The relevance of the study lies in the fact that in modern conditions, the food security of the countries of Central and Eastern Europe is under threat due to the influence of negative factors associated with both global destructive events and the vulnerabilities of food systems at the EU level. The purpose of the article is to study the state and problems of food security in the countries of Central and Eastern Europe, and to identify strategic directions for ensuring food security in the studied countries. Research methods became general scientific and special methods of cognition: comparative analysis, statistical, induction and deduction, abstract-logical, generalization, and abstraction. The peculiarities of the formation of food security in the countries of Central and Eastern Europe are shown. The level of prices for food products was studied, and it was proved that the cost of food in the countries of Central and Eastern Europe is lower compared to other EU member states. It is claimed that the economic availability of food is a problem for the population of the analysed group of countries due to the low level of income and the growing share of food expenses in the structure of household expenses. The main measures adopted at the level of the European Commission, aimed at ensuring food security by transitioning to a sustainable food system based on reducing the energy dependence of the agricultural sector and increasing its innovativeness and environmental friendliness, are considered. The practical significance of the study is that the formulated recommendations will help reduce food insecurity in the countries of Central and Eastern Europe by ensuring the stable functioning of agri-foodmarkets, implementing strategic directions for supporting the agricultural sector and reducing import dependence on production resources, supporting Ukraine as a key global food exporter, forming a sustainable food system in EU countries | Актуальність дослідження полягає у тому, що в сучасних умовах продовольча безпека країн Центрально-Східної Європи знаходиться під загрозою через вплив негативних чинників, пов’язаних як із глобальними деструктивними подіями, так і з вразливостями продовольчих систем на рівні ЄС. Метою статті є дослідження стану та проблем продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи, та виявлення стратегічних напрямів забезпечення продовольчої безпеки у досліджуваних країнах. Методами дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: порівняльного аналізу, статистичний, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, узагальнення й абстрагування. Показано особливості формування продовольчої безпеки у країнах Центрально-Східної Європи. Досліджено рівень цін на продукти харчування та доведено, що вартість продовольства у країнах Центрально-Східної Європи є нижчою, порівняно з іншими країнамичленами ЄС. Стверджено, що економічна доступність продуктів харчування є проблемою для населення аналізованої групи країн через низький рівень доходів та зростання частки витрат на продовольство у структурі витрат домогосподарств. Розглянуто основні заходи, прийняті на рівні Європейської Комісії, спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки шляхом переходу на стійку продовольчу систему на основі зменшення енергозалежності аграрного сектора та підвищення його інноваційності й екологічності. Практичне значення дослідження полягає у тому, що сформульовані рекомендації сприятимуть зниженню продовольчої небезпеки країн Центрально-Східної Європи за рахунок забезпечення стабільного функціонування агропродовольчих ринків, впровадження стратегічних напрямів підтримки аграрного сектора та зменшення імпортозалежності від виробничих ресурсів, підтримки України як ключового світового експортера продовольства, формування стійкої продовольчої системи у країнах ЄС

Farms form an integral element of territorial entities and local culture: they use a variety of agricultural systems, promoting a balanced diet and preserving the environment. In wartime conditions, farms have a unique potential for creating productive and sustainable food systems. All these features indicate that the study of the system of farm development is relevant and has both theoretical and practical significance. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological principles, socio-economic and legal issues of the activities of farms in the conditions of martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis and economic theory. To generalize results, monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches were used. Study results. It was found that the conditions for staying on the single tax of group 4 are the most beneficial for farms, since the tax is fixed and depends solely on the volume of land plots. It was established that personal farms have the opportunity to implement their activities in the form of entrepreneurship for individuals-entrepreneurs who have organized a family farm. The study characterized individual family farms in Lviv, Zakarpattia, and Chernihiv regions. It was established that during martial law, the state allocates funds under special grants and subsidies to support the development of farms. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are farms and household plots. Practical significance. The results of the study can be considered in the development of regional programs for the development of agricultural business entities; the development of regulations for the formation and development of cooperation and integration in the agricultural sector of the economy | Фермерські господарства є невід’ємним елементом територіальних утворень і місцевої культури: застосовують різноманітні сільськогосподарські системи, сприяючі збалансованості раціону харчування, зберігають навколишнє середовище. В умовах воєнного часу фермерські господарства мають унікальний потенціал для формування продуктивних і стійких продовольчих систем. Всі ці особливості свідчать, що дослідження системи розвитку фермерських господарств є актуальним і має як теоретичне, так і практичне значення. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади, соціально-економічні та правові проблеми діяльності фермерських господарств в умовах воєнного стану. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу та економічної теорії. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Визначено що умови перебування на єдиному податку 4 групи є найбільш вигідними для фермерських господарств, так як податок фіксований і залежить лише від обсягів земельних ділянок. Встановлено, що особисті селянські господарства мають можливість реалізувати свою діяльність у формі підприємництва для фізичних осіб–підприємців, які організували СФГ. Дана характеристика окремих сімейних фермерських господарств Львівської, Закарпатської та Чернігівської областей. Встановлено, що під час воєнного стану держава виділяє кошти за спец дотаціями та субсидіями для підтримки розвитку фермерських господарств. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є фермерські і особисті селянські господарства. Результати дослідження можуть бути враховані при розробленні регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва; розробці нормативно–правових актів для формування і розвитку кооперації і інтеграції в аграрній сфері економіки

Micro-entrepreneurial structures in the field of agricultural production generate employment, have adaptive potential for the formation of stable food systems and survival. The purpose of this study was to substantiate the theoretical and methodological foundations and socio-economic problems of micro-entrepreneurial activities in agriculture under martial law. Research methodology. The methodological framework of the present study included the provisions of system analysis. To generalize results, the study involved monographic, normative, graphic, abstractlogical methods and approaches. Study results. The place of micro-enterprises in the “production – distribution – exchange – consumption” system is determined. They can creatively contribute to the achievement of sustainable development criteria, form sustainable agri-food chains, guarantee self-sufficiency in food products, develop local niche exclusive productions, and ensure self-employment of the rural population. It is established that personal farms that have organized a family farm and registered as individual entrepreneurs also have the opportunity to implement their activities. It was found that the most adapted to the crisis conditions associated with military actions are family farms and household plots. However, the lack of stable sales channels for the products of micro-enterprises, the low level of purchase prices and a considerable increase in prices due to military operations for energy resources, machinery, fertilizers, and plant protection products make production inefficient. One of the priority areas of regional policy is still the development of family farming, small and micro businesses in rural areas. Practical significance. The results of the study can be considered when developing regional programs for the development of agricultural business entities | Мікропідприємницькі структури в сфері виробнитцва сільськогосподарської продукції створюють нові робочі місця, володіють адаптивним потенціалом для формування стабільних продовольчих систем та виживання. Мета статті – обґрунтувати теоретико-методологічні засади та соціально-економічні проблеми діяльності суб’єктів мікропідприємництва у сільському господарстві в умовах воєнного стану. Методика дослідження. За методологічну основу дослідження слугували положення системного аналізу. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Результати дослідження. Визначено місце мікропідприємств у системі “виробництво – розподіл – обмін – споживання”. Вони здатні креативно сприяти досягненню критеріїв сталого розвитку, формувати сталі агропродовольчі ланцюги, гарантувати самозабезпечення харчовими продуктами, розвивати локальні нішеві ексклюзивні виробнитцва, забезпечити самозайнятість сільського населення. Встановлено, що мають можливість реалізувати свою діяльність і особисті селянські господарства, які організували сімейне фермерське господарство і зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Виявлено, що найбільш адаптованими до кризових умов, пов’язаними з воєнними діями, є сімейні фермерські і особисті селянські господарства. Проте відсутність стабільних каналів збуту продукції мікропідприємств, низький рівень закупівельних цін та значне підвищеня цін в зв’язку з воєнними діями на енергоресурси, техніку, добрива, засоби захисту рослин робить виробництво малоефективним. Одним з пріоритетних напрямів регіональної політики залишається розвиток сімейного фермерства, малого та мікробізнесу на селі. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути враховані при розроблені регіональних програм розвитку суб’єктів аграрного підприємництва

Agriculture is the main specialisation of Ukraine in the international arena, which is associated with its geographical features and relatively inexpensive labour. Despite this, it remains relevant to find opportunities for the development of this industry in the country through the use of all available methods. The purpose of the study is to describe the current challenges that arise in the trade relations between these subjects of international entities. This paper examines how the situation in the agricultural sector can be improved by liberalising trade between Ukraine and the European Union. The main methods used are analysis, prediction, abstraction, and deduction. Within the framework of this study, trends in trade in agricultural products between Ukraine and the European Union are evaluated. The paper establishes that this union became the largest Ukrainian trading partner after the outbreak of war. This was caused both by actions on the part of the European Union in support of Ukraine and by the blockade of seaports, which limited the country's export options to only the land route. The study describes the features of changes in the structure of external trade between the unions in the agricultural sector and proposes specific methods to address existing issues in international interactions between countries to better understand the specific features of economic relations between Ukraine and the European Union. In addition, the study includes recommendations on how to improve relations between these subjects of international relations in the future and solve the difficulties that still exist between them in the trade in agricultural products | Сільське господарство є основною спеціалізацією України на міжнародній арені, що пов’язано із географічними особливостями розміщення країни та порівняно недорогою робочою силою. Зважаючи на це, актуальним залишається знаходження можливостей для розвитку даної галузі в країни за допомогою використання усіх доступних методів. Метою статті було описати актуальні виклики, що виникають під час взаємин у розрізі торгівлі між даними суб’єктами міжнародних відносин. В рамках даної роботи вивчається те, яким чином можна покращити ситуацію в аграрному секторі за рахунок лібералізації торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Основними методами, що використовувались під час роботи, були аналіз, прогнозування, абстрагування та дедукція. В рамках даного дослідження було оцінено тенденції торгівлі аграрною продукцією між Україною та Європейським Союзом. Визначено, що, після початку війни, дане об’єднання стало найбільшим українським торговим партнером. Це було викликано як діями з боку Європейського Союзу на підтримку України, так і блокадою морських портів, що залишила лише сухопутній шлях вивезення продукції з країни. В рамках дослідження були описані особливості зміни структури зовнішньої торгівлі між об’єднаннями в сфері аграрного сектору, а також були запропоновані окремі методи вирішення існуючих проблем у міжнародній взаємодії між країнами. Дана робота дає змогу краще зрозуміти особливості економічних відносин між Україною та країнами-членами Європейського Союзу. Крім цього, результати дослідження мають рекомендації стосовно того, яким чином можна покращити взаємостосунки між даними суб’єктами міжнародних відносин у майбутньому, а також дозволить вирішити труднощі, що досі існують між ними стосовно проблем, пов’язаних із торгівлею продукцією аграрного сектору

Digitalization of the country’s economy should currently be considered as an integral prerequisite for its development, the activation of which is necessary at all levels, from the state to the level of an individual citizen. In the agricultural sector, the introduction of digital tools and technologies is necessary in view of their significant potential in the context of increasing the productivity of resources and increasing the level of competitiveness of products, manufacturers, industries, and the state as a whole. The livestock industry in Ukraine is experiencing a severe lack of electronic digital services. The purpose of the article is to justify the importance of using digitization for the innovative development of the livestock industry. The following methods of scientific knowledge were used in the research process: theoretical generalization, analysis and synthesis, data analysis, economic-statistical, graphic, correlation-regression, cartographic and abstract -logical. The main tools of digitization of the process of resource provision of producers of livestock products were summarized. Systematized priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes of producers of livestock products depending on the field of application, the main of which are information systems for determining actual and potential resource needs, selection of potential suppliers and organization of purchase and sale operations (field of resource provision); technologies for monitoring the state of farm animals, optimizing the diet and veterinary measures, forecasting the state of the animal, disease outbreaks, livestock productivity (production); online platforms for selling livestock products, electronic document management services, etc. (sales of products). The directions of using geo-information systems and technologies in order to ensure the development of the animal husbandry industry, which involve taking into account the information needs of potential users (in particular, producers of livestock products, investors and/or creditors, executive authorities, consumers) and providing them with accurate, unbiased, operational data, are substantiated. necessary for making management decisions. Therefore, digitalization should be considered as one of the promising tools for intensifying the development of animal husbandry and increasing the efficiency of production and sale of animal products. The practical value of the work lies in the development of the systematization of priority types of information technologies within the framework of digitalization of business processes for the production of livestock products | Діджиталізацію економіки країни наразі слід розглядати як невід’ємну передумову її розвитку, активізація якої є необхідною на всіх рівнях від державного до рівня окремої особи-громадянина. В аграрному секторі впровадження діджитал-інструментів і технологій є необхідним з огляду на їх значний потенціал у контексті збільшення продуктивності ресурсів та підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, виробників, галузей і держави у цілому. Особливо нестачу електронних цифрових послуг відчуває галузь тваринництва в Україні. Мета статті – обґрунтувати важливість застосування діджиталізації для інноваційного розвитку галузі тваринництва. У процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, аналіз даних, економіко-статистичний, графічний, кореляційно-регресійний, картографічний та абстрактно-логічний. Було узагальнено основні інструменти діджиталізації процесу ресурсного забезпечення виробників продукції тваринництва. Систематизовано пріоритетні типи інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробників продукції тваринництва залежно від сфери застосування, основними з яких є інформаційні системи визначення фактичних і потенційних потреб у ресурсах, підбору потенційних постачальників та організації операцій купівлі-продажу (сфера ресурсного забезпечення); технології моніторингу стану сільськогосподарських тварин, оптимізації раціону та ветеринарних заходів, прогнозування стану тварини, спалахів хвороб, продуктивності поголів’я (виробництво); онлайн платформи для продажу продукції тваринництва, сервіси електронного документообігу тощо (збут продукції). Обґрунтовано напрями використання геоінформаційних систем і технологій з метою забезпечення розвитку галузі тваринництва, які передбачають урахування інформаційних потреб потенційних користувачів (зокрема, виробників продукції тваринництва, інвесторів та/або кредиторів, органів виконавчої влади, споживачів) та їх забезпечення точними, неупередженими, оперативними даними, необхідними для прийняття управлінських рішень. Тому, діджиталізацію слід розглядати як один із перспективних інструментів активізації розвитку тваринництва та підвищення ефективності виробництва і реалізації тваринницької продукції. Практична цінність роботи полягає у розвитку систематизації пріоритетних типів інформаційних технологій у рамках діджиталізації бізнес-процесів виробництва продукції тваринництва

Balanced development and interaction of types of economic activity form the economic potential of the region and help fill budgets. Improvement of the methodology of diagnostics of the economy of rural development taking into account natural, economic, demographic, social and recreational features is urgent. The purpose of the study was to improve and develop a methodological toolkit for assessing the effectiveness of rural development on the example of united territorial communities of the Vinnytsia region. A number of methods were used in the research process: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, calculation-constructive. According to key economic parameters, such as the pace of the Supreme Council of Justice and the volume of production per person, the Vinnytsia region is marked by a relative trend of anticipatory regional development, and the agriculture of the region in 2017- 2021 retains priority positions in the structure of the agro-industrial complex of Ukraine. Analytical monitoring of the positive dynamics of the majority of economic indicators of rural development of the united territorial communities of the Vinnytsia region contributed to the growth of the partial index of the economic component. During 2017-2021, this aggregate indicator increased from 411 to 427 points, or almost 4%. It was established that the partial index of social efficiency of rural development of the united territorial communities of the region decreased by 2.4% (from 107.4 in 2017 to 104.8 points in 2021). The highest value of the index of social efficiency of rural development of united territorial communities was reached in 2017 (107.4), and the lowest in 2020 – 104.0. Calculation partial index environmental efficiency of rural development established a growth of 7.3% (from 17.2 in 2017 to 18.5 in 2021). The calculation and analytical measurement of the aggregate integral indicator of the effectiveness of rural development of the united territorial communities revealed a slight growth trend – from 91.2 in 2017 to 93.9 points in 2021, which does not exceed 3%. The practical significance of the conducted research is determined by the improvement of the toolkit and the development of a methodical algorithm for determining the integral indicator of the effectiveness of rural development of united territorial communities, which can be useful in the regional management practice of organizing monitoring and developing directions for the development of rural areas | Збалансований розвиток та взаємодія видів господарської діяльності формують економічний потенціал регіону і допомагають заповнювати бюджети. Удосконалення методики діагностики економіки сільського розвитку з урахуванням природних, економічних, демографічних, соціальних та рекреаційних особливостей є актуальним. Метою дослідження було удосконалення та опрацювання методичного інструментарію оцінки ефективності сільського розвитку на прикладі об’єднаних територіальних громад Вінницької області. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, розрахунково-конструктивний. За ключовими економічними параметрами, такими як темпи Вища рада правосуддя та обсяг виробництва на особу, Вінницька область відзначається відносною тенденцією випереджального регіонального розвитку, а сільське господарство області 2017-2021 рр. зберігає пріоритетні позиції в структурі агропромислового комплексу України. Аналітичний моніторинг позитивної динаміки переважної сукупності економічних індикаторів сільського розвитку об’єднаних територіальних громад Вінницької області сприяв зростанню часткового індексу економічної складової. Протягом 2017-2021 рр. даний сукупний показник збільшився від 411 до 427 пунктів або майже на 4%. Встановлено, що частковий індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад області знизився на 2.4% (від 107.4 у 2017 р. до 104.8 пунктів у 2021 р.). Найвищого значення індекс соціальної ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад зазнав у 2017 р. (107.4), а найнижчого – у 2020 р. – 104.0. Розрахунок часткового індексу екологічної ефективності сільського розвитку встановив зростання на 7.3% (від 17.2 у 2017 р. до 18.5 у 2021 р.). Розрахунок та аналітичне вимірювання сукупного інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад виявив тенденцію незначного зростання – від 91.2 у 2017 р. до 93.9 пунктів у 2021 р., що не перевищує 3%. Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням інструментарію та розробкою методичного алгоритму визначення інтегрального показника ефективності сільського розвитку об’єднаних територіальних громад, що може бути корисним в регіональній управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів розвитку сільських територій

The efficiency of agricultural enterprises is determined by the synergistic influence of an entire set of various factors. Improvement and testing of methodological support for factor-complementary diagnostics of the level of economic efficiency of business entities in modern conditions is still an urgent issue. The purpose of this study was to comprehensively monitor the level of economic efficiency of agricultural enterprises in Ukraine and measure the degree of influence of priority factors on the aggregate efficiency indicator. The study involved several methods: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, matriX-coordinate method, calculation-constructive, monographic, factor analysis. It was established that during 2015 and 2021, this aggregate indicator increased by 47% – from 15.07 to 22.13 points. Among the factors that had a positive effect on the established growth of the overall indicator of economic efficiency, the largest rating coefficients have: an increase in labour productivity (1.5852), a more than two-fold increase in the amount of net profit of agricultural enterprises (1.0931), a 2.2-fold increase in the coefficient financing (0.905), a 1.9-fold increase in the loan capital turnover ratio (0.8754) and an almost 3-fold increase in its profitability (0.8587), an increase in the receivables turnover indeX (0.7899) and a two-fold increase in the absolute liquidity indeX (0.7500). The following influencing factors had the most negative effect on the level of the overall efficiency indicator: a 23% decrease in the fund return indicator (-0.6005), a 17% decrease in the quick liquidity ratio (-0.4944), a 26% deterioration in the profitability of fiXed assets (-0. 4642), a decrease in turnover and profitability of the equity capital of agricultural enterprises (-0.4653 and -0.4426, respectively). The practical significance of this study is determined by the improvement of methodological tools for measuring and diagnosing the aggregate level of economic efficiency of business entities, which can be useful in the management practice of organizing monitoring and developing areas for improving the economic efficiency of agricultural enterprises | Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств визначається синергетичним впливом цілої сукупності різноманітних факторів. Удосконалення та апробація методичного забезпечення факторно-компліментарної діагностики рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання у сучасних умовах залишається актуальною проблемою. Метою дослідження був комплексний моніторинг рівня економічної ефективності сільськогосподарських підприємств України та вимірювання ступеня впливу пріоритетних факторів на сукупний показник ефективності. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, метод матриці-координат, розрахунково-конструктивний, монографічний, факторного аналізу. Встановлено, що протягом 2015 та 2021 рр. даний сукупний показник збільшився на 47% – від 15,07 до 22,13 пункти. Серед факторів, які позитивно вплинули на встановлене зростання сукупного показника економічної ефективності, найбільші рейтингові коефіцієнти мають: збільшення продуктивності праці (1,5852), більш, ніж дворазове зростання обсягу чистого прибутку сільськогосподарських підприємств (1,0931), збільшення у 2,2 рази коефіцієнта фінансування (0,905), зростання у 1,9 разів коефіцієнта оборотності позикового капіталу (0,8754) та збільшення майже у 3 рази його рентабельності (0,8587), зростання показника оборотності дебіторської заборгованості (0,7899) та дворазове збільшення показника абсолютної ліквідності (0,7500). Найбільш негативно на рівні сукупного показника ефективності позначилися наступні фактори впливу: зниження на 23% показника фондовіддачі (-0,6005), зменшення на 17% коефіцієнта швидкої ліквідності (-0,4944), погіршення на 26% рентабельності основних засобів (-0,4642), зниження оборотності та рентабельності власного капіталу сільськогосподарських підприємств (-0,4653 та -0,4426 відповідно). Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням методичного інструментарію вимірювання та діагностики сукупного рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання, що може бути корисним в управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів підвищення економічної ефективності сільськогосподарських підприємств

Increasing the level of competitiveness of the agricultural sector and solving important tasks for rural areas requires the consideration of the priorities of sustainable development. The implementation of this task requires new concepts of agricultural management, the justification of which is impossible without improving corporate reporting. The purpose of this study was to supplement the scientific and methodological framework for the development of a reporting architecture for the sustainable development of agricultural companies. This study involved the following methods: monographic, graphic, method of systematization and logical concretization, synthesis, induction and deduction, questionnaires, generalization, method of structural and genetic analysis and synthesis. The study found that in modern management, corporate financial and non-financial reporting is a strategic management tool that signals investors about the long-term nature and public priorities of business development. It was discovered that reporting on sustainable development is becoming widespread in the practice of foreign companies. The attitude of the management of Ukrainian agricultural companies towards the issue of the expediency of adding sustainable development indicators to management reporting was clarified. The corporate reporting of Ukrainian agricultural enterprises was analysed, which allowed identifying the key guidelines for reporting on sustainable development in the future. The set of qualitative characteristics of reporting on the sustainable development of Ukrainian agricultural companies was substantiated. Based on the mathematical model, an attempt was made to estimate the impact of corporate reporting on sustainable development on the profitability of agricultural companies. The results showed a connection between these factors in large agricultural holdings and uncertainty in medium and small agricultural companies. The results can be used by agricultural enterprises that are focused on achieving the sustainable development goals of agricultural production and rural areas | Підвищення рівня конкурентоспроможності аграрного сектору та вирішення важливих для сільських територій завдань потребує врахування пріоритетів сталого розвитку. Реалізація даного завдання потребує нових концепцій агроменеджменту, обґрунтування яких неможливо без удосконалення корпоративної звітності. Метою статті було доповнення науково-методичного базису формування архітектури звітності зі сталого розвитку аграрних компаній. При написанні статті було використано наступні методи: монографічний, метод абстрактної систематизації і логічної конкретизації, методи синтезу, індукції і дедукції, метод анкетування, методи абстрактної конкретизації, узагальнення, структурно-генетичного аналізу і синтезу, графічний метод. В процесі проведення дослідження було визначено, що у сучасному управлінні корпоративна фінансова та нефінансова звітність є стратегічним інструментом управління, який сигналізує інвесторам про довгостроковий характер і суспільні пріоритети розвитку бізнесу. Виявлено, що звітність зі сталого розвитку набуває значного поширення у практиці діяльності зарубіжних компаній. Було з’ясовано ставлення менеджменту українських агрокомпаній до питання доцільності доповнення управлінської звітності показниками сталого розвитку. Проведено аналіз корпоративної звітності українських аграрних підприємств, що дозволило виділити ключові орієнтири складання звітності зі сталого розвитку у перспективі. Обґрунтовано сукупність якісних характеристик звітності зі сталого розвитку вітчизняних агрокомпаній. На основі математичної моделі здійснена спроба оцінити вплив корпоративної звітності зі сталого розвитку на доходність аграрних компаній. Результати показали наявність зв’язку даних факторів у великих агрохолдингах та невизначеність у середніх та малих агрокомпаніях. Результати можуть бути використані аграрними підприємствами, які орієнтовані на досягнення цілей сталого розвитку сільськогосподарського виробництва і сільських територій

Within the framework of modern world conditions faced by the Ukrainian business subjects of the agrifood sector, conducting research on the possibility of using new methodologies in management can be an added advantage to optimizing and increasing the effectiveness of their performance. The purpose of this study was to highlight and summarize the work on the principles of introducing modern methodologies into general management systems as tools for increasing the effectiveness of strategic management in the agri-food sector, considering the modern world conditions. The study used general scientific and special research methods: monographic; theoretical generalization, analysis, synthesis, induction, and deduction; structural and logical analysis; grouping and classification. The author substantiated the expediency of using flexible management methods in agri-food enterprises. The priority of using Agile management methods was identified, the advantages and disadvantages of using Kanban and Scrum methodologies in the management of an agri-food enterprise were investigated, and their main elements were determined (classification of roles in the team, key concepts, principles). Features of the functioning of business entities in the conditions of SPOD, VUCA, and BANI worlds were provided. It was noted that the flexible methods under study are aimed at the evolutionary development of organizations, i.e., gradual improvements that, in the end, ensure the effectiveness of management at a prominent level. This paper expands practical approaches to the application of flexible management methods in agri-food enterprises, which lays the foundation for further research on strategic management in the agri-food sector under the conditions of the need for their constant reorientation and adaptation to the BANI world. The practical significance of the study lies in the development and implementation of proposals and practical recommendations for the use of Agile management methods in the management system of an agri-food enterprise as a means of improving the effectiveness of strategic management | У межах концепції сучасних світових умов, з якими зіштовхнулися вітчизняні господарюючі суб’єкти агропродовольчої сфери проведення досліджень щодо можливості використання нових методологій у сфері менеджменту може стати додатковою перевагою до оптимізації та збільшення результативності їх функціонування. Метою статті було висвітлення та узагальнення напрацювань щодо засад впровадження сучасних методологій у загальні системи управління як інструментів підвищення результативності стратегічного управління в агропродовольчому секторі з урахуванням концепцій сучасних світових умов. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: монографічний; теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, індукції та дедукції; структурно-логічного аналізу; групування й класифікації. Обґрунтовано доцільність застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери. Виділено пріоритетність застосування Agile-методів управління, досліджено переваги та недоліки застосування методологій Kanban і Scrum в управлінні підприємством агропродовольчої сфери, визначено їх основні елементи (класифікацію ролей у команді, ключові поняття, принципи). Наведено особливості функціонування суб’єктів господарювання в умовах SPOD, VUCA BANI-світів. Відзначено, що досліджувані гнучкі методи спрямовані на еволюційний розвиток організацій, тобто поступові вдосконалення, які, у кінцевому результаті, забезпечують результативність господарювання на високому рівні. У статті поглиблені практичні підходи щодо застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери, що закладає основу для подальших досліджень щодо стратегічного управління в агропродовольчій сфері за умов необхідності їх постійної переорієнтації та адаптації BANI-світу. Практична значущість досліджень полягає у розробці та впровадженні пропозицій й практичних рекомендацій щодо використання Agileметодів управління у системі менеджменту підприємства агропродовольчої сфери у якості засобу підвищення ефективності стратегічного управління

Employment, total household resources, in particular, income and expenditures of the rural population in any country are a direct reflection of well-being and a substantial criterion for socio-economic development. The purpose of the study is to identify risks, compare and determine the prospects for employment and income of the rural population of Ukraine. The methodological basis of the research is a systematic approach. Comparative analysis, graphical method, trend, index, correlation-regression analysis is used in the analytical study. Current conditions are analysed and trends in rural employment in Ukraine and their income level for 1991-2021 are determined. It was established that over the past 30 years, the socio-economic crisis in rural areas continues to worsen, which is manifested in increased unemployment and poverty. The main external and internal factors influencing the incomes of the rural population are identified and systematised. It is determined that the main influence is exerted by economic factors. Considering the recovery plan of Ukraine and other indicators, the level of employment, salaries, and incomes of the rural population is predicted. It is proved that ensuring employment and overcoming poverty should be based on the diversification of agricultural production and beyond agricultural activities. The main provisions and conclusions presented in the study can be used in the process of justifying and making managerial decisions by state management bodies in the development and implementation of an effective long-term national policy in the field of employment of the rural population of Ukraine, optimising approaches to the development of programmes to increase the income of the rural population | Зайнятість, сукупні ресурси домогосподарств, зокрема доходи і витрати сільського населення у будь-якій країні є прямим віддзеркаленням добробуту і вагомим критерієм соціально-економічного розвитку. Мета статті – виокремити ризики, здійснити порівняння та визначити перспективи зайнятості й доходів сільського населення України. Методологічною основою дослідження є системний підхід. В аналітичних дослідженнях застосовано порівняльний аналіз, графічний метод, трендовий, індексний, кореляційнорегресійний аналізи. Проаналізовано сучасні умови та визначено тенденції зайнятості сільського населення в Україні та рівня його доходів за 1991-2021 рр. З’ясовано, що за останні 30 років соціально-економічна криза на селі продовжує посилюватися, що проявляється в скороченні рівня зайнятості, посиленні безробіття, зростання бідності. Ідентифіковано та систематизовано основні зовнішні та внутрішні чинники впливу на доходи сільського населення. Визначено, що основний вплив здійснюють економічні чинники. З урахуванням Плану відновлення України та інших показників прогнозовано рівень зайнятості, зарплат та доходів сільського населення. Доведено, що забезпечення зайнятості та подолання бідності повинно базуватися на диверсифікації сільськогосподарського виробництва та за межами аграрної діяльності. Основні положення і висновки, викладені у статті, можуть бути використані в процесі обґрунтування та прийняття управлінських рішень державними органами управління при розробленні та реалізації дієвої довгострокової державної політики у сфері зайнятості сільського населення України, оптимізації підходів до розробки програм підвищення доходів сільського населення