнятості та подолання бідності повинно базуватися на диверсифікації сільськогосподарського виробництва та за межами аграрної діяльності. Основні положення і висновки, викладені у статті, можуть бути використані в процесі обґрунтування та прийняття управлінських рішень державними органами управління при розробленні та реалізації дієвої довгострокової державної політики у сфері зайнятості сільського населення України, оптимізації підходів до розробки програм підвищення доходів сільського населення

The relevance of the study is conditioned by the need to improve the process of planning the crop production by agricultural enterprises of Ukraine through the construction of a functional relationship between the results of production activities of enterprises and the factors that determine these results. The purpose of the study is to improve the process of planning crop production by agricultural enterprises of Ukraine through the development of an econometric model in the form of a Cobb-Douglas production function. To model the processes of crop production, it is proposed to use the Cobb-Douglas production function, which describes the dependence of the crop production index on the indices of agricultural land acreage and labour productivity. Based on statistical information for 1996-2020, unknown parameters of the Cobb-Douglas production function were found by regression analysis. The high quality of the constructed model is substantiated. High predictive properties of the model are proved. To analyse the efficiency of resource use in crop production by agricultural enterprises, the coefficients of average, marginal products of labour and capital are calculated. The sensitivity of crop production to changes in crop areas and labour productivity is investigated. It is determined that if the index of agricultural areas is increased by 1%, the index of crop production will increase by 0.77%; and if the index of labour productivity is increased by 1%, the index of crop production will increase by 0.81%. An increasing return on the scale of resources spent is revealed, which indicates an increase in production volumes with an increase in the volume of resources in the crop production industry | Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення процесу планування виробництва продукції рослинництва сільськогосподарськими підприємствами України через побудову функціональної залежності між результатами виробничої діяльності підприємств та факторами, що обумовлюють ці результати. Мета статті – вдосконалити процес планування виробництва продукції рослинництва сільськогосподарськими підприємствами України через розробку економетричної моделі у вигляді виробничої функції Кобба-Дугласа. Для моделювання процесів виробництва продукції рослинництва в роботі запропоновано використовувати виробничу функцію Кобба-Дугласа, яка описує залежність індексу продукції рослинництва від індексів площ посівів сільськогосподарських угідь та продуктивності праці. На основі статистичної інформації за 1996-2020 рр., методами регресійного аналізу знайдені невідомі параметри виробничої функції Кобба-Дугласа. Доведено високу якість побудованої моделі. Доведено високі прогнозні властивості моделі. Для аналізу ефективності використання ресурсів при виробництві продукції рослинництва сільськогосподарськими підприємствами розраховані коефіцієнти середніх, граничних продуктів праці та капіталу. Досліджено чутливість величини випуску продукції рослинництва до зміни площ посівів та продуктивності праці. Визначено, що якщо індекс сільськогосподарських площ збільшити на 1 %, то індекс продукції рослинництва збільшиться на 0,77 %, а якщо індекс продуктивності праці збільшити на 1 %, то індекс продукції рослинництва збільшиться на 0,81 %. Виявлено зростаючу віддачу від масштабу витрачених ресурсів, що свідчить про збільшення обсягів виробництва при збільшенні обсягів ресурсів в галузі рослинництв

Ukraine is one of the states that, to a large extent, meet their own needs for various crop and livestock products. At the same time, the capabilities of our agricultural sector allow forming an offer in an amount sufficient for profitable supplies to other countries. Therefore, when considering in detail the functioning of most agri-food markets in Ukraine, production and export are mainly described as the main structural elements of the balance sheet. In the case of the fish and seafood market, a completely different picture is observed, when the indicators and features of import and consumption come to the fore. The problem of import dependence in this segment only increases over time, caused by a combination of objective and subjective factors of an economic, social, and political nature. It is important from a scientific standpoint in this context to compare individual indicators of the world and Ukrainian fish and seafood markets to demonstrate the reasons for the different levels of their development at the present stage. The need to consider these and other related issues indicates the relevance of this topic. The purpose of the study is to investigate the situation on the Ukrainian fish and seafood market, the importance of its import for the generation of domestic supply and demand, to determine the potential of production in Ukraine at the expense of its own specialised industries. The following methods are used: theoretical generalisation, analysis and synthesis, comparative evaluation, historical, graphical, and tabular. The dynamics of import to Ukraine of products of group 3 of the UKTZED “Fish, crustaceans, mollusks” in quantitative and cost indicators, the general balance of these products, changes in its production by Ukrainian enterprises together with the key reasons, a detailed description of quantitative and qualitative indicators of the global market for these products, in particular, with the selection of leading countries in production, exports, consumption trends, assessed the prospects for its development, established a focus on the systemic development of the world market of fish and seafood in the context of movement of goods from primary producer to the final consumer, provided proposals for Ukrainian market to increase own production through legalisation and stimulation of aquaculture. The provisions of the study are aimed at informing Ukrainian industry enterprises, potential producers, and responsible state authorities about current trends in the global fish and seafood market to identify the potential of domestic production and reduce Ukraine’s dependence on imports of this group of products | Україна належить до тих держав, які у значній мірі самі забезпечують власні потреби у різних видах рослинницької і тваринницької продукції. При цьому можливості нашого аграрного сектору дозволяють формувати пропозицію в кількості, яка достатня і для прибуткових поставок в інші країни. Тому при детальному розгляді функціонування більшості ринків агропродовольчої продукції в Україні переважно описуються виробництво та експорт як основні структурні елементи балансу. У випадку ринку риби та морепродуктів спостерігається зовсім інша картина, коли на перший план виходять показники та особливості імпорту й споживання. Проблема імпортозалежності в цьому сегменті з часом тільки наростає, викликана сукупністю об’єктивних та суб’єктивних чинників економічного, соціального та політичного характеру. Важливим з наукової точки зору в цьому контексті є порівняння окремих показників світового та українського ринків риби і морепродуктів, щоб продемонструвати причини різного рівня їх розвитку на сучасному етапі. Необхідність розгляду цих та інших суміжних питань свідчить про актуальність даної тематики. Мета статті – дослідити кон’юнктуру українського ринку рибо- та морепродукції, значення її імпорту для формування внутрішнього попиту і пропозиції, визначити потенціал виробництва в Україні за рахунок власних спеціалізованих галузей. Використано методи: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, порівняльної оцінки, історичний, графічний і табличний. Розглянуто динаміку імпорту в Україну продукції групи 3 УКТЗЕД «Риба, ракоподібні, молюски» в кількісних і вартісних показниках, загальний баланс цієї продукції, зміну обсягів її добування українськими підприємствами разом з ключовими причинами, наведено детальну характеристику кількісних і якісних показників функціонування глобального ринку цієї продукції, зокрема з виділенням країн-лідерів у виробництві, експорті, трендах споживання, зроблено оцінку перспектив його розвитку, встановлено орієнтацію на системний розвиток світового ринку риби і морепродуктів в контексті руху товару від первинного виробника до кінцевого споживача, надано пропозиції для суб’єктів українського ринку щодо нарощування власного виробництва через легалізацію діяльності та стимулювання напряму аквакультури. Положення статті спрямовані на доведення до українських галузевих підприємств, потенційних виробників, відповідальних органів державної влади інформації щодо актуальних тенденцій світового ринку риби і морепродуктів з метою виявлення потенціалу внутрішнього виробництва та зниження залежності України від імпорту цієї групи продукції

The development of communities and territories requires significant investment. At their expense, communities can restore existing or build new infrastructure, develop businesses, and launch joint development projects. All this is done to improve the living conditions and well-being of the population in communities. As a rule, there are not enough own funds to solve all tasks: community resources are limited and are largely used to meet priority needs. Rural and village communities, almost always financed on a residual basis, are practically unable to provide not only extended, but even simple reproduction of their territories. Therefore, larger projects are implemented using financial or material and technical resources provided from the state budget and/or through international technical assistance projects. This resource is mainly received on a non-refundable basis. The main requirement is for communities to get a sustainable long-term effect from investment. It is also a confirmation of the ability of territorial entities to independently maintain restored or created infrastructure or projects that have been put into operation. In order for these funds to be received by the most worthy and prepared entities, they are distributed through competitive selection mechanisms. Any communities submit project applications for the competition. The most important thing is that the applications meet the requirements of the competition and contain all the information properly submitted. The EU sectoral support competition is one of the largest, both in terms of coverage of Ukrainian communities, and in terms of development areas that can be funded. The results of the competition allow assessing which development problems seem most urgent in rural areas, and whether rural communities have an understanding of the requirements of project approaches. Conclusions and generalisations can serve as a marker for assessing the competitiveness of rural and village communities in the struggle for project resources. In addition – in terms of forming further policies for the development of rural areas and their institutional support. The purpose of the study – assess the ability of territorial communities (with an emphasis on rural and village communities) to prepare high-quality development projects in accordance with European approaches, and provide proposals for improving this ability. To assess the ability of territorial communities to prepare high-quality development projects, statistical and comparative analysis, systematisation and generalisation of information were carried out. The following methods were applied: synthesis and formalisation, graphical and tabular techniques. A study of the activity of communities (with an emphasis on rural and village ones) in terms of preparing development projects was carried out. Their readiness to participate in competitions is analysed. Based on the submitted project applications, a summary of the key priorities for the development of rural and village communities is made. A number of generalisations have been formed regarding the level of project capacity of territorial communities (primarily rural and village communities). Proposals have been developed to improve the ability of communities to attract resources through competitions of this level and their further effective use. Separately, proposals for the introduction of a “project counselling” system within agricultural advisory services and/or regional development agencies (RDA) are provided. The results of the assessment of the ability of rural and village communities to prepare high-quality development projects, the proposed recommendations for their improvement, can be used by central and local authorities, territorial communities, organisations, international technical assistance projects, whose activities are aimed at the development of communities and territories in the implementation of rural development policies both at the national and local levels | Розвиток громад та територій потребує значних інвестицій. За їхній рахунок громади можуть відновлювати існуючу, або будувати нову інфраструктура, розвивати бізнес, запускати спільні проєкти розвитку. Все це – задля покращення умов проживання та добробуту населення в громадах. Власних коштів для вирішення всіх завдань, як правило, не вистачає: ресурси громад обмежені і значною мірою використовуються для закриття першочергових потреб. Сільські та селищні громади, котрі майже завжди фінансувалися за залишковим принципом, практично не мають змоги забезпечувати не те що розширене, але навіть просте відтворення своїх територій. Тому більш масштабні проєкти впроваджуються завдяки фінансових коштів або матеріально-технічних ресурсів, котрі надаються з Державного бюджету та/або через проєкти міжнародної технічної допомоги. Цей ресурс надходить, переважно, на безповоротній основі. Основна вимога полягає в отриманні громадами сталого довгострокового ефекту від здійснення інвестицій. А також – підтвердження здатності територіальних утворень самостійно утримувати відновлену або створену інфраструктуру чи запущені в дію проєкти. Для того, щоб ці кошти надійшли найбільш достойним і підготовленим, їхній розподіл відбувається через механізми конкурсного відбору. На конкурс подають проєктні заявки будь-які громади. Головне, щоб заявки відповідали вимогам конкурсу, та містили всю інформацію, подану належним чином. Конкурс Секторальної підтримки ЄС – один з найбільших, як за охопленням громад України, так і за напрямами розвитку, які можуть бути профінансовані. Результати конкурсу дозволяють оцінити, які саме проблеми розвитку видаються найбільш нагальними в сільській місцевості, чи є в сільських громадах розуміння вимог проєктних підходів. Висновки і узагальнення можуть слугувати певним лакмусовим папірцем для оцінки конкурентоспроможності сільських і селищних територіальних громад, в боротьбі за проєктні ресурси. А також – в частині формування подальших політик розвитку сільських територій і їхньої інституціональної підтримки. Мета статті – оцінити спроможність територіальних громад (з акцентом на сільські та селищні) готувати якісні проєкти розвитку відповідно до європейських підходів, і, надати пропозицій щодо посилення такої спроможності. Для оцінки спроможності територіальних громад готувати якісні проєкти розвитку проведено статистичний та порівняльний аналіз, систематизацію та узагальнення інформації. Застосовано методи: синтезу і формалізації, графічні та табличний прийоми. Здійснено дослідження активності громад (з акцентом на сільські та селищні) в частині підготовки розвиткових проєктів. Проаналізовано їхню готовність до участі в конкурсах. На основі поданих проєктних заявок зроблено узагальнення щодо ключових пріоритетів розвитку сільських та селищних громад. Сформовано низку узагальнень щодо рівня проєктної спроможності територіальних громад (насамперед – сільських та селищних). Підготовлено пропозиції щодо посилення спроможності громад залучати ресурси за допомогою конкурсів такого рівня та їхнього подальшого ефективного використання. Окремо надано пропозиції щодо впровадження системи «проєктного дорадництва» в рамках діяльності сільськогосподарських дорадчих служб та/або агенцій регіонального розвитку (далі – АРР). Результати проведеної під час дослідження оцінки спроможності сільських та селищних територіальних громад готувати якісні проєкти розвитку, запропоновані рекомендації з їх вдосконалення, можуть бути використані центральними та місцевими органами влади, територіальними громадами, організаціями, проєктами міжнародної технічної допомоги, діяльність яких спрямована на розвиток громад та територій під час формування та реалізації політики сільського розвитку як на національному, так і місцевому рівня