The article presents a generalized theoretical model of agricultural co-operation development in Ukraine. The model is based on the analysis of historical development of the cooperation, its current tendencies and scientific forecast of the prospects of the cooperation development in future. Comparison of domestic and foreign cooperation systems is made. The article reports that economic adaptation to the particular market is the prominent trend in the countries with highly developed cooperation movement while Ukraine strives only for the establishment of more or less competitive conditions for the development of the cooperation. Consideration of the problems of the cooperation from the point of cooperative movement to the more developed social and economic system is one of the methodological requirements of the systemic approach to the tasks of the estimating the up-to-date state of cooperation development in Ukraine.

In Ukraine agricultural mechanical engineering is orientated on the rise of the industrial capacity and the productivity of the technical means. Resource saving technologies, ecological safety and creation of the comfortable working conditions are of primary importance nowadays. Modern agro-industrial production requires the rise in the research potential in the development of agricultural machinery, which is aimed at producing high quality machinery that, in turn, causes the rise in the prices for the new technical means. In resent years Ukraine has got a great amount of foreign agricultural machinery due to government and international credits. The production volume of Ukrainian agricultural machinery has increased due to the funds provided by the state leasing fund. Some scientists insist on the importance of preserving the large farms as this ensures the rise of the efficiency of production. The article provides data on the service life of agricultural machinery in collective farms of Mykolaiv oblast. In 1998 the majority of the tractors (55-79 %) has been in use for more than 10 years whereas in 1990 only 8-22 %. Another problem covered in the article is the reduction in machinery operating personnel's skill. The possible way out of the crisis is the development of collective agricultural enterprises as well as recreation of machinery and technological stations, setting up cooperative corporations with equal initial conditions.

The article focusses on finding new ways to create stable financial conditions in Ukraine's economies. The National programme of agro-industrial complex development and social revival of the country for the years 1999-2000 highlights the importance of intensification the system of control over the enterprises' financial conditions. The article introduces the methods of evaluating the enterprises' financial firmness in Ukraine.

Positive and negative features of the present amortization policy in Ukraine compared to the developed countries are under analysis. The necessity is substantiated to introduce in Ukraine the effective up-to-date amortization system, the improvement in the mechanism of protecting the domestic commodity producers in the internal and external markets by means of supporting the agriculture on the part of the state power. The direct and indirect methods of regulating the market mechanisms of economic marketing and the ways to improve the amortization policy in Ukraine are suggested. More concrete indices of protecting the interests of the domestic commodity producers in the world markets are given, and the procedure of their calculations is simulated. It is stated that the creation of the favourable conditions to return the investments as the deductions in the full volume and in the economically favourable terms should be the main goal of the state influence on the amortization policy of the entities of economic management.

The condition of the agro-industrial production and separate sectors of agro-industrial complex, the consequences of economic management, the use of labour resources under conditions of the market economy are studied. It is stated that a lack of consistency in providing the economic reforms in Ukraine leads to the reduction in the production and living standards of the population. Remuneration in rural economy does not stimulate working people, profits from the private economies are much higher than from the collective farms. Providing reforms in the collective farms aimed at their transfer to the production structures of the market type requires studying new methodological approaches to forming social and economic mechanism of productive work motivation in the region.

The necessity of choosing the agricultural cooperation as the form of activity that is the most understandable for peasants is discussed. The main special features of cooperatives are outlined. First of all they are seen as a combination of labour, material and technical resources with the aim of their effective use. Some statictical data is given on development of cooperatives in Ukraine. Setting up a network of servicing cooperatives with taking into consideration the foreign experience should be supported on the part of the state.

The relevance of the study lies in the fact that in modern conditions, the food security of the countries of Central and Eastern Europe is under threat due to the influence of negative factors associated with both global destructive events and the vulnerabilities of food systems at the EU level. The purpose of the article is to study the state and problems of food security in the countries of Central and Eastern Europe, and to identify strategic directions for ensuring food security in the studied countries. Research methods became general scientific and special methods of cognition: comparative analysis, statistical, induction and deduction, abstract-logical, generalization, and abstraction. The peculiarities of the formation of food security in the countries of Central and Eastern Europe are shown. The level of prices for food products was studied, and it was proved that the cost of food in the countries of Central and Eastern Europe is lower compared to other EU member states. It is claimed that the economic availability of food is a problem for the population of the analysed group of countries due to the low level of income and the growing share of food expenses in the structure of household expenses. The main measures adopted at the level of the European Commission, aimed at ensuring food security by transitioning to a sustainable food system based on reducing the energy dependence of the agricultural sector and increasing its innovativeness and environmental friendliness, are considered. The practical significance of the study is that the formulated recommendations will help reduce food insecurity in the countries of Central and Eastern Europe by ensuring the stable functioning of agri-foodmarkets, implementing strategic directions for supporting the agricultural sector and reducing import dependence on production resources, supporting Ukraine as a key global food exporter, forming a sustainable food system in EU countries | Актуальність дослідження полягає у тому, що в сучасних умовах продовольча безпека країн Центрально-Східної Європи знаходиться під загрозою через вплив негативних чинників, пов’язаних як із глобальними деструктивними подіями, так і з вразливостями продовольчих систем на рівні ЄС. Метою статті є дослідження стану та проблем продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи, та виявлення стратегічних напрямів забезпечення продовольчої безпеки у досліджуваних країнах. Методами дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: порівняльного аналізу, статистичний, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, узагальнення й абстрагування. Показано особливості формування продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи. Досліджено рівень цін на продукти харчування та доведено, що вартість продовольства у країнах Центрально-Східної Європи є нижчою, порівняно з іншими країнамичленами ЄС. Стверджено, що економічна доступність продуктів харчування є проблемою для населення аналізованої групи країн через низький рівень доходів та зростання частки витрат на продовольство у структурі витрат домогосподарств. Розглянуто основні заходи, прийняті на рівні Європейської Комісії, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки шляхом переходу на стійку продовольчу систему на основі зменшення енергозалежності аграрного сектора та підвищення його інноваційності й екологічності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що сформульовані рекомендації сприятимуть зниженню продовольчої небезпеки країн Центрально-Східної Європи за рахунок забезпечення стабільного функціонування агропродовольчих ринків, впровадження стратегічних напрямів підтримки аграрного сектора та зменшення імпортозалежності від виробничих ресурсів, підтримки України як ключового світового експортера продовольства, формування стійкої продовольчої системи у країнах ЄС

Farms form an integral element of territorial entities and local culture: they use a variety of agricultural systems, promoting a balanced diet and preserving the environment. In wartime conditions, farms have a unique potential for creating productive and sustainable food systems. All these features indicate that the study of the system of farm development is relevant and has both theoretical and practical significance. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological principles, socio-economic and legal issues of the activities of farms in the conditions of martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis and economic theory. To generalize results, monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches were used. Study results. It was found that the conditions for staying on the single tax of group 4 are the most beneficial for farms, since the tax is fixed and depends solely on the volume of land plots. It was established that personal farms have the opportunity to implement their activities in the form of entrepreneurship for individuals-entrepreneurs who have organized a family farm. The study characterized individual family farms in Lviv, Zakarpattia, and Chernihiv regions. It was established that during martial law, the state allocates funds under special grants and subsidies to support the development of farms. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are farms and household plots. Practical significance. The results of the study can be considered in the development of regional programs for the development of agricultural business entities; the development of regulations for the formation and development of cooperation and integration in the agricultural sector of the economy | Фермерські господарства є невід’ємним елементом територіальних утворень і місцевої культури: застосовують різноманітні сільськогосподарські системи, сприяючі збалансованості раціону харчування, зберігають навколишнє середовище. В умовах воєнного часу фермерські господарства мають унікальний потенціал для формування продуктивних і стійких продовольчих систем. Всі ці особливості свідчать, що дослідження системи розвитку фермерських господарств є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади, соціально-економічні та правові проблеми діяльності фермерських господарств в умовах воєнного стану. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу та економічної теорії. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Визначено що умови перебування на єдиному податку 4 групи є найбільш вигідними для фермерських господарств, так як податок фіксований і залежить лише від обсягів земельних ділянок. Встановлено, що особисті селянські господарства мають можливість реалізувати свою діяльність у формі підприємництва для фізичних осіб–підприємців, які організували СФГ. Дана характеристика окремих сімейних фермерських господарств Львівської, Закарпатської та Чернігівської областей. Встановлено, що під час воєнного стану держава виділяє кошти за спец дотаціями та субсидіями для підтримки розвитку фермерських господарств. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є фермерські і особисті селянські господарства. Результати дослідження можуть бути враховані при розробленні регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва; розробці нормативно–правових актів для формування і розвитку кооперації і інтеграції в аграрній сфері економіки

Micro-entrepreneurial structures in the field of agricultural production generate employment, have adaptive potential for the formation of stable food systems and survival. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological foundations and socio-economic problems of micro-entrepreneurial activities in agriculture under martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis. To generalize results, the study involved monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches. Study results. The place of micro-enterprises in the “production – distribution – exchange – consumption” system is determined. They can creatively contribute to the achievement of sustainable development criteria, form sustainable agri-food chains, guarantee self-sufficiency in food products, develop local niche exclusive productions, and ensure self-employment of the rural population. It is established that personal farms that have organized a family farm and registered as individual entrepreneurs also have the opportunity to implement their activities. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are family farms and household plots. However, the lack of stable sales channels for the products of micro-enterprises, the low level of purchase prices and a considerable increase in prices due to military operations for energy resources, machinery, fertilizers, and plant protection products make production inefficient. One of the priority areas of regional policy is still the development of family farming, small and micro businesses in rural areas. Practical significance. The results of the study can be considered when developing regional programs for the development of agricultural business entities | Мікропідприємницькі структури в сфері виробнитцва сільськогосподарської продукції створюють нові робочі місця, володіють адаптивним потенціалом для формування стабільних продовольчих систем та виживання. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади та соціально-економічні проблеми діяльності суб’єктів мікропідприємництва у сільському господарстві в умовах воєнного стану. Методика дослідження. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Результати дослідження. Визначено місце мікропідприємств у системі “виробництво – розподіл – обмін – споживання”. Вони здатні креативно сприяти досягненню критеріїв сталого розвитку, формувати сталі агропродовольчі ланцюги, гарантувати самозабезпечення харчовими продуктами, розвивати локальні нішеві ексклюзивні виробнитцва, забезпечити самозайнятість сільського населення. Встановлено, що мають можливість реалізувати свою діяльність і особисті селянські господарства, які організували сімейне фермерське господарство і зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є сімейні фермерські і особисті селянські господарства. Проте відсутність стабільних каналів збуту продукції мікропідприємств, низький рівень закупівельних цін та значне підвищеня цін в зв’язку з воєнними діями на енергоресурси, техніку, добрива, засоби захисту рослин робить виробництво малоефективним. Одним з пріоритетних напрямів регіональної політики залишається розвиток сімейного фермерства, малого та мікробізнесу на селі. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути враховані при розроблені регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва

Agriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products | Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору