A wide range of UAV systems used for forest research requires unified approaches to data collection. The research aims to determine the optimal parameters for UAV data collection to obtain accurate information about stands, considering the cost of resources for its collection. The process of collecting remote sensing data consisted of nine combinations divided into three levels of overlap and three levels of spatial resolution (survey altitude) and changing the degree of filtering of a dense point cloud during image processing. Individual tree detectingin the stand was performed using the R programming language and the ForestTools package. The results of the assessment of the dependence of the radius of tree crowns on their height were used to set the parameters of the variable filter function for finding local maxima for Scots pine stands. Errors in the identification of treetops were estimated using the F-score. The identified heights were compared with the field data of the ground survey. The proportion of classified digital elevation model DEM in the dense point cloud was reduced from the total area of the test site using images of 4.1 cm/pix spatial resolution (150 m survey altitude). The study presents the results of assessing the impact of spatial resolution of optical images collected from UAVs and their overlap on the results of measurements of stands parameters. It is determined that a photogrammetric survey with input images with a longitudinal overlap of less than 90% is not appropriate for the study of forest areas due to the impossibility of aligning all images. The results of the assessment of tree accounting in the stand showed that it is most appropriate to use images with a spatial resolution of up to 3.3 cm/pix (120 m survey altitude), otherwise, the proportion of missed treetops increases. Reducing the spatial resolution of remote sensing data leads to an increase in errors in determining the height of individual trees, and the average heights of the experimental plots had the same trend. Given the combination of the assessed factors, it is not recommended to use images with a spatial resolution of more than 3.3 cm/pix for forestry research due to increased errors in the individual tree detection and tree height determination. The results obtained can be used to select data collection parameters for research on Scots pine stands to assess their growing stock and phytomass | Широкий спектр систем БПЛА, що застосовуються для досліджень лісів, потребують уніфікації підходів до збору даних Метою дослідження було визначення оптимальних параметрів збору даних з БПЛА для отримання точної інформації про деревостани з урахуванням витрат ресурсів на її збір. Процес збору даних дистанційної зйомки складався з дев’яти комбінацій, що розділені на три рівні перекриття та три рівні просторового розрізнення (висоти зйомки), та зміною ступеня фільтрації щільної хмари точок під час обробки зображень. Дешифрування дерев у деревостані виконано із застосуванням мови програмування R та пакету «ForestTools». Використано результати оцінювання залежності радіусу крон дерев від їхньої висоти для встановлення параметрів функції змінного фільтру пошуку локальних максимумів для деревостанів сосни звичайної. Похибки ідентифікації верхівок оцінювались із застосуванням показнику F–score. Встановлені висоти порівнювались з польовими даними наземної таксації. Частка класифікованого рельєфу у щільній хмарі точок зменшувалась від загальної площі полігону з використанням зображень просторового розрізнення 4,1 см/пікс (висота зйомки 150 м). У роботі представлено результати оцінювання впливу просторового розрізнення оптичних зображень зібраних з БПЛА та їхнього перекриття на результати визначення таксаційних показників деревостанів. Визначено, що фотограмметричну зйомку з вхідними зображеннями з повздовжнім перекриттям меншим 90 % не доцільно застосувати для дослідження лісових ділянок за рахунок неможливості вирівнювання всіх зображень. Результати оцінки обліку дерев у деревостані показали, що найбільш доцільно застосовувати зображення із просторовим розрізненням до 3,3 см/пікс (висота зйомки 120 м), в іншому випадку збільшується частка пропущених верхівок дерев. Зменшення просторового розрізнення даних дистанційної зйомки призводить до збільшення похибок у визначенні висоти окремих дерев, встановлені середні висоти дослідних ділянок мали таку ж тенденцію. Зважаючи на сукупність оцінених факторів застосування зображень із просторовим розрізненням понад 3,3 см/пікс не рекомендовано використовувати для досліджень лісових насаджень у зв’язку зі збільшення похибок дешифрування верхівок та встановлення висоти дерев. Отримані результати можна застосовувати для підбору параметрів збору даних під час досліджень деревостанів сосни звичайної, зокрема для оцінки показників їхнього запасу та фітомаси.

A wide range of UAV systems used for forest research requires unified approaches to data collection. The research aims to determine the optimal parameters for UAV data collection to obtain accurate information about stands, considering the cost of resources for its collection. The process of collecting remote sensing data consisted of nine combinations divided into three levels of overlap and three levels of spatial resolution (survey altitude) and changing the degree of filtering of a dense point cloud during image processing. Individual tree detectingin the stand was performed using the R programming language and the ForestTools package. The results of the assessment of the dependence of the radius of tree crowns on their height were used to set the parameters of the variable filter function for finding local maxima for Scots pine stands. Errors in the identification of treetops were estimated using the F-score. The identified heights were compared with the field data of the ground survey. The proportion of classified digital elevation model DEM in the dense point cloud was reduced from the total area of the test site using images of 4.1 cm/pix spatial resolution (150 m survey altitude). The study presents the results of assessing the impact of spatial resolution of optical images collected from UAVs and their overlap on the results of measurements of stands parameters. It is determined that a photogrammetric survey with input images with a longitudinal overlap of less than 90% is not appropriate for the study of forest areas due to the impossibility of aligning all images. The results of the assessment of tree accounting in the stand showed that it is most appropriate to use images with a spatial resolution of up to 3.3 cm/pix (120 m survey altitude), otherwise, the proportion of missed treetops increases. Reducing the spatial resolution of remote sensing data leads to an increase in errors in determining the height of individual trees, and the average heights of the experimental plots had the same trend. Given the combination of the assessed factors, it is not recommended to use images with a spatial resolution of more than 3.3 cm/pix for forestry research due to increased errors in the individual tree detection and tree height determination. The results obtained can be used to select data collection parameters for research on Scots pine stands to assess their growing stock and phytomass

An important area of research in the context of ensuring the sustainable development of urban ecosystems is the development of theoretical and applied aspects of the possibilities of obtaining information about the ecosystem usefulness of green spaces. The concept of evaluating and paying for eco-services that produce trees and shrubs for the environment and society is characterised by substantial international interest. In this context, it is important to analyse modern tools and techniques that can adequately determine and evaluate the amount of ecosystem services, which was the main goal of the study. In this paper, the possibility of using the i-Tree Eco tools for quantitative and cost determination of the volume of ecosystem services created by park spaces in the green space inventory process is tested. For this purpose, on the example of the prefix part of the Rayivskyy landscape park of the Ternopil region, the measurement of biometric and sanitary indicators of trees during their inventory was conducted, a number of ecosystem services of plants were determined (reduction of pollutants, absorption and sequestration of carbon, oxygen production, and regulation of avoided runoff), the replacement cost of trees was established, the data obtained were analysed, the interpretation of the information received in the form of an interactive electronic map was performed, and the advantages and disadvantages of this process were determined. The study showed that the cost of ecosystem services (in the context of the indicators under study) for the attached part of the Rayivskyy landscape park is 81894 UAH (€3044) per year, and the total replacement cost of the examined plantings is 4486,464 thousand UAH (€166,783). The monetised expression of the ecosystem utility of this plantation creates conditions for improving the understanding of the value of the phytocenosis for urban landscapes. The practical value of the study is the possibility of using its results to improve and increase the information content of the green space inventory process, by obtaining information about ecosystem services of trees in quantitative and cost terms to increase the validity of decisions in the field of nature management | Важливим напрямком досліджень у контексті забезпечення сталого розвитку урбоекосистем є опрацювання теоретичних та прикладних аспектів можливостей одержання інформації про екосистемну корисність зелених насаджень. Концепція оцінювання та оплати екопослуг, які продукують дерева та кущі для довкілля та суспільства характеризується значним міжнародним інтересом. У цьому контексті важливим є аналіз сучасного інструментарію та методик, які здатні адекватно визначати та оцінювати обсяги екосистемних послуг, що і стало головною метою дослідження. У цій роботі проведено апробацію можливості залучення інструментарію i-Tree Eco для кількісного та вартісного визначення обсягів створюваних парковими насадженнями екосистемних послуг до процесу інвентаризації зелених насаджень. Для цього, на прикладі приставкової частини Раївського парку Тернопільської області, проведено вимірювання біометричних та санітарних показників дерев під час їх інвентаризації, визначено ряд екосистемних послуг рослин (зменшення обсягів забруднюючих речовин, поглинання та секвестрація вуглецю, продукування кисню та регулювання поверхневого водного стоку), встановлено відновну вартість дерев, проаналізовано отримані дані, виконано інтерпретацію отриманої інформації у вигляді інтерактивної електронної карти а також визначено переваги і недоліки цього процесу. Проведене дослідження засвідчило, що вартість екосистемних послуг (у розрізі досліджених показників) для приставкової частини Раївського парку складає 81894 грн (€3044) на рік, а загальну відновну вартість дослідженого насадження становить 4486,464 тис. грн. (€166,783). Монетизований вираз екосистемної корисності цього насадження створює умови для покращення розуміння цінності фітоценозу для урболандшафтів. Практичною цінністю дослідження є можливість використання результатів для удосконалення та підвищення інформативності процесу інвентаризації зелених насаджень, шляхом одержання інформації про екосистемні послуги дерев у кількісному та вартісному виразі з метою підвищення обґрунтованості рішень у сфері природокористування

An important area of research in the context of ensuring the sustainable development of urban ecosystems is the development of theoretical and applied aspects of the possibilities of obtaining information about the ecosystem usefulness of green spaces. The concept of evaluating and paying for eco-services that produce trees and shrubs for the environment and society is characterised by substantial international interest. In this context, it is important to analyse modern tools and techniques that can adequately determine and evaluate the amount of ecosystem services, which was the main goal of the study. In this paper, the possibility of using the i-Tree Eco tools for quantitative and cost determination of the volume of ecosystem services created by park spaces in the green space inventory process is tested. For this purpose, on the example of the prefix part of the Rayivskyy landscape park of the Ternopil region, the measurement of biometric and sanitary indicators of trees during their inventory was conducted, a number of ecosystem services of plants were determined (reduction of pollutants, absorption and sequestration of carbon, oxygen production, and regulation of avoided runoff), the replacement cost of trees was established, the data obtained were analysed, the interpretation of the information received in the form of an interactive electronic map was performed, and the advantages and disadvantages of this process were determined. The study showed that the cost of ecosystem services (in the context of the indicators under study) for the attached part of the Rayivskyy landscape park is 81894 UAH (€3044) per year, and the total replacement cost of the examined plantings is 4486,464 thousand UAH (€166,783). The monetised expression of the ecosystem utility of this plantation creates conditions for improving the understanding of the value of the phytocenosis for urban landscapes. The practical value of the study is the possibility of using its results to improve and increase the information content of the green space inventory process, by obtaining information about ecosystem services of trees in quantitative and cost terms to increase the validity of decisions in the field of nature management

It is necessary to ensure the protection of the adhesive-bonded wood structures from the effects of temperature and humidity loads to improve their performance characteristics and increase the service life – this determines the relevance of this study. The purpose of the study is to examine, using a long-term method, the strength of thermoplastic adhesive-bonded joints of thermally modified ash wood and unmodified pine wood. The data were subjected to statistical processing and analysis. The experimental samples for the studies were prepared according to the proposed methodology in production conditions according to the existing technological process. The studies continued for two years, with periodic inspection of the samples and recording of the changes that occurred during the experiments. Regularly, every three months of the study, part of the samples was removed from the stand and tested to determine the change in strength. Methods were selected and described for conducting long-term experimental studies to determine the strength of adhesive joints of thermally modified ash wood and unmodified pine wood glued with polyvinyl acetate-based adhesives with durability class D4. Based on the study results, it was identified that the average strength of control samples of the thermally modified ash wood and unmodified pine wood was 7.12 MPa, and after two years of long-term testing, it decreased to 5.13 MPa (27.9%). In addition, it was identified that the operation of such adhesive-bonded joints in natural conditions depends on the cyclic temperature-and-humidity load. Namely, in the summer-autumn period, the strength decreases, while in the winter-spring period, it remains unchanged, and in some cases, increases. The obtained results are of great practical importance, since such adhesive-bonded structures, can be used for the manufacture of joinery and building products, which will improve their performance characteristics and increase their service life | Для покращення експлуатаційних властивостей та підвищення довговічності клейовим деревинним конструкціям необхідно забезпечити їх захист від дії впливу температурно-вологісних навантажень, що і зумовлює актуальність цього дослідження. Метою роботи було дослідження міцності термопластичних клейових з’єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої за тривалим методом. Дані піддавались статистичній обробці та аналізу. Експериментальні зразки для дослідження були підготовлені згідно з запропонованою методикою у виробничих умовах відповідно до існуючого технологічного процесу. Дослідження тривали протягом двох років з періодичним оглядом зразків та фіксацією змін, які проходили під час випробувань. Регулярно після кожних трьох місяців досліджень частину зразків знімали зі стенду і проводили випробування для визначення зміни міцності. Підібрано та описано методику проведення тривалих експериментальних досліджень з визначення міцності клейових з’єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, клеями на основі полівінілацетату із класом довговічності D4. За результатами досліджень встановлено, що середня міцність контрольних зразків термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої становила 7,12 МПа, а після двох років тривалих випробувань зменшилась до 5,13 МПа (27,9 %). Крім того встановлено, що експлуатація таких клейових з’єднань у природних умовах залежить від циклічного температурно-вологісного навантаження. А саме, у літньо-осінній період міцність зменшується, а зимово-весняний залишається незмінною а в деяких випадках і підвищується. Отримані результати досліджень мають важливе практичне значення, оскільки такі клейові конструкції, можуть використовуватись для виготовлення столярно-будівельних виробів, що дозволить підвищити їх експлуатаційні характеристики та збільшити довговічність

It is necessary to ensure the protection of the adhesive-bonded wood structures from the effects of temperature and humidity loads to improve their performance characteristics and increase the service life – this determines the relevance of this study. The purpose of the study is to examine, using a long-term method, the strength of thermoplastic adhesive-bonded joints of thermally modified ash wood and unmodified pine wood. The data were subjected to statistical processing and analysis. The experimental samples for the studies were prepared according to the proposed methodology in production conditions according to the existing technological process. The studies continued for two years, with periodic inspection of the samples and recording of the changes that occurred during the experiments. Regularly, every three months of the study, part of the samples was removed from the stand and tested to determine the change in strength. Methods were selected and described for conducting long-term experimental studies to determine the strength of adhesive joints of thermally modified ash wood and unmodified pine wood glued with polyvinyl acetate-based adhesives with durability class D4. Based on the study results, it was identified that the average strength of control samples of the thermally modified ash wood and unmodified pine wood was 7.12 MPa, and after two years of long-term testing, it decreased to 5.13 MPa (27.9%). In addition, it was identified that the operation of such adhesive-bonded joints in natural conditions depends on the cyclic temperature-and-humidity load. Namely, in the summer-autumn period, the strength decreases, while in the winter-spring period, it remains unchanged, and in some cases, increases. The obtained results are of great practical importance, since such adhesive-bonded structures, can be used for the manufacture of joinery and building products, which will improve their performance characteristics and increase their service life

Due to the transition of Ukraine in 2019 to new regulatory documents on standardisation regarding the classification of round timber by quality classes, it became necessary to develop standards for evaluating volumes in accordance with the new requirements. The purpose of the study was to develop a mathematical model of the forming stem of Scots pine for trees of two groups of diameters. The study is based on the use of empirical material collected in different years by researchers of the Department of forest taxation and forest management of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, which is 583 model pine trees. The Kozak model was use as the basic model for modelling the forming Scots pine. A mixed effect model was calibrated to characterise the variability in the tree stem shape of Scots pine. Parameters for the role of random effects were selected based on their coefficients of variation using the bootstrap process. Data were grouped into two groups of diameters by analysing modelling residues and evaluating the quality of models based on the use of the Akaike information criterion (AIC). By dividing the data array into two groups of thickness degrees and developing models of the creator for each of the groups separately, a decrease in the indicator of the Akaike information criterion (AIC) was achieved to the level of AIC=7433.02 for a group (8-28 cm) and AIC=13154.67 for the group (32-76 cm), which increased the accuracy of the developed models. Enabling random effect parameters in model by A. Kozak for the developed mathematical equations allowed more accurately describing the variability of the tree stem of Scots pine. The obtained models give a clear and fairly accurate prediction of the determination of tree stem diameters along the entire length. The use of the developed models can serve as a basis for improving forest traction standards for estimating the volume of tree stem in the process of forestry production and predicting the yield of roundwood volumes by quality classes | У зв’язку з переходом України в 2019 році на нові нормативні документи зі стандартизації щодо класифікації круглих лісоматеріалів за класами якості постала необхідність в розробці нормативів оцінювання об’ємів відповідно до нових вимог. Метою статті було розроблення математичної моделі твірної стовбура сосни звичайної для дерев двох груп діаметрів. Робота базується на використанні емпіричного матеріалу, зібраного в різні роки науковцями кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, який становить 583 модельних дерева сосни звичайної. Як базову для моделювання твірної сосни звичайної було використано модель Козака. Для характеристики мінливості форми стовбурів сосни звичайної проведено калібрування моделі змішаного ефекту. Параметри на роль випадково ефекту відбиралися на основі їх коефіцієнтів варіації за допомогою процесу початкового завантаження (метод bootstrap). Групування даних на дві групи діаметрів проводилося за рахунок аналізу залишків моделювання та оцінювання якості моделей здійснювалось на основі використання інформаційного критерію Акаіке (AIC). За рахунок поділу масиву даних на дві групи ступенів товщини і розроблення моделей твірної для кожної з груп окремо досягнуто зниження показника інформаційного критерію Акаіке (AIC) до рівня AIC=7433,02 для групи (8–28 см) та AIC=13154,67 для групи (32–76см), що підвищило точність розроблених моделей. Включення параметрів випадкового ефекту в модель А. Козак для розроблених математичних рівнянь дозволило більш точно описати мінливість деревного стовбура сосни звичайної. Отримані моделі дають чітке і достатньо точне передбачення визначення діаметрів стовбура по всій довжині. Використання розроблених моделей може бути базисом для удосконалення лісотаксаційних нормативів для оцінювання об’ємів стовбурів дерев у процесі лісогосподарського виробництва та прогнозування виходу об’ємів круглих лісоматеріалів за класами якості

Due to the transition of Ukraine in 2019 to new regulatory documents on standardisation regarding the classification of round timber by quality classes, it became necessary to develop standards for evaluating volumes in accordance with the new requirements. The purpose of the study was to develop a mathematical model of the forming stem of Scots pine for trees of two groups of diameters. The study is based on the use of empirical material collected in different years by researchers of the Department of forest taxation and forest management of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, which is 583 model pine trees. The Kozak model was use as the basic model for modelling the forming Scots pine. A mixed effect model was calibrated to characterise the variability in the tree stem shape of Scots pine. Parameters for the role of random effects were selected based on their coefficients of variation using the bootstrap process. Data were grouped into two groups of diameters by analysing modelling residues and evaluating the quality of models based on the use of the Akaike information criterion (AIC). By dividing the data array into two groups of thickness degrees and developing models of the creator for each of the groups separately, a decrease in the indicator of the Akaike information criterion (AIC) was achieved to the level of AIC=7433.02 for a group (8-28 cm) and AIC=13154.67 for the group (32-76 cm), which increased the accuracy of the developed models. Enabling random effect parameters in model by A. Kozak for the developed mathematical equations allowed more accurately describing the variability of the tree stem of Scots pine. The obtained models give a clear and fairly accurate prediction of the determination of tree stem diameters along the entire length. The use of the developed models can serve as a basis for improving forest traction standards for estimating the volume of tree stem in the process of forestry production and predicting the yield of roundwood volumes by quality classes

The relevance of the study is related to the need to determine the current state of windbreaks as a component of the forest-agrarian landscape of a particular region. The purpose of the study is to conduct a comprehensive assessment of windbreaks. During the study, data from remote sensing of the Earth using satellite imagery was utilised, which allowed for determining field parameters, the placement of the windbreak system, and their characteristics. Forest inventory works were conducted using commonly accepted methods in forest mensuration, with adjustments made specifically for windbreaks. The quality class of windbreaks was determined based on the percentage of healthy trees out of the total number, and the sanitary condition index was calculated according to established categories. The analysis of the obtained data clearly shows a decline in the quality sequence of common oak from 9 to 3 units within the plantations. The windbreaks were created using the method of oak nest planting, with oak nests placed at a spacing of 5.0×3.0 m and a total windbreak width of 15.0 m. Two additional rows of companion trees were introduced in the wide 5-metre alleys, and companion and shrub species were added within the nest rows. The analysis of the characteristics of windbreaks showed that they have protective heights ranging from 19.6 m to 23.4 m and provide reliable protection for adjacent agricultural fields. Based on the range of effective protective effects of windbreaks, it can be noted that the calculated indicators provide protection with a reliable safety margin of up to 17%. If there is a need to create new windbreaks using the nest planting method in the future, a more efficient scheme is proposed, which involves placing companion tree species in the outer rows to prevent the crowns of the inner rows from spreading towards the field. As a result of the obtained findings, it became possible to conduct a comprehensive expert assessment of the state of windbreaks according to the following criteria: forestry and inventory parameters, meliorative properties, and the sanitary condition index | Актуальність дослідження пов’язана із необхідністю визначення сучасного стану полезахисних лісових смуг, як складової лісоаграрного ландшафту конкретного регіону. Мета роботи полягала у проведенні комплексної оцінки полезахисних лісових насаджень. Під час досліджень використані дані дистанційного зондування землі за космічними знімками, що надало можливість визначити параметри полів, розміщення системи полезахисних лісових смуг і їхні параметри. Лісотаксаційні роботи виконувалися за загальноприйнятими у лісовій таксації методиками з уточненнями для смугових насаджень. Клас якості полезахисних смуг визначали за відсотком здорових дерев від загальної їх кількості, а індекс санітарного стану розраховували відповідно встановлених категорій. На підставі аналізу отриманих даних чітко прослідковується спадна послідовність дуба звичайного від 9 до 3 одиниць у складі насаджень. Полезахисні смуги створювалися за типом дубових гніздових із розміщенням гнізд дуба 5,0 х 3,0 м і загальною шириною смуги 15,0 м. У широкі 5-метрові міжряддя додатково вводилися два ряди супутніх, а в ряди гнізд – супутні та чагарникові види рослин. Аналіз характеристики смугових насаджень показав, що вони мають захисні висоти від 19,6 м до 23,4 м та створюють надійний захист прилеглих польових угідь. Виходячи із дальності ефективного захисного впливу лісосмуг можна відмітити, що розрахункові показники забезпечують захист з надійним запасом міцності до 17 %. За необхідності створення нових лісових смуг гніздовим способом на перспективу пропонується використання ефективнішої схеми, особливості якої полягають у розміщенні супутніх деревних видів у крайніх рядах з метою запобігання розростанню крон узлісних рядів у сторону поля. Завдяки отриманим результатам виникла можливість провести комплексну експертну оцінку стану полезахисних лісових смуг за такими критеріями: лісівничо-таксаційні параметри, меліоративні властивості та індекс санітарного стану

The relevance of the study is related to the need to determine the current state of windbreaks as a component of the forest-agrarian landscape of a particular region. The purpose of the study is to conduct a comprehensive assessment of windbreaks. During the study, data from remote sensing of the Earth using satellite imagery was utilised, which allowed for determining field parameters, the placement of the windbreak system, and their characteristics. Forest inventory works were conducted using commonly accepted methods in forest mensuration, with adjustments made specifically for windbreaks. The quality class of windbreaks was determined based on the percentage of healthy trees out of the total number, and the sanitary condition index was calculated according to established categories. The analysis of the obtained data clearly shows a decline in the quality sequence of common oak from 9 to 3 units within the plantations. The windbreaks were created using the method of oak nest planting, with oak nests placed at a spacing of 5.0×3.0 m and a total windbreak width of 15.0 m. Two additional rows of companion trees were introduced in the wide 5-metre alleys, and companion and shrub species were added within the nest rows. The analysis of the characteristics of windbreaks showed that they have protective heights ranging from 19.6 m to 23.4 m and provide reliable protection for adjacent agricultural fields. Based on the range of effective protective effects of windbreaks, it can be noted that the calculated indicators provide protection with a reliable safety margin of up to 17%. If there is a need to create new windbreaks using the nest planting method in the future, a more efficient scheme is proposed, which involves placing companion tree species in the outer rows to prevent the crowns of the inner rows from spreading towards the field. As a result of the obtained findings, it became possible to conduct a comprehensive expert assessment of the state of windbreaks according to the following criteria: forestry and inventory parameters, meliorative properties, and the sanitary condition index

The economic value and biological stability of common oak stands (Quercus robur L.), grown from acorns is substantially higher in comparison with plantings of undergrowth origin. Therefore, the cultivation of acorn oak stands is relevant and promising, especially where there is no natural restoration of oak. The purpose of the study was the improvement of seed production technology and cultivation of high-quality planting material of common oak seeds with various methods of winter storage to expand the area of oak forests. In the course of the study, forest-cultural (determination of quality indicators of acorns, planting material, and forest cultures), biometric (determination of growth indicators and mass of planting material), and classical statistical research methods were used. The study was conducted on the territory of the forest fund of the Hertsaevsky state special Forestry and Kuzmynsky Forestry branches of “Chernivtsi Forestry” of the state specialised economic enterprise “Forests of Ukraine”. It is shown that each of the winter storing methods of acorns of common oak has its own advantages and disadvantages, which are more or less manifested in different methods of cultivation. As a result of comparing the influence of different cultivation methods on the development of common oak plants grown from seeds stored in a trench method, it was determined that the best growth parameters of the aboveground part of plants were observed when using the larding method. However, the least intensive development of the root system was observed when growing oak with a closed root system. It was found that the weighted average biometric indicators of the growth processes of common oak plants grown from seeds that were stored in tap water were the highest when growing acorns by larding. It is proved that the experimental plants of common oak grown from seeds that were stored in a cellar with sand lagged behind in the development of the aboveground part when grown by a landing method. It was established that the root system developed worse when growing plants with an open root system. The proposed acorn storage technology can be applied to improve the efficiency and quality of reproduction of oak stands by forestry enterprises in Ukraine | Господарська цінність та біологічна стійкість насаджень дуба звичайного (Quercus robur L.), вирощених із жолудів є вагомо вищою у порівнянні із насадженнями порослевого походження. Тому, актуальним та перспективним є вирощування дубових насаджень із жолудів, особливо там, де відсутнє природне відновлення дуба. Метою дослідження було удосконалення технології насінництва та вирощування високоякісного садивного матеріалу дуба звичайного насінням при різних способах зимового зберігання для розширення площ дубових лісів. Під час наукового дослідження використано лісокультурні (встановлення показників якості жолудів, садивного матеріалу та лісових культур), біометричні (визначення показників росту та маси садивного матеріалу), та класичні статистичні методи дослідження. Дослідження проводили на території лісового фонду Герцаївського держспецлісництва та Кузьмінського лісництва філії «Чернівецьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України. Показано, що кожен із зимових способів зберігання жолудів дуба звичайного має свої переваги і недоліки, які у більшій чи меншій ступені проявляються при різних методах вирощування. В результаті порівняння впливу різних методів вирощування на розвиток рослин дуба звичайного, вирощеного із насіння, що зберігалося траншейним способом, було встановлено, що найкращі ростові параметри надземної частини рослин спостерігалися при використанні методу шпигування. Проте, найменш інтенсивний розвиток кореневої системи спостерігався при вирощуванні дуба з закритою кореневою системою. Виявлено, що середньозважені біометричні показники ростових процесів рослин дуба звичайного, вирощеного із насіння, яке зберігалося у проточній воді, були найвищими при вирощуванні методом шпигування жолудів. Доведено, що дослідні рослини дуба звичайного, вирощеного із насіння, яке зберігалося у погребі із піском відставали у розвитку надземної частини при вирощуванні методом шпигування. З’ясовано, що коренева система розвивалась найгірше при вирощуванні рослин із відкритою кореневою системою. Запропонована технологія зберігання жолудів може бути застосована для підвищення ефективності та якості відтворення дубових насаджень лісогосподарськими підприємствами України

The economic value and biological stability of common oak stands (Quercus robur L.), grown from acorns is substantially higher in comparison with plantings of undergrowth origin. Therefore, the cultivation of acorn oak stands is relevant and promising, especially where there is no natural restoration of oak. The purpose of the study was the improvement of seed production technology and cultivation of high-quality planting material of common oak seeds with various methods of winter storage to expand the area of oak forests. In the course of the study, forest-cultural (determination of quality indicators of acorns, planting material, and forest cultures), biometric (determination of growth indicators and mass of planting material), and classical statistical research methods were used. The study was conducted on the territory of the forest fund of the Hertsaevsky state special Forestry and Kuzmynsky Forestry branches of “Chernivtsi Forestry” of the state specialised economic enterprise “Forests of Ukraine”. It is shown that each of the winter storing methods of acorns of common oak has its own advantages and disadvantages, which are more or less manifested in different methods of cultivation. As a result of comparing the influence of different cultivation methods on the development of common oak plants grown from seeds stored in a trench method, it was determined that the best growth parameters of the aboveground part of plants were observed when using the larding method. However, the least intensive development of the root system was observed when growing oak with a closed root system. It was found that the weighted average biometric indicators of the growth processes of common oak plants grown from seeds that were stored in tap water were the highest when growing acorns by larding. It is proved that the experimental plants of common oak grown from seeds that were stored in a cellar with sand lagged behind in the development of the aboveground part when grown by a landing method. It was established that the root system developed worse when growing plants with an open root system. The proposed acorn storage technology can be applied to improve the efficiency and quality of reproduction of oak stands by forestry enterprises in Ukraine

Climate changes actualise the need for the transition of Ukraine’s agricultural business to agroforestry systems not only in the steppe but also in the northern regions of the country. The purpose of the study is to examine the features of creating protective stands of Walnut (Juglans regia L.) and Poplars (Populus × euramericana) in Polissya and in the Forest-Steppe of Ukraine. Experimental plantings of Walnut were created by one-year-old seedlings on sod-podzolic sandy loam soils of Zhytomyr Polissya and on carbonate soils of the Western Forest-Steppe, and the analysis of the survival rate of Poplar plantings was conducted on chernozems of the Right-Bank Forest-Steppe. It was established that on sod-podzolic soils, five-year-old plants of Walnut had an average height of 91.8 cm. At the age of 4, some of them bore fruit. The fruit-bearing trees had higher indicators of average height of 13.4% and a diameter of 71.5% compared to the rest. On carbonate soils, the trees showed substantially better growth in height, which is explained by the calciphile nature of the nut. It is determined that an effective way to increase the survival rate of one-year-old seedlings of Poplar varieties Dorskamp, Robusta and I-45/51 is to plant them without trunks. In all the examined varieties, during the first two years, the highest survival rate of seedlings was in the variant without a trunk – from 57.0 to 68.9%, while in seedlings with a trunk – from 50.3% to 68.1%. In 2022, due to irrigation, the survival rate ranged from 74.4% to 88.9%. The average height was mostly also higher in plants that grew from seedlings without a trunk. It was the largest in plants of the Dorskamp clone – 188.6 to 209.3 cm. In uncut plants of this variety, it ranged from 174.0 to 197.2 cm. The practical importance of the study lies in the possibility of developing new forms of Walnut and Poplar and improving technologies for creating forest lands with their involvement, which can be used in Polissya and Forest-Steppe conditions | Кліматичні зміни актуалізують необхідність переходу аграрного бізнесу України до агролісівничих систем не тільки у степових, а й у північних регіонах країни. Мета досліджень – вивчення особливостей створення полезахисних насаджень волоського горіха (Juglans regia L.) та тополі (Populus × euramericana) на Поліссі та в Лісостепу України. Дослідні насадження швидкоплідного горіха створені однорічними сіянцями на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Житомирського Полісся та на карбонатних ґрунтах Західного Лісостепу, а дослідження приживлюваності живцевих саджанців тополі виконувались на чорноземах Правобережного Лісостепу. Встановлено, що на дерново-підзолистих ґрунтах п’ятирічні рослини скороплідного гріха волоського мали середню висоту 91,8 см. У віці 4 роки деякі з них заплодоносили. Плодоносні деревця мали на 13,4 % більшу середню висоту і на 71,5 % більший діаметр, порівняно з рештою. На карбонатних ґрунтах горіхи відзначалися значно кращим ростом за висотою, що пояснюється кальцієфільністю горіха. Визначено, що ефективним способом підвищення показників приживлюваності однорічних живцевих саджанців сортів тополі 'Dorskamp', 'Robusta' та 'І-45/51' є їх висаджування без стовбурів. У всіх досліджуваних сортів протягом перших двох років вища приживлюваність саджанців була у варіанті без стовбура – від 57,0 до 68,9 %, тоді як у саджанців зі стовбуром – від 50,3 % до 68,1 %. У 2022 р., завдяки проведеному поливу, приживлюваність становила від 74, 4% до 88,9 %. Середня висота переважно теж була вищою у рослин, що виросли із саджанців без стовбура. Найбільшою вона виявилася у рослин клону 'Dorskamp' – 188,6 до 209,3 см. У необрізаних рослин цього сорту вона становила від 174,0 до197,2 см. Практичне значення дослідження полягає в можливості виведення нових форм горіха і тополі та удосконалення технологій створення лісопольових угідь за їх участі, які можуть бути використані в умовах Полісся і Лісостепу

Climate changes actualise the need for the transition of Ukraine’s agricultural business to agroforestry systems not only in the steppe but also in the northern regions of the country. The purpose of the study is to examine the features of creating protective stands of Walnut (Juglans regia L.) and Poplars (Populus × euramericana) in Polissya and in the Forest-Steppe of Ukraine. Experimental plantings of Walnut were created by one-year-old seedlings on sod-podzolic sandy loam soils of Zhytomyr Polissya and on carbonate soils of the Western Forest-Steppe, and the analysis of the survival rate of Poplar plantings was conducted on chernozems of the Right-Bank Forest-Steppe. It was established that on sod-podzolic soils, five-year-old plants of Walnut had an average height of 91.8 cm. At the age of 4, some of them bore fruit. The fruit-bearing trees had higher indicators of average height of 13.4% and a diameter of 71.5% compared to the rest. On carbonate soils, the trees showed substantially better growth in height, which is explained by the calciphile nature of the nut. It is determined that an effective way to increase the survival rate of one-year-old seedlings of Poplar varieties Dorskamp, Robusta and I-45/51 is to plant them without trunks. In all the examined varieties, during the first two years, the highest survival rate of seedlings was in the variant without a trunk – from 57.0 to 68.9%, while in seedlings with a trunk – from 50.3% to 68.1%. In 2022, due to irrigation, the survival rate ranged from 74.4% to 88.9%. The average height was mostly also higher in plants that grew from seedlings without a trunk. It was the largest in plants of the Dorskamp clone – 188.6 to 209.3 cm. In uncut plants of this variety, it ranged from 174.0 to 197.2 cm. The practical importance of the study lies in the possibility of developing new forms of Walnut and Poplar and improving technologies for creating forest lands with their involvement, which can be used in Polissya and Forest-Steppe conditions

An important task for Ukrainian foresters is to adapt forests to climate change and ensure sustainable forest management. One key measure for achieving this goal is the natural regeneration of tree species, which contributes to the biological resilience of forest stands. The purpose of this study is to assess the impact of different methods of main use fellings on the natural regeneration process of tree species in oak forests. The study was conducted within the territory of the Stradch Forestry Educational and Production Complex of the Ukrainian National Forestry University. Data on the quantity and height of oak seedlings and saplings, and other tree species, were collected through observation after various methods of main use fellings were applied in oak forests. An analytical method was applied to detect patterns and differences in quantitative and qualitative indicators of young trees of different species in sample plots. Statistical data analysis was employed to establish relationships and draw conclusions based on numerical data. Different success rates of natural regeneration of tree species were identified on plots subjected to various methods of main use fellings. Positive dynamics in the quantity of seedlings and saplings were observed due to first intervention of the uniform shelterwood felling, ranging from unsatisfactory to good levels. It is recognised that the distribution of seedlings and saplings of all tree species was uneven across the area. Hornbeam has the highest frequency of occurrence – 75.6%. Tree species like Scots pine, European birch, and goat willow exhibited occurrence frequencies ranging from 30.8% to 39.7%. In general, in all the studied areas, the undergrowth of tree species was dominated by a small fraction up to 20 cm of height. To ensure the prevalence of pedunculate oak in naturally formed young stands, silvicultural care for its saplings is necessary on all plots. The obtained results provide a basis for developing scientifically grounded forest management measures aimed at increasing the quantity and quality of valuable tree species’ saplings, particularly pedunculate oak | Важливим завданням лісівників України є адаптація лісів до змін клімату та забезпечення сталого лісового господарства. Одним із ключових заходів для цього є природне поновлення деревних видів, яке сприяє підвишенню біологічної стійкості деревостанів. Метою дослідження була оцінка впливу способів рубок головного користування у дубових лісах на процес природного поновлення деревних видів. Дослідження проводилося на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України. За допомогою методу спостереження було проведено збір даних щодо кількості та висоти самосіву і підросту дуба звичайного та інших деревних видів після різних способів рубок головного користування в дубових лісах. Метод аналізу був застосований для виявлення залежностей та відмінностей між кількісними та якісними показниками молодих особин різних деревних видів на пробних площах. За допомогою статистичної обробки даних було встановлено зв’язки та зроблені висновки на основі числових даних. На ділянках з різними способами рубок головного користування було виявлено різну успішність природного поновлення деревних видів. Внаслідок першого прийому рівномірно-поступової рубки спостерігалася позитивна динаміка кількості самосіву та підросту від незадовільного до доброго рівня. Встановлено, що самосів і підріст всіх деревних видів характеризувався нерівномірним поширенням на площі. Найбільшу частоту трапляння має граб звичайний – 75,6 %. Такі види як сосна звичайна, береза повисла та верба козяча мають частоту трапляння в межах від 30,8 до 39,7 %. Загалом на всіх досліджених ділянках у складі підросту деревних видів переважала дрібна фракція висотою до 20 см. Для забезпечення переваги дуба звичайного в складі природно сформованого молодого деревостану на всіх ділянках потрібно провести лісівничий догляд за його підростом. Результати дослідження дають підстави для розробки науково обґрунтованих лісогосподарських заходів з метою підвищення кількості та якості підросту цінних деревних видів, зокрема дуба звичайного

An important task for Ukrainian foresters is to adapt forests to climate change and ensure sustainable forest management. One key measure for achieving this goal is the natural regeneration of tree species, which contributes to the biological resilience of forest stands. The purpose of this study is to assess the impact of different methods of main use fellings on the natural regeneration process of tree species in oak forests. The study was conducted within the territory of the Stradch Forestry Educational and Production Complex of the Ukrainian National Forestry University. Data on the quantity and height of oak seedlings and saplings, and other tree species, were collected through observation after various methods of main use fellings were applied in oak forests. An analytical method was applied to detect patterns and differences in quantitative and qualitative indicators of young trees of different species in sample plots. Statistical data analysis was employed to establish relationships and draw conclusions based on numerical data. Different success rates of natural regeneration of tree species were identified on plots subjected to various methods of main use fellings. Positive dynamics in the quantity of seedlings and saplings were observed due to first intervention of the uniform shelterwood felling, ranging from unsatisfactory to good levels. It is recognised that the distribution of seedlings and saplings of all tree species was uneven across the area. Hornbeam has the highest frequency of occurrence – 75.6%. Tree species like Scots pine, European birch, and goat willow exhibited occurrence frequencies ranging from 30.8% to 39.7%. In general, in all the studied areas, the undergrowth of tree species was dominated by a small fraction up to 20 cm of height. To ensure the prevalence of pedunculate oak in naturally formed young stands, silvicultural care for its saplings is necessary on all plots. The obtained results provide a basis for developing scientifically grounded forest management measures aimed at increasing the quantity and quality of valuable tree species’ saplings, particularly pedunculate oak

The main prerequisite for this study is the use of forest resources corresponding to the principles of sustainable forest management. The purpose of this study is to figure out the growth characteristics of pine stands and their physiological response to adverse factors. The experimental material (cores) was selected from pine forests of Ukrainian Polissia using Haglöf increment borer at breast height of 1.3 m. The number of annual rings and the parameters of radial increment were found using the ImageJ software. The result was a tree-ring chronology of sample trees. Statistical analysis of the experimental data proved that the radial increment variability decreases with age, and it ranges within 0.99-2.78 mm. The average radial increment value in the data set under study is 1.79 mm. The average number of annual rings of Scots pine (Pinus sylvestris L.) trees is 80: the minimum is 61, the maximum is 92. The correlation analysis of experimental data proved that the pairwise correlation coefficients of radial increment (-0.54) and current increment by diameter (-0.53) have an inverse relationship with the age of trees, and diameter at breast height with age – a direct relationship (0.87). The developed mathematical models of the dynamics of the width of the annual ring, the diameter at breast height and the current increment by diameter allow estimating the growth characteristics of Scots pine trees throughout their life. The obtained results were compared with the growth tables of fully stocked (at a relative stocking of 1.0) stands. The adequacy test of the developed mathematical models proved the accuracy of the given patterns and is as follows: for the width dynamics of the annual ring – 0.46; the diameter at breast height – 0.78, and the percentage of current increment by diameter – 0.51. Based on standardisation of individual chronologies by calculating sensitivity coefficients, no significant physiological response was established. Accordingly, the impact of short-term stress reactions is insignificant. The maximum resistance of pine stands to adverse environmental factors is achieved at the age of 50-60 years. This study is important to evaluate the impact of climate change and other adverse factors on the growth of pine stands and forecasting the dynamics of biometric indices. The obtained results can be used by the specialists at IA “Ukrderzhlisproekt” to update biometric indices and substantiate the use of forest resources | Обґрунтування обсягів використання лісових ресурсів, які б відповідали принципам стійкого ведення лісового господарства є основною передумовою проведення цього дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей росту соснових насаджень та їхньої фізіологічної реакції на несприятливі чинники. Дослідний матеріал (керни) був відібраний у соснових деревостанах Українського Полісся за допомогоюприросного бура Haglöf на висоті стовбура дерева 1,3 м. Визначення кількості річних кілець та величини радіального приросту проводилось за допомогою програми ImageJ, що дозволило отримати деревно-кільцеву хронологію модельних дерев. Статистичний аналіз дослідних даних засвідчив, що мінливість радіального приросту з віком зменшується, а його величина знаходиться в межах від 0,99 до 2,78 мм. Середнє значення радіального приросту у досліджуваному масиві даних становить 1,79 мм. Середня кількість річних кілець дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) становить 80: мінімальна 61, максимальна 92. Проведений кореляційний аналіз дослідних даних засвідчив, що парні коефіцієнти кореляції радіального приросту (-0,54) та поточного приросту за діаметром (-0,53) з віком дерев мають обернений, а діаметра з віком – прямий зв’язок (0,87). Розроблені математичні моделі динаміки ширини річного кільця, діаметра стовбура дерева та поточного приросту за діаметром дозволяють оцінити особливості росту дерев сосни звичайної протягом усього життя. Проведено порівняння отриманих результатів із таблицями ходу росту повних (за відносної повноті 1,0) насаджень. Перевірка розроблених математичних моделей на адекватність засвідчила точність заданих закономірностей та є наступною: для динаміки ширини річного кільця становить 0,46; діаметра стовбурів дерев на висоті 1,3 м – 0,78 та відсотка поточного приросту за діаметром – 0,51. На основі стандартизації індивідуальних хронологій, шляхом розрахунків коефіцієнтів чутливості, не встановлено значної фізіологічної реакції. Відповідно вплив короткотривалих стресових реакцій є несуттєвим. Максимальна стійкість соснових насаджень до неспрятливих чинників середовища досягається у 50-60 річному віці. Дослідження є важливим для оцінювання впливу кліматичних змін та інших несприятливих факторів на ріст соснових насаджень і прогнозування динаміки таксаційних показників. Отримані результати можуть бути використані спеціалістами ВО «Укрдержліспроект» при актуалізації таксаційних показників і обґрунтуванні обсягів використання лісових ресурсів

The main prerequisite for this study is the use of forest resources corresponding to the principles of sustainable forest management. The purpose of this study is to figure out the growth characteristics of pine stands and their physiological response to adverse factors. The experimental material (cores) was selected from pine forests of Ukrainian Polissia using Haglöf increment borer at breast height of 1.3 m. The number of annual rings and the parameters of radial increment were found using the ImageJ software. The result was a tree-ring chronology of sample trees. Statistical analysis of the experimental data proved that the radial increment variability decreases with age, and it ranges within 0.99-2.78 mm. The average radial increment value in the data set under study is 1.79 mm. The average number of annual rings of Scots pine (Pinus sylvestris L.) trees is 80: the minimum is 61, the maximum is 92. The correlation analysis of experimental data proved that the pairwise correlation coefficients of radial increment (-0.54) and current increment by diameter (-0.53) have an inverse relationship with the age of trees, and diameter at breast height with age – a direct relationship (0.87). The developed mathematical models of the dynamics of the width of the annual ring, the diameter at breast height and the current increment by diameter allow estimating the growth characteristics of Scots pine trees throughout their life. The obtained results were compared with the growth tables of fully stocked (at a relative stocking of 1.0) stands. The adequacy test of the developed mathematical models proved the accuracy of the given patterns and is as follows: for the width dynamics of the annual ring – 0.46; the diameter at breast height – 0.78, and the percentage of current increment by diameter – 0.51. Based on standardisation of individual chronologies by calculating sensitivity coefficients, no significant physiological response was established. Accordingly, the impact of short-term stress reactions is insignificant. The maximum resistance of pine stands to adverse environmental factors is achieved at the age of 50-60 years. This study is important to evaluate the impact of climate change and other adverse factors on the growth of pine stands and forecasting the dynamics of biometric indices. The obtained results can be used by the specialists at IA “Ukrderzhlisproekt” to update biometric indices and substantiate the use of forest resources

Phytopathogenic bacteria in the plant organism form an integral part of the accompanying microflora, as well as pathogens of pathological processes that do not just weaken the plant, but shortly (with acute pathogenesis) lead to degradation and complete dieback. Notably, bacteriosis is described by typical macroscopic signs of the course of the disease, but the exact aetiology of the pathological process can be reliably established only based on bacteriological analysis with the identification of morphological, cultural, and biochemical properties of isolates. The purpose of this study is to experimentally confirm the direct causes of oak degradation caused by bacterial wetwood in the tree stands under study, as well as to investigate the morphological and biochemical properties of the pathogen. This study employed classical microbiological, phytopathological, and biochemical methods that establish the aetiology of the disease, analyse typical symptoms, include microscopy of the affected parts of the oak, isolation, and identification of the pathogen. The properties of bacterial isolates were figured out according to generally accepted methods and using the API 20E test system and the NEFERMtest24 MikroLaTEST®, ErbaLachema a test system. It was experimentally confirmed that by all macroscopic signs (crown openness, exudate discharge from bark cracks, presence of depressed (sunken) necrotic wet wounds in certain areas of cracks, development of a wet pathological core, presence of epicormic sprouts, etc.) the identified disease is a systemic, vascular-parenchymal bacteriosis, known as bacterial wetwood of common oak. The isolated bacterial isolates were identified by morphological, physiological, and biochemical properties as Lelliottia nimipressuralis – the causative agent of bacterial wetwood of common oak. This suggests that the aetiology of degradation of common oak in Ukraine is closely related to bacteriosis, and the results of this study allow for early phytosanitary diagnostics of the state of common oak in natural conditions based on typical symptomatic signs | Фітопатогенні бактерії у рослинному організмі виступають невідʼємною компонентою супутньої мікрофлори, а також збудниками патологічних процесів, які не просто ослаблюють рослину, а часто протягом короткого періоду часу (при гострому патогенезі) призводять до явища деградації та повного відмирання. Також варто зауважити, що бактеріозам притаманні типові макроскопічні ознаки перебігу хвороби, проте точну етіологію патологічного процесу можна достовірно встановити лише на основі проведення бактеріологічного аналізу з визначенням морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей ізолятів. Метою досліджень є експериментальне підтвердження безпосередніх причин явища деградації дуба, спричиненої бактеріальною водянкою у обстежуваних деревостанах, а також дослідження морфологічних і біохімічних властивостей збудника. В роботі використано класичні мікробіологічні, фітопатологічні та біохімічні методи, за допомогою яких встановлено етіологію захворювання, аналіз типових симптомів, проведена мікроскопія уражених частин дуба, ізоляція та ідентифікація збудника. Властивості ізолятів бактерій визначали за загальноприйнятими методиками та з використанням API 20E тест-системи і тест-системи NEFERMtest24 MikroLaTEST®, ErbaLachema. Експериментально підтверджено, що виявлене нами захворювання за всіма макроскопічними ознаками (ажурність крони, виділення ексудату з тріщин кори, наявність вдавлених (запалих) некротичних мокрих ран на окремих ділянках тріщин, формування мокрого патологічного ядра, присутність водяних пагонів та ін.) є системним, судинно-паренхіматозним бактеріозом, відомим як бактеріальна водянка дуба. Виділені нами ізоляти бактерій, за морфологічними і фізіолого-біохімічними властивостями ідентифіковані як Lelliottia nimipressuralis – збудник бактеріальної водянки дуба. Це дає підстави стверджувати, що етіологія деградації дуба звичайного в Україні тісно повʼязана з бактеріозом, а результати наших досліджень дозволяють здійснювати ранню фітосанітарну діагностику стану дуба в природних умовах за типовими симптоматичними ознаками

Phytopathogenic bacteria in the plant organism form an integral part of the accompanying microflora, as well as pathogens of pathological processes that do not just weaken the plant, but shortly (with acute pathogenesis) lead to degradation and complete dieback. Notably, bacteriosis is described by typical macroscopic signs of the course of the disease, but the exact aetiology of the pathological process can be reliably established only based on bacteriological analysis with the identification of morphological, cultural, and biochemical properties of isolates. The purpose of this study is to experimentally confirm the direct causes of oak degradation caused by bacterial wetwood in the tree stands under study, as well as to investigate the morphological and biochemical properties of the pathogen. This study employed classical microbiological, phytopathological, and biochemical methods that establish the aetiology of the disease, analyse typical symptoms, include microscopy of the affected parts of the oak, isolation, and identification of the pathogen. The properties of bacterial isolates were figured out according to generally accepted methods and using the API 20E test system and the NEFERMtest24 MikroLaTEST®, ErbaLachema a test system. It was experimentally confirmed that by all macroscopic signs (crown openness, exudate discharge from bark cracks, presence of depressed (sunken) necrotic wet wounds in certain areas of cracks, development of a wet pathological core, presence of epicormic sprouts, etc.) the identified disease is a systemic, vascular-parenchymal bacteriosis, known as bacterial wetwood of common oak. The isolated bacterial isolates were identified by morphological, physiological, and biochemical properties as Lelliottia nimipressuralis – the causative agent of bacterial wetwood of common oak. This suggests that the aetiology of degradation of common oak in Ukraine is closely related to bacteriosis, and the results of this study allow for early phytosanitary diagnostics of the state of common oak in natural conditions based on typical symptomatic signs