7 січня 2008 року виповнилося 60 років від дня народження відомого селекціонера, кандидата сільсько- господарських наук , заслуженого працівника сільського господарства Лейбовича Анатолія Соломоновича.

Information about the use and distribution of the commercial biotechnological plants in 2004 have been presented and methods for their detection were analyzed. | Приведена информация о распространении и использовании в 2004 году коммерческих генетически модифицированных растений и проанализированы методы их детекции. | Наведена інформація про поширення та використання в 2004 році комерційних генетично модифікованих рослин та проаналізовані методи їх детектування.

The Article states forth the ways of post-war reproduction establishment and development, reorganization and activity of the Plant Variety Examination network almost during 80 years of its existence | В статье изложен путь организации и развития, послевоенного возрождения, реорганизация и деятельность сортоиспытательной сети почти за 80 лет своего существования. | У статті викладено шляхи становлення і розвитку післявоєнного відтворення, реорганізація і діяльність сортовипробувальної мережі майже за 80 років свого існування.

In clause the role and development of the Ivanovo skilled - selection station, as research establishment is determined. A creative way founder of selection work on sugar beet and grain cereals of Boris Nikolayevich Lebedinskiy, outstanding scientific, large connoisseur of a technique of research work, creator of an agricultural science also is directly opened. | Определено место Ивановской опытно-селекционной станции, как научно-исследовательского учреждения в селекционной науке в Украине. Непосредственно раскрыт творческий путь основоположника селекционной работы по сахарной свекле и хлебным злакам Бориса Николаевича Лебединского, видного ученого, большого знатока методики исследовательской работы, творца сельскохозяйственной науки. | В статті розкрито творчий шлях одного з засновників селекційної роботи з буряку цукрового та хлібних злаків Бориса Миколайовича Лебединського. Визначено місце Іванівської дослідно-селекційної станції, як науково-дослідної установи і роль її у розвитку селекційної науки в Україні.

Modern state of DNA-markers introduction in world plant breeding practice was analyzed. Results of South plant biotechnology center research activity (Odessa), directed on DNA-technologies development for differentiation, identification and registration of important agricultural crops were given. | Проанализировано современное состояние внедрения ДНК- маркеров в мировую практику селекции растений. Представлены результаты научно-исследовательской деятельности Южного биотехнологического центра в растениеводстве (г. Одесса), направленные на разработку ДНК- технологий диференциации, идентификации и регистрации важных сельскохозяйственных культур. | Проаналізовано сучасний стан впровадження ДНК-маркерів у світову практику селекції рослин. Представлено результати науково-дослідної діяльності Південного біотехнологічного центру у рослинництві (м. Одеса), спрямованої на розробку ДНК-технологій диференціації, ідентифікації та реєстрації важливих сільськогосподарських культур.

In the article the importance of the creation of the State Service on Right Protection for Plant Varieties as Governmental body of the state management in the sphere of right protection for plant varieties was grounded, as well as strategic tasks and ways for development of this Service. The main principles for the realization of the national policy in the sphere of the right protection for plant varieties according to the international requirements are formed. | В статье описаны основные причины создания и усовершенствования семеноводческих хозяйств как основы развития селекционно- исследовательской работы с сахарной свеклой в Украине. Проанализированы селекционно-исследовательские направления работ первых семеноводческих хозяйств и описаны причины изменений ведения семеноводства с использованием селекционных методов. | У статті висвітлено основні причини заснування та розбудови насінницьких господарств як основи започаткування і розвитку селекційно-дослідної роботи з цукровим буряком в Україні, описано їхні успіхи та недоліки. Проаналізовано селекційно-дослідні напрями діяльності перших насінницьких господарств та зміна способів ведення насінництва з використанням селекційних методів.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control. | Цель. Создать мультиплексную систему для идентификации толерантной к глифосату сахарной свеклы с помощью ПЦР. Методы. Молекулярно-генетические методы анализа нуклеиновых кислот. Результаты. Приведены результаты исследований по определению параметров полимеразной цепной реакции (ПЦР) для разработки мультиплексной системы по идентификации структурных элементов трансгенной конструкции с геном сp 4 epsps, что обеспечивает толерантность к глифосату. Для получения ампликонов целевых последовательностей ДНК определены следующие значения температурных режимов ПЦР: шаг 1 (начальная денатурация) 95 °С – 3 мин; шаг 2 (наработка специфических продуктов реакции): денатурация 95 °С – 45 с; гибридизация праймеров 55 °С – 50 с; элонгация 72 °С – 1 мин; количество циклов – 40; шаг 3 (конечная элонгация) 72 °С – 6 мин. Проведена серия ПЦР с целью подбора оптимального количества матрицы ДНК для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свеклы по наличию специфических последовательностей. Выводы. Для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, целесообразно определять в отдельных генотипах 35S промотор и ген cp 4 epsps. Установлено, что при подборе температурных параметров мультиплексной реакции на идентификацию гена als не влияло увеличение температуры гибридизации праймеров на 5 °С, что позволило включить специфические праймеры для определения этой последовательности в качестве внутреннего конт­роля. По результатам пробных мультиплексных реакций определены концентрации дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатов) и ионов Mg2+, которые позволили исключить возможность получения неспецифических фрагментов и ложноотрицательных результатов. Определено оптимальное количество матрицы ДНК (100–150 нг) для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свек­лы по наличию специфических последовательностей. Полученные результаты позволили разработать мультиплексную тест-систему для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, с помощью которой можно одновременно определить 35S промотор, ген cp 4 epsps и ген als в качестве внутреннего контроля реакции. | Мета. Створити мультиплексну систему для ідентифікації толерантних до гліфосату буряків за допомогою ПЛР. Методи. Молекулярно-генетичні методи аналізу нуклеїнових кислот. Результати. Наведено результати досліджень з визначення параметрів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для розроблення мультиплексної системи для ідентифікації структурних елементів трансгенної конструкції з геном cp 4 epsps, що забезпечує толерантність до гліфосату. Для отримання ампліконів цільових послідовностей ДНК визначено такі значення температурних режимів ПЛР: крок 1 (початкова денатурація) 95 °С – 3 хв; крок 2 (напрацювання специфічних продуктів реакції): денатурація 95 °С – 45 с; гібридизація праймерів 55 °С – 50 с; елонгація 72 °С – 1 хв; кількість циклів – 40; крок 3 (кінцева елонгація) 72 °С – 6 хв. Проведено серію ПЛР з метою добору оптимальної кількості матриці ДНК для ефективної оцінки транс­генних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Висновки. Для ідентифікації трансгенних цук­рових буряків, толерантних до дії гліфосату, доцільно визначати в окремих генотипах 35S промотор та ген cp 4 epsps. Встановлено, що в процесі добору температурних параметрів мультиплексної реакції на ідентифікацію гена als не впливало збільшення температури гібридизації праймерів на 5 °С, що дало змогу включити специфічні праймери для визначення цієї послідовності як внутрішнього контролю. За результатами пробних мультиплексних реакцій визначено концентрації дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатів) та іонів Mg2+, які дали змогу виключити можливість отримання неспецифічних фрагментів та хибно негативних результатів. Визначено оптимальну кількість матриці ДНК (100–150 нг) для ефективної оцінки трансгенних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Отримані результати дали змогу розробити мультиплексну тест-систему для ідентифікації трансгенних цукрових буряків, толерантних до дії гліфосату, за допомогою якої можна одночасно визначити 35S промотор, ген cp 4 epsps та ген als як внутрішній контроль реакції.

The article deals with priority directions of vegetable and melon plants selection. The wide varieties of alien genetic information transferring methods during the transgenic plants creation of vegetable and melon species are grounded. The essence of the new hybrids identification method as genetic engineering products: kind of cabbage, tomatoes, carrots, zucchini, lettuce seed, pea Pisum sativum), common bean, eggplant and capsicum is revealed. The transgenosis main directions of botanical taxa varieties of vegetable and melon plants on condition of the international and national practice holding are proved. The international practice of the state approbation and registration of genetically engineered structures in biological objects (plant varieties) and in their processed products are studied. A monitoring about food and pharmaceutical substances based on genetically modified varieties and hybrids structures of vegetable and melon plants have been held. | Раскрыты приоритетные направления селекции овощных и бахчевых растений. Обосновано наиболее широкое разнообразие методов переноса чужеродной генетической информации при создании трансгенных растений овощных и бахчевых видов. Показана суть методов идентификации новых гибридов, как продуктов генной инженерии: рода капуст, томата, моркови, кабачка, салата посевного, гороха посевного, фасоли обыкновенной, баклажана и перца однолетнего. Приведены главные направления трансгеноза сортов ботанических таксонов овощных и бахчевых растений в международной и отечественной практике. Изучена международная практика государственной апробации и регистрации генетически модифицированных конструкций в биологических объектах (сорта растений) и в продуктах их переработки. Проведен мониторинг продуктов питания и фармакологических веществ, созданных на основе генетически модифицированных конструкций сортов и гибридов группы овощных, бахчевых. | Висвітлено пріоритетні напрями селекції овочевих та баштанних рослин. Обґрунтовано широке різноманіття методів переносу чужорідної генетичної інформації за створення трансгенних рослин овочевих і баштанних видів. Розкрито суть методів ідентифікації нових гібридів як продуктів генної інженерії: роду капусти, помідора їстівного, моркви, кабачка, салату посівного, гороху посівного, квасолі звичайної, баклажана та перцю однорічного. Наведено головні напрями трансгенезу сортів ботанічних таксонів овочевих і баштанних рослин у міжнародній та вітчизняній практиці. Вивчено міжнародну практику державної апробації та реєстрації генетично модифікованих конструкцій у біологічних об’єктах (сорти рослин) та в продуктах їхньої переробки. Проведено моніторинг продуктів харчування і фармакологічних речовин, створених на основі генетично модифікованих конструкцій сортів і гібридів групи овочевих і баштанних рослин.

A stabilizing (directed) selection has created a donor of short stem for winter rye (Secale cereale L.), plant height of which ranged from 50 to 60 cm. The plant height kept symmetry of its distribution curve and the frequency accumulation in central classes (positive excess). For the first time a symbolic designation to new short-stem related Hl-2Hl-2 allele and the donor name (Gnome 2) were proposed. 28 years of stabilizing selection showed that 57% of overall genetic variability of plant height resulted from adaptive genes available for directed selection by phenotype, and 43% from dominant and epistatic factors that predetermines the expression heterosis effect. Gnome 2 donor proved to have genetic additive correlation between the pants height and number of flows per ear, ear length, weight of seeds per plant , 100 seeds weight per plant; to have reverse correlation with ear density seeds weight per ear. The height of original parent components have displayed direct additive correlation with number of flowers per ear and reverse with the ear density. The additive correlation component directly exposes «genuine» impact of parental plants on the expression of the characteristics indicated among the offspring Productive bushing of parental plants, seed weight per plant directly, and seed size (100 seeds weight) indirectly, respectively, influence the height of offspring pants. The reverse additive correlation between the parents height and 100 seeds weight in the offspring is caused by pleiotropic effect of the genes impact thus enabling to combine the desirable characteristics in one genotype. Productive bushing is by 54% due to the impact of general genetic factors among the above, in particular, 30% due to that additive, 24 due to non-additive factors. The concept of genetic improvements for productive bushing of the Gnome 2 rye implies utilization of additive effect through the directed selection, as well as application of breeding techniques for controlling the effect of heterosis caused by the genes of dominant and epistatic impact. The selection paradigm requires simultaneous genotypes selection with immediate examination of the selection results by offspring while in parallel to develop inbred lines, combining these afterwards evaluating general and specific combining ability by productive bushing. It is also to be noted that the productive bushing essentially depends on the environmental conditions, which significantly corrects the implementation of productivity potent, thereby the issue of agronomical conditions aimed at extending the expression of characteristic in question remains. | Стабилизирующим (центростремительным) отбором создано донор короткостебельности озимой ржи (Secale cereale L.) с высотой растений 50–60 см. По высоте растений сохранялась симметричность кривой распределения и скопление частот в центральных классах (положительный эксцесс). Впервые предложено символику нового аллеля гена короткостебельности Hl-2Hl-2 и название донора Гном 2 (Gnome 2). На протяжении 28 лет стабилизирующего отбора 57% общей генетической изменчивости высоты растений обусловлено аддитивными генами, которые доступны для прямого отбора по фенотипу, а 43% доминантными и эпистатичными факторами, которые обуславливают эффект проявления гетерозиса. У донора Гном 2 установлены прямые генетические аддитивные корреляции высоты растений с числом цветков в колосе, длиной колоса, массой зерна с растения, массой 100 зерен с растения; обратные – с плотностью колоса и массой зерна с колоса. Высота исходных родительских растений проявила прямую аддитивную корреляцию с числом цветков в колосе и обратную с плотностью колоса. Аддитивный компонент корреляции непосредственно указывает «истинное» влияние отцовских растений на проявление указанных признаков у прямых потомков. Продуктивная кустистость отцовских растений, масса зерна с растения прямо, а крупность зерна (масса 100 зерен) негативно влияла на высоту растений потомков. В первом случае прямые аддитивные корреляции высоты растений для практической селекции нежелательны, потому что косвенно снижают составляющие элементы продуктивности. Обратная адитивная корреляция высоты родителей и массы 100 зерен с растения потомков обусловлены плейотропным эффектом действия генов, что дает возможность объединения желательных признаков в одном генотипе. Продуктивная кустистость на 54% обусловлена общими генетическими, с них непосредственно, на 30% аддитивными, а 24% неаддитивными факторами. Концепцией генетического усовершенствования продуктивной кустистости ржи Гном 2 предусматривается использование аддитивного эффекта прямым отбором, а также применением селекционных приемов, направленных на овладение эффектом гетерозиса, который обусловлен генами доминантного и эпистатического действия. Согласно парадигме селекции необходимо одновременно проводить отбор генотипов с прямым испытанием результатов отбора по потомкам и параллельно создавать инбредные линии с последующим их комбинированием и оценкой ОКС и СКС по продуктивной кустистости. Необходимо учитывать, что продуктивная кустистость зависит от условий окружающей среды, которая вносит существенные коррективы в реализацию потенциала продуктивности, поэтому актуальным остается улучшение агротехнических условий, направленных на увеличение проявления этого признака. | Стабілізуючим (доцентровим) добором створено донор короткостеблості жита озимого (Secale cereale L.) з висотою рослин 50–60 см. Висота рослин зберігає симетричність кривої розподілу і скупчення частот у центральних класах (позитивний ексцес). Вперше запропоновано символіку нового алеля гена короткостеблості Hl-2Hl-2 і назву донора Гном 2 (Gnome 2). Протягом 28 років стабілізуючого добору 57% загальної генетичної мінливості висоти рослин обумовлено адитивними генами, які доступні для прямого добору за фенотипом, а 43% домінантними і епістатичними чинниками, що обумовлюють прояв ефекту гетерозису. У донора Гном 2 встановлені прямі генетичні адитивні кореляції висоти рослин з числом квіток у колосі, довжиною колоса, масою зерна з рослини, масою 100 зерен з рослини; обернені – з щільністю колоса і масою зерна з колоса. Висота вихідних батьківських рослин проявила пряму адитивну кореляцію з числом квіток у колосі і обернену з щільністю колоса. Адитивний компонент кореляції безпосередньо вказує «істинний» вплив батьківських рослин на прояв вказаних ознак у прямих нащадків. Продуктивна кущистість батьківських рослин, маса зерна з рослини прямо, а крупність зерна (маса 100 зерен) обернено впливала на висоту рослин нащадків. Обернена адитивна кореляція висоти батьків і маси 100 зерен з рослини нащадків обумовлена плейотропним ефектом дії генів, що дає можливість поєднання бажаних ознак в одному генотипі. Продуктивна кущистість на 54% обумовлена загальними генетичними з них, зокрема, на 30% адитивними, а на 24% неадитивними чинниками. Концепцією генетичного вдосконалення продуктивної кущистості жита Гном 2 передбачається використання адитивного ефекту спрямованим добором, а також застосуванням селекційних прийомів, спрямованих на оволодіння ефектом гетерозису, яке обумовлене генами домінантної і епістатичної дії. За парадигмою селекції необхідно одночасно проводити добір генотипів з прямим випробуванням результатів добору за нащадками і паралельно створювати інбредні лінії з наступним їх комбінуванням і оцінкою ЗКЗ і СКЗ по продуктивній кущистості. Необхідно також враховувати, що продуктивна кущистість істотно залежить від умов зовнішнього середовища, яке вносить істотні корективи в реалізацію потенціалу продуктивності, тому актуальними залишаються покращення агротехнічних умов, спрямованих на збільшення прояву цієї ознаки.