A stabilizing (directed) selection has created a donor of short stem for winter rye (Secale cereale L.), plant height of which ranged from 50 to 60 cm. The plant height kept symmetry of its distribution curve and the frequency accumulation in central classes (positive excess). For the first time a symbolic designation to new short-stem related Hl-2Hl-2 allele and the donor name (Gnome 2) were proposed. 28 years of stabilizing selection showed that 57% of overall genetic variability of plant height resulted from adaptive genes available for directed selection by phenotype, and 43% from dominant and epistatic factors that predetermines the expression heterosis effect. Gnome 2 donor proved to have genetic additive correlation between the pants height and number of flows per ear, ear length, weight of seeds per plant , 100 seeds weight per plant; to have reverse correlation with ear density seeds weight per ear. The height of original parent components have displayed direct additive correlation with number of flowers per ear and reverse with the ear density. The additive correlation component directly exposes «genuine» impact of parental plants on the expression of the characteristics indicated among the offspring Productive bushing of parental plants, seed weight per plant directly, and seed size (100 seeds weight) indirectly, respectively, influence the height of offspring pants. The reverse additive correlation between the parents height and 100 seeds weight in the offspring is caused by pleiotropic effect of the genes impact thus enabling to combine the desirable characteristics in one genotype. Productive bushing is by 54% due to the impact of general genetic factors among the above, in particular, 30% due to that additive, 24 due to non-additive factors. The concept of genetic improvements for productive bushing of the Gnome 2 rye implies utilization of additive effect through the directed selection, as well as application of breeding techniques for controlling the effect of heterosis caused by the genes of dominant and epistatic impact. The selection paradigm requires simultaneous genotypes selection with immediate examination of the selection results by offspring while in parallel to develop inbred lines, combining these afterwards evaluating general and specific combining ability by productive bushing. It is also to be noted that the productive bushing essentially depends on the environmental conditions, which significantly corrects the implementation of productivity potent, thereby the issue of agronomical conditions aimed at extending the expression of characteristic in question remains. | Стабилизирующим (центростремительным) отбором создано донор короткостебельности озимой ржи (Secale cereale L.) с высотой растений 50–60 см. По высоте растений сохранялась симметричность кривой распределения и скопление частот в центральных классах (положительный эксцесс). Впервые предложено символику нового аллеля гена короткостебельности Hl-2Hl-2 и название донора Гном 2 (Gnome 2). На протяжении 28 лет стабилизирующего отбора 57% общей генетической изменчивости высоты растений обусловлено аддитивными генами, которые доступны для прямого отбора по фенотипу, а 43% доминантными и эпистатичными факторами, которые обуславливают эффект проявления гетерозиса. У донора Гном 2 установлены прямые генетические аддитивные корреляции высоты растений с числом цветков в колосе, длиной колоса, массой зерна с растения, массой 100 зерен с растения; обратные – с плотностью колоса и массой зерна с колоса. Высота исходных родительских растений проявила прямую аддитивную корреляцию с числом цветков в колосе и обратную с плотностью колоса. Аддитивный компонент корреляции непосредственно указывает «истинное» влияние отцовских растений на проявление указанных признаков у прямых потомков. Продуктивная кустистость отцовских растений, масса зерна с растения прямо, а крупность зерна (масса 100 зерен) негативно влияла на высоту растений потомков. В первом случае прямые аддитивные корреляции высоты растений для практической селекции нежелательны, потому что косвенно снижают составляющие элементы продуктивности. Обратная адитивная корреляция высоты родителей и массы 100 зерен с растения потомков обусловлены плейотропным эффектом действия генов, что дает возможность объединения желательных признаков в одном генотипе. Продуктивная кустистость на 54% обусловлена общими генетическими, с них непосредственно, на 30% аддитивными, а 24% неаддитивными факторами. Концепцией генетического усовершенствования продуктивной кустистости ржи Гном 2 предусматривается использование аддитивного эффекта прямым отбором, а также применением селекционных приемов, направленных на овладение эффектом гетерозиса, который обусловлен генами доминантного и эпистатического действия. Согласно парадигме селекции необходимо одновременно проводить отбор генотипов с прямым испытанием результатов отбора по потомкам и параллельно создавать инбредные линии с последующим их комбинированием и оценкой ОКС и СКС по продуктивной кустистости. Необходимо учитывать, что продуктивная кустистость зависит от условий окружающей среды, которая вносит существенные коррективы в реализацию потенциала продуктивности, поэтому актуальным остается улучшение агротехнических условий, направленных на увеличение проявления этого признака. | Стабілізуючим (доцентровим) добором створено донор короткостеблості жита озимого (Secale cereale L.) з висотою рослин 50–60 см. Висота рослин зберігає симетричність кривої розподілу і скупчення частот у центральних класах (позитивний ексцес). Вперше запропоновано символіку нового алеля гена короткостеблості Hl-2Hl-2 і назву донора Гном 2 (Gnome 2). Протягом 28 років стабілізуючого добору 57% загальної генетичної мінливості висоти рослин обумовлено адитивними генами, які доступні для прямого добору за фенотипом, а 43% домінантними і епістатичними чинниками, що обумовлюють прояв ефекту гетерозису. У донора Гном 2 встановлені прямі генетичні адитивні кореляції висоти рослин з числом квіток у колосі, довжиною колоса, масою зерна з рослини, масою 100 зерен з рослини; обернені – з щільністю колоса і масою зерна з колоса. Висота вихідних батьківських рослин проявила пряму адитивну кореляцію з числом квіток у колосі і обернену з щільністю колоса. Адитивний компонент кореляції безпосередньо вказує «істинний» вплив батьківських рослин на прояв вказаних ознак у прямих нащадків. Продуктивна кущистість батьківських рослин, маса зерна з рослини прямо, а крупність зерна (маса 100 зерен) обернено впливала на висоту рослин нащадків. Обернена адитивна кореляція висоти батьків і маси 100 зерен з рослини нащадків обумовлена плейотропним ефектом дії генів, що дає можливість поєднання бажаних ознак в одному генотипі. Продуктивна кущистість на 54% обумовлена загальними генетичними з них, зокрема, на 30% адитивними, а на 24% неадитивними чинниками. Концепцією генетичного вдосконалення продуктивної кущистості жита Гном 2 передбачається використання адитивного ефекту спрямованим добором, а також застосуванням селекційних прийомів, спрямованих на оволодіння ефектом гетерозису, яке обумовлене генами домінантної і епістатичної дії. За парадигмою селекції необхідно одночасно проводити добір генотипів з прямим випробуванням результатів добору за нащадками і паралельно створювати інбредні лінії з наступним їх комбінуванням і оцінкою ЗКЗ і СКЗ по продуктивній кущистості. Необхідно також враховувати, що продуктивна кущистість істотно залежить від умов зовнішнього середовища, яке вносить істотні корективи в реалізацію потенціалу продуктивності, тому актуальними залишаються покращення агротехнічних умов, спрямованих на збільшення прояву цієї ознаки.

The article deals with priority directions of vegetable and melon plants selection. The wide varieties of alien genetic information transferring methods during the transgenic plants creation of vegetable and melon species are grounded. The essence of the new hybrids identification method as genetic engineering products: kind of cabbage, tomatoes, carrots, zucchini, lettuce seed, pea Pisum sativum), common bean, eggplant and capsicum is revealed. The transgenosis main directions of botanical taxa varieties of vegetable and melon plants on condition of the international and national practice holding are proved. The international practice of the state approbation and registration of genetically engineered structures in biological objects (plant varieties) and in their processed products are studied. A monitoring about food and pharmaceutical substances based on genetically modified varieties and hybrids structures of vegetable and melon plants have been held. | Раскрыты приоритетные направления селекции овощных и бахчевых растений. Обосновано наиболее широкое разнообразие методов переноса чужеродной генетической информации при создании трансгенных растений овощных и бахчевых видов. Показана суть методов идентификации новых гибридов, как продуктов генной инженерии: рода капуст, томата, моркови, кабачка, салата посевного, гороха посевного, фасоли обыкновенной, баклажана и перца однолетнего. Приведены главные направления трансгеноза сортов ботанических таксонов овощных и бахчевых растений в международной и отечественной практике. Изучена международная практика государственной апробации и регистрации генетически модифицированных конструкций в биологических объектах (сорта растений) и в продуктах их переработки. Проведен мониторинг продуктов питания и фармакологических веществ, созданных на основе генетически модифицированных конструкций сортов и гибридов группы овощных, бахчевых. | Висвітлено пріоритетні напрями селекції овочевих та баштанних рослин. Обґрунтовано широке різноманіття методів переносу чужорідної генетичної інформації за створення трансгенних рослин овочевих і баштанних видів. Розкрито суть методів ідентифікації нових гібридів як продуктів генної інженерії: роду капусти, помідора їстівного, моркви, кабачка, салату посівного, гороху посівного, квасолі звичайної, баклажана та перцю однорічного. Наведено головні напрями трансгенезу сортів ботанічних таксонів овочевих і баштанних рослин у міжнародній та вітчизняній практиці. Вивчено міжнародну практику державної апробації та реєстрації генетично модифікованих конструкцій у біологічних об’єктах (сорти рослин) та в продуктах їхньої переробки. Проведено моніторинг продуктів харчування і фармакологічних речовин, створених на основі генетично модифікованих конструкцій сортів і гібридів групи овочевих і баштанних рослин.

The article performs the requirements to the preparation and Table characteristics content of the holding Test guidelines examination of new varieties to identify the difference, uniformity and stability. It is pointed that the identification of varieties is carried by the morphological characteristics description as presented in the table. Being standard these characteristics comply with ones requirements. An characteristics explanation with an asterisk (*) is given, their importance for the international harmonization of variety descriptions by States UPOV Members is indicated. The article presents an explanation of the grouping characteristics with documented revealing conditions. As it is commonly determined any characteristic begins with the plants or plants parts identification, which after a colon is followed by the body or its part nomination or by observed peculiarity. The requirements to the formulation of characteristics nomination are performed. It should be clear enough for understanding and without conditions determining. The degree of every characteristic nomination manifestation for its defining and making harmonizing descriptions is set. The corresponding numeric code, which facilitates the entry of data, drafting descriptions and their exchanging is given to each revealing degree. The morphological code configuration of variety phenotype is formed by the codes. It is emphasized that the features are divided into qualitative, quantitative and pseudo qualitative. The presentation order of the features in the table corresponds to the botanical or chronological order. It is noted that the Test guidelines should contain all the features suitable for holding examination at BOC and that there should not be any restrictions on their being included into Methods. Every feature can be used from a complete features list. | Изложены методические требования к составлению и наполнению Таблицы признаков Методик проведения испытаний новых сортов на отличимость, однородность и стабильность. Указано, что идентификацию сортов осуществляют методом описания морфологических признаков (качественных, количественных и псевдокачественных), которые отображены в Таблице. Дано разъяснение признаков со звёздочкой (*), отмечена их важность для международной гармонизации описаний сортов странами-участниками Международного союза по охране новых сортов растений (UPOV). Изложены объяснения групповых признаков из задокументированными степенями выраженности в соответствующую фенологическую фазу роста и развития. Обычно признак начинается с идентификации растения или части растения и после двоеточия сопровождается названием вегетативных или генеративных органов или их частей. Изложены требования к формулированию названия признака. Оно должно быть чётким, лаконичным, самостоятельным для понимания и без определения степеней. С целью определения признака и для гармонизации описаний используют степень выраженности каждого из них. Каждой степени выраженности присваивается соответствующий числовой индекс, который облегчает запись данных, разработку описаний и обмен ими. Именно из индексов формируется морфологическая кодовая формула сорта растения. Порядок изложения признаков в Таблице соответствует ботаническому (вегетативные и генеративные органы растения) или хронологическому (положение, высота, длина, ширина и др.) порядку. Отмечено, что Методики должны иметь все признаки, пригодные для проведения экспертизы на ООС. Такие признаки обеспечивают полноту морфологического описания, за которым осуществляют государственную регистрацию сорта и прав на него. | Викладено методичні вимоги щодо складання та наповнення Таблиці ознак Методик проведення експертизи нових сортів з визначення відмінності, однорідності і стабільності. Зазначено також, що ідентифікацію сортів здійснюють методом опису морфологічних ознак (якісних, кількісних і псевдоякісних), відображених у Таблиці. Дано пояснення ознак із зірочкою (*), зазначено їхню важливість для міжнародної гармонізації описів сорту країнами-учасниками Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV). Викладено пояснення групуючих ознак із задокументованими ступенями прояву у відповідну фенологічну фазу росту та розвитку. Зазвичай, ознака починається з ідентифікації рослини чи частини рослини, яка після двокрапки супроводжується назвою вегетативних або генеративних органів, чи їхніх частин. Викладено вимоги до формулювання назви ознаки. Воно має бути чітким, лаконічним, самостійним для розуміння й без визначення ступеня прояву. З метою визначення ознаки та гармонізації описів використовують ступінь прояву кожної з них. Ступеню прояву присвоюється відповідний числовий код, що полегшує запис даних, розроблення описів та обмін ними. Саме з кодів складається морфологічна кодова формула сорту рослини. Порядок викладення ознак у Таблиці відповідає ботанічному (вегетативні та генеративні органи рослини) або хронологічному (положення, висота, довжина, ширина та ін.) порядку. Зазначено, що Методики мають містити всі ознаки, придатні для проведення експертизи на ВОС. Такі ознаки забезпечують повноту морфологічного опису, за яким проводять державну реєстрацію сорту та прав на нього.

The research of morho-agrobiological, yield related, adaptive properties and flexibility of soft winter wheat new varieties as listed in the State Register of Varieties in 2011-2012 has been completed. Types of requirements to the conditions of production, intensity level have been established, classification by plant height and maturity group completed. Among the recently listed varieties highly intensive and intensive varieties prevail, while there is a lack of flexible varieties that narrows the varietal diversity, atrophy of the ecological flexibility and adaptivity, as well as does not facilitate yield stability over the years. The highest productivity potential has been established The research of morhogrobiological, yield related, adaptive properties and flexibility of soft winter wheat new varieties as listed in the State Register of Varieties in 2011-2012 has been completed. Types of requirements to the conditions of production, intensity level have been established, classification by plant height and maturity group completed. Among the recently listed varieties highly intensive and intensive varieties prevail, while there is a lack of flexible varieties that narrows the varietal diversity, atrophy of the ecological flexibility and adaptivity, as well as does not facilitate yield stability over the years. The highest productivity potential has been established | Исследованы морфоагробиологические, урожайные, адаптивные свойства и пластичность сортов пшеницы озимой мягкой, внесенных в Государственный регистр сортов у 2010–2011 гг., установлено типы требований к условиям производства, уровень интенсивности, проведено классификацию по высоте растений и группам спелости. По наиболее важным хозяйственно-биологическим свойствам, урожайному потенциалу и уровню интенсивности среди них есть высокоинтенсивные, интенсивные та пластичные. Среди вновь зрегистрированных преобладают высокоинтенсивные и интенсивные сорта и минимум пластичных, что приводить к сужению сортового разнообразия, потере экологической пластичности и адаптивности, не способствует стабилизации урожайности по годам. Высшим потенциалом продуктивности отличаются сорта: Славна, Чорнява, Нива Киевщины, Княгиня Ольга, Спасивка, а пластичностью и адаптивностью – Пылыпивка, Лымаривна, Лазурная, Чародийка билоцеркивская, Лебёдка одесская. За 2009–2011 гг. испытываемые сорта по оптимальной плотности стеблестоя более высокую урожайность формировали при наибольшей высоте растений в отличии от предыдущих годов, когда она выделялась из-за генетически обусловленной высоты. | Досліджено морфоагробіологічні, врожайні, адаптивні властивості, а також пластичність сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivam L.), занесених у Державний Реєстр у 2010– 2011 рр., встановлено типи вимог до умов вирощування, рівень інтенсивності, проведено класифікацію за висотою рослин і групами стиглості. За найважливішою господарсько- біологічною властивістю, урожайним потенціалом і рівнем інтенсивності серед них є високоінтенсивні, інтенсивні та пластичні. Серед новозареєстрованих переважають високоінтенсивні та інтенсивні сорти й обмаль пластичних, що призводить до звуження сортового різноманіття, втрати екологічної пластичності й адаптивності, не сприяє стабілізації врожайності за роками. Вищим потенціалом продуктивності вирізняються сорти Славна, Чорнява, Нива Київщини, Княгиня Ольга, Спасівка, а пластичністю й адаптивністю – Пилипівка, Лимарівна, Лазурна, Чародійка білоцерківська, Лебідка одеська. За 2009–2011 рр. досліджувані сорти за оптимальної щільності стеблостою вищу урожайність формували за найвищої висоти рослин, на відміну від попередніх років, коли вона вищою відмічалася за генетично обумовленої висоти.

The article highlights techniques for development of the range of varieties of new species of cutting lettuce Lactuca sativa: var. longifolia. It reflects the role of minor sub-species of romaine lettuce. Scientific rationale is given to peculiarities of key methods in the technology for growing marketable products of romaine lettuce in the open air. The method for identification adapted – morphological description of qualitative, quantitative and pseudo-qualitative characteristics of phenotype for cutting lettuce, as well as typical model of morpho-biological and economical parameters of new varieties of Romen lettuce for the purposes of official listing of varieties and rights herewith. | Раскрыто пути формирования ассортимента сортов новых разновидностей салата посевного (Lactuca sativa: var. longifolia L.). Отражено значение малораспространенной разновидности салата римского. Научно обосновано особенности основных приемов технологии выращивания товарной продукции салата ромэн в открытом пространстве. Адаптировано метод идентификации морфологического описания качественных, количественных и псевдокачественных признаков фенотипа салата посевного и приведена типичная модель морфобиологических и хозяйственно- полезных признаков новых сортов салата ромэн для целей государственной регистрации сортов и прав на них. | Розкрито шляхи формування сортименту салату посівного новими сортами малопоширених різновидностей, такими як ромен. Висвітлено значення різновидності салату посівного var. longifolia L., науково обґрунтовано особливості основних технологічних прийомів вирощування товарної продукції салату ромен в умовах відкритого ґрунту. Адаптовано метод ідентифікації морфологічного опису якісних, кількісних і псевдоякісних ознак фенотипу салату посівного та наведено типову модель сорту салату ромен для визначення господарсько-цінних характеристик під час державної реєстрації майнових прав на сорт.

Evaluation of the genetic component values considered to be the important part of the selection process on creating hybrids of sugar beet and The aim of the study is to determine tetraploid pollinators combining ability Bilotserkovskoy breeding on yield and sugar content and the genetic determination of the productivity elements and their phenotypic manifestations in first generation hybrids of sugar beet. The methods of test crossing on the type top cross of pollen sterile lines of Uuladivsky and Ivanovsky origin and stabilized ployidnistyu tetraploid pollinators of beet sugar Belotserkovskoy selection on yielding of sugar beet tetraploid pollinators of Bilotserkovskoy breeding have been applied. A key role belongs to non additive gene effects in gene structure of characteristics variability yielding has been determined.The part of additive gene action pollinators is predominant in genetic control of top cross hybrids sugar content. The 16 hybrid combinations are differentiated by their parental components combining ability. Pollinators of 1007 ( the yield ) and 1013 ( for the sugar content) have been characterized by their valuable additive gene complexes. Perspective hybrid combinations for their further breeding study are revealed, genetic determination of productivity elements and sugar yield is defined Analysis of gene interactions in sugar beet hybrids confirms the theory of genetic balance MV Turbine | Оценка генетической ценности компонентов является важным звеном селекционного процесса создания МС-гибридов сахарной свеклы. Определено комбинационную способность тетраплоидных опылителей белоцерковской селекции по урожайности и сахаристости и генетической детерминации элементов продуктивности и их фенотипическое проявление у гибридов первого поколения сахарной свеклы. В исследовании применены методы тестерного скрещивания по типу топкросс пыльцестерильных линий уладовского и ивановского происхождения и стабилизированных по плоидности тетраплоидных опылителей сахарной свеклы белоцерковской селекции. Установлено, что в генотипической структуре изменчивости признака «урожайность» ключевая роль принадлежала неадитивным эффектам генов. В генетическом контроле сахаристости топкроссных гибридов преобладающей была доля адитивного действия генов опылителей. Дифференцированы по комбинационной способности родительские компоненты 16 гибридных комбинаций. Ценными комплексами аддитивных генов обладали опылители 1007 (по урожайности) и 1013 (по сахаристости).  Выявлены перспективные гибридные комбинации для дальнейшей их селекционной проработки, определена генетическая детерминация элементов продуктивности и сбора сахара. Анализ генных взаимодействий у гибридов свеклы сахарной подтверждает теорию генетического баланса Н.В. Турбина. | Оцінка генетичної цінності компонентів – важлива ланка селекційного процесу створення ЧС-гібридів буряку цукрового. Визначали комбінаційну здатність тетраплоїдних запилювачів білоцерківської селекції за урожайністю, цукристістю та генетичною детермінацією елементів продуктивності і їхній фенотипічний прояв у гібридів першого покоління буряку цукрового. У дослідженнях застосовували методи тестерного схрещування за типом топкрос пилкостерильних ліній уладівського й іванівського походжень та стабілізованих за плоїдністю тетраплоїдних запилювачів буряку цукрового білоцерківської селекції. Встановлено, що у генотипній структурі мінливості врожайності ключова роль належала неадитивним ефектам генів. У генетичному контролі цукристості топкросних гібридів переважаючою була частка адитивної дії генів запилювачів. Диференційовано за комбінаційною здатністю батьківські компоненти 16 гібридних комбінацій. Цінними комплексами адитивних генів характеризувалися запилювачі 1007 (за врожайністю) та 1013 (за цукристістю). Виявлено перспективні гібридні комбінації для їхнього подальшого селекційного опрацювання, визначена генетична детермінація елементів продуктивності та збору цукру. Аналіз генних взаємодій у гібридів буряку цукрового підтверджує теорію генетичного балансу М.В. Турбіна.

The article highlights summary of initial material introduction and of generation of sterile form of sugar sorghum, its ground germination capacity and viability of the seed in various fractions. This has scrutinized impact of various chemical reagents and expositions the yield of sterile and viable explants. | Показаны результаты введения исходного материала и получения стерильной культуры сорго сахарного, его полевую всхожесть и жизнеспособность семян различных сортов и фракций. Установлено, что всходы сорго сахарного на участках с посевом крупной фракции семян появляются раньше по сравнению с семенами мелких фракций. Наиболее существенная разница во времени появления всходов наблюдается между крупными и мелкими семенами в то время, как между средними и большими различие в появлении всходов менее контрастное. Стойкую жизнеспособность имеют растения, выращенные из крупных и средних фракций семян. Исследовано влияние различных химических реагентов и экспозиций на выход стерильных и жизнеспособных эксплантов. Самый высокий процент стерильных и жизнеспособных семян сорго было получено при использовании раствора 35% белизны при экспозиции 35–40 минут, что обеспечило 100% стерильных и 93,0% жизнеспособных эксплантов. Также высокий процент стерильных и жизнеспособных междоузлий сорго получено при экспозиции 35–40 минут и 0,2% раствора сулемы. | Наведено результати введення вихідного матеріалу та отримання стерильної культури сорго цукрового, його польову схожість та життєздатність насіння різних сортів та фракцій. Встановлено, що сходи сорго цукрового на ділянках із висівом крупної фракції насіння з’являються раніше порівняно з дрібним насінням. Найістотніша різниця в часі появи сходів спостерігається між великим і дрібним насінням, в той час як між середнім та великим відмінність у появі сходів менш контрастна. Стійку життєздатність мають рослини, вирощені з великих та середніх фракцій насіння. Досліджено вплив різних хімічних реагентів і експозицій на вихід стерильних і життєздатних експлантів. Найвищий відсоток стерильного та життєздатного насіння сорго було за використання розчину 35% білизни за експозиції 35–40 хвилин, що забезпечило стерильних – 100% та життєздатних – 93,0% експлантів. Найвищий відсоток стерильних і життєздатних міжвузлів сорго отримано за експозиції 35–40 хвилин та 0,2% розчину сулеми.

The article deals with performed investigation results of collection samples onions susceptibility of different eco- geographical origin to false mildew agent Peronospora destructor Berk. It is proved that the studied onion varieties and hybrids of first and second year of life are affected by false mildew annually, but with varying degrees of the disease development, depending on the infectious load, humidity and air temperature. Being carried on, investigations have shown that the disease spreading during three years in seed- plot of first year onions at the end of the vegetation season , according to the sample made 12,7–79,0 and its development – 8,0–61,7 %. False mildew has been spreading within 32,7–95,7 % and its development on natural provocative background made 25,7–88,3 % in mature growth phase of the seeds. Among the large number of studied samples, immune stable to the disease have not been identified. Chosen forms, having a relative field resistance to disease will be used in breeding programs for creating new varieties and hybrids. | Приведены результаты исследований восприимчивости коллекционных образцов лука репчатого разного эколого-географического происхождения к возбудителю пероноспороза Peronospora destructor Berk. Установлено, что образцы лука репчатого первого и второго года поражаются пероноспорозом ежегодно, но с разной степенью развития болезни, в зависимости от инфекционной нагрузки, влажности и температуры воздуха. Проведенные исследования показали, что в среднем, за три года, в коллекционном рассаднике лука первого года распространение болезни в конце вегетации составляло 12,7–79,0, а ее развитие – 8,0–61,7%, в зависимости от образца. На семенниках в фазу завязывания семян пероноспороз распространялся в пределах 32,7, а его развитие на естественно-провокационном фоне составило 25,7–8,3%. Среди большого количества изученных сортов и гибридов, иммунных к болезни не обнаружено. Выделены формы, которым свойственна относительная полевая устойчивость к болезни, и которые будут использованы в селекционных программах при создании новых сортов и гибридов. | Наведено результати досліджень сприйнятливості колекційних зразків цибулі ріпчастої різного еколого-географічного походження до збудника пероноспорозу (Peronospora destructor Berk). Встановлено, що сорти та гібриди цибулі ріпчастої першого та другого року життя уражуються пероноспорозом. Ступінь розвитку хвороби залежав від інфекційного навантаження, вологості та температури повітря. Дослідження показали, що в середньому за три роки у колекційному розсаднику цибулі першого року життя поширення хвороби припадало на кінець вегетації залежно від зразка і становило 12,7–79,0%, а її розвиток сягав 8,0–61,7%. На насінниках (фаза зав’язування насіння) пероноспороз поширювався у межах 32,7–95,7%, а його розвиток на природно-провокаційному фоні становив 25,7–88,3%. Серед великої кількості вивчених зразків імунних проти хвороби не виявлено. Виділено форми, яким властива відносна польова стійкість проти хвороби, і які будуть використані в селекційних програмах створення нових сортів і гібридів.

The example of various varieties and hybrids of sugar sorghum illustrates the summary of study on assessing varying density of plants in crops on phonological cha­racteristics of sugar sorghum plants, carbohydrate composition of sorghum juice and yield of its plants. The completed study established that one hectare of sugar sorghum, subject to varietal characteristics and varying density of plants in crop, may provide the green weight of 40.83 до 106.87 t/ha at stem juice yield of 22,27 to 56,24 t/ha, which would contain 2.31 to 6.09 t/ha of total sugars suitable for bioethanol production in at the rate of 198.25 to 501.19 dal/ha. However, despite of higher estimate of total sugars yield and bioethanol at 300 thousand plants per ha density in crop, industrial plots would preferably have plant density in crops ranging within 200...250 thousand pieces per ha. Since higher density increases dry matter content of plants, consequentially, cellulose and lignin in stems, this may create preconditions for harvest losses due to stem lod­ ging Besides, 200 thousand plants per hectare enables to reach the highest level of photosynthesis net productivity which combines high intensity of the photosynthesis with photosynthetic activity of leaf surface. | В статье на примере различных сортов и гибридов сорго сахарного приведены результаты исследований по изучению влияния различной густоты стояния растений на фенологические показатели растений сорго сахарного, углеводный состав сока сорго и на продуктивность растений. В результате проведенных исследований установлено, что с одного гектара сорго сахарного в зависимости от сортовых особенностей и различной густоты стояния растений можно гарантированно получить зеленой массы от 40,83 до 106,87 т/га. Выход сока из стеблей от 22,27 до 56,24 т/га, в котором содержится от 2,31 до 6,09 т/га общих сахаров, пригодных для получения биоэтанола в количестве 198,25–501,19 дал/га. Однако, несмотря на высокий расчетный выход общих сахаров и биоэтанола при густоте 300 тыс. растений на 1 га, целесообразно в промышленных посевах отдавать предпочтение густоте стояния растений в пределах 200–250 тыс. шт./га. Поскольку увеличение густоты приводит к повышению содержания сухого вещества в растениях соответственно и содержания целлюлозы и лигнина в стеблях, что может привести к потерям урожая за счет склонности стеблей к полеганию. Кроме того, при густоте 200 тыс. растений на гектаре достигается высокий показатель чистой продуктивности фотосинтеза, при котором высокая интенсивность процесса фотосинтеза оптимально сочетается с фотосинтетической активностью листовой поверхности. | На прикладі різних сортів та гібридів сорго цукрового, наведено результати досліджень із вивчення впливу різної густоти стояння рослин на фенологічні показники рослин сорго цукрового, вуглеводний склад соку сорго та на продуктивність рослин. У результаті проведених досліджень установлено, що з одного гектара сорго цукрового, залежно від сортових особливостей і різної густоти стояння рослин, можливо гарантовано отримати зеленої маси від 40,83 до 106,87 т/га, з виходом соку зі стебел від 22,27 до 56,24 т/га, в якому міститься від 2,31 до 6,09 т/га загальних цукрів, придатних для отримання біоетанолу у кількості 198,25–501,19 дал/га. Однак, незважаючи на найвищий розрахунковий вихід загальних цукрів та біоетанолу за густоти 300 тис. рослин на 1 гектар, доцільно в промислових посівах надавати перевагу густоті стояння рослин у межах 200...250 тис. шт./га. Оскільки вища густота призводить до підвищення вмісту сухої речовини у рослинах, відповідно й умісту целюлози та лігніну у стеблах, що може спричинити умови до втрат урожаю за рахунок схильності стебел до полягання. Крім того, за густоти 200 тисяч рослин на гектарі досягається найвищий показник чистої продуктивності фотосинтезу, при якому висока інтенсивність процесу фотосинтезу оптимально поєднується з фотосинтетичною активністю листкової поверхні.

In the article the authors show outcome of three years observation of blackcurrant varieties bred by Study Horticulture Department NULES of Ukraine for their suitabi­ lity to machine harvesting. Blackcurrant is the most common berry crop in Ukraine. When establishing intensive industrial plantations the varieties suitable for machine harvesting should be used. During 2006-2008 limited and unlimited traits of varieties bred by NULES of Ukraine suitability to combine harvesting were studied. All parameters of the examined varieties were compared against the requirements of the «ideal variety”. Simultaneous ripening of berries was observed in varieties Dochka Vorskly – 93,6%, Hovtva, Pamyaty Leonida Myhalevskoho – 92,6%. The pick off effort required to collect berries out of their clusters for all varieties but Yarynka was within acceptable range of 67...129 g. By effort applied for berries crush only Yarynka has failed to meet the necessary requirements. All the varie­ ties but Yarynka have been found suitable by growth habit of their bush (upright and semi-spread). Insufficient number fruits (6-7 pc.) in clusters for varieties Narodna and Yarynka was noted. Berries weight for all studied varieties ranged within 1.27-1.84 g, their drop-off was 3-8%, duration of harvesting period ranged from 8 to 10 days, so all the parameters of varieties suggested they were suitable for picking berries by berry harvesters. Varieties Dochka Vorskly, Universitetska, Hovtva, Pamyatna, Premiera, Narodna, Leleka and Pamyaty Leonida Myhalevskoho were selected as suitable for combine harvesting by the complex of positive parameters. | В статье приведены результаты трехлетнего изучения пригодности к механизированному способу уборки ягод сортов смородины, селекции кафедры садоводства НУБиП Украины. Черная смородина – наиболее распространенная ягодная культура в Украине. При закладке интенсивных промышленных насаждений подбирают сорта, пригодные для механизированного сбора урожая. На протяжении 2006–2008 гг. проводились исследования по изучению лимитированных и нелимитированных признаков пригодности сортов селекции НУБиП Украины к комбайновому сбору ягод. Все показатели исследуемых сортов сравнивались с требованиями идеального сорта. Одновременное созревание ягод наблюдалось у сортов Дочка Ворсклы – 93,6%, Говтва, Памяти Леонида Михалевского – 92,6%. Усилия отрыва ягод от кисти у всех сортов, кроме сорта Ярынка было 67–129 г, что находится в пределах допустимого. По усилию раздавливания ягод только сорт Ярынка не соответствует необходимым параметрам. По форме куста (прямостоячий и полуразвесистый) все сорта пригодны, за исключением сорта Ярынка. Недостаточное количество ягод в кисти (6–7 шт.) отмечено у сортов Народна и Ярынка. Масса ягоды всех исследуемых сортов колебалась в пределах 1,27–1,84 г, осыпание ягод составляет 3–8%, продолжительность уборочной спелости ягод колебалась от 8 до 10 дней – по этим показателям исследуемые сорта пригодны для сбора ягод комбайнами. По комплексу положительных показателей выделены пригодные к комбайновой уборке урожая сорта: Дочка Ворсклы, Университетская, Говтва, Памятна, Премьера, Народна, Лэлэка и Памяти Леонида Михалевского. | У статті наведено результати трирічного вивчення придатності до механізованого способу збирання ягід сортів смородини селекції кафедри садівництва НУБіП України. Чорна смородина – найпоширеніша ягідна культура в Україні. За закладання інтенсивних промислових насаджень добираються сорти, придатні для механізованого збору врожаю. Впродовж 2006–2008 рр. проводилися дослідження щодо вивчення лімітованих і нелімітованих ознак придатності сортів селекції НУБіП України до комбайнового збирання ягід. Усі показники досліджуваних сортів порівнювалися із вимогами ідеального сорту. Одночасне достигання ягід спостерігалась у сортів Дочка Ворскли – 93,6%, Говтва, Пам’яті Леоніда Михалевського – 92,6%. Зусилля для відриву ягід від грона в усіх сортів, окрім Яринка, становило 67–129 г, що знаходиться в межах допустимого. За зусиллям роздушування ягід лише сорт Яринка не відповідає необхідним параметрам. За формою куща (пряморосла та напіврозлога) всі сорти є придатними, за винятком сорту Яринка. Недостатня кількість ягід у гроні (6–7 шт.) відмічена у сортів Народна і Яринка. Маса ягоди у всіх досліджуваних сортів варіювала в межах 1,27–1,84 г, осипання ягід становить 3–8%, тривалість збиральної стиглості ягід коливалась від 8 до 10 днів – за всіма показниками сорти є придатними для збирання ягід комбайнами. За комплексом позитивних показників виділено придатні до комбайнового збирання врожаю сорти: Дочка Ворскли,  Університетська, Говтва, Пам’ятна, Прем’єра, Народна, Лелека та Пам’яті Леоніда Михалевського.