Martial law and hostilities on the territory of Ukraine have an unprecedented devastating impact on the national economy. There is a restructuring of management and financial regulation to preserve statehood and security. The purpose of the article is to summarize the state of the financial mechanism in the agrarian sector of Ukraine, primarily on the example of its budgetary instruments, in a war economy. A monographic method was used to review scientific publications and the regulatory framework, system analysis and synthesis to display the dynamics of indicators for the object of study. The methodological foundations of the functioning of the financial mechanism of the agricultural sector are summarized through its structural levels, strategy and tactics, methods, levers and tools. The definition of the categories of the financial mechanism, financial instruments of the financial and agricultural markets has been clarified, their connection with agricultural policy has been highlighted. The structure of the regulatory field, according to which the financial mechanism of agrarian policy is regulated under martial law, is determined. The state of the financial market of Ukraine, the structure and volume of its resources for the period of conducting the hybrid military aggression of the Russian Federation are analyzed. The state of the financial mechanism of the agricultural sector in 2013-2022 is highlighted. for financial instruments and components of budget support, lending, fiscal and price regulation, capital consumption, capital investment; connection of the volumes of financial resources of industry corporations with the results of activities in terms of profitability. The financial instruments of international assistance for the economy and the agricultural sector of Ukraine are summarized. The novelty of the study is the systematization of the features of the financial mechanism and its constituent instruments for the agricultural sector of Ukraine under martial law and the forecast of the volume of financial potential for 2022 by individual components. The directions of transformation of the financial mechanism for post-war reconstruction are outlined. It is shown that a significant criterion for the impact of agricultural policy on financial processes is the growth of qualitative characteristics of the mechanism for their implementation, primarily the expansion of the regulatory field for the formation of financial resources and attraction of investments, the simplification of agricultural business, the expansion of logistics and ways of marketing products, the formation of food balances, export-import operations. Separate results of the study in terms of determining the structure and volume of the financial potential of the directions for further transformation of the financial mechanism can be used in the formation of the financial component of the Strategy for the post-war recovery of the economy of Ukraine | Воєнний стан та бойові дії на території України чинять безпрецедентний руйнівний вплив на національну економіку. Відбувається перебудова управління та фінансового регулювання задля збереження державності та національної безпеки. Мета статті – узагальнити стан фінансового механізму в аграрному секторі України, насамперед на прикладі його бюджетних інструментів, в умовах воєнної економіки. Використано монографічний метод для огляду наукових публікацій та нормативної бази, системний аналіз та синтез для відображення динаміки показників щодо об’єкту дослідження. Узагальнено методичні засади функціонування фінансового механізму аграрного сектору через його структурні рівні, стратегію та тактику, методи, важелі й інструменти. Уточнено визначення категорій «фінансовий механізм», «фінансові інструменти» фінансового та аграрного ринків, висвітлено їх зв’язок з аграрною політикою. Визначено структуру нормативного поля, за якими здійснюється регулювання фінансового механізму аграрної політики в умовах воєнного стану. Проаналізовано стан фінансового ринку України, структуру та обсяг його ресурсів за період ведення гібридної військової агресії рф. Висвітлено стан фінансового механізму аграрного сектору в 2013–2022 рр. за фінансовими інструментами та складовими бюджетної підтримки, кредитування, фіскального та цінового регулювання, споживання капіталу, капітальних інвестицій; зв’язок обсягів фінансових ресурсів галузевих корпорацій з результатами діяльності за рівнем рентабельності. Узагальнено фінансові інструменти міжнародної допомоги для економіки та аграрного сектору України. Новизною дослідження є систематизація особливостей фінансового механізму та його складових інструментів для аграрного сектору України в умовах воєнного стану та прогноз обсягів фінансового потенціалу на 2022 рік за окремими складовими. Окреслено напрями трансформації фінансового механізму для поствоєнного відновлення. Показано, що вагомим критерієм впливу аграрної політики на фінансові процеси є зростання якісних характеристик механізму їх реалізації, насамперед розширення нормативного поля щодо формування фінансових ресурсів та залучення інвестицій, спрощення ведення аграрного бізнесу, розширення логістики та шляхів збуту продукції, формування продовольчих балансів, експортно-імпортних операцій. Окремі результати дослідження, в частині визначення структури та обсягів фінансового потенціалу, напрямів подальшої трансформації фінансового механізму можуть бути використані при формуванні фінансової складової Стратегії повоєнного відновлення економіки України

Agribusiness in Ukraine takes one of the most important places in the national economy, but not all subjects conduct it sustainably, because of the lack of resources to finance such transformations. Therefore, it is necessary to investigate the instruments of resource attracting for Sustainable Development Acceleration of Agribusiness in Ukraine. The aim of the article is to determine the current state of basic tools which are used to obtain resources for accelerating the sustainable development of agribusiness in Ukraine, namely agriculture insurance, green bonds and impact investment. The article uses a situational analysis, a monographic method, tabular and graphical methods, scientific generalization to analyze the experience of the use of agriculture insurance, green bonds and impact investment as tools to accelerate the sustainable development of agribusiness. The information sources for this research were the reports of the International Finance Corporation, the sustainability reports of the European Bank for Reconstruction and Development and the reports of the United Nations Development Program in Ukraine. The study of the practice of using agriculture insurance, green bonds and impact investment as tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine made it possible to determine the embryonic level of their use. This is indicated by the modeling of the development of the agriculture insurance in Ukraine, which showed that this type of insurance is formal and does not perform a real protective function. As for projects, the resources of which are attracted through green bonds and impact investment programs, they are fragmentary and need to be more systemic. This work is one of the first which looks into the practice of applying tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine, in the context of three dimensions and achieving sustainable development goals. For the further development of both agriculture insurance and green bonds, it is necessary to stimulate the emission of such debt securities by insurance companies and to develop not only insurance of primary agricultural products, but also processed ones, exporting of which brings more foreign exchange earnings to Ukraine. This study aims to highlight current practices in the application of tools to accelerate the sustainable development of agribusiness in Ukraine, including agriculture insurance, green bonds and impact investment, which represent the basis for their promotion and prevalence in the scientific community and among agribusiness professionals | Агробізнес в Україні займає одне з найважливіших місць у національній економіці, але не всі суб’єкти ведуть його стабільно через брак ресурсів для фінансування таких перетворень. Тому необхідно дослідити інструменти залучення ресурсів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні. Метою статті є визначення сучасного стану основних інструментів, які використовуються для отримання ресурсів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні, а саме страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестицій. У статті за допомогою ситуаційного аналізу, монографічного методу, табличного та графічного методів, наукового узагальнення проаналізовано досвід використання страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестування як інструментів прискорення сталого розвитку агробізнесу. Джерелами інформації для цього дослідження були звіти Міжнародної фінансової корпорації, звіти про сталий розвиток Європейського банку реконструкції та розвитку та звіти Програми розвитку ООН в Україні. Дослідження практики використання страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестицій як інструментів прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні дозволило визначити зародковий рівень їх використання. Про це свідчить моделювання розвитку сільськогосподарського страхування в Україні, яке показало, що цей вид страхування є формальним і не виконує реальної захисної функції. Що стосується проектів, ресурси яких залучаються через зелені облігації та програми вплив інвестицій, то вони є фрагментарними і потребують більшої системності. Ця робота є однією з перших, яка розглядає практику застосування інструментів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні в контексті трьох вимірів та досягнення цілей сталого розвитку. Для подальшого розвитку як страхування сільського господарства, так і зелених облігацій необхідно стимулювати емісію таких боргових паперів страховими компаніями та розвивати страхування не лише первинної сільськогосподарської продукції, а й переробленої, експорт якої приносить більше валютних надходжень. на Україну. Це дослідження має на меті висвітлити поточні практики застосування інструментів для прискорення сталого розвитку агробізнесу в Україні, зокрема страхування сільського господарства, зелених облігацій та вплив інвестування, які є основою для їх популяризації та поширеності в науковому середовищі та серед професіоналів агробізнесу

Foreign trade is of particular importance for the economic development of agri-food products and for food security. The increase in the export of poultry meat is noticeable. The purpose of the work is to substantiate the prospects of Ukraine’s foreign trade in poultry meat, taking into account production, the situation on the world market, and participation in integration processes. Economic-mathematical, graphic, analysis, etc. methods were used for this purpose. The main suppliers (most of whom are members of the most developed integration groups) and importers have been identified, the share of the latter in the world market is smaller than the former. The trade balance for the main suppliers is mostly positive, but there is an exception for the countries of the European Union, which are significant importers. Trade is developing, as can be seen from the foreign trade turnover. Production is concentrated in Asia, North America, and Europe. The growth of Ukraine’s exports and its entry into the top ten exporters is noticeable. Exports had a positive effect on the increase in production. The largest importers are the countries of Asia and Europe, and African countries are among the buyers. In 2021, meat was exported to about 100 countries, but this is less than its main exporters. Among the groupings and countries with which regional trade agreements have been concluded, the most exported in recent years were to the European Union, Turkey, and Azerbaijan, which indicates competitiveness in these markets. The export market concentration index indicates the diversification of the geographical structure of exports. In the conditions of growing demand for poultry meat, taking into account the quality advantages and consumption by the majority of the population, except for vegetarians, it is worth increasing production and export. This should be facilitated by improving quality, diversifying the geographical structure of exports, taking into account the characteristics of consumers in countries, the production of kosher and halal products, the demand for which is growing, and the growth of the population of countries where it is consumed, especially kosher products. Taking into account the export potential of Ukraine and existing trends, there are prospects for increasing exports. Of practical importance is the determination of export expansion directions, taking into account the characteristics of markets and main competitors, etc. | Зовнішня торгівля відіграє особливе значення для економічного розвитку агропродовольчою продукцією і для продовольчої безпеки. Помітним є збільшення експорту м’яса птиці. Метою роботи є обґрунтування перспектив зовнішньої торгівлі України м’ясом птиці з урахуванням виробництва, ситуації на світовому ринку та участі в інтеграційних процесах. Для цього використовувались економіко-математичні методи, графічні, аналізу та ін. Виявлено основних постачальників (більшість з яких є членами найрозвиненіших інтеграційних угрупувань) і імпортерів, частка останніх на світовому ринку менша за перших. Торговельне сальдо для основних постачальників переважно додатне, але є виключення для країн Європейського Союзу, які є значними імпортерами. Торгівля розвивається, що видно із зовнішньоторговельного обороту. Виробництво зосереджено в Азії, Північній Америці та Європі. Помітним є зростання експорту Україною та її входження до десятки топ експортерів. Експорт позитивно вплинув на підвищення виробництва. Найбільшими імпортерами є країни Азії та Європи, серед покупців – країни Африки. М’ясо у 2021 р. вивозили близько до 100 країн, але це менше, ніж його основними експортерами. Серед угрупувань та країн з якими укладено регіональні торговельні угоди найбільше експортували в останні роки до Європейського Союзу, Туреччини, Азербайджану, що свідчить про конкурентоспроможність на цих ринках. Індекс концентрації експортного ринку вказує на диверсифікацію географічної структури експорту. В умовах зростання попиту на м’ясо птиці, з урахуванням якісних переваг та споживання більшістю населенням, крім вегетаріанців, варто нарощувати виробництво та експорт. Цьому мають сприяти підвищення якості, диверсифікація географічної структури експорту, врахування особливостей споживачів країн, виробництво кошерної та халяльної продукції, попит на яку зростає, зростання населення країн, де вона споживається, причому передусім кошерної. Враховуючи експортний потенціал України й наявні тенденції є перспективи нарощування експорту. Практичне значення має визначення напрямків розширення експорту з врахуванням особливостей ринків і основних конкурентів та ін.

In a market economy, the optimal supply of food to the population depends entirely on the development of the food market. To establish indicators of rational consumption, it is important to determine the capacity and saturation of the food market. The purpose of this study was to highlight the current proportions of supply and demand in the Ukrainian food market, establish the correspondence of the capacity and saturation of the food market to rational consumption parameters. The study used dialectical method of cognition of market processes and a systematic approach, analytical generalizations, statistical comparison, constructive-calculation, tabular, and abstract-logical method. The food market is recognized as aggregative, as it includes several interconnected markets for crop production, livestock production, and industrial processing. The study investigated the specific features of the formation of demand for food with low purchasing power of the population. The market capacity was established – standard with minimum and rational consumption standards and real. The latter was almost 30% lower than the calculated one based on rational norms, which indicates additional opportunities to replenish the income of the agricultural sector. It was found that even with an increase in effective demand of the population, the improvement in consumption is levelled due to rising food prices. A prominent level of self-sufficiency of the country in food products (excluding fish and fish products) was established, and a considerable saturation of the market with essential products – potatoes, vegetables, eggs, butter, and bread. The study results should be used in the formation of a target program for the development of the food market for a long-term period aimed primarily at rational provision of food products to the population of Ukraine | За ринкової економіки оптимальне забезпечення населення продуктами харчування цілком залежить від розвитку продовольчого ринку. Для встановлення показників раціональності споживання важливо визначити місткість та насиченість ринку продуктами харчування. Мета статті – висвітлення сучасних пропорцій попиту та пропозиції на вітчизняному продовольчому ринку, визначення відповідності місткості та насиченості ринку продуктами харчування раціональним параметрам споживання. У дослідженнях використовувалися: діалектичний метод пізнання ринкових процесів та системний підхід, аналітичних узагальнень, статистичного порівняння, конструктивно-розрахунковий, табличний, абстрактно-логічний метод. Продовольчий ринок визнано агрегативним, оскільки складається з множини пов’язаних між собою ринків продукції рослинництва, тваринництва та промислової переробки. Досліджено особливості формування попиту на продовольство за низької купівельної спроможності населення. Встановлено місткість ринку – нормативну за мінімальних і раціональних норм споживання та фактичну. Остання практично на 30% виявилася нижчою за розраховану на основі раціональних норм, що свідчить про додаткові можливості поповнення доходів аграрного сектору. Виявлено, що навіть за підвищення платоспроможного попиту населення, поліпшення споживання нівелюється через зростання цін на продукти харчування. Встановлено високий рівень самозабезпеченості країни продуктами харчування (за виключенням риби та рибопродуктів) та значну насиченість ринку продуктами першої необхідності – картоплею, овочами, яйцями, олією та хлібом. Результати досліджень слід використати при формуванні цільової програми розвитку продовольчого ринку на довгостроковий період спрямованої, перш за все, на раціональне забезпечення населення України продуктами харчування

The relevance of the study is determined by the need to perfect the evaluation of the efficiency of scientific and educational activities of the country’s higher education institutions and determine the causes of inefficiency. The purpose of this study was to improve the evaluation of the efficiency of scientific publication activities of agrarian higher education institutions of Ukraine using the Data Envelopment Analysis method. The study was conducted according to the general heuristic method, the authors also employed mathematical and statistical methods of processing and analysis of input and output data, computer methods for the implementation of research tasks and abstract-logical methods for determining the degree of relevance, formulation of conclusions. The study substantiated the feasibility of using the non-parametric method of Data Envelopment Analysis to evaluate the efficiency of the scientific and educational activities of higher education institutions, as well as the feasibility of using Voluntary Retirement Services and Compulsory Retirement Service models, which are input-oriented, to evaluate the technical, purely technical, large-scale efficiency of scientific publication activity. Based on statistical information for 2020-2021, the technical, purely technical, large-scale efficiency of the scientific publication activity of 38 agricultural institutions of higher education of Ukraine were evaluated using the Data Envelopment Analysis method. According to the results of calculations, 18% of the educational institutions under study have the maximum value of technical and large-scale efficiency. The average technical efficiency is 0.6, the average pure technical efficiency – 0.7, and the average scale efficiency – 0.85. The analysis of the estimated values of relative efficiency allowed identifying the reasons for the inefficiency of each higher education institution under study, including suboptimal use of educational resources and an unbalanced scale of activity. Based on the study results, a rating of agrarian institutions of higher education in Ukraine in terms of the efficiency of scientific publication activities was compiled, which can be used as an addition to conventional ratings for analysing scientific and educational activities. The results of this study can be used to rank higher educational institutions by efficiency, to find the reasons for their ineffective activities | Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення процесу оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти країни та визначення причин неефективності. Мета статті – вдосконалити процес оцінки ефективності науково-публіцистичної діяльності аграрних закладів вищої освіти України методом Data Envelopment Analysis. Дослідження здійснювалось за загальним евристичним методом, застосовувались математико-статистичні методи обробки та аналізу вхідних та вихідних даних, комп’ютерні методи для реалізації задач дослідження та абстрактно-логічні для визначення ступеню актуальності, формулювання висновків. У дослідженні обґрунтовано доцільність застосування непараметричного методу Data Envelopment Analysis для оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти, а також доцільність використання Voluntary Retirement Services та Compulsory Retirement Service моделей, що орієнтовані на вхід для оцінки технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності. На основі статистичної інформації за 2020-2021 роки методом Data Envelopment Analysis здійснено оцінку технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності 38 аграрних закладів вищої освіти України. За результатами розрахунків 18% досліджуваних закладів освіти мають максимальне значення технічної та масштабної ефективності. Середня технічна ефективність складає 0,6, середня чиста технічна ефективність – 0,7, середня масштабна ефективність – 0,85. Аналіз оцінених значень відносної ефективності дозволив виявити причини неефективності кожного досліджуваного закладу вищої освіти, серед яких неоптимальне використання освітніх ресурсів та незбалансований масштаб діяльності. За результатами дослідження складено рейтинг аграрних закладів вищої освіти України за ефективністю науково-публіцистичної діяльності, який може бути використаний як доповнення до традиційних рейтингів аналізу наукової та освітньої діяльності. Результати досліджень можуть бути використані для ранжування закладів вищої освіти за ефективністю, визначення причин їх неефективної діяльності

Rapid changes and dynamic fluctuations in modern social development determine the relevance of institutional transformations in the implementation of proclaimed sustainable development goals. In achieving this, the socio-economic role of effectively reaching the institutional potential of family farms increases. The purpose of the paper is to detail methodological judgments and develop parameters for determining the institutional potential and socio-economic role of family farms in the implementation of the United Nations sustainable development goals for the period up to 2030, considering national economic characteristics. In achieving the purpose, a systematic approach and theoretical (axiomatic, analysis and synthesis, analogies) and empirical research methods (comparison, expert assessments) were applied. The obtained results provide deeper methodological insights and characterisation of the socio-economic and institutional role of family farming in the national economy and sustainable development goals. Family farms play a creative role in maintaining a balance between meeting the population's needs and efficient utilisation of agricultural potential. The paper presents an original interpretation of the category “institutional potential” of family farms. Institutional potential can be defined as the capacity of institutions to maintain stability and conditions conducive to fulfilling their functions, influencing the behaviour of social actors. It also involves delineating and differentiating the socio-economic and institutional characteristics of family farming. The study also substantiates economic, social, and environmental factors affecting the development of family farming concerning their role in achieving sustainable development goals. The necessity of making managerial decisions at various levels to increase the level of sustainability of the agri-food system was noted. The practical value of the study is provided by methodological generalisations, consolidation of knowledge, and confirmation of theoretical conclusions about the features of the functioning of family farms in the context of proving the objectivity of their socio-economic role and the effectiveness of using institutional potential in the implementation of sustainable development principles | Стрімкі зміни та динамічні флуктуації сучасного суспільного розвитку зумовлюють актуальність інституційних трансформацій у реалізації проголошених цілей сталого розвитку. У досягненні цього зростає соціально-економічна роль ефективної реалізації інституційного потенціалу сімейних фермерських господарств. Мета статті полягала у деталізації методологічних суджень і розробці параметрів визначення інституційного потенціалу та соціально-економічної ролі сімейних фермерських господарств у реалізації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року з урахуванням національних особливостей господарювання. У процесі розкриття проблеми застосовано системний підхід і загальнонаукові теоретичні (аксіоматичний, аналізу і синтезу, аналогій) та загальнонаукові емпіричні методи дослідження (порівняння, експертних оцінок). Отримані результати полягають у поглибленні методичних оцінок і елементів визначення теоретико-методологічних характеристик соціально-економічної й інституційної ролі сімейних фермерських господарств у національній економіці та у реалізації Цілей сталого розвитку. Фермерські господарства сімейного типу є креативними у забезпеченні балансу в задоволенні потреб населення й ощадливому використанні потенціалу сільського господарства. Подано авторське трактування категорії «інституційний потенціал» сімейних фермерських господарств. Інституційний потенціал може визначатися: як спроможність інституцій до стабільності та збереження умов, що забезпечують реалізацію їх функцій, які формують поведінку соціальних акторів; полягати у окресленні та розмежуванні соціально-економічні та інституційні характеристики сімейних фермерських господарств. Обґрунтовані економічні, соціальні та екологічні фактори розвитку сімейних фермерських господарств у контексті їхньої ролі у реалізації Цілей сталого розвитку. Зазначена необхідність прийняття управлінських рішень різних рівнів з метою підвищення рівня сталості розвитку агропродовольчої системи. Практичну цінність досліджень становлять методологічні узагальнення, закріплення знань і підтвердження теоретичних висновків про особливості функціонування сімейних фермерських господарств у контексті доведення об’єктивності їх соціально-економічної ролі та ефективності використання інституційного потенціалу у реалізації засад сталого розвитку

Among the most important regional allies of Ukraine, it is worth highlighting the United Kingdom, which first as an EU member state, and then, from 2021, independently, within the framework of a bilateral agreement, contributes in every possible way to the development of free trade, in particular, agricultural, between the two countries. This is evidenced by the constantly growing volumes of exports and imports of agricultural raw materials and food products for Ukraine and the United Kingdom until 2022. The purpose of the study is to examine the dynamics of foreign trade in agricultural and food products between Ukraine and the United Kingdom, including the relationship between the development of mutual trade and the liberalisation of its conditions. Generalisation, analysis, and synthesis, comprehensive assessment, historical, graphic, and tabular methods were used. The general socio-economic characteristics of the UK are given, considering its withdrawal from the European Union and focusing on the current state of trade in agri-food products on the international market. The quantitative and cost indicators of foreign trade in agri-food products between Ukraine and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland since 2012 are analysed, the characteristic features of the commodity structure of export sales and import purchases of Ukraine are considered, including in 2022, the prospects for agricultural trade between the parties in the near future are assessed, in particular, areas for deepening foreign economic cooperation between Ukraine and the United Kingdom are proposed, and groups of products that will remain a priority even in war conditions, considering the needs of internal food markets of both countries are identified. The provisions of the study are aimed at providing information on the possibilities of developing trade in agricultural and food products with the UK for Ukrainian food sector enterprises and public authorities that ensure foreign policy and international cooperation | Серед найважливіших регіональних союзників України окремо варто виділити Велику Британію, яка спочатку в ролі держави-члена ЄС, а потім, з 2021 року самостійно в рамках двосторонньої Угоди всіляко сприяє розвитку вільної торгівлі, зокрема аграрної, між двома країнами. Свідченням цього стали постійно зростаючі в динаміці до 2022 року обсяги експорту та імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів харчування для України з Великою Британією. Мета статті – дослідити динаміку зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості між Україною та Великою Британією, в тому числі зв’язок розвитку взаємної торгівлі з лібералізацією її умов. Було використано методи узагальнення, аналізу і синтезу, комплексної оцінки, історичний, графічний і табличний. Наведено загальну соціальноекономічну характеристику Великої Британії з врахуванням її виходу зі складу Європейського Союзу та акцентом на поточному стані торгівлі агропродовольчою продукцією на міжнародному ринку. Проаналізовано кількісні і вартісні показники зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії з 2012 року, розглянуто характерні особливості товарної структури експортних продажів та імпортних закупівель України, в тому числі, у 2022 році, здійснено оцінку перспектив аграрної торгівлі між сторонами у найближчий час, зокрема, запропоновано напрями поглиблення зовнішньоекономічної співпраці між Україною та Великою Британією, визначено групи продукції, які залишатимуться пріоритетними навіть в умовах війни з огляду на потреби внутрішніх продовольчих ринків обох країн. Положення статті спрямовані на надання інформації стосовно можливостей розвитку торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості з Великою Британією для українських підприємств продовольчого сектору та органів державної влади, що забезпечують зовнішню політику і міжнародне співробітництво

In the context of modern development of agricultural producers, assessing the level of their activity efficiency and searching for an appropriate strategy for further development is essential. The aim of the article was to formulate a concept of sustainable development for agricultural producers based on identifying the most viable development strategy. The article’s methodological framework included the following methods of scientific inquiry: descriptive method, measurement and comparison methods, economic-mathematical modelling, induction, deduction, analysis and synthesis, system-structural analysis. The essence of diversification of activities in the agricultural sector was examined and revealed, defining their role in forming sustainable development. To achieve this, theoretical concepts of Ukrainian and foreign scholars, as well as the categories of “diversification” and “sustainable development,” were synthesized. Subsequently, an analysis and forecast of land use by agricultural enterprises were conducted. The dynamics of changes in the structure of cultivated areas from 1991 to 2021 were determined, as this period marked the implementation of agricultural reform aimed at finding effective agricultural product producers. Changes in the magnitude of costs for primary resources in farm enterprises of the Kyiv region on the eve of the war were defined, and the economic efficiency of cultivating major agricultural crops was analysed. Based on established data, a development strategy was modelled for an average farm in the Forest-Steppe zone of Ukraine, considering the concept of diversification through the implementation and development of animal husbandry. Furthermore, directions for further development of agricultural entities were substantiated by deepening the diversification of activities through optimizing cultivated areas. The research outcomes could be considered in shaping the development strategy of entrepreneurial structures and evaluating their impact on sustainable development in the post-war period | В контексті сучасного розвитку аграрних товаровиробників, актуальною є оцінка рівня їх ефективності діяльності та пошуку відповідної стратегії подальшого розвитку. Мета статті полягала у формуванні концепції сталого розвитку аграрних товаровиробників на основі пошуку найдоцільнішої стратегії розвитку. Методологічною базою статті стали наступні методи наукового пізнання: описовий метод, методи вимірювання та порівняння, метод економіко-математичного моделювання, індукції, дедукції, аналізу та синтезу, системно-структурний. Розглянуто та розкрито сутність диверсифікації діяльності підприємств аграрної сфери та визначено їх роль у формуванні сталого розвитку. З цією метою здійснено узагальнення теоретичних положень, українських та зарубіжних науковців, категорій «диверсифікація» та «сталий розвиток». В подальшому проведено аналіз та здійснено прогноз землекористування сільськогосподарських підприємств. Встановлено динаміку зміни структури посівних площ в період з 1991 по 2021 роки, оскільки в саме в цей період починається реалізовуватись аграрна реформа, яка спрямована на пошук ефективного товаровиробника сільськогосподарської продукції. Визначено, як змінювалася величина витрат на основні ресурси у фермерських господарствах Київської області на передодні початку війни та проаналізовано економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. На основі встановлених даних, змодельована стратегія розвитку середньостатистичного фермерського господарства Лісостепової зони України, яка враховує концепцію диверсифікації діяльності на основі впровадження та розвитку галузі тваринництва. Також, обґрунтовано напрями подальшого розвитку аграрних формувань через поглиблення диверсифікації діяльності на основі оптимізації посівних площ. Результати дослідження можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку підприємницьких структур та оцінці їх впливу на сталий розвиток у повоєнний період

The experience of the market turnover of agricultural land in Ukraine has shown that untimely and insufficiently comprehensive analysis of the functioning of the land market can lead to incorrect conclusions and limit the understanding of its dynamics and impact on the country’s economic situation. The purpose of the study was to identify the main trends and indicators of the market turnover of agricultural land in Ukraine by analysing land ownership transactions. The methodological tools of the problem under study were general scientific and special methods, as well as the method of comparison and abstract and logical methods. The main results of the study are a cost and quantitative assessment of transactions of sale and purchase of ownership rights to agricultural land in Ukraine, which makes it possible to identify the main trends in the land market. Certain provisions can be used to formulate strategies for the development of land relations in Ukraine. The number and share of transactions involving the sale and purchase of ownership rights to agricultural land in the overall structure of transactions is determined. The area of land ownership rights to which were alienated through sale and purchase is determined. The author calculates the value of agricultural land depending on its remoteness from a settlement, regional location and designated purpose. Fluctuations in the value of arable land depending on their territorial location and in the overall dynamics by month are determined. The level of activity of agricultural land market participants in the country as a whole and by regions is determined. The results and trends in the market turnover of agricultural land in the territories where military operations were or are ongoing are investigated. The main key indicators of the market turnover of agricultural land are determined. Forecasts of the value of arable land in Ukraine by the end of 2023 are formed. The discrepancy between the Ukrainian model of agricultural land market turnover and the models operating in the European Union has been established. The results of the study can be used to develop ways to reorient the market turnover of agricultural land to the European principles of functioning aimed at the development of family farming as a fundamental goal of Ukraine’s agricultural policy | Досвід ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні показав, що несвоєчасний та недостатньо комплексний аналіз функціонування ринку землі може спричинити неправильні висновки та обмежити зрозуміння його динаміки та впливу на господарську ситуацію країни. Метою роботи було визначення основних тенденцій та показників ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні шляхом дослідження угод купівлі-продажу прав власності на землі. Методичним інструментарієм досліджуваної проблеми стали загальнонаукові та спеціальні методи, а також метод порівняння та абстрактно-логічний. Основними результатами дослідження є вартісна та кількісна оцінка угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні, що дає змогу визначити основні тенденції на земельному ринку. Окремі положення можна використати для формулювання стратегій розвитку земельних відносин в Україні. Встановлено кількість та частку угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в загальній структурі трансакцій. Визначено площі земель права власності на які були відчужені через купівлю-продаж. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення залежно від їх віддаленості від населеного пункту, регіонального розташування та цільового призначення. Встановлено коливання вартості орних земель залежно від їх територіального розміщення та у загальній динаміці по місяцях. Визначено рівень активності суб’єктів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення загалом по країні та в розрізі областей. Досліджено результати та тенденції ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на територіях де велись чи ведуться бойові дії. Визначені основні ключові показники ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Сформовано прогнозні дані вартості ріллі в Україні до кінця 2023 року. Встановлено невідповідність української моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення моделям, які функціонують в країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використанні для опрацюванні шляхів переорієнтації ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на Європейські засади функціонування, націленого на розвиток сімейного фермерства, як основоположної засадничої цілі аграрної політики України

Given the significant production and export potential of the crop sector in Ukraine, it is important to develop an effective national seed production system. Providing agricultural producers with seeds of national selection is one of the main factors of food security in the country. The development of an effective seed production system provides for the creation of appropriate conditions for increasing seed production and popularising national varieties and hybrids that have a significant yield potential and high-quality indicators for their wider use, which will ensure the competitive advantages of agricultural production and its development. The purpose of the study is to identify trends and outline development prospects for the seed industry of Ukraine. In the course of the study, the dialectical method, analysis and synthesis, system generalisation (establishing trends in the development of the Ukrainian seed industry; forming conclusions), and comparative analysis (determining the main problems of seed production development in Ukraine) were applied. Trends in the development of the seed industry in Ukraine are established. The main problems of seed production development are identified and measures to stimulate selection activities in Ukraine are proposed. Prospects for the development of Ukrainian seed production are outlined. Conclusions, suggestions, and practical recommendations can be used in the development of national programmes to support seed production in Ukraine | Враховуючи значний потенціал виробництва та експорту сільськогосподарської продукції галузей рослинництва в Україні, важливим є розвиток ефективної національної системи насінництва. Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням національної селекції є одним із основних факторів продовольчої безпеки країни. Формування ефективної системи насінництва передбачає створення відповідних умов для збільшення виробництва насіння та популяризації національних сортів і гібридів, які мають значний потенціал урожайності та високі показники якості для більш широкого їх використання, що забезпечить конкурентні переваги сільськогосподарського виробництва та його розвиток. Мета статті – встановити тенденції та окреслити перспективи розвитку насіннєвої галузі України. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, аналізу й синтезу, системного узагальнення (встановлення тенденцій розвитку української насіннєвої галузі; формування висновків), порівняльного аналізу (визначення основних проблем розвитку насінництва в Україні). Встановлено тенденції розвитку української насіннєвої галузі. Виявлено основні проблеми розвитку насінництва та запропоновано заходи щодо стимулювання селекційної діяльності в Україні. Окреслено перспективи розвитку українського насінництва. Запропоновано заходи щодо стимулювання розвитку насіннєвої галузі в Україні. Висновки, пропозиції та практичні рекомендації можуть бути використані під час розробки національних програм підтримки насінництва в Україні