The relevance of the study lies in the fact that in modern conditions, the food security of the countries of Central and Eastern Europe is under threat due to the influence of negative factors associated with both global destructive events and the vulnerabilities of food systems at the EU level. The purpose of the article is to study the state and problems of food security in the countries of Central and Eastern Europe, and to identify strategic directions for ensuring food security in the studied countries. Research methods became general scientific and special methods of cognition: comparative analysis, statistical, induction and deduction, abstract-logical, generalization, and abstraction. The peculiarities of the formation of food security in the countries of Central and Eastern Europe are shown. The level of prices for food products was studied, and it was proved that the cost of food in the countries of Central and Eastern Europe is lower compared to other EU member states. It is claimed that the economic availability of food is a problem for the population of the analysed group of countries due to the low level of income and the growing share of food expenses in the structure of household expenses. The main measures adopted at the level of the European Commission, aimed at ensuring food security by transitioning to a sustainable food system based on reducing the energy dependence of the agricultural sector and increasing its innovativeness and environmental friendliness, are considered. The practical significance of the study is that the formulated recommendations will help reduce food insecurity in the countries of Central and Eastern Europe by ensuring the stable functioning of agri-foodmarkets, implementing strategic directions for supporting the agricultural sector and reducing import dependence on production resources, supporting Ukraine as a key global food exporter, forming a sustainable food system in EU countries | Актуальність дослідження полягає у тому, що в сучасних умовах продовольча безпека країн Центрально-Східної Європи знаходиться під загрозою через вплив негативних чинників, пов’язаних як із глобальними деструктивними подіями, так і з вразливостями продовольчих систем на рівні ЄС. Метою статті є дослідження стану та проблем продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи, та виявлення стратегічних напрямів забезпечення продовольчої безпеки у досліджуваних країнах. Методами дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: порівняльного аналізу, статистичний, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, узагальнення й абстрагування. Показано особливості формування продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи. Досліджено рівень цін на продукти харчування та доведено, що вартість продовольства у країнах Центрально-Східної Європи є нижчою, порівняно з іншими країнамичленами ЄС. Стверджено, що економічна доступність продуктів харчування є проблемою для населення аналізованої групи країн через низький рівень доходів та зростання частки витрат на продовольство у структурі витрат домогосподарств. Розглянуто основні заходи, прийняті на рівні Європейської Комісії, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки шляхом переходу на стійку продовольчу систему на основі зменшення енергозалежності аграрного сектора та підвищення його інноваційності й екологічності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що сформульовані рекомендації сприятимуть зниженню продовольчої небезпеки країн Центрально-Східної Європи за рахунок забезпечення стабільного функціонування агропродовольчих ринків, впровадження стратегічних напрямів підтримки аграрного сектора та зменшення імпортозалежності від виробничих ресурсів, підтримки України як ключового світового експортера продовольства, формування стійкої продовольчої системи у країнах ЄС

Farms form an integral element of territorial entities and local culture: they use a variety of agricultural systems, promoting a balanced diet and preserving the environment. In wartime conditions, farms have a unique potential for creating productive and sustainable food systems. All these features indicate that the study of the system of farm development is relevant and has both theoretical and practical significance. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological principles, socio-economic and legal issues of the activities of farms in the conditions of martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis and economic theory. To generalize results, monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches were used. Study results. It was found that the conditions for staying on the single tax of group 4 are the most beneficial for farms, since the tax is fixed and depends solely on the volume of land plots. It was established that personal farms have the opportunity to implement their activities in the form of entrepreneurship for individuals-entrepreneurs who have organized a family farm. The study characterized individual family farms in Lviv, Zakarpattia, and Chernihiv regions. It was established that during martial law, the state allocates funds under special grants and subsidies to support the development of farms. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are farms and household plots. Practical significance. The results of the study can be considered in the development of regional programs for the development of agricultural business entities; the development of regulations for the formation and development of cooperation and integration in the agricultural sector of the economy | Фермерські господарства є невід’ємним елементом територіальних утворень і місцевої культури: застосовують різноманітні сільськогосподарські системи, сприяючі збалансованості раціону харчування, зберігають навколишнє середовище. В умовах воєнного часу фермерські господарства мають унікальний потенціал для формування продуктивних і стійких продовольчих систем. Всі ці особливості свідчать, що дослідження системи розвитку фермерських господарств є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади, соціально-економічні та правові проблеми діяльності фермерських господарств в умовах воєнного стану. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу та економічної теорії. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Визначено що умови перебування на єдиному податку 4 групи є найбільш вигідними для фермерських господарств, так як податок фіксований і залежить лише від обсягів земельних ділянок. Встановлено, що особисті селянські господарства мають можливість реалізувати свою діяльність у формі підприємництва для фізичних осіб–підприємців, які організували СФГ. Дана характеристика окремих сімейних фермерських господарств Львівської, Закарпатської та Чернігівської областей. Встановлено, що під час воєнного стану держава виділяє кошти за спец дотаціями та субсидіями для підтримки розвитку фермерських господарств. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є фермерські і особисті селянські господарства. Результати дослідження можуть бути враховані при розробленні регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва; розробці нормативно–правових актів для формування і розвитку кооперації і інтеграції в аграрній сфері економіки

Micro-entrepreneurial structures in the field of agricultural production generate employment, have adaptive potential for the formation of stable food systems and survival. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological foundations and socio-economic problems of micro-entrepreneurial activities in agriculture under martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis. To generalize results, the study involved monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches. Study results. The place of micro-enterprises in the “production – distribution – exchange – consumption” system is determined. They can creatively contribute to the achievement of sustainable development criteria, form sustainable agri-food chains, guarantee self-sufficiency in food products, develop local niche exclusive productions, and ensure self-employment of the rural population. It is established that personal farms that have organized a family farm and registered as individual entrepreneurs also have the opportunity to implement their activities. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are family farms and household plots. However, the lack of stable sales channels for the products of micro-enterprises, the low level of purchase prices and a considerable increase in prices due to military operations for energy resources, machinery, fertilizers, and plant protection products make production inefficient. One of the priority areas of regional policy is still the development of family farming, small and micro businesses in rural areas. Practical significance. The results of the study can be considered when developing regional programs for the development of agricultural business entities | Мікропідприємницькі структури в сфері виробнитцва сільськогосподарської продукції створюють нові робочі місця, володіють адаптивним потенціалом для формування стабільних продовольчих систем та виживання. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади та соціально-економічні проблеми діяльності суб’єктів мікропідприємництва у сільському господарстві в умовах воєнного стану. Методика дослідження. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Результати дослідження. Визначено місце мікропідприємств у системі “виробництво – розподіл – обмін – споживання”. Вони здатні креативно сприяти досягненню критеріїв сталого розвитку, формувати сталі агропродовольчі ланцюги, гарантувати самозабезпечення харчовими продуктами, розвивати локальні нішеві ексклюзивні виробнитцва, забезпечити самозайнятість сільського населення. Встановлено, що мають можливість реалізувати свою діяльність і особисті селянські господарства, які організували сімейне фермерське господарство і зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є сімейні фермерські і особисті селянські господарства. Проте відсутність стабільних каналів збуту продукції мікропідприємств, низький рівень закупівельних цін та значне підвищеня цін в зв’язку з воєнними діями на енергоресурси, техніку, добрива, засоби захисту рослин робить виробництво малоефективним. Одним з пріоритетних напрямів регіональної політики залишається розвиток сімейного фермерства, малого та мікробізнесу на селі. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути враховані при розроблені регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва

Agriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products | Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору

Digitalization of the country’s economy should currently be considered as an integral prerequisite for its development, the activation of which is necessary at all levels, from the state to the level of an individual citizen. In the agricultural sector, the introduction of digital tools and technologies is necessary in view of their significant potential in the context of increasing the productivity of resources and increasing the level of competitiveness of products, manufacturers, industries, and the state as a whole. The livestock industry in Ukraine is experiencing a severe lack of electronic digital services. The purpose of the article is to justify the importance of using digitization for the innovative development of the livestock industry. The following methods of scientific knowledge were used in the research process: theoretical generalization, analysis and synthesis, data analysis, economic-statistical, graphic, correlation-regression, cartographic and abstract -logical. The main tools of digitization of the process of resource provision of producers of livestock products were summarized. Systematized priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes of producers of livestock products depending on the field of application, the main of which are information systems for determining actual and potential resource needs, selection of potential suppliers and organization of purchase and sale operations (field of resource provision); technologies for monitoring the state of farm animals, optimizing the diet and veterinary measures, forecasting the state of the animal, disease outbreaks, livestock productivity (production); online platforms for selling livestock products, electronic document management services, etc. (sales of products). The directions of using geo-information systems and technologies in order to ensure the development of the animal husbandry industry, which involve taking into account the information needs of potential users (in particular, producers of livestock products, investors and/or creditors, executive authorities, consumers) and providing them with accurate, unbiased, operational data, are substantiated. necessary for making management decisions. Therefore, digitalization should be considered as one of the promising tools for intensifying the development of animal husbandry and increasing the efficiency of production and sale of animal products. The practical value of the work lies in the development of the systematization of priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes for the production of livestock products | Діджиталізацію економіки країни наразі слід розглядати як невід’ємну передумову її розвитку, активізація якої є необхідною на всіх рівнях від державного до рівня окремої особи-громадянина. В аграрному секторі впровадження діджитал-інструментів і технологій є необхідним з огляду на їх значний потенціал у контексті збільшення продуктивності ресурсів та підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, виробників, галузей і держави у цілому. Особливо нестачу електронних цифрових послуг відчуває галузь тваринництва в Україні. Мета статті – обґрунтувати важливість застосування діджиталізації для інноваційного розвитку галузі тваринництва. У процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, аналіз даних, економіко-статистичний, графічний, кореляційно-регресійний, картографічний та абстрактно-логічний. Було узагальнено основні інструменти діджиталізації процесу ресурсного забезпечення виробників продукції тваринництва. Систематизовано пріоритетні типи інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробників продукції тваринництва залежно від сфери застосування, основними з яких є інформаційні системи визначення фактичних і потенційних потреб у ресурсах, підбору потенційних постачальників та організації операцій купівлі-продажу (сфера ресурсного забезпечення); технології моніторингу стану сільськогосподарських тварин, оптимізації раціону та ветеринарних заходів, прогнозування стану тварини, спалахів хвороб, продуктивності поголів’я (виробництво); онлайн платформи для продажу продукції тваринництва, сервіси електронного документообігу тощо (збут продукції). Обґрунтовано напрями використання геоінформаційних систем і технологій з метою забезпечення розвитку галузі тваринництва, які передбачають урахування інформаційних потреб потенційних користувачів (зокрема, виробників продукції тваринництва, інвесторів та/або кредиторів, органів виконавчої влади, споживачів) та їх забезпечення точними, неупередженими, оперативними даними, необхідними для прийняття управлінських рішень. Тому, діджиталізацію слід розглядати як один із перспективних інструментів активізації розвитку тваринництва та підвищення ефективності виробництва і реалізації тваринницької продукції. Практична цінність роботи полягає у розвитку систематизації пріоритетних типів інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробництва продукції тваринництва

Balanced development and interaction of types of economic activity form the economic potential of the region and help fill budgets. Improvement of the methodology of diagnostics of the economy of rural development taking into account natural, economic, demographic, social and recreational features is urgent. The purpose of the study was to improve and develop a methodological toolkit for assessing the effectiveness of rural development on the example of united territorial communities of the Vinnytsia region. A number of methods were used in the research process: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, calculation-constructive. According to key economic parameters, such as the pace of the Supreme Council of Justice and the volume of production per person, the Vinnytsia region is marked by a relative trend of anticipatory regional development, and the agriculture of the region in 2017- 2021 retains priority positions in the structure of the agro-industrial complex of Ukraine. Analytical monitoring of the positive dynamics of the majority of economic indicators of rural development of the united territorial communities of the Vinnytsia region contributed to the growth of the partial index of the economic component. During 2017-2021, this aggregate indicator increased from 411 to 427 points, or almost 4%. It was established that the partial index of social efficiency of rural development of the united territorial communities of the region decreased by 2.4% (from 107.4 in 2017 to 104.8 points in 2021). The highest value of the index of social efficiency of rural development of united territorial communities was reached in 2017 (107.4), and the lowest in 2020 – 104.0. Calculation partial index environmental efficiency of rural development established a growth of 7.3% (from 17.2 in 2017 to 18.5 in 2021). The calculation and analytical measurement of the aggregate integral indicator of the effectiveness of rural development of the united territorial communities revealed a slight growth trend – from 91.2 in 2017 to 93.9 points in 2021, which does not exceed 3%. The practical significance of the conducted research is determined by the improvement of the toolkit and the development of a methodical algorithm for determining the integral indicator of the effectiveness of rural development of united territorial communities, which can be useful in the regional management practice of organizing monitoring and developing directions for the development of rural areas | Збалансований розвиток та взаємодія видів господарської діяльності формують економічний потенціал регіону і допомагають заповнювати бюджети. Удосконалення методики діагностики економіки сільського розвитку з урахуванням природних, економічних, демографічних, соціальних та рекреаційних особливостей є актуальним. Метою дослідження було удосконалення та опрацювання методичного інструментарію оцінки ефективності сільського розвитку на прикладі об’єднаних територіальних громад Вінницької області. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, розрахунково-конструктивний. За ключовими економічними параметрами, такими як темпи Вища рада правосуддя та обсяг виробництва на особу, Вінницька область відзначається відносною тенденцією випереджального регіонального розвитку, а сільське господарство області 2017-2021 рр. зберігає пріоритетні позиції в структурі агропромислового комплексу України. Аналітичний моніторинг позитивної динаміки переважної сукупності економічних індикаторів сільського розвитку об’єднаних територіальних громад Вінницької області сприяв зростанню часткового індексу економічної складової. Протягом 2017-2021 рр. даний сукупний показник збільшився від 411 до 427 пунктів або майже на 4%. Встановлено, що частковий індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад області знизився на 2.4% (від 107.4 у 2017 р. до 104.8 пунктів у 2021 р.). Найвищого значення індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад зазнав у 2017 р. (107.4), а найнижчого – у 2020 р. – 104.0. Розрахунок часткового індексу екологічної ефективності сільського розвитку встановив зростання на 7.3% (від 17.2 у 2017 р. до 18.5 у 2021 р.). Розрахунок та аналітичне вимірювання сукупного інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад виявив тенденцію незначного зростання – від 91.2 у 2017 р. до 93.9 пунктів у 2021 р., що не перевищує 3%. Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням інструментарію та розробкою методичного алгоритму визначення інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад, що може бути корисним в регіональній управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів розвитку сільських територій

In a market economy, the optimal supply of food to the population depends entirely on the development of the food market. To establish indicators of rational consumption, it is important to determine the capacity and saturation of the food market. The purpose of this study was to highlight the current proportions of supply and demand in the Ukrainian food market, establish the correspondence of the capacity and saturation of the food market to rational consumption parameters. The study used dialectical method of cognition of market processes and a systematic approach, analytical generalizations, statistical comparison, constructive-calculation, tabular, and abstract-logical method. The food market is recognized as aggregative, as it includes several interconnected markets for crop production, livestock production, and industrial processing. The study investigated the specific features of the formation of demand for food with low purchasing power of the population. The market capacity was established – standard with minimum and rational consumption standards and real. The latter was almost 30% lower than the calculated one based on rational norms, which indicates additional opportunities to replenish the income of the agricultural sector. It was found that even with an increase in effective demand of the population, the improvement in consumption is levelled due to rising food prices. A prominent level of self-sufficiency of the country in food products (excluding fish and fish products) was established, and a considerable saturation of the market with essential products – potatoes, vegetables, eggs, butter, and bread. The study results should be used in the formation of a target program for the development of the food market for a long-term period aimed primarily at rational provision of food products to the population of Ukraine | За ринкової економіки оптимальне забезпечення населення продуктами харчування цілком залежить від розвитку продовольчого ринку. Для встановлення показників раціональності споживання важливо визначити місткість та насиченість ринку продуктами харчування. Мета статті – висвітлення сучасних пропорцій попиту та пропозиції на вітчизняному продовольчому ринку, визначення відповідності місткості та насиченості ринку продуктами харчування раціональним параметрам споживання. У дослідженнях використовувалися: діалектичний метод пізнання ринкових процесів та системний підхід, аналітичних узагальнень, статистичного порівняння, конструктивно-розрахунковий, табличний, абстрактно-логічний метод. Продовольчий ринок визнано агрегативним, оскільки складається з множини пов’язаних між собою ринків продукції рослинництва, тваринництва та промислової переробки. Досліджено особливості формування попиту на продовольство за низької купівельної спроможності населення. Встановлено місткість ринку – нормативну за мінімальних і раціональних норм споживання та фактичну. Остання практично на 30% виявилася нижчою за розраховану на основі раціональних норм, що свідчить про додаткові можливості поповнення доходів аграрного сектору. Виявлено, що навіть за підвищення платоспроможного попиту населення, поліпшення споживання нівелюється через зростання цін на продукти харчування. Встановлено високий рівень самозабезпеченості країни продуктами харчування (за виключенням риби та рибопродуктів) та значну насиченість ринку продуктами першої необхідності – картоплею, овочами, яйцями, олією та хлібом. Результати досліджень слід використати при формуванні цільової програми розвитку продовольчого ринку на довгостроковий період спрямованої, перш за все, на раціональне забезпечення населення України продуктами харчування

The relevance of the study is determined by the need to perfect the evaluation of the efficiency of scientific and educational activities of the country’s higher education institutions and determine the causes of inefficiency. The purpose of this study was to improve the evaluation of the efficiency of scientific publication activities of agrarian higher education institutions of Ukraine using the Data Envelopment Analysis method. The study was conducted according to the general heuristic method, the authors also employed mathematical and statistical methods of processing and analysis of input and output data, computer methods for the implementation of research tasks and abstract-logical methods for determining the degree of relevance, formulation of conclusions. The study substantiated the feasibility of using the non-parametric method of Data Envelopment Analysis to evaluate the efficiency of the scientific and educational activities of higher education institutions, as well as the feasibility of using Voluntary Retirement Services and Compulsory Retirement Service models, which are input-oriented, to evaluate the technical, purely technical, large-scale efficiency of scientific publication activity. Based on statistical information for 2020-2021, the technical, purely technical, large-scale efficiency of the scientific publication activity of 38 agricultural institutions of higher education of Ukraine were evaluated using the Data Envelopment Analysis method. According to the results of calculations, 18% of the educational institutions under study have the maximum value of technical and large-scale efficiency. The average technical efficiency is 0.6, the average pure technical efficiency – 0.7, and the average scale efficiency – 0.85. The analysis of the estimated values of relative efficiency allowed identifying the reasons for the inefficiency of each higher education institution under study, including suboptimal use of educational resources and an unbalanced scale of activity. Based on the study results, a rating of agrarian institutions of higher education in Ukraine in terms of the efficiency of scientific publication activities was compiled, which can be used as an addition to conventional ratings for analysing scientific and educational activities. The results of this study can be used to rank higher educational institutions by efficiency, to find the reasons for their ineffective activities | Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення процесу оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти країни та визначення причин неефективності. Мета статті – вдосконалити процес оцінки ефективності науково-публіцистичної діяльності аграрних закладів вищої освіти України методом Data Envelopment Analysis. Дослідження здійснювалось за загальним евристичним методом, застосовувались математико-статистичні методи обробки та аналізу вхідних та вихідних даних, комп’ютерні методи для реалізації задач дослідження та абстрактно-логічні для визначення ступеню актуальності, формулювання висновків. У дослідженні обґрунтовано доцільність застосування непараметричного методу Data Envelopment Analysis для оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти, а також доцільність використання Voluntary Retirement Services та Compulsory Retirement Service моделей, що орієнтовані на вхід для оцінки технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності. На основі статистичної інформації за 2020-2021 роки методом Data Envelopment Analysis здійснено оцінку технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності 38 аграрних закладів вищої освіти України. За результатами розрахунків 18% досліджуваних закладів освіти мають максимальне значення технічної та масштабної ефективності. Середня технічна ефективність складає 0,6, середня чиста технічна ефективність – 0,7, середня масштабна ефективність – 0,85. Аналіз оцінених значень відносної ефективності дозволив виявити причини неефективності кожного досліджуваного закладу вищої освіти, серед яких неоптимальне використання освітніх ресурсів та незбалансований масштаб діяльності. За результатами дослідження складено рейтинг аграрних закладів вищої освіти України за ефективністю науково-публіцистичної діяльності, який може бути використаний як доповнення до традиційних рейтингів аналізу наукової та освітньої діяльності. Результати досліджень можуть бути використані для ранжування закладів вищої освіти за ефективністю, визначення причин їх неефективної діяльності

Rapid changes and dynamic fluctuations in modern social development determine the relevance of institutional transformations in the implementation of proclaimed sustainable development goals. In achieving this, the socio-economic role of effectively reaching the institutional potential of family farms increases. The purpose of the paper is to detail methodological judgments and develop parameters for determining the institutional potential and socio-economic role of family farms in the implementation of the United Nations sustainable development goals for the period up to 2030, considering national economic characteristics. In achieving the purpose, a systematic approach and theoretical (axiomatic, analysis and synthesis, analogies) and empirical research methods (comparison, expert assessments) were applied. The obtained results provide deeper methodological insights and characterisation of the socio-economic and institutional role of family farming in the national economy and sustainable development goals. Family farms play a creative role in maintaining a balance between meeting the population's needs and efficient utilisation of agricultural potential. The paper presents an original interpretation of the category “institutional potential” of family farms. Institutional potential can be defined as the capacity of institutions to maintain stability and conditions conducive to fulfilling their functions, influencing the behaviour of social actors. It also involves delineating and differentiating the socio-economic and institutional characteristics of family farming. The study also substantiates economic, social, and environmental factors affecting the development of family farming concerning their role in achieving sustainable development goals. The necessity of making managerial decisions at various levels to increase the level of sustainability of the agri-food system was noted. The practical value of the study is provided by methodological generalisations, consolidation of knowledge, and confirmation of theoretical conclusions about the features of the functioning of family farms in the context of proving the objectivity of their socio-economic role and the effectiveness of using institutional potential in the implementation of sustainable development principles | Стрімкі зміни та динамічні флуктуації сучасного суспільного розвитку зумовлюють актуальність інституційних трансформацій у реалізації проголошених цілей сталого розвитку. У досягненні цього зростає соціально-економічна роль ефективної реалізації інституційного потенціалу сімейних фермерських господарств. Мета статті полягала у деталізації методологічних суджень і розробці параметрів визначення інституційного потенціалу та соціально-економічної ролі сімейних фермерських господарств у реалізації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року з урахуванням національних особливостей господарювання. У процесі розкриття проблеми застосовано системний підхід і загальнонаукові теоретичні (аксіоматичний, аналізу і синтезу, аналогій) та загальнонаукові емпіричні методи дослідження (порівняння, експертних оцінок). Отримані результати полягають у поглибленні методичних оцінок і елементів визначення теоретико-методологічних характеристик соціально-економічної й інституційної ролі сімейних фермерських господарств у національній економіці та у реалізації Цілей сталого розвитку. Фермерські господарства сімейного типу є креативними у забезпеченні балансу в задоволенні потреб населення й ощадливому використанні потенціалу сільського господарства. Подано авторське трактування категорії «інституційний потенціал» сімейних фермерських господарств. Інституційний потенціал може визначатися: як спроможність інституцій до стабільності та збереження умов, що забезпечують реалізацію їх функцій, які формують поведінку соціальних акторів; полягати у окресленні та розмежуванні соціально-економічні та інституційні характеристики сімейних фермерських господарств. Обґрунтовані економічні, соціальні та екологічні фактори розвитку сімейних фермерських господарств у контексті їхньої ролі у реалізації Цілей сталого розвитку. Зазначена необхідність прийняття управлінських рішень різних рівнів з метою підвищення рівня сталості розвитку агропродовольчої системи. Практичну цінність досліджень становлять методологічні узагальнення, закріплення знань і підтвердження теоретичних висновків про особливості функціонування сімейних фермерських господарств у контексті доведення об’єктивності їх соціально-економічної ролі та ефективності використання інституційного потенціалу у реалізації засад сталого розвитку

Among the most important regional allies of Ukraine, it is worth highlighting the United Kingdom, which first as an EU member state, and then, from 2021, independently, within the framework of a bilateral agreement, contributes in every possible way to the development of free trade, in particular, agricultural, between the two countries. This is evidenced by the constantly growing volumes of exports and imports of agricultural raw materials and food products for Ukraine and the United Kingdom until 2022. The purpose of the study is to examine the dynamics of foreign trade in agricultural and food products between Ukraine and the United Kingdom, including the relationship between the development of mutual trade and the liberalisation of its conditions. Generalisation, analysis, and synthesis, comprehensive assessment, historical, graphic, and tabular methods were used. The general socio-economic characteristics of the UK are given, considering its withdrawal from the European Union and focusing on the current state of trade in agri-food products on the international market. The quantitative and cost indicators of foreign trade in agri-food products between Ukraine and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland since 2012 are analysed, the characteristic features of the commodity structure of export sales and import purchases of Ukraine are considered, including in 2022, the prospects for agricultural trade between the parties in the near future are assessed, in particular, areas for deepening foreign economic cooperation between Ukraine and the United Kingdom are proposed, and groups of products that will remain a priority even in war conditions, considering the needs of internal food markets of both countries are identified. The provisions of the study are aimed at providing information on the possibilities of developing trade in agricultural and food products with the UK for Ukrainian food sector enterprises and public authorities that ensure foreign policy and international cooperation | Серед найважливіших регіональних союзників України окремо варто виділити Велику Британію, яка спочатку в ролі держави-члена ЄС, а потім, з 2021 року самостійно в рамках двосторонньої Угоди всіляко сприяє розвитку вільної торгівлі, зокрема аграрної, між двома країнами. Свідченням цього стали постійно зростаючі в динаміці до 2022 року обсяги експорту та імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів харчування для України з Великою Британією. Мета статті – дослідити динаміку зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості між Україною та Великою Британією, в тому числі зв’язок розвитку взаємної торгівлі з лібералізацією її умов. Було використано методи узагальнення, аналізу і синтезу, комплексної оцінки, історичний, графічний і табличний. Наведено загальну соціальноекономічну характеристику Великої Британії з врахуванням її виходу зі складу Європейського Союзу та акцентом на поточному стані торгівлі агропродовольчою продукцією на міжнародному ринку. Проаналізовано кількісні і вартісні показники зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії з 2012 року, розглянуто характерні особливості товарної структури експортних продажів та імпортних закупівель України, в тому числі, у 2022 році, здійснено оцінку перспектив аграрної торгівлі між сторонами у найближчий час, зокрема, запропоновано напрями поглиблення зовнішньоекономічної співпраці між Україною та Великою Британією, визначено групи продукції, які залишатимуться пріоритетними навіть в умовах війни з огляду на потреби внутрішніх продовольчих ринків обох країн. Положення статті спрямовані на надання інформації стосовно можливостей розвитку торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості з Великою Британією для українських підприємств продовольчого сектору та органів державної влади, що забезпечують зовнішню політику і міжнародне співробітництво